Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
| Вид материала | Диплом |
- Які провадять самі навчальні заклади, методичні кабінети (центри) відділів/управлінь, 189.34kb.
- Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 4190.92kb.
- Полтавська обласна рада Головне управління юстиції у Полтавській області Полтавський, 188.87kb.
- Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 1031.24kb.
- Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені василя сухомлинського, 1209.87kb.
- Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 150.95kb.
- Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 34.03kb.
- Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 12.08kb.
- План роботи комунального закладу «запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної, 2769.22kb.
- Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені василя сухомлинського, 481.81kb.
Методика та технологія проведення сучасного уроку російської мови і літератури
(для вчителів російської мови та літератури)
Актуальність проблеми. У наш час іде становлення нової системи освіти, орієнтованої на входження в світовий освітній простір. Загальні тенденції розвитку освіти - це не тільки значне розширення сфери знань і умінь школярів, підвищення їх культури, максимальний розвиток здібностей, творчого потенціалу й індивідуальності, формування у них гуманістичної системи цінностей, а також збереження і зміцнення здоров'я школярів.
Як же краще зорієнтуватися в новітніх досягненнях педагогічної думки, здійснити їх критичний аналіз, виявити свої сильні і слабі сторони, розібратися в системному підході до навчання? Ці проблеми хвилюють і досвідчених викладачів, і молодих учителів.
Підготовка школярів до життя, праці і творчості закладається в загальноосвітній школі. Для цього процес навчання й організаційна методика уроку повинна бути побудована так, щоб широко залучати учнів у самостійну творчу діяльність щодо засвоєння нових знань і успішного застосуванню їх на практиці.
Класно-урочна система передбачає різні форми організації навчально-виховного процесу: домашня навчальна робота (самопідготовка), екскурсії, практичні заняття і виробнича практика, семінарські заняття, позакласна навчальна робота, факультативні заняття, консультації, заліки, іспити. Але основною формою організації навчання в школі є урок.
Мета курсів: сприяти вивищенню методичної, аутопсихологічної, психолого-педагогічної компетентностей вчителя російської мови ті літератури, який працює в умовах впровадження компетентнісно орієнтованого, діяльнісного, особистісно орієнтованого підходів до навчання.
Соціально-гуманітарна підготовка полягає в опануванні вчителем знань щодо процесів модернізації системи освіти на державному та регіональному рівнях, визначенні власних завдань стосовно цих змін, вибір стратегії діяльності на подальший період власної роботи в навчальному закладі.
Навчально-тематичним модульним планом професійної підготовки передбачено розглянути актуальні питання теорії та сучасної методики викладання російської мови і літератури в школах з російською та українською мовами навчання.
Передбачено тренінги, практикуми, майстерні, лабораторні роботи, творчі майстерні щодо опрацювання вмінь і навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності, проектування сучасного уроку російської мови і літератури з використанням інноваційних педтехнологій, мотивації навчальної діяльності й самоосвіти, моделювання різнорівневого домашнього завдання, аналізу та інтерпретації тексту, формування творчого читача з розвинутим критичним мисленням, проведення моніторингу якості мовної і літературної освіти школярів, технологій формування полікультурної компетенції.
Передбачається оволодіння педагогами уміннями конструювати сучасний урок, прогнозувати діагностично очікувані результати, моделювати завдання щодо перевірки всіх видів мовленнєвої діяльності, проектувати досвід творчої мовленнєвої діяльності та комунікативно-ситуативні вправи, е імітаційні ігри.
Слухачів буде включено в інтерактивну імітаційну гру «Я це роблю так…».
Підсумком роботи курсів буде укладання електронної збірки моделей сучасного уроку російської мови і літератури.
оновлені
2.3.10.
Тематичні
за кредитно-модульною системою навчання
очний формат-72г.
Інноваційні види та прийоми педагогічної техніки аналізу художнього твору
(для тих, хто працює в умовах білінгвізму або плюрикультурності)
Актуальність теми. Художня література – не тільки розвага, засіб цікавого проведення дозвілля, а ще й могутній потенціал для духовного та естетичного виховання молоді. І тому, якщо ми хочемо сформувати по-справжньому культурних читачів, варто визначити шляхи, якими відбувається залучення учнів до кращих здобутків світової літератури. А ці шляхи починаються з однієї відправної точки – аналізу тексту. Хоч які б методичні прийоми обрав учитель, які б інноваційні технології він використовував на уроці, усі вони мають бути зумовлені самим твором і специфікою його аналізу. Тільки твір і його аналіз визначають методику його вивчення.
