Ucraina terra Cosaccorum: Україна земля козацька
| Вид материала | Навчально-методичний посібник |
- Шаповалова Людмила Иннокентьевна Оригинальное (авторское) сочинение, 85.68kb.
- Використання ігрових елементів на уроках історії України у процесі вивчення теми «Козацька, 221.72kb.
- Україна управління освіти славутської міської ради, 17.85kb.
- Україна управління освіти славутської міської ради, 26.72kb.
- Україна управління освіти славутської міської ради, 12.99kb.
- Козацька демократична конституція, 466.79kb.
- Ministry of Education and Science, Youth and Sport of Ukraine, 382.75kb.
- Держава І право україни у період козацько-гетьманської доби (середина 17 – кінець, 771.2kb.
- Земля І люди в повісті О. Кобилянської "Земля", 25.79kb.
- Cлово до читача Вступ Розділ І. Історико-теоретичні, методологічні основи українознавства, 8835.25kb.
До Нечеси приходить козак, вітається і низько вклоняється.
Нечеса (сидить у кріслі з палицею. Грізно питає). Чого ти прийшов?!!
Козак. Та ось, цидулку тобі приніс.
Шукає цидулку і ніяк не може її знайти.
Нечеса. Яку таку цидулку?! (Піднімається і вдаряє палицею.)
Козак. Та ось вона.
Нечеса бере й поважно читає її.
Нечеса. А що, не було нікого розумнішого, що тебе послали?
Козак. Та чого, були, та розумних до розумних послали, а мене до тебе.
Нечеса, замахуючись палицею, кидається до козака. Козак зі сміхом тікає.
Журі підбиває підсумки першого туру.
II ТУР
ПИТАННЯ ДО ДРУГОГО ТУРУ
1. Як відомо, козаки мали свій флот, який складався з великих
човнів. Скажіть, будь ласка, як вони називалися. (Чайки або байдаки.)
2. З яких мов походить слово «козак»? (З тюркських.)
3. Хто такі реєстрові козаки і чому вони так називалися? (Це ті козаки, які перебували на службі у польського короля і записувалися у реєстр.)
4. Назвіть, у яких містах козаки здобули дві перші перемоги під час Визвольної війни 1648—1654 рр. (м. Жовті Води, м. Корсунь.)
5. За правління якого гетьмана в 1620 р. було відновлено Київську митрополію і всю православну ієрархію? (За правління Петра Сагайдачного.)
6. Назвіть автора й назву найвідомішої картини кінця XIX ст., присвяченої козацтву. (Ілля Рєпін «Запорожці пишуть листа турецькому султанові».)
7. Відомо, що могутній і повноводий за козацьких часів Дніпро утворював цілу низку порогів. Скажіть, будь ласка, як називався найнебезпечніший поріг? (Ненаситецький.)
8. Чи дозволялося козакам одружуватися? (Так.)
9. Будь ласка, уважно прослухайте уривок з вірша Т. Шевченка «Сон (комедія)» і визначте, про яких історичних осіб у ньому йдеться.
От я повертаюсь
— Аж кінь летить, копитами
Скелю розбиває!
А на коні сидить охляп,
у свиті — не свиті,
І без шапки.
Якимось листком
Голова повита.
Кінь басує, от-от річку,
От... от... перескочить.
А він руку простягає,
Мов світ увесь хоче
Загарбати.
Хто ж це такий?
От собі й читаю,
Що на скелі наковано:
Первому вторая
Таке диво наставила.
Тепер же я знаю:
Це той первий, що розпинав
Нашу Україну,
А вторая доконала
Вдову сиротину.
(Петро І., Катерина II.)
Після закінчення другого туру журі підбиває підсумки гри й оголошує переможця. Відбувається нагородження учасників обох команд почесними грамотами, а команда-переможниця отримує спеціальний
Буган Ю.В.,
Тимчишин О.І.,
Борисюк С.В.
Посвята в козачата
1. Зал прикрашений рушниками, калиною, портретами гетьманів.
2. Козаки (старші школярі) збираються на козацьку раду,
3. Кошовий —учень обраний на цю посаду. Іде рада козаків.
Кошовий.
А що, козаки! Дайте слово сказать!
Чи не час до коша козачаток приймать?
Козаки.
Саме час! Саме час!
В самий раз! В самий раз!
Кошовий.
