Ознайомитисьпроект

Вид материала

Кодекс

Содержание База оподаткування Операції, звільнені від оподаткування Ставки податку Порядок обчислення і сплати податку Особи, відповідальні за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету

База оподаткування

1. База оподаткування операцій, що є об’єктом оподаткування згідно зі статтею 142 цього Кодексу, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків, зборів, обов’язкових платежів (за винятком податку на додану вартість односторонньої дії, а також збору на обов’язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв’язку, який вноситься до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості вносяться будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, які передає зареєстрованому платникові податку покупець безпосередньо або через будь-яку третю особу під час компенсації вартості товарів (послуг).

2. У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 процентів, база оподаткування операції з надання таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

3. Для товарів, які імпортують на митну територію України особи, які визначені статтею 141 цього Кодексу, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша за митну вартість, зазначену у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту  перетину  митного  кордону  України,  сплати  брокерських, агентських,  комісійних  та  інших  видів  винагород, пов'язаних з ввезенням  (пересиланням)  таких  товарів,  плати  за використання об'єктів  інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних  зборів,  ввізного  мита,  а також інших податків, зборів (обов'язкових  платежів),  за винятком податку на додану вартість, який вноситься  у ціну товарів (робіт, послуг) згідно із оподаткування чинним законодавством. Визначена вартість перераховується в  українські  гривні  за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, який передує дневі, в  якому  товар (товарна партія) вперше підпадає під режим митного контролю  відповідно  до  митного  законодавства. 

4. Для  послуг,  які  надають нерезиденти  особам, що не зареєстровані платниками податку, з  місцем надання таких послуг на  митній  території  України,  базою  оподаткування  є договірна (контрактна) вартість таких робіт (послуг) з урахуванням акцизного  збору,  а  також  інших  податків, зборів (обов'язкових платежів),  за винятком податку на додану вартість, який вносять у ціну надання робіт (послуг) оподаткування відповідно до чинного законодавства.  Визначена  вартість  перераховується  в українські гривні  за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що  діяв  на кінець операційного дня, який передує дневі, в якому складено акт, що засвідчує факт отримання послуг.

5. Для послуг, які надає нерезидент за місцем, яке визначає стаття 142 цього Кодексу, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням акцизного збору, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, які вносяться в ціну надання послуг згідно з нормами цього Кодексу. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, який діяв на кінець операційного дня, що передує дневі, коли відбулася будь-яка з перших подій, які встановлює стаття 142 цього Кодексу.

6. Для сировини, матеріалів тощо, які продає на митній території України резидент нерезидентові, для виготовлення готової продукції, а також для готової продукції, виготовленої на території України з давальницької сировини нерезидента, в разі її надання на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість такої продукції з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, якщо вони включаються в ціну такої готової продукції згідно із нормами даного Кодексу, але не нижчу за звичайні ціни. Якщо зазначену вартість визначено в іноземній валюті, то вона перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на момент виникнення податкових зобов'язань. При цьому податок сплачує до бюджету переробник згідно з порядком, передбаченим для оподаткування імпортованих товарів.

7. Якщо після постачання товарів (послуг) здійснюють будь-яку зміну суми компенсації їх вартості, зокрема наступний за наданням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, сума  податкових  зобов'язань  зареєстрованого платника податку підлягає відповідному коригуванню:

7.1) якщо  внаслідок  перерахунку  відбувається зменшення суми   компенсації на користь  платника податку, то він  відповідно показує зменшення суми  податкових зобов'язань у звітній податковій декларації за звітний період,  протягом якого зроблено такий перерахунок;

7.2) якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку, то він відповідно показує збільшення суми податкових зобов'язань у звітній податковій декларації за звітний період, протягом якого зроблено такий перерахунок.

7.3. Аналогічне коригування проводиться під час повернення авансу (передплати).

8. Вартість тари, яку згідно з умовами договору (контракту) визначено як зворотну (заставну), до бази оподаткування не вноситься.

9. У випадках коли платник податку надає вживані товари (здійснює комісійну торгівлю), які отримано від осіб, не зареєстрованих платниками податку, базою оподаткування є комісійна винагорода такого платника податку. Правила комісійної торгівлі та визначення комісійної винагороди встановлює Кабінет Міністрів України.

Аналогічно визначається база оподаткування під час надання виробів мистецтва та антикваріату. Антикваріат – це будь-який предмет, якому понад 50 років, а предмети мистецтва визначаються за наявності документа Міністерства культури України відповідно до чинного законодавства.

10. У випадках коли платник податку здійснює діяльність із надання товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, агентських договорів інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - посередник) здійснювати постачання товарів (послуг) в інтересах та за дорученням іншої особи (далі - власник) без передання права власності на такі товари (послуги), базою оподаткування є продажна вартість цих товарів (послуг), визначена згідно з порядком, встановленим цим Кодексом, але не нижча за звичайну ціну. Датою збільшення податкових зобов'язань власника товарів (послуг) та посередника є дата, яку визначено за правилами, які встановлює стаття 142 цього Кодексу.

11. У разі коли платник податку (далі - посередник) здійснює діяльність з отримання (придбання) товарів (послуг) за дорученням та за рахунок іншої особи (далі - власник), датою збільшення податкового кредиту та податкових зобов’язань такого посередника є дата, яку визначено за правилами, які встановлює стаття 142 цього Кодексу.

Цей пункт поширюється (застосовується) на договори субкомісії.

12. У разі коли платник податку здійснює операції з надання товарів (послуг), які є об’єктом оподаткування згідно цього Кодексу, під забезпечення боргових зобов’язань покупця, надане такому платникові податку у формі простого або переказного векселя чи інших боргових інструментів (далі – вексель), що їх випустив такий покупець або третя особа, базою оподаткування є договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижча за звичайні ціни без урахування дисконтів чи інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями – договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижча за звичайні ціни, збільшена на суму процентів, які нараховано, або таких, що їх мають нарахувати на суму номіналу такого векселя.

13. У разі коли платник податку здійснює за згодою векселетримача зустрічне надання товарів (послуг) замість грошового погашення суми боргу, який зазначено у векселі, базою оподаткування є договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижча за звичайні ціни без урахування дисконтів або інших знижок із номіналу такого векселя, а за процентними векселями – договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижча за звичайні ціни, збільшена на суму процентів, які нараховано, або таких, які мають нарахувати на суму номіналу такого векселя.

