Geum.ru

Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет

Вид материалаДокументы

Содержание


Деякі педагогічні аспекти самостійної роботи іноземних студентів у процесі вивчення
Подобный материал:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   19

Література

  1. Хоменко Л. Я. Нові методи навчання на Заході / Л.Я.Хоменко // Іноземні мови. – 1998. – №1. – С. 32 – 35.
  2. Цехановська В. О. Сучасні підходи до вивчення іноземних мов /В.О.Цехановська // Постметодика, №2-3-4(24-25-26), 1999. – С.63 – 65.
  3. Celce-Murcia M. Language teaching approaches: an overview / M. Celce-Murcia // Teaching English as a second or foreign language / edit. Celce-Murcia M. – 2nd edit. – Boston, M. A.: HEIMLE & HEIMLE publ. – 1991. – P. 3 – 10.
  4. Celce-Murcia M. & Hilles S. Techniques & resources in teaching grammar. – Oxford University Press, 1988. – 189 p.
  5. Christison M. Cooperative learning in the EFL Classroom./ М.Christison / Teacher development making right moves. Edited by Thomas Kral. Selеcted articles from the English teaching forum 1989 – 1993, English Language Programs Division United States Information Agency Washington. D.C. First published 1994; this edition reprinted 1996, – P. 139 – 148.



Summary

The Author states on the necessity of modern pedagogical technologies using while English teaching. Some features of Cooperative learning technologies using are observed.

Key words: pedagogical technologies, English teaching, Cooperative learning technologies.

Ірина Самойленко

ДЕЯКІ ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ

ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН


У статті розглядаються методичні засади та прийоми організації самостійної роботи з російської мови іноземних студентів.

Ключові слова: самостійна робота, індивідуальні завдання, сіткова форма планування самостійної роботи, форми контролю самостійної роботи.


Серед виявлених досвідом роботи труднощів, із якими зустрічаються студенти-іноземці першого курсу в навчальній діяльності з вивчення гуманітарних дисциплін у медичному вузі (основи психології і педагогіки, релігієзнавство, російська мова), найбільш істотними є труднощі, пов’язані з відсутністю навичок самостійної роботи, невмінням планувати свою діяльність, розраховувати робочий час, працювати з підручниками, конспектувати літературу тощо. Водночас розвиток навичок самостійної роботи у студентів-іноземнців – одне з найважливіших педагогічних завдань у вищій школі на етапі дидактичної адаптації першокурсників.

Практика засвідчує, що самостійна робота навіть на аудиторному занятті з гуманітарних дисциплін повинна тривати не менше 30-40 % робочого часу, бо вона переслідує двоєдину мету: 1) збагачення студентів пізнавальною інформацією; 2) розвиток і закріплення навичок володіння іноземною мовою (російською).

Слід підкреслити необхідність наявності таких організаційних атрибутів організації самостійної роботи:
  • індивідуальні завдання, розроблені з урахуванням початкового рівня знань конкретного студента;
  • виділення спеціального часу для їх виконання;
  • планування методів,засобів і форм самостійної роботи;
  • здійснення студентом навчальної діяльності, його активність у цьому процесі;
  • самоконтроль і поточний контроль;
  • управління за навчальною самостійною роботою з буку викладача;
  • наявність очікуваних результатів.

Вважаємо, що несформованість у першокурсників, а особливо у студентів-іноземців, навичок самостійної навчальної діяльності породжується насамперед методичною системою. Аналіз організації самостійної роботи на заняттях показав недооцінювання пізнавальних можливостей саме цього контингенту студентів, що знаходило свій вияв у намаганні викладача пояснити і дати в готовому вигляді на занятті весь навчальний матеріал.

Багато першокурсників-іноземців не можуть раціонально розподілити особистий час, не встигають готуватися до практичних і семінарських занять, опрацьовувати всю рекомендовану літературу. У них не сформовані навички бібліографічної роботи. На нашу думку, провідна роль в усуненні цих недоліків самостійної роботи студентів-іноземців належить кураторам академічних груп, деканатові, працівникам відповідних підрозділів бібліотеки.

Потрібно зважати на велику неоднорідність студентів-іноземців як за загальним рівнем їхньої загальноосвітньої і особливо мовленнєвої підготовленості (скажімо, в одній групі навчаються громадяни Російської Федерації і країн Близького Сходу), так і за навичками самостійної роботи. Але якщо вдосконалення другої названої нами компоненти – професійний обов’язок кожного викладача, то найбільш оптимальному комплектуванню груп із точки зору підвищення рівня ефективності навчального процесу можуть, безсумнівно, посприяти деканат і навчальна частина.

