Ознайомитисьпроект
| Вид материала | Кодекс |
Особливі випадки погашення податкових зобов'язань або податкового боргу
Погашення податкового боргу державних або комунальних підприємств
1. У разі коли платник податків, який перебуває в державній власності, не погашає суму податкового боргу у строки, встановлені цим Кодексом, орган державної податкової служби здійснює заходи щодо продажу активів такого платника податків, які не входять до складу цілісного майнового комплексу, що забезпечує провадження основної діяльності такого платника податків.
2. Підприємства комунальної власності відповідають за своїми зобов'язаннями перед бюджетами та державними цільовими фондами коштами, які перебувають у їх власності, а комунальні комерційні підприємства додатково відповідають активами, що закріплені за ними, комунальні некомерційні підприємства - активами, що передані їм на праві оперативного управління крім об'єктів житлового фонду.
3. У разі недостатності коштів, отриманих від здійснених заходів з погашення податкового боргу, відповідальність за непогашеними зобов'язаннями несе орган місцевого самоврядування, до сфери управління якого належить комунальне підприємство.
4. У разі коли сума, отримана від такого продажу, не покриває суму податкового боргу та витрат, пов'язаних з продажем активів, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, що здійснює управління таким платником податків, з пропозицією щодо прийняття рішення про продаж частини акцій корпоратизованого підприємства за кошти або під зобов'язання щодо погашення його податкового боргу протягом поточного бюджетного року. Інформація зазначеного органу управління щодо прийняття або відхилення запропонованого рішення надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення такого звернення. Організація продажу здійснюється за правилами і в строки, встановлені законодавством з питань приватизації.
5. Якщо зазначений орган не приймає рішення про продаж частини акцій для погашення податкового боргу в зазначені цією статтею строки, то орган державної податкової служби зобов'язаний у місячний строк з дня отримання такої відмови або після закінчення встановленого для надання відповіді строку звернутися до суду із заявою про визнання такого платника податків банкрутом.
6. У разі коли податковий борг має платник податків, який не підлягає приватизації, орган державної податкової служби здійснює заходи щодо продажу його активів, які не входять до складу цілісного майнового комплексу, що забезпечує ведення його основної діяльності.
7. У разі коли сума, отримана від такого продажу, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням про прийняття рішення про:
7.1) надання відповідної компенсації бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків;
7.2) реорганізації такого платника податків з урахуванням правил, установлених цим Кодексом;
7.3) оголошення такого платника податку банкрутом у порядку, встановленому законом України.
8. Відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.
9. У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із заявою про визнання такого платника податків банкрутом.
10. Виникнення у державного або комунального підприємства податкового боргу є підставою для розірвання трудового договору (контракту) з керівником такого підприємства. Рішення про розірвання трудового договору (контракту) з керівником державного (комунального) підприємства може бути відкладене на строк проведення апеляційної процедури.
11. Трудові договори (контракти), що укладаються з керівником державного або комунального підприємства, повинні містити зазначену відповідальність, що є їх істотною умовою.
12. Норми цієї статті не поширюються на випадки виникнення податкового боргу внаслідок обставин непереборної дії (форс-мажорних обставин) або невиконання або неналежного виконання державними органами зобов'язань щодо оплати товарів (робіт, послуг), придбаних у такого платника податків за рахунок бюджетних коштів, з надання платнику податків субсидій або дотацій, передбачених законодавством або з повернення платнику податків надміру внесених податків, зборів (обов'язкових платежів) чи їх бюджетного відшкодування згідно з нормами цього Кодексу та податкового законодавства України.
13. Будь-які договори про передання акцій (інших корпоративних прав), що перебувають у державній або комунальній власності, в управління третім особам повинні містити зобов'язання таких третіх осіб щодо недопущення виникнення податкового боргу після такої передачі, а також умову щодо припинення дії договору в разі виникнення податкового боргу, право відповідно держави або територіальної громади на одностороннє (позасудове) розірвання таких договорів у разі виникнення такого податкового боргу. Це правило стосується будь-яких договорів про приватизацію державного або комунального майна, укладених під інвестиційні зобов'язання.
-
Погашення податкового боргу казенних підприємств
1. У разі недостатності коштів казенного підприємства на погашення податкового боргу, орган державної податкової служби України зобов'язаний звернутися до Кабінету Міністрів України або до органу, до сфери управління якого відноситься це підприємство, з поданням про ухвалення рішення щодо:
1.1) надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених на утримання органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків;
1.2) реорганізації такого платника податків;
1.3) ліквідації платника податків та списання податкового боргу;
2. Держава, в особі органу, до сфери управління якого входить підприємство, несе повну субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями казенного підприємства.