14. Якщо основні виробничі фонди або невиробничі фонди підлягають ліквідації за самостійним рішенням платника податку чи їх безоплатно передають особі, не зареєстрованій платником податку, а також у разі переведення основних фондів до складу невиробничих фондів таку ліквідацію, безоплатну передачу чи переведення розглядати з метою оподаткування як продаж таких основних виробничих фондів або невиробничих фондів за звичайними цінами, що діють на момент такого надання, а для основних фондів групи 1 - за звичайними цінами, але не меншими за їх балансову вартість.

15. Правила частини 15 цієї статті не поширюються на випадки, коли основні виробничі фонди або невиробничі фонди ліквідують з метою їх знищення або зруйнування внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли таку ліквідацію здійснюють без згоди платника податку, зокрема в разі викрадення основних фондів або коли платник податку документально підтверджує відповідним документом про неможливість використання за первісним призначенням знищених, розібраних або перетворених основних фондів іншими способами.

16. У разі коли внаслідок ліквідації основного фонду отримують комплектування, складові частини, компоненти або інші відходи, які мають вартість, ліквідація такого комплектування, складових частин, компонентів або інших відходів проводиться за правилами, які встановлено для ліквідації основного фонду. 

17. Якщо під час ліквідації основних фондів нараховують податкові зобов’язання, то податковий кредит, який відображено в попередніх звітних періодах, не коригується.

18. Під час надання послуг із транзитного перевезення (переміщення) товарів (вантажів, пасажирів) митною територією України та послуг, пов’язаних із таким транзитом, база оподаткування розраховується з вартості послуг, які надано на митній території України (з урахуванням відстані від пункту першого перетину державного кордону України до пункту останнього перетину державного кордону України).

158. Операції, звільнені від оподаткування 

Звільнюються від оподаткування операції з:

1. Надання вітчизняних продуктів дитячого харчування з боку молочних кухонь та спеціалізованих крамниць і куточків, які виконують функції роздаточних пунктів, згідно з порядком і за переліком продуктів, які встановив Кабінет Міністрів України.

2. Надання (передплати) періодичних видань друкованих засобів масової інформації та книжок, окрім видань еротичного характеру, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників українського виробництва, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови; доправлення таких періодичних видань друкованих засобів масової інформації на митній території України.

3. Надання послуг із виховання та освіти дітей із боку дитячих музичних та художніх шкіл, шкіл мистецтв, будинків культури; послуг із дошкільного виховання, початкової, середньої, професійно-технічної та вищої освіти з боку закладів, які мають спеціальний дозвіл (ліцензію) на надання таких послуг, незалежно від їхнього організаційно-правового статусу та форми власності, згідно з переліком таких послуг, який визначив Кабінет Міністрів України, а також послуг із розміщення учнів або студентів в інтернатах чи гуртожитках.

4. Надання товарів спеціального призначення для інвалідів за переліком, що його встановив Кабінет Міністрів України, уповноваженому органові державної виконавчої влади, зокрема легковиків для інвалідів, з їхньою оплатою коштом державного чи місцевих бюджетів, а також операції з їхньої безоплатної передачі інвалідам у випадках, які визначає законодавство.

5. Надання послуг із виплати і доправлення пенсій із системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, пенсійних виплат за недержавним пенсійним забезпеченням, страхових виплат (зокрема ануїтетів) за договорами довготривалого страхування життя, з банківських пенсійних рахунків, за пенсійними вкладами, а також грошової допомоги населенню, яку надають коштом бюджету відповідно до затверджених соціальних програм.

6. Надання послуг із реєстрації актів громадянського стану з боку державних органів, що їх уповноважено здійснювати таку реєстрацію згідно із законодавством.

7. Надання (зокрема з боку аптечних закладів) лікарських засобів та виробів медичного призначення, зареєстрованих в Україні згідно з установленим порядком за переліком, що його визначив Кабінет Міністрів України.

8. Надання послуг з охорони здоров'я згідно з переліком, що його встановив Кабінет Міністрів України, з боку закладів охорони здоров'я, які мають спеціальний дозвіл (ліцензію) на надання таких послуг.

9. Надання путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України фізичних осіб віком до 18 років.

10. Надання згідно з порядком та в межах норм, що їх встановив Кабінет Міністрів України, послуг із:

а) утримання дітей у дошкільних закладах, школах-інтернатах, кімнатах-розподільниках установ Міністерства внутрішніх справ України;

б) утримання осіб у будинках для людей похилого віку та інвалідів;

в) харчування та облаштування на нічліг осіб, які не мають житла, у спеціально відведених для цього місцях;

г) харчування дітей у школах, професійно-технічних училищах та громадян у закладах охорони здоров'я;

д) харчування, забезпечення речовим майном, комунально-побутовими та іншими послугами, що їх надають спецконтинґентові в установах пенітенціарної системи згідно з переліком, який затвердив Кабінет Міністрів України.

11. Надання послуг із перевезення осіб пасажирським транспортом (окрім таксомоторів) у межах населеного пункту, тарифи на які реґулює орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, яку визначає закон.

Це звільнення не поширюється на операції з надання пасажирського транспорту в оренду (прокат).

12. Надання культових послуг та предметів культового призначення (крім підакцизних товарів) з боку релігійних організацій за переліком, який установив Кабінетом Міністрів України.

13. Надання послуг із поховання за переліком, який установив Кабінет Міністрів України, з боку будь-якого платника податку.

14. Передачі конфіскованого майна, знахідок, скарбів або майна, що їх визнано безхазяйними, у власність держави чи в порядкування державних органів або організацій, які уповноважено здійснювати їх збереження чи надання згідно із законодавством. Надання таких товарів під час наступних операцій оподатковувати на загальних підставах.

15. Надання (продажу, передачі) земельних ділянок, земельних паїв, окрім тих, що перебувають під об'єктами нерухомого майна та які включаються до їхньої вартості відповідно до законодавства; орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у власності держави або територіальної громади, якщо таку орендну плата повністю зараховують до відповідних бюджетів.