Аналіз художнього твору завжди викликав чимало проблем і труднощів у вчителів. Як аналізувати художній твір у середніх і старших класах? Які шляхи для цього обрати? Як сформувати в учнів навички аналізу художнього твору? Усі ці питання доводиться вирішувати учителям-словесникам щодня.
Проблема аналізу художнього твору не нова. З нею постійно стикаються у своїй роботі вчителі, нею займаються методисти, однак остаточного вирішення цієї проблеми методична наука не дає. На жаль, у шкільній практиці вона теж не знаходить належної уваги. Не можна не визнати того факту, що багато вчителів не володіють належним чином теоретичними основами аналізу твору. Робота з текстом часто підмінюється переказом, вибірковим читанням окремих епізодів, переглядом кінофільмів тощо.
Мета курсів: сприяти вивищенню методичної компетентності вчителя, підвищити науково-методичний рівень вчителів щодо систематизації теоретичного матеріалу з методики аналізу тексту, визначення місця аналізу художнього твору в навчальному процесі та його впливу на формування творчої особистості школярів, підвищення ефективності сприйняття ними творів світової літератури.
Соціально-гуманітарна підготовка на цих курсах сприяє усвідомленню вчителем знань щодо процесів модернізації системи освіти на державному та регіональному рівнях, визначенню значення критичного мислення у трансформаційних процесах, ролі вчителя-словесника у його формуванні тощо
Зміст модулів професійної підготовки передбачає поглиблення знань учителів щодо інноваційних видів аналізу тексту (компаративний, гендерний, герменевтичний тощо) та інтерпретації твору.
Слухачам буде запропоновано схеми діалогу вчителя й учнів, літературно-критичного та методичного розбору, зразки інтерпретацій творів, які ґрунтуються на сучасному літературознавчому осмисленні матеріалу, настановах герменевтичного характеру.
Педагоги будуть залучені до лабораторії щодо опрацювання методики “закритого читання”, послідовності розбору тексту: від найдрібнішої одиниці (деталі) до цілого – поетики й концепції твору, до закономірностей художнього письма й мислення автора, до літературної традиції та культурної парадигми.
Планується ознайомлення з перспективним досвідом роботи вчителів-словесників із проблемами курсів. Для вивчення методичної та культурологічної компетентності педагогів буде працювати відеоклас, практикум щодо педагогічної комунікації, компаративного аналізу тексту, дистанційного навчання.
нові
2.3.14.
Тематичні
очний формат-72г.
«Читання без кордонів»: Російська література кінця ХХ - початку XXI століть: основні етапи, тенденції, естетичні пошуки
(для вчителів російської мови і літератури)
Актуальність теми. Література на зламі ХХ–XXI століть є важливим етапом у розвитку російської словесності. Вона характеризується співіснуванням і взаємодією різних естетичних систем (реалізму, модернізму, постмодернізму), інтенсивністю творчих пошуків письменників, є одним із засобів пізнання мінливої дійсності. Складність ситуації полягає в тому, що поруч із авторами, чия творчість стала “класикою” сучасної літератури, існує два-три десятки імен, що оцінюються літературознавцями і критиками дуже неоднозначно.
Мета курсів: вивищення спеціальної компетентності вчителя російської мови і літератури щодо викладання означеної теми, вдосконалення методичної компетентності, здатності вчителя до використання сучасних технологій навчання.
Соціально-гуманітарна підготовка вчителя на курсах забезпечить усвідомлення необхідності та напрямків модернізації системи освіти на державному та регіональному рівнях, дасть можливість розглянути питання щодо упровадження нових стандартів, переходу на нові методи і технології навчання, розкриє питання профілізації старшої школи тощо.
