Урок-конференція, усний журнал, урок узагальнення

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 ... 14 15 16 17 18 19 20 21 22

На дерево дивись, як родить, а на людину, як робить.

Свій розум май і в людей питай.

Малі тілом, та великі ділом.

Всякий свого щастя коваль.

Куди орли літають, туди сороки не пускають.

Найшла коса на камінь: коса не втне, камінь не подасться.

Літа минають, а не вертають.

Хто знання має,

той і мур ламає

Іі«ука в ліс не веде, а з лісу виводить.

Учений іде, а неук слідом спотикається.

200

Книга вчить, як на світі жить.

Грамотний — видющий і на все тямущий.

Гарна птиця пером, а людина умом.

Учися змолоду — пригодиться на старість.

Чого навчився, того за плечима не носить.

Шануй учителя, як родителя.

Знаєш — кажи, не знаєш—мовчи.

Всіх слухай, а свій розум май.

Не лінися рано вставати та замолоду більше знати.

Хто знання має, той і мур ламає.

Чоловік без розуму, що сніп без перевесла.

З розумним поговори, то розуму наберешся,

а з дурним, то і свій загубиш.

За чужим розумом довго не проживеш.

Кожний по-своєму з розуму сходить.

Борода не робить чоловіка мудрим.

Два хитрих мудрого не переважать.

Мудрий не все каже, що знає, а дурень не все знає,

що каже.

Більше думай, а менше говори.

Не краса красить, а розум.

Розумний розсудить, а дурний осудить.

Розумний учить, а дурень повчає.

Розуму не позичиш.

Розуму і за морем не купиш, коли його вдома нема.

Двічі, молодим не бути

Слухай старих людей, то чужого розуму наберешся й свого

не загубиш.

Старого чоловіка для поради держи.

Старе скаже на глум, а ти бери на ум.

Старому та слабому годи, як малому.

Від гніву старієш, від сміху молодієш.

І не мірошникує, а голова борошном припала.

Молодість -буйність, а старість — не радість.

Горе старому дома самому.

Старий хоче спати, а молодий гуляти.

20!

Якби молодість знала, а старість могла.

Найбільше багатство — здоров'я.

Доки здоров'я служить, то чоловік не тужить.

Без здоров'я нема щастя.

Здоров'я маємо — не дбаємо, а погубивши, плачемо.

Бережи одяг, доки новий, а здоров'я, доки молодий.

Веселий сміх — здоров'я.

Держи голову в холоді, а ноги в теплі — проживеш довгий

вік на землі.

Кого що болить, той про те й гомонить.

Скрипливе дерево довго живе.

На похиле дерево й кози скачуть.

Краще вмерти стоячи, ніж жити повзаючи.

Двом смертям не бути, а одної не минути.

На смерть і родини нема доброї години.

Гарна дівчина,

як у лузі калина

Гарна дівка, хоч з лиця води напиться.

Гарній дівці гарно й у пілиі.

Дівоча краса—як майова роса.

З краси не пити роси.

Краса до вінця, а розум — до кінця.

4

Врода — дівоча шкода.

Коса — дівоча краса.

З красивого лиця води не пити.

Кому — як мара, йому — як зоря.

Поганий на вроду, та гарний на вдачу.

Хороша, вродлива, тільки біда, що сварлива.

Оправ його хоч і в рами, а він усе такий самий.

У рум'янці така сила, що всі квіти погасила.

Горобець — молодець, а ластівка краща.

Стан дівочий до танцю охочий.

Куди серце лежить, туди й око глядить.

Без сонця не можна бути, без милого не можна жити.

Гірша любов від болю, як не дає спокою.

Бона за ним сохне, а він і не охне.

Кого любиш, люби дуже, а не любиш, не жартуй же.

Краще полин їсти, ніж з нелюбом за стіл сісти.

Любові, вогню і кашлю від людеіі не сховаєш.

Любов не пожежа: займеться — не погасиш.

