Урок-конференція, усний журнал, урок узагальнення

Вид материала

Содержание

Г. к. дмитренко.
Хід уроку
Розумний панич
Ніхто, ніщо
Андрійко замріявся
Г. к. дмитренко.

Подобный материал:

1 ... 14 15 16 17 18 19 20 21 22

5. Біжать коні булані,

На них вузди порвані,

Не п'ють, не їдять —

І гладкі стоять (Хмари).

6. Летіло золото, а стало болото (Дощ).

7. Прийшов хтось, вкрав щось,

Бігти за ним — не знати, за ким (Вітер).

XI. Скоромовка язика ламає, а вимови

навчає.

Конкурс на кращого виконавця скоромовок — по 1

учневі.

1. Напекли млинців, назвали кравців,

А кравець за млинець та й побіг у танець.

2. Мусій, муку сій,

Печи паляниці,

Клади на полиці.

3. Ой був собі коточок,

Украв собі клубочок,

Та й сховався у куточок.

4. Пилип посіяв просо, просо поспіло.

Пташки прилетіли, просо поїли,

Пилип плаче.

XII. Конкурс на кращого знавця на-

родної пісні.

Учні співають по одному куплетові пісні по черзі

перемагає той, хто більше знає пісень, останнім співа-

тиме.

178

XIII. Підсумки.

Журі підводить підсумки конкурсів:

а) на кращого оповідача народної казки;

б) за виконання пісень;

в) на кращого знавця прислів'їв;

г) на кращого виконавця скоромовки;

д) на кращого знавця народної пісні.

Учитель підсумовує урок, виставляє «п'ятірки» всім

активним учасникам уроку, вручає пам'ятні сувеніри —

календарики, значки, книги.

Г. К. ДМИТРЕНКО.

«ЯК НАМИСТИНИ,

ДИВО КАЛИНОВЕ—

ЧАСТИНИ МОВИ!»

Урок цікавої граматики

8 клас

Мета: Повторити відомості про частини мови, їх

класифікацію; узагальнити основні граматичні ка-

тегорії частин мови; повторити морфологічний роз-

бір кожної частини мови.

Розвивати логічне мислення учнів, сприяти творчій

активності школярів.

Виховувати інтерес учнів до уроків рідної україн-

ської мови.

Обладнання: Роздатковий матеріал — таблиці-

схеми «Морфологічний розбір слова», на плакаті

слова В. Сосюри про мову, книга «Співомовки»

С. Руданського.

ХІД УРОКУ

І. Вступне слово учителя.

. — Рідне слово! -Скільки в ньому чарівних звуків.

12*

179

материнської лагідності і доброти, мудрості земної, за-

кладеної ще нашими славними предками!

Кожне слово рідної мови має своє обличчя, як у квіт-

ки, у нього свій неповторний аромат, свій колір. Як

сказав поет,

О місячне сяйво і спів солов'я,

Півонії, мальви, жоржини!

Моря бриліантів, це — мова моя,

Це — мова моєї Вкраїни!

Володимир Сосюра.

Справа кожної людини — відшліфовувати, вдоскона-

лювати своє мовлення, збагачувати словниковий запас,

плекати рідну мову, дбати про її красу і чистоту. Це

можемо зробити, уважно читаючи твори художньої літе-

ратури, газети та журнали, запозичуючи мудре слово

із місцевих говірок, вивчаючи цей предмет на уроках.

Звичайно, навчання у школі аж ніяк не схоже до ситуа-

ції із співомовки Степана Руданського «Розумний па-

нич», класика української літератури, творчість якого

будемо вивчати незабаром.

РОЗУМНИЙ ПАНИЧ

Привіз дідич раз на свято

Ізі школи сина

І не може натішитись,

Що вчена дитина.

Раз здибає гуменного

І тому хвалиться:

«Ото,— каже,— мій синочок

Як у школі вчиться!..

Та і розум, що за розум!

Як тобі, Іване?»

«Та мені то щось не так-то

Здається, мій пане!

Бо якби ваш панич мали

Розуму доволі,

То нічого їм би було

Вчитися у школі!»

Ви, сподіваюсь, будете розумнішати на уроках рік

«ої словесності.

II. Оголошення теми та мети уроку.

— Сьогоднішній урок української мови — це місток

між вивченим вами у 6, 7 класах і тим, із чим ви бу-

в 80

дете знайомитися у 8 класі,— урок цікавої граматики

«Як намистини, диво калинове — частини мови».

Отже, що повторимо сьогодні? (Частини мови).

Урок проходитиме в ігровій формі. Кожен учень —

активний учасник різних видів робі І, маь; змогу пока-

зати свої знання. Кожен — сам собі суддя: записує у

свій арсенал очки, які заробить. У кінці уроку підведе-

мо підсумки — на кращого знавця мови. Окрім оцінок*

найактивніші учасники уроку отримають на згадку пам'-

ятні сувеніри.

