Робоча навчальна програма навчальної дисципліни „ Технологічні вимірювання І прилади" (за кредитно-модульною системою) Напрям: 0925 "Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології"
| Вид материала | Документы |
- Робоча навчальна програма навчальної дисципліни " Автоматизація управління виробництвом", 433.93kb.
- Робоча навчальна програма навчальної дисципліни " Автоматизація технологічних процесів", 514.7kb.
- Робоча навчальна програма навчальної дисципліни " Організація та управління комп’ютерно-інтегрованими, 372.13kb.
- Робоча навчальна програма з навчальної дисципліни " Правове забезпечення професійної, 350.85kb.
- Робоча навчальна програма навчальної дисципліни " Надійність та діагностика технічних, 450.74kb.
- Робоча навчальна програма навчальної дисципліни „Аналітичне конструювання динамічних, 385.45kb.
- Робоча навчальна програма навчальної дисципліни " Графічне та геометричне моделювання, 352.28kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни "метрологія та основи вимірювань" (за кредитно-модульною, 797.27kb.
- Робоча навчальна програма з дисципліни " Цифрові системи керування та обробки інформації, 419.12kb.
- Програма навчальної дисципліни "Економіка та організація виробництва" (за кредитно-модульною, 445.26kb.
Продовження табл.2
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| М2 51 год. (1,42 кредиту) | Тема 6 (Л10) Вимірювання рівня рідини | Вимірювання рівня рідини за допомогою диф-манометрів, поплавцевих та буйковіих рівне-мірів. Принцип дії, галузь застосування, особ-ливості конструкції, робота, причини похибок, недоліки та переваги. Ємнісні рівнеміри, принцип дії, вимірювальні схеми, причини похибок. Недоліки та переваги. Галузь застосування. | 2 | 1 |
| Тема 7(Л11) Методи та засоби визначення складу газів | Класифікація газоаналізаторів за принципом дії, основні схеми, особливості конструкції, технічні характеристики, причини похибок. Газові хроматографи, принцип дії, основні характеристики, галузь застосування. Стандартизовані методики відбору проб газу для аналізу та виконання вимірювань складу газів. | 2 | 1 | |
| Тема 8 (Л12) Вимірювання вібрації | Теоретичні основи вимірювання вібрації. | 2 | 1 | |
| Тема 8 (Л13) Віброметри | Призначення, принцип побудови, структурні схеми, робота, причини похибок віброметрів з магнітоіндукційними та п’єзоелектричними перетворювачами. | 2 | 1 | |
| Тема 9 (Л14) Реєструючі прилади та системи відобра-ження інформації | Призначення, принцип побудови, структурні схеми, робота реєструючих приладів різних типів, переваги та недоліки. Системи відображення інформації, призначен-ня, принцип побудови, структурні схеми, робо-та, взаємодія з технологічним обладнанням | 2 | 1 | |
| Тема 10 (Л15) Метрологічне забез-печення технологіч-них процесів і за-собів вимірювальної техніки | Основні поняття, терміни та визначення з метрологічного забезпечення засобів вимірю-вальної техніки. Державна метрологічна служ-ба, завдання та структура. Державний метроло-гічний контроль та нагляд, галузь застосу-вання, види та форми. Організація та прове-дення повірки/калібрування засобів вимірю-вальної техніки. Відповідальність за порушен-ня метрологічних норм і правил. | 2 | 1 | |
| Модульна контрольна робота 2 | 2 | 1 | ||
| . Всього | 14 | 7 | ||
| Разом за семестр | 34 | 17 | ||
| Разом по дисципліні | 34 | 17 | ||
