Питання: Чи має право платник податку на прибуток у 2011 році віднести на зменшення об’єкта оподаткування від’ємне значення, яке виникло за наслідками діяльності у 2009-2010 роках?

Вид материала

Питання: Підприємство платник податку на прибуток отримав позику від нерезидента, що має офшорний статус. Як оподатковується дан
Питання: В декларації за 1 квартал 2011 року платник податку на прибуток відобразив від’ємне значення.
Чи можна не нараховувати амортизацію такої залишкової вартості після 1 квітня 2011 року, а включити суми такої залишкової вартос

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Питання: Як відобразити списання дебіторської заборгованості за відвантажені, але неоплачені товари, якщо заборгованість виникла під час перебування на єдиному податку, а термін позовної давності закінчився під час перебування на загальній системі оподаткування?

Відповідь: Згідно зі ст.1 Указу Президента України від 03.07.1998 р. №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" об’єктом оподаткування для суб’єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб, які сплачують єдиний податок, вважається сума виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Виходячи з викладеного, оскільки відвантаження платником податку – продавцем товарів (робіт, послуг) відбулось під час перебування на спрощеній системі оподаткування і оплата за такі товари (роботи, послуги) під час перебування на загальній системі оподаткування не отримана, платник податку проведення такої операції не відображає.

При визнанні зазначеної заборгованості безнадійною у зв’язку з закінченням терміну позовної давності підстав для коригування доходів та витрат у платника податку немає.

Питання: Підприємство платник податку на прибуток отримав позику від нерезидента, що має офшорний статус. Як оподатковується дана операція?

Відповідь: Відповідно до п.161.3 ст.161 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями, далі - Податковий кодекс) під терміном "нерезиденти, що мають офшорний статус" розуміються нерезиденти, розташовані на території офшорних зон, за винятком нерезидентів, розташованих на території офшорних зон, які надали платнику податку виписку із правоустановчих документів, легалізовану відповідною консульською установою України, що свідчить про звичайний (неофшорний) статус такого нерезидента.

При існуванні договорів, визначених абзацом першим цього пункту, платник податку має послатися на наявність зазначеної виписки у поясненні до податкової декларації.

Відповідно до пп.14.1.267 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу позика - це грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов'язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики.

Отже, враховуючи, що отримання резидентом грошових коштів від нерезидента, що має офшорний статус, не є позикою в розумінні Податкового кодексу, платник податку – резидент має включити таку суму грошових коштів в податковому періоді їх отримання в дохід, що враховується для обчислення об’єкта оподаткування, на підставі пп.135.5.14 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу в складі інших доходів платника податку за звітний податковий період.

Питання: Як у податковому обліку відображаються витрати на оплату праці та оплату щорічних відпусток працівників, зайнятих на роботах по ремонту, реконструкції, модернізації та інших видах поліпшення основних засобів?

Відповідь: Відповідно до п.144.1 ст.144 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (далі - Податковий кодекс) амортизації підлягають, зокрема: витрати на самостійне виготовлення основних засобів для використання в господарській діяльності, в тому числі витрати на оплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних засобів; витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року.

Згідно з п. 146.11 ст.146 Податкового кодексу первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних із ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція), що приводить до зростання майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єктів у сумі, що перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного податкового року з віднесенням суми поліпшення на об'єкт основного засобу, щодо якого здійснюється ремонт та поліпшення.

Сума витрат, що пов'язана з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів, у тому числі орендованих, у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься до витрат того звітного податкового періоду, в якому такі ремонт та поліпшення були здійснені (п.146.12 ст.146 Податкового кодексу).

Відповідно до п. 1.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.04 № 5, (далі – Інструкція) фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Кім того, пунктом 2.2.12 Інструкції передбачено, що оплата, а також суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток та додаткових відпусток працівникам, які мають дітей, у розмірах, передбачених законодавством, відносяться до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Таким чином, враховуючи викладене, витрати на оплату праці та оплату щорічних (основної та додаткових) відпусток працівників, зайнятих на роботах по ремонту, реконструкції, модернізації та інших видах поліпшення основних засобів, підлягають відображенню в податковому обліку платника податку у відповідності до пп.146.11 та пп.146.12 ст.146 Податкового кодексу.

Питання: Який порядок подання податкової декларації?

