Програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни «охорона праці в галузі» для студентів усіх спеціальностей заочної форми навчання інституту «Комп'ютерних І інформаційних технологій»

Вид материала

Содержание

1 Загальні методичні вказівки
2 Програма і методичні вказівки за темами дисципліни
2.1.2 Трудова діяльність користувачів інформаційних
2.1.3 Система управління охороною праці в галузі
2.2 Проблеми фізіології, гігієни праці, виробничої санітарії та
2.2.1 Аналіз умов праці за показниками шкідливості та
2.2.2 Травми і професійні захворювання користувачів
2.3 Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці
2.3.2 Техніка безпеки
2.3.3 Санітарно-гігієнічні умови
2.3.4 Організація робочого місця, режим праці та відпочинку
2.3.5 Пожежна безпека
2.4 Профілактичні заходи щодо збереження здоров'я і
3 Методичні вказівки до виконання контрольної роботи 3.1 Загальні положення
3.2 Питання для контрольної роботи
3.3 Задачі для контрольної роботи
Перелік рекомендованої літератури
Програма, методичні вказівки та контрольні завдання з

Подобный материал:

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ

ПРОГРАМА, МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ТА КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ

«ОХОРОНА ПРАЦІ В ГАЛУЗІ»

для студентів усіх спеціальностей заочної форми навчання

інституту «Комп'ютерних і інформаційних технологій»

З А Т В Е Р Д Ж Е Н О

кафедрою «Охорони праці»

Протокол №11 від 13.03.01 р.

Харків 2001

Програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни «Охорона праці в галузі» для студентів усіх спеціальностей заочної форми навчання інституту «Комп'ютерних і інформаційних технологій / Упоряд.: В.А. Айвазов, Б.В. Дзюндзюк, О.І. Хяннікяйнен - Харків: ХТУРЕ, 2001.-24с.

Упорядники: В. А. Айвазов

Б. В. Дзюндзюк

О. І. Хяннікяйнен

1 ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

«Охорона праці в галузі» - нормативна дисципліна, яка вивчається у вищих навчальних закладах з метою формування у майбутніх фахівців знань щодо стану і проблем охорони праці у галузі відповідно до напрямку їх підготовки, складу і функціонування системи управління охороною праці та шляхів, методів і засобів забезпечення умов виробничого середовища і безпеки праці в галузі згідно з чинними законодавчими та іншими нормативно-правовими актами.

Програма дисципліни «Охорона праці в галузі» розроблена з урахуванням того, що студенти вивчають загальні питання безпеки людини в умовах її життя і діяльності в побуті, громадських місцях, на виробництві тощо у нормативних навчальних дисциплінах «Безпека життєдіяльності» і «Основи охорони праці», а також окремі питання охорони праці в загально-технічних і професійних дисциплінах за обраною спеціальністю. У зв'язку з цим вивчення дисципліни «Охорона праці в галузі» засновано на знаннях з питань безпеки, отриманих при освоєнні навчальних програм освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр, а програма дисципліни «Охорона праці в галузі» на основі раніше отриманих знань передбачає вивчення питань охорони праці стосовно конкретної галузі і особливостей професійної діяльності майбутніх фахівців, що використовують комп’ютерні та інформаційні технології.

У ході вивчення дисципліни студенти засвоюють спеціальні знання з організації безпечних і нешкідливих умов праці , попередженню і запобіганню виробничого травматизму і професійних захворювань, застосуванню законодавчих і нормативних актів з охорони праці на підприємствах галузі.

Основна форма навчальної роботи студента-заочника – самостійне вивчення матеріалу дисципліни за підручниками і навчальними посібниками, що рекомендуються, включаючи дані методичні вказівки і матеріали оглядових лекцій. Вивчати дисципліни потрібно у послідовності, зазначеній у програмі та методичних вказівках. Під час опрацювання літератури рекомендується вести конспект, що допоможе закріпленню і систематизації отриманих знань.

Крім програми і методичних вказівок щодо вивчення дисципліни наведені питання і задачі для контрольного завдання.

Контрольне завдання виконується після вивчення навчального матеріалу дисципліни. Контрольне завдання має бути вислане на адресу деканату заочного відділення університету не пізніше, ніж за місяць до початку екзаменаційної сесії. При неявності позитивної оцінки за контрольне завдання і після виконання лабораторних робіт студент допускається до складання заліку.

2 Програма і методичні вказівки за темами дисципліни

2.1 Охорона праці в галузі як система забезпечення безпечних і

нешкідливих умов праці при використанні комп'ютерних

та інформаційних технологій

2.1.1 Вступ

Поняття і предмет охорони праці в галузі. Охорона праці в галузі як громадський та економічний чинник. Основні задачі охорони праці при використанні комп'ютерних та інформаційних технологій.

Предмет, структура, зміст, мета «Охорона праці в галузі» як навчальної дисципліни, ії місце та роль у формуванні освітньо-кваліфікаційного рівня, зв’язок з іншими загальноосвітніми та спеціальними дисциплінами.

Методичні вказівки

В основних законодавчих актах про охорону праці приділяється велика увага поліпшенню умов праці в усіх галузях господарства, впровадженню сучасних засобів техніки безпеки і забезпеченню санітарно - гігієнічних умов, що запобігають виробничому травматизму і професійним захворюванням.

