Ucraina terra Cosaccorum: Україна земля козацька

Вид материала

Навчально-методичний посібник

Содержание Козацькі забави Під час проведення предметного тижня історії пропо­нується провести «Козацькі розваги» для учнів 10 Команда «Орли Пилипа Орлика». Команда «Хмельниченки». Ii. інтелектуальна розвага.

Подобный материал:

• Шаповалова Людмила Иннокентьевна Оригинальное (авторское) сочинение, 85.68kb.
• Використання ігрових елементів на уроках історії України у процесі вивчення теми «Козацька, 221.72kb.
• Україна управління освіти славутської міської ради, 17.85kb.
• Україна управління освіти славутської міської ради, 26.72kb.
• Україна управління освіти славутської міської ради, 12.99kb.
• Козацька демократична конституція, 466.79kb.
• Ministry of Education and Science, Youth and Sport of Ukraine, 382.75kb.
• Держава І право україни у період козацько-гетьманської доби (середина 17 – кінець, 771.2kb.
• Земля І люди в повісті О. Кобилянської "Земля", 25.79kb.
• Cлово до читача Вступ Розділ І. Історико-теоретичні, методологічні основи українознавства, 8835.25kb.

Примітки

1. Козацтво — один із станів українського населення XVI-XVIII ст. Складалося з козаків — вільних людей, воїнів, вартових. Поділялося на групи: реєстрове, що було на державній службі, отримуючи платню, землі; нереєстрове — не вписане до реєстру, соціально не захищене; січове або кошове — знаходилося на Січі, де кожен козак був приписаний до одного з 38-ми куренів; паланкове — проживало на хуторах та зимівниках, належало до певної паланки. Пізніше виділилася козацька старшина, що керувала простими козаками.


2. Літератка — неологізм авторів.


3. Аркан - довга мотузка з петлею на кінці, якою кочівники користувалися для ловів коней і полонених, накидаючи петлю на шию жертви.


4. Іван Богун (.?.-1664) — сподвижник Богдана Хмельницького у визвольній війні 1648-1667 р.р., вінницький полковник. Відрізнявся особливим вмінням фехтувати двома шаблями одночасно.


5. Булава — 1) стародавній вид зброї у формі кам’яної, пізніше металевої кулі на держаку до 0,8 м. 2) Символ влади (клейнод) турецького паші, укра-їнських і польських гетьманів, кошових отаманів Січі.


6. Січ Запорозька — військова і політична організація українського козацтва, що склалася на поч. ХVI ст. за Дніпровими порогами. Слово «січ» бере початок від «сікти»; робити «засіки» — укріплення козаків у їхньому військовому таборі. Пізніше Січ стає центром, столицею козацької християнської республіки. В умовах ворожого оточення сусідніх держав Січ стала захисником України, носієм національної державності. Держава Запорозька Січ мала збройні сили — Запорозьке Військо, яке водночас було і збройними силами України.


7. Бунчук — 1) відзнака та один з атрибутів влади (клейнод) гетьмана чи кошового отамана в Україні та Польщі, що мав вигляд палиці з кулею зверху, прикрашену кінським волоссям, зверху прикритим кількома косами. 2) У військових оркестрах — прикраса або шумовий інструмент з дзвіночками.


8. Гопак — 1) український національний танець, що вмістив в себе елементи давнього бойового мистецтва козаків. 2) Давнє бойове мистецтво козаків-запорожців, що бере початок ще від доби волхвів Київської Русь.


9. Ґніт — горючий шнур для запалювання чого-небудь, а також для передачі вогню на відстань. Використовувався також і для гарматної стрільби.


10. Джура — юний запорожець, зброєносець у козацької старшини в Україні в XVI-XVIII ст.ст.


11. Діди січові — досвідчені літні запорожці, що оберігали неписані закони Січі — козацькі традиції і були в пошані у товариства.