Відповідь: Порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби передбачений статтею 49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями, далі-Податковий кодекс).

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки* органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 49.2 ст. 49 Податкового кодексу передбачено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Платники податку на прибуток підприємств, які оподатковуються за ставкою нуль відсотків відповідно до пункту 154.6 статті 154 цього Кодексу, подають органам державної податкової служби декларації (розрахунки) з податку на прибуток підприємств за спрощеною формою** у порядку, встановленому цим Кодексом.

_________

**Наказ ДПА України від 28.02.2011 р. № 114 затверджено форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємства.

Відповідно до п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу податкова декларація подається до органу державної податкової служби за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п. 49.7 ст. 49 Податкового кодексу незалежно від факту втрати або зіпсуття такого поштового відправлення чи затримки його вручення платник податків зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання, самостійно визначену ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених цим Кодексом.

Водночас, згідно з п. 49.4 ст. 49 Податкового кодексу зазачено, що платники податків, які належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до органу державної податкової служби в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають (п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу).

Згідно з п. 49.9 ст. 49 Податкового кодексу за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби. За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:

за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) органу державної податкової служби, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення органу державної податкової служби, у разі надсилання податкової декларації поштою;
у разі, якщо орган державної податкової служби із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Відповідно до п. 49.11. ст. 49 Податкового кодексу у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

– у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання;

у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника – протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється (п. 49.10 ст. 49 Податкового кодексу).

Червень 2011

Питання: Які критерії для віднесення матеріальних активів до об’єктів основних засобів у податковому обліку з 1 квітня 2011 року?

Відповідь: Підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2011 року N 2755-VI (далі - Кодекс) визначено, що основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Одночасно слід врахувати, що згідно із п. 14 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу встановлено, що у 2011 році норматив для основних засобів, визначений у підпункті 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, встановлюється в розмірі 1000 гривень.

Питання: Як визначити балансову вартість окремих об’єктів основних засобів у податковому обліку станом на 1 квітня 2011 року?

Відповідь: Відповідно до пп. 14.1.9 п. 14.1 ст. 142 Податкового кодексу України від 02.12.2011 року N 2755-VI (далі - Кодекс) балансова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів - сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю з урахуванням переоцінки і сумою накопиченої амортизації.

Згідно із п. 6 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу вартість, яка амортизується, по кожному об'єкту основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів визначається як первісна (переоцінена) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкції тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку на дату набрання чинності розділом III цього Кодексу.

До переоціненої вартості основних засобів не включається сума дооцінки основних засобів, що проведена після 1 січня 2010 року.

Питання: В декларації за 1 квартал 2011 року платник податку на прибуток відобразив від’ємне значення.

Чи буде таке від’ємне значення переноситися на наступні звітні періоди 2011 року, якщо декларації за такі періоди подаються за новою формою?

Відповідь: Так, буде.

Згідно із пунктом 150.1 статті 150 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року N 2755-VI (далі - Кодекс) якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування, отриманий від ведення діяльності, яка підлягає патентуванню, не враховується для цілей частини першої цього пункту та відшкодовується за рахунок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах від такої діяльності.

Одночасно пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу встановлено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Таким чином, в податковій декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом ДПА України від 28.02.2011 р. № 114, від'ємне значення об'єкта оподаткування за I квартал 2011 року відображається в рядку 06.6.

Як визначити балансову вартість об’єкта основних засобів для нарахування амортизації в податковому обліку, якщо станом на 1 квітня 2011 року в бухгалтерському обліку його залишкова вартість дорівнює нулю?

Відповідно до пп. 14.1.9 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року N 2755-VI (далі - Кодекс) балансова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів - сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю з урахуванням переоцінки і сумою накопиченої амортизації.

Згідно із п. 6 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу вартість, яка амортизується, по кожному об'єкту основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів визначається як первісна (переоцінена) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкції тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку на дату набрання чинності розділом III цього Кодексу.

До переоціненої вартості основних засобів не включається сума дооцінки основних засобів, що проведена після 1 січня 2010 року.

Таким чином, якщо за даними бухгалтерського обліку станом на 1 квітня 2011 року балансова (залишкова) вартість об’єкта основних засобів дорівнює нулю, а в податковому обліку залишкова вартість такого об’єкта була врахована в загальну балансову вартість усіх груп основних фондів станом на зазначену дату, оскільки такий об’єкт використовувався в господарській діяльності, то такий об’єкт включається до переліку об’єктів основних засобів за інвентаризаційним описом станом на 1 квітня 2011 року.

