Ознайомитисьпроект

Вид материалаКодекс
Примусове стягнення
Заходи примусового стягнення
Примусове стягнення податкового боргу за рахунок грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках боржника
Примусове стягнення податкового боргу за рахунок готівкових коштів
Примусове стягнення податкового боргу за рахунок інших активів
Погашення податкового боргу платника податків за рахунок дебіторів
Інші заходи примусового стягнення
Примусове стягнення суми податкового боргу з платників податків - фізичних осіб
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   60

Примусове стягнення

        1. Загальні умови і строки примусового стягнення


1. У разі коли інші передбачені цим Кодексом заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі недостатності - шляхом продажу активів такого платника податків, які перебувають у податковій заставі.

2. Примусове стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

3. Заходи примусового стягнення провадяться не раніше шестидесятого календарного дня з моменту виникнення податкового боргу.
        1. Заходи примусового стягнення


1. Примусове стягнення здійснюється шляхом:

1) стягнення коштів, які знаходяться на банківських рахунках;

2) вилучення готівки;

3) стягнення інших активів, ніж визначені у п.п.1),2) цієї частини;

4) стягнення дебіторської заборгованості з дебіторів боржника;

5) шляхом звернення до суду із заявою у порядку, визначеному Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

2. Примусове стягнення суми податкового боргу з платників податків - фізичних осіб здійснювати коштом їхніх власних грошей та майна (а також майнових прав).
        1. Примусове стягнення податкового боргу за рахунок грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках боржника


1. Стягнення коштів здійснюється за рішенням керівника (заступника керівника) органу державної податкової служби шляхом надіслання банку (банкам), обслуговуючому платника податків, платіжної вимоги на суму податкового боргу або його частини.

2. Платіжні вимоги щодо перерахування податкового боргу до відповідного бюджету і (або) державних цільових фондів підлягають першочерговому (з урахуванням вимог цивільного законодавства щодо черговості платежів) безумовному виконанню обслуговуючими банками у межах сум, які є на рахунках платника податків на день отримання зазначених доручень.

3. Банки зобов'язані у разі наявності коштів на рахунках платника податків виконати платіжні вимоги органів державної податкової служби не пізніше одного операційного дня після отримання такої платіжної вимоги.

4. Списання коштів у рахунок погашення податкового боргу може здійснюватися з рахунків платника податків у національній та/або іноземній валюті, якщо інше не передбачено законами України.

5. Списання коштів у рахунок погашення податкового боргу з валютних рахунків платника податків здійснюється в сумі, еквівалентній сумі платежу в національній валюті. При цьому сума платежу в іноземній валюті визначається виходячи із встановленого валютного курсу на дату оплати платіжної вимоги.

6. У разі недостатності коштів для виконання рішення органу державної податкової служби про стягнення коштів таке рішення виконується в сумі, наявній на рахунку такого платника.

7. Рішення (платіжна вимога), зазначене у частинах 1-3,5 цієї статті, є обов'язковим до виконання установами банків.
        1. Примусове стягнення податкового боргу за рахунок готівкових коштів


1. У разі недостатності або відсутності коштів на рахунках платника податків у банках, що здійснюють розрахунково-касове обслуговування платника податків, орган державної податкової служби має право здійснити стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків (незалежно від місця її зберігання). Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

2. Вилучена відповідно до цієї статті готівка вноситься посадовою особою органу державної податкової служби до банку в день її стягнення для перерахування до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня, їх необхідно здати в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним органом державної податкової служби.
        1. Примусове стягнення податкового боргу за рахунок інших активів


1. У разі недостатності або відсутності у боржника готівкових та безготівкових коштів орган державної податкової служби має право здійснити стягнення за рахунок інших його активів, що перебувають у податковій заставі.

2. Платник податків (державні і комунальні підприємства - за узгодженням з органом, уповноваженим управляти його майном) самостійно визначає склад і черговість продажу своїх активів, які перебувають у податковій заставі, виходячи з принципів збереження цілісного майнового комплексу, що забезпечує ведення його основної виробничої діяльності, та погашення у повному обсязі суми податкового боргу.

