Ознайомитисьпроект
| Вид материала | Кодекс |
Забезпечення виконання податкового зобов’язання
Види забезпечення виконання обов’язків платників податків
1. Виконання обов’язків, покладених цим Кодексом та іншими законами України на суб’єктів, контроль за діяльністю яких здійснюють органи державної податкової служби, забезпечується такими способами:
1.1) тимчасове припинення видаткових операцій за банківськими рахунками платника податків;
1.2) податкова застава;
1.3) податкова порука;
1.4) пеня;
1.5) адміністративний арешт активів
2. Способи забезпечення виконання обов’язків, покладених на суб’єктів, контроль за діяльністю яких здійснюють органи державної податкової служби, порядок та умови їх застосування встановлюються цим Кодексом.
-
Підстави тимчасового припинення видаткових операцій за банківськими рахунками платника податків
1. Тимчасове припинення видаткових операцій за банківськими рахунками (за винятком кореспондентських) платника податків проводиться у випадку:
1.1) неподання платником податків податкової звітності протягом десяти робочих днів після закінчення строків її здачі;
1.2) не допуску посадових осіб органу податкової служби до проведення перевірки й огляду приміщень та територій, що використовується суб’єктом, який перевіряється, крім випадків порушення ними порядку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом. Тимчасове припинення видаткових операцій за банківськими рахунками поширюється на всі видаткові операції платника податків, окрім операцій із погашення податкової заборгованості
2. Протягом 3-х наступних робочих днів з дня виникнення підстав, визначених частиною 1 цієї статті, податковий орган зобов’язаний звернутися до суду з позовом про тимчасове припинення видаткових операцій за банківськими рахунками платника податків до дня припинення існування відповідних обставин.
-
Податкова застава
1. З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, активи платника податків, який має податковий борг, передаються у податкову заставу.
2. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
3. У разі коли податковий борг виник за операціями, що виконувались в межах договорів про спільну діяльність, у податкову заставу передаються активи платника податків, який згідно з умовами договору був відповідальним за перерахування податків до бюджету. У разі недостатності його активів у податкову заставу передається майно інших учасників договору про спільну діяльність у розмірах, пропорційних їх участі у такій спільній діяльності.
-
Виникнення права податкової застави
1. Право податкової застави виникає з дня виникнення податкового боргу.
2. З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на активи платника податків, які перебувають в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права, та балансова вартість яких не менше двократного розміру суми податкового боргу платника податків.
3.Право податкової застави не поширюється:
3.1) на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, та на грошові доходи від інших іпотечних активів, до повного виконання емітентом зобов'язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю;
3.2) на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов'язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій;
3.3) на активи страховиків, якими відповідно до законодавства представлені кошти страхових резервів.
4. Активи, на які поширюється право податкової застави, визначаються не раніше ніж у день надсилання (вручення) податкової вимоги та оформлюються актом опису.
5. До акта опису включаються, в першу чергу, активи, що користуються попитом на ринку та можуть бути швидко реалізовані.
6. Платник податків зобов'язаний протягом трьох днів після отримання податкової вимоги самостійно визначити активи, які підлягають включенню до акта опису. Якщо платник податків самостійно не визначає такі активи або визначені ним активи не відповідають вимогам, передбаченим цим пунктом, активи платника податків, на які поширюється право податкової застави, визначаються податковим керуючим.
7. Акт опису активів, на які поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, затвердженими центральним органом державної податкової служби.
8. У разі коли платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису активів такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документи, необхідні для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису активів у податкову заставу.
9. Орган державної податкової служби має право звернутися до суду за місцезнаходженням такого органу з поданням про призупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків активів та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису активів у податкову заставу.
10. Суддя відповідного суду не пізніше наступного робочого дня одноособово розглядає подання органу державної податкової служби та виносить рішення про відмову у задоволенні такого подання або про задоволення такого подання, яким зобов'язує:
- банки та інші фінансові установи призупинити видаткові операції платників податків на рахунках такого платника податків, крім сплати грошових зобов'язань та погашення податкового боргу;
- платника податків допустити податкового керуючого для опису активів у податкову заставу та/або подати документи для здійснення такого опису та не здійснювати відчуження активів, що є власністю такого платника податків.
11. Рішення про задоволення вимог органу державної податкової служби є остаточним і не підлягає оскарженню.
12. Призупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків активів діє до дня складення акта опису активів платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність активів, що можуть бути описані у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що наступає за днем складання зазначених у цьому пункті актів, зобов'язаний надіслати повідомлення банкам та іншим фінансовим установам про складання таких актів. Таке повідомлення є підставою для поновлення видаткових операцій на рахунках платника податків. За несвоєчасне повідомлення банків та інших фінансових установ податковий керуючий несе відповідальність згідно із законодавством.
13. У разі коли на момент складання акта опису активи відсутні або їх балансова вартість менша двократного розміру суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інші активи, на які платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.
14. Якщо активи платника податків є неподільними і їх балансова вартість більша двократного розміру суми податкового боргу, то такі активи підлягають опису у податкову заставу у повному обсязі.
15. Платник податків зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дня набуття права власності на будь-які активи повідомити орган державної податкової служби про їх наявність. Орган державної податкової служби зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання зазначеного повідомлення прийняти рішення щодо включення таких активів до акта опису активів, на які поширюється право податкової застави, або відмовити платнику податків у включенні активів до акта опису.
16. У разі коли орган державної податкової служби приймає рішення про включення активів до акта опису, складається відповідний акт опису, один примірник якого надсилається платнику податків з повідомленням про вручення. .До прийняття відповідного рішення органом державної податкової служби платник податків не має права відчужувати такі активи.
17. У разі збільшення суми податкового боргу право податкової застави поширюється на додаткові активи платника податків до суми не меншої двократного розміру консолідованої суми податкового боргу. В такому разі складається акт опису в порядку, передбаченому цією статтею.
18. Заміна активів, включених до акта опису, може здійснюватися тільки за згодою органу державної податкової служби.
19. Якщо сума податкового боргу зменшується, то виключення активів платника податків з податкової застави на суму такого зменшення можливе за зверненням платника податків та за умови, що в податковій заставі залишаються активи, балансова вартість яких удвічі перевищує суму податкового боргу, що залишився не погашеним.
20. Орган державної податкової служи зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі за умови строку дії такої податкової застави більш як 10 календарних днів.
-
Податковий пріоритет
1. Пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших обтяжень (включаючи інші застави) встановлюються відповідно до закону.
2. На активи платника податків, що описані у податкову заставу, не дозволяється звернення стягнення за вимогами іншими, ніж визначено у цьому Кодексі.
-
Податковий керуючий
1. Керівник органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків одного або декількох податкових керуючих. Податковий керуючий повинен бути посадовою особою органу державної податкової служби. Податковий керуючий виконує зобов'язання і функції, покладені на нього цим Кодексом.
2. Порядок призначення та звільнення, а також компетенцію податкового керуючого визначає центральний орган державної податкової служби.
-
Узгодження операцій із заставленими активами
1. Платник податків здійснює вільне розпорядження активами, що перебувають у податковій заставі, крім операцій з відчуження або оренди (лізингу) таких активів (за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні), які проводяться тільки за обов'язковим письмовим узгодженням з органом державної податкової служби.
2. У разі здійснення операцій з відчуження або оренди (лізингу) активів, які перебувають у податковій заставі, платник податків за згодою органу державної податкової служби зобов'язаний замінити їх іншими активами такої самої або більшої вартості. Зменшення вартості замінених активів допускається тільки за згодою органу державної податкової служби за умови часткового погашення податкового боргу.
3. Для узгодження операцій, визначених у частині 1 цієї статті, платник податків подає податковому керуючому запит, в якому роз'яснюється зміст операції та фінансово-економічні наслідки її проведення. Податковий керуючий має право видавати припис про заборону здійснення такої операції у разі, коли за його висновками активи, які пропонуються платником податків на заміну тих, що вже перебувають у податковій заставі, не користуються попитом на ринку та не можуть бути швидко реалізовані або цінові умови та/або форми розрахунку за такою операцією призведуть до зменшення спроможності платника податків вчасно або у повному обсязі погасити податковий борг. Зазначений припис затверджується керівником відповідного органу державної податкової служби. Якщо припис не видається протягом десяти робочих днів з моменту надходження зазначеного запиту, операція вважається узгодженою.
4. Рішення податкового керуючого може бути оскаржене у порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження рішень контролюючих органів.
5. Податковий керуючий має право проводити перевірку стану збереження активів, які перебувають у податковій заставі, проводити опис (виділення) активів для їх продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, отримувати від боржника повну інформацію про операції із заставленими активами, а в разі їх відчуження без згоди органу державної податкової служби вимагати пояснення від платника податків або його посадових осіб.