Любов сильніша смерті.

На милування нема силування.

Хоч хліб з водою, аби, милий, з тобою.

Хто кого любить, той того й голубить.

Силою не будеш милою.

Лиш раз глипне — кожна до нього липне.

З перцем чи не з перцем, аби з добрим серцем.

Дай серцю волю — заведе в неволю.

Дівчина — як тінь: ти за нею, вона від тебе, ти від неї, вона

за тобою.

Серце — не камінь.

Нема того краму, щоб купити маму

Батька покинеш, то сам загинеш.

В доброго батька добрі й діти.

Добре тому, хто має батька, бо в батька — найтенліша

хатка.

По татку й дитятко.

Своя хата — своя стріха, свій батько—своя втіха.

Шануй батька й неньку — буде тобі скрізь гладенько.

Малі діти — малий клопіт, великі діти — великий клопіт.

Від малих дітей голова болить, а від великих — серце.

Де діточок сім, там доля всім.

Дитина заплаче, а в матері серце заболить.

Діти — як квіти: полий, то ростимуть.

Добрі діти на ноги поставлять, а лихі і з ніг звалять.

Матері кожної дитини жаль, бо котрого пальця не вріж, го

болить.

Рад би до дітей небо прихилити та зорями вкрити.

Хата з дітьми— базар, а без дітей — пустка.

В кого рі'/ща ненька, в того й голівка гладенька.

Кожній матері своя дитина найкраща.

Людям —- як болото, а матері — як золото.

203

.Материн гнів, як весняний сніг: рясно випаде, скоро розтане.

Матері ні купити, ані заслужити.

Мати з хати—горе в хату.

Рідна мати однією рукою б'є, а другою гладить.

Нема в світі цвіту цвітнішого, як маківочка, нема ж і роду

рідного, як матіночка.

Жінка чоловікові подруга, а не прислуга.

Які мама й татко, таке і дитятко.

З кривого дерева крива й тінь.

Яблучко від яблуньки недалеко відкотиться.

Яке коріння, таке й насіння.

Сини й дочки — з одного дерева листочки.

Яке дерево, такі його квіти, які батьки, такі й діти.

Який ясен, такий клин, який батько, такий син.

X л і 6-е і л ь ї ж, а правд у ріж

їж хліб з сіллю і з водою, живи правдою святою.

Кожний правду знає, та не кожний про неї дбає.

Правда очі коле.

Добрая тая рада, де щирая правда.

Скажи мені, хто твій друг, а я скажу, хто ти.

В лиху годину узнаєш вірну людину.

Другі пізнаються в біді.

Нових друзів май, а старих не забувай.

То не друг, що медом маже, а той друг, що правду каже.

Хто питає, той не блудить.

Не спитавши броду, не сунься у воду.

Не сунь носа, де тебе не просять.

Не кажи «гоп!», поки не перескочиш.

Хто боїться, у того в очах двоїться.

Не такий страшний чорт, як його малюють.

Тихого та смирного й кури заклюють.

Хто всім годить, нікому не догодить.

У тихім болоті чорти плодяться.

Краще не обіцяти, як слова не здержати.

Дарованому коню в зуби не дивляться.

Подарунок назад не беруть,

204

Що з воза впало, те пропало.

Не сунь свого носа до чужого проса.

На чужий коровай очей не поривай.

Кожний купець свій товар хвалить.

Не мала баба клопоту — купила порося.

Від добра добра не шукають.

Добре роби — добре й буде.

До доброї криниці стежка утоптана.

Світ не без добрих людей.

Бережи честь змолоду.

У заздрості на все очі великі.

Слово — не горобець

Вмієш сказати — вмій і змовчати.

Лихо говорливому, та не добре й мовчазливому.

Слово — не горобець, вилетить — не впіймаєш.

Говори мало, слухай багато, а думай ще більше.

Де слова масні, там пироги пісні.

На язиці густо, а на ділі пусто.

