Питання: Чи має право платник податку на прибуток у 2011 році віднести на зменшення об’єкта оподаткування від’ємне значення, яке виникло за наслідками діяльності у 2009-2010 роках?

Вид материала

Питання: Ми щойно зареєстрована благодійна організація і нас цікавлять такі питання
Питання: Підприємство планує придбати основний засіб у ІІ кварталі 2011 року. Як правильно розрахувати первісну вартість такого
Питання: Чи звільняється від оподаткування прибуток видавництв від виробництва та розповсюдження книжкової продукції?
Питання: Які зміни щодо податкового обліку курсових різниць встановлені Податковим кодексом?
Питання: Платник податку на прибуток орендує приміщення у фізичної особи-приватного підприємця.

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Відповідь: Перелік послуг з інформатизації визначено у групі 72 «Діяльність у сфері інформатизації» Державного класифікатора продукції та послуг, який затверджено і введено в дію наказом Держстандарту України від 30 грудня 1997 р. N 822 "Класифікація видів економічної діяльності" (КВЕД).

Зокрема, до послуг з консультування з питань інформатизації включається консультування щодо типу та конфігурації комп'ютерних технічних засобів та використання програмного забезпечення: аналіз інформаційних потреб користувачів та пошук найоптимальніших рішень. Разом з тим не відноситься до послуг з консультування з питань інформатизації консультування щодо комп'ютерних технічних засобів, включаючи периферійні пристрої, яке здійснюється підприємствами з їх виробництва чи продажу.

Таким чином, за умови, що підприємство, яке надає послуги з консультування щодо програмного забезпечення та технічним засобам для правильного перекладу з іноземних мов, не здійснює виробництво та продаж комп'ютерних технічних засобів, такі послуги відноситься до групі 72 «Діяльність у сфері інформатизації» Державного класифікатора продукції та послуг.

Питання: Ми щойно зареєстрована благодійна організація і нас цікавлять такі питання:

який порядок оподаткування благодійних організацій?
які строки подання податкової звітності для благодійних організацій?
який порядок оформлення статусу неприбутковості?

Відповідь: Особливості оподаткування та оформлення статусу неприбутковості (внесення до Реєстру неприбуткових організацій та установ) встановлені статтею 157 розділу III «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі – Кодекс).

Згідно із пунктом 157.12 зазначеної статті право неприбуткової організації на користування пільгами в оподаткуванні податком на прибуток виникає після внесення такої організації до Реєстру неприбуткових організацій та установ (далі – Реєстр) в порядку, затвердженому наказом ДПА України від 24.01.2011 № 37 (зареєстрований в Мін’юсті України 09.02.2011 р. за N 161/18899).

Зокрема, на підставі абзацу «б» пункту 157.1 статті 157 Кодексу передбачено внесення до Реєстру благодійних організацій, створених у порядку, визначеному законом для провадження благодійної діяльності.

При цьому відповідно до пункту 157.3 статті 157 Кодексу за умови набуття неприбуткового статусу від оподаткування звільняються доходи благодійних організацій, отримані у вигляді:

- коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань;

- пасивних доходів;

- коштів або майна, які надходять таким неприбутковим організаціям від ведення їх основної діяльності, з урахуванням положень пункту 157.13 цієї статті;

- дотацій або субсидій, отриманих із державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або в межах технічної чи благодійної, у тому числі гуманітарної, допомоги, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх одержувачам згідно із законодавством з метою зниження рівня таких цін.

За результатами діяльності благодійні організації подають до податкового органу Податковий звіт про використання коштів неприбуткових установ та організацій, затверджений наказом ДПА України від 31.01.2011 р. № 56 (зареєстрований в Мінюсті України 14.02.2011 р. за N 192/18930), в термін, встановлений пп. 49.18.2 п. 49.18 статті 49 Кодексу: протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Питання: Чи може юридична особа-платник податку на прибуток з 1 квітня 2011 року включити до витрат, які враховуються з метою оподаткування, витрати на придбання товарів, робіт, послуг у платника єдиного податку-юридичної особи?

Відповідь: Так, може.

Обмеження щодо не включення до складу витрат, що враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, витрат, понесених у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи - підприємця, що сплачує єдиний податок (крім витрат, понесених у зв'язку із придбанням робіт, послуг у сфері інформатизації), встановлене відповідно до підпункту 139.1.12 пункту 139.1 статті 139 розділу III «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, не поширюється на придбання товарів (робіт, послуг) у юридичних осіб-платників єдиного податку.