Необхідно чітко розуміти, що питання охорони праці в галузі мають не тільки інженерне, але й соціально-економічне значення.

Для розуміння суті дисципліни «Охорона праці в галузі» варто виділити основні задачі охорони праці при використанні комп'ютерних і інформаційних технологій:

1) аналіз впливу факторів виробничого середовища на здоров'я і працездатність користувачів ПЕОМ;

2) удосконалювання методів оцінки працездатності і стану здоров'я користувачів ПЕОМ;

3) розробка і впровадження організаційно-технічних, гігієнічних і соціально-економічних заходів щодо раціоналізації виробничого середовища;

4) розробка і впровадження профілактичних і оздоровчих заходів, що дозволяють зберігати здоров'я людини і підвищувати її працездатність;

5) вдосконалення методик навчання користувачів ЕОМ питанням охорони праці, що у першу чергу відноситься до студентів вищих навчальних закладів.

У результаті вивчення теми студенти повинні ясно уявляти собі основні задачі охорони праці при використанні комп'ютерних та інформаційних технологій, мету і задачі дисципліни «Охорона праці в галузі», зв’язок ії з іншими дисциплінами, ії значення у практичній діяльності.

Рекомендована література [1, 2, 4,].

2.1.2 Трудова діяльність користувачів інформаційних

і комп'ютерних технологій

Кваліфікаційні та професійні особливості роботи користувачів комп’ютерних та інформаційних технології. Види трудової діяльності при використанні ЕОМ.

Система «Людина-Машина-Середовище» (“Л-М-С”) при використанні ЕОМ.

Небезпечні і шкідливі виробничі факторі, джерелом яких є комп'ютер. Фактори виробничого процесу. Їхній вплив на функціональний стан користувачів ЕОМ.

Методичні вказівки

Необхідно розглянути специфічні особливості роботи користувача комп'ютерними та інформаційними технологіями й основні складові праці користувачів комп'ютерних і інформаційних технологій. Для цього рекомендується виділити наступні частини технологічного процесу: постановка задачі, складання проекту, алгоритмізація, програмування, уведення тексту в ЕОМ, налагодження програми, оформлення готового продукту.

Для оцінки складності праці користувачів комп'ютерних та інформаційних технологій варто виділити і вивчити три групи трудової діяльності:

група А – діяльність, що характеризується виконанням одноманітних, ритмічних, легких у виконанні операцій, які не вимагають значної розумової напруженості;

група Б – діяльність, пов'язана зі здійсненням повторюваних логічних операцій;

група В – творчі види діяльності, що вимагають прийняття в процесі роботи рішень при відсутності заздалегідь відомого алгоритму.

Для вивчення умов праці користувачів комп’ютерних та інформаційних технологій необхідно виділити систему «Л-М-С» і розглянути можливі зв'язки в цій системі. При цьому необхідно пам'ятати, що кількісний склад цієї системи визначатиметься кількістю робочих місць у виробничому приміщенні. .

Необхідно розглянути відеодисплейні термінали як основний компонент ЕОМ. На основі аналізу зв'язків у системі «Л-М-С» необхідно виділити небезпеки, відповідні небезпечні і шкідливі виробничі фактори та розглянути їх вплив на людину під час роботи з ЕОМ. Особливу увагу варто приділити особливостям впливу інформаційного фактора на користувачів ЕОМ.

Рекомендована література [3, 5, 8, 15].

2.1.3 Система управління охороною праці в галузі,

що використовує комп’ютерні та інформаційні технології

Система управління охороною праці в галузі (СУОПГ), що використовують комп’ютерні і інформаційні технології. Складові системи та управління охороною праці: центральні органи управління; інженерно-технічні працівники, трудові колективи і профспілки підприємств.

Система управління охороною праці на підприємстві (СУОПП) як підсистема СУОПГ, її складові, функціонування. Місце, роль, функціональні обов'язки керівництва підприємства і його служб, інженерно-технічних працівників, кожного працівника в системі управління охороною праці на підприємстві.

Навчання з питань охорони праці працівників під час їх підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації. Інструктажі з питань охорони праці, їх види та порядок проведення, порядок допуску до виконання робіт.

Нормативно-правова база щодо охорони праці у галузі. Економічне стимулювання функціонування СУОПП.

Методичні вказівки

Необхідно розглянути особливості структури системи управління охороною праці в галузі, що використовує комп’ютерні та інформаційні технології, складові цієї системі управління. Варто виділити центральні органи управління; інженерно-технічних працівників, трудові колективи і профспілки підприємств. Розгляньте функції складових СУОПГ.

Система управління охороною праці на підприємстві (СУОПП) як підсистема СУОПГ, її складові, функціонування. Рекомендується розглянути зв'язок системи “Л-М-С” із системою управління охороною праці на підприємстві. Необхідно виділити місце, роль, функціональні обов'язки керівництва підприємства і його служб, інженерно-технічних працівників, кожного працівника в системі управління охороною праці на підприємстві. Особливу увагу варто приділити малим підприємствам.