І від солодких слів буває гірко.

Кажи, не кажи, а своє слово держи.

Слово — не полова: на вітер не викинеш.

їж борщ із грибами, держи язик за зубами.

Що сільце, то слівце.

Пуста мова не варта доброго слова.

Удар забувається, а зле слово пам'ятається.

Не смійся з другого, щоб тобі не було того.

Гарно сміється той, хто сміється останнім.

Не хвали себе, хай тебе люди похвалять.

Хвалять —не радій, гудять — не сумуй.

Гість перший день — золото, на другий — олово,

а на третій — мідь, додому їдь.

Хто на поріг, тому пиріг, а хто від порога,

тому щаслива дорога.

Подали гр\ш, та й з-за столу руш.

Наказав три мішки гречаної вовни.

Як скаже, то ні пришити, ні прилатати.

205

І

Колос повний до землі гнеться, а порожній угору пнеться.

Великий до неба, а дурний як не треба.

Що на у.чі, те й на язиці.

Порожня бочка гучить, а повна мовчить.

Голова без розуму, як ліхтар без свічки.

ПОСТІЙНІ НАРОДНІ

ПОРІВНЯННЯ

Багата, як земля.

Багато, хоч греблю гати.

Бадьориться, як та чапля.

Без ножа, як без рук.

Бережись, як вогню.

Бережи, як ока в лобі.

Б'ється, як риба в ополонці.

Бігає, як вітер у полі.

Бігає, як курка з яйцем.

Бігає, як ошпарений.

Біжить, мов летить.

Біжить, як на пожежу.

Біла, як береза.

Біла, як молоко.

Біла, як полотно.

Білий, як день.

Білий, як іній.

Білий, як крейда.

Білий, як смерть.

Блакитний, як небо.

Блищить, як золото.

Бовть, як камінь у воду.

Боїться, як заєць бубона.

Борода по коліна, а розуму, як у дитини.

Боюся, як торішнього снігу.

Брехливий чоловік — як вутіль; хоч не спалить,

то очорнить.

Бреше, як Сірко на вітер.

Бринить, як струна.

Брови тонкі, як шнурочки.

Будь багата, як земля, весела, як весна,

здорова, як вода.

Будь здорова, як риба, гожа, як вода, весела, як весна,

робоча, як бджола, багата, як земля свьта.

В гаю, мов у раю.

В голові, як у млині.

Великий, як світ, а дурний, як кіт.

Вирвався, як заєць з-під к\ща.

Вискочив, як Пилип з конопель.

Високий, як жердина.

Високий, як лоза, а дурний, як коза.

Високий, як тичка, а дурний, як гичка.

В очі, як лис, а за очі, як біс.

Впала, мов підкошена трава.

Впертий, як осел.

В хаті, як у віночку.

Гарна дівка, як маківка,

Гарна, наче рожа.

Гарна, як зіронька.

Гарна, як лялька.

Гарна, як сонце.

Гарна, як калина.

Гарний, як комір навиворіт.

Гарно, як свині в дощ?

Гарно, як свині в намисті.

Гірка, як редька.

Гнеться, як лозина.

Гнучка, як тополя.

Говорить, наче три дні не їп.

Говорить, як сопілкою грає.

Говорить, як у дзвін б'є.

Говорить, к ціпом молотить.

Голий, як долоня.

Голий, як палець.

1

Голий, як бубон.

Голодний, як вовк.

Голосочок, як дзвіночок.

Горить, як мокре.

Гризуться, як собаки за кістку.

Дав, як кіт наплакав.

День, наче рік.

Дивиться, як кіт на сало.

Дівчина, як зіронька.

Дівчина, як золото.

Дівчина, як калина.

Дівчина, як квітка.

Дівчина, як лебідка.

Дівчина, як пава.

Дівчина, як у лузі калина.

Діти маленькі, мов пташенята.

Дощ як з відра.

Душа черства, як сухар.

