Geum.ru

Методичні вказівки та контрольні завдання з біологічної хімії для студентів факультету заочного навчання

Вид материалаДокументы

Содержание


Питання для засвоєння матеріалу по практичній роботі
Значення для фармації та клініки
Заняття №10
Актуальність теми
Зміст теми
Значення для фармації та клініки
Подобный материал:
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   29

Питання для засвоєння матеріалу по практичній роботі


1.В чому полягає принцип методу визначення кількості неорганічного фосфору ?

2.Про що свідчить зменшення неорганічного фосфору в динаміці?

3.В чому полягає принцип методу визначення кількості молочної кислоти в сироватці крові?

4.Скільки міститься молочної кислоти в сироватці крові здорової людини?

5.При яких патологічних станах кількість молочної кислоти збільшується в крові?


ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ФАРМАЦІЇ ТА КЛІНІКИ

Етиловий спирт (С2Н5ОН, винний спирт) в медичній практиці застосовується переважно як зовнішній антисептичний засіб. Його широко застосовують в різних розведеннях (95%, 90%, 70%, 40%) для виготовлення настоянок, екстрактів і лікарських форм для зовнішнього використання.

В крові здорової людини міститься 1-2 ммоль/л молочної кислоти. Збільшення вмісту молочної кислоти може бути пов’язане з виконанням людиною інтенсивної м’язевої праці за короткий проміжок часу без достатнього поступлення кисню. При цьому не проходить в достатній мірі окисне декарбоксилювання пірувату до ацетил-КоА, а тільки утворення лактату. Останній може використатися в відновному періоді при достатньому поступленні кисню. Спостерігається збільшення молочної кислоти при гострому гнійному запальному уражені тканин, важкій анемії, епілепсії, тетанії, правці, гіпоксії, пов’язаній з серцевою та легеневою недостатністю, злоякісних новоутвореннях, захворюваннях печінки (гострих гепатитах, цирозі печінки), цукровому діабеті, нирковій недостатності, гострому септичному ендокардиті, поліомієліті, лейкозах, інтенсивних і тривалих м’язевих навантаженнях та ін.

Для більшості вказаних станів (лактатацидоз) збільшується співвідношення лактат / ПВК, найчастіше воно становить 10:1.


Питання для перевірки засвоєння матеріалу

1. Чим відрізняється розщеплення вуглеводів в тканинах від розщеплення їх в травному тракті?

2. Яка різниця між процесами гліколізу і глікогенолізу?

3. Напишіть загальну схему розщеплення глюкози і вкажіть ферменти гліколізу

4. Назвіть регуляторні ферменти гліколізу

5. Вкажіть можливі шляхи перетворення молочної кислоти. роль м`язів і печінки в обміні лактату

6. Який взаємозв`язок між гліколізом і аеробним окисненням глюкози? Енергетичний ефект цих процесів.


ЗАНЯТТЯ №10

Тема заняття. ОБМІН ЛІПІДІВ


Мета заняття: Вивчити окиснення жирних кислот та біосинтез ліпідів у організмі. Вміти визначити активність ліпази та вміст кетонових тіл у сечі та обгрунтувати клінічне значення цих показників у діагностиці захворювань.

Актуальність теми: Внутрішньоклітинний катаболізм ліпідів полягає у розщепленні, головним чином, тригліцеридів під дією тканинних ліпаз з наступним окисненням гліцерину і жирних кислот. Крім окиснення ліпідів з утворенням АТФ, у внутрішньоклітинних ферментних системах відбувається біосинтез жирних кислот, тригліцеридів, фосфоліпідів, холестерину. При порушенні ліпідного і вуглеводного обмінів (цукровий діабет), при голодуванні і тиреотоксикозі у крові та сечі в значних концентраціях виявляють кетонові тіла (ацетон, ацетооцтову кислоту і -оксимасляну кислоту). Порушення холестеринового обміну обумовлює ряд захворювань, серед них атеросклероз та ін. Це і визначає актуальність досліджень показників ліпідного обміну для діагностики, профілактики та лікування різних захворювань.

Міжкафедральна інтеграція: Знати: 1. Фізіологічні основи харчування і травлення (кафедра нормальної фізіології). 2. Будову і властивості тригліцеридів, фосфоліпідів, стеридів (кафедра біоорганічної хімії). 3. Транспорт холестерину в крові (кафедра біохімії).

