Питання: Чи має право платник податку на прибуток у 2011 році віднести на зменшення об’єкта оподаткування від’ємне значення, яке виникло за наслідками діяльності у 2009-2010 роках?

Вид материалаДокументы
Питання: В декларації за 1 квартал 2011 року платник податку на прибуток відобразив від’ємне значення.
Питання: У 1 кварталі 2011 року підприємство перебувало на спрощеній системі оподаткування, а з 1 квітня перейшло на загальну си
Питання: З 1 квітня 2011 року платник податку на прибуток планує перевести виробниче обладнання на консервацію.
Чи можна не нараховувати амортизацію такої залишкової вартості після 1 квітня 2011 року, а включити суми такої залишкової вартос
Питання: В березні 2011 року платник податку на прибуток сплатив аванс приватному підприємцю-платнику єдиного податку за послуги
Як встановити термін корисного використання після зазначеної дати?
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Відповідь: Відповідно пп. 140.1.6 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (далі-Податковий кодекс) будь-які витрати із страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних засобів платника податку; будь-які витрати із страхування ризиків, пов'язаних із виробництвом національних фільмів (у розмірі не більше 10 відсотків вартості виробництва національного фільму); екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; об'єкта фінансового лізингу, а також оперативного лізингу, концесії державного чи комунального майна за умови, якщо це передбачено договором; фінансових, кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із провадженням ним господарської діяльності, в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-яких витрат із страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.

Якщо умови страхування передбачають виплату страхового відшкодування на користь платника податку - страхувальника, то застраховані збитки, яких зазнав такий платник податку у зв'язку з веденням господарської діяльності, включаються до його витрат за податковий період, в якому він зазнав збитків, а будь-які суми страхового відшкодування зазначених збитків включаються до доходів такого платника податку за податковий період їх отримання.

Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Отже, згідно вищезазначеного, підприємство має право віднести суму сплачену на страхування орендованого автомобіля до складу витрат в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору.


Питання: Які податкові наслідки виплати дивідендів інститутом спільного інвестування (пайовим венчурним недиверсифікованим фондом закритого типу) підприємству, який знаходиться на загальній системі оподаткування?

Відповідь: Відповідно до положень Податкового кодексу України при виплаті дивідендів інститутами спільного інвестування авансовий внесок з податку на прибуток. Платник податку – одержувач дивідендів не включає дивіденди до складу доходів.


Квітень 2011


Питання: Які критерії для віднесення матеріальних активів до об’єктів основних засобів у податковому обліку з 1 квітня 2011 року?


Відповідь: Підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2011 року N 2755-VI (далі - Кодекс) визначено, що основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Одночасно слід врахувати, що згідно із п. 14 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу встановлено, що у 2011 році норматив для основних засобів, визначений у підпункті 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, встановлюється в розмірі 1000 гривень.


Питання: Як визначити балансову вартість окремих об’єктів основних засобів у податковому обліку станом на 1 квітня 2011 року?


Відповідь: Відповідно до пп. 14.1.9 п. 14.1 ст. 142 Податкового кодексу України від 02.12.2011 року N 2755-VI (далі - Кодекс) балансова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів - сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю з урахуванням переоцінки і сумою накопиченої амортизації.

Згідно із п. 6 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу вартість, яка амортизується, по кожному об'єкту основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів визначається як первісна (переоцінена) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкції тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку на дату набрання чинності розділом III цього Кодексу.

До переоціненої вартості основних засобів не включається сума дооцінки основних засобів, що проведена після 1 січня 2010 року.


Питання: В декларації за 1 квартал 2011 року платник податку на прибуток відобразив від’ємне значення.

Чи буде таке від’ємне значення переноситися на наступні звітні періоди 2011 року, якщо декларації за такі періоди подаються за новою формою?


Відповідь: Так, буде.

Згідно із пунктом 150.1 статті 150 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року N 2755-VI (далі - Кодекс) якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування, отриманий від ведення діяльності, яка підлягає патентуванню, не враховується для цілей частини першої цього пункту та відшкодовується за рахунок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах від такої діяльності.

Одночасно пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу встановлено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Таким чином, в податковій декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом ДПА України від 28.02.2011 р. № 114, від'ємне значення об'єкта оподаткування за I квартал 2011 року відображається в рядку 06.6.


Питання: Як визначити балансову вартість об’єкта основних засобів для нарахування амортизації в податковому обліку, якщо станом на 1 квітня 2011 року в бухгалтерському обліку його залишкова вартість дорівнює нулю?


Відповідь: Відповідно до пп. 14.1.9 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року N 2755-VI (далі - Кодекс) балансова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів - сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю з урахуванням переоцінки і сумою накопиченої амортизації.