(Учні записують у зошити тему уроку).

III. Складання схеми до таблиці

«Частини мови».

— Чи можете ви відповісти на питання: скільки слів

у сучасній українській мові? Чому? (Бо, крім наявних,

повсякчас народжуються нові і нові слова).

В одинадцятитомному словнику української мови

нараховується близько 135000 слів. Проте для опану-

вання мови не досить знати її словниковий склад. Як у

годиннику пружина чи якийсь інший механізм рухає

стрілки, так і мову приводить у рух граматика,

яку називають Царицею, Княгинею. Граматика — це

невидимий геніальний диригент, який без відпочинку

керує велетенським оркестром слів, змушує їх викону-

вати найрізноманітніші мелодії думки.

Таким чином, наша мова — це океан слів і грамати-

ка, мудрий господар, володар цього океану. Сила гра-

матики в тому, що вона групує нескінченну кількість

слів у певні групи, класи. Один із таких найважливіших

класів — частини мови.

Дійсно, у нашій мові нема жодного слова, яке не

належало б до певної частини мови.

Перше завдання буде таке: треба систематизувати

ваші знання про частини мови, склашпи єдину таблицю,

враховуючи правильну послідовність викладу матеріа-

лу. Які повинні бути назви граф у таблиці?

(Подаємо приблизну схему, яку діти накреслюють у

зошити):

№ з/п

ЧаЛина мови

Що означає

Питання

Член речення

Приклади

181

Вдома заповнити таблицю.

А зараз ми згадаємо, на які групи і чому діляться

всі частини мови. (Самостійні, службові, вигуки).

— Скільки в нашій мові є частин мови?

— Назвіть за порядком всі самостійні, потім служ-

бові частини мови.

(«Роздаю» очки учням, які правильно відповіли на

запитання. І так після кожного завдання).

IV. Іменник.

— Половину із словникового складу української

мови становлять іменники.

Який співець, поет, який письменник

Уперше слово вигадав — іменник?

(Д. Білоус).

Це велетенська, могутня, незрівнянна за можливістю

поповнення новими словами частина мови, бо людина

завжди щось пізнане опредмечує, запозичує іншомовні

слова — також, як правило, іменники.

Хвилинка-веселинка.

— Прослухайте усмішки із шкільного життя.

Васильку, провідміняй іменник «трактор».

Трактор, тракториця, трактореня.

— Оленко, якого роду «парта»?

— Якщо Олегова — чоловічого, якщо Тетянчина — жіночого, а

якщо та, де сидять Наталка і Віталій,— то середнього.

— Як, на твою думку, Івасю, слово «штани» в однині чи в

множині?

— Верхня частина в них — однина, а нижня — множина.

— Які граматичні значення іменників ви почули в

усмішках? (Відмінювання, рід, число).

— Пригадаємо, як змінюються іменники, назви від-

мінків, питання до них.

— Які роди, числа мають іменники? Що ви можете

сказати про число іменника «штани»? Чи завжди кожен

іменник має однину і множину?

182

— Які іменники вживаються лише в однині і в мно-

жині?

(Учні разом з учителем пригадують і записують в

зошити — учитель на дошці — таку таблицю):

Іменники лише в:

однині

множині

1. їм., що означають речови-

ну:

вода, вугілля, залізо, мо-

локо.

2. Вказують на опредмечену

якість або дію: блакить,

синь, боротьба, дружба,

гостинність, краса, любов.

3. Збірні: листя, молодь, сту-

дентство.

4. Вл. назви: Десна, Дніпро,

Київ, Леся, Тарас.

1. Парні предмети: вила, во-

рота, ножиці, двері, окуля-

ри.

2. Речовини: вершки,

прянощі, консерви.

дрова,

3. Збірні: гроші, надра, хащі.

4. Назви процесів, дій, почут-

тів, емоцій: пустощі, відві-

дини, веселощі, гордощі,

прикрощі.

5. Вл. назви: Суми, Черкаси,

Альпи, Афіни, Карпати.

(У процесі складання таблиці учні самостійно наво-

дять приклади іменників, які вживаються у певному ро-

ді. При ускладненні учитель приходить на допомогу).

— Які ви ще знаєте граматичні значення іменника?

(Відміна, група). Як розрізнити їх за групами? відміна-

ми?

Ігрова хвилинка.

Для любителя кросвордів учитель дає індивіду-

альне завдання: відгадати і внести у горизонтальні клі-

тини слова:

1. Хто мовчки говорить, а всіх навчає. (Книга).

2. Звір, що жив у рукавичці, загубленій дідом у лісі.

(Жабка).

3. Установа для літнього відпочинку дітей. (Табір).