16. Безоплатної приватизації житлового фонду, зокрема місць загального користування (навіть підвалів та горищ) у багатоквартирних будинках, присадибних ділянок і земельних паїв відповідно до законодавства, а також з надання послуг, отримання яких відповідно до законодавства є передумовою приватизації такого житлового фонду, присадибних ділянок і земельних паїв.

17. Надання доброчинної допомоги, а саме безоплатна передача товарів (послуг) задля їхнього безпосереднього використання з доброчинною метою, а також операції з безоплатної передачі таких товарів (послуг) набувачам (суб'єктам) доброчинної допомоги відповідно до законодавства. 

Під безоплатною передачею слід розуміти надання товарів (послуг) набувачам доброчинної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсацій їхньої вартості з боку таких отримувачів або інших осіб. Порушення цього правила прирівнювати до навмисного ухилення від оподаткування з боку особи, яка надає такі товари (послуги).

Правила маркування товарів, отриманих як доброчинну допомогу, що унеможливлюють продаж або інші види відчуження таких товарів у разі, якщо немає такого маркування, і порядок розподілу таких товарів, а також контролю за цільовим розподілом доброчинної допомоги у вигляді конкретно наданих послуг встановлює Кабінет Міністрів України.

Товари (послуги), які отримано задля надання доброчинної допомоги, що їх продають за кошти або інші види компенсації, та/або виторг, одержаний за таке надання, підлягають конфіскації в дохід держави згідно з установленим порядком.

Не підлягають звільненню від оподаткування операції з подання доброчинної (зокрема гуманітарної) допомоги у вигляді товарів (робіт, послуг), оподатковуваних акцизним збором, цінних паперів, нематеріальних активів і товарів (робіт, послуг), що призначені для використання в господарській діяльності, зокрема під час їхнього ввезення (імпортування) на митну територію України, крім товарів, що підпадають під дію міжнародних договорів, згоду на укладення яких дала Верховна Рада України.

Якщо інші закони встановлюють правила оподаткування доброчинної (зокрема гуманітарної) допомоги, які відрізняються від правил, що їх встановлює цей підпункт, то діють правила цього подпункту.

18. Оплати вартості фундаментальних досліджень, науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт з боку особи, яка безпосередньо отримує такі кошти з рахунку Державної скарбниці України. 

19. Надання з боку бібліотек, які перебувають у державній або комунальній власності, платних послуг із:

а) комплектування реєстраційно-облікових документів (квитків, формулярів);

б) користування рідкісними, цінними довідниками, книжками (нічний абонемент);

в) тематичного підбору літератури на запит споживача;

г) надання тематичних, адресно-бібліографічних та фактографічних довідок.

20. Надання сукупних валових активів платника податку (з урахуванням вартості гудвілу) іншому платникові податку.

Під наданням сукупних валових активів слід розуміти надання підприємства як окремого об'єкта підприємництва або внесення валових активів підприємства чи його частини до складу активів іншого підприємства. При цьому підприємство-покупець набуває прав і обов'язків (є правонаступником, універсальним чи сінгулярним) підприємства, що продає такі активи.

Під час здійснення спільної (сумісної діяльності) передачу товарів (послуг) на баланс платника податку, що його договір уповноважує вести облік результатів такої спільної діяльності, вважати наданням таких товарів (робіт, послуг) із правом на податковий кредит.

21. Безоплатної передачі в державну власність чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або в їхню спільну власність об'єктів усіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку і які передають на баланс іншого платника податку, якщо такі операції здійснюють за рішеннями Кабінету Міністрів України, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, ухваленими в межах їхніх повноважень.

Це положення поширюється також на:

а) операції з безоплатної передачі об'єктів із балансу платника податку, майно якого перебуває в державній або комунальній власності, на баланс іншої юридичної особи, майно якої перебуває відповідно в державній або комунальній власності;

б) операції з безоплатної передачі неприватизованих об'єктів житлового фонду (зокрема місць загального користування та прибудинкових будівель і споруд), а також об'єктів соціальної інфраструктури (зокрема об'єктів незавершеного будівництва) з балансу платника податку на баланс юридичної особи, майно якої перебуває в державній або комунальній власності, чи безпосередньо на баланс відповідної місцевої ради.

Виходячи з цього підпункту, під об'єктами соціальної інфраструктури слід розуміти:

а) заклади дошкільного виховання, середньої і середньо-професійної освіти, дитячі музичні та художні школи;

б) заклади охорони здоров'я, пункти медичного огляду, профілактики та допомоги працівникам;

в) спортивні зали й майданчики, стадіони, дитячі табори відпочинку;

г) клуби та будинки культури;

д) бібліотеки й бібліотечні колектори;

е) об'єкти житлово-комунального господарства, зокрема мережі постачання електроенергії, газу, тепла, води та водовідведення; будівлі і споруди, призначені для їхнього обслуговування (котельні, бойлерні, каналізаційні та водопровідні споруди, колектори й їхнє обладнання);

є) пожежні депо та протипожежна техніка і обладнання.

22. Надання з боку позашкільного навчального закладу вихованцям, учням і слухачам платних послуг у сфері позашкільної освіти.

23. Надання брухту кольорових і чорних металів. 

24. Надання товарів (окрім підакцизних товарів і тих, що підпадають під визначення 1-24 груп УКТ ЗЕД та цінних паперів) і послуг (окрім грального та лотерейного бізнесу), які безпосередньо виготовляють підприємства та організації громадських організацій інвалідів, майно яких є їхньою власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 процентів загальної чисельності працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 процентів суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва. Перелік зазначених товарів (послуг) щорічно встановлює Кабінет Міністрів України на подання міжвідомчої комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів.

Безпосереднім вважається виготовлення товарів, внаслідок якого сума витрат на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектування, складових частин, інших покупних товарів, які використовують у виготовленні таких товарів, становить не менше 20 процентів від продажної ціни таких виготовлених товарів.

Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності реєстрації у відповідному податковому органі, на підставі подання позитивного рішення міжвідомчої комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів і відповідної заяви платника податку про бажання отримати таку пільгу відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

За порушення вимог цього підпункту з боку платника податку податковий орган скасовує його реєстрацію як особи, що має право на податкову пільгу, а податкові зобов'язання такого платника податку перераховують із податкового періоду, за підсумками якого виявлено такі порушення, відповідно до загальних правил оподаткування, що їх встановлює цей Закон, та з одночасним застосуванням відповідних фінансових санкцій.