Змістовна лінія модулів професійної підготовки містить питання вивчення російської літератури від модерністської до поставангардної та сучасної літератури. Учителі матимуть змогу ознайомитися з новими технологіями та методикою викладання літератури кінця ХХ - початку XXI століть, оновити та систематизувати раніше набуті знання в результаті самостійного пошуку, моделювати і конструювати уроки різних типів і жанрів, проектувати самоосвітню діяльність; формувати уміння та навички діяльнісно-діалогічного навчання, роботи з літературно обдарованими дітьми. Передбачається низка спецкурсів: “Нобелівські лауреати”, “Компаративний аналіз художнього тексту”, «Риторика», «Мультимедійний урок літератури», «Формування поліхудожньої компетенції учнів», «Розвиток критичного мислення творчого читача».
Заплановано ознайомлення слухачів з учнівськими презентаціями навчальних тем з літератури, проектування власних презентацій, створення кейсів щодо навчально-методичного супроводу вивчення сучасної літератури.
Планується проведення майстер-класів, літературних віталень, конкурсу ораторської майстерності тощо.
Курси розраховані на вчителів, які мають достатній рівень ІКТ-компетенції.
Проблемні
за кредитно-модульною системою навчання
очно-дистанційні
очний формат-72г.
+
дистанційний формат
Комунікативно-орієнтований підхід до вивчення російської мови у класах з українською мовою навчання (для вчителів російської мови, які викладають у класах з українською мовою навчання)
Актуальність проблеми. Рівень мовної освіти завжди був і залишається визначальним у характеристиці соціального розвитку суспільства загалом і кожної особистості зокрема. Основна мета вивчення мов і літератур у загальноосвітніх навчальних закладах полягає у створенні оптимальних умов для активного оволодіння учнями державною та рідною мовами, формуванні мовної, комунікативної, етнокультурної компетенцій, що надає можливість користуватися ними в різних суспільних сферах діяльності та інтегруватися в українське суспільство.
У зв'язку з цим учителі-словесники мають надавати пріоритет процесу учіння, самостійній пізнавальній діяльності учнів, розвитку в них творчих здібностей, ініціативності, вмінь працювати з інформацією, критично оцінювати її, застосовувати для життєвих потреб, формулювати й відстоювати власну думку чи громадянську позицію щодо тих або інших подій та явищ.
Мета курсів: удосконалення методичної компетентності слухачів через опанування ними комунікативно-орієнтованого підходу до вивчення російської мови в умовах україномовного освітнього простору, розвиток педагогічної рефлексії, творчості.
Соціально-гуманітарна підготовка вчителя на курсах дасть можливість усвідомлення необхідності та напрямків модернізації системи освіти на державному та регіональному рівнях, переходу на нові методи і технології навчання, розкриє питання профілізації старшої школи тощо.
Змістовна лінія модулів навчально-тематичного плану професійної підготовки передбачає ознайомлення слухачів з особливостями комунікативно-орієнтованого навчання, технологією формування і розвитку мовленнєвих навичок, необхідних для вільного володіння мовою в усній і писемній формах, організацією самоосвітньої діяльності й дистанційного навчання. Комунікативно-діяльнісний підхід означає вивчення мови як засобу спілкування і здійснюється процесі взаємопов'язаного і цілеспрямованого вдосконалення чотирьох видів мовленнєвої діяльності учнів - аудіювання (слухання-розуміння), читання, говоріння й письма, а робота над мовною теорією, формування знань та вмінь із мови підпорядковуються інтересам розвитку мовлення; передбачає широке застосування інтерактивних методів навчання, оптимальне поєднання фронтальної, групової та індивідуальної форм організації навчального процесу.
Робота за даним планом надасть учителю можливість творчо підійти до реалізації змісту програми; передбачається робота з електронними підручниками, у творчих групах, участь у мовленнєвих семінарах-практикумах щодо опрацювання технологій формування комунікативної компетенції школярів, яка базується на знаннях, уміннях пізнавального і творчого типу, соціальних навичках, світоглядних переконаннях, практикум щодо аналізу тексту, тренінг щодо моделювання КСВ, опрацювання ППЗ, формування ІКТ-компетенції тощо.
Результат роботи курсів – міні-кейс на електронних носіях: тренінги щодо розвитку комунікативної компетенції школярів, моделі уроків, тестові завдання тощо.