2.2.2. Лабораторні заняття, їх тематика і обсяг
Таблиця 3
| Номер модуля, год. (кред.) | Номер теми лабораторного заняття та назва | Зміст лабораторного заняття | Обсяг заняття, год. | Само-стійн. робота, год. |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| М1 27 год. (0,75 кред.) | Тема 2 (ЛЗ1) Дослідження фоторезистора | Вивчення призначення, принципу дії, особливостей конструкції, роботи, причини похибок фоторезистора Дослід-ження властивостей фоторезистора | 4 | 3 |
| Тема 2 (ЛЗ2) Дослідження оптрону | Вивчення призначення, принципу дії, особливостей конструкції, роботи, причини похибок оптрона Дослідження властивостей оптрона | 4 | 2 | |
| Тема 2 (ЛЗ3) Дослідження датчиків положення | Вивчення призначення, принципу дії, особливостей конструкції, роботи, при-чини похибок датчиків положення різних типів. Дослідження властивостей дат-чиків положення різних типів. | 4 | 3 | |
| Тема 3 (ЛЗ4) Дослідження дистанційного манометра | Вивчення призначення, принципу дії, особливостей конструкції, роботи, при-чини похибок дистанційного манометра з індуктивним датчиком. Провести повірку манометра | 4 | 3 | |
| Всього | 16 | 11 | ||
| М2, 30 год. (0,83 кред.) | Тема 4 (ЛЗ5) Дослідження термометра вихідних газів | Вивчення призначення, принципу дії, особливостей конструкції, роботи, при-чини похибок термоелектричного термо-метру вихідних газів. Провести повірку термометра | 4 | 3 |
| Тема 4 (ЛЗ6) Дослідження тер-мометру електрич-ного опору | Вивчення призначення, принципу дії, особливостей конструкції, роботи, при-чини похибок термометру електричного опору. Провести повірку термометра | 4 | 2 | |
| Тема 5 (ЛЗ7) Дослідження сис-теми вимірювання витрати рідини | Вивчення призначення, принципу дії, особливостей конструкції, роботи, при-чини похибок тахометричного витра-томіру. Дослідити властивості витратоміру. | 4 | 3 | |
| Тема 6 (ЛЗ8) Дослідження системи вимірювання рівня рідини | Вивчення призначення, принципу дії, особливостей конструкції, роботи, при-чин похибок ємнісної системи вимірювання рівня. Дослідити властивості системи | 2 | 1 | |
Продовження табл.3
| | Тема 8(ЛЗ9) Дослідження віброметру | Вивчення призначення, принципу дії, особливостей конструкції, роботи, причин похибок віброметра визна-ченного типу. Визначити основні характеристики віброметра | 4 | 3 |
| Всього | 18 | 12 | ||
| Разом за семестр | 34 | 23 | ||
| Разом по дисципліні | 34 | 23 | ||
- Самостійна робота студента і контрольні заходи
Таблиця 4
| Номер моду-ля | Номер тижня | Зміст самостійної роботи студента | Обсяг, год. | Форма контролю | Номер тиж- ня, коли проводить- ся контроль |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| М1 | 1 | Опрацювання матеріалів лекції Л1 | 1 | ПК1 | 6 |
| 2 | Підготовка до лабораторного заняття ЛЗ1 | 3 | ЛК1 | 2 | |
| Опрацювання матеріалів лекції Л2 | 1 | ПК1 | 6 | ||
| 3 | Опрацювання матеріалів лекції Л3 | 1 | ПК1 | 6 | |
| 4 | Підготовка до лабораторного заняття ЛЗ2 | 2 | ЛК1 | 4 | |
| Опрацювання матеріалів лекції Л4 | 1 | ПК1 | 6 | ||
| 5 | Опрацювання матеріалів лекції Л5 | 1 | ПК1 | 6 | |
| 6 | Підготовка до лабораторного заняття ЛЗ3 | 3 | ЛК2 | 6 | |
| Опрацювання матеріалів лекції Л6 | 1 | ПК2 | 9 | ||
| 7 | Опрацювання матеріалів лекції Л7 | 1 | ПК2 | 9 | |
| 8 | Підготовка до лабораторного заняття ЛЗ4 | 3 | ЛК2 | 8 | |
| Опрацювання матеріалів лекції Л8 | 1 | ПК2 | 9 | ||