Згідно із п. 6 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу вартість, яка амортизується, по кожному об'єкту основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів визначається як первісна (переоцінена) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкції тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку на дату набрання чинності розділом III цього Кодексу.

До переоціненої вартості основних засобів не включається сума дооцінки основних засобів, що проведена після 1 січня 2010 року.

Таким чином, якщо за даними бухгалтерського обліку станом на 1 квітня 2011 року балансова (залишкова) вартість об’єкта основних засобів дорівнює нулю, а в податковому обліку залишкова вартість такого об’єкта була врахована в загальну балансову вартість усіх груп основних фондів станом на зазначену дату, оскільки такий об’єкт використовувався в господарській діяльності, то такий об’єкт включається до переліку об’єктів основних засобів за інвентаризаційним описом станом на 1 квітня 2011 року.

В той же час нарахування амортизації в податковому обліку після зазначеної дати неможливе у зв’язку з тим, що балансова вартість об’єкта на цю дату за даними бухгалтерському обліку дорівнює нулю.


Питання: У 1 кварталі 2011 року підприємство перебувало на спрощеній системі оподаткування, а з 1 квітня перейшло на загальну систему оподаткування.

Чи потрібно проводити інвентаризацію основних засобів станом на 1 квітня 2011 року? Якщо так, то як визначити балансову вартість окремих об’єктів основних засобів для нарахування амортизації в податковому обліку?


Відповідь: Відповідно до п. 6 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року N 2755-VI (далі - Кодекс) для визначення переліку об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за групами відповідно до пункту 145.1 статті 145 цього Кодексу з метою нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу застосовуються дані інвентаризації, проведеної за станом на 1 квітня 2011 року.

Підпунктом 14.1.9 п. 14.1 ст. 14 балансова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів - сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю з урахуванням переоцінки і сумою накопиченої амортизації.

Згідно із п. 6 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу вартість, яка амортизується, по кожному об'єкту основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів визначається як первісна (переоцінена) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкції тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку на дату набрання чинності розділом III цього Кодексу.

До переоціненої вартості основних засобів не включається сума дооцінки основних засобів, що проведена після 1 січня 2010 року.

Норми цього підпункту поширюються також на платників податку у разі їх переходу із спрощеної системи оподаткування на загальну.


Питання: З 1 квітня 2011 року платник податку на прибуток планує перевести виробниче обладнання на консервацію.

Чи буде нараховуватися амортизація в податковому обліку у зв’язку із консервацією обладнання?


Відповідь: Ні, не буде.

Відповідно до п. 146.2 ст. 146 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року N 2755-VI (далі - Кодекс) амортизація об'єкта основних засобів нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, установленого платником податку, але не менше мінімально допустимого строку, встановленого пунктом 145.1 статті 145 цього Кодексу, помісячно, починаючи з місяця, що наступає за місяцем введення об'єкта основних засобів в експлуатацію і зупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших видів поліпшення та консервації.

Одночасно згідно із п. 146.18 ст. 146 Кодексу виведення з експлуатації будь-якого об'єкта основних засобів здійснюється за результатами ліквідації, продажу, консервації на підставі наказу керівника підприємства.


Питання: При проведенні інвентаризації основних засобів станом на 1 квітня 2011 року було виявлено, що залишкова вартість окремих об’єктів в бухгалтерському обліку нижче 1000 гривень.

Чи можна не нараховувати амортизацію такої залишкової вартості після 1 квітня 2011 року, а включити суми такої залишкової вартості до витрат за ІІ квартал 2011року?


Відповідь: Ні, не можна.

Відповідно до п. 144.1 ст. 144 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року N 2755-VI (далі - Кодекс) амортизації підлягають, зокрема, витрати на:

- придбання основних засобів для використання в господарській діяльності;

- самостійне виготовлення основних засобів для використання в господарській діяльності, в тому числі витрати на оплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних засобів;

- проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року тощо.

Згідно із пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Кодексу основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

При цьому відповідно до п. 14 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу встановлено, що у 2011 році норматив для основних засобів, визначений у підпункті 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, встановлюється в розмірі 1000 гривень.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженим наказом Мінфіну України від 27.04.2000 N 92, визначено, що первісна вартість - історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Підпунктом 14.1.9 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що балансова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів - сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю з урахуванням переоцінки і сумою накопиченої амортизації.

Згідно із п. 6 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу вартість, яка амортизується, по кожному об'єкту основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів визначається як первісна (переоцінена) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкції тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку на дату набрання чинності розділом III цього Кодексу.

