Методичні вказівки та контрольні завдання з біологічної хімії для студентів факультету заочного навчання

Вид материалаДокументы

Содержание


Заняття № 17 Тема заняття: БІОХІМІЧНА ДІАГНОСТИКА ДЕЯКИХ ЗАХВОРЮВАНЬ НА ОСНОВІ ДОСЛІДЖЕНЬ БІОЛОГІЧНИХ РІДИН В ОРГАНІЗМІ
Актуальність теми
Міжкафедральна інтеграція
Зміст теми
Значення для фармації та клініки
Подобный материал:
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   29

1. До нормальних компонентів сечі людини відносять….

2. До фізико-хімічних властивостей сечі належать….


3. Гормональна регуляція водно-сольового обміну здійснюється….

4. Які процеси регулює ренін-ангіотензинова система?

5. Нирки підтримують сталість рН рідин організму шляхом…


Заняття № 17

Тема заняття: БІОХІМІЧНА ДІАГНОСТИКА ДЕЯКИХ ЗАХВОРЮВАНЬ НА ОСНОВІ ДОСЛІДЖЕНЬ БІОЛОГІЧНИХ РІДИН В ОРГАНІЗМІ



Мета заняття: Вивчити основні патологічні компоненти сечі, механізми їх утворення і шляхи проникнення в сечу. Уміти провести біохімічний аналіз сечі та інтерпретувати отримані дані.

Актуальність теми: Дослідження патологічного складу сечі має велике клінічне значення, тому що зміни біохімічних процесів в організмі призводять до змін як кількісного, так і якісного складу сечі, до появи в ній речовин, які в нормі не виділяються. Дослідження сечі важливе при постановці діагнозу ряду захворювань, про перебіг їх і про ефективність використовуваних методів лікування .

Міжкафедральна інтеграція: Знати: 1. Структуру і функцію нирок (кафедри : нормальної анатомії, гістології, нормальної фізіології). 2. Обмін простих і складних білків, вуглеводів, ліпідів, гормонів, вітамінів, води і мінеральних речовин (кафедра біохімії). 3. Функціональну біохімію крові, печінки та інших тканин (кафедра біохімії)


Література

ОСНОВНА:
  1. Вороніна Л.М., Десенко В.Ф., Мадієвська Н.Н.та ін. Біологічна хімія. – Харків:Основа, 2000. – С. 539-545
  2. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С.175, 232-233, 261-262, 269, 465-467.
  3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – С. 588-592, 595-604.
  4. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1990. – С. 473-487
  5. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1998. – С.608-624.
  6. Савицкий И.В. Биологическая химия. – Киев: Высшая школа, 1982. – С. 433-447
  7. Строев Е.А. Биологическая химия. – М.: Высшая школа, 1986. – С. 426-432.
  8. Николаев А.Я. Биологическая химия. – М.: Высшая школа, 1989. – С.358-368
  9. Біологічна хімія. Тести та ситуаційні задачі. / За ред. О.Я. Склярова. – Львів: Світ, 2006. – C.206-216.

ДОДАТКОВА:

1. Бышевский А.Ш., Терсенов О.А. Биохимия для врача. – Екатеринбург, Уральский рабочий, 1994. – С. 206-213, 302-306.

2. Ленинджер А. Основи биохимии. – М.: Мир, 1984. – 1056 с.

3. Страйер Л. Биохимия. – М.: Мир, 1984.

4. Ангельскі С., Якубовскі З., Домінічак М.Г. Клінічна біохімія. – Сопот, 1998. – 451с.


ЗМІСТ ТЕМИ

теоретичні питання:
  1. Причини і шляхи проникнення білка у сечу. Альбумінурія.
  2. Патологічні компоненти сечі – кров, гемоглобін, креатин. Шляхи їх проникнення в сечу; причини їх появи.
  3. Глюкозурія, галактозурія і пентозурія, причини їх появи. Клініко-діагностичне значення їх виявлення.
  4. Клінічне значення виявлення і визначення в сечі: індикану, фенілпіровиноградної, гомогентизинової кислот.
  5. Хімічна природа компонентів (нормальних і патологічних), що складають загальний азот сечі.
  6. Клінічне значення виявлення та визначення кетонових тіл.
  7. Способи диференціювання жовтяниць за наявністю жовчевих кислот і жовчних пігментів у сечі.