12. Руїна — трагічний період в історії України у третій чверті XVII ст., пов’язаний зі смертю Богдана Хмельницького, посиленням тиску на Україну з боку сусідніх держав та поділом Війська Запорозького на два ворожих табори.


13. Євангеліє (від грецьк. «єв» — «добра», «ангеліє» — «вістка») — головна частина Нового завіту, який, в свою чергу, є складовою частиною Біблії і містить в собі розповіді про земне життя Ісуса Христа та Його Вчення.


14. Зимівник — невеликий хутір (фільварок) одруженого козака, що жив не в Січі, а на території паланки вольностей Війська Низового Запорозького, і де господарство велось на зразок фермерського.


15. Кабиця — плита, на якій готувати їжу козаки тричі на день. Знаходилась в сінях кожного куреня.


16. Щерба — рідко зварене в рибній юшці борошно.


17. Таратута — старовинна слов’янська страва.


18. Тетеря (рябко) — страва типу кулешу з пшона, заправлена рідким гречаним або житнім тістом сіро-жовтого кольору, зварена на квасі.


19. Куліш (польова каша) — варена пшоняна каша, в яку додавали одну-дві картоплини, сіль, коріння, зелень, затирали салом з цибулею.


20. Соломаха — страва з рідкого гречаного (пшеничного чи житнього) тіста, яке вливали в підсолений окріп і заварювали, розмішуючи. Додавали олію, часник.


21. Мамалига (малай) — страва з вареного кукурудзяного або пшоняного борошна, взятих в тих же пропорціях до води. На Півдні України називали ще лемішкою.


22. Галушки — варені на воді шматочки пшеничного чи гречаного тіста, заправлені цибулею на олії чи салі.


23. Йосип Гладкий (1789-1866) — останній кошовий отаман Задунайської Січі, створеної після знищення Катериною ІІ Запорозької Нової Січі у 1775 р. Перевів частину козаків з-за Дунаю на колишні вольності запорожців перед початком війни Росії і Турції, бо козаки не хотіли воювати з християнами-росіянами на боці турків. У 1829-му році в Приазов’ї утворилось Азовське козаче військо, а в Причорномор’ї —Чорноморське козаче військо, які проіснували недовгий час.


24. Кіш — 1) виборний уряд Запорозької Січі; 2) усе січове вйсько.


25. Жупан — старовинний верхній чоловічий одяг сірого або синього сукна, який в XVI-XVII ст.ст. носили козаки.


26. Каламар — чорнильниця.


27. Пернач — вид булави. В Україні ХVII-XVIII століть — головний символ влади полковника (сердюка). Відрізнявся від булави тим, що куля на кінці палиці мала вертикальні поздовжні вирізи, або особливі виступи у формі наконечників списів упоперек кулі, часом з шістьма перами над кулею.


28. Тулумбаси (литаври, котли) — козацька святиня, виготовлена з залізних чи срібних котлів, обтягнутих шкірою, на яких давав сигнали козакам довбиш (политаврник), б’ючи дерев’яними паличками по шкірі.


29. Дмитро Вишневецький (Байда; ?-1563) — князь, український магнат. У 1550-х роках черкаський і канівський староста. Побудував на острові Хортиця замок-фортецю для захисту запорожців від ворогів. Першим серед феодалів очолив козацький рух. Пізніше зруйнований замок на Хортиці став символом зародження козаччини, колискою Січі.


30. Іван Дмитрович Сірко ( між 1605-1610-1680) — колишній отаман Запорозької Січі. Очолив чотири походи проти Кримського ханства і турецьких фортець Очаків та Ісламкермен, брав участь у Чигиринських походах 1677-1678 р.р. Користувався пошаною січовиків, обирався 22 рази кошовим (з них 8 років підряд). Очолив більш ніж 50 битв, з яких майже всі виграв. Поховано Івана Сірка біля с.Капулівка на Дніпропетровщині, на могилі стоїть козацький кам’яний хрест.


