Методичні вказівки та контрольні завдання з біологічної хімії для студентів факультету заочного навчання

Вид материала

Документы

Содержание 1. Які типи дезамінування ви знаєте? Яке з них переважно відбувається в організмі людини? Заняття № 12 Актуальність теми Зміст теми Значення для фармації та клініки

Подобный материал:

• Львівський національний медичний університет імені данила галицького кафедра біологічної, 1655.89kb.
• Програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни «екологія» для студентів, 566.78kb.
• Робоча програма, методичні вказівки до вивчення дисципліни та контрольні завдання для, 393.01kb.
• Програма, методичні вказівки І контрольні завдання з дисципліни "основи екології" для, 325.1kb.
• Програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни " виробництво виливків, 797.9kb.
• Типова програма, методичні вказівки та контрольні завдання для студентів навчального, 708.32kb.
• Програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни «охорона праці в галузі», 339.25kb.
• Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького кафедра біологічної, 1954.66kb.
• Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни, 165.04kb.
• Програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни " виробництво виливків, 864.84kb.

1. Які типи дезамінування ви знаєте? Яке з них переважно відбувається в організмі людини?

2. Яка біологічна роль реакцій трансамінування? Які трансамінази вам відомі?

3. Які існують типи декарбоксилювання?

4. Які ви знаєте декарбоксилази та лікарські препарати, що їх інгібують?

5. Як утворюються біогенні аміни та яка їх біологічна роль?


ЗАНЯТТЯ № 12

Тема заняття: БІОСИНТЕЗ БІЛКІВ І НУКЛЕЇНОВИХ КИСЛОТ


Мета заняття: Знати загальні реакції біосинтезу пуринових та піримідинових нуклеотидів, їх біологічну роль; закономірності матричного синтезу нуклеїнових кислот та білків, етапи цих процесів, можливі механізми виникнення та розвитку спадкових захворювань. Знати механізм дії антибіотиків та інших інгібіторів синтезу нуклеїнових кислот та білків. Вміти кількісно визначити вміст ДНК в біологічному матеріалі.

Актуальність теми: В процесі біосинтезу нуклеїнових кислот можливі різноманітні порушення нуклеотидної послідовності під впливом фізичних (нагрівання, іонізуючі, корпускулярні опромінення), хімічних (мутагени) та біологічних (віруси) факторів. У медичній практиці широко використовуються фармацевтичні препарати, що інгібують біосинтез білків у прокаріотичних організмах та інгібують поділ клітин пухлин у онкологічних хворих. При вивченні даної теми необхідно акцентувати увагу на специфічні механізми дії інгібіторів синтезу нуклеїнових кислот та матричного синтезу білків.

Міжкафедральна інтеграція: Знати: 1. Будову окремих нуклеотидів та нуклеїнових кислот (кафедра біоорганічної хімії). 2. Будову білків (кафедра біоорганічної хімії). 3. Основні закономірності та етапи синтезу нуклеїнових кислот та білків (кафедра біохімії).

Література

ОСНОВНА:

1. Вороніна Л.М., Десенко В.Ф., Мадієвська Н.М. та ін. Біологічна хімія. – Харків: Основа, Видавництво НФАУ, 2000. – С.348-425.
   
2. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С.469-544.
   
3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – С.448-506.
   
4. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1983. – С.513-538,552-578.
   
5. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1990. – С.71-73,77-91, 369-390,399-422.
   
6. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1998. – С.469-498, 511-544.
   
7. Николаев А.Я. Биологическая химия. – М.: Высшая школа, 1989. – С.92-159,339-342,345-350.
   
8. Савицкий И.В. Биологическая химия. – К.: Вища школа, 1982. – С. 178-204.
   
9. Строев Е.А. Биологическая химия. – М.: Высшая школа, 1986. – С. 292-298, 302-329.
   
10. Біологічна хімія. Тести та ситуаційні задачі. / За ред. О.Я. Склярова. – Львів: Світ, 2006. – C.146-161.
    

ДОДАТКОВА:

1. Мецлер Д. Биохимия.– М.: Мир, 1980. – т.3. – С.167-170, 182-305.
   
2. Ленинджер А. Основы биохимии. – М.: Мир, 1985. – т. 2. – С.671, т.3. – С.849-993.
   
3. Страйер Л. Биохимия – М.: Мир, 1984. – т.2. – С. 255-279, т.3. С. 6-216.
   
4. Бохински Р. Современные воззрения в биохимии. – М.: Мир, 1987. – С.458-464,472-520.
   
5. Бышевский А.Ш., Терсенов О.А. Биохимия для врача. – Екатеринбург: Уральский рабочий, 1994. – С. 124-127.
   
6. Кольман Я., Рем К.-Г. Наглядная биохимия. – М.: Мир, 2000. – С.234-259.
   

ЗМІСТ ТЕМИ

теоретичні питання:

1. Джерела атомів для синтезу гемів, пуринів та піримідинів.

2. Основний постулат молекулярної біології.

3. Ферментативний механізм реплікації ДНК. Характеристика ДНК-полімераз, ДНК-лігази, механізм репарації ДНК.

4. Післяреплікаційні модифікації ДНК. Храктеристика рестриктаз, їх біологічне значення.

5. Біосинтез РНК, механізм, характеристика ферментів. Процесинг і сплайсинг РНК.

6. Молекулярні основи транскрипції: структурна організація транскриптона (промотор, оператор, цистрони, термінатор), умови і механізм транскрипції, характеристика траскрипту (екзони, інтрони).

7. Структура та функції рибосом. Рибосоми як місце синтезу білка, стадії трансляції, кофактори біосинтезу білка.

8. Структура та функції тРНК, механізм активації амінокислот.

9. Роль матричної РНК. Біологічний код, його властивості.

10. Трансляція. Характеристика ініціації, елонгації, термінації синтезу поліпептидного ланцюга.

11. Регуляція біосинтезу білка за принципами індукції і репресії, регуляторні гени і репресори.

12. Генні мутації, їх причини та біологічні наслідки. Мутагени хімічної, фізичної та біологічної природи.

13. Генна інженерія та біотехнологія, їх значення для фармації.

14. Фармпрепарати – інгібітори матричних біосинтезів.

Питання для засвоєння матеріалу по практичній роботі

1. За допомогою якого методу можна визначити кількість ДНК в тканині?

2. Який вміст ДНК в тканині печінки здорового щура ?

3. Про що свідчить зростання рівня ДНК у мікросомальній фракції печінки ?


ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ФАРМАЦІЇ ТА КЛІНІКИ

При дослідження новостворених фармпрепаратів вивчають їх безпосередній вплив на клітинні органели. У разі отримання субклітинних фракцій клітин (мікросом, полірибосом) необхідним є суворий контроль за їх чистотою і гомогенністю. Однією з головних причин забруднення цитоплазматичних фракцій ядерним матеріалом (а саме, ДНК) є погана якість гомогенізації, що призводить до руйнування ядер. Для оцінки чистоти отриманих цитоплазматичних фракцій у них кількісно визначають ДНК. Для повної характеристики фракцій на чистоту та гомогенність визначають співвідношення РНК/білок і РНК/ДНК.


Питання для перевірки засвоєння матеріалу