Податкову звітність таких підприємств та організацій надавати згідно з порядком, що його встановлює законодавство.

25. Безкоштовної передачі продукції (послуг) власного виробництва з боку допоміжних сільських господарств і лікувально-виробничих трудових майстерень (цехів, дільниць), будинків-інтернатів та територіальних центрів з обслуговуванню самотніх громадян похилого віку (пенсіонерів), за умови, що таку передачу здійснюють для забезпечення власних потреб зазначених закладів.

26. Надання в сільській місцевості з боку сільськогосподарських товаровиробників послуг із ремонту шкіл, дошкільних закладів, інтернатів, закладів охорони здоров'я або надання матеріальної допомоги (в межах податкової соціальної пільги на місяць на одну особу) продуктами харчування власного виробництва та послуг з обробки землі багатодітним сім'ям, ветеранам праці і війни, реабілітованим громадянам, інвалідам праці, інвалідам дитинства, одиноким особам похилого віку, особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та школам, дошкільним закладам, інтернатам, закладам охорони здоров'я.

27. Безкоштовної передачі приладів, обладнання, матеріалів науковим установам та науковим організаціям, вищим навчальним закладам III-IV рівнів акредитації, що їх внесено до Державного реєстру наукових організацій, яким надає підтримку держава.

Звільняти від оподаткування операції з надання товарів (робіт, послуг), які передбачено для власних потреб дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні, а також для використання з боку дипломатичного персоналу цих дипломатичних місій та членів їхніх сімей, які проживають разом з особами цього персоналу. Порядок звільнення і перелік операцій, що підлягають звільненню, встановлює Кабінет Міністрів України виходячи з принципу взаємності стосовно кожної окремої держави.

Звільняються від оподаткування операції з імпорту товарів морського промислу (риби, ссавців, мушель, ракоподібних, водних рослин тощо, охолоджених, солоних, морожених, консервованих, перероблених на борошно або на іншу продукцію), що їх видобули (виловили, виробили) судна, зареєстровані в Державному судновому реєстрі України або Судновій книзі України. Операції з подальшого надання зазначених товарів з боку будь-яких осіб оподатковувати згідно із загальним порядком.


Звільнення від оподаткування, які встановлює цей Закон, не поширюються на операції з:

а) надання товарів особам, що не зареєстровані як платники податку, в митному режимі імпорту або реімпорту;

б) надання підакцизних товарів .

Звільнення від оподаткування, які передбачають пункти 2.1 та 2.2 цієї статті, не поширюються на операції з підакцизними товарами.

Звільняти від оподаткування операції, які здійснюють у межах наукової і технологічної співпраці відповідно до Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про наукове і технологічне співробітництво, з:

а) безкоштовної передачі на митній території України з боку організацій, що їх засновано за участі Європейського Співтовариства, учасникам Української Сторони товарів, робіт, послуг, придбаних за кошти Європейського Співтовариства або організацій, що їх засновано за участі Європейського Співтовариства;

б) імпорт, а також виконання (надання) робіт, послуг (за кошти, які надало Європейське Співтовариство) для їхнього використання або споживання на митній території України організаціями, що їх засновано за участі Європейського Співтовариства, та/або учасниками наукової і технологічної співпраці.


У разі порушення вимог щодо цільового використання зазначених товарів, робіт та послуг платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що її мали сплатити в момент імпорту, виконання (надання) робіт, послуг на цій території або нарахувати на загальних підставах, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до норм цього Кодексу.

Звільняти від оподаткування операції з імпорту культурних цінностей згідно з кодами УКТ ЗЕД 9701 10 00 00, 9701 90 00 00, 9702 00 00 00, 9703 00 00 00, 9704 00 00 00, 9705 00 00 00, 9706 00 00 00, виготовлених п'ятдесят і більше років тому, які ввозять задля їхньої подальшої передачі музеям, галереям, виставковим центрам, архівам, установам культури або освіти, що перебувають у державній або комунальній власності.

Операції з подальшого продажу зазначених культурних цінностей з боку юридичних та фізичних осіб оподатковувати відповідно до законодавства.

Звільнення від оподаткування, що його передбачає цей пункт, поширюється на операції з культурними цінностями, які ввозять в Україну і які внесено до Державного реєстру культурних цінностей України. Порядок створення і ведення цього реєстру затверджує Кабінет Міністрів України.

Звільняти від оподаткування операції з надання послуг із перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через територію і порти України, а також послуг, пов’язаних із таким транзитом за наявності документального підтвердження транзиту вантажів (копій вантажних митних декларацій, або супроводжувальних документів, або коносаменту тощо).

159. Ставки податку

Об’єкти оподаткування, які визначає стаття 142 цього Кодексу, оподатковуються за ставкою 15 процентів, за винятком операцій, які звільнено від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Кодексом.

Під час експорту товарів і надання супутніх такому експортові послуг ставка податку становить “0” процентів до бази оподаткування. Товари вважати за такі, що їх експортує зареєстрований платник податку в разі, якщо їхній експорт засвідчує належно оформлена митна вантажна декларація.

За нульовою ставкою оподатковувати операції з:

1. Еспорту товарів та супутніх такому експортові послуг незалежно від способу вивезення (експортування), який визначено на підставі Інкотермс, офіційних правил Міжнародної торговельної палати для тлумачення торговельних термінів, за межі митної території України, і незалежно від того, чи надають супутні послуги експортером товарів чи іншою особою

Зокрема за нульовою ставкою оподатковувати операції з:

- надання товарів (послуг) для заправки, забезпечення або постачання морських (океанських) суден, які:

використовують для навігаційної діяльності, перевезення пасажирів або вантажів за плату, іншої комерційної, промислової або риболовної діяльності, що її здійснюють за межами територіальних вод України;

використовують для рятування або надання допомоги в нейтральних або територіальних водах інших країн;

входять до складу Військово-морських сил України та вирушають за межі територіальних вод України, зокрема на якірні стоянки;

- надання товарів (послуг) для заправки, забезпечення або постачання повітряних суден, які:

виконують міжнародні рейси для навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату;

входять до складу військово-повітряних сил України та вирушають за межі повітряного кордону України, зокрема в місця тимчасового базування;

- надання товарів (послуг) для заправки (дозаправки) та постачання космічних кораблів, а також супутників.