6. У разі коли платник податків не допускає податкового керуючого для перевірки стану збереження активів, які перебувають у податковій заставі, або до проведення опису (виділення) активів для їх продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, або не подає повну інформацію про операції із заставленими активами, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від виконання таких вимог.
7. Орган державної податкової служби має право звернутися до суду за місцезнаходженням такого органу з поданням про призупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для перевірки стану збереження активів, які перебувають у податковій заставі, або до проведення опису (виділення) активів для їх продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, або подання повної інформації про операції із заставленими активами.
8. Суддя відповідного суду не пізніше наступного робочого дня одноособово розглядає подання органу державної податкової служби та виносить рішення або про відмову у задоволенні такого подання, або про задоволення такого подання, яким зобов'язує:
банки та інші фінансові установи призупинити видаткові операції платників податків на рахунках такого платника податків;
платника податків допустити податкового керуючого для перевірки стану збереження активів, які перебувають у податковій заставі, або до проведення опису (виділення) активів для їх продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, або подати повну інформацію про операції із заставленими активами.
9. Рішення про задоволення вимог органу державної податкової служби є остаточним і не підлягає оскарженню.
10. Призупинення видаткових операцій на рахунках платника податків діє до дня складання податковим керуючим акта перевірки стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, або акта опису (виділення) активів для їх продажу, або акта про отримання інформації про операції із заставленими активами. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що наступає за днем складання зазначених у цьому пункті актів, зобов'язаний повідомити банки та інші фінансові установи про складання таких актів. Таке повідомлення є підставою для поновлення видаткових операцій на рахунках платника податків. За несвоєчасне повідомлення банків та інших фінансових установ податковий керуючий несе відповідальність згідно із законодавством.
11. У разі здійснення операцій з активами, які перебувають у податковій заставі, без отримання попередньої згоди органу державної податкової служби посадова особа такого платника податків чи фізична особа, яка прийняла таке рішення, несуть відповідальність установлену законодавством.
-
Зупинення податкової застави
1. Активи платника податків звільняються з податкової застави з дня:
1.1) отримання органом державної податкової служби документа, який підтверджує погашення податкового боргу в повному обсязі;
1.2) отримання органом державної податкової служби довідки про смерть фізичної особи - платника податків або про визнання її померлою чи безвісно відсутньою згідно із законодавством України, крім випадків, коли активи такої фізичної особи переходять за правом спадщини у власність інших осіб;
1.3) закінчення строків позовної давності щодо такого податкового боргу;
1.4) прийняття відповідного рішення судом у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства.
1.5) реєстрації в органі державної податкової служби податкової поруки у випадках, визначених цим Кодексом.
2. Підставою для звільнення активів платника податків з-під податкової застави та її виключення з державних реєстрів застав рухомого або нерухомого майна є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених пунктами 1.1 – 1.5 частини 1 цієї статті. Перелік відповідних документів визначається за правилами, встановленими центральним органом державної податкової служби.
-
Податкова порука
1. Податкова порука – це видана банком гарантія погашення податкового боргу платника податків. Податковою порукою гарантується погашення податкового зобов'язання, що входить до складу податкового боргу, у разі коли нарахування такого податкового зобов'язання оскаржується платником податків в судовому порядку.
2. Якщо платник податків протягом 30 календарних днів після оформлення податкової поруки не погашає податковий борг, гарантований податковою порукою, такий борг вважається податковим боргом банку, що видав податкову поруку, і до такого банку застосовуються усі процедури, передбачені податковим законодавством для погашення податкового боргу.
3. Банк, який здійснив погашення податкового боргу платника податку, має право відшкодувати за рахунок такого платника завдані цьому банку збитки.
4. Податкова порука не може бути відкликана банком або платником податків.
5. Податкова порука підлягає реєстрації в органі державної податкової служби, де перебуває на обліку платник податків, що має податковий борг. До здійснення реєстрації податкова порука не має сили і не створює правових наслідків.
6. Порядок видачі податкової поруки та порядок її реєстрації визначається спільним рішенням Національного банку України та Міністерством фінансів України.
Пеня
1. Після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення податкового зобов'язання (без врахування штрафних санкцій та пені) на його непогашену суму нараховується пеня.
2. Нарахування пені розпочинається:
2.1) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків, податковим агентом - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;
2.2) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Кодексу.
3. У разі коли платник податків, податковий агент до початку його перевірки контрольним органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання та погашає його, пеня не нараховується.