3. Якщо податковий керуючий вирішує, що платник податків визначає для продажу активи, звичайна ціна яких є завідомо нижчою, ніж сума податкового боргу, або такі активи не користуються попитом на ринку та не можуть бути швидко реалізовані, такий керуючий має право самостійно визначити склад активів, що підлягають продажу, з урахуванням принципів збереження цілісного майнового комплексу та з урахуванням того, що звичайна (оціночна) вартість таких активів не перевищує двократного розміру податкового боргу. Таке рішення податкового керуючого може бути оскаржене у порядку, визначеному цим Кодексом для оскарження рішень контролюючого органу щодо визначення сум податкових зобов'язань. Застосування процедури оскарження не зупиняє продажу активів платника податків, визначених за рішенням податкового керуючого, крім випадків коли суд у якості забезпечення позову виносить ухвалу про заборону виконання такого рішення до розгляду справи по суті.

4. У разі недостатності коштів, отриманих від продажу активів, які не входять до складу цілісного майнового комплексу платника податків, що забезпечує ведення його основної господарської діяльності, податковий керуючий має право прийняти рішення про продаж цілісного майнового комплексу або його частини без застосування обмежень щодо їх вартості, встановлених частиною 3 цієї статті. У разі коли податковий керуючий не може прийняти рішення про продаж частини цілісного майнового комплексу, внаслідок якого платник податків позбувається можливості ведення його основної господарської діяльності, продажу підлягає цілісний майновий комплекс.

5. Витрати, пов'язані з організацією та проведенням продажу активів платника податків, покриваються в першу чергу за рахунок сум, отриманих від такого продажу.

6. У разі коли сума коштів, отримана у результаті продажу активів платника податків, перевищує суму його податкової заборгованості та податкового боргу, різниця перераховується на рахунки такого платника податків або його правонаступників.

7. У разі коли сума коштів, отримана в результаті продажу частини активів платника податків, є недостатньою для погашення його податкового боргу, різниця покривається шляхом додаткового продажу його активів. Продаж активів платника податків здійснюється на публічних торгах та/або через торгівельні організації у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

8. Продовольчі товари, що швидко псуються, а також інші товари, обсяги яких не є достатніми для організації публічних торгів, підлягають продажу за кошти на комісійних умовах через організації торгівлі, визначені органом державної податкової служби на конкурсних засадах. Майно боржника, щодо обігу якого встановлено обмеження законом, продається на закритих торгах, які проводяться на умовах змагальності. У таких закритих торгах беруть участь особи, які відповідно до законодавства можуть мати зазначене майно у власності чи на підставі іншого речового права.

9. У разі коли продажу підлягає цілісний майновий комплекс підприємства, активи якого перебувають у державній або комунальній власності, чи коли згідно із законодавством з питань приватизації для відчуження активів підприємства необхідна попередня згода органу приватизації або іншого державного органу, уповноваженого здійснювати управління корпоративними правами, продаж активів такого підприємства організовується регіональним органом приватизації за поданням відповідного органу державної податкової служби із дотриманням норм законодавства з питань приватизації. При цьому інші способи приватизації, крім грошової, не дозволяються. Регіональний орган приватизації зобов'язаний організувати продаж цілісного майнового комплексу протягом шестидесяти днів з дня надходження подання органу державної податкової служби.

10. З метою реалізації активів, які перебувають у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості таких активів для визначення їх початкової ціни продажу. Така оцінка проводиться у порядку, визначеному законодавством з питань професійної оціночної діяльності.

11. Платник податків має право самостійно визначати оцінювача з числа організацій, які уклали договори на виконання послуг з експертної оцінки майна з Фондом державного майна України, перелік яких доводиться до відома органа державної податкової служби. Якщо платник податків самостійно не визначає оцінювача протягом установлених центральним органом державної податкової служби строків, його визначає орган державної податкової служби і укладає договір про проведення оцінки активів.

12. Не проводиться оцінка активів, які можуть бути згруповані або стандартизовані чи мають курсову (поточну) біржову вартість та/або перебувають у лістингу товарних бірж.

13. При продажу активів на товарних біржах орган державної податкової служби укладає відповідний договір з брокером (брокерською конторою), яка вчиняє дії з продажу такого активу за дорученням органу державної податкової служби на умовах найкращої цінової пропозиції.