Учителям буде запропоновано низку спецкурсів (“Текстоцентричний підхід до викладання російської мови”, “Моніторинг якості мовної освіти школярів”, “Риторика”).
Курси розраховані на вчителів, які мають достатній рівень ІКТ-компетенції
нові
Проблемні
очно-дистанційні
очний формат-72г.
+
дистанційний формат
Інтерактивні методи, технології та прийоми викладання російської мови і літератури (для вчителів російської мови і літератури)
Актуальність проблеми. Останнім часом технологія інтерактивного навчання широко використовується в Україні, бо педагогічна практика показала: на уроках учитель має не просто дати суму знань, а сформувати життєву компетентність як самоздатність особистості до оптимальних дій, що базуються на знаннях, досвіді, цінностях, здобутих завдяки навчанню.
Технологізація особистісно-зорієнтованого освітнього процесу передбачає спеціальне конструювання навчального дидактичного матеріалу, системи уроків, методичних рекомендацій до їх проведення. Це повинно знайти вияв у змісті, способах, організаційних формах і методах здійснення цього процесу, зорієнтованих на формування й розвиток в учнів пізнавальної самостійності, мовного чуття, комунікативних умінь в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо), відборі тематики роботи з розвитку усного і писемного мовлення учнів з урахуванням соціокультурної лінії змісту навчання, урахуванні індивідуальних особливостей учнів, їхніх пізнавальних потреб, інтересів, прагнень до самопізнання і саморозвитку.
За цього підходу визначальними мають бути групова робота, учнівські диспути, рольові ігри, керовані дослідження, розігрування діалогів, ведення бесіди, розвиток уяви, творчих .здібностей, самооцінювання, використання методу проектів у роботі передусім з найобдарованішими і найактивнішими школярами, освітніх можливостей позакласних заходів з мови тощо.
Мета курсів: вивищення методичної компетентності педагога через навчання його моделюванню навчального процесу із застосуванням інтерактивних технологій навчання, розвивати здатність до рефлексії, самовдосконалення.
Курси розраховані на вчителів різних категорій, які мають достатній рівень ІКТ-компетенції, і знайомлять із новітніми підходами до організації навчання – інтерактивними технологіями, які допомагатимуть учителю зробити процес навчання цікавим, різноманітним, ефективним, демократичним.
Соціально-гуманітарна підготовка передбачає опанування знаннями щодо стратегії реформування системи освіти в Україні та приоритетних перспективних напрямків розвитку регіональної освіти, містить знання щодо здоров’язбереження, трудового законодавства, безпеки життєдіяльності, актуальних проблем сьогодення тощо
Реалізуючи завдання професійної підготовки, педагоги матимуть змогу випробувати технології колективного та колективно-групового навчання, ситуативного моделювання, опрацювання дискусійних питань тощо; брати участь у роботі майстер-класів і педмайстерень, тренінгів щодо розвитку різних видів пам’яті та мисленнєвих операцій, формуванні й проектуванні портфоліо учня й учителя тощо.
Слухачам буде надано низку електронних презентацій для здійснення самоосвітньої роботи у міжатестаційний та курсовий періоди.
Передбачається знайомство з досвідом роботи кращих учителів області за даною проблемою, проведення факультативних занять із актуальних проблем освітянського сьогодення (“Компетентнісно орієнтоване навчання”, “Організація самоосвітньої діяльності школярів”, “Організація моніторингових досліджень щодо якості мовної і літературної освіти учнів”, “Організація дистанційного навчання школярів”, ”Профілізація освіти”).
Курси розраховані на вчителів, які мають достатній рівень ІКТ-компетенції.
оновлені
Проблемні
очно-дистанційні
очний формат-72г.
+
дистанційний формат
Організація моніторингових досліджень щодо якості мовної і літературної освіти школярів
Актуальність проблеми. Проблеми якості національної освіти та моніторинг розглядаються комплексно – починаючи від загальнодержавного, регіонального та закінчуючи рівнем окремого навчального закладу.
Реформування загальної середньої школи орієнтує сучасного словесника на широку диференціацію, варіативність, профільність та інтегративність як у змісті літературної освіти, так і формах організації пізнавального процесу.
