Л. В. Ярмол свобода віросповідання: юридичне забезпечення в україні (загальнотеоретичне дослідження) Праці Львівської лабораторії прав людини І громадянина Видаються з 1997 року Серія I. Дослідження та реферат

Вид материала

Реферат

Содержание Природні (загальносоціальні) свободи віровизнання та віросповідання людини: філософсько-правові засади

Подобный материал:

• Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 23 грудня 1997 року №776/97-вр, 70.08kb.
• Гарантії прав людини І громадянина, 111.43kb.
• Указ президента україни про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи, 832.46kb.
• Уповноважений Верховної Ради України з прав людини закон, 163.45kb.
• Програма дослідження освітньо-виховної роботи в дошкільних навчальних закладах міста, 29.4kb.
• Реферат проведено теоретично-експериментальні дослідження з обґрунтуванням практичних, 37.54kb.
• Питання прав та свобод людини І громадянина на сьогодні є найважливішою проблемою внутрішньої, 45.21kb.
• Відділ освіти баштанської райдержадміністрації баштанська зош І-ІІІ ст., 82.54kb.
• Теми місцевого самоврядування, яка відповідає цінностям демократичного суспільства, 333.68kb.
• Верховною Радою України прийнято закон, 200.21kb.

В Україні окремі правові аспекти свободи віросповідання досліджу­ють В. Бондаренко [14, 15]23, В. Єленський [53, 58, 60, 57]24, М. Ма­

23 [14] Бондаренко В. Релігія і політика // Людина і світ. - 1998. - № 2. - С. 25-27; [15] Бонда­ренко В. Українська держава і Церква: співпраця на новому етапі // Людина і світ. - 1998. - № 7.

- С. 26-29.

24 [53] Єленский В. Невредньїй Закон. (Десять лет назад, 23 апреля 1991 г., Верховная Рада Украиньї приняла Закон «О свободе совести и религиозньїх организациях») // Зеркало недели.

- 2001. - 28 апреля. - С. 14; [58] Єленський В. Найдавніше з визнаних прав. (Релігія в сучасному світі) // Людина і світ. - 1998. - № 4. - С. 2-8; [60] Єленський В. Перспективи розвитку української системи церковно-державних відносин // Релігійна свобода: гуманізм і демократизм законодавчих ініціатив в сфері свободи совісті (міжнародний і український контекст) / За заг. ред. А. Колодного, О. Сагана. - К.: Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, 2000. - С. 86-88; [57] Єленський В. Конституцію прийнято. Що далі? Про напрями розвитку україн­ської системи церковно-державних відносин // Людина і світ. - 1996. - № 9. - С. 9-13.

ринович [174, 175]25, П. Рабінович [275, 271, 276] 26, О. Шуба [377]27, П. Яроцький [393, 394]28 та інші. Так, праці В. Бондаренка, В. Єленсько-го присвячені в основному аналізу взаємовідносин держави і релігійних організацій в Україні та в інших країнах, а також перспективам їх роз­витку. М. Маринович досліджує окремі правові аспекти релігійної сво­боди людини. П. Рабінович розкриває загальнотеоретичні положення свободи віровизнання людини та проблеми її державного забезпечен­ня в Україні. О. Шуба окреслює коло національно-державних інтересів України у релігійно-церковній сфері та визначає основні напрямки їх забезпечення. Слід, однак, відмітити відсутність вітчизняних моногра­фічних досліджень з питань правового регулювання свободи віроспо­відання людини, в тому числі механізму її юридичного забезпечення.

Правові аспекти свободи віросповідання людини відображені й у низ­ці збірників. Серед них варто окремо виділити збірник матеріалів між­народної наукової конференції (Київ, 28-30 вересня 1994 р.) "Свобода віровизнання. Церква і держава в Україні" [316]29. У ньому аналізується стан свободи совісті, віросповідання та церковно-державних відносин, а також пропонуються практичні рекомендації для законодавчої та ви­конавчої влади Української держави. Серед опублікованих у збірнику доповідей, котрі присвячені правовим аспектам свободи віросповіда­ння людини, насамперед заслуговують уваги наступні: "Деякі пробле­ми юридичного захисту майнових прав релігійних об'єднань України" (С. Коваленко) [105]30; "Судовий захист майнових прав релігійних орга­

25 [174] Маринович М. Окреслити неокреслюване. (Один каже: "релігійна свобода", інший твер­дить: "прозелітизм") // Людина і світ. - 1998. - № 8. - С. 37-39.; [175] Маринович М. Рух за права людини і Церква // Людина і світ. - 1998. - № 11-12. - С. 2-3.