4. Дваведмеді, два ведмеді ... молотили. (Горох).

5. Головний герой роману Д. Дефо. (Крузо).

6. Продукт, з яким ви робите бутерброд до школи.

'(Масло).

183

7. В Агнії Варто є вірш про маленьку дівчинку, яка

гірко плакала, що потоне в річці м'яч. Як її звали?

(Таня).

Якщо відповіді правильні, то у виділених клітинах

зверху донизу дізнаєтесь ім'я дівчинки, з якою в ранньо-

му дитинстві часто зустрічались в телевізійному кіно-

залі.

пп

2

ш

|7Г]

4

гп

5

ш

6

ш

7

ш

А всі учні тим часом відгадують загадку, усно виз-

начають граматичні значення іменника-відгадки, роз-

бирають його як частину мови.

Живуть через воду

Два добрі сусіди,

Та в гості від роду

Не йдуть і не їдуть.

(Береги)

V. Прикметник.

— Яка частина мови завжди вживається з іменни-

ком і всі її граматичні значення залежать від імен-

ника?

— Що таке прикметник? На які групи за значенням

вони поділяються? (Учитель на дошці, учні в зошити

записують таку схему):

184

Прикметники

вказують на колір,

смак, вагу, форму,

зовнішні та внутрішні

властивості:

жовтий, легкий, со-

лодкий, великий,

стрункий, щедрий.

мають ступені порів-

няння:

вищий (солодший) і

найвищий (найсолод-

ший)

виражають відношен-

ня до матеріалу, ча-

су, числа, особи, при-

значення, національ-

ності: залізний, літній,

подвійний, жіночий,

шкільний, український.

означають

належність

кого- чого-

небудь лю-

дині, або тва-

рині: Олегів

зошит, ма-

мина сумка.

«Весела перерва».

Учитель читає усмішки, загадки. Діти визначають у

прикметниках розряди за значенням, а прикметник ма-

теринська (мова) розбирають як частину мови.

— Чому ми кажемо «материнська мова»?

— Бо мати більше говорить, ніж батько.

— Яка була погода під час канікул?

— Святкова.

Загадка: Біла криничка, жовта водичка.

Хочеш водички? Розбий криничку.

(Яйце).

VI. Числівник.

— Що ви знаєте про числівник? На які групи за

значенням вони поділяються?

1 Іт

івники

-

\

| ІЙЛЬКІСНІ |

порядкові

кількість, число скільки?

порядок при лічбі який? котрий?

185

Хвилини а-в еселинка.

Завдання: виділити з текстів усмішок числівники,

зробити 'їхній морфологічний розбір.

» * *

— Позич мені, будь-ласка, п'ятдесят копійок.

— На жаль, у мене тільки десять.

— Ну, то позич десять, а сорок будеш винен.

* * *

— Петре, назви сім хижих звірів.

— Три леви і чотири тигри.

Відгадати загадки, провідміняти усно числівники.

Які особливості відмінювання числівників сорок, де-

в'яносто, сто, на -десят, -сот?

1. Сорок п'ят і сорок п'ят. Скільки буде? (Вісімде-

сят п'ят):

2. У тридцяти двох воїнів один командир. (Зуби,

язик).

3. Сімсот воріт, а собака на хвості сидить. (Сітка).

VII. Займенник.

— Яку ви ще знаєте іменну частину мови? Чим вона

особлива? Послухайте сатиричний куплет. Які займен-

ники є у цьому тексті? Який це розряд? Які ви знаєте

інші розряди займенників?

4

особові

зворотний 1 1 с

Займенники

при-

свійні

означальні

вказівні

питаль-

ні

мій, твій, свій, наш, ваш, їхній

весь, сам, самий, всякий, кожний, інший

той, цей, такий, стільки

ВІДНОС-

НІ

НІХТО, НІЩО,

ніякий, нічий,

нікотрий, ні-

скільки

утв. від питаль-

них плюс будь,

небудь, казна,

хтозна

хто,

що,

який,

чий,

котрий,

скільки

1СО

Ігровиймомент.

Відгадати загадки, знайти займенники, визначити їх

розряд, займенники «сам», «хто», «їх» розібрати як час-

тини мови.

1. Які два займенники псують дороги? (Я-ми).

2. За допомогою яких трьох займенників можна зро-

бити руки чистими? (Ви-ми-ти).

3. Жувати не жую, а все поїдаю, все тільки їм, а з

голоду помираю. (Вогонь).

4. Біжать коні булані, на них віжки порвані, хто їх

може зупинити, на них віжки підлатати? (Хмари).

5. Сам маленький, а шуба дерев'яна. (Горіх).

VIII. Дієслово.

Диктант-завдання.

Із текстів усмішок виписати дієслова.