14. Покупець активів, які перебувають у податковій заставі, набуває права власності на такі активи відповідно до умов, визначених у договорі (контракті), що оформлюється за результатами проведених торгів.

15. Порядок збільшення або зменшення початкової ціни активів платника податків визначається за методологією, встановленою Кабінетом Міністрів України, крім випадків, визначених пунктом 9 цієї статті, які регулюються нормами законодавства про приватизацію.16. Інформація про склад активів платників податків, призначених для продажу, оприлюднюється відповідною біржею. Компенсація витрат, пов'язаних з такими публікаціями, здійснюється за рахунок коштів, отриманих від реалізації активів платника податків, у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

17. Інформація про час та умови проведення прилюдних торгів активами платників податків оприлюднюється:

1) у разі продажу активів на біржовому ринку - відповідною біржею;

2) у разі продажу активів на позабіржовому аукціоні - відповідним органом державної податкової служби.

18. Склад інформації про час та умови проведення прилюдних торгів активами платників податків та порядок її оприлюднення визначаються Кабінетом Міністрів України.

19. Платник податків зобов'язаний подати податковому керуючому інформацію про активи, які перебувають у податковій заставі, а також забезпечити на першу вимогу податковому керуючому безперешкодний доступ його та учасників публічних торгів до огляду та оцінки активів, що пропонуються на продаж.

20. Будь-яка інша особа, що здійснює управління активами платника податків або контроль за їх використанням, зобов'язана забезпечити на першу вимогу податкового керуючого безперешкодний доступ йому, а також учасникам публічних торгів до огляду та оцінки таких активів, а також забезпечити безперешкодне набуття прав власності на такі активи особою, яка придбала їх на публічних торгах. При цьому така інша особа, що здійснює управління або контроль над активами платника податків, звільняється від будь-яких видів відповідальності або зобов'язань перед таким платником або третіми особами, що можуть виникнути унаслідок передачі таких активів у власність особи - їх покупця.

21. Посадові особи платника податків, а також посадові особи інших суб'єктів, що здійснюють управління його активами або контроль за їх використанням, за неподання відомостей або подання неповних чи перекручених відомостей щодо активів, які перебувають у податковій заставі, або за ухилення від забезпечення безперешкодного доступу до таких активів податковому керуючому чи учасникам публічних торгів, або за перешкоджання у набутті прав власності на такі активи особою, яка їх придбала, несуть відповідальність, передбачену законом.

22. Якщо платник податків у будь-який момент до укладення договору купівлі-продажу його активів повністю погашає суму податкової заборгованості та податкового боргу, орган державної податкової служби приймає рішення щодо звільнення його активів з-під податкової застави та скасовує рішення про проведення їх продажу.

23. За операції з продажу визначених у цій статті активів на біржовому ринку державне мито та місцеві податки (збори) не справляються. Такі операції не підлягають нотаріальному посвідченню.
        1. Погашення податкового боргу платника податків за рахунок дебіторів


У разі коли протягом дев'яноста днів з дати виникнення податковий борг залишається не погашеним, орган державної податкової служби має право звернутися до суду з позовом про стягнення з дебіторів платника податку, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків. Сума коштів, що надходить у результаті стягнення дебіторської заборгованості, в повному обсязі (але в межах суми податкового боргу) зараховується до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків. Сума дебіторської заборгованості, що стягнута понад суму податкового боргу, передається у розпорядження платника податку.
        1. Інші заходи примусового стягнення


1. У разі якщо заходи примусового стягнення, передбачені статтями 91-94 цього Кодексу, не призвели до повного погашення податкового боргу має право звернутися до суду із позовом про стягнення активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

2. Якщо є підстави, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», податковий орган має право подати до суду заяву про порушення справи про банкрутство щодо такого платника. Примусове стягнення податкового боргу, на якого розповсюджуються процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», погашається відповідно до визначеного ним порядку.
        1. Примусове стягнення суми податкового боргу з платників податків - фізичних осіб


1. Примусове стягнення суми податкового боргу платників податків - фізичних осіб здійснюється у судовому порядку.

2. Виконання рішень судів про стягнення податкового боргу з фізичних осіб здійснюють органи державної виконавчої служби згідно з порядком, передбаченим Закон України «Про виконавче провадження».