Потрібно добре засвоїти, що забезпечення безпечних умов праці, а також систематичний інструктаж сприяють попередженню нещасних випадків. Треба знати основні види інструктажу (вступний, первинній, повторний, позаплановий і цільовий), їхній зміст щодо використання ЕОМ у трудовій діяльності, хто їх проводить і як вони оформлюються. При вивченні питань навчання і перевірки знань з питань охорони праці рекомендується скласти основні питання для вступного інструктажу, первинного на робочому місці, повторного інструктажу для користувачів ЕОМ.

При вивченні нормативно-правової бази охорони праці та питань економічного стимулювання функціонування СУОПП варто приділити увагу правам користувачів комп'ютерних та інформаційних технологій на охорону праці, на відшкодування збитку, заподіяного ушкодженню здоров'я працівника при виконанні службових обов'язків. Необхідно розглянути основні документи, що регулюють питання охорони праці: Закони України “Про охорону праці”, “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, стандарти та правила.

Рекомендована література [1, 2, 3, 17, 18, 19, 20, 23 ].

2.2 Проблеми фізіології, гігієни праці, виробничої санітарії та

виробничого травматизму у галузі, що використовує

комп’ютерні та інформаційні технології

2.2.1 Аналіз умов праці за показниками шкідливості та

небезпечності факторів виробничого середовища,

важкості та напруженості трудового процесу

Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу. Методичний підхід до визначення гігієнічного класу робіт за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу. Приклади визначення гігієнічного класу умов праці (1 — оптимальні; 2 - допустимі; 3.1., 3.2., 3.3., 3.4. - шкідливі; 4 - небезпечні) щодо характерних для галузі професій і робіт.

Атестація робочого місця: мета атестації, порядок проведення, складання карти умов праці, оцінка технічного та організаційного рівня робочого місця користувача комп'ютерних та інформаційних технологій.

Вплив умов праці на середнє скорочення тривалості життя.

Методичні вказівки

Класифікація праці користувачів комп'ютерних та інформаційних технологій необхідна для віднесення праці до визначеної категорії за ступенем фізичної тяжкості і напруженості праці на основі комплексу критеріїв. Усього існують 4 гігієнічних класи умов праці. Необхідно чітко розуміти, що праця користувача ЕОМ повинна відноситися до 1 (оптимальні умови праці) чи 2 (припустимі умови праці) класу. Якщо за результатами досліджень буде виявлений 3 або вищий клас, то варто негайно провести оптимізацію умов і характеру праці.

Для встановлення класу умов праці виконується атестація робочого місця.

Необхідно чітко розуміти, що атестація є одним із заходів створення та підтримки належного рівня охорони праці і являє собою комплексу оцінку кожного робочого місця на його відповідність передовому науково-технічному рівню виробництва, гігієнічним нормам праці, психофізіологічним параметрам працюючого.

Основною метою атестації є регулювання відносин між власником підприємства (або уповноваженим їм органом) і працюючими в області реалізації їхніх прав на здорові та безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги й компенсації за роботу у небезпечних і шкідливих умовах. Атестація проводиться на підприємствах, установах і організаціях (далі - підприємства), незалежно від форм власності, видів діяльності, де технологічний процес, використовувані устаткування і матеріали можуть бути причиною виникнення небезпечних і шкідливих виробничих чинників, що прямо відноситься до комп'ютерних та інформаційних технологій.

Атестація передбачає: виявлення на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих чинників і з'ясування причин їх виникнення; дослідження санітарно-гігієнічних чинників виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу на робочому місці;

комплексну оцінку чинників виробничого середовища і характеру праці на відповідність їх рівнів вимогам нормативних документів;

обґрунтування щодо віднесення робочого місця до відповідної категорії шкідливості умов праці;

встановлення або підтвердження права працівників на пільгове пенсійне забезпечення, додаткову відпустку, скорочений робочий день, на інші пільги та компенсації в залежності від умов праці, вирішення споровши між власником і працюючим, що можуть виникати стосовно умов праці, пільг і компенсацій;

розробку заходів для оптимізації характеру та умов праці, оздоровлення працюючих;

встановлення відповідності умов праці рівню розвитку техніки й технології.

Періодичність атестації встановлюється підприємством у колективному договорі, але не рідше одного разу в 5 років.

Результати досліджень на робочому місці заносяться в карту умов праці, що включає:

загальні відомості;

таблицю оцінки факторів виробничого середовища і трудового процесу;

оцінку технічного й організаційного рівня робочого місця;

атестацію робочого місця;

рекомендації з поліпшення умов праці;

пільги і компенсації.

За результатами атестації визначаються термінові заходи щодо поліпшення умов праці. Матеріали атестації зберігаються протягом 50 років.

Необхідно дуже уважно вивчити карту умов праці. Особливу увагу слід приділити факторам виробничого середовища і трудового процесу та одиницям виміру їхніх значень.

Цікавим є вплив умов праці на середнє скорочення тривалості життя. У залежності від класу і ступеня шкідливості умов праці середній час скорочення тривалості життя може складати 25 діб за рік роботи.

Рекомендована література [5, 21].