Одержавши на раді згоду,
Діти козацького народу,
У наше коло викликаю,
Їх перевірити жадаю.
Поведу таку я річ:
Що ви знаєте про Січ?
І про нашу Україну?
Розкажи усім нам, сину.
Учень.
Знаю, батьку, славна Січ
Ворогам ішла навстріч,
Рідну землю захищала
І народ наш прославляла.
2-й учень.
Лиха ж отчий край зазнав
(Не бажаємо нікому!)
Людолов нас чатував,
Щоб позбавить свого дому,
3–й учень.
Бранців до галер кували,
Ржею злоби пожирали..,
Шляхта нас вогнем пекла,
На тортури прирекла,
4-й учень.
Цар Петро і Катерина
Зневажали наш народ,
Горювала Україна,
І тужила Україна
під п’ятою у заброд.
5-й учень
Але наш народ боровся,
І Хмельницький в нас знайшовся,
І Сірко, і Дорошенко,
Й Полуботок,
Й Морозенко.
6-й учень.
Рабства каламутну ніч
Переборювала Січ.
Козаків боялись зайди
То була в них сила правди!
Кошовий.
Що говорить вам —козак?
Це крилате, горде слово?
Тож завжди буває так,
Що світлішає від нього?
Козачата
Козаки — це вільні люди!
Козаки — безстрашні люди!
Козаки — борці за волю,
За народну щасну долю!
Кошовий.
А ну ж скажіть мені синки,
Що їли вранці козаки?
Учні:
Соломаху.
Отаман.
А що таке соломаха?
Учні: Затірка, заправлена салом чи олією.
Отаман.
Після сніданку козаки молились.
Помоліться, подякуйте Господу Богу, попросіть сили й здоров'я.
Отаман. Після заутренньої починалась бойова підготовка. І наші славні козачата покажуть свою силу, спритність і відвагу.
Козацькі забави, ігри.
1. Перетягування канату.
2. Рукоборство.
Переможцям дають пити квас. Пісня: «Наливайте браття»...
Отаман: Рівно в полудень з фортечної гармати лунав постріл. За цим сигналом йшли козаки обідати. Й хочу довідатись, чи готові нам козацькі обіди?
Козачата розповідають.
1. Тетеря — зварене пшоно, або житнє борошно на квасі.
2. Варена або печена риба.
3. Мед, пиво.
4. Галушки.
5. Юшка з риби, що називалась щербою.
6. Куліш із салом або олією.
7. Іноді баранина або дичина.
Кошовий.
А що є свобода?
Добро в ній яке?
7-й учень.
Кажуть, немовби вона золото.
Кошовий.
Ні ж бо, не золото,
Зібравши все золото
Проти свободи воно лиш болото.
7-й учень.
О, якби в дурні мені не пошитись,
Щоб без свободи не міг я лишитись!
Кошовий.
В козацькому гурті ви бачитись раді,
Скажіть, чи готові ви жити по правді?
Усі козачата.
Готові, так
І жити чесно будем,
І правил ми козацьких не забудем!
Учень.
Козак — чесна, смілива людина,
Найдорожче йому — Батьківщина.
Учень.
Козак — слабкому захисник,
Цінити побратимство звик!
Учень.
Козак — усім народам друг,
І лицарський у нього дух.
Учень.
Козак — це той, хто за освіту,
Хто прагне волі і блакиту!
Учень.
Козак — вкраїнську любить мову,
Він завжди здержить своє слово!
Отаман.
Знайте ви козацькі правила. А тепер перевіримо, чи готові ви стати козаками. Чи відомо вам, що козаки кожного куреня, вставали до схід Сонця і бігли на річку купатися (якою б не була погода). Потім снідали
Кошовий.
Які козацькі пісні ви знаєте?
Козачата співають пісні:
1. О, Україно!
2. Гей, там на горі січ іде.
3. Гей ви, стрільці, січовії,
4. Як ішов я з Добречина.
5. Прощай, Уляно.
Ведуча.
Увечері сміливі козаки їхали на конях у ближні хутори, щоб на вечорницях поспівати, потанцювати.
Учениця.
Гей, музики, веселіше,
Нам заграйте чимскоріше.
Учень.
Затанцюймо гопака.
Щоб земля дрижала.
Отаман.
Запрошуйте дівчат, козачата.
Всі танцюють гопак.
Козаки.
Красно дякуємо вам, дівчата, за танець.
Козак.