Товари вважати експортованими з боку платника податку в разі, якщо їхній експорт засвідчено примірником п’ятого основного аркуша примірника декларанта вантажної митної декларації про фактичне вивезення товарів із території України.

Надання товарів для постачання залізничного, річкового та автомобільного транспорту на митній території України незалежно від його належності й видів перевезень, що їх здійснює такий транспорт, оподатковувати за ставкою, яку передбачає підпункт 6.1 цієї статті.

2. За нульовою ставкою оподатковувати також операції з надання послуг за межами митної території України, що їх визначено за правилами, які встановлює пункт 5 цієї статті.

3. Надання товарів (робіт, послуг) з боку підприємств роздрібної торгівлі, які розташовані на території України в зонах митного контролю (безмитних крамницях), відповідно до порядку, який встановив Кабінет Міністрів України.

Надання товарів (робіт, послуг) з боку безмитних крамниць без нарахування податку на додану вартість можна здійснювати лише фізичним особам, які виїжджають за митний кордон України, або фізичним особам, які пересуваються транспортними засобами, що належать резидентам і перебувають поза митними кордонами України. Порядок контролю за дотриманням норм цього підпункту визначає Кабінет Міністрів України. Порушення норм цього підпункту тягне за собою відповідальність, яку встановлює законодавство.

У разі зворотного ввезення товарів, які придбано в безмитних крамницях без сплати податку на додану вартість, на митну територію України оподатковувати їх згідно з порядком, що його передбачено для оподаткування операцій з імпорту.

4. Надання транспортних послуг з боку залізничного, автомобільного, морського та річкового транспорту з перевезення пасажирів, вантажів, багажу та вантажобагажу (товаробагажу) за межами державного кордону України, а саме: від пункту за межами державного кордону України до пункту розташування зовнішнього митного контролю України; від пункту розташування зовнішнього митного контролю України до пункту за межами державного кордону України; між пунктами за межами державного кордону України, а також авіаційним транспортом: від пункту за межами державного кордону України до пункту проведення митних процедур із перепуску пасажирів, вантажів, багажу та вантажобагажу (товаробагажу) через митний кордон на митну територію України (а також внутрішні митниці); від пункту проведення митних процедур із перепуску пасажирів, вантажів, багажу та вантажобагажу (товаробагажу) через митний кордон за межі митного кордону України (а також внутрішні митниці) до пункту за межами державного кордону України; між пунктами за межами митного кордону України.

У разі коли надання транспортних послуг, що їх визначає частина перша цього підпункту, здійснюють у вигляді брокерських, агентських або комісійних операцій із транспортними квитками, проїзними документами, укладання договорів чи рахунків на транспортування пасажирів або вантажів з боку довіреної особи перевізника, операції з таких послуг (винагороду) оподатковувати за ставкою, яку передбачає пункт 6.1 цієї статті.

Операції з надання послуг з боку платника податку, пов'язані з перевезенням (переміщенням) пасажирів і вантажів транзитом через територію України, оподатковувати згідно з порядком, що його передбачає пункт 10 статті 143 цього Кодексу;

5. Оподатковувати за нульовою ставкою операції з надання товарів (робіт, послуг), які передбачені для власних потреб дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні, а також для використання особами дипломатичного персоналу цих дипломатичних місій і членами їхніх сімей, що проживають разом із особами цього персоналу. Порядок звільнення та перелік операцій, що підлягають звільненню, встановлює Кабінет Міністрів України виходячи з принципу взаємності стосовно кожної окремої держави.

6. Надання переробним підприємствам вовни, молока та м'яса живою вагою з боку сільськогосподарських товаровиробників усіх форм власності й господарювання, постачання зернових, бобових та олійних культур.

Постачання зернових, бобових та олійних культур на митній території України неплатникам податку оподатковувати за ставкою, яку встановлює пункт 1 цієї статті.

7. Надання товарів (крім підакцизних товарів і тих, що підпадають під визначення 1-24 груп УКТ ЗЕД) та послуг (окрім грального й лотерейного бізнесу), які безпосередньо виготовляють підприємства та організації громадських організацій інвалідів, майно яких є їхньою власністю, де кількість інвалідів, котрі мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 процентів загальної чисельності працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 процентів суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва. Перелік зазначених товарів (послуг) щорічно встановлює Кабінет Міністрів України за поданням міжвідомчої комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів.

Безпосереднім вважати виготовлення товарів, внаслідок якого сума витрат на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектування, складових частин, інших покупних товарів, що їх використовують у виготовленні таких товарів, становить не менше 50 процентів від продажної ціни таких виготовлених товарів.

Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності позитивного рішення міжвідомчої комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів і відповідної заяви платника податку про бажання отримати таку пільгу відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

У разі порушення вимог цього підпункту з боку платника податку платника він зобов’язаний перерахувати податок за наслідками податкового періоду, у якому виявлені такі порушення, відповідно до загальних правил оподаткування, які встановлює цей Кодекс, та з одночасним застосуванням відповідних фінансових санкцій.

Платник податку, який застосує цю пільгу, втрачає право на звільнення від оподаткування операцій із надання аналогічних товарів відповідно до статті 144 цього Кодексу.

В інших випадках нульова ставка не застосовується якщо товари (супутні послуги), що їх експортують, послуги, місце надання яких розташоване за межами території України, звільнено від оподаткування згідно з нормами цього Кодексу.

Місцем продажу товарів вважати:

1. якщо товари відправляє або транспортує продавець, покупець або третя особа - місце, де товари фактично перебувають на момент відправлення або транспортування;

у разі постачання товарів, які складають чи монтують із проведенням пусконалагоджувальних робіт або без проведення таких робіт з боку постачальника чи від його імені, - місце, де такі товари складають або монтують;

у разі якщо ці товари з технічних, технологічних або інших аналогічних причин не можна доправити отримувачеві інакше, як в розібраному або в незібраному стані, - місце, де товари перебувають на мить відправлення або транспортування особі, якій їх постачають;

2. якщо товарів не відправляють або не транспортують - місце, де товари перебувають на мить надання;

3. у разі якщо продають нерухоме майно - місце його розташування;

4. у разі надання послуг із надання товарів для морських, річкових, повітряних, автомобільних або залізничних транспортних засобів у тій частині, що припадає на перевезення пасажирів або вантажів митною територією України, - пункт відправлення такого транспортного засобу.