Освіта початку ІІІ тисячоліття - це освіта для конкретної людини і для суспільства в цілому. Вона передбачає врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, формування у них орієнтації на той чи інший вид майбутньої діяльності. У зв’язку з необхідністю здійснення особистісного підходу до учнів, особливого значення набуває постійне, системне спостереження їх діяльності, що дає змогу побачити успіхи і поразки школярів, внести корективи, спланувати подальшу роботу. Саме такі можливості відкриває моніторинг.
Мета курсів: забезпечення загальної, функціональної, фахової, галузевої і методичної підготовки педагога, який, працюючи в оновлених умовах, здатний здійснювати моніторингові дослідження в оцінюванні результатів якості сучасної мовно-літературної освіти, коригувати власну професійну діяльність за результатами досліджень. Розвиток рефлексивної здатності вчителя.
При проведенні курсів вирішуються задачі:
- розширити загальний кругозір та поглибити знання з методики навчання російської мови і літератури;
- забезпечити розвиток інтелектуального потенціалу вчителя; навичок аналітичного мислення в обсязі, необхідному для вирішення практичних і науково-методичних задач; уміння працювати з науковою літературою;
- визначити суть і характер нерозв’язаних наукових проблем, запропонувати свої варіанти вирішення, оволодівати навичками наукового пошуку в літературі за фахом та самостійного вивчення пов’язаних з цим проблем;
- спроектувати та спланувати педагогічну діяльність, визначити та вирішувати професійні завдання;
- навчити вчителів здійснювати діагностику та моніторинг рівня розвитку дітей – розумового, морального - за допомогою комплексу інноваційних методик.
Соціально-гуманітарний блок підготовки вчителя містить модулі щодо стратегії реформування освіти в Україні та перспективи її розвитку в регіоні, питання здоров’язбереження, трудового законодавства, актуальних проблем сьогодення тощо.
У професійному блоці слухачам буде запропоновано теоретичний модуль, який включатиме лекції щодо глобального розуміння якості освіти, рівня навчальних досягнень учнів як інтегрованого показника якості загальної середньої освіти, різниці між якістю і контролем, причин і невідповідностей результату цілям, прозорості і якості системи відстеження, типології інструментарію моніторингових досліджень, теорією кваліметрії тощо.
Практичні модулі включатимуть низку практикумів щодо моделювання міні-досліджень, проектування тест-пакетів і тест-карт; анкет, опитувальників, тренінгів з апробації методик, опрацювання технологічних карт, узагальнення кваліметричних даних тощо.
Педагоги матимуть змогу ознайомитися з ППД працівників методичних служб, керівників методичних об’єднань, учителів, адміністрації навчальних закладів щодо проведення моніторингових досліджень. Передбачається знайомство з досвідом роботи кращих учителів області за даною проблемою, проведення факультативних занять із актуальних проблем освітянського сьогодення (“Компетентнісно орієнтоване навчання”, “Організація самоосвітньої діяльності школярів”, “Організація моніторингових досліджень щодо якості мовної і літературної освіти учнів”, “Організація дистанційного навчання школярів”, ”Профілізація освіти”).
Учителі прослухають низку спецкурсів (“Технологія проведення творчих майстерень”, “Мультимедійний урок російської мови і літератури”, “Методика компаративного аналізу художнього тексту” тощо).
Результати роботи на курсах – модель аналогічного дослідження: програма, завдання, критеріальна база тощо.
Курси розраховані на вчителів, які мають достатній рівень ІКТ-компетенції.
оновлені
Авторські
м. Маріуполь
очний формат-72г.
Естетичне та духовне виховання учнів засобами сучасних педтехнологій на уроках літератури ( за авторською методикою Белозерової Л.С.)
Актуальність проблеми. В суспільстві постійно здійснюється розвиток і зміна явищ матеріальної й духовної культури у взаємодії їх змісту та форми. Людина відображає реальну дійсність у єдності і протилежності не тільки раціонально, за допомогою узагальнень і понять, а й емоційно, шляхом створення художніх образів. Їх естетичне ставлення характеризується категоріями прекрасного, піднесеного, трагічного, комічного, потворного. Естетика як наука вивчає суть і закономірності розвитку естетичних явищ в природі, суспільстві і людській діяльності.