— Людо, що ти робиш?

— Задачу розв'язую.

— То зав'яжи її знову та трохи погуляй зі мною.

АНДРІЙКО ЗАМРІЯВСЯ

Йде урок. У класі тиша.

Учні всі старанно пишуть.

Вчитель їм слова диктує,

Та Андрійко їх не чує.

Чистий зошит у Андрія.

Ні, хлопчина не хворіє —

Він, відклавши ручку, мрів,

Ось він. в космос полетів...

Ось полює на китів...

Все він може, все уміє,

Та, на жаль, лише у мрії.

А в житті — звичайна двійка

Знов чекає на Андрійка.

%

(Учитель пропонує учням підрахувати виписані діє-

слова — їх повинно бути 16. У кого така кількість, той

записує собі п'ять очок).

187

г— Які граматичні значення має дієслово?

число: однина, множина

Дієслово

дієвідміни:

перша, друга

спосіб

| дійсний

умовний наказовий

теперішній

І

майбутній

РІД

минулий

рід

1 — я, ми; 2 — ти, ви; 3 — він, вони

Гра «Добери антонім».

До поданих дієслів дібрати антонім (усно) у нака-

зовому способі. '

Згадай (забудь), заборони (дозволь), запам'ятай

(забудь), сядьмо (встаньмо), пишайтесь (соромтесь),

погодьтесь (відмовтесь), схваліть (засудіть), посилюй

(послаблюй), заперечуй (стверджуй), засни (прокинь-

ся), нагрій (охолоди), наближайся (віддаляйся).

Морфологічний розбір кількох дієслів.

IX. Прислівник.

— Про яку самостійну частину мови ще не йшлося

на уроці? Чим прислівник відрізняється від інших са-

мостійних частин мови? Що називається прислівником?

Знайдіть прислівник в усмішці, розберіть його як

частину мови.

* * *

— Яку фразу найчастіше говорять учні на уроках?

— Не знаю...

— Правильно!

X. Поетична хвилинка.

— Послухайте уважно уривок з вірша Володимира

Сосюри «Любіть Україну». Які художні засоби викорис-

товує поет? Запишіть.

188

Любіть Україну, як сонце, любіть,

як вітер, і трави, і води...

в годину щасливу і в радості мить,

любіть у годину негоди!..

Любіть Україну у сні й наяву,

вишневу свою Україну,

красу її, вічно живу і нову,

і мову її солов'їну.

Визначіть і надпишіть над кожним словом, яка це

частина мови,— читаємо «ланцюжком»: один учень на-

зиває слово, визначає, яка це частина мови, потім еста-

фету переймає сусід.

— Які службові частини мови ви знаєте? Яка їхня

роль у нашій мові?

Службові частини мови

прийменник

сполучник

похідні

непохідні

сурядності

підрядності

формотворчі

І

попід,

коло

У, в, з,

під, над

І,

часу

місця

хай, нехай

бодай; б, би;

мети

причини

а, способу дії

модальні

або-або, ні-ні

— Послухайте сатиричні мініатюри-притчі. Чого во-

ни вчать нас? На які частини мови тут робиться наго-

лос? Які це сполучники?

Це так, але... Повір, але.. Забув, але.,

Завжди але, на добре чи на зле;

Рдзкоаює життя людини

На протилежні половини

Якби на носі в кожного росли гриби,

То за природу не вели б ми боротьби.

189

/ ріки чистими були б, якби

Був толк якийсь із тої боротьби.

XI. Підсумок.

— Що ми повторювали на сьогоднішньому уроці?

Діти підраховують очки, які вони отримали. Учи-

тель підводить підсумок на кращого знавця морфології,

виставляє оцінки (лише п'ятірки), вручає найактивні-

шим учням сувеніри.

XII. Домашнє завдання.

Переписати вірш Андрія Малишка, визначити всі

частини мови, вивчити напам'ять.

Буду я навчатись мови золотої

У трави-веснянки, у гори крутої,

В потічка веселого, що постане річкою,

В пагінця зеленого, що зросте смерічкю,

Буду я навчатись мови-блискавиці

В клекоті гарячім кованої криці.

В корневищі пружному ниви колоскової,

В леготі шовковому пісні колискової...

Г. К. ДМИТРЕНКО.

БІОЛОГІЯ,

ЛЕГЕНДИ, ПОВІР'Я

7 клас

Народознавство — одне з джерел активізації мисли-

тельної діяльності учнів на уроках біології. Зіставлення

наукових пояснень тих чи іших явищ і їх трактування у

фольклорі урізноманітнює урок не лише новою інформа-

цією, а й збагачує уяву, спонукає до аналізу, формує

уміння і навички самостійно робити відповідні узагаль-

Blog

Урок-конференція, усний журнал, урок узагальнення

Содержание