Живе, як горох при дорозі: хто не йде, той скубне.

Живе, як у батька за пазухою.

Живуть, як голубів пара.

Живуть, як кіт з собакою.

*Журба точить людину, як іржа залізо.

Замерз, як цуцик.

Зачервонів, як буряк.

Земля м'яка, як пух.

Коси, наче в русалки.

Крутиться, як муха в окропі.

Лисий, як бубон (як макогін).

Міцний, як граніт (дуб, камінь, мур, скеля).

Набрид, як гірка редька.

Написав, мов курка лапою.

На словах, як на цимбалах, а на ділі, як на бубні.

Очі сині, як волошки в житі.

Очі темні, як ніч.

Очі чорні, як терен (як вуглинки).

Побілів, як крейда (глина, полотно, сгіна).

І

Пропало, як з воза впало.

Робить, наче мокре горить.

Робить, наче сонний (наче спить, як віл).

Розбирається, як баран на зорях.

Сидить, як на голках.

Сказав, як зав'язав (як у дзвін вдарив).

Слова, як мед, а діла, як полин.

Сльози, як перли.

Старе, як мале,— що побачить, того й просить.

Сяє, наче сонце.

Тиха, як вода в криниці.

Товчеться, як Марко по пеклі.

Тупий, як сибірський валянок.

У вічі — як лис, а позаочі — як біс.

Хата чужая, як свекруха лихая.

Як вода змила.

Ясний, як день.

ЗАГАДКИ

208

Загадки — це стислі поетичні запитання, мудрі сен-

тенції, які в «прихованій» формі, часто нарочисто заву-

альованій формі зображають окремий предмет чи явище

через інші — на основі їх певної спорідненості, подіб-

ності, часом ледве вловимої і навіть далекої. (Березов-

ський І. Українські народні загадки // Загадки.— К.,

1962.—С. 7).

У загадках наявний елемент гри, а тому цим жанром

захоплюються діти. Загадки розвивають кмітливість,

увагу, стимулюють уяву, допитливість, спостережли-

вість дитини при вивченні явищ природи, навколишньо-

го оточення, трудової діяльності людини, тому мають

велике етнопедагогічне значення.

Загадки, як і прислів'я та приказки, можна викорис-

товувати щоуроку, особливо на тому його етапі, коли

|діти втомились і потрібний невеличкий відпочинок,

ш

Щ14 — Уроки з народознавства 209

зміна видів діяльності. У нас цей етап називається «І г-

рова хвилинка», яка проводиться в різних фор-

мах: диктанти, завдання, конкурси «Хто швидше?»,

«Хто кмітливіший?» тощо.

Звичайно, на кожному уроці під час вивчення теми

«Іменник» варто використовувати загадки. Адже майже

всі відгадки — іменники. Тому граматичні завдання до

ігрових хвилинок учитель пропонує на власний розсуд:

записати відгадки (чи із текстів іменники), визначити

рід, число, відміну іменників; усно провідміняти; пояс-

нити правопис; із тексту загадки виписати іменник у

три стовпчики (за родами); виписати лише іменники І

(II, III, IV) відміни і т. п.

Подаємо кілька прикладів використання загадок

під час вивчення морфології у 6 класі.

Іменник

Ігрова хвилинка

Вибірковий диктант

із граматичним завданням

Відгадати загадки, виписати відгадки, іменники з

тексту, визначити їхній рід, число, відмінок, відміну.

1. Ой за полем, за горами золота нагайка в'ється.

(Блискавка).

2. Стоїть корито, повне води налито. (Ставок).

3. Зайде в дім — не виженеш, прийде час — сам вий-

де. (Промінь сонця).

4. Сіре сукно лізе в вікно. (Ранок).

5. Що то за твір, що ні чоловік, ні звір, а має вуса?

(Ячмінь).