Для застосування цього підпункту вживати такі терміни:

частина перевезення пасажирів або вантажів транспортним засобом митною територією України - частина перевезення, що його здійснюють між пунктом відправлення на митній території України (пунктом перетину державного кордону України) та пунктом прибуття такого транспортного засобу на митній території України (пунктом перетину державного кордону України), без будь-яких зупинок за межами такої митної території;

пункт відправлення транспортного засобу - перший пункт посадки пасажирів або завантаження вантажів на такий транспортний засіб;

пункт прибуття транспортного засобу на митній території України - останній пункт на митній території України для посадки (висадки) пасажирів або завантаження (вивантаження, перевантаження) вантажів на митній території України.

У разі поїздки або перевезення в обидва напрямки поїздку (перевезення) у зворотний бік вважати задля оподаткування окремим перевезенням;

5. якщо товари продають через глобальну комп'ютерну мережу Інтернет незалежно від місця реєстрації його доменного імені (сайту, електронної сторінки чи адреси) - місцезнаходження продавця (його постійного представництва в Україні) або місце його проживання.

Місцем надання послуг вважати:

1. за винятками, які визначено в підпунктах "в", "ґ"-"е" цього підпункту, - місце, де особу, яка надає послугу, зареєстровано платником цього податку, а в разі якщо таку послугу надає нерезидент - місце розташування його представництва, якщо ж такого немає - місце розташування резидента, що виконує агентські (представницькі) дії від імені такого нерезидента, а коли такого немає - місце фактичного розташування покупця (отримувача), який у цьому випадку виступає податковим агентом такого нерезидента. Це правило поширювати також на операції з надання туристичного продукту, послуг зв’язку, радіо- та телетрансляцій, телекомунікаційних послуг, інших електронно наданих послуг;

2. у разі постачання туристичного продукту нерезидентові за безготівковим розрахунком із-за кордону - місцеперебування (розташування) покупця (отримувача);

3. у разі надання послуг з боку агентів, посередників чи інших учасників ринку нерухомого майна (нерухомості) (далі - ріелтерів), інших осіб, які відповідальні за підготовку, координацію, нагляд та здійснення робіт із оцінки, будівництва й оздоблення (обладнання) нерухомості (зокрема проектно-вишукувальні, архітектурні та дизайнерські послуги), інших подібних послуг, пов'язаних із продажем або будівництвом нерухомості, - місце, де така нерухомість розташована або її розташують;

4. місце, де фактично надають послуги у сфері:

культурної, артистичної, спортивної, наукової, освітньої, розважальної або іншої схожої діяльності, зокрема діяльності організаторів (продюсерів) у таких сферах діяльності і пов'язаних з ними послуг;

допоміжної транспортної діяльності, такої як завантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів, транспортно-експедиторська діяльність, агентська діяльність у портах та інші аналогічні види робіт (зокрема страхування);

проведення будь-яких робіт із рухомим майном, які змінюють або поновлюють його якісну характеристику, крім випадків, коли таке рухоме майно тимчасово ввозять для ремонту або переробки на давальницьких умовах у відповідному митному режимі;

5. місце реєстрації (або постійної адреси або постійного проживання) покупця в разі надання послуг із:

проведення будь-яких робіт із рухомим майном, які змінюють або поновлюють його якісну характеристику, в разі коли таке рухоме майно тимчасово ввозять для ремонту або переробки на давальницьких умовах у відповідному митному режимі;

передання чи надання авторських прав, патентів, ліцензій, а також суміжних прав, зокрема торговельних марок;

надання консультційних, інженерних, юридичних, бухгалтерських, аудиторських послуг, послуг актуаріїв, послуг із перекладу та інших аналогічних послуг, а також з обробки даних та надання інформації, зокрема з використанням комп'ютерних систем;

надання обов'язку утримуватися від проведення окремих видів діяльності частково або повністю;

надання послуг з боку фізичних осіб, які перебувають у відносинах трудового найму з постачальником, на користь іншої особи;

надання агентських послуг від імені та коштом іншої особи, якщо забезпечують надання покупцеві послуг, що їх перераховано в цьому підпункті;

надання в оренду (фрахт, чартер) морських та повітряних транспортних засобів, що їх використовують на міжнародних маршрутах або лініях;

у разі забезпечення персоналом з обслуговування морських, повітряних та космічних об'єктів - місце надання таких послуг;

у разі укладання трансферів, контрактів, інших договорів на передання прав на спортсменів - місце реєстрації покупця.

160. Порядок обчислення і сплати податку

Порядок обчислення податку

1. Якщо надання товарів (робіт, послуг) зареєстрованого платника податку є об’єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону, то податок обчислюється виходячи із бази оподаткування відповідно до ст. 143 цього Кодексу і додається до вартості товарів (робіт, послуг) . При цьому:

1.1. У разі оплати надання готівкою або замінниками готівки, зокрема з використанням електронних контрольно-касових апаратів, платник податку зобов’язаний вказати в чеку загальну суму грошей, що підлягає сплаті з боку покупця з урахуванням податку на додану вартість односторонньої дії, та суму цього податку, що його сплачувати у складі загальної суми.

Порядок обчислення та накопичення сум податку на додану вартість односторонньої дії під час оплати надання готівкою або замінниками готівки, зокрема з використанням електронних контрольно-касових апаратів, встановлює Кабінет Міністрів України.

Платники податку, які здійснюють надання за готівку зобов’язані використовувати електронні контрольно-касові апарати.