А ну, дівчата, і своєї заспівайте.
Співають дівчата. «Дощик падає дрібненький».
Козак.
Гей, музики, годі грати,
Треба у похід рушати.
Козак
Щоб козацькому роду не було переводу.
Присягаєм на вірність вітчизні й народу.
Кошовий.
Вручай же, писарю, посвідчення орлятам
Вони ж бо від сьогодні козачата.
Писар і рада козаків вручають посвідчення.
Писар:
«Козацька грамота вручається учням 3-А класу про те, що на козацькій раді Дружбівської середньої школи вони посвячені в козачата і стали юними громадянами Української духовної республіки, побратимами усіх волелюбних народів світу».
Кошовий.
Пам'ятайте, козачата, як воля кувалась,
Як царі й султани кляті з козаків знущались.
Козачата.
Пам'ятаєм, батьку!
Кошовий.
Присягайте, що Вкраїну будете любити,
Що ввіллєте в неї силу, щоб розвеселити.
Пісня. «А ми тую червону калину підіймемо».
Учасники козацької ради.
Козачат усіх щиро вітаємо,
Здоров'я і щастя бажаємо!
Кошовий.
Слово для привітання надамо завучу чи директору школи.
Кошовий.
Козацьку раду скінчено.
Національний гімн «Ще не вмерла Україна».
Притика І.
Березюк Л.
Славетний гетьман України
Богдан Хмельницький
Сценарій історичної конференції
ВСТУП
Велично звучать акорди «Запорізького маршу» Адамцевича. Поступово мелодія затихає , а на її фоні ведучий (учитель) урочисто виголошує:
Славетний гетьман України Богдан Хмельницький!
Знову лунають акорди «Запорізького маршу». Під приглушений супровід мелодії.
1-й ведучий (учитель) говорить:
В історії України постать Богдана Зіновія Хмельницького невід'ємна від найсвятіших прагнень українського народу до волі, щастя, справедливості. З ім'ям Богдана Хмельницького пов’язане становлення української держави; формування української нації. Його внесок в історію рідного народу полягає у визволенні значної частини українських земель від ярма польських магнатів, збереженні мови і культури, будівництві української держави.
2-й ведучий (бібліотекар):
Досвідчений воїн і дипломат, визначний державний діяч, один з найосвіченіших людей свого часу, Б. Хмельницький, без сумніву, належить до плеяди найвидатніших постатей історії всіх часів. Це вже добре розуміли сучасники гетьмана, вважаючи його національним героєм, порівнюючи його з Олександром Македонським.
1-й ведучий (учитель):
Визначний політичний діяч і полководець Англії, сучасник Хмельницького Олівер Кромвель у своєму листі звертався до нього так: «Богдан Хмельницький, божою милістю генералісімус греко-східної церкви, вождь усіх козаків запорізьких, пострах і викорінювач польського дворянства, скоритель фортець, гонитель антихриста...» Саме в особі Хмельницького український народ дістав такого велетня духу, який ясно розумів історичну обстановку і бачив мету своєї діяльності в інтересах народу. І саме на народні маси, козацькі низи спирався він у здійсненні своєї мети - визволити український народ від поневолення, утворити українську державу. Він говорив послам королів і царів, що «народ, ним очолюваний, є народ волелюбний і завжди готовий умерти до єдиного за свою волю».
Учасники конференції виступають з міні-інсценізацією уривку з легенди «Про народження Богдана Хмеля»
ГОЛОВНА ЧАСТИНА
I РОЗДІЛ
1-й учень:
Як уже довели історики, Богдан-Зіновій Хмельницький народився 27 грудня 1595 року в Чигирині. Його батько Михайло Хмельницький був чигиринським сотником і за старанну службу в 1616 році був наділений пущею на правому березі річки Тясмин за чотирнадцять кілометрів від Чигирина, де й заклав свій хутір Суботів.
2-й учень:
Є всі підстави гадати, що Богдан Хмельницький розпочав своє навчання спочатку вдома, потім продовжив його в Києві, а з 1608 року у Львівській латинській школі. Майже 5 років провчився Богдан у Львові, пройшовши «всі тодішні класи добірних наук під керівництвом найкращих вчителів». Після закінчення навчання повернувся в Чигирин і став активним учасником подій, які вирували в Україні.