В той же час нарахування амортизації в податковому обліку після зазначеної дати неможливе у зв’язку з тим, що балансова вартість об’єкта на цю дату за даними бухгалтерському обліку дорівнює нулю.

У 1 кварталі 2011 року підприємство перебувало на спрощеній системі оподаткування, а з 1 квітня перейшло на загальну систему оподаткування.

Чи потрібно проводити інвентаризацію основних засобів станом на 1 квітня 2011 року? Якщо так, то як визначити балансову вартість окремих об’єктів основних засобів для нарахування амортизації в податковому обліку?

Відповідно до п. 6 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року N 2755-VI (далі - Кодекс) для визначення переліку об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за групами відповідно до пункту 145.1 статті 145 цього Кодексу з метою нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу застосовуються дані інвентаризації, проведеної за станом на 1 квітня 2011 року.

Підпунктом 14.1.9 п. 14.1 ст. 14 балансова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів - сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю з урахуванням переоцінки і сумою накопиченої амортизації.

Згідно із п. 6 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу вартість, яка амортизується, по кожному об'єкту основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів визначається як первісна (переоцінена) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкції тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку на дату набрання чинності розділом III цього Кодексу.

До переоціненої вартості основних засобів не включається сума дооцінки основних засобів, що проведена після 1 січня 2010 року.

Норми цього підпункту поширюються також на платників податку у разі їх переходу із спрощеної системи оподаткування на загальну.

З 1 квітня 2011 року платник податку на прибуток планує перевести виробниче обладнання на консервацію.

Чи буде нараховуватися амортизація в податковому обліку у зв’язку із консервацією обладнання?

Ні, не буде.

Відповідно до п. 146.2 ст. 146 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року N 2755-VI (далі - Кодекс) амортизація об'єкта основних засобів нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, установленого платником податку, але не менше мінімально допустимого строку, встановленого пунктом 145.1 статті 145 цього Кодексу, помісячно, починаючи з місяця, що наступає за місяцем введення об'єкта основних засобів в експлуатацію і зупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших видів поліпшення та консервації.

Одночасно згідно із п. 146.18 ст. 146 Кодексу виведення з експлуатації будь-якого об'єкта основних засобів здійснюється за результатами ліквідації, продажу, консервації на підставі наказу керівника підприємства.

При проведенні інвентаризації основних засобів станом на 1 квітня 2011 року було виявлено, що залишкова вартість окремих об’єктів в бухгалтерському обліку нижче 1000 гривень.

Чи можна не нараховувати амортизацію такої залишкової вартості після 1 квітня 2011 року, а включити суми такої залишкової вартості до витрат за ІІ квартал 2011року?

Ні, не можна.

Відповідно до п. 144.1 ст. 144 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року N 2755-VI (далі - Кодекс) амортизації підлягають, зокрема, витрати на:

- придбання основних засобів для використання в господарській діяльності;

- самостійне виготовлення основних засобів для використання в господарській діяльності, в тому числі витрати на оплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних засобів;

- проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року тощо.

Згідно із пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Кодексу основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

При цьому відповідно до п. 14 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу встановлено, що у 2011 році норматив для основних засобів, визначений у підпункті 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, встановлюється в розмірі 1000 гривень.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженим наказом Мінфіну України від 27.04.2000 N 92, визначено, що первісна вартість - історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Підпунктом 14.1.9 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що балансова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів - сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю з урахуванням переоцінки і сумою накопиченої амортизації.

Згідно із п. 6 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу вартість, яка амортизується, по кожному об'єкту основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів визначається як первісна (переоцінена) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкції тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку на дату набрання чинності розділом III цього Кодексу.

Враховуючи зазначене, норматив в розмірі 1000 гривень встановлено для первісної вартості для основних засобів, яка визначається на дату їх введення в експлуатацію.

Таким чином, якщо залишкова вартість кожного об’єкта основних засобів за даними інвентаризації, проведеної станом на 1 квітня 2011 року, не перевищує 1000 гривень, то така вартість амортизується після зазначеної дати в порядку, встановленому статтями 145 та 146 Кодексу.

Blog