Ознайомитисьпроект

Вид материала

Кодекс

Содержание Податкова інформація Збір податкової інформації Отримання податкової інформації органами державної податкової служби

Податкова інформація

109. Режим доступу до податкової інформації

1. За режимом доступу податкова інформація поділяється на:

1.1) конфіденційну, крім інформації про невиконання платниками податкових зобов'язань та вчинення правопорушень у сфері оподаткування;

1.2) таємну.

2. Джерелами податкової інформації є документи та інші носії інформації, які отримано на письмові запити контрольних органів під час здійснення перевірок, з податкової звітності та з інших джерел, що їх передбачають цей Кодекс і закон України про джерела податкової інформації.

3. Контрольні органи мають право надавати податкову інформацію стосовно платників податків згідно з порядком та у випадках, які передбачає закон.

4. Контрольні органи надають податкову інформацію іншим органам влади лише задля реалізації повноважень, які покладає на такі органи чинне законодавство України, на підставі належно оформленого й обґрунтованого письмового звернення (вимоги, запиту) та за умови наявності в суб’єкта звернення права на отримання такої інформації, що його визначає законодавство України.

5. Посадові особи контрольних органів, винні в порушенні порядку обліку, зберігання і використання документів та інших носіїв інформації, які містять податкову інформацію, несуть цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України.

6. Обмін податковою інформацією між контрольними органами України та органами, що здійснюють контроль за стягненням податків інших держав, здійснювати згідно з порядком, який визначають міжнародні договори України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

110. Збір податкової інформації

1. З метою реалізації повноважень органи державної податкової служби вживають комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, отриманої:

1.1) від платників податків та податкових агентів:

а) що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах;

б) про фінансово-господарські операції платників податків;

в) про застосування реєстраторів розрахункових операцій;

1.2) від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України:

а) про об'єкти оподаткування, що надаються та/або реєструються такими органами. Зазначена інформація повинна містити, зокрема вид, характеристики, індивідуальні ознаки об'єкта оподаткування (за наявністю) за якими його можна ідентифікувати;

б) про результати здійснення державного контролю за господарською діяльністю платника податків;

в) що міститься у звітних документах (крім персоніфікованої статистичної інформації, крім фінансових звітів), які подаються платником податків органам виконавчої влади та/або органам місцевого самоврядування;

г) про встановлені органами місцевого самоврядування ставки місцевих податків, зборів та надані такими органами податкові пільги;

д) про дозволи, ліцензії, патенти, свідоцтва на право провадження окремих видів діяльності, яка повинна містити, зокрема:

назву платника податків, якому видані такі дозволи, ліцензії, патенти;

податковий номер або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи;

вид дозвільного документа;

вид діяльності, на провадження якої видано дозвільний документ;

дата видачі дозвільного документа;

строк дії дозвільного документа, інформація про припинення (призупинення) дії дозвільного документа із зазначенням підстав такого припинення (призупинення);

інформацію про сплату належних платежів за видачу дозвільного документа;

перелік місць провадження діяльності, на яку видано дозвільний документ;

е) про експортні та імпортні операції платників податків.

1.3) від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків;

1.4) від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів;

1.5) за результатами податкового контролю;

1.6) інша інформація - інформація оприлюднена та/або добровільно або за запитом надана органу державної податкової служби.

111. Отримання податкової інформації органами державної податкової служби

1. Інформація, визначена у статті 111 цього Кодексу, безоплатно надається органам державної податкової служби періодично або на окремий письмовий запит органу державної податкової служби.

2. До інформації, що надається періодично, належить інформація, визначена у підпунктах а, в-е пункту 1.2 частини 1 статті 111 цього Кодексу. У разі коли іншими розділами цього Кодексу не визначено інші строки надання такої інформації:

2.1) інформація, зазначена у підпунктах а) та д) пункту 1.2 частини 1 статті 111 цього Кодексу, надається органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування щомісяця протягом 10 календарних днів місяця, що настає за звітним;

2.2) інформація, зазначена у підпункті в) пункту 1.2 частини 1 статті 111 цього Кодексу, надається органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування протягом 10 календарних днів з дня подання такої звітності відповідному органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Органами державної статистики інформація надається відповідно до плану державних статистичних спостережень;

2.3) інформація, зазначена у підпункті г) пункту 1.2 частини 1 статті 111 цього Кодексу, надається органами місцевого самоврядування не пізніше 10 календарних днів з дати набуття чинності відповідним рішенням;

2.4) інформація, зазначена у підпункті е) пункту 1.2 частини 1 статті 111 цього Кодексу, надається центральним митним органом у строк, визначений спільним наказом центрального митного органу та центрального органу державної податкової служби, але не рідше ніж кожні 10 календарних днів.

3. Органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації, необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та копій завірених документів, що її підтверджують. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для направлення запиту. Перелік підстав для направлення запиту визначається центральним органом державної податкової служби.

3.1. Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

3.2. Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані надавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, і завірені копії документів протягом одного місяця з дня, що настає за днем отримання запиту. У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзаці другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

3.3. Інформація на запит органу державної податкової служби надається Національним банком України, банками та іншими фінансовими установами безоплатно у порядку і обсягах, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність".

3.4. Порядок отримання інформації органами державної податкової служби за письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

4. Інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків надається, в обсягах більших, ніж передбачені частиною 3 цієї статті, банками та іншими фінансовими установами органам державної податкової служби за рішенням суду. Для отримання такої інформації орган державної податкової служби звертається до суду за місцезнаходженням такого органу державної податкової служби.

5. Суддя відповідного суду не пізніше наступного робочого дня одноособово розглядає подання органу державної податкової служби та виносить рішення, яким зобов'язує банки та фінансові установи надати органу державної податкової служби інформацію про наявність та рух коштів на рахунках платника податку із зазначенням сум, призначень та підстав здійснення платежу, номерів рахунків контрагентів та його назви (прізвище, ім'я, по батькові) і податкового номеру (реєстраційного номеру облікової картки платника податків), назву банку контрагента, або рішення про відмову в поданні такої інформації. Рішення про задоволення вимог органу державної податкової служби щодо зобов'язання банків та фінансових установ надати інформацію органу державної податкової служби є остаточним і не підлягає оскарженню.

6. Обмеження щодо надання органам державної податкової служби інформації, передбаченої у статті 111 цього Кодексу, можуть встановлюватися виключно цим Кодексом. У разі якщо іншими законодавчими актами встановлюються інші обмеження або порядок надання податкової інформації, ніж визначені цим Кодексом, застосовуються норми цього Кодексу.