| 9 | Опрацювання матеріалів лекції Л9 | 1 | ПК2 | 9 | |
| 10 | Підготовка до модульної КР1 | 1 | МК1 | 10 | |
| Всього за модулем М1 | 21 | | | ||
Продовження табл.4
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| М2 | 10 | Опрацювання матеріалів лекції Л10 | 1 | ПК3 | 12 |
| Підготовка до лабораторного заняття ЛЗ5 | 3 | ЛК3 | 10 | ||
| 11 | Опрацювання матеріалів лекції Л11 | 1 | ПК3 | 12 | |
| 12 | Опрацювання матеріалів лекції Л12 | 1 | ПК3 | 12 | |
| Підготовка до лабораторного заняття ЛЗ6 | 2 | ЛК3 | 13 | ||
| 13 | Опрацювання матеріалів лекції Л13 | 1 | ПК4 | 16 | |
| 14 | Опрацювання матеріалів лекції Л14 | 1 | ПК4 | 16 | |
| Підготовка до лабораторного заняття ЛЗ7 | 3 | ЛК4 | 17 | ||
| 15 | Опрацювання матеріалів лекції Л15 | 1 | ПК4 | 16 | |
| 16 | Підготовка до лабораторного заняття ЛЗ8 | 1 | ЛК4 | 17 | |
| 17 | Підготовка до лабораторного заняття ЛЗ9 | 3 | ЛК4 | 17 | |
| Підготовка до модульної КР2 | 1 | МК2 | 17 | ||
| | Всього за модулем М2 | 19 | | | |
| М3 | 3 15 | Підготовка матеріалів курсового проекту | 54 | Захист курсового проекту | 16 |
| Всього за модулем М3 | 54 | | | ||
| | Заліковий контроль | | ЗК | Диференц. залік | |
| Разом по дисципліні | 94 | | | ||
- Зміст курсового проекту
Курсовий проект (КП) з дисципліни виконується у п’ятому семестрі, відповідно до затверджених в установленому порядку методичних рекомендацій, з метою закріплення та поглиблення теоретичних знань та вмінь, набутих студентом у процесі засвоєння всього навчального матеріалу дисципліни в області комп’ютерно-інтегрованих технологічних процесів і виробництв.
Виконання КП є важливим етапом у підготовці до виконання дипломного проекту (роботи) майбутнього фахівця з комп’ютерно-інтегрованих технологічних процесів і виробництв.
Мета виконання курсового проекту – закріплення та поглиблення теоретичних знань та вмінь, набутих студентом у процесі засвоєння всього навчального матеріалу, формування у студентів ґрунтовних знань щодо приладів та систем, що застосовуються в технологічних процесах виробництва авіаційної техніки для вимірювання (контролю) певної групи параметрів, та вміння самостійно працювати з технічною документацією, проводити аналіз роботи та причин похибок приладів і систем.
Конкретна мета КП міститься у розробці датчиків різних параметрів технологічного процесу або роботи технологічного обладнання, з виходу яких сигнали можуть бути використані в АСУ ТП.
Для успішного виконання курсового проекту студент повинен знати особливості вимірювання різноманітних фізичних величин, методи проектування та конструювання засобів вимірювальної техніки, вміти самостійно розробляти структурні схеми датчиків, конструювати різноманітні вимірювальні перетворювачі, розраховувати похибки перетворення, виконувати креслення та схеми за допомогою ЕОМ.
В проекті треба розрахувати електричний перетворювач, похибку датчика у найгірших умовах застосування, конструкцію узла з первинним і електричним перетворювачами і представити відповідне креслення, розробити креслення трьох деталей.
Виконання, оформлення та захист КП здійснюється студентом в індивідуальному порядку відповідно до методичних рекомендацій.
Час, потрібний для виконання КП, – до 30 годин самостійної роботи.
3. Діагностика знань студента
Зміст і графік проведення навчального процесу і контрольних заходів викладені у таблиці 5.