1.2. У разі оплати надання не готівкою або не замінниками готівки платник податку зобов’язаний вказати в рахунку або іншому документі, що визначає вартісні показники надання (далі – рахунок):

податковий номер платника податку (продавця);

форму оподаткування отримувача (покупця);

вартість товарів (робіт, послуг) без врахування податку;

базу оподаткування і ставку податку з посиланням на відповідну статтю, пункт чи підпункт цього Закону, що визначає ставку податку, якою обкладати надання;

суму податку в цифровому значенні;

реквізити казначейського рахунку того казначейства, за яким закріплений продавець, як зареєстрований платник ПДВ односторонньої дії;

загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

2. Якщо надання товарів (робіт, послуг) зареєстрованого платника податку не є об’єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняється від оподаткування, то платник податку зобов’язаний вказати в рахунку:

податковий номер платника податку (продавця);

вартість товарів (робіт, послуг);

зробити запис „Надання без ПДВ” з посиланням на відповідну статтю, пункт чи підпункт цього Закону;

загальну суму коштів, що підлягають сплаті, яка повинна дорівнювати ціні надання.

3. Рахунок є документом податкового обліку і водночас розрахунковим документом.

Рахунок виписується на кожний повний або частковий продаж товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатуру) частково наданих товарів зазначати в додатку до рахунку згідно з порядком, який встановив центральний орган державної податкової служби України, та враховувати у визначенні загальних податкових зобов’язань.

Зареєстровані платники податку повинні зберігати рахунки протягом терміну, що його передбачає законодавство з оподаткування.

Порядок сплати податку

1. Сума податку підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету не пізніше двох банківських днів починаючи з дати виникнення податкового зобов’язання.

2. У разі оплати готівкою сума податку підлягає сплаті до бюджету під час інкасації.

3. У разі оплати поставки у формі зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок продавця-зареєстрованого платника податку, сума податку підлягає сплаті до бюджету покупцем (замовником) одночасно зі сплатою основної суми продавцю.

Покупець (замовник) зобов’язаний перерахувати на рахунок продавця суму поставки без ПДВ і перерахувати суму ПДВ безпосередньо на казначейський рахунок того казначейства, за яким закріплений продавець, як зареєстрований платник податку. Для цього використовуються платіжна вимога-доручення, або інша форма банківського документу, яка дозволяє здійснювати декілька операцій перерахування коштів одночасно.

Державне казначейство України зобов’язане повідомити продавця про надходження суми ПДВ від покупця на казначейський рахунок.

У разі, якщо податок нарахований на поставку сплачено і продавцем, і покупцем, то повернення відбувається для продавця протягом двох операційних днів після виявлення факту надходження повторного платежу. У разі незбігання сплачених сум, сума повернення визначається як менша з них.

Порядок здійснення розрахунків та сплати (перерахування) податку до бюджету встановлює Кабінет Міністрів України.

4. Право на нарахування податку надавати лише особам, що їх зареєстровано як платників податку згідно з порядком, який передбачає стаття 141 цього Кодексу.

Суб'єкти підприємницької діяльності, що перейшли на спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплати податку або передбачає його нарахування за ставками, іншими, ніж ті, що їх визначає стаття 145 цього Кодексу, втрачають право на нарахування податку. Це правило поширюється також на підприємства, які звільнено від сплати податку до бюджету за рішенням суду.

5. Зареєстровані платники податку зобов’язані вести окремий облік усіх операцій із надання товарів (послуг), із виділенням тих операцій, які підлягають оподаткуванню цим податком, і відповідних сплат (перерахувань) податку до бюджету, а також тих операций, які не є об'єктами оподаткування згідно зі статтею 142 та 143 та які звільнено від оподаткування згідно зі статтею 144 цього Закону.

Форму і порядок ведення обліку встановлює центральний податковий орган.

Зведені дані обліку відображати у звітних податкових деклараціях, форму і порядок заповнення яких визначати відповідно до закону.

Платник податку веде облік у документальному або електронному вигляді за його вибором.

Під час проведення документальної (планової або позапланової виїзної) перевірки зареєстрований платник податку зобов’язаний забезпечити доступ податковому інспекторові до даних обліку, а в разі ведення його в електронному вигляді – надати носій електронної інформації власним коштом. При цьому платник податку повинен зберігати носій електронної інформації протягом терміну давності, який встановив закон. Платник податку має використовувати будь-яку з операційних комп’ютерних систем в Україні за власним вибором, які запропонує центральний податковий орган.

6. Дата виникнення податкових зобов’язань

6.1. Датою виникнення податкових зобов’язань із надання товарів (робіт, послуг) вважати дату, коли відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок зареєстрованого платника податку як оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають наданню; у разі надання товарів (робіт, послуг) за готівку – дату їхнього оприбуткування в касі платника податку; якщо немає такої – дату інкасації готівки в банківській установі, що обслуговує платника податку

або дату відвантаження товарів, а для робіт (послуг) – дату оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) з боку платника податку.

6.2. У разі надання товарів або послуг із використанням торговельних автоматів або іншого подібного устаткування, що не передбачає наявності касового апарата, що його контролює уповноважена на те фізична особа, за дату виникнення податкових зобов’язань вважати дату виймання з таких торговельних апаратів або подібного устаткування грошового виторгу.

Правила інкасації зазначеного виторгу встановлює Національний банк України.

У разі коли надання товарів (робіт, послуг) через торговельні автомати здійснюють із використанням жетонів, карток або інших замінників гривні, за дату збільшення валового доходу вважати дату надання таких жетонів, карток або інших замінників гривні.

6.3. У разі коли надання товарів (робіт, послуг) здійснюють із використанням кредитних або дебетових карток, дорожніх, комерційних, персональних чи інших чеків, за дату збільшення податкових зобов’язань вважати або дату оформлення товарної накладної, що засвідчує факт надання з боку зареєстрованого платника податку товарів (робіт, послуг) покупцеві, або дату виписування відповідного рахунка (товарного чека), залежно від того, яка подія відбулася раніше.

6.4. Датою виникнення податкових зобов'язань орендодавця (лізинґодавця) для операцій фінансової оренди (лізинґу) є дата фактичного передання об'єкта фінансової оренди (лізинґу) в користування орендареві (лізинґоотримувачеві).

6.5. Датою виникнення податкових зобов’язань у разі надання товарів (робіт, послуг) з оплатою коштом бюджету є дата надходження таких грошей на поточний рахунок зареєстрованого платника податку або дата отримання відповідної компенсації в будь-якому іншому вигляді, зокрема зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед таким бюджетом.

