Питання: Чи має право платник податку на прибуток у 2011 році віднести на зменшення об’єкта оподаткування від’ємне значення, яке виникло за наслідками діяльності у 2009-2010 роках?

Вид материалаДокументы
Питання: В березні 2011 року платник податку на прибуток сплатив аванс приватному підприємцю-платнику єдиного податку за послуги
Чи можна вартість таких послуг включити до витрат у ІІ кварталі 2011 року?
Як встановити термін корисного використання після зазначеної дати?
Чи впливає на податковий облік різниця, яка виникла в результаті інвентаризації?
Чи амортизується в податковому обліку сума перевищення бухгалтерської балансової вартості над податковою?
Чи можна такий від’ємний фінансовий результат враховувати при визначенні фінансових результатів операцій з цінними паперами післ
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Питання: В березні 2011 року платник податку на прибуток сплатив аванс приватному підприємцю-платнику єдиного податку за послуги, які були надані у квітні.

Чи можна вартість таких послуг включити до витрат у ІІ кварталі 2011 року?


Відповідь: Ні, не можна.

До 1 квітня 2011 року згідно із пп. 11.2.3 п. 11.2 статті 11 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97) датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які не є платниками податку на прибуток, в тому числі фізичними особами-приватними підприємцями, була дата фактичного отримання послуг від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової). Тобто, до зазначеної дати валові витрати платника податку на прибуток не збільшувались на суму авансового платежу приватному підприємцю-платнику єдиного податку за послуги, які були надані у квітні.

Після 1 квітня відповідно до пп.139.1.12 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року N 2755-VI (далі - Кодекс) витрати, понесені у зв’язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи – підприємця, що сплачує єдиний податок (крім витрат, понесених у зв’язку із придбанням робіт, послуг у фізичної особи – платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації) не включаються до складу витрат, що враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку.

Пунктом 1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу визначено, що розділ III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Враховуючи викладене, вартість послуг (крім послуг у сфері інформатизації), за які була сплачена сума авансу фізичній особі-приватному підприємцю-платнику єдиного податку та які були отримані у квітні, не включається до витрат платника податку, що враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку після 1 квітня 2011 року.


Питання: Підприємство має на балансі будівлю, термін корисного використання якої в бухгалтерському обліку було встановлено 50 років. Станом на 1 квітня 2011 року така будівля вже перебувала в експлуатації 12 років.

Як встановити термін корисного використання після зазначеної дати?


Відповідь: Для визначення переліку об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за групами відповідно до пункту 145.1 статті 145 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) з метою нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу застосовуються дані інвентаризації, проведеної за станом на 1 квітня 2011 року.

Вартість, яка амортизується, по кожному об'єкту основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів визначається як первісна (переоцінена) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкції тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку на дату набрання чинності розділом III цього Кодексу.

Норми цього підпункту поширюються також на платників податку у разі їх переходу із спрощеної системи оподаткування на загальну.

До переоціненої вартості основних засобів не включається сума дооцінки основних засобів, що проведена після 1 січня 2010 року.

Якщо загальна вартість усіх груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку менша, ніж загальна вартість усіх груп основних фондів за даними податкового обліку на дату набрання чинності розділом III цього Кодексу, то тимчасова податкова різниця, яка виникає в результаті такого порівняння, амортизується як окремий об'єкт із застосуванням прямолінійного методу протягом трьох років.

Строк корисного використання об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу визначається платником податку самостійно з урахуванням дати введення їх в експлуатацію, але не менше мінімально допустимих строків корисного використання, визначених пунктом 145.1 статті 145 цього Кодексу.

Відповідно до п.145.1 ст. 145 Кодексу мінімально допустимий строк амортизації будівлі – 20 років.

Таким чином, у даному випадку в податковому обліку мінімальний термін корисного використання будівлі після 1 квітня 2011 року має бути встановлений не менше 8 років (20 – 12). Тобто, і в податковому обліку балансову вартість будівлі можна амортизувати протягом терміну корисного використання, первісно встановленого в бухгалтерському обліку – 50 років.


Питання: Підприємство здійснює ремонтні роботи, для виконання яких залучає субпідрядників. До 1 квітня 2011 року витрати на придбання послуг субпідрядників включались до валових витрат за першою подією.

Як їх враховувати після зазначеної дати?


Відповідь: Відповідно до п. 138.4 ст. 138 Кодекс Податкового кодексу України від 02.12.2010 року N 2755-VI (далі - Кодекс) витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

При цьому підпунктом 14.1.228 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Згідно із п. 138.8 ст. 138 Кодексу собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема: вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Відповідно до п. 137.1 ст. 137 Кодексу дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Таким чином, якщо послуги субпідрядників, прямо пов’язані з реалізацією робіт, виконаних платником податку на прибуток, то вартість таких послуг необхідно включати до собівартості таких виконаних робіт того звітного періоду, в якому буде складено акт або інший документ, оформлений відповідно до вимог чинного законодавства, що підтверджує виконання таких робіт.