6. Коло вуха завірюха, а в вусі ярмарок. (Бджоли),

Прикметник

Ігрова хвилинка

З текстів загадок виписати прикметники із словами,

до яких вони відносяться, визначити розряд їх за зна-

ченням, рід, число, відмінок.

1. Червоний колір, а винний смак, кам'яне серце,

чому так? (Вишня).

210

2. Зелене, а не дуб, кругле, а не місяць, з хвости-

ком, а не миша. (Гарбуз).

4. Червона, солодка, пахуча, росте низько, до землі

близько. (Суниця).

5. За білими березами талалайло плеще. (Язик).

Ч й с л і в н ик

Конкурс «Хто кмітливіши й?»

Кмітливішим стає той учень, что відгадає найбільше

загадок.

Граматичне завдання: виписати числівники, визначи-

ти їхній розряд за значенням.

1. Одно рядно сім баб тягло. (Хмара).

2. Одно біжить, друге лежить, а третє нахиляється.

(Річка, берег, верба).

3. Головата, дженджуриста, сорочок наділа триста,

а нога одна. (Капуста).

4. Сімсот невісток на одній подушці сплять. (Соняш-

ник).

5. Чотири тики, два патики, сьоме помахайло. (Ко-

рова).

6. Шість ніг, дві спинки, одна голова. (Людина си-

дить на стільці).

7. У двох матерів по п'ять синів, і всім одне ім'я.

(Пальці на руках).

Займенник

Гра «Впіймай займенник»

Із тексту загадки «впіймати» (усно) займенник, ви-

значити його розряд.

1. Гарне, добре, на всіх дивиться, а людям на себе

дивитися не дозволяє. (Сонце).

2. Сам не біжить, а стояти не дозволяє. (Мороз).

3. Прийшов хтось, взяв щось, бігти за ним, не знати

за ким. (Вітер).

4. Ніхто їх не лякає, а вони все тремтять. (Листя

осики). *

5. Що то за голова, що лиш зуби і борода? (Часник).

6. Вік свій з клунками, та ще сідають на нього з

мішками. (Верблюд).

їй* 2Н

Дієслово

Вибірковий диктант-завдання

Виписати дієслова, заповнити таблицю:

№ з/п

Дієслово

Неозн. ф-ма

Вид

Перехідність

Час

Особа, число

1.

Веселить

веселити

недок.

перехідн.

теп.

III с. од.

1. Навесні веселить, влітку холодить, восени годує,

взимку гріє. (Дерево).

2. З води росте, на воді сидить, у воду дивиться.

(Лілея).

3. Стоять коні на припоні, вузлики знати, та не мож-

на розв'язати. (Огірок).

4. Сидить пані в жупані, хто її роздягає, той сльози

проливає. (Цибуля).

5. Як прийде — не прийде, як не прийде — то прийде.

(Вовк на поле, теля з поля).

6. У воді купається, водою обливається, вода до неї

не чіпляється. (Качка).

7. У нашої бабусі сидить дід у кожусі, проти печі

гріється, без води умиється. (Кіт).

ЗАГАДКИ

Явища природи

1. Два брати у воду дивляться, а повік не зійдуться. (Бе-

реги).

2. Два брати рідні: одного всі бачать, але не чують, другого

всякий чує, але не бачить. (Блискавка і грім).

3. Ой за полем, за горами золота нагайка в'ється. (Блис-

кавка).

4. Не вода і не суша, на човні не пропливеш і ногами ке пі-

деш. (Болото).

5. Срібний кинджал хвильку в хаті полежав — і зовсім розтав.

(Бурулька).

212

. 6. Що росте догори коренем? (Бурулька).

7. Червоне коромисло через річку повисло. (Веселка).

8. Без рук, без ніг, а ворота відчиняє. (Вітер).

9. Прийшов хтось, взяв щось, бігти за ним — не знати за ким.

(Вітер).

10. Червоний гість дерево їсть. (Вогонь).

Blog

Урок-конференція, усний журнал, урок узагальнення

Содержание