6.6. Датою виникнення податкових зобов'язань платника податку під час імпорту товарів є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов'язань платника податку під час отримання робіт (послуг) від нерезидента є дата списання коштів із розрахункового рахунка платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робот (послуг) з боку нерезидента залежно від того, яка з подій відбулася раніше.

6.7. Датою виникнення податкових зобов’язань виконавця з контрактів, які визначено як довготривалі відповідно до норм цього Кодексу є дата збільшення валового доходу виконавця довготривалого контракту.

6.8. Попередня (авансова) оплата вартості товарів (супутніх послуг), які експортують чи імпортують, не змінює значения податкових зобов'язань платника податку - відповідно такого експортера або імпортера.

7. Факт надання товарів (послуг), яке контролюють приладами обліку, засвідчувати даними обліку.

8. Порядок кореґування податку, який сплачено у звітному періоді, та терміни проведення остаточних розрахунків.

8.1. Якщо з операцій, з яких сплачено податок у звітному або попередніх періодах, відбулися кореґування податкових зобов’язань, то остаточні розрахунки щодо сплати податку у звітному періоді виконувати наступним порядком:

– у разі позитивного значення суми кореґувань податкових зобов’язань, що її визначено згідно з першим абзацом цього підпункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету в терміни, які встановлює підпункт 2.1 цієї статті.

– у разі від'ємного значення суми кореґувань податкових зобов’язань, згідно з першим абзацом цього підпункту, цю суму зараховувати у зменшення податкових зобов'язань із цього податку з наступних операцій платника податку.

8.2. Платник податку, в якого склалося від'ємне значення суми кореґувань податкових зобов’язань, може ухвалити самостійне рішення про повернення належної йому суми кореґувань із бюджету.

За наявності такого права і ухвалення такого рішення платник податку подає відповідному податковому органові звітну податкову декларацію та заяву про повернення суми кореґувань, яку треба відображати у звітній податковій декларації. Форму заяви про повернення визначати за процедурою, яку встановлює центральний податковий орган. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органові має подати органові Державної скарбниці України копію декларації з позначкою податкового органу про її прийняття для ведення реєстру звітних податкових декларацій у розрізі платників.

8.3. Податковий орган зобов'язаний у десятиденний термін надати органові державної скарбниці висновок із зазначенням суми кореґувань, що підлягає поверненню з бюджету.

8.4. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державної скарбниці надає платникові податку зазначену в ній суму кореґувань податкових зобов’язань шляхом перерахування коштів із бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговчому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

8.5. Якщо податковий орган виявляє невідповідність суми кореґувань сумі, яку заявлено у звітній податковій декларації, то такий податковий орган:

у разі якщо заявлена з боку платника податку сума кореґувань менша за суму, яку визначив податковий орган, податковий орган надсилає платникові податку податкове повідомлення, в якому зазначено суму такого заниження та підстави для її визначення. У цьому випадку сума кореґувань, що підлягає поверненню, збільшується на суму такого заниження;

у разі якщо заявлена з боку платника податку сума кореґувань більша за суму, яку визначив податковий орган, податковий орган надсилає платникові податку податкове повідомлення, в якому зазначено суму такого перевищення та підстави для її визначення;

у разі з'ясування факту, за яким платник податку не має права на отримання суми кореґувань, податковий орган надсилає платникові податку податкове повідомлення, в якому зазначено підстави відмови повернути суму кореґувань.

8.6. Джерелом сплати суми кореґування податкового зобов’язання є загальні доходи Державного бюджету України. Заборонено обумовлювати або обмежувати виплату коштів наявністю чи не надходженням доходів, що їх отримано від цього податку в окремих реґіонах України.

8.7. Звітним періодом є один календарний місяць, а у випадках, які особливо визначає цей Кодекс, календарний квартал, з урахуванням наступного:

якщо особа реєструється платником податку з дня іншого, ніж перший день календарного місяця, першим звітним періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації і закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

якщо податкова реєстрація особи анулюється у день інший, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця і закінчується днем такого анулювання.

161. Особи, відповідальні за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету

Особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є:

1. платники податку;

2. митний орган у разі стягнення податку з осіб під час імпорту товарів;

3. у разі надання послуг нерезидентом - його постійне представництво, а якщо такого немає - особа, яка отримує такі послуги, якщо місце надання таких послуг розташоване на митній території України.

Платники податку,що їх визначено в підпунктах "а", "в", "г" пункту 1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до норм цього Кодексу. Особа, яка згідно з вимогами Кодексу мала зареєструватися платником податку, але не здійснила такої реєстрації, несе обов'язки з нарахування та сплати цього податку, а також відповідальність за його ненарахування або несплату на рівні особи, зареєстрованої як платник податку, без права виписки податкової накладної і нарахування податкового кредиту.

Платники податку, що їх визначено в пункті 3 статті 141 цього Кодексу, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, який треба сплатити) особі, що її визначено в підпункті "б" пункту 1 цієї статті.

Контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснює відповідний податковий орган, а під час імпорту товарів зі сплатою податку в разі його митного оформлення - відповідний митний орган за правилами, які встановлює спільне рішення центральних податкового та митного органів.

Суми податку, які нарахував митний орган, підлягають зарахуванню з боку платників податку безпосередньо на рахунки державного бюджету (державної скарбниці).

Якщо під час імпорту (ввезення) товарів на митну територію України надано податковий вексель, простий вексель під час ввезення давальницької сировини, такий вексель є заходом забезпечення доправлення (перевезення) товарів до митниць призначення.

Форми декларації та податкових розрахунків з цього податку встановлювати відповідно до Кодексу.

Термін зберігання у платника податку податкових накладних, додатків до них, інших документів, які дають право на податковий кредит, реєстрів податкових накладних, податкових декларацій із податку на додану вартість становить три повних календарних роки, наступних за роком їхнього оформлення чи отримання, але не менше періоду, в якому завершено документальну перевірку відповідного періоду оформлення чи отримання. У разі ліквідації платника податку засновники юридичної особи - платника податку або фізична особа – платник податку зобов’язані забезпечити зберігання зазначених документів протягом зазначеного терміну.