2.2.2 Травми і професійні захворювання користувачів

комп'ютерних та інформаційних технологій

Основні травми і професійні захворювання користувачів комп'ютерних та інформаційних технологій.

Статистика захворюваності та її соціально-економічні наслідки у галузі.

Розумова працездатність і особливості її психологічного забезпечення. Вплив інформаційного фактора на працездатність і здоров'я користувачів ЕОМ.

Класифікація виробничого травматизму за важкістю нещасних випадків. Положення про розслідування нещасних випадків.

Складання акту за формою Н-1.

Методичні вказівки

Необхідно виділити і вивчити основні виробничі травми і професійні захворювання користувачів інформаційних і комп'ютерних технологій, до яких можна віднести:

електротравми та електроудари;

порушення функцій зору;

шкірно-м'язові розлади;

ураження шкіри;

фізіологічні порушення;

інформаційні неврози і нервові перенапруги;

гінекологічні порушення.

Необхідно засвоїти класифікацію виробничого травматизму за важкістю нещасних випадків і вивчити положення про розслідування нещасних випадків.

На кожен нещасний випадок складається акт за формою Н-1. Розслідування та облік нещасних випадків проводяться власником підприємства, уповноваженим ним органом і для цього призначається спеціальна комісія з розслідування.

Необхідно вивчити методику складання акту за формою Н-1.

Рекомендована література [5, 7, 16, 23].

2.3 Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці

при роботі з ЕОМ

2.3.1 Загальні вимоги до виробничих приміщень

Загальні вимоги безпеки до виробничих процесів. Заходи і засоби підвищення безпеки технологічних процесів і обладнання, характерних для галузі виробництв.

Загальні вимоги до виробничих приміщень, в яких експлуатуються ЕОМ і виконується їхнє обслуговування.

Методичні вказівки

Насамперед необхідно вивчити загальні вимоги і засоби забезпечення безпеки виробничих процесів.

Варто пам'ятати, що на одне робоче місце, обладнане відеотерміналом, повинно доводитися: площі - не менше 6,0 м², об'єму - не менше 20,0 м³ (з обліком максимальної кількості осіб, що одночасно працюють у зміні). Помешкання комп'ютерних класів (залів), у яких проводиться навчання на ЕОМ, повинні мати суміжне помешкання (лаборантську) площею не менше 18 м² із двома входами: у навчальне помешкання й у коридор (на сходову площадку).

Рекомендована література [7, 5, 15].

2.3.2 Техніка безпеки

Техніка безпеки виконання робіт із застосуванням ЕОМ. Вимоги до початку робіт: загальні вимоги, електромережа для живлення, електропроводка, штепсельні з'єднання та електророзетки, занулення і повторне заземлення, контроль ізоляції. Вимоги під час експлуатації, обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ. Вимоги до виробничого персоналу: медичний огляд, навчання та інструктаж, обмеження. Вимоги після закінчення робіт з ЕОМ.

Методичні вказівки

Для забезпечення безпеки ЕОМ периферійні пристосування та устаткування для обслуговування, ремонту і налагодження, електропроводи і кабелі за виконанням і ступенем захисту повинні відповідати класу зони за ПУЕ, мати апаратуру захисту від струму короткого замикання та інших аварійних режимів. Лінія електромережі для живлення ЕОМ, периферійних пристосувань і устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження виконується як окрема групова трьохпровідна мережа, шляхом прокладки фазного, нульового робочого і нульового захисного провідників. Нульовий захисний провідник використовується для занулення (заземлення) електроприймачів. Використання нульового робочого провідника як нульового захисного провідника забороняється. Площа перетину нульового робочого і нульового захисного провідника в груповій трьхопровідній мережі повинна бути не менше площі перетину фазного провідника.

Необхідно пам'ятати, що у приміщенні, де одночасно експлуатується чи обслуговується понад п'ять персональних ЕОМ, на видному і доступному місці встановлюється аварійний резервний вимикач, що може цілком відключити електричне живлення приміщення крім освітлення. Штепсельні з'єднання та електророзетки, крім контактів фазного і нульового робочого провідників, повинні мати спеціальні контакти для підключення нульового захисного провідника. Конструкція їх повинна бути такою, щоб приєднання нульового захисного провідника відбувалося раніше, ніж приєднання фазного і нульового робочого провідників.

Особливо неприпустимим є підключення ЕОМ, периферійних пристосувань і устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження до звичайної двопровідної електромережі.

Рекомендована література [4, 5, 12, 15, 22].

2.3.3 Санітарно-гігієнічні умови

Санітарно-гігієнічні умови організації трудового процесу користувачів комп'ютерних та інформаційних технологій: природне і штучне освітлення приміщень, де встановлені ЕОМ, припустимий рівень шуму, параметрів мікроклімату, електромагнітного випромінювання.

Методичні вказівки

Влаштованість робочих місць повинна забезпечувати належні умови освітлення приміщення і робочого місця, оптимальні параметри мікроклімату, ергономічних характеристик основних елементів робочого місця також враховувати наявність шуму і вібрації, м'якого рентгенівського випромінювання, електромагнітного випромінювання, ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювання, електростатичного поля між екраном і оператором, наявність пилюки, озону, оксидів азоту та аероіонізації.