Таблиця 5
| Номер та назва модуля | Но-мер тиж-ня | Теми і зміст лекцій | Теми і зміст лабораторних занять | Теми і зміст самостійної роботи | Вид конт-ролю |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| М1 Основні відомості про вимі-рюван-ня, вимірю-вальні перетво-рювачі та прилади вимірю-вання тиску, темпера-тури, рівня та витрати речовини | 1 | Тема 1 (Л1) Основні відомості про вимірювання | | Визначення ролі дисцип-ліни в підготовці фахівців з комп’ютерізації техноло-гічних процесів. Види та методи вимірювань. Зага-льні відомості про вимірю-вання. | ПК1 |
| 2 | Тема 1 (Л2) Основи побудови засобів вимірювальної техніки | Тема 2 (ЛЗ1) Дослідження фоторезистора | Основи побудови ЗВТ та оцінення похибок. Основні терміни з технологічної до-кументації. Ромірні ланцю-жки. Властивості фото-резисторів. | ЛК1 | |
| 3 | Тема 2 (Л3) Вимірювальні перетворювачі | | Статичні та динамічні характеристики механіч-них, резистивних, індук-тивних, індукційних та єм-нісних вимірювальних пе-ретворювачів. | ПК1 Вида-ча зав-дання на курсо-вий про-ект | |
| 4 | Тема 2 (Л4) Частотні вимірювальні перетворювачі, норму-ючі пристрої та АЦП . | Тема 2 (ЛЗ2) Дослідження оптрону | Характеристики частотних перетворювачі в, нормую-чих пристрої, АЦПта ЦАП. Властивості оптронів. | ЛК1 | |
| 5 | Тема 2 (Л5) Дистанційні передачі вимірювальної інформації. Механічні манометри | | Пневматичні та електро-пневматичні перетворюва-чі, дистанційні передачі . Призначення, принципи побудови. Рідинні засоби вимірювання тиску, дефор-маційні манометри.. | ПК1 |
Продоження табл.5
| | 6 | Тема 3 (Л6) Вимірювання тиску та основи вимірювання температури | Тема 2 (ЛЗ3) Дослідження датчиків положення | Електромеханічні та елект-ричні манометри, диферен-ційні манометри. Галузь застосування, принцип дії, основні характристики, ро-бота приладів. Основні відомості про тер-мометри рідинні, маномет-ричні, біметалеві та ділато-метричні. Властивості датчиків положення. | ПК1 |
| 7 | Тема 4 (Л7) Засоби вимірювання температури | | Термоелектричні термо-метри з прямим та компен-саційним методами вимі-рювання термоЕ.Р.С., ро-бота, причини похибок. | ПК2 | |
| 8 | Тема 4 (Л8) Електричні термометри опору. | Тема 3 (ЛЗ4) Дослідження дистанційного манометра | Електричні термометри опору. Принципи побудо-ви, причини похибок. Особливості вимірювання температури твердих тіл і газових потоків. Піромет-ри. Властивості дистан-ційних манометрів. | ЛК2 | |
| 9 | Тема 5 (Л9) Вимірювання витрати та об’єму (маси) газів і рідин | | Теоретичні основи вимірю-вання витрати. Витрато-міри зі звуживаючими при-строями, напорними труб-ками, сталого перепаду тис ку. Принцип дії, особли-вості конструкції, робота, . причини похибок. Тахометричні витратомі-ри та лічильники об`єму (маси) газу і рідини. Масові витратоміри ріди-ни. Основи побудови, осо-бливості конструкції. | ПК2 | |
| | 10 | Проведення модульної контрольної роботи | | | Модульний конт-роль МК1 |
Продовження табл. 5
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| М2 Методи та засо-би виз-начення складу газів та вимірю-вання вібрації, системи відображення інформації та метро-логічне забезпе-чення техно-логіч-них проце-сів | 10 | | Тема 4 (ЛЗ5) Досліджен-ня термомет-ра вихідних газів | | ЛК3 |