Питання: Підприємство вже понад 10 років використовує у своїй господарський діяльності автомобіль? Як правильно нарахувати амортизацію у ІІ кварталі 2011 році у зв’язку з набиранням чинності розділу ІІІ Податкового кодексу?

Відповідь: Відповідно до п. 146.1 ст. 146 розділу ІІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями, далі-Податковий кодекс) облік вартості, яка амортизується, ведеться за кожним об’єктом, що входить до складу окремої групи основних засобів, у тому числі вартість ремонту, поліпшення таких засобів, отриманих безоплатно або наданих в оперативний лізинг (оренду), як окремий об’єкт амортизації.

Пунктом 146.2 ст. 146 розділу ІІІ Податкового кодексу амортизація об’єкта основних засобів нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, установленого платником податку, але не менше мінімально допустимого строку, встановленого пунктом 145.1 статті 145 цього Кодексу, помісячно, починаючи з місяця, що наступає за місяцем введення об’єкта основних засобів в експлуатацію і зупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших видів поліпшення та консервації.

Амортизаційні відрахування розрахункового кварталу за кожним об’єктом основних засобів визначаються як сума амортизаційних відрахувань за три місяці розрахункового кварталу, обчислених із застосуванням обраного платником податку методу нарахування амортизації відповідно до кожної групи основних засобів (146.3 ст. 146 розділу ІІІ Податкового кодексу).

Відповідно п. 6 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу для визначення переліку об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за групами відповідно до пункту 145.1 статті 145 цього Кодексу з метою нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу застосовуються дані інвентаризації, проведеної за станом на 1 квітня 2011 року.

Вартість, яка амортизується, по кожному об'єкту основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів визначається як первісна (переоцінена) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкції тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку на дату набрання чинності розділом III цього Кодексу.

Норми цього підпункту поширюються також на платників податку у разі їх переходу із спрощеної системи оподаткування на загальну.

До переоціненої вартості основних засобів не включається сума дооцінки основних засобів, що проведена після 1 січня 2010 року.

Якщо загальна вартість усіх груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку менша, ніж загальна вартість усіх груп основних фондів за даними податкового обліку на дату набрання чинності розділом III цього Кодексу, то тимчасова податкова різниця, яка виникає в результаті такого порівняння, амортизується як окремий об'єкт із застосуванням прямолінійного методу протягом трьох років.

Строк корисного використання об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу визначається платником податку самостійно з урахуванням дати введення їх в експлуатацію, але не менше мінімально допустимих строків корисного використання, визначених пунктом 145.1 статті 145 цього Кодексу.

Первісна вартість основних засобів не збільшується на вартість придбання або поліпшення після дати набрання чинності розділом III цього Кодексу в частині витрат, віднесених на збільшення балансової вартості об'єктів до такої дати.

Відповідно до класифікації груп основних засобів та інших необоротних активів мінімально допустимий строк використання для групи 5 (транспортні засоби) складає 5 років (п. 145.1 ст. 145 розділу ІІІ Податкового кодексу).

Таким чином, строк корисного використання об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу визначається платником податку самостійно з урахуванням дати введення їх в експлуатацію, але не менше мінімально допустимих строків корисного використання, визначених пунктом 145.1 статті 145 розділу ІІІ Податкового кодексу.

Питання: Як зміниться порядок виплати дивідендів та розмір авансового внеску з податку на прибуток підприємств з ІІ кварталу 2011 року?

Відповідь: Відповідно до пп. 153.3.1 п. 153.3 ст. 153 розділу ІІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями, далі-Податковий кодекс) у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними статтею 152 цього Кодексу, чи ні.

Емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів (пп. 153.3.2 п. 153.3 ст. 153 розділу ІІІ Податкового кодексу).

Положення п. 151.1 ст. 151 розділу ІІІ застосовуються з урахуванням пункту 10 розділу ХХ Податкового кодексу, в якому встановлено ставку податку на прибуток підприємств: з 1 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно - 23 відсотки; з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року включно - 21 відсоток; з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року включно - 19 відсотків; з 1 січня 2014 року - 16 відсотків.

У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової (крім випадків, передбачених підпунктом 153.3.5 цього пункту), базою для нарахування авансового внеску згідно з абзацом першим цього підпункту є вартість такої виплати, розрахована за звичайними цінами.

Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку за визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, є такий емітент або отримувач дивідендів платником податку чи має пільги зі сплати податку, надані цим Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена в пункті 151.1 статті 151 цього Кодексу (крім платників цього податку, які підпадають під дію пункту 156.1 статті 156 цього Кодексу). Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку не поширюється на суб'єктів господарювання, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку згідно з розділом XIV цього Кодексу.

Це правило поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому відповідно центральним або місцевим органом виконавчої влади, до сфери управління якого віднесено такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.

Водночас, відповідно до пп. 153.3.5 п. 153.3 ст. 153 розділу ІІІ Податкового кодексу авансовий внесок, передбачений підпунктом 153.3.2 цього пункту, не справляється у разі виплати дивідендів:

а) фізичним особам;

б) у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих платником податку, за умови, що така виплата ніяким чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, незалежно від того, чи були такі акції (частки, паї) належним чином зареєстровані (відображені у зміні до статутних документів), чи ні;

в) інститутами спільного інвестування;

г) на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої материнської компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, то дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими підпунктом 153.3.2 цього пункту. З метою оподаткування материнська компанія веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої материнської компанії, та відображає у податковій звітності такі дивіденди в порядку, визначеному центральним податковим органом;

ґ) управителем фонду операцій з нерухомістю при виплаті платежів власникам сертифікатів фонду операцій з нерухомістю в результаті розподілу доходу фонду операцій з нерухомістю.

Питання: Підприємство планує придбати основний засіб у ІІ кварталі 2011 року. Як правильно розрахувати первісну вартість такого об’єкта основних засобів?

Відповідь: Пунктом 146 ст. 146 розділу ІІІ Податкового кодексу передбачено, що первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат:

суми, що сплачуються постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);
реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням/отриманням прав на об'єкт основних засобів;
суми ввізного мита;
суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються платнику);
витрати на страхування ризиків доставки основних засобів;
витрати на транспортування, установлення, монтаж, налагодження основних засобів;
фінансові витрати, включення яких до собівартості кваліфікаційних активів передбачено положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку;
інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Питання: Чи звільняється від оподаткування прибуток видавництв від виробництва та розповсюдження книжкової продукції?

Відповідь: Відповідно до п.18 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України від 2.12.2010 р. №2755-VI (далі – Податковий кодекс) тимчасово, до 1 січня 2015 року, звільняється від оподаткування прибуток видавництв, видавничих організацій, підприємств поліграфії, отриманий ними від діяльності з виготовлення на території України книжкової продукції, крім продукції еротичного характеру.

Вищезазначений пункт застосовується з урахуванням пункту 21 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу, в якому зазначено:

суми коштів, що вивільнені від оподаткування, спрямовуються підприємствами - платниками податку на збільшення обсягів виробництва (надання послуг), переоснащення матеріально-технічної бази, запровадження новітніх технологій, пов'язаних з основною діяльністю такого платника податку, та/або повернення кредитів, використаних на зазначені цілі, і сплату процентів за ними;

з метою оподаткування суми вивільнених від оподаткування коштів визнаються доходами одночасно з визнанням витрат, понесених за рахунок цих коштів, у розмірі таких витрат;

порядок цільового використання вивільнених від оподаткування коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України;

у разі порушення вимог щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання з цього податку за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, звільняється від оподаткування прибуток видавництв, видавничих організацій, підприємств поліграфії, отриманий ними від діяльності з виготовлення на території України книжкової продукції, крім продукції еротичного характеру. Розповсюдження видавничої продукції оподатковується на загальних підставах.

Питання: Які підтверджуючі документи необхідні для включення сум добових до складу витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування в разі відрядження працівника у ІІ кварталі?

Відповідь: Відповідно до пп.140.1.7 п.140.1 ст.140 розділу ІІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (далі - Податковий кодекс) при визначенні об’єкта оподаткування враховуються витрати на відрядження фізичних осіб, зокрема, витрати, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв'язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що діяв для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, в розрахунку на добу, а для відряджень за кордон - не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, що діяв для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, в розрахунку на добу.

Сума добових визначається в разі відрядження: у межах України та країн, в'їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в'їзд), - згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами (наявність відміток відряджуючої та приймаючої сторони на посвідченні про відрядження); до країн, в'їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в'їзд), - згідно з наказом про відрядження та відмітками уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України в закордонному паспорті або документі, що його замінює.

