Методичні вказівки та контрольні завдання з біологічної хімії для студентів факультету заочного навчання
| Вид материала | Документы |
- Львівський національний медичний університет імені данила галицького кафедра біологічної, 1655.89kb.
- Програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни «екологія» для студентів, 566.78kb.
- Робоча програма, методичні вказівки до вивчення дисципліни та контрольні завдання для, 393.01kb.
- Програма, методичні вказівки І контрольні завдання з дисципліни "основи екології" для, 325.1kb.
- Програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни " виробництво виливків, 797.9kb.
- Типова програма, методичні вказівки та контрольні завдання для студентів навчального, 708.32kb.
- Програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни «охорона праці в галузі», 339.25kb.
- Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького кафедра біологічної, 1954.66kb.
- Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни, 165.04kb.
- Програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни " виробництво виливків, 864.84kb.
1. До нормальних компонентів сечі людини відносять….
2. До фізико-хімічних властивостей сечі належать….
3. Гормональна регуляція водно-сольового обміну здійснюється….
4. Які процеси регулює ренін-ангіотензинова система?
5. Нирки підтримують сталість рН рідин організму шляхом…
Заняття № 17
Тема заняття: БІОХІМІЧНА ДІАГНОСТИКА ДЕЯКИХ ЗАХВОРЮВАНЬ НА ОСНОВІ ДОСЛІДЖЕНЬ БІОЛОГІЧНИХ РІДИН В ОРГАНІЗМІ
Мета заняття: Вивчити основні патологічні компоненти сечі, механізми їх утворення і шляхи проникнення в сечу. Уміти провести біохімічний аналіз сечі та інтерпретувати отримані дані.
Актуальність теми: Дослідження патологічного складу сечі має велике клінічне значення, тому що зміни біохімічних процесів в організмі призводять до змін як кількісного, так і якісного складу сечі, до появи в ній речовин, які в нормі не виділяються. Дослідження сечі важливе при постановці діагнозу ряду захворювань, про перебіг їх і про ефективність використовуваних методів лікування .
Міжкафедральна інтеграція: Знати: 1. Структуру і функцію нирок (кафедри : нормальної анатомії, гістології, нормальної фізіології). 2. Обмін простих і складних білків, вуглеводів, ліпідів, гормонів, вітамінів, води і мінеральних речовин (кафедра біохімії). 3. Функціональну біохімію крові, печінки та інших тканин (кафедра біохімії)
Література
ОСНОВНА:
- Вороніна Л.М., Десенко В.Ф., Мадієвська Н.Н.та ін. Біологічна хімія. – Харків:Основа, 2000. – С. 539-545
- Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С.175, 232-233, 261-262, 269, 465-467.
- Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – С. 588-592, 595-604.
- Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1990. – С. 473-487
- Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1998. – С.608-624.
- Савицкий И.В. Биологическая химия. – Киев: Высшая школа, 1982. – С. 433-447
- Строев Е.А. Биологическая химия. – М.: Высшая школа, 1986. – С. 426-432.
- Николаев А.Я. Биологическая химия. – М.: Высшая школа, 1989. – С.358-368
- Біологічна хімія. Тести та ситуаційні задачі. / За ред. О.Я. Склярова. – Львів: Світ, 2006. – C.206-216.
ДОДАТКОВА:
1. Бышевский А.Ш., Терсенов О.А. Биохимия для врача. – Екатеринбург, Уральский рабочий, 1994. – С. 206-213, 302-306.
2. Ленинджер А. Основи биохимии. – М.: Мир, 1984. – 1056 с.
3. Страйер Л. Биохимия. – М.: Мир, 1984.
4. Ангельскі С., Якубовскі З., Домінічак М.Г. Клінічна біохімія. – Сопот, 1998. – 451с.
ЗМІСТ ТЕМИ
теоретичні питання:
- Причини і шляхи проникнення білка у сечу. Альбумінурія.
- Патологічні компоненти сечі – кров, гемоглобін, креатин. Шляхи їх проникнення в сечу; причини їх появи.
- Глюкозурія, галактозурія і пентозурія, причини їх появи. Клініко-діагностичне значення їх виявлення.
- Клінічне значення виявлення і визначення в сечі: індикану, фенілпіровиноградної, гомогентизинової кислот.
- Хімічна природа компонентів (нормальних і патологічних), що складають загальний азот сечі.
- Клінічне значення виявлення та визначення кетонових тіл.
- Способи диференціювання жовтяниць за наявністю жовчевих кислот і жовчних пігментів у сечі.
Питання для засвоєння матеріалу по практичній роботі
- Назвіть фізико-хімічні властивості сечі і причини їх змін.
- Як розрізнити організований осад сечі від неорганізованого? Якими методами їх досліджують?
- Назвіть причини зміни забарвлення сечі.