Реально оцінити оточуючі явища, дати їм свою оцінку зможе тільки людина з високим рівнем сформованості естетичної культури.
Мета та завдання:
Надати методичні рекомендації вчителям російської мови та літератури щодо впровадження перспективного досвіду роботи з проблеми; допомогти слухачам курсів відокремити перспективний досвід запропонованої моделі, опрацювати його, окреслити модель своєї подальшої роботи на основі одержаних знань і набутих умінь
Соціально-гуманітарний блок підготовки вчителя містить модулі щодо стратегії реформування освіти в Україні та перспективи її розвитку в регіоні, питання використання сучасних освітніх технологій, актуальних проблем сьогодення тощо.
Професійний блок передбачає знайомство з авторською технологією. Ефективним шляхом підвищення ефективності естетичного виховання школярів являється введення у технологію шкільного навчального процесу активних форм і методів, групового навчання, проблемності, нетрадиційності.
Рівень естетичної культури учнів значно підвищується, якщо у процесі занять вони усвідомлюють залежність між рівнем естетичної культури й результатами навчальної роботи. У ході навчальної роботи, побудованої на принципах гуманізації навчально-виховного процесу з урахуванням індивідуальних і вікових особливостей учнів, коли вчитель прогнозує й моделює естетичну реакцію учнів у процесі організації й поєднанні їх репродуктивної й пошукової діяльності створюються необхідні умови, що позитивно впливають на становлення естетичної культури учнів.
Ефективність естетичного виховання визначається характером відносин у шкільному колективі: чіткість співпраці; зацікавленість у справах і успіхах кожного учня; пріоритет естетичних ідеалів у всіх справах; добрі етичні стосунки; персональна відповідальність і вольові зусилля кожного за якісне виконання навчальних завдань складають основу поведінки школярів, важливою характеристикою якої являється естетична культура.
Динаміка рівня естетичної культури у позитивний бік обумовлюється змінами суті навчального процесу, його організації й технології, коли вчитель і учні активні й діяльні, а стосунки будуються на принципах співтворчості й співробітництва, взаємної поваги й естетизації всіх сторін шкільного життя.
Авторські
очний формат-108г.
Використання нових інформаційних технологій на уроках російської мови та літератури. ( за авторською методикою вчителів –майстрів : Данілової І.М., Плис Л.М., Бібік С. В., Криворучко О.В.)
Актуальність проблеми. ХХІ століття – час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, в якому якість людського потенціалу, рівень освіченості й культури всього населення набувають вирішального значення.
Комп’ютери стрімко увійшли в різноманітні сфери повсякденної діяльності суспільства, тому широке запровадження комп’ютерної техніки у процесі навчання є важливим завданням педагогів.
Організація навчально-виховного процесу за авторськими технологіями свідчить, що чим частіше використовуються комп’ютери у процесі вивчення різних предметів, зокрема російської мови та літератури, чим раніше учні починають працювати з комп’ютером, тим ефективнішими є результати навчання.
Мета курсів: вдосконалення методичної, інформаційної, спеціальної компетентностей вчителя через опанування інформаційно-комунікативними технологіями.
Соціально-гуманітарний блок підготовки вчителя містить модулі щодо пріоритетних напрямків реформування освіти в Україні та перспектив її розвитку в регіоні, питання здоров’язбереження, актуальних проблем сьогодення тощо
Професійна підготовка вчителя передбачає знайомство з методикою педагогів-майстрів щодо формування та розвитку життєвих компетентностей учнів на уроках російської мови, літератури, у позаурочній діяльності; виокремлення перспективного досвіду з метою внесення коректив у власну педагогічну систему; опрацювання методики аналізу уроку, позакласного заходу.
Вчителі матимуть змогу випробувати технології колективного та колективно-групового навчання, ситуативного моделювання, опрацювання дискусійних питань тощо; брати участь у роботі майстер-класів і педмайстерень, тренінгів щодо розвитку різних видів пам’яті та мисленнєвих операцій, формуванні й проектуванні портфоліо учня й учителя тощо.
2.4.
Учителі зарубіжної літератури
2.4.1.
Проблемні
за кредитно-модульною системою навчання
очно-дистанційні
очний формат-72г.
+
дистанційний формат