За відсутності зазначених відповідних підтвердних документів, наказу або відміток уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України в паспорті або документі, що його замінює, сума добових не включається до складу витрат платника податку.

Будь-які витрати на відрядження можуть бути включені до складу витрат платника податку за наявності документів, що підтверджують зв'язок такого відрядження з діяльністю такого платника податку, зокрема (але не виключно) таких:

запрошень сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю платника податку; укладеного договору чи контракту;

інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини;

документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, до складу витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, включаються суми добових у розмірі, не більше встановленої пп.140.1.7 п.140.1 ст.140 Податкового кодексу норми, за наявності наказу про відрядження, відміток уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України в закордонному паспорті або документі, що його замінює, а також документів, що підтверджують зв'язок відрядження з господарською діяльністю платника податку.

Питання: Які зміни щодо податкового обліку курсових різниць встановлені Податковим кодексом?

Відповідь: Відповідно до п. 153.1.3 статті 153 розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі – Кодекс) визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від'ємне значення курсових різниць) ураховується у складі витрат платника податку.

Згідно із Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 10.082000 р. N 193 (зареєстрований в Мінюсті України 17.08.2000 р. за N 515/4736) визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату здійснення розрахунків та на дату балансу.

Зазначеним Положенням встановлено, що монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.

Питання: Платник податку на прибуток орендує приміщення у фізичної особи-приватного підприємця.

Чи включається до валових витрат, а з 1 квітня до витрат платника податку на прибуток плата за оренду приміщення?

Відповідь: До 1 квітня 2011 року платник податку на прибуток має дотримуватись умов встановлених статтею 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) щодо віднесення до валових витрат будь-яких витрат, в тому числі і орендної плати.

Зокрема, пунктом 5.1 зазначеної статті встановлено, що під терміном "валові витрати виробництва та обігу" (далі - валові витрати) розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Так, згідно з абзацом четвертим пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до підпункту 1.18.1 пункту 1.18 статті 1 Закону оперативний лізинг (оренда) - господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає відповідно до договору оперативного лізингу (оренди) передання орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду згідно із статтею 8 цього Закону, придбаного або виготовленого орендодавцем на умовах інших, ніж передбачаються фінансовим лізингом (орендою).

При цьому під терміном "невиробничі фонди" слід розуміти капітальні активи, які не використовуються у господарській діяльності платника податку. До таких невиробничих фондів відносяться, зокрема, капітальні активи (або їх структурні компоненти), які підпадають під визначення групи 1 основних фондів згідно із підпунктом 8.2.2 цієї статті, включаючи орендовані.

Згідно із зазначеним підпунктом до групи 1 основних фондів належать будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування).

Листом ДПА України від 18.05.2005 р. N 9562/7/15-1117 було роз’яснено, що житлові будинки та їх частини є невиробничими фондами, а виробничими приміщеннями, які використовуються для виробничих потреб, є спеціально призначені будинки та споруди, тобто виробниче використання зумовлює переведення житлових будинків у спеціально призначені, тобто нежитлові. При цьому п. 1 ст. 380 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. N 435 визначено, що житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання).

Статтею 8 Житлового кодексу України від 30.06.83 р. N 5464 зазначено, що переведення придатних для жилих будинків і жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду в нежилі, як правило, не допускається. Цією ж статтею визначено особливості переведення в нежилі житлових будинків різної належності та осіб, які можуть здійснювати таке переведення.

Таким чином, за умови дотримання вимог статті 5 Закону до валових витрат платника податку на прибуток включається орендна плата за оренду приміщення, за виключенням орендної плати за невиробничі фонди (житлові будинки та їх частини), які не були переведені до нежитлового фонду.

Починаючи з 1 квітня 2011 року відповідно до пп. 139.1.12 п. 139.1 ст. 139 розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI не включаються до складу витрат витрати, понесені у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи - підприємця, що сплачує єдиний податок (крім витрат, понесених у зв'язку із придбанням робіт, послуг у фізичної особи - платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації).

Виходячи із зазначеного, з 1 квітня поточного року не включаються до складу витрат витрати, понесені у зв'язку зі сплатою орендної плати у фізичної особи - підприємця, що сплачує єдиний податок.

Blog