При організації роботи з ЕОМ варто пам'ятати, що:

природне світло повинне проникати крізь бічні світлові прорізи, орієнтовані, як правило, на північ або північно-схід, і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (ПО) не нижче 1,5%;
приміщення з робочими місцями, обладнаними відеотерміналами ЕОМ загального і персонального користування, повинно бути обладнано системою загального рівномірного штучного освітлення, яке повинно бути виконане у виді суцільних або переривчастих ліній світильників, що розташовуються осторонь від робочих місць (переважно зліва) паралельно лінії зору працівників, рівень освітленості на робочому столі в зоні розміщення документів повинен бути в межах 300-500 лк;
у приміщеннях з ЕОМ рівні звукового тиску, рівні звука й еквівалентні рівні звука на робочих місцях повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003.-83 ССБТ. Шум. Общие требования безопасности;
параметри мікроклімату, іонного складу повітря, наявність шкідливих речовин на робочих місцях, оснащених відеотерміналами, повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны;
рівні електромагнітного випромінювання і магнітних полів мають відповідати вимогам ГОСТ 12.1.006. ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля;
рівні ультрафіолетового випромінювання не повинні перевищувати припустимих відповідно до СН № 4557-88. Санітарні норми ультрафіолетового випромінювання у виробничих приміщеннях;
гранично припустима напруженість електростатичного поля на робочих місцях не повинна перевищувати рівнів, наиведених у ГОСТ 12.1.045-84 ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля;.
напруженість електромагнітного поля у радіусі 50 см від дисплея за електричною складовою не повинна перевищувати в діапазоні частот 5 Гц-2 кГц - 25 В/м, а в діапазоні частот 2 кГц-400 кГц - 2,5 В/м;
щільність магнітного потоку не повинна перевищувати в діапазоні частот 5 Гц-2 кГц - 250 нтл, а в діапазоні частот 2 кГц-400 кГц - 25 нтл;
поверхневий електростатичний потенціал не повинен перевищувати 500 В;
потужність дози рентгенівського випромінювання на відстані 5 см від екрана й інших поверхонь ВДТ не повинна перевищувати 100 мкр/ч;
зміст озону в повітрі робочої зони не повинен перевищувати 0.1 мг/ м³, зміст оксидів азоту - 5 мг/м³, зміст пилу - 4 мг/м³.

Рекомендована література [5, 8, 9, 11, 15, 26, 28].

2.3.4 Організація робочого місця, режим праці та відпочинку

Розміщення та організація робочого місця: площа й обсяг на одне робоче місце, взаємне розташування робочих місць у приміщенні. Конструкція робочого місця: робочий стіл, робоче сидіння, підставка для ніг, клавіатура, взаємне розташування ЕОМ і користувача.

Режим праці та відпочинку користувачів ЕОМ.

Методичні вказівки

Організація робочого місця користувача ЕОМ повинна забезпечувати відповідність всіх елементів робочого місця та їхнього розташування ергономічним вимогам ГОСТ 12.2.032-78. ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования.

Необхідно пам'ятати, що робочі місця з відеотерміналами щодо світлових прорізів повинні розташовуватися так, щоб природне світло падало збоку, переважно ліворуч. При розташуванні робочих місць з ПЕОМ необхідно дотримуватись вимог: робочі місця розташовуються на відстані не менш 1000 мм від стін зі світловими прорізами, відстань між бічними поверхнями відеотерміналів повинне бути не менш 1200 мм, відстань між тильною поверхнею одного відеотермінала й екраном іншого має бути не менше 2500 мм, прохід між рядами робочих місць повинний бути не менш 1000 мм.

Конструкція робочого місця користувача ЕОМ повинна забезпечувати підтримку оптимальної робочої пози. Висота робочої поверхні столу для відеотермінала повинна бути в межах 680-800 мм, а ширина -забезпечувати можливість виконання операцій у зоні досяжності моторного поля. Розміри столу, що рекомендуються: висота - 725 мм, ширина - 600-1400 мм, глибина - 800-1000 мм. Робоче сидіння користувача ЕОМ повинне мати наступні елементи: сидіння, спинку і стаціонарні чи знімні підлокітники. Ширина і глибина сидіння має бути не менш 400 мм. Висота поверхні сидіння повинна регулюватися в межах 400-500 мм, висота спинки сидіння повинна складати 300 ± 20 мм, ширина - не менш 380 мм, радіус кривизни у горизонтальній площини 400 мм, відстань від спинки до переднього краю сидіння має регулюватися в межах 260-400 мм.

При розміщенні відеотермінала необхідно, щоб відстань від екрана до ока працівника була при розмірі екрана по діагоналі 35/38 см. (14"/15") - 600—700 мм, 43 см (17") - 700—800 мм; 48 см (19") - 800—900 мм; 53 см (21") - 900—1000 мм. Клавіатуру варто розташовувати на поверхні столу на спеціальній, регульованій за висотою робочій поверхні окремо від столу на відстані 100-30 мм від краю, що ближче до працівника. Розташування принтера чи іншого пристосування вводу-вивіду інформації повинно бути в зоні досяжності моторного поля на висоті 900-1300 мм, за глибиною 400-500 мм.