3. Відповідь щодо ухвалення одного із зазначених рішень надсилається органу державної податкової виконавчої служби протягом 60 календарних днів з дня направлення звернення.
4. У разі коли орган державної податкової служби не одержує зазначеної відповіді у визначений частиною 3 цієї статті термін або одержує незадовільну відповідь, податковий борг такого платника податків визнається за безнадійним.
-
Погашення податкових зобов'язань або податкового боргу в разі ліквідації платника податків
1. У разі коли власник або уповноважений ним орган приймає рішення про повну ліквідацію платника податків, не пов'язану з банкрутством, активи зазначеного платника використовуються у такій черговості:
1.1) для виконання зобов'язань, забезпечених заставою майна, яка виникла до податкової застави і була зареєстрована в державних реєстрах застав рухомого чи нерухомого майна;
1.2) для повного погашення податкових зобов'язань чи податкового боргу;
1.3) для виконання інших видів зобов'язань у черговості, визначеній відповідно до законів України.
2. Правила, зазначені у частині 1 цієї статті, застосовуються і у разі ліквідації відділень, філій або інших відокремлених підрозділів платника податків.
3. Для цілей цієї статті під ліквідацією платника податків або його філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або зупинення реєстрації фізичної особи як суб'єкта підприємницької діяльності, а також ліквідація філії, відділення, відокремленого підрозділу платника податків, внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства.
4. У разі коли внаслідок ліквідації платника податків або скасування реєстрації фізичної особи як суб'єкта підприємницької діяльності частина його податкових зобов'язань чи податкового боргу залишається непогашеною у зв'язку з недостатністю активів, така частина погашається за рахунок активів засновників або учасників такого підприємства, якщо вони несуть повну або додаткову відповідальність за зобов'язаннями такого платника податків згідно із законодавством України у межах повної або додаткової відповідальності, а в разі ліквідації філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу юридичної особи - за рахунок юридичної особи незалежно від того, чи є вона платником податку, стосовно якого виникло податкове зобов'язання або виник податковий борг такої філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу.
В інших випадках податкові зобов'язання або податковий борг, що залишаються непогашеними після ліквідації платника податків, вважаються безнадійним боргом і підлягають списанню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Те саме стосується фізичної особи - платника податків, яка помирає або визнається судом безвісно відсутньою або померлою чи недієздатною, крім випадків, коли з'являються інші особи, що вступають у права спадщини, незалежно від часу набуття таких прав.
5. Особою, відповідальною за погашення податкових зобов'язань чи податкового боргу платника податків, є:
5.1) стосовно платника податків, який ліквідується, - ліквідаційна комісія або інший орган, що проводить ліквідацію згідно із законодавством України;
5.2) стосовно філій, відділень, інших відокремлених підрозділів платника податків, що ліквідуються, - такий платник податків;
5.3) стосовно фізичної особи - підприємця - така фізична особа;
5.4) стосовно фізичної особи, яка померла або визнана судом безвісно відсутньою або померлою чи недієздатною - особи, що вступають у права спадщини або уповноважені здійснювати розпорядження активами такої особи;
5.5) стосовно кооперативів, кредитних спілок, товариств співвласників житла або інших колективних господарств - їх члени (пайовики) солідарно;
5.6) стосовно інвестиційних фондів - інвестиційна компанія, яка здійснює управління таким інвестиційним фондом;
6. Погашення податкових зобов'язань чи податкового боргу платника податків, який ліквідується, здійснюється у строки, передбачені для списання безнадійного податкового боргу.
7. У разі коли платник податків, що ліквідується, має суми надміру сплачених або невідшкодованих податків з відповідного бюджету, такі суми підлягають заліку в рахунок його податкових зобов'язань або податкового боргу перед таким бюджетом.
8. У разі коли суми надміру сплачених або невідшкодованих податків з відповідного бюджету перевищують суми податкових зобов'язань або податкового боргу перед таким бюджетом, суми перевищення використовуються для погашення податкових зобов'язань або податкового боргу перед іншими бюджетами, а за відсутності таких зобов'язань (боргу) надсилаються у розпорядження такого платника податку.