26 [275 ] Рабінович П.М. Свобода віровизнання та проблеми її державного забезпечення в Україні // Права людини в Україні. Інформаційно-аналітичний бюлетень Українсько-Американсько­го Бюро захисту прав людини: Вип. 15. - К.-Х.: 1996. - С. 43-48.; [271] Рабінович П. Право людини на свободу віровизнання та проблеми його державного забезпечення // Свобода віросповідання. Церква і держава в Україні: Матеріали міжнародної наукової конференції (Київ, 28-30 вересня 1994 р.). - К.: Право, 1996. - С. 179-183.; [276] Рабінович П.М. Свобода віровизнання: філософсько-пра­вові та державно-юридичні аспекти // Вісник Академії правових наук України. - 2001. - № 2 (25).

- С. 108-114.

27 [377] Шуба О.Г. Релігія в етнонаціональному розвитку України (політологічний аналіз). - К.: Криниця, 1999. - 324 с.

28 [393] Яроцький П. Реалізуючи право на свободу совісті // Політика і час. - 1991. - № 11

- С. 51-57.; [394] Яроцький П. Релігійний плюралізм - основа свободи совісті // Релігійна свобода: гуманізм і демократизм законодавчих ініціатив в сфері свободи совісті (міжнародний і український контекст) / За заг. ред. А. Колодного, О. Сагана. - К.: Відділення релігієзнавства Інституту філосо­фії Г.С. Сковороди НАН України, 2000. - С. 19-24.

29 [316] Свобода віровизнання. Церква і держава в Україні: Матеріали міжнар. наук. конферен­ції (Київ, 28-30 вересня 1994 р.). - К.: Право, 1996. - 216 с.

30 [105] Коваленко С. Деякі проблеми юридичного захисту майнових прав релігійних об'єднань в Україні // Матеріали міжнар. конф. "Свобода віровизнання. Церква і держава в Україні" - К.: Пра­во, 1996. - С. 167-172.

нізацій" (Д. Лилак) [165]31; "Право людини на свободу віросповідання та проблеми його державного забезпечення" (П. Рабінович) [271]32.

За роки незалежності низка збірників була також підготовлена Від­діленням релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, де також висвітлюються окремі юридичні питання свободи ві­росповідання людини, стан державно-релігійних відносин в Україні та й в інших державах. Серед цих видань виділимо, зокрема, такі: "Релігійна свобода: гуманізм і демократизм законодавчих ініціатив в сфері свободи совісті (міжнародний і український контекст)" (за редакцією А. Колодно­го, О. Сагана); "Свобода совести, вероисповедания и религиозньїх органи-заций: Положения конституций постсоциалистических стран, государств Западной Европьі, США, Канади, Японии, международньїх правових документові; «Модели церковно-государственних отношений стран За-падной Европи и США» за загальною редакцією А. Колодного. Інсти­тут Релігії та Суспільства Львівської Богословської Академії також видав збірник «Релігійна свобода і права людини: правничі аспекти». Публіка­ція присвячена юридичним аспектам релігійної свободи та складається із перекладів наукових праць іноземних авторів, котрих прийнято вважати класиками у галузі релігійних прав людини[291]33. Серед опублікованих у вказаному збірнику праць увагу привертають наступні: «Релігійні права людини на основі документів ООН» (Н. Лернер); «Дослідження фактів дискримінації у сфері релігійних прав і звичаїв. (Фрагменти звіту Спеці­ального доповідача Підкомісії ООН у справах запобігання дискримінації й захисту меншин» (А. Крішнасвамі).

4-а група джерел - видання релігієзнавчі й філософські. До них слід віднести:

- філософські [323, 27]34 та релігієзнавчі словники [288]35. Вони вико­ристовувалися, перш за все, для з'ясування суті таких понять, як "віра", "віросповідання", "переконання", "релігія" та деяких інших;

- підручники з релігієзнавства, географії та психології релігії. Серед них слід виділити підручники: "Академічне релігієзнавство" за редак­

31 [165] Лилак Д. Судовий захист майнових прав релігійних організацій // Матеріали міжнар. конф. "Свобода віровизнання. Церква і держава в Україні" - К.: Право, 1996. - С. 157-166.