При організації обслуговування, ремонту і налагодження ЕОМ площа робочого місця повинна бути не менш 10 м², робочі місця повинні бути відділені одне від іншого перегородками і знаходиться на відстані не менш 1000 мм від приладів опалення. Тут мають бути штепсельні гнізда і електророзетки для підключення електроінструмента до напруги 12 В і 36В.

Необхідно пам'ятати, що режим праці і відпочинку працюючих з ЕОМ визначається у залежності від категорії виконуваної роботи.

Рекомендована література [5, 6, 14, 15].

2.3.5 Пожежна безпека

Актуальність питань пожежної безпеки у галузі. Причини пожеж на галузевих об'єктах.

Заходи та засоби системи попередження пожежі. Заходи та засоби системи пожежного захисту. Система організаційно-технічних заходів з пожежної безпеки.

Методичні вказівки

При вивченні питань пожежної безпеки варто пам'ятати, що будинки і ті їхні частини, в яких розміщуються ЕОМ, повинні мати не нижче II ступеня вогнестійкості. Приміщення для обслуговування, ремонту і налагодження ЕОМ повинні відноситися за пожежовибухонебезпекою до категорії В, а за класом приміщення - до П-IIа.

Основна причина пожеж – використання горючих носіїв інформації.

Приміщення з ЕОМ повинні бути оснащені системою автоматичної пожежної сигналізації із димовими пожежними сповіщувачами з розрахунку 2 шт. на кожні 20 м² площі приміщення. В інших помешканнях допускається встановлювати теплові пожежні сповіщувачі.

Приміщення з ЕОМ мають бути оснащені переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку 1 на 50 м², але не менше 2 на приміщення. Підходи до засобів пожежегасіння повинні бути вільними.

Рекомендується література [10, 13, 15, 24, 25, 27].

2.4 Профілактичні заходи щодо збереження здоров'я і

працездатності користувачів комп'ютерних та

інформаційних технологій

Професіографічна характеристика роботи користувачів ЕОМ. Система первинної профілактики розладу здоров'я.

Профілактика зорової втоми та астенонічних скарг. Профілактика гіподінамії і пов'язаних з нею порушень кістково-м'язової системи. Поліпшення мозкового кровообігу оптимізація розумової діяльності.

Організація повноцінного відпочинку користувачів комп'ютерних та інформаційних технологій.

Методичні вказівки

Рекомендується розглянути основні етапи створення і використання програмного продукту. На основі цього виділити три характерні сторони праці користувача ЕОМ:

тривале “спілкування” з машиною;
дефіцит людського спілкування;
вплив на користувача ЕОМ факторів виробничого процесу, пов'язаних зі специфікою виконання робочих операцій.

Профілактичні заходи щодо збереження здоров'я і працездатності рекомендується розділити на:

первинну профілактику розладу здоров'я;
профілактику стомлення і розладу здоров'я в процесі виконання роботи;
організацію повноцінного відпочинку.

Особливу увагу варто приділити вивченню профілактичних заходів у процесі роботи, а саме, профілактику зорової втоми та астенонічних скарг, профілактику гіподинамії і пов'язаних з нею порушень кістково-м'язової системи, поліпшенню мозкового кровообігу. Оптимізації розумової діяльності, включаючи аутогенне тренування, музичну психорегуляцію.

Рекомендується скласти інструкцію з охороні праці користувачів ЕОМ, в якій передбачити заходи щодо збереження здоров'я та працездатності працівників до початку роботи, під час роботи і після закінчення роботи.

Рекомендована література [5, 7].

3 Методичні вказівки до виконання контрольної роботи

3.1 Загальні положення

Контрольна робота складається з відповідей на чотири питання і розв’язання чотирьох задач.

Кожне питання має чотири варіанта (0, 1, 2, 3) , а задачі складені у десятьох варіантах (0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9). Контрольні питання вирішуються за варіантом, номер якого збігається з передостанньою цифрою навчального шифру студента. Контрольні задачі виконуються за варіантом, номер якого збігається з останньою цифрою навчального шифру. Зверніть увагу, що всі питання, а також задачі не залежать від спеціальності.

Контрольна робота виконується в учнівських зошитах, на яких вказується прізвище, ім'я та по батькові студента, номер навчальної групи, домашня адреса і навчальний шифр. Розв’язання задач та відповіді на питання повинні супроводжуватися посиланнями на літературні джерела, а також схемами, діаграмами і графіками. Тексти відповідей на питання та розв’язання задач мають бути погоджені зі схемами та ескізами шляхом цифрових позначень. На кожній сторінці необхідно залишати місце для зауважень рецензента. Наприкінці роботи вказується перелік посилань, ставляться дата і підпис студента.

При виконанні контрольної роботи необхідно користуватися методичними вказівками і літературою, рекомендованою до кожної теми.

3.2 Питання для контрольної роботи

Питання 1

0. Розгляньте суть поняття СУОПГ, що використовують комп’ютерні та інформаційні технології, складові системі, показники ефективності функціонування.

1. Розгляньте мету СУОПГ, структурну схему побудови СУОПГ, підсистеми, функціонування.