31. Церква Покрови — головний храм Січі, що зводився на честь свята Покрови Богородиці, що була в особливій пошані запорожців. Це свято відзначають 14 жовтня в честь чудесного визволення Константинополя від арабів (сарацинів). Мешканці оточеного міста просили захисту у Бога в храмі. Під час молитви серед них був святий Андрій, який побачив, що сама Божа Матір розпростерла над людьми в церкві свій омофор (покривало), ніби захищаючи ним благаючих допомоги у Господа. Запорожці настільки шанували Богородицю, що навіть у Задунайську Січ забрали з собою її ікону, врятовану під час розорення Нової Січі Катериною ІІ у 1775 році.


Гринишен А.М.

Козацькі забави

Забави можуть проводитися як в приміщенні, так і на вулиці, серед природи. Приміщення по­винно відображати сільську хату. Проста, завіша­на вишитими рушниками хата, водник (відро з во­дою і квартою стоять завжди на воднику), стіл, ла­ва та інші речі старовинного домашнього вжитку. Ведучі юнак та дівчинка, одягнені в національні костюми.

Ведучий. Добрий вечір, козацькі праправнуки і праправнучки! Добрий вечір, козаки та козачки!

Ведуча. Та які вони козаки! Щоб козаками стати, треба багато знати, бути сильними, спритними, умілими, кмітливими, розумними!

Ведучий. А що, вони не такі?

Ведуча. Не знаю!

Ведучий. Ось вони нам доведуть!

Ведуча. Подивимось! Але перш, ніж розпочати наші забави, ми повинні обрати отамана і його помічників, які повинні обирати активних, спритних козаків та козачок. (Учасники обирають трьох осіб, які стають членами журі). Ну що ж, почнемо!

Ведучий (звертається до залу). По-перше, добрий козак починає свій день з козацької їжі. А яка голо­вна козацька їжа? Хто мені скаже?! Всі думають. (Із залу лунають слова: вареники, галушки, пампушки і т.д.) Куліш! Правильно, вгадали!

Ведуча. Прошу вийти до мене чотирьох козаків або козачок!

За столом розміщуються дві пари одна — проти одної. Напроти них миски з кулешем (біля кожної пари), дерев'яні ложки кожному гравцю.

Умови забави: за командою гравці з кожної пари повинні годувати один одного кулешем, але швидко, акурат­но, на столі повинно бути чистенько. Яка пара пер­ша виїсть куліш, та й буде переможцем.

Приготування кулешу.

На 2 л окропу всипати 200 г перемитого пшона, варити 10 хв., посолити, подрібнити цибулину, 100 г сала, зелень, заправити, варити ще 10 хв. Куліш гото­вий. Можна приправити і часником. Посуд, в якому вариться куліш, повинен бути накритим.

(В музичних паузах лунають мелодії українських народних пісень, танців. Бажаючі можуть танцюва­ти).

Ведучий. Бачили! А говорили, що вони не козаки! Козаки наші хлопці, козаки!

А тепер давайте згадаємо трішечки історії, це бу­де ніби маленька вікторина.

1. Яких ви знаєте козацьких отаманів — героїв ук­раїнського народу. (Сірко, Полуботок, Самійло Кішка, Сагайдачний, Хмельницький і т.д.)

2. Перерахуйте, що входило до озброєння козаків. (Самопали, рушниці, пістолети, шаблі, списи, луки, стріли, гармати, пищалі)

3. Як називалися козацькі військові човни, які ви­користовувались при набігах на Турцію? (Чайки, бай­дарки)

4. Якою була військова організація Запорозької Січі (Полк, сотня, курінь, кіш)

5. Назвати відомі військові звання в Запорозькій Січі? (Полковник, гетьман, сотник, курінний, кошо­вий, отаман, осавул)

6. Яку назву мали козацькі прапори? (Корогви)

7. Що таке бунчук? (Довге древко, на кінці якого насаджували міцну позолоче­ну кулю, з якої звисав жмут волосся, подібно до кінського хвоста)

8. Що було ознакою влади гетьмана? (Булава)

9. Назвіть місця історичних битв за­порозьких козаків? (Переяслав-Хмельницький, Берестечко, Жовті Води, Кор­сунь, Збараж, Пилявці)

10. Перерахуйте види одягу, який носили козаки. (Свитка, жупан, шаро­вари, кунтуш, сорочка)

11. В якому столітті виникло ко­зацтво? (Кінець XV — початок XVI століття)

(Музична пауза).