32 [271] Рабінович П. Право людини на свободу віровизнання та проблеми його державного забезпечення // Матеріали міжнар. конф. "Свобода віровизнання. Церква і держава в Україні". - К.: Право, 1996. - С. 179-183.

33 [291] Релігійна свобода і права людини: правничі аспекти: У 2 т. - Львів: Свічадо, 2001. - Т.

2. - 376 с.

34 [323] Современний философский словарь / Под ред. проф. В.Е. Кемерова. - М.: Одиссей, 1996. - 280 с.; [27] Василенко Л.И. Краткий религиозно-философский словарь. - М.: Мисль, 2000. - 150 с.

35 [288] Релігієзнавчий словник / За ред. проф. А . Колодного, Б. Лобовика. - К.: Четверта хвиля,

1996. - 392 с.

цією А. Колодного; "Релігієзнавство" за редакцією С. Бублика; "Гео­графія релігій", авторами якого є С. Павлов, К. Мезенцев, О. Любіцева; "Психологія релігії" Д. Угриновича. При написанні роботи були вико­ристані окремі положення вказаних підручників, присвячені сутності релігії, зокрема, релігійній вірі, а також свободі совісті;

- підручники з філософії, філософії релігії, чиїми авторами є: Б. Дей-віс [38]36, Ю. Кімелев [97]37, В. Петрушенко [211]38, А. Спіркін [326]39, І. Старовойт, Т. Силаєва, Г. Орендарчук [332]40 та інші;

- філософські та релігієзнавчі праці, присвячені таким феноменам, як релігія, віра, зокрема, віра релігійна, свобода совісті, свобода вірос­повідання. Це насамперед монографія М. Бабія "Свобода совісті: філо­софсько-антропологічне і релігієзнавче осмислення" [8] 41. У вказаній науковій праці феномен свободи совісті аналізується як особливе явище людського буття, як атрибут суверенної особистості та осмислюється в суб'єктивно-екзистенціональному, суб'єктивно-діяльнісному вимірах. Слід зазначити, що окремі філософські, релігієзнавчі аспекти свободи совісті М. Бабій відобразив і в інших наукових роботах [6, 7]42. Були досліджені і праці з питань віри таких авторів: російського філософа, психолога А. Введенського (1856-1925) [29, 300] 43, російського філо­софа С. Франка (1877-1950) [362]44, німецького психолога і філософа Е. Фромма (1900-1980) [363]45. Серед релігієзнавчих досліджень, в яких розкривається сутність релігії, релігійної віри, виділяються праці

36 [38] Дейвіс Б. Вступ до філософії релігії : Пер. з англ. - К.: Основи, 1996. - 269 с.

37 [97] Кимелев Ю.А. Современная западная философия религии. - М.: Мисль, 1989. - 285 с.

38 [211] Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. Навч. посібник для студентів вищих закладів освіти І-У рівнів акредитації. - К.: Каравела; Львів: Новий світ, 2000, 2001. - 448 с.

39 [326] Спиркин А.Г. Философия: Учебник. - М.: Гардарики, 2000. - 816 с.

40 [332] Старовойт І.С., Сілаєва Т.О., Орендарчук Г.О. Філософія: Навч. посібник. - Тернопіль:

Астон, 1997. - 143 с.

41 [8] Бабій М.Ю. Свобода совісті: філософсько-антропологічне і релігієзнавче осмислення. - К.: Вища школа, 1994. - 86 с.

42 [6] Бабій М. Свобода совісті в контексті релігієзнавчого осмислення // Матеріали міжнар. конф. "Свобода віровизнання. Церква і держава в Україні." - К.: Право, 1996. - С. 145-148; [7] Бабій М.Ю. Свобода совісті: сутність і структура // Релігійна свобода: гуманізм і демократизм за­конодавчих ініціатив в сфері свободи совісті (міжнародний і український контекст) / За заг. ред. А. Колодного, О. Сагана. - К.: Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, 2000. - С. 6-9.