| 11 | Тема 6 (Л10) Вимірювання рівня рідини | | Вимірювання рівня рідини за допомогою дифмано-метрів, поплавцевих та буйковіих рівнемірів. Принцип дії, галузь засто-сування, особливості кон-струкції, робота, причини похибок. Ємнісні рівнеміри, прин-цип дії, вимірювальні схе-ми, причини похибок. Галузь застосування. | ПК3 | |
| 12 | Тема 7(Л11) Методи та засоби визначення складу газів | Тема 4 (ЛЗ6) Дослідження термометру електрич-ного опору | Класифікація газоаналі-заторів за принципом дії, основні схеми, технічні характеристики, причини похибок. Газові хромато-графи, принцип дії, основні характеристики, галузь застосування. Стандартизовані методики відбору проб га-зу для аналізу складу газів. | ПК3 | |
| 13 | Тема 8 (Л12) Вимірювання вібрації | | Теоретичні основи вимірювання вібрації. | ПК4 | |
| 14 | Тема 8 (Л13) Віброметри | Тема 5 (ЛЗ7) Дослідження системи вимірювання витрати рідини | Призначення, принцип по-будови, структурні схеми, робота, причини похибок віброметрів з магнітоін-дукційними та п’єзоелек-тричними перетворювача-ми. Властивості витратоміру. | ЛК4 | |
| 15 | Тема 9 (Л14) Реєструючі прилади та системи відображення інформації | | Призначення, принцип побудови, структурні схеми, робота реєструючих приладів. Системи відображення ін-формації, призначення, принцип побудови, струк-турні схеми, робота, взаємодія з технологічним обладнанням. | ПК4 |
Продовження табл. 5
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| | 16 | Тема 10 (Л15) Метрологічне забез-печення технологічних процесів і засобів вимірювальної техніки | Тема 6 (ЛЗ8) Дослідження системи вимірювання рівня рідини | Основні поняття, терміни та визначення з метро-логічного забезпечення за-собів вимірювальної техні-ки. Державна метрологічна служба. Державний метрологічний контроль та нагляд, види та форми. Організація та проведення повірки/ка-лібрування засобів вимірю-вальної техніки. Відпові-дальність за порушення метрологічних норм і пра-вил. | ПК4 За-хист курсо-вого проек-та |
| 17 | Проведення модульної КР2 | Тема 8(ЛЗ9) Дослідження віброметру | | ЛК4, моду-льний контр. МК2 | |
| | Екзам. сесія | | | | Диф. залік. Конт-роль |
4. Навчально-методичні матеріали з дисципліни
4.1. Основна та додаткова література
Основна література
1. Поліщук Ю.К. Метрологія та метрологічне забезпечення виробництва. - Київ: КМУЦА, 1995. - 96 с.
2. Буриченко М.Ю., Землянский В.М., Иванов И.А., Ляшенко В.Н. Полищук Ю.К. Метрология. Конспект лекций.- К.: КМУГА, 1995.- 96 с.
3. Преображенский В.П. Теплотехнические измерения и приборы. - М.: "Энергия", 1978 г. -704 с.
4. Кулаков М.В. Технологические измерения и приборы для химических производств. - М.: Машиностроение, 1974 г. - 464с.
5. Храмов А.В. Первинні вимірювальні перетворювачі вимірювальних приладів і автоматичних систем. - К.: Вища школа, 1998 р.- 528с.
6. Закон України "Про метрологію та метрологічну діяльність" від 15.06.2004 р. №1765-IV.
7. Иванов И.А. Измерение вибрации двигателей на воздушных судах. – К. КИИГА, 1991. – 32 с.
- ВОЛОДАРСЬКИЙ Є.Т., КУХАРЧУК В.В., ПОДЖАРЕНКО В.О., СЕРДЮК Г.Б. Метрологічне забезпечення вимірювань і контролю. Вінниця: ВДТУ, 2001. – 219 с.
Додаткова література
9. ШИШКИН И.Ф. Основы метрологии, стандартизации и контроля качества: Учебное пособие - М.: - Изд-во стандартов,1987. - 320с.
10. Полищук Е.С. Измерительные преобразователи – Киев: Вища школа. Головное изд-во, 1981. – 296 с.
11. ЧУРАБО Д.Д. Детали и узлы приборов. Конструирование и расчет. Справочное пособие. Изд. 4-е, перераб. и доп. М., «Машиностроение», 1975. – 559 с.