-
Порядок погашення податкових зобов'язань або податкового боргу у разі реорганізації платника податків
1. Під реорганізацією платника податку для цілей цієї статті розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає будь-яку з таких дій або їх поєднання:
1.1) зміну назви платника податків, а для господарських товариств - зміну організаційно-правового статусу підприємства, що тягне за собою зміну їх ідентифікаційного та/або податкового номера;
1.2) злиття платника податків, а саме передачу його активів до статутних фондів інших платників податків, унаслідок чого відбувається ліквідація юридичного статусу платника податку, який зливається з іншими;
1.3) розподіл платника податків на декілька осіб, а саме розподіл його активів між статутними фондами новостворених юридичних осіб та/або фізичними особами, внаслідок якого відбувається ліквідація юридичного статусу платника податків, який розподіляється;
1.4) виділення з платника податків інших платників податків, а саме передача частини активів платника податків, що реорганізується, до статутних фондів інших платників податків в обмін на їх корпоративні права, у результаті якого не відбувається ліквідація платника податків, що реорганізується;
1.5) реєстрацію фізичної особи як суб'єкта господарювання без скасування її попередньої реєстрації як іншого суб'єкта господарювання або з таким скасуванням.
2. У разі коли власник платника податків або уповноважений ним орган приймає рішення про реорганізацію такого платника податків, його податковий борг підлягає врегулюванню в такому порядку:
2.1) якщо реорганізація здійснюється шляхом зміни найменування, організаційно-правового статусу або місця реєстрації платника податків, після реорганізації він набуває усіх прав і обов'язків щодо погашення податкових зобов'язань чи податкового боргу, які виникли до його реорганізації;
2.2) якщо реорганізація здійснюється шляхом об'єднання двох або більше платників податків в одного платника податків з ліквідацією платників податків, що об'єдналися, об'єднаний платник податків набуває усіх прав і обов'язків щодо погашення податкових зобов'язань чи податкового боргу всіх платників податків, що об'єдналися;
2.3) якщо реорганізація здійснюється шляхом поділу платника податків на дві або більше особи з ліквідацією такого платника податків, що розподіляється, усі платники податків, які виникнуть після такої реорганізації, набувають усіх прав і обов'язків щодо погашення податкових зобов'язань чи податкового боргу, які виникли до такої реорганізації.
Зазначені зобов'язання чи борг розподіляються між новоствореними платниками податків пропорційно часткам балансової вартості активів, отриманих ними у процесі реорганізації згідно з розподільним балансом.
3. У разі коли одна чи більше новостворених осіб не є платником податків, щодо яких виникли податкові зобов'язання або борг платника податків, який був реорганізований, зазначені податкові зобов'язання чи борг повністю розподіляються між особами, що є платниками таких податків, пропорційно часткам отриманих ними активів, без урахування активів, наданих особам, що не є платниками таких податків.
4. Реорганізація платника податків шляхом виділення з його складу іншого платника податків або внесення частини активів платника податків до статутного фонду іншого платника податків без ліквідації платника податків, який реорганізується, не тягне за собою розподілу податкових зобов'язань чи податкового боргу між таким платником податків та особами, створеними у процесі його реорганізації, чи встановлення їх солідарної податкової відповідальності, крім випадків, коли за висновками органу державної податкової служби така реорганізація може призвести до неналежного виконання податкових зобов'язань чи погашення податкового боргу платником податків, який реорганізується. Рішення про застосування солідарної або розподільної податкової відповідальності може бути прийняте органом державної податкової служби у разі, коли активи платника податків, що реорганізується, перебувають у податковій заставі на момент прийняття рішення про таку реорганізацію. Для цілей цієї статті до зазначених видів реорганізації прирівнюється оренда цілісного майнового комплексу відповідно до законодавства України про оренду державного та комунального майна.
5. Платник податків, активи якого передані в податкову заставу, або той, що скористався правом реструктуризації податкового боргу, зобов'язаний завчасно повідомити орган державної податкової служби про прийняття рішення щодо проведення будь-яких видів реорганізації та подати органу державної податкової служби план такої реорганізації. У разі коли орган державної податкової служби встановлює, що план реорганізації призводить або може у майбутньому призвести до неналежного погашення податкових зобов'язань або податкового боргу, він має право прийняти рішення про:
5.1) розподіл суми податкових зобов'язань або податкового боргу між платниками податків, що виникають у результаті реорганізації, з урахуванням очікуваної прибутковості (ліквідності) кожного такого платника податків без застосування принципу пропорційного розподілу;
5.2) погашення податкових зобов'язань або податкового боргу, забезпечених податковою заставою, до проведення такої реорганізації;
5.3) встановлення солідарної відповідальності за сплату податкових зобов'язань платника податку, який реорганізується, стосовно всіх осіб, створених у процесі реорганізації, що тягне за собою застосування режиму податкової застави стосовно всіх активів таких осіб;
5.4) поширення права податкової застави на всі активи платника податків, який створюється шляхом об'єднання інших платників податків, якщо один або більше з них мали податкові зобов'язання або податковий борг, забезпечений податковою заставою.