Це правило не застосовується, якщо:
3.1) платник податків, податковий агент не подає податкову декларацію, розрахунок за період, протягом якого відбулося таке заниження;
3.2) судом доведено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою - платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання.
4. Нарахування пені закінчується:
4.1) у день прийняття банком платіжного доручення на зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України(за наявності коштів на рахунку платника податків, податкового агента) та/ або в інших випадках погашення податкового боргу та/або податкових зобов'язань;
4.2) у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків;
4.3) у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство;
4.4) при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).
У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.
5. Пеня нараховується на суму податкового боргу із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Зазначений розмір пені діє щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, що нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється окремим законодавством.
6. За порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", з вини банку, такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів та інших платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування у не повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
7. Не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів та інших платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.
Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.
8. Нараховані контрольним органом суми пені самостійно сплачуються платником податків або податковим агентом.
9. При погашенні суми податкового боргу (його частини) пеня, нарахована на суму такого податкового боргу по дату сплати включно, сплачується разом зі сплатою податкового боргу (його частини) єдиним платіжним документом. Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то орган державної податкової служби самостійно здійснює пропорційний розподіл такої суми.
10. Суми пені зараховуються до бюджетів або державних цільових фондів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки.
11. Пеня сплачується незалежно від застосування інших заходів забезпечення виконання обов’язків платників податків, а також мір відповідальності, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.
-
Адміністративний арешт
1. Адміністративний арешт активів платника податків (далі - арешт активів) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
2. Арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-які активи платника податків, крім активів фізичної особи та активів, що не підлягають арешту згідно із законодавством України.
3. Арешт активів може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин:
3.1) платник податків порушує правила відчуження активів, що перебувають у податковій заставі;
3.2) суб’єкт, у відношенні якого розпочато перевірку, відмовляється від допуску посадових осіб органу податкової служби до її проведення за наявності для цього законних підстав або до огляду приміщень та територій, що ним використовуються;
3.3) відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів господарювання, спеціальні дозволи (ліцензії) на її здійснення, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій;
3.4) відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення активів за межі України, їх приховування або передачі іншим особам;
3.5) платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження активів, які перебувають у податковій заставі;
3.6) платник податків не допускає податкового керуючого до складання акта опису активів, які передаються в податкову заставу, та/або акта опису (виділення) активів для їх продажу.
4. Арешт активів полягає у забороні платнику податків вчиняти будь-які дії щодо своїх активів, які підлягають такому арешту, крім дій з їх охорони, зберігання та підтримання у належному функціональному та якісному стані.
5. Арешт активів може бути повним або умовним.
Повним арештом активів визнається виняткова заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження, володіння або користування його активами, з їх тимчасовим вилученням або без такого. У разі вилучення активів ризик, пов'язаний з їх зберіганням або втратою функціональних чи споживчих якостей, покладається на орган, який прийняв рішення про таке вилучення.
6. Умовним арештом активів визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав розпорядження такими активами, яке полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного органу державної податкової служби на реалізацію такого права. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником органу державної податкової служби, якщо за висновком податкового керуючого здійснення окремої операції платником податків не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.
7. Керівник органу державної податкової служби за наявності однієї з обставин, визначених у частині 3 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту активів платника податків, яке надсилається:
7.1) платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його активів;
7.2) іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебувають активи такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити їх відчуження.
8. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду в порядку, передбаченому законодавством.
9. Звільнення коштів з-під арешту банк здійснює за рішенням суду, або за рішенням керівника органу державної податкової служби.
10. Арешт активів може бути також застосований до товарів, які виготовляються, зберігаються, переміщуються або реалізуються з порушенням правил, визначених митним законодавством України чи законодавством з питань оподаткування акцизним податком, та товарів, у тому числі валютних цінностей, які продаються з порушенням порядку, визначеного законодавством, якщо їх власника не встановлено. Порядок реалізації даного пункту встановлюється Кабінетом Міністрів України
11. Арешт може бути накладено на активи строком до 96 годин від години підписання відповідного рішення керівником органу державної податкової служби. Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника заарештованих активів не встановлено (не виявлено), - у цих випадках такі активи перебувають під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законодавством для визнання їх безхазяйними, або у разі коли активи є такими, що швидко псуються, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з активами, власника яких не встановлено, визначається нормами законодавства з питань поводження з безхазяйним майном.