12. Авиационные приборы. Пособие по курсовому проектированию\ Под ред. В.В. Шершуна. Киев, КИИГА, 1971. – 168.
13. ПЯТИН Ю.М. Проектирование измерительных приборов. Учебн. Пособие для втузов. М, «Высш. школа», 1977. – 304 с.
14. ЧИСТЯКОВ С.Ф., РАДУН Д.В. Теплотехнические измерения и приборы: Уч. пособие для вузов. - М.: Высш. шк., 1972. -392 с.
15. ЧИСТЯКОВ В.С. Краткий справочник по теплотехническим измерениям. - М.: Энергоатомиздат,1990. - 320 с.
16. ДСТУ 3651.0-97. Метрологія. Одиниці фізичних величин. Основні одиниці фізичних величин Міжнародної системи одиниць. Основні положення, назви та позначення. - Чинний з 01.01.99 р.
17. ДСТУ 3651.1-97. Метрологія. Одиниці фізичних величин. Похідні одиниці фізичних величин Міжнародної системи одиниць. Основні поняття, назви та позначення. - Чинний з 01.01.99 р.
18. МУРИН Г.А. Теплотехнические измерения: Уч. для техникумов. - М.: Энергия, 1979. - 424с.
19. САРАНЧА Г.А. Взаимозаменяемость, стандартизация и технические измерения: Учебник. – М.: Изд. Стандартов, 1982, - 264 с.
20. САРАНЧА Г.А. Метрологія і стандартизація: Підручник. – К.: Либідь, 1997. – 192 с. 21. БЕЛЕВЦЕВ А.Т. Потенциометры: - М.: Оборонгиз, 1962 – 356 с.
22. ГОСТ2.104 ЕСКД. Основные надписи
23. ГОСТ2.105 ЕСКД. Общие требования к текстовым документам
24. АСС Б.А., АНТИПОВ Е.Ф., ЖУКОВА Н.М. Детали авиационных приборов. – М.: Машиностроение, 1979. – 232 с.
4.2. Перелік наочних та інших навчально-методичних посібників,
методичних матеріалів до ТЗН
Таблиця 6
| № пор. | Назва | Шифр тем за тематичним планом | Кількість |
| 1. | Плакати | 1 - 10 | Електронна версія, в навчальних лабораторіях |
| 2. | Методичні вказівки з виконання лабораторних занять | 1- 8 | 3 прим. з лабораторних занятть, рукописні та електронні |
| 3. | Методичні вказівки з виконання курсового проекта | 3.1 | Електронна версія |
| 4. | Лабораторні стенди для дослідження приладів за тематикою лабораторних занять | 1 - 10 | 15 шт. |
5. рейтингова система оцінювання набутих
студентом знань та вмінь
5.1. Основні терміни, поняття, означення.
5.1.1. Семестровий екзамен – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр. Складання екзамену здійснюється під час екзаменаційної сесії в комісії, яку очолює завідувач кафедри, відповідно до затвердженого в установленому порядку розкладу.
З метою забезпечення об’єктивності оцінок та прозорості контролю набутих студентами знань та вмінь, семестровий контроль здійснюється в університеті в письмовій формі або з використанням комп’ютерних інформаційних технологій.
5.1.2. Семестровий диференційований залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни на підставі результатів виконання ним усіх видів запланованої навчальної роботи протягом семестру: аудиторної роботи під час лекційних, практичних, семінарських, лабораторних занять тощо та самостійної роботи при виконанні індивідуальних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо).
Семестровий диференційований залік не передбачає обов’язкову присутність студента і виставляється за умови, що студент виконав усі попередні види навчальної роботи, визначені робочою навчальною програмою дисципліни, та отримав позитивні (за національною шкалою) підсумкові модульні рейтингові оцінки за кожен з модулів. При цьому викладач для уточнення окремих позицій має право провести зі студентом додаткову контрольну роботу, співбесіду, експрес-контроль тощо.