Література

ОСНОВНА :
  1. Вороніна Л.Н., Десенко В.Ф., Мадієвська Н.Н. та ін. Біологічна хімія. – Харків.: Основа, 2000. – С. 297-320.
  2. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 190 - 233.
  3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. – Тернопіль, 2001. С. 364-396.
  4. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1990. – С. 386-425, 584-587.
  5. Савицкий И.В. Биологическая химия. – К.: Вища школа, 1982. – С.69-89, 95-97.
  6. Строев Е.А. Биологическая химия. – М.: Высшая школа, 1986. – С.100-102, 258-274.
  7. Біологічна хімія. Тести та ситуаційні задачі. / За ред. О.Я. Склярова. – Львів: Світ, 2006. – C.71-90.

ДОДАТКОВА:
  1. Ленинджер А. Основи биохимии. – М.: Мир, 1984. – 1056 с.
  2. Бышевский А.Ш., Терсенов О.А. Биохимия для врача. – Екатеринбург.: Уральский рабочий, 1994. – 384 с.
  3. Кольман Я., Рем К.-Г. Наглядная биохимия. – М.: Мир, 2000.
  4. Ангельскі С., Якубовскі З., Домінічак М.Г. Клінічна біохімія. – Сопот, 1998. – 451 с.


ЗМІСТ ТЕМИ

теоретичні питання:
  1. Механізм травлення ліпідів у шлунково-кишковому тракті.
  2. Механізм всмоктування продуктів гідролізу харчових ліпідів. Холеїнові комплекси. Порушення травлення та всмоктуваня ліпідів. Стеаторея. Гіповітамінози.
  3. Ресинтез специфічних ліпідів у клітинах тонкої кишки, зв’зок з обміном вуглеводів.
  4. Ліпогенез і ліполіз у жировій тканині, їх регуляція.
  5. Перетворення жирних кислот у тканинах: -окиснення, його зв’язок із загальними шляхами катаболізму, енергетичний ефект.
  6. Обмін гліцерину в тканинах, його значення.
  7. Біосинтез жирних кислот, послідовність реакцій, роль НАДФН2, джерела його утворення. Структура і механізм дії синтетази жирних кислот.
  8. Кетогенез: локалізація процесу, біологічна роль. Механізм використання ацетооцтової кислоти у тканинах (кетоліз). Енергетичний ефект. Діагностичне значення визначення кетонових тіл у крові та сечі.
  9. Метаболізм фосфоліпідів, гліколіпідів та стеридів. Значення в нормі та при патології.
  10. Регуляція обміну ліпідів. Патологія ліпідного обміну: атеросклероз, ожиріння, виснаження, гіповітаміноз жиророзчинних вітамінів, жирове переродження печінки, ліпідози.
  11. Фармпрепарати – похідні ліпідів. Ліпотропні фактори.


Питання для засвоєння матеріалу по практичній роботі
  1. У чому полягає принцип методу якісного визначення кетонових тіл?
  2. Яке значення для діагностики певних захворювань має зростання і зниження вмісту кетонових тіл у крові та сечі ?
  3. У чому суть методу кількісного визначення кетонових тіл?
  4. Яким чином можна оцінити активність ліпази?


ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ФАРМАЦІЇ ТА КЛІНІКИ

У здорової людини в крові вміст кетонових тіл – 13-185 мкмоль/л (1,5-20 мг/л), з сечею виділяється 20-40 мг на добу. Це переважно ацетооцтова і -оксимасляна кислоти. Ацетон з’являється в організмі за умов патології. Збільшення кількості кетонових тіл у крові (кетонемія) і сечі (кетонурія) спостерігають при цукровому діабеті, дефіциті вуглеводів у харчуванні, перепродукції гормонів–антагоністів інсуліну (кортикостероїдів, тироксину, гормонів передньої долі гіпофізу тощо.). Різке зростання концентрації кетонових тіл супроводжується порушенням кислотно-основного стану і розвитком метаболічного кетоацидозу, що є небезпечним, в першу чергу, для нормального функціонування клітин головного мозку. Зниження кількості кетонових тіл не має клінічного значення.

Порушення емульгування, травлення і всмоктування ліпідів та жиророзчинних вітамінів можуть спричинятися захворюваннями печінки, жовчного міхура або жовчних шляхів (жовчно-кам'яна хвороба). Це проявляється гепатогенною стеатореєю – наявністю збільшеної кількості жиру в фекальних масах. Середниками, які сприяють розчиненню каменів, є хенофальк, урсосан, урсофальк.


Питання для перевірки засвоєння матеріалу