Питання: Платник податку на прибуток провів інвентаризацію об’єктів основних засобів станом на 1 квітня 2011 року, за результатами якої виявилось, що загальна вартість усіх груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку (1626 тисяч гривень) менша, ніж загальна вартість усіх груп основних фондів за даними податкового обліку (1662 тисяч гривень).

Чи впливає на податковий облік різниця, яка виникла в результаті інвентаризації?


Відповідь: Згідно з п. 6 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. N 2755-VI (далі - Кодекс) визначено, що з дати набрання чинності розділом III Кодексу (01.04.2011) для визначення переліку об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за групами відповідно до пункту 145.1 статті 145 Кодексу з метою нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III Кодексу застосовуються дані інвентаризації, проведеної станом на 1 квітня 2011 року.

Якщо загальна вартість усіх груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку менша, ніж загальна вартість усіх груп основних фондів за даними податкового обліку на дату набрання чинності розділом III цього Кодексу, то тимчасова податкова різниця, яка виникає в результаті такого порівняння, амортизується як окремий об'єкт із застосуванням прямолінійного методу протягом трьох років.

Відповідно до пп. 145.1.5 п. 145.1 ст. 145 в разі застосування прямолінійного методу нарахування амортизації основних засобів річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів.

При цьому згідно із п. 146.2 ст. 146 Кодексу амортизація об'єкта основних засобів нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, установленого платником податку помісячно.

Крім того, пунктом 146.3 зазначеної статті встановлено, що амортизаційні відрахування розрахункового кварталу за кожним об'єктом основних засобів визначаються як сума амортизаційних відрахувань за три місяці розрахункового кварталу, обчислених із застосуванням обраного платником податку методу нарахування амортизації відповідно до кожної групи основних засобів.

Таким чином, якщо в даному випадку виникла тимчасова податкова різниця в сумі 36 тис. гривень (1662 -1626), то вона амортизується як окремий об'єкт протягом трьох років. При цьому амортизаційні відрахування складають щомісяця 1 тис. гривень (36 : 3 : 12), щоквартально – 3 тис. гривень.


У 1 кварталі 2011 року платник податку на прибуток поніс витрати на ремонт основних засобів.

Чи враховуються такі витрати у сумі балансової вартості відремонтованих об’єктів, визначеній за даними інвентаризації станом на 1 квітня 2011 року?


Згідно із п. 6 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. N 2755-VI (далі - Кодекс) для визначення переліку об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за групами відповідно до пункту 145.1 статті 145 цього Кодексу з метою нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу застосовуються дані інвентаризації, проведеної за станом на 1 квітня 2011 року.

Вартість, яка амортизується, по кожному об'єкту основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів визначається як первісна (переоцінена) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкції тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку на дату набрання чинності розділом III цього Кодексу.

До переоціненої вартості основних засобів не включається сума дооцінки основних засобів, що проведена після 1 січня 2010 року.

Якщо загальна вартість усіх груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку менша, ніж загальна вартість усіх груп основних фондів за даними податкового обліку на дату набрання чинності розділом III цього Кодексу, то тимчасова податкова різниця, яка виникає в результаті такого порівняння, амортизується як окремий об'єкт із застосуванням прямолінійного методу протягом трьох років.

Первісна вартість основних засобів не збільшується на вартість придбання або поліпшення після дати набрання чинності розділом III цього Кодексу в частині витрат, віднесених на збільшення балансової вартості об'єктів до такої дати.

Згідно із пп. 8.3.2 п. 8.3 ст. 8 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97) балансова вартість групи основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу визначається за формулою:

Б(а) = Б(а-1) + П(а-1) - В(а-1) - А(а-1), де:

Б(а) - балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу;

Б(а-1) - балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок кварталу, що передував розрахунковому;

П(а-1) - сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів, що підлягають амортизації, протягом кварталу, що передував розрахунковому;

В(а-1) - сума виведених з експлуатації основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1) протягом кварталу, що передував розрахунковому;

А(а-1) - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що передував розрахунковому.

При цьому підпунктом 8.7.1 п. 8.7 зазначеної статті встановлено, що платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу.

Тобто, для визначення загальної суми балансової вартості усіх груп основних фондів за даними податкового обліку станом на 1 квітня 2011 року враховуються витрати на ремонт основних засобів, понесені до зазначеної дати, в розмірі, що перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Що стосується бухгалтерського обліку, то відповідно до пп. 14 та 15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Мінфіну України від 27.04.2000 року N 92 та зареєстрованого в Мінюсті України 18.05.2000 р. за N 288/4509, первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта. Первісна (переоцінена) вартість основних засобів може бути збільшена на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням та ремонтом об'єкта, визначену у порядку, встановленому податковим законодавством.

Витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

Таким чином, на суму витрат на проведення ремонту основних засобів, понесених до 1 квітня 2011 року та врахованих у складі балансової вартості відремонтованих основних засобів в податковому та бухгалтерському обліку, не збільшується первісна вартість таких основних засобів після зазначеної дати.