Враховуючи зазначене, норматив в розмірі 1000 гривень встановлено для первісної вартості для основних засобів, яка визначається на дату їх введення в експлуатацію.

Таким чином, якщо залишкова вартість кожного об’єкта основних засобів за даними інвентаризації, проведеної станом на 1 квітня 2011 року, не перевищує 1000 гривень, то така вартість амортизується після зазначеної дати в порядку, встановленому статтями 145 та 146 Кодексу.


Питання: В березні 2011 року платник податку на прибуток сплатив аванс приватному підприємцю-платнику єдиного податку за послуги, які були надані у квітні.

Чи можна вартість таких послуг включити до витрат у ІІ кварталі 2011 року?


Відповідь: Ні, не можна.

До 1 квітня 2011 року згідно із пп. 11.2.3 п. 11.2 статті 11 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97) датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які не є платниками податку на прибуток, в тому числі фізичними особами-приватними підприємцями, була дата фактичного отримання послуг від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової). Тобто, до зазначеної дати валові витрати платника податку на прибуток не збільшувались на суму авансового платежу приватному підприємцю-платнику єдиного податку за послуги, які були надані у квітні.

Після 1 квітня відповідно до пп.139.1.12 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року N 2755-VI (далі - Кодекс) витрати, понесені у зв’язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи – підприємця, що сплачує єдиний податок (крім витрат, понесених у зв’язку із придбанням робіт, послуг у фізичної особи – платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації) не включаються до складу витрат, що враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку.

Пунктом 1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу визначено, що розділ III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Враховуючи викладене, вартість послуг (крім послуг у сфері інформатизації), за які була сплачена сума авансу фізичній особі-приватному підприємцю-платнику єдиного податку та які були отримані у квітні, не включається до витрат платника податку, що враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку після 1 квітня 2011 року.


Питання: Підприємство має на балансі будівлю, термін корисного використання якої в бухгалтерському обліку було встановлено 50 років. Станом на 1 квітня 2011 року така будівля вже перебувала в експлуатації 12 років.

Як встановити термін корисного використання після зазначеної дати?


Відповідь: Для визначення переліку об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за групами відповідно до пункту 145.1 статті 145 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) з метою нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу застосовуються дані інвентаризації, проведеної за станом на 1 квітня 2011 року.

Вартість, яка амортизується, по кожному об'єкту основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів визначається як первісна (переоцінена) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкції тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку на дату набрання чинності розділом III цього Кодексу.

Норми цього підпункту поширюються також на платників податку у разі їх переходу із спрощеної системи оподаткування на загальну.

До переоціненої вартості основних засобів не включається сума дооцінки основних засобів, що проведена після 1 січня 2010 року.

Якщо загальна вартість усіх груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку менша, ніж загальна вартість усіх груп основних фондів за даними податкового обліку на дату набрання чинності розділом III цього Кодексу, то тимчасова податкова різниця, яка виникає в результаті такого порівняння, амортизується як окремий об'єкт із застосуванням прямолінійного методу протягом трьох років.

Строк корисного використання об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу визначається платником податку самостійно з урахуванням дати введення їх в експлуатацію, але не менше мінімально допустимих строків корисного використання, визначених пунктом 145.1 статті 145 цього Кодексу.

Відповідно до п.145.1 ст. 145 Кодексу мінімально допустимий строк амортизації будівлі – 20 років.

Таким чином, у даному випадку в податковому обліку мінімальний термін корисного використання будівлі після 1 квітня 2011 року має бути встановлений не менше 8 років (20 – 12). Тобто, і в податковому обліку балансову вартість будівлі можна амортизувати протягом терміну корисного використання, первісно встановленого в бухгалтерському обліку – 50 років.


Питання: Підприємство здійснює ремонтні роботи, для виконання яких залучає субпідрядників. До 1 квітня 2011 року витрати на придбання послуг субпідрядників включались до валових витрат за першою подією.

Як їх враховувати після зазначеної дати?


Відповідь: Відповідно до п. 138.4 ст. 138 Кодекс Податкового кодексу України від 02.12.2010 року N 2755-VI (далі - Кодекс) витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

При цьому підпунктом 14.1.228 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Згідно із п. 138.8 ст. 138 Кодексу собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема: вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Відповідно до п. 137.1 ст. 137 Кодексу дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Таким чином, якщо послуги субпідрядників, прямо пов’язані з реалізацією робіт, виконаних платником податку на прибуток, то вартість таких послуг необхідно включати до собівартості таких виконаних робіт того звітного періоду, в якому буде складено акт або інший документ, оформлений відповідно до вимог чинного законодавства, що підтверджує виконання таких робіт.