2. Розгляньте роль, права, обов'язки власника щодо створення і забезпечення функціонування СУОПП. У чому полягає участь трудового колективу та громадських об'єднань в СУОПП.

3. Як здійснюється навчання, інструктаж і перевірка знань працівників з питань охорони праці в галузі, що використовують комп’ютерні та інформаційні технології?

Питання 2

0. Розгляньте суть атестації робочого місця: основна мета атестації, загальний порядок проведення, періодичність її проведення.

1. Розгляньте класи робіт за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу в галузі.

2. Розгляньте шляхи зниження напруженості та тяжкості трудового процесу для умов галузі, що використовують комп’ютерні та інформаційні технології.

3. Назвіть і дайте характеристику основних травм і захворювань, що можуть бути у користувачів комп'ютерними та інформаційними технологіями.

Питання 3

0. Назвіть і дайте характеристику небезпечних і шкідливих чинників, джерелом яких може бути комп'ютер. Розгляньте їхній вплив на людину.

1. Що таке допустимі мікрокліматичні параметри та чим вони відрізняються від оптимальних? Назвіть вимоги до оптимальної і допустимої температури повітря, швидкості його руху та відносної вологості повітря згідно з нормативними документами. Розгляньте заходи та засоби поліпшення стану виробничого середовища за факторами мікроклімату.

2. Розгляньте вимоги до розміщення та організації робочого місця користувача ЕОМ, а також вимоги до його режиму роботи і відпочинку згідно з нормативними документами.

3. Розгляньте фактори пожежної небезпеки, а також заходи і засоби системи попередження пожежі та системи протипожежного захисту галузевих об'єктів.

Питання 4

0. Розгляньте профілактику зорової втоми та астенонічних скарг при роботі з ЕОМ.

1. Розгляньте фізичні вправи для зняття розумового стомлення при роботі з ЕОМ.

2. Розгляньте фізичні вправи для зняття м'язового стомлення скарг при роботі з ЕОМ.

3. Розгляньте психологічні заходи оптимізації розумової діяльності при роботі з ЕОМ.

3.3 Задачі для контрольної роботи

Задача 1

У приміщенні проектного відділу працює N₁ людей, з яких N₂ у процесі роботи використовують N₂ ЕОМ.

Розгляньте систему «Л-М-С», що має місце в приміщенні проектного відділу. Для цього:

а) наведіть схему системи «Л-М-С»;

б) на схемі вкажіть побічні (небезпечні і шкідливі зв'язки) між елементами системи;

в) перелічіть небезпечні і шкідливі виробничі фактори, що можуть виникнути в цій системи.

Таблиця 3.1 – Варіанти вхідних даних для задачі 1

Варіант	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9
N₁	6	8	11	5	4	9	7	10	12	13
N₂	6	7	6	5	4	7	6	7	8	5

Література [3, 8].

Задача 2

Виконайте оцінку умов праці і, виходячи з умов і характеру праці за ступенем ваги і напруженості, віднесіть робоче місце користувача комп'ютерних та інформаційних технологій до одного з наступних класів:

1 клас – оптимальні умови і характер праці;

2 клас – припустимі умови і характер праці;

3 клас – небезпечні та шкідливі умови праці:

а) 1 ступеня;

б) 2 ступеня;

в) 3 ступеня.

Таблиця 3.2 – Варіанти вхідних даних для задачі 2

Варіант	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9
Тяжкість праці
Дрібні стереотипні рухи кісток і пальців рук, кількість за сміну	16000 - - 18000		75000 - - 77000		36000 - -38000		52000 - - 55000		Більш з 80000
Робоча поза	Вільна		Перебування у нахиленому положенні до 30⁰ 26-50% тривалості зміни
Напруженiсть працi
Увага: тривалiсть зосередження, (% до тривалостi змiни) щiльнiсть сигналiв у середньому за годину	25	80	40	50	65	75	30	45	35	55
	40	35	30	45	50	30	65	40	30	60
Напруженiсть аналiзаторних функцiй: мінімальний розмір об'єкта розрізнення, мм емоцiйна та iнтелектуальна напруженiсть	0,1	0,2	0,3	0,1	0,2	0,3	0,2	0,3	0,3	0,1
	Вирiшення складних завдань в умовах дефiциту часу та інформацiї за підвищенною вiдповiдальнiстю							Робота за індивідуальним графіом
Одноманiтнiсть: кiлькiсть елементiв у багаторазово повторюваних операцiях, час спостереження за ходом виробничого процесу без активних дiй (у % до тривалостi змiни)	4	5	3	2	6	4	9	10	4	3
	70	60	85	65	65	80	75	55	50	75
Змiннiсть	Однозмінна робота без нічної зміни					Нерегулярна змінність з роботою у нічну зміну

Література [5, 21].

Задача 3

Розмістити робочі місця у залі персональних ЕОМ обчислювального центру. Розміри залу та число робочих місць, наведені в табл. 3.3.

Таблиця 3.3 – Варіанти вхідних даних для задачі 2

Варіант	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9
Довжина приміщення, м	8	10	11	9	10	12	9	11	7	9
Ширина приміщення, м	6	8	9	7	10	8	7	8	6	9
кількість робочих місць	5	9	12	8	12	9	8	10	5	8

Література [5, 7, 21].