12. Керівник відповідного органу державної податкової служби має право звернутися до суду з позовом про продовження строку арешту активів платника податків за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту призведе до їх зникненням, знищенням, приховування або відчуження.
13. У випадку звернення керівника відповідного органу державної податкової служби (його заступника) до суду з позовом про продовження строку арешту активів платника податків, строк дії арешту продовжується до прийняття судом рішення, що набрало законної сили.
14. Рішення керівника органу державної податкової служби щодо арешту активів може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
15. У всіх випадках коли орган державної податкової служби вищого рівня або суд скасовує рішення про арешт активів, орган державної податкової служби вищого рівня проводить службове розслідування щодо мотивів видання керівником органу державної податкової служби (його заступником) рішення про арешт активів та у разі потреби приймає рішення про притягнення винних до відповідальності, визначеної законодавством.
16. При прийнятті рішення про арешт активів банку арешт не може бути накладено на його кореспондентський рахунок.
17. Платник податків має право на відшкодування збитків та немайнової шкоди, що завдані органом державної податкової служби внаслідок неправомірного застосування арешту активів такого платника податків, за рахунок коштів відповідного бюджету згідно із законодавством. Рішення про таке відшкодування приймається судом.
18. Ця стаття не регулює порядок арешту активів у випадках, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України.
19. Функції виконавця рішення про арешт активів платника податків покладаються на податкового керуючого або іншого працівника органу державної податкової служби, призначеного його керівником (заступником). Виконавець рішення про арешт:
19.1) надсилає рішення про арешт активів відповідно до пункту 5 цієї статті;
19.2) організовує опис активів платника податків;
19.3) організовує вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів, складає їх опис, що скріплюється підписами посадової особи органу державної податкової служби та платника податків. Платник податків має право зробити копії таких документів;
19.4) організовує вилучення активів платника податків у разі застосування повного адміністративного арешту.
20. Опис активів платника податків проводиться у присутності його посадових осіб чи їх представників, а також понятих осіб. У разі відсутності посадових осіб платника податків або їх представників опис його активів здійснюється у присутності понятих осіб. Для проведення опису активів у разі потреби залучається оцінювач. Представникам платника податків, активи якого підлягають адміністративному арешту, роз'яснюються їх права та обов'язки. Понятими особами не можуть бути працівники органів державної податкової служби або правоохоронних органів, а також інші особи, участь яких як понятих осіб обмежується Законом України "Про виконавче провадження".
21. Під час опису активів платника податків особи, які його проводять, зобов'язані пред'явити посадовим особам такого платника податків або їх представникам відповідне рішення про накладення адміністративного арешту, а також документи, які засвідчують їх повноваження на проведення такого опису. За результатами проведення опису активів платника податків складається протокол, який містить опис та перелік активів, що арештовуються, із зазначенням назви, кількості, мір ваги та індивідуальних ознак та за умови присутності оцінювача, вартості, визначеної таким оцінювачем. Усі активи, що підлягають опису, пред'являються посадовим особам платника податків або їх представникам і понятим особам, а за відсутності посадових осіб або їх представників - понятим особам, для огляду.
22. Посадова особа органу державної податкової служби, яка виконує рішення про адміністративний арешт активів платника податків, визначає порядок їх збереження та охорони.
23. Дія арешту активів припинення у зв'язку із:
23.1) скасуванням рішення керівника органу державної податкової служби про такий арешт;
23.2) погашенням податкового боргу платника податків;
23.3) ліквідацією платника податків, у тому числі внаслідок проведення процедури банкрутства;
24.4) наданням органу державної податкової служби третьою особою належних доказів про належність арештованих активів до об'єктів права власності такої третьої особи;
23.5) закінченням граничного строку накладення адміністративного арешту;
23.6) прийняттям рішення судом про зупинення адміністративного арешту згідно з вимогами законодавства з питань банкрутства;
23.7) пред'явленням платником податків свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання, спеціальних дозволів (ліцензій) на її здійснення, торгових патентів, сертифікатів відповідності реєстраторів розрахункових операцій, яких не було на момент прийняття рішення про адміністративний арешт.
24. У разі коли активи платника податків звільняються з-під адміністративного арешту у зв'язку із закінченням граничного строку його застосування, повторне накладення адміністративного арешту за підставами накладення першого арешту не дозволяється.
25. Норми цієї статті не поширюються на випадки затримання або вилучення товарів чи предметів відповідно до Митного кодексу України, не пов'язані з порушенням податкового законодавства..