6. Прийняті органом державної податкової служби рішення можуть бути оскаржені в порядку та строки, визначені цим Кодексом для оскарження податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом.
7. Проведення реорганізації з порушенням правил, визначених пунктом 4 цієї статті, тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
8. Реорганізація платника податків не змінює строків погашення податкових зобов'язань або податкового боргу платниками податків, створеними у результаті такої реорганізації.
9. У разі коли платник податків, що реорганізується, має суми надміру сплачених або невідшкодованих податків, такі суми підлягають заліку в рахунок його непогашених податкових зобов'язань або податкового боргу за іншими податками. Зазначена сума розподіляється між бюджетами та державними цільовими фондами пропорційно загальним сумам податкової заборгованості або податкового боргу такого платника податків.
10. У разі коли сума надміру сплачених або невідшкодованих податків, зборів (обов'язкових платежів) платника податків перевищує суму податкових зобов'язань або податкового боргу з інших податків, сума перевищення перераховується в розпорядження правонаступників такого платника податків пропорційно їх частці в активах, що розподіляються, згідно з розподільним балансом або передаточним актом.
-
Порядок погашення податкових зобов'язань фізичних осіб у разі їх смерті або визнання безвісно відсутніми чи недієздатними, а також неповнолітніх осіб
1. Податкові зобов'язання фізичної особи у разі її смерті або оголошення судом померлою виконуються її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.
Претензії спадкоємцям пред'являються органами державної податкової служби в порядку, встановленому цивільним законодавством України для пред'явлення претензій кредиторами спадкодавця.
Після закінчення строку прийняття спадщини податкові зобов'язання (податкова заборгованість) спадкодавця стають податковими зобов'язаннями (податковою заборгованістю) спадкоємців.
Протягом строку прийняття спадщини на податкові зобов'язання (податкову заборгованість) спадкодавців пеня не нараховується.
У разі переходу спадщини до держави податкові зобов'язання померлої фізичної особи припиняються.
2. Податкові зобов'язання неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.
3. Податкові зобов'язання фізичної особи, яка визнана судом недієздатною, виконуються її опікуном за рахунок активів такої фізичної особи у порядку, встановленому цим Кодексом.
4. Податкові зобов'язання фізичної особи, яка визнана судом безвісно відсутньою, виконуються особою, на яку в установленому порядку покладено здійснення опіки над майном безвісно відсутньої особи.
5. Податкові зобов'язання у випадках, передбачених частинами 2 - 4 цієї статті, виконуються відповідно за рахунок майна (доходів) неповнолітніх, недієздатних та безвісно відсутніх осіб, крім випадку, визначеного пунктом 6 цієї статті.
6. Батьки (усиновителі) неповнолітніх і неповнолітні у разі невиконання податкових зобов'язань неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення податкової заборгованості.
7. Батьки (усиновителі) та опікуни (піклувальники) неповнолітніх, опікуни недієздатних, особи, на яких покладено здійснення опіки над майном безвісно відсутніх (законні представники платників податків - фізичних осіб) повинні від імені відповідних фізичних осіб:
7.1) подати за наявності підстав органу державної податкової служби заяву для реєстрації таких фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та у випадках, передбачених цим Кодексом, іншу інформацію, необхідну для ведення зазначеного реєстру;
7.2) своєчасно подавати належним чином заповнені декларації про доходи та майно;
7.3) у випадках, передбачених цим Кодексом, вести облік доходів і витрат;
7.4) виконувати інші обов'язки, прямо покладені на них цим Кодексом.
8. Законні представники платників податків - фізичних осіб несуть відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами для платників податків за невиконання обов'язків, зазначених у пункті 7 цієї статті.
9. Якщо майна неповнолітньої (крім випадку, передбаченого пунктом 6 цієї статті), недієздатної або безвісно відсутньої особи недостатньо для забезпечення виконання податкових зобов'язань такої фізичної особи, а також для сплати нарахованих штрафних санкцій, то суми податкової заборгованості списуються у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби.
10. У разі скасування судом рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або прийняття рішення про поновлення у дієздатності особи, яка визнавалася недієздатною, податкове зобов'язання такої фізичної особи відновлюється в частині сум податків, списаних відповідно до частини 9 цієї статті. Штрафні санкції у такому разі не сплачуються за період з дня набрання чинності рішеннями суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи недієздатною до дня набрання чинності рішеннями про скасування рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи рішення про поновлення у дієздатності особи.