43 [29] Введенский А. Религиозное сознание язичества. - М., 1902. - 100 с.; [30] Введенский А. Философскіе очерки. Вьіпускь І. О философіи вь Россіи, о мистицизмь и критицизмь В.С. Со-ловьева, о свободе воли, о смисль жизни, обь отношеніяхь вьри кь знанію. - СПб: Типография «В.С. Балашевь и К», 1901. - 250 с.

44 [362] Франк С.Л. Духовние основи общества. - М.: Республика, 1992. - 450 с.

45 [363] Фромм 3. Психоанализ и зтика. - М.: АСТ-ЛТД, 1998. - 568 с.

Ю. Борункова [19,20]46, В. Джемса [45]47, А. Колодного [112]48, К. Пла-тонова [213]49.

5-у групу джерел становлять різного роду періодичні видання (ре­лігійні, наукові, правові), де висвітлюються окремі правові аспекти свободи віросповідання людини, стан і тенденції розвитку державно-релігійних відносин в Україні та інших державах, а також наводяться певні соціологічні і статистичні дані, що стосуються дослідження (на­самперед журнали "Людина і світ", "Наука і релігія", "Право і релігія", інформаційно-аналітичний журнал "Релігійна панорама", інформацій­но-аналітичний бюлетень "Права людини в Україні").

6-а група джерел - матеріали юридичної практики, а саме: інформа­ційні звіти, різноманітні статистичні дані Державного комітету України у справах релігій, відділу у справах релігій Львівської облдержадміні­страції, матеріали судової практики у Львівській області, рішення Євро­пейського суду з прав людини.

46 [19] Борунков Ю.Ф. Особенности религиозного сознания. - М.: Знание, 1972. - 48 с.; Борун-ков Ю.Ф. Структура религиозного сознания. - М.: Мьсль, 1971. - 176 с.

47[45] Джемс Вильям. Многообразие религиозного опьта: Репринтное издание. -СПб.: Андре-ев и сьновья, 1993. - 418 с.

48 [112] Колодний А.М. Феномен релігії. - К.: Світ знань, 1999. - 52 с.

49 [213] Платонов К.К. Психология религии. Факть и мьсли. - М.: Политиздат, 1967. - 239 с.

РОЗДІЛ 2

ПРИРОДНІ (ЗАГАЛЬНОСОЦІАЛЬНІ) СВОБОДИ ВІРОВИЗНАННЯ ТА ВІРОСПОВІДАННЯ ЛЮДИНИ: ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ

У даному розділі визначаються поняття свободи віровизнання та свободи віросповідання людини як загальносоціальних (природних) явищ; розкривається їх структура; аналізуються та конкретизуються їх окремі складники (елементи).

2.1. Загальні поняття свободи віровизнання та свободи віросповідання людини

Серед природних, невід'ємних прав людини свобода віровизнання та свобода віросповідання є одними із найважливіших. Вони є складовими елементами особистісного самовизначення людини. Основою свободи віровизнання та свободи віросповідання є віра людини як обов'язковий елемент її світогляду, свідомості. Хоча основним предметом досліджен­ня є такий складник світогляду, як віра (точніше, юридичне забезпе­чення її прояву, сповідування), необхідно насамперед визначити саме поняття світогляду, а також розкрити елементи, з яких він складається.

Отож, світогляд - це сукупність узагальнених уявлень людини про себе, світ, свої взаємини зі світом, про своє місце у світі та своє життєве призначення. Світогляд синтезує цілу низку інтелектуальних утворень, таких, як знання, бажання, інтуїція, віра, надія, життєві мотиви, цілі та інш. Через це складовими світогляду постають погляди, переконання, принципи, ідеали, цінності, вірування, життєві норми та стереотипи [211 ]50.

За іншим із джерел, елементами світогляду є: ціннісні орієнтації, віра, ідеали, переконання, спосіб життя людини й суспільства (як форма реалізації духовної сутності світогляду) [326]51.

50 [211] Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. Навч. посібник для студентів вищих закладів освіти І-ІУ рівнів акредитації. - К.: Каравелла; Львів: Новий світ 2000, 2001. - С. 14.

51 [326] Спиркин А.Г. Философия: Учебник. - М.: Гардарики, 2000. - С. 11 -15.