На основі теоретичного аналізу й узагальнення досвіду роботи пропонуємо низку рекомендацій щодо організації самостійної роботи студентів-іноземців першого курсу в процесі вивчення гуманітарних дисциплін:

1. Студент має отримати чітку цільову настанову на самостійну роботу, детальний інструктаж щодо її змісту, термінів виконання, прийомів і засобів здійснення. Особливу увагу при цьому звертають на визначення меж навчально-пізнавальних завдань. Наприклад, якщо студенту запропоновано вивчити текст, то самостійна робота не повинна розумітися як заучування до автоматизму переказу. Важливо переорієнтувати першокурсників від репродуктивних методів роботи на активне застосування мовленнєвого матеріалу, вчити виокремлювати мовленнєві зразки не як самостійні одиниці, а як компоненти тексту.

2. Через незвичність і великий обсяг самостійної роботи першокурсники можуть бути переобтяженими нею. Перевантаження ж студентів, як відомо, створює умови для вироблення формального, поверхового ставлення до навчання, послаблює їхню волю в досягненні мети, знижує почуття відповідальності за результати навчання. Тому на рівні кафедри, куратора групи має відбуватися контроль і координація обсягу самостійної роботи, чітко дозуватися час на її виконання (особливо домашньої).

Доцільно вивчити бюджет позааудиторного навчального часу студентів, надати допомогу їм у раціональному його плануванні. У робочих програмах викладачів окремих дисциплін слід планувати не тільки розподіл аудиторних годин, а й час на домашню самостійну роботу студентів.

3. Студенти мають бути достатньо забезпеченими засобами для самостійної роботи: навчальним матеріалом (підручниками, посібниками, іномовними текстами); словниками, довідниками, розмовниками; методичними рекомендаціями щодо самостійного опрацювання того чи іншого завдання; алгоритмами викладання, зокрема і програмами; типовими варіантами карток для аудиторних і домашніх робіт, які дозволяють координувати дії викладачів залежно від індивідуальної підготовленості студентів.
  1. Необхідно чітко планувати індивідуальну самостійну роботу студентів-іноземців, зокрема за допомогою такої її форми як сіткової, коли всі види роботи поділяються на окремі порції (норми), які групуються за видами завдань і об’єднуються в кілька циклів, співвіднесених з орієнтовним часом виконання, і завершуються групою контрольних завдань-тестів. Наприклад, зміст самостійної роботи студентів-першокурсників з російської мови може містити в собі:
  • виконання робіт і завдань на вдосконалення навичок вимови, її експресивності, а також сприймання іншомовного мовлення на слух, засвоєння лексико-граматичного матеріалу для розвитку навичок перекладу;
  • вивчення іномовного тексту задля подальшого його усного або письмового відтворення;
  • робота з навчальною і довідковою літературою;
  • анотування і реферування художніх, науково-популярних текстів і текстів з провідних медико-біологічних дисциплін;
  • конспектування першоджерел;
  • активні форми роботи над іномовним текстом: розробити текст на логічні частини, відшукати поставлену автором проблему тексту чи окремої його частини, розчленувати текст для характеристики дійових осіб, опису їхньої зовнішності, поведінки тощо, відшукати опорні термінологічні елементи;
  • конструювання і реалізація іномовленнєвих діалогів у парах зі співрозмовником;
  • усний і письмовий синхронний переклад з іноземної мови;
  • складання словничка власного лексичного, зокрема термінологічного, запасу;
  • самостійна робота з підручником під час виконання домашніх завдань із практики і теорії мови, а також додаткових джерел інформації для підготовки позааудиторного читання, наукових доповідей, повідомлень; робота з технічними засобами навчання.
  1. Керування самостійною роботою полягає у створенні єдиної програми навчальних дій, яка поєднувала б аудиторну і позааудиторну самостійну роботу. Особливо це має значення для розвитку навичок іномовного спілкування. Частка якого в аудиторному навчальному процесі є недостатньою.

Заслуговує на увагу новий підхід до формування навичок іномовного спілкування у студентів в умовах наявності первинно їх мовної спільноти. Цей підхід виник у Великобританії й отримав назву “project-work”.

Його ідея полягає в тому, що студенти, які вивчають іноземну мову в країні мови, що вивчається, активно підключаються до спілкування з носіями мови в ході спілкування та виконання різноманітних “проектів”, напростішим варіантом яких є опитування з метою збирання інформації певного виду.

На жаль, унаслідок нашої “двомовності” переважна більшість студентів, які навчаються у вузах України, зокрема і в Полтаві, не мають можливості такого спілкування.

Для реалізації позааудиторної іномовленнєвої комунікації першокурсників важливим є поселення їх у гуртожитку з вітчизняними студентами. При цьому студенти, наприклад, отримують завдання протягом години спілкуватися вдома іноземною (російською) мовою при ввімкнутому магнітофоні. Потім аудіозапис прослуховується, аналізується учасниками спілкування і у відкоригованому вигляді фіксується письмово. Звертається увага на кількість мовленнєвих дій кожного з учасників комунікації, порівнюється їхній лексичний запас, аналізуються помилки, визначається тема наступної комунікації тощо.

І зрештою, вважаємо за необхідне підкреслити, що для досягнення високого рівня навчального процесу викладач має сам постійно адаптуватися до умов роботи з кожною конкретною групою, а особливо – з кожним окремим студентом.