Ведуча. Всі знають, як козаки любили співати: то веселої, то сумної, то жартівливої. Але жартували ко­заки найбільше. Тому на коло запрошуються три ко­заки. Хто сміливий?! Називається ця забава «Засвис­тали козаченьки». Вона дуже і дуже проста. Ми впев­нені, що ви впораєтесь. Пояснюю: кожен з вас згадує мелодію української народної пісні, згадали? Вголос не говоріть. Згадали! А тепер за командою всі втрьох починаєте свистіти свою мелодію, хто яку задумав. Умови забави: хто засміявся, замовкнув, той вихо­дить з гри. Раз, два, три! Почали! Дякую, видно, що ви талановиті козаки!

Ведучий. А зараз ми проведемо наступну забаву «Взуй, козаче, козака».

Дві табуретки перевертаємо на столі «догори но­гами», двом гравцям даємо подивитися на стільці та на розкидане на підлозі взуття. Для кожного гравця розкидали взуття по дві пари, а тепер їх треба зібра­ти і повісити попарно на табуретку, але... очі зав'я­зані шарфами. Раз, два, три! Почали!

(Музична пауза).

Ведуча. Прошу до мене вийти дві команди по 6 осіб. Нумо, бажаючі, до мене! Пояснюю умови гри «Повзунець». По команді перші гравці навприсядки (руки складені на ліктях) проходять вказану відстань, вертаються до своїх гравців, передають естафету на­ступному гравцеві, стають у вихідне положення. І так, доки не пройде вся команда. Перемагає та ко­манда, яка швидко і вправно прийшла до фіналу.

Раз, два, три! Почали!

Ось так ви познайомились з елементами ук­раїнського танцю «Повзунець». А кожен козак пови­нен вміти танцювати цей танець.

(Мелодії українських пісень).

Ведучий. Скажіть, шановне товариство, як нази­валися ті люди, які готували їжу для козаків? А які ви кашовари, зараз подивимось! Прошу двох козаків до мене! Хто сміливий! Не бійтеся! Кашу варити тут не будемо, але забаву проведемо. Ось перед вами на тарілці, закритій серветкою, лежать овочі. За коман­дою кожен гравець повинен почистити, акуратно й дрібненько порізати. Але без команди нічого не ро­бимо. Приготувались! Раз, два, три, почали!

Ну і спритні, ну і сильні козаки! Молодці обоє, але переможцем став..., хоч не легка це справа. (Звучить мелодія українського танцю).

Ведуча. Далі гра «Розвідники». Двоє гравців одяга­ють жіночий одяг. Хто правильно одягне, та перший, той і переможе.

(Музична хвилина).

Ведучий. А тепер прошу до мене двох юних коза­чок! Проведемо забаву «Прасувальниці».

Беремо два відрізки льняного полотна, рубель, ка­чалку і «прасуємо», тобто правильно «качаємо». Умо­ва: хто першим правильно і добре випрасує полотно без зморшок, той переможець. От хороші наші ко­зачки, молодці, вміють користуватися і рублем, і ка­чалкою, але перемогла...

Дякую, дівчата (танцюють всі).

Ведуча. Наступними у нас будуть такі питання:

— Назвіть найсмачнішу страву козаків, їдять її і зранку, і вдень, і ввечері. Такі гарненькі, смачненькі, маленькі й великі... (Відгадують).

Правильно відгадали!