Питання: Платник податку на прибуток провів інвентаризацію об’єктів основних засобів станом на 1 квітня 2011 року, за результатами якої виявилось, що загальна вартість усіх груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку більша, ніж загальна вартість усіх груп основних фондів за даними податкового обліку.

Чи амортизується в податковому обліку сума перевищення бухгалтерської балансової вартості над податковою?


Відповідь: Згідно з п. 6 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. N 2755-VI (далі - Кодекс) визначено, що з дати набрання чинності розділом III Кодексу (01.04.2011) для визначення переліку об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за групами відповідно до пункту 145.1 статті 145 Кодексу з метою нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III Кодексу застосовуються дані інвентаризації, проведеної станом на 1 квітня 2011 року.

Зазначеному нарахуванню передує отримання даних інвентаризації основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за групами відповідно до пункту 145.1 статті 145 розділу III Кодексу, яка повинна бути в обов'язковому порядку проведена станом на 01.04.2011 р.

Крім того, абзацом 2 цього пункту визначено, що вартість, яка амортизується, по кожному об'єкту основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів визначається як первісна (переоцінена) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкції тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку на дату набрання чинності розділом III Кодексу.

Абзацом 4 цього розділу визначено, що до переоціненої вартості основних засобів не включається сума дооцінки основних засобів, що проведена після 1 січня 2010 року.

Відповідно до абзацу 5 цього пункту, якщо загальна вартість усіх груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку менша, ніж загальна вартість усіх груп основних фондів за даними податкового обліку на дату набрання чинності розділом III цього Кодексу, то тимчасова податкова різниця, яка виникає в результаті такого порівняння, амортизується як окремий об'єкт із застосуванням прямолінійного методу протягом трьох років.

При цьому, якщо загальна вартість усіх груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку більша, то різниця, яка виникає, амортизується на загальних підставах.

Якщо загальна вартість усіх груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку більша, то різниця, яка виникає, амортизується на загальних підставах, про що було повідомлено листом ДПА України від 09.02.2011 р. N 3610/7/15-0317.


Питання: Чи змінився з 1 квітня 2011 року порядок оподаткування операцій з пов’язаними особами?

Так, змінився.


Відповідь: Порядок оподаткування операцій із пов'язаними особами встановлений пунктом 153.2 статті 153 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року N 2755-VI.

Згідно із нормами зазначеного пункту починаючи з 1 квітня 2011 року запроваджено відсоткову межу щодо визначення різниці між договірною ціною на товари (роботи, послуги), яка впливає на розмір доходів/витрат, отриманих/понесених по операціях з пов’язаними особами, та звичайною ціною на такі товари (роботи, послуги).

Зокрема, дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) пов'язаним особам, визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги).

Витрати, понесені платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у пов'язаної особи, визначаються виходячи з договірних цін, але не вищих за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання, у разі якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги).


Питання: Платник податку на прибуток в бухгалтерському обліку збільшував вартість об’єктів основних засобів внаслідок дооцінок, проведених до та після 1 січня 2010 року.

Як визначити балансову вартість таких об’єктів основних засобів для нарахування амортизації в податковому обліку після 1 квітня 2011 року?


Відповідь: Відповідно до пп. 14.1.9 п. 14.1 ст. 142 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року N 2755-VI (далі - Кодекс) балансова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів - сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю з урахуванням переоцінки і сумою накопиченої амортизації.

Згідно із п. 6 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу вартість, яка амортизується, по кожному об'єкту основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів визначається як первісна (переоцінена) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкції тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку на дату набрання чинності розділом III цього Кодексу.

До переоціненої вартості основних засобів не включається сума дооцінки основних засобів, що проведена після 1 січня 2010 року.

Таким чином, для визначення станом на 1 квітня 2011 року балансової вартості основних засобів, щодо яких було проведено дооцінку після 1 січня 2010 року, із залишкової вартості станом на 1 квітня 2011 року необхідно вирахувати суму таких дооцінок, зменшену на суму амортизації дооціненої вартості, нараховану після 1 січня 2010 року.


Питання: За операціями з купівлі-продажу окремих видів цінних паперів, проведеними до 1 квітня 2011 року, платник податку на прибуток отримав від’ємний фінансовий результат.

Чи можна такий від’ємний фінансовий результат враховувати при визначенні фінансових результатів операцій з цінними паперами після 1 квітня 2011 року?


Відповідь: Так, можна.

Пунктом 4 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року N 2755-VI операції з цінними паперами та деривативами, що придбані до набрання чинності розділом III цього Кодексу, відображаються в обліку при визначенні податку на прибуток підприємств за правилами, що діяли на момент придбання таких цінних паперів.

До 1 квітня 2011 року згідно з пп. 7.6.1 п. 7.6 статті 7 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97; далі - Закон) платник податку вів окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів, від'ємний фінансовий результат яких переносився на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону, а прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

При цьому відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.