Питання прав та свобод людини І громадянина на сьогодні є найважливішою проблемою внутрішньої та зовнішньої політики усіх держав світової співдружності
| Вид материала | Документы |
- Теми місцевого самоврядування, яка відповідає цінностям демократичного суспільства, 333.68kb.
- Відділ освіти баштанської райдержадміністрації баштанська зош І-ІІІ ст., 82.54kb.
- Співдружності Незалежних Держав, прийнятої главами урядів Співдружності Незалежних, 249.61kb.
- Гарантії прав людини І громадянина, 111.43kb.
- Основні засади захисту прав І свобод людини та громадянина, 71.95kb.
- 1 Середня загальноосвітня школа 1-і 11 ступенів, 361.7kb.
- Уповноважений Верховної Ради України з прав людини закон, 163.45kb.
- Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 23 грудня 1997 року №776/97-вр, 70.08kb.
- Конвенція про захист прав людини І основоположних свобод (далі Конвенція) сьогодні, 103.53kb.
- 7. Правова регламентація внутрішньої та зовнішньої фінансової політики держави, 418.45kb.
Питання прав та свобод людини і громадянина на сьогодні є найважливішою проблемою внутрішньої та зовнішньої політики усіх держав світової співдружності.
Особисті права і свободи людини – це закріпленні правом можливості фізичного існування і духовного розвитку людини. Вони складають першооснову правового статусу людини і громадянина.
Права людини поширюються на всіх людей, які проживають у тій або іншій державі, а права громадянина — лише на тих осіб, які є громадянами певної країни, вони зумовлені сферою відносин людини із суспільством, державою, їх інституціями. Основу цього виду прав становить належність людини до держави, громадянином якої вона є. Особистими п
Конституція України містить такий перелік особистих прав людини:
- право на вільний розвиток своєї особистості;
- невід'ємне право на життя;
- право на повагу до гідності;
- право на свободу та особисту недоторканність;
- право на недоторканність житла;
- право на таємницю листування; право телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції;
- право на невтручання в особисте і сімейне життя;
- право на свободу пересування, вільний вибір місця проживання, вільний в’їзд в Україну і виїзд з України;
- право на свободу думки і слова;
- право на свободу світогляду і віросповідання.
Право людини на вільний розвиток своєї особистості. Кожна людина має право сама визначати свою долю, ставити перед собою визначені нею самою цілі, обирати засоби для досягнення цих цілей. Але при цьому вона не повинна порушувати прав інших людей.
 | Невід'ємне право кожної людини на життя є загальновизнаним яке закріплене в усіх |
Право людини на повагу до її гідності забезпечується встановленням заборон на протиправні дії, що посягають на людську гідність: катування, жорстоке, нелюдське таке, що принижує гідність, поводження або покарання, примусові медичні або наукові дослідження на людині.
Право на свободу та особисту недоторканність полягає в тому, що в Україні заборонені будь-які форми особистої залежності, а саме – рабство і подібні до нього інститути. Відповідно до Конституції України ніхто не може бути заарештованим чи триматися під вартою інакше як за рішенням суду.
Сутність права на недоторканність житла полягає в тому, що без підстав, передбачених законом, ніхто не вправі увійти до житла проти волі осіб, які в ньому проживають. Під житлом слід розуміти не тільки відповідну кімнату, квартиру, житловий будинок, а й усі допоміжні приміщення, якими користуються у повсякденному житті тимчасово: у готелях, санаторіях, будинках відпочинку тощо. Винятки з цього правила допускаються тільки при порятунку життя людей і майна (наприклад, у разі пожежі, стихійного лиха), а також з метою переслідування осіб, підозрюваних у вчиненні злочину.
Право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції належить до загальновизнаних суб'єктивних прав особи. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом. Ці винятки обумовлені виключно гуманною метою — запобігти злочину або з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими засобами одержати інформацію неможливо.Право на невтручання в особисте і сімейне життя. Таємниця особистого і сімейного життя – ще одна грань свободи особи. Законодавством заборонено збирання, збереження, використання і поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і тільки в інтересах національної безпеки, економічного добробуту і прав людини. Виняток може мати місце лише тоді, коли поведінка особи суперечить закону і громадській моралі, прикладом чого може бути систематичне здійснення у сім'ї насильства над дитиною, її експлуатація.
Право на свободу пересування, вільний вибір місця проживання, вільний в’їзд в Україну та виїзд з України. Це особисте право поширюється тільки на осіб, що перебувають в Україні на законних підставах. Іноземний громадянин чи підданий, що порушує закони України, може бути висланий за її межі. Такій особі може бути відмовлено в дозволі на в’їзд до України.Право на свободу думки і слова є одним із найістотніших проявів демократії. Свобода думки і слова, як одне з фундаментальних прав людини, закріплене у значній кількості міжнародних документів. Визнаючи право на свободу думки і слова, демократичні держави, в тому числі й Україна, обмежують його, забороняючи пропагувати погляди, що протирічать національній безпеці, територіальній цілісності держави, провокують заворушення чи злочини тощо.
Право на свободу світогляду і віросповідання не можна розуміти як абсолютне, таке, що не залежить від змісту і форми світогляду та віри, які пропагуються. Це право включає свободу сповідати будь-яку релігію або не сповідати ніякої (бути атеїстом), правити релігійні культи і ритуальні обряди, здійснювати релігійну діяльність. Державні органи можуть обмежити це право в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення.
Міністерство юстиції України
Головне управління юстиції у Полтавській області
Особисті права й свободи людини і громадянина, визначені Конституцією України
Полтава 2011