Задача 4

Визначити категорію роботи з ЕОМ, призначити тривалість та розподілити час перерв задля 8-годинної зміни оператора ЕОМ. Обідню перерву прийняти тривалістю 1 година.

Характер роботи і рівень навантаження оператора ЕОМ за 8-годинну робочу зміну наведені у табл. 3.4.

Таблиця 3.4 – Варіанти вхідних даних для задачі 4

Варіант	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9
Характер виконуваної роботи (номер, зазначений у примітці)	1	2	3	3	2	1	1	2	3	3
Рівень навантаження за робочу зміну: кількість знаків за робочу зміну, у тисячах, тривалість за робочу зніму, годин	25	18	-	-	35	55	50	35	-	-
	-	-	3	6	-	-	-	-	5	4
Примітка: 1 – введення інформації; 2 – зчитування інформації за змістом; 3 – творча робота в режимі діалогу.

Література [5, 15].

Задача 5

Вибрати тип і кількість засобів пожежної сигналізації і пожежегасіння в приміщені залу персональніх ЕОМ обчислювального центра, дані якого наведені в табл. 3.3. Розробити та привести схему евакуації з приміщення залу персональних ЕОМ.

Література [10, 13, 15].

Перелік рекомендованої літератури

1. Закон України «Про охорону праці» .

2. Закон України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”.

3. Дзюндзюк Б.В. Основы безопасности эргатических систем. – К.:УМК ВО, 1990. – 56 с.

4. Іванов В.Г., Б.В.Дзюндзюк, Ю.М.Олександров. Охорона праці в електроустановках. – К.: ОКО, 1994. – 227 с.

5. Навакатікян О.О., Кальниш В.В., Стрюков С.М. Охорона праці користувачів комп’ютерних відеодисплейних терміналів. К., 1997. – 400 с.

6. Основы инженерной психологии / Под ред. Б.Ф.Ломова. – М.: Высш.шк., 1977. – 335 с.

7. Сибаров Ю.Г. и др. Охрана труда в вычислительных центрах.. М.: Машиностроение, 1985. – 185 с.

8. ГОСТ 12.0.003-74. ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация.

9. ГОСТ 12.1.003-83. ССБТ. Шум. Общие требования безопасности.

10. ГОСТ 12.1.004-91. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования.

11. ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические тебования к воздуху рабочей зоны.

12. ГОСТ 12.1.030-81. ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление.

13. ГОСТ 12.4.009-83. ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание.

14. ГОСТ 12.2.032-78. ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования.

15. ДНАОП 0.00-1.31-99. Правила охорони праці при експлуатації ЕОМ.

16. ДНАОП 0.00-4.03-98. Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях.

17. ДНАОП 0.00-4.09-93. Типове положення про комісію з питань охорони праці підприємства.

18. ДНАОП 0.00-4.11-93. Типове положення про роботу уповноважених трудових колективів.

19. ДНАОП 0.00-4.12-94. Типове положення про навчання, інструктаж та перевірку знань працівників з питань охорони праці.

20. ДНАОП 0.00-4.21-93. Типове положення про службу охорони праці.

21. Методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць за умовами праці. – Затверджено міністром праці України 01.09.92 р., постанова № 41.

22. Правила устройства электроустановок (ПУЭ-85).

23. Правила возмещения собственником предприятия, учреждения и организации или уполеромоченням им органом ущерба, причиненного работником повреждением здоровья, связанным с исполнением им трудовых обязанностей. – Утверждены постановлением Кабинета Министров Украины от 23.06.1993 г. № 472.

24. ОНТП 24-86. Определение категорий помещений и зданий по взрывной и пожарной опасности.

25. СНиП 2.01.02-85. Противопожарные нормы проектирования зданий и сооружений.

26. СНиП ІІ-4-79/85. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования.

27. СНиП 2.04.09-84. Пожарная автоматика зданий и сооружений.

28. СНиП 2.04.05-86. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха. Нормы проектирования.

Навчальне видання

ПРОГРАМА, МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ТА КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ З

ДИСЦИПЛІНИ «ОХОРОНА ПРАЦІ В ГАЛУЗІ» для студентів усіх

спеціальностей заочної форми навчання інституту

«Комп'ютерних і інформаційних технологій»

Упорядники: Айвазов Віталій Артемовіч

Дзюндзюк Борис Васильович

Хяннікяйнен Олександр Івановіч

Відповідальний випусковий Б.В.Дзюндзюк

Редактор О.Г.Троценко

План 2001, поз. 118 .

Підп. до друку 25 .03.2001. Формат 60х84 1/16. Умов. друк. арк. .

Облік.-вид.арк. .Тираж 150 прим. Зам. № 1-53 .Ціна договірна.

ХТУРЕ, 61166, Харків, просп.Леніна, 14

Наруковано у учбово-виробничому видавничо-поліграфічному центрі ХТУРЕ

ХТУРЕ, 61166, Харків, просп.Леніна, 14

Blog

Содержание

3 Методичні вказівки до виконання контрольної роботи

3.1 Загальні положення

Перелік рекомендованої літератури