3-й учень:
Богдан служив у кінній сотні свого батька і разом з ним у 1620 році брав участь у битві під Цецорою у складі польської армії проти турецьких військ. У цій битві героїчною смертю поліг Михайло Хмельницький, а його син Богдан потрапив у турецький полон.
Ой тяжко козакові
В неволі сидіти,
Тяжко бути в окові,
Ліпше і не жити.
У 1622 році вірні побратими старого Хмеля викупили Богдана з неволі. Він повернувся додому і знову став на козацьку службу в Чигиринський полк.
4-й учень:
Воєнний досвід Хмельницького, його знання Кримського ханства, Туреччини стали у пригоді запорізькому козацтву. Він брав участь у морських походах, разом з козаками-побратимами відбивав навали кримчаків. Це піднесло його авторитет, допомогло зайняти високі пости у козацькому війську. І коли почалася нова хвиля селянсько-козацьких повстань на Україні, які очолювали Марко Жмайло, Тарас Федорович Трясило, Іван Сулима, Павло Бут-Павлюк, Яків Остряниця, Дмитро Гуня, Богдана Хмельницького призначають писарем, а згодом чигиринським сотником. У цих повстаннях він брав найактивнішу участь.
Тріо вчителів виконує народну пісню «Їхав козак на війноньку».
II РОЗДІЛ
1 -й учень:
Богдан Хмельницький, як писар Війська Запорізького, брав участь у переговорах з королем Владиславом ІV та урядом Речі Посполитої. Ходив він і далеко за межі рідної землі.
21 вересня 1644 року французький посол при польському королі граф де Брежі писав до Парижа кардиналові Мазаріні:
Учитель зачитує документи: «Цими днями був у Варшаві один із старшин козацької нації, полковник Хмельницький. Він був у мене, я мав з ним дві розмови. Це людина освічена, розумна, сильна у латинській мові. Що стосується служби козаків на благо Франції, то Хмельницький, якщо нічого не завадить готовий допомогти нам у цій справі».
2-й учень;
Хмельницький не лише допоміг; а й сам на чолі загону в 2400 козаків разом з Іваном Сірком у 1645-1646 роках брав активну участь у бойових діях у складі французьких військ при взятті фортеці Дюнкерка.
3-й учень: Після повернення на Україну Хмельницький довідався, що Чигиринський підстароста Чаплинський заявив про свої права на хутір Суботів. За відсутності Богдана він тероризував його сім'ю, пограбував хутір, згубив найменшого сина. Дружина від всього того смертельно захворіла і померла.
Богдан Хмельницький шукав захисту і допомоги в польського короля, але даремно. Особисте горе Богдана злилося з горем і бідуванням українського народу.
Учитель історії: «Так вони ставляться не тільки до мене, - говорив Хмельницький, - так ляхи ставляться до всього народу українського, який вважають бидлом і схизматиками. Чого ми тільки не терпіли! Вольності наші знищені, землі відібрані, більша частина вільних лицарів перетворена у холопів. З'єднаймося, браття, повстанемо за віру православну, відновимо волю народу нашого і будемо єдині!»
4-й учень: У грудні 1647 року Хмельницький з сином Тимофієм подався на Запоріжжя. Тут 19 квітня 1648 року козацькою радою він був обраний гетьманом. Звідси звернувся до всіх знедолених виступити на боротьбу з панством. На його заклик з усієї України почали сходитися невдоволені й гноблені.
(Дитячий хор виконує пісню «За світ встали козаченьки»)
ІІІ РОЗДІЛ
1-й учень: Польські гетьмани Потоцький і Калиновський, довідавшись про дії Хмельницького, виступили із військом проти запорізьких повстанців. 8 травня 1648 року в урочищі Жовті Води польський загін був розгромлений, а його ватажок Стефан Потоцький вбитий. 16 травня 1648 року під Корсунем польське військо знову було розгромлене. Повстанці захопили всю артилерію, обоз, військові припаси. Корсунська перемога рішуче вплинула на піднесення народного духу. Селяни скрізь збиралися під стяги Хмельницького. По всій Україні лилися ріки крові гнобителів, палали шляхетські маєтки, гинули пани, орендарі, єзуїти.