5.1.3. Кредитно-модульна система – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні двох складових: модульної технології навчання та кредитів (залікових одиниць) і охоплює зміст, форми та засоби навчального процесу, форми контролю якості знань та вмінь і навчальної діяльності студента в процесі аудиторної та самостійної роботи. Кредитно-модульна система має за мету поставити студента перед необхідністю регулярної навчальної роботи протягом усього семестру з розрахунком на майбутній професійний успіх.
5.1.4. Навчальний модуль - це логічно завершена, відносно самостійна, цілісна частина навчального курсу, сукупність теоретичних та практичних завдань відповідного змісту та структури з розробленою системою навчально-методичного та індивідуально-технологічного забезпечення, необхідним компонентом якого є відповідні форми рейтингового контролю.
5.1.5. Кредит (залікова одиниця) – уніфікована одиниця виміру виконаної студентом аудиторної та самостійної навчальної роботи (навчального навантаження), що відповідає 36 годинам робочого часу.
5.1.6. Рейтинг (рейтингова оцінка) - це кількісна оцінка досягнень студента за багатобальною шкалою в процесі виконання ним заздалегідь визначеної сукупності навчальних завдань.
5.1.7. Рейтингова система оцінювання – це система визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного (проміжного) та семестрового (підсумкового) контролю з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS. Вказана система передбачає використання поточної, контрольної підсумкової, підсумкової семестрової модульних рейтингових оцінок, а також екзаменаційної та підсумкової семестрових рейтингових оцінок.
5.1.7.1. Поточна модульна рейтингова оцінка складається з балів, які студент отримує за певну навчальну діяльність протягом засвоєння даного модуля – виконання та захист індивідуальних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо), лабораторних робіт, виступи на семінарських та практичних заняттях тощо.
5.1.7.2. Контрольна модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання модульної контрольної роботи з даного модуля.
5.1.7.3. Підсумкова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума поточної та контрольної модульних рейтингових оцінок з даного модуля.
5.1.7.4. Підсумкова семестрова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума підсумкових модульних рейтингових оцінок, отриманих за засвоєння всіх модулів.
5.1.7.5. Екзаменаційна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання екзаменаційних завдань.
5.1.7.6. Залікова рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання всіх видів навчальної роботи протягом семестру.
5.1.7.7. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка визначається як сума підсумкової семестрової модульної та екзаменаційної (залікової – у випадку диференційованого заліку) рейтингових оцінок (в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS). Зазначена підсумкова рейтингова оцінка з дисципліни заноситься до додатку до диплома фахівця.
5.2. Рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь
5.2.1. Попередні заходи
Формування навчального навантаження у відповідності з робочим навчальним планом і робочою навчальною програмою.
Види занять і бюджет часу по робочому навчальному плану
НД = Л + ЛЗ + СР = 34 + 34 + 94 = 162 год.
(НД – навантаження з дисципліни, Л – лекційні заняття, ЛЗ - лабораторні заняття; СР – самостійна робота студента)
Декомпозиція навчального матеріалу на змістові модулі.
Модуль М1. Основні відомості про вимірювання, вимірювальні перетворювачі та прилади вимірювання тиску, температури, рівня та витрати речовини:
Л1 = 20 год.; ЛЗ1 = 16 год.; СР1 = 21 год.
Загалом навантаження НД1 по першому модулю складає:
НД1 = Л1 + ЛЗ1 + СР1 = 20 + 16 + 21 = 57 год. 1,58 кредиту
Модуль М2 Методи та засоби визначення складу газів та вимірювання вібрації, системи відображення інформації та метрологічне забезпечення технологічних процесів:
Л2 = 14 год.; ЛЗ2 = 18 год.; СР2 = 19 год.
Загалом навантаження НД2 по другому модулю складає:
НД2 = Л2 + ЛЗ2 + СР2 = 14 + 18 +19 = 51 год. 1,42 кредиту
Модуль М3. Курсовий проект (КрП)
НД3 = СР3 = 54 год = 1,5 кредиту.