— А з чим їдять вареники? Правильно: із сиром, картоплею, ягодами, грибами, капустою. Так, так, а краще... із сметаною! Правиль­но! Молодці! Прошу сюди двох козаків! Пояснюю умову: гра називається «Нагодуй, козаче, свого брата козака».

Два хлопці сідають один проти одного на стільцях, їм зав'язують очі. Один одного повинен нагодувати варениками із сметаною. Хто перший нагодує свого брата-козака, той виграв.

Розпочинаємо, раз, два, три! Оце-то молодці, хо­роші козаки, ніде не пропадуть!

І хто ж це в нас переможець? (Лунає мелодія ук­раїнського танцю).

Ведучий. І ось остання забава «Козацький двобій».

Умови: хто перший почистить сирий червоний бу­ряк і перекрутить його на м'ясорубці, той переможе!

Ось ми подивимось на ваш двобій, а хто сильніший і спритніший, зараз побачимо. Адже ви знаєте, що в Україні з давніх-давен козаки мірялись силою. Ось за допомогою м'ясорубки покажіть, хто із вас сильніший!

Готові! Раз, два, три, почали!

Ведуча. Поки наші шановні товариші (журі) підбивають підсумки, ми трішечки поспіваємо вашу улюблену українську народну пісню.

Наш вечір наближається до кінця. Всім, хто прий­шов до нас в цей маленький зал, хочемо від душі по­дякувати, побажати здоров'я, щастя, успіхів у на­вчанні, роботі, всього найкращого. А найбільш актив­них, сміливих, спритних нагороджуємо подарунками, сувенірами.

(Вручення подарунків).

Ведучий.

Сяяли на сонці шаблі запорожців,

Як вони на конях гнали ворогів.

Козацькому роду нема переводу,

Лине його слава з далечі віків!

Всі присутні.

Нашим козакам:

Слава! Слава! Слава!


Карпенко Л.В.

Козацькі розваги


Позаурочний захід

Як відомо, ігрові методи виховання мають вели­кий вплив на пізнавальну та емоційно-особистісну сферу учнів. Гра допомагає розвивати допитливість, ініціативу учнів, логічне мислення. Крім того, під час підготовки до ігор учні багато часу проводять разом, що допомагає їм здружитися.

Під час проведення предметного тижня історії пропо­нується провести «Козацькі розваги» для учнів 10—11 класів.

Оформлення залу.

1. На заднику сцени слова Т.Г. Шевченка:

«Було колись — в Україні

Ревіли гармати;

Було колись — запорожці

Вміли панувати!

Панували, добували

І славу, і волю —

Минулося, осталися

Могили по полю!»

2. В залі на стіні виставка «Українські гетьмани» (нама­льовані учнями портрети гетьманів та стисла довідка про кожного з них).

(Звучать козацькі марші).

Ведучий. Більше ніж 500 років тому в українських сте­пах за Дніпровськими порогами поселилися перші козаки. Близько трьох століть вони боронили Україну від турків, татар та інших ворогів. Відвага й хоробрість козаків були відомі в Європі. Багато славних синів українського народу навіки увійшли в історію. Це і Дмитро Вишневецький, і Іван Підкова, і Северин Наливайко, і Петро Сагайдачний, і, звичайно ж, Богдан Хмельницький.

Відшуміла козаччина, стали історією її славні походи, славні бої. Але підростають достойні нащадки козаків.

І сьогодні ми станемо свідками «Козацьких розваг» між двома командами юнаків.

Запрошуємо команди на сцену!

І. ЗНАЙОМСТВО З КОМАНДАМИ.

(Оцінка за конкурс 6 балів).

Команда «Орли Пилипа Орлика».

1-й юнак. Вас вітають Орли Пилипа Орлика!

2-й юнак. Познайомтеся — це наш хрещений батько Пилип Орлик (показує намальований портрет П. Орлика).

3-й юнак. Наш предок посідає особливе місце серед ук­раїнських гетьманів. 11 жовтня 2007 року виповнилося 335 років від дня його народження.