2-й учень: У вересні 1648 року козацьке військо під Пилявцями знову розгромило 30 - тис. польську армію, захопивши всі її обози. Хмельницький рушив до Львова, обложив місто взяв викуп. Запорожці дійшли до Замостя, звідки їм відкрився шлях на польську столицю - Варшаву. Польський король Ян Казимир прислав Хмельницькому листа, в якому пропонував гетьману укласти мир. Гетьман у грудні 1648 року з тріумфом повернувся до Києва, де його зустрічали кияни, вище духівництво, дзвонили дзвони, стріляли з гармат. Хмельницького вітали як «Нового Мойсея», що визволив Україну з неволі.
(Звучить велична мелодія «Запорізького маршу».)
(Під супровід мелодії)
1-й ведучий читає:
- Весною 1649 року Хмельницький разом із ордою кримського хана Іслам-Гірея взяв облогою польське військо під Збаражем. На допомогу обложеним вирушив польський король Ян Казимир з 20- тис. армією, але її раптово оточив і розгромив Хмельницький.
Під Зборовом Ян Казимир розпочав переговори з Хмельницьким, результатом яких була Зборовська угода, яка завершувала перший період визвольної війни.
(Продовжує звучати сповнена величного пафосу мелодія «Запорізького маршу»).
Учитель: У Зборовському договорі вперше на міжнародному рівні було зафіксовано результати визвольної війни. Цей договір юридично підтвердив існування козацької автономії в межах Речі Посполитої.
1. Під владу гетьмана переходили Київське, Брацлавське, Чернігівське воєводства, а також Чигирин та Овруч.
2. Київський митрополит дістав місце в сенаті.
3. Козацький реєстр збільшувався до 40 тисяч.
4. Зберігалися вольності Війська Запорізького.
Бібліотекар:
1649 року територію трьох підвладних гетьманові воєводств було поділено на 16, а з 1650 року - на 20 полків, що складалися із 272 сотень, їх очолювали відповідно полковники й сотники. Існувала також полкова й сотенна старшина -осавул, писар, суддя, хорунжий.
Учитель: У руках гетьмана зосереджувалась військова, політична, судова, адміністративна і фінансова влада. Допомагала йому генеральна старшина - генеральний писар, обозний, два осавули, двоє суддів, підскарбій, хорунжий та бунчужний.
Бібліотекар: Генеральний писар керував гетьманською канцелярією і займався зовнішньою політикою, осавули були помічниками отамана у військових справах, обозний відповідав за артилерію і постачання армії, підскарбій відав фінансами, бунчужний - охороняв гетьманський бунчук, а хорунжий - прапор.
В разі необхідності Б. Хмельницький скликав старшинську раду для обговорення Найважливіших військових або державних питань.
Учитель: Своєрідною була й правова система в Україні, де залишалися чинними Литовський статут і Магдебурзьке право. До них додалися нові правові акти - гетьманські універсали. Важливу роль відігравало козацьке звичайне право. Його окремі норми діяли на Лівобережжі протягом XVIII - першої половини XIX ст.
Бібліотекар: З ліквідацією внаслідок народного повстання великого й середнього феодального землеволодіння більша частина земель перейшла до скарбу Війська Запорізького, а решту захопили селяни (так звана займанщина). Вони платили податки державі і були вільними.
Учитель: Богдан Хмельницький проводив незалежну зовнішню політику. До Чигирина, тодішньої гетьманської столиці, прибули посли з Росії, Туреччини, Угорщини, Польщі, Венеції, Швеції. Він підтримував дипломатичні стосунки з багатьма відомими в світі державними діячами, зокрема з Олівером Кромвелем. Серед козацької старшини було чимало талановитих дипломатів - І. Виговський, С. Мужиловський, Д. Грек, І.Ковалевський, Ю.Немирич. Б.Хмельницький посилено зондував молдавські справи. Активна зовнішньополітична діяльність сприяла зростанню міжнародного авторитету молодої козацької держави.
IV РОЗДІЛ
(Тихо починає звучати тривожна, насторожуюча мелодія).
На її фоні промовляє
1-й ведучий: Польська шляхта й не думала дотримуватись умов Зборівської угоди і не хотіла припиняти війну. Весною 1651 року Хмельницький вирушив на чолі війська до Збаража і тут довго очікував на кримського хана, який прибув сюди за велінням турецького султана. 19 червня козаки зіткнулися з поляками, які розташувалися на широкому полі під Берестечком. 20 червня 1651 року розпочалася битва, під час якої кримський хан залишив Хмельницького і відступив зі своєю ордою. Гетьман кинувся йому навздогін, сподіваючись зупинити його, але й сам потрапив до татарського полону.