- Назвіть причини каламутності сечі.
- Як впливає характер харчування на рН сечі?
- У чому полягає принцип методу визначення вмісту загального азоту і аміаку?
- Якими лабораторними дослідженнями відрізнити глюкозурію від лактозурії? Назвіть причини таких патологій.
- Яку кількість білків виявляють у нормальній сечі, яке їх походження? Назвіть види протеїнурії, їх причини.
- Назвіть безазотисті компоненти сечі, їх вміст та причини відхилення від норми.
- При якій патології в сечі з’являються альбуміни?
- Назвіть причини появи глюкози в сечі і методи її виявлення.
- Про що свідчить поява в сечі крові?
- Якою пробою можна виявити жовчні кислоти і про що це свідчить?
- На чому грунтується метод визначення вмісту кетонових тіл?
- Якими пробами виявляють жовчні пігменти?
ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ФАРМАЦІЇ ТА КЛІНІКИ
Сеча здорової людини практично не містить білка (звичайними хімічними реакціями він не виявляється).
Розрізняють спражню альбумінурію і несправжню. При справжній, або нирковій, протеїнурії білки сироватки крові проникають у сечу через нирки при порушенні фільтраційної мембрани. Несправжню протеїнурію спостерігають під час потраплення в сечу слизу, крові, гною не з нирок, а з сечових шляхів.
Білок з`являється у сечі також при серцевій декомпенсації, інколи під час вагітності, при гіпертонії та інфекційних захворюваннях тощо.
Глюкозурія розвивається тоді, коли рівень цукру в крові піднімається вище від “цукрового порогу”. Вона буває при цукровому діабеті, аліментарній гіперглікемії, збудженні ЦНС, ураженні нирок, гіпертиреозі, акромегалії, синдромі Іценка – Кушінга тощо.
У вагітних і жінок, що годують грудьми, в сечі може з’явитися лактоза (лактозурія).
Сеча при гематурії каламутна і має червоний відтінок, інтенсивність якого залежить від кількості форменних елементів крові. В осаді під мікроскопом виявляють еритроцити і лейкоцити. Гемоглобінурію спостерігають при захворюваннях, пов’язаних з гемолізом (розпадом) еритроцитів. Сеча при цьому буває червоного або кавово-бурого кольору. При гематурії і гемоглобінурії в сечі міститься білок.
При механічній жовтяниці внаслідок закупорки загальної жовчної протоки каменем або пухлиною жовчні капіляри переповнюються жовчю. Внаслідок цього гепатоцити стискаються і жовч проникає в кров. У цьому випадку відбувається посилене виділення жовчних пігментів (білірубін, білівердин) і жовчних кислот із сечею.
У нормі за добу виділяється 20-40 мг кетонових тіл. Збільшення кількості кетонових тіл у крові (кетонемія) і сечі (кетонурія) спостерігають при цукровому діабеті, дефіциті вуглеводів у харчуванні (вуглеводне голодування), тиреотоксикозі, ураженні печінки, важких інтоксикаціях.
За добу людина виділяє 10-17 г азоту, з якого 80-90% припадає на сечовину. За цим показником визначають азотний баланс в організмі, а також функціональний стан печінки, нирок та інших органів.
У нормі вміст сечовини у сечі дорівнює 20-35 г на добу або 333-562 ммоль на добу. Кількість її в сечі залежить від вмісту білків у їжі.
Збільшення вмісту сечовини спостерігають при посиленому розпаді тканинних білків, злоякісній анемії, туберкульозі нирок; зменшення – при ацидозі, уремії, нефриті, важких захворюваннях печінки (цироз, паренхіматозна жовтяниця), отруєнні гепатотропними речовинами.
Жовчні пігменти – білірубін, білівердин і уробілін – з’являються у сечі лише при патології. Поява білірубіну (прямого) в сечі має назву білірубінурії. Жовчні пігменти з’являються у сечі лише у випадку, коли кількість їх у крові перевищує нирковий поріг білірубіну. В нормі у здорових людей у крові міститься від 8,5 до 20,5 мкмоль/л. білірубіну. Білірубінурію спостерігають при ураженнях печінки і жовчовивідних шляхів. Таке явище найчастіше спостерігають при паренхіматозній (хвороба Боткіна) та механічній жовтяниці і вона є ознакою важкого органічного ураження паренхіми печінки (гепатит, цироз), при гемолітичних станах та захворюваннях кишок (ентерит, кишкова непрохідність, схильність до закрепів). Однією з ознак паренхіматозної жовтяниці є наявність уробіліну в сечі. Сеча за наявності жовчних пігментів набуває темного жовто-зеленого кольору. Піна такої сечі забарвлена в жовтий колір, а краплі сечі, що потрапляють на білизну, залишають на ній характерні темно-жовті плями.
Питання для перевірки засвоєння матеріалу