Пилип Орлик був високоосвіченою людиною, він здобув освіту у Києво-Могилянському колегіумі.

Був найближчим прибічником Мазепи. Після розгрому шведських військ Орлик разом із Мазепою опинився в Бендерах. Тут у 1710 році його обрали гетьманом.

Пилип Орлик був автором угоди із козаками, яка увійшла в історію як перша Конституція Української держави.

Орлик був гетьманом-емігрантом, але все своє життя він присвятив боротьбі за незалежність України. Орлик був змушений жити в Швеції, Німеччині, Франції. В 1742 році він помер у Туреччині.

1-й юнак. А тепер познайомтеся з нашою командою (в гумористичній формі представляє кожного з восьми учасників команди).

2-й юнак. Ось ми і представили нашу команду. Ми ба­жаємо успіхів у грі собі й своїм суперникам, і нехай пере­може найдотепніша і найсильніша команда!

Команда «Хмельниченки».

1-й юнак. Здоровенькі були! А чого це ви, хлопці, такі нарядні, в козацький одяг вбралися?

2-й юнак. Та хіба ж ти забув? Сьогодні у нас козацькі розваги і ми вирішили помірятися силою з хлопцями із сусіднього куреня.

3-й юнак. Знайомтеся. Ми — «Хмельниченки», бо є на­щадками славетного гетьмана Богдана Хмельницького.

4-й юнак. Богдан Хмельницький народився в 1595 році в родині чигиринського сотника.

Він був освіченою людиною, вільно володів польською, латинською, турецькою, французькою мовами.

Разом з батьком брав участь у польсько-турецькій війні. У кривавій битві батько загинув, а Богдан на два роки по­трапив у турецький полон.

Після повернення з неволі вступив до козацького війська. В середині 40-х років XVII ст. Хмельницький роз­почав підготовку повстання проти Речі Посполитої.

Очоливши визвольну війну, Хмельницький виявив себе вмілим і досвідченим полководцем. Сьогодні всі ми зна­ємо про переможні битви біля Жовтих Вод і Корсуня, по­близу Зборова і біля Батога.

Основною стратегічною лінією зовнішньої політики Б.Хмельницького був союз із Росією.

Наприкінці серпня 1657 року гетьман помер у Чигирині, назавжди залишившись у пам'яті нащадків.

2-й юнак. А ось і нащадки Богдана — наші «Хмельничен­ки». Знайомтеся (представляє кожного учасника команди).

3-й юнак. Ну що ж. Ми готові змагатися у розвагах. Ходімо, хлопці, перепочинемо хвилинку і розпочнемо зма­гання.

II. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА РОЗВАГА.

Ведучий. Командам пропонується відповісти на шість запитань. За кожну правильну відповідь нараховується 1 бал.

Запитання для першої команди.

1. Чи були запорозькими козаками українські січові стрільці?

(Ні, бо Запорозька Січ була зруйнована ще у XVIII ст., а легіон УСС був створений під час першої світової війни, у 1914 році)

2. Як називалися племена — предки українців? (Слов'яни)

3. На якому березі Дніпра знаходиться Кременчук? (На лівому)

4. Кого з гетьманів прозвали Байдою? (Дмитра Вишневецького)

5. Якої віри були козаки-запорожці? (Православної)

6. Назвіть фірмову страву полтавців. (Полтавські галушки)

Запитання для другої команди.

1. Назвіть видатного російського письменника, автора «Тараса Бульби», який народився на Полтавщині.

(Микола Васильович Гоголь)

2. Як в давнину називався Дніпро? (Борисфен, Славу­тич)

3. Хто вважається покровителькою і заступницею Січі? Яке православне свято є днем українського козацтва?

(Божа Матір. Покрова Пресвятої Богородиці)

4. Хто з гетьманів очолив визвольну війну українського народу проти польської шляхти? (Богдан Хмельницький)

5. Як в минулі століття росіяни називали Україну? (Малоросія)

6. Назвіть український народний танець. (Гопак)