Схематично елементи світогляду відображено на рис.2.1.:

Світогляд

2. Знання, в тому числі погляди

4. Принципи, норми поведінки

3. Переконання (віра і знання)

5. Ідеали, цінності

Рис. 2.1. Елементи світогляду

Розглянемо докладніше зазначені складники світогляду людини.

1. Віра (від латинських слів уегіїаз, що означає "істина", уегш - "іс­тинний"). У давньоєврейській мові поняття віри віддзеркалює усю складність духовної настанови віруючого. Два корені є переважаючими: "аман" (амінь), що викликає в уяві поняття твердості, впевненості, та "батах" - забезпеченість і довіру [321]52.

Згідно з науковими дослідженнями, віра є обов'язковим елементом нормальної свідомості людини [33]53. Звідси випливає, що людей "не­віруючих" у принципі немає. "Очевидно, - пише П. Джонсон, - існує природна тенденція вірити. Кожний є віруючим. Не всі вірять в одне й те ж, але всі вірять у що-небудь" [396]54. В іншому джерелі знаходимо, що "... знайти людину, котра ні в що не вірить, є неможливо" [170]55.

З християнської теологічної точки зору, віра, зокрема віра в Бога, є та­кож невід'ємним елементом свідомості кожної людини. А. Введенський писав, що ".людина не може не вірити. багатоманітними і різними го­лосами. Бог безперестанно нагадує про себе людині. Адже людській душі, створеній Богом, притаманне стремління до свого Творця" [29]56. О. Мень зазначав, що "історія не знає жодного народу, який був би оста­точно позбавлений віри. Навіть атеїстів не можна вважати людьми справ­

52 [321] Словник біблійного богослов'я / Ксав'є Леон-Дюфур та ін. / За ред.Софрона Мудрого.

- Львів: Місіонер, 1996. - С. 20.

53 [33] Волков Ю.Г., Поликарпов В.С. Человек: Знциклопедический словарь. - М.: Гардарики,

2000. - С. 234.

54 [396] Ппзоп Р. РзусНоІоду ої Кеіідіоп. - М-У-МазНуіІІе, 1945. - С. 15.

55 [170] Лукашевич М. Соціологія релігії. - Львів: Українська академія друкарства, 1999. - С. 4.

56 [29] Введенский А. Религиозное сознание язьічества. - М., 1902. - С. 10.

ді невіруючими. Ідеологічні міфи, які сприймаються ними на віру, - це, по суті, перелицьована релігія. В результаті виникають вірування атеїзму, які намагаються втілити смисл у безглуздя і примирити людину з тим, що вона, за своєю природою, не може прийняти" [177]57. В енцикліці Папи Римського Івана-Павла ІІ "Про співвідношення віри й розуму" зазначено, що ".. .релігійність закладена у природі кожної людини" [54]58.

Феномен віри - явище складне й багатогранне, а тому досліджуване з позицій різних суспільних наук, зокрема філософії, психології, соціо­логії, культурології.

Філософське розуміння віри полягає в тому, що "віра - це прийняття за істину чого-небудь, що не потребує повного підтвердження істиннос­ті, прийнятого почуттями і розумом, і, відповідно, не може претендувати на об'єктивну значущість... Віра завжди є ризиком, тому що це почуття може помилятися. Вона за своєю суттю завжди "сліпа", інакше та віра, котра має надійну основу і об'єктивну гарантію, - не справжня..." [358]59. В іншому філософському словнику зазначається, що "віра - це таке став­лення до подій і навіть вигадок, коли вони сприймаються як достовірні та істинні без доказів. У цьому розумінні віра - антипод знання" [158]60.

З культурологічної точки зору, віра виступає як "стан певної зацікав­леності, психологічна настанова, світоглядна позиція, цілісний особис-тісний акт, що полягає у визнанні безумовного існування та істинності чого-небудь з такою рішучістю і твердістю, які перевищують значення фактичних та логічних доказів і не залежать від них усупереч усім сум­нівам. Віра розуміється перш за все як упевненість у недостовірному чи недостатньо достовірному знанні, тобто такому знанні, основи якого не дані чи приховані" [161]61.

З позицій психології релігії феномен "віри" досліджували такі вче­ні, як К.К. Платонов, Ю.Ф. Борунков, Д.М. Угринович та інші [231, 20, 348]62. З точки зору цієї науки, віра виступає як особливий емоційно-

57 [177] Мень А. История религии / Сост. А. Борисов и др. - М.: Форум-Инфра-М., 1999. - Кн. 1: В поисках пути истини и жизни. - С. 8.