Питання для засвоєння матеріалу по практичній роботі
  1. Назвіть фізико-хімічні властивості сечі і причини їх змін.
  2. Як розрізнити організований осад сечі від неорганізованого? Якими методами їх досліджують?
  3. Назвіть причини зміни забарвлення сечі.
  4. Назвіть причини каламутності сечі.
  5. Як впливає характер харчування на рН сечі?
  6. У чому полягає принцип методу визначення вмісту загального азоту і аміаку?
  7. Якими лабораторними дослідженнями відрізнити глюкозурію від лактозурії? Назвіть причини таких патологій.
  8. Яку кількість білків виявляють у нормальній сечі, яке їх походження? Назвіть види протеїнурії, їх причини.
  9. Назвіть безазотисті компоненти сечі, їх вміст та причини відхилення від норми.
  10. При якій патології в сечі з’являються альбуміни?
  11. Назвіть причини появи глюкози в сечі і методи її виявлення.
  12. Про що свідчить поява в сечі крові?
  13. Якою пробою можна виявити жовчні кислоти і про що це свідчить?
  14. На чому грунтується метод визначення вмісту кетонових тіл?
  15. Якими пробами виявляють жовчні пігменти?


ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ФАРМАЦІЇ ТА КЛІНІКИ

Сеча здорової людини практично не містить білка (звичайними хімічними реакціями він не виявляється).

Розрізняють спражню альбумінурію і несправжню. При справжній, або нирковій, протеїнурії білки сироватки крові проникають у сечу через нирки при порушенні фільтраційної мембрани. Несправжню протеїнурію спостерігають під час потраплення в сечу слизу, крові, гною не з нирок, а з сечових шляхів.

Білок з`являється у сечі також при серцевій декомпенсації, інколи під час вагітності, при гіпертонії та інфекційних захворюваннях тощо.

Глюкозурія розвивається тоді, коли рівень цукру в крові піднімається вище від “цукрового порогу”. Вона буває при цукровому діабеті, аліментарній гіперглікемії, збудженні ЦНС, ураженні нирок, гіпертиреозі, акромегалії, синдромі Іценка – Кушінга тощо.

У вагітних і жінок, що годують грудьми, в сечі може з’явитися лактоза (лактозурія).

Сеча при гематурії каламутна і має червоний відтінок, інтенсивність якого залежить від кількості форменних елементів крові. В осаді під мікроскопом виявляють еритроцити і лейкоцити. Гемоглобінурію спостерігають при захворюваннях, пов’язаних з гемолізом (розпадом) еритроцитів. Сеча при цьому буває червоного або кавово-бурого кольору. При гематурії і гемоглобінурії в сечі міститься білок.

При механічній жовтяниці внаслідок закупорки загальної жовчної протоки каменем або пухлиною жовчні капіляри переповнюються жовчю. Внаслідок цього гепатоцити стискаються і жовч проникає в кров. У цьому випадку відбувається посилене виділення жовчних пігментів (білірубін, білівердин) і жовчних кислот із сечею.

У нормі за добу виділяється 20-40 мг кетонових тіл. Збільшення кількості кетонових тіл у крові (кетонемія) і сечі (кетонурія) спостерігають при цукровому діабеті, дефіциті вуглеводів у харчуванні (вуглеводне голодування), тиреотоксикозі, ураженні печінки, важких інтоксикаціях.

За добу людина виділяє 10-17 г азоту, з якого 80-90% припадає на сечовину. За цим показником визначають азотний баланс в організмі, а також функціональний стан печінки, нирок та інших органів.

У нормі вміст сечовини у сечі дорівнює 20-35 г на добу або 333-562 ммоль на добу. Кількість її в сечі залежить від вмісту білків у їжі.

Збільшення вмісту сечовини спостерігають при посиленому розпаді тканинних білків, злоякісній анемії, туберкульозі нирок; зменшення – при ацидозі, уремії, нефриті, важких захворюваннях печінки (цироз, паренхіматозна жовтяниця), отруєнні гепатотропними речовинами.

Жовчні пігменти – білірубін, білівердин і уробілін – з’являються у сечі лише при патології. Поява білірубіну (прямого) в сечі має назву білірубінурії. Жовчні пігменти з’являються у сечі лише у випадку, коли кількість їх у крові перевищує нирковий поріг білірубіну. В нормі у здорових людей у крові міститься від 8,5 до 20,5 мкмоль/л. білірубіну. Білірубінурію спостерігають при ураженнях печінки і жовчовивідних шляхів. Таке явище найчастіше спостерігають при паренхіматозній (хвороба Боткіна) та механічній жовтяниці і вона є ознакою важкого органічного ураження паренхіми печінки (гепатит, цироз), при гемолітичних станах та захворюваннях кишок (ентерит, кишкова непрохідність, схильність до закрепів). Однією з ознак паренхіматозної жовтяниці є наявність уробіліну в сечі. Сеча за наявності жовчних пігментів набуває темного жовто-зеленого кольору. Піна такої сечі забарвлена в жовтий колір, а краплі сечі, що потрапляють на білизну, залишають на ній характерні темно-жовті плями.


Питання для перевірки засвоєння матеріалу