Вагові коефіцієнти
модулів Для модуля М1:
.Для модуля М2:
.Для модуля М3:
.Вагові коефіцієнти виду занять у модулі
Модуль М1:
- для лекційних занять:
;- для лабораторних занять:
. Модуль М2:
- для лекційних занять:
;- для лабораторних занять:
. Модуль М3:
- для курсового проекту:
. 5.2.2. Поточний контроль за видами занять
У відповідності з робочою навчальною програмою терміни (тижні) проведення поточного контролю зведені в таблицю 7.
Таблиця 7
-
Номер модуля
М1
М2
Номер теми
1 - 3
4 - 5
6 - 7
8 - 10
Номер тижня поточного контролю
6
9
12
16
Поточний контроль лекційних занять (ПК)
У план контрольних заходів з перевірки знань студентів введено 4 поточних контролі за лекційним матеріалом. Як приклад, зведемо оцінки Вкон студента з контрольних робіт, проведених у ході поточних контролів ПК1 – ПК4, і розрахунки отриманого студентом рейтингу у таблицю 8. Рейтинг поточного контролю лекційних занять для кожного модуля обчислюється як середній бал всіх проведених ПК. Максимальна оцінка кожної контрольної роботи у обох модулях становить 100 балів.
Таблиця 8
-
Оцінки і рейтинг
Модуль М1
Оцінки і рейтинг
Модуль М2
ВПК1
60
ВПК3
90
ВПК2
80
ВПК4
70
70
80
Поточний контроль лабораторних занять (лабораторний контроль – ЛК)
Лабораторний контроль проводиться за темами лабораторних занять, яких у дисципліні дев”ять ( 4 у першому та 5 у другому модулі). Вважаючи всі теми лабораторних занять рівноцінними і враховуючи їх число у модулях, зведемо одержані студентом оцінки по 100-бальній шкалі і розрахунки рейтингу у таблицю 9. Рейтинги обчислюються таким же чином, як і у попередньому випадку.
Таблиця 9
-
Оцінки і рейтинг
Модуль М1
Оцінки і рейтинг
Модуль М2
Влк1
70
ВЛК2
60
Влк2
50
ВЛК4
50
RЛЗ1
60
55
5.2.3. Модульний контроль (МК)
Модульний контроль здійснюється за рахунок проведення поточного контролю за видами занять і модульної контрольної роботи. Зведемо вагові коефіцієнти видів занять β у таблицю 10, а оцінки В студента за видами занять – у таблицю 11 (припустимо, що за виконання КрП студент отримав оцінку 80 балів, тобто
= 80). Таблиця 10 Таблиця 11
| М1 | M2 | M3 |
 = 0,53 |  = 0,41 |  ,00 |
 = 0,47 |  = 0,59 |
| М1 | M2 | M3 |
 = 70 |  = 80 |  |
| Rлз1= 60 | Rлз2 = 55 |
Визначаємо модульні рейтингові оцінки
за видами занять (наприклад, для першого модуля) за формулою: 
а результати розрахунків зведемо в таблицю 12.
| М1 | M2 | M3 |
 = 65,3 |  = 65,25 |  = 80,0 |
Рейтинг
по модульній контрольній роботі (наприклад, для М1) визначається за формулою: 
,де –
ваговий коефіцієнт МКР1; 
- оцінка, яку отримав студент за дану роботу (робота оцінюється за 100-бальною шкалою). Приймемо вагові коефіцієнти
модульних контрольних робіт для модулів М1 та М2 однаковими, тобто 
= 0,25. Зведемо оцінки 
та рейтингові оцінки 
студента по модульним контрольним роботам МКР1 та МКР2 в табл. 13. Підсумкова модульна контрольна оцінка (наприклад, для першого модуля) визначається за формулою:
Розрахунки підсумкових модульних контрольних оцінок зведені в таблицю 14.
Таблиця 13 Таблиця 14
| М1 | M2 |
| = 80 |  = 60 |
| = 20 |  = 15 |
| М1 | M2 | Мз |
 = 68,97 |  =63,93 | 80,0 |