58 [54] Енцикліка Святійшого отця Івана-Павла ІІ до єпископів католицької церкви "РЮЕ8 ЕТ КДТІО" ("Про співвідношення віри і розуму"). - К.- Львів: Кайрос; Свічадо, 2000. - С. 117.

59 [358] Философский знциклопедический словарь / Ред.-сост.: Губский Е.Ф. и др. - М.: ИНФРА-М, 1999.-С. 64.

60 [158] Краткий словарь по философии // Под общ. ред. И.В. Блауберга, И.К. Пантина. - М.:

Политиздат, 1982. - С. 37.

61 [161] Культурология. ХХ век. Знциклопедия / Ред.-сост. С.Я. Левит. - СПб.: Университетская

книга; Алтея, 1998. - Т. 1: А-Л. - С. 107.

62 [213] Платонов К.К. Психология религии. Факти и мисли. - М.:Политиздат, 1967; [201] Бо-рунков Ю.Ф. Структура религиозного сознания. - М.: Мисль, 1971; [348] Угринович Д.М. Психоло-гия религии. - М.:Политиздат, 1986.

психологічний стан людини й одночасно її ставлення до певних явищ навколишнього світу і людської свідомості. Зазначалося, що поняття "віра" вживається в тих випадках, коли йдеться про не повністю дове­дене, гіпотетичне, або про ті явища і процеси, які належать до майбут­нього [347]63.

Отже, віра - це, у широкому розумінні, впевненість в існуванні яко­гось явища, визнання його реальності незалежно від характеру доказів, фактів, на котрих ця переконаність грунтується [325]64.

Слід зауважити, що будь-яка віра має свій об'єкт [287, 347]65. Людина не просто вірить, а вірить у щось. Об'єкт віри може бути як релігійним (зокрема, віра в існування Бога), так і нерелігійним (віра в"ідеальне" суспільство, у фізичне безсмертя людства тощо).

Залежно від об'єкта й суб'єкта віри розрізняють декілька її різно­видів, а саме:

- наївна буденна віра (тобто впевненість в існуванні навколишнього світу, інших людей, свого тіла і духу). Вона є наївною остільки, оскіль­ки її носій не усвідомлює протилежності між собою та дійсністю;

- первісна віра (вона відображає повсякденну діяльність, а також по­чаткові ступені філософії й науки);

- релігійна віра (тобто впевненість в існуванні надприродних і наді-сторичних сил - богів, духів тощо, які "керують" життям людини);

- філософська віра (термін К. Ясперса) як переконаність в існуванні трансцендентного буття, яке є зовсім іншим, аніж буття реальне (зем­не), і в котре ми не входимо, але на якому засновані і до якого належимо. Таке буття К. Ясперс називає Богом. Бог не має того особистісного сен­су, який притаманний релігії. Віра в абстрактне трансцендентне буття має, на його погляд, долати ворожнечу між релігіями;

- соціальна віра - визнання, утвердження певних ідеалів майбутнього, впевненість у можливості їх реалізації у практичній діяльності [325]66.

Кожен із зазначених різновидів віри характеризується, безперечно, нео­днаковою поширеністю, неоднаковим впливом на долі людей, їхніх спіль­нот, різноманітних суспільств. Особливу та, мабуть, найвагомішу роль у життєдіяльності численних поколінь людства відіграла саме релігійна віра. Можемо погодитися, що ".ментальний феномен релігійної віри, як пока-

63 [347] Угринович Д.М. Введение в религиоведение. - М.: Мисль, 1985. - С. 34.

64 [325] Соціальна філософія. Короткий енциклопедичний словник / За ред. В.П. Андрущенка, М.І. Горлача. - К. - Харків: Рубікон, 1997. - С. 86.

65 [287] Релігієзнавство: Підручник / За ред. В.І.Лубського, В.І.Теремка. - К.: Академія, 2000. - С. 30; [347] Угринович Д.М. Введение в религиоведение. - М.: Мисль, 1985. - С. 40.

66 [325] Соціальна філософія: Короткий енциклопедичний словник. / За ред. В.П. Андрущенка, М.І. Горлача. - К.-Харків: Рубікон, 1997. - С. 86.