Робоча навчальна програма навчальної дисципліни „Аналітичне конструювання динамічних систем " (за кредитно-модульною системою) Напрям: 0925 „Автоматизація та компютерно-інтегровані технології"
| Вид материала | Документы |
- Робоча навчальна програма навчальної дисципліни " Надійність та діагностика технічних, 450.74kb.
- Робоча навчальна програма навчальної дисципліни " Автоматизація управління виробництвом", 433.93kb.
- Робоча навчальна програма навчальної дисципліни " Автоматизація технологічних процесів", 514.7kb.
- Робоча навчальна програма навчальної дисципліни " Організація та управління комп’ютерно-інтегрованими, 372.13kb.
- Робоча навчальна програма з навчальної дисципліни " Правове забезпечення професійної, 350.85kb.
- Робоча навчальна програма навчальної дисципліни " Графічне та геометричне моделювання, 352.28kb.
- Робоча навчальна програма навчальної дисципліни „ Технологічні вимірювання І прилади", 532.57kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни "метрологія та основи вимірювань" (за кредитно-модульною, 797.27kb.
- Робоча навчальна програма з дисципліни " Цифрові системи керування та обробки інформації, 419.12kb.
- Робоча навчальна програма навчальної дисципліни " Спеціалізовані цифрові обчислювальні, 396.14kb.
НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Інститут електроніки та систем управління
Факультет аерокосмічних систем управління
Кафедра авіаційних комп’ютерно-інтегрованих комплексів
Індекс Р06-8.092502-16 ЗАТВЕРДЖУЮ
Проректор з навчальної роботи
_______________ М.С.Кулик
____ __________ 2008 р.
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
навчальної дисципліни
„Аналітичне конструювання динамічних систем”
(за кредитно-модульною системою)
Напрям: 0925 „Автоматизація та компютерно-інтегровані технології”
Спеціальності: 8.092502 “ Комп’ютерно-інтегровані технологічні процеси і виробництва”
Курс 5 Семестр 9
Лекції – 17 год. Диф. залік - 9 семестр
Лабораторні заняття – 17 год.
Самостійна робота – 90 год.
Індивідуальна робота – 11 год.
Всього – 135 год.
Курсова робота – 9 семестр
Київ – 2008
Робоча навчальна програма складена на основі робочого навчального плану № РСМ-3-502/06 напряму 0925 „Автоматизація та компютерно-інтегровані технології” спеціальності 8.092502 “ Комп’ютерно-інтегровані технологічні процеси і виробництва”, навчальної програми дисципліни „Аналітичне конструювання динамічних систем”, індекс Н-3-8.092502-18, затвердженої 9.09.2002 р., „Тимчасового Положення про організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою (в умовах педагогічного експерименту)” та „Тимчасового положення про рейтингову систему оцінювання”, затверджених наказом ректора від 15.06.2004 №122/од.
Робочу навчальну програму склав:
Стар.викладач кафедри авіаційних компютерно -
інтегрованих комплексів
____________________ Калініченко В.В.
Робоча навчальна програма обговорена на засіданні кафедри авіаційних компютерно-інтегрованих комплексів, протокол № ___ від ___.___.2008 р.
Завідувач кафедри АКІК ______________________ Синєглазов В.М.
Робоча навчальна програма обговорена та схвалена на засіданні науково-методично-редакційної комісії факультету аерокосмічних систем управління, протокол №___ від „___” __________2008 р.
Голова НМРК __________________Вовк В.
“згоден”
Декан факультету аерокосмічних систем управління
________________Кривоносенко О.П.
“_____”____________________2008 р.
Зміст
Вступ...................................................................................................................................4
- Пояснювальна записка..................................................................................4
- Мета викладання навчальної дисципліни......................................................4
- Задачі вивчення навчальної дисципліни........................................................4
- Місце навчальної дисципліни в системі професійної підготовки фахівця................................................................................................................................4
- Інтегровані вимоги до знань і вмінь з навчальної дисципліни.....................4
- Інтегровані вимоги до знань і вмінь з навчальних модулів..........................5
- Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни.......................................6
- Мета викладання навчальної дисципліни......................................................4
- Зміст навчальної дисципліни........................................................................8
- Тематичний план навчальної дисципліни.....................................................8
- Проектування дидактичного процесу з видів навчальних занять...............9
- Лекційні заняття, їх тематика і обсяг...............................................................9
- Лабораторні заняття, їх тематика і обсяг........................................................10
- Індивідуальна робота........................................................................................11
- Самостійна робота студента і контрольні заходи........................................11
- Курсова робота...........................................................................................12
- Курсова робота...........................................................................................12
- Лекційні заняття, їх тематика і обсяг...............................................................9
- Навчально-методичні матеріали з дисципліни.......................................13
- Основна та додаткова література................................................................13
- Перелік наочних та інших навчально-методичних посібників, методичних матеріалів до технічних засобів навчання.....................................................................13
- Рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь……………………………………………………………….................................14
4.1 Основні терміни, поняття, означення ............................................................14
4.2. Рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь..........15
Вступ
Однією з необхідних умов організації навчального процесу за кредитно-модульною системою є наявність робочої навчальної програми з кожної дисципліни, виконаної за модульно-рейтинговими засадами і доведеної до відома викладачів та студентів.
Рейтингова система оцінювання (РСО) є невід’ємною складовою робочої навчальної програми і передбачає визначення якості виконаних студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного та семестрового контролю, з наступним переведенням оцінки в балах на оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS (European Credit Transfer System).
- Пояснювальна записка
1.1 Мета викладання навчальної дисципліни
Дисципліна “Аналітичне конструювання динамічних систем” (далі АКДС) ставить за мету вивчення методів конструювання динамічних систем аналітичними засобами.
1.2 Завдання вивчення навчальної дисципліни
Головна задача навчальної дисципліни - придбання навичок в розробці та дослідженні складних динамічних систем.
Завданнями вивчення дисципліни є:
- формування стійких знань по методах аналітичного конструювання динамічних систем, способам математичного опису динаміки процесів у них, методам аналізу якості процесів керування та корекції динамічних властивостей систем;
- формування твердих навичок і умінь з застосування програмних засобів втілення методів аналітичного конструювання;
Для досягнення необхідного рівня знань та навичок, при вивчанні дисципліни використовуються основні засоби впливу на засвоєння навчального матеріалу. Тому в процесі викладання дисципліни вирішуються задачі подання навчального матеріалу на інформаційних засадах в сукупності з елементами зворотного зв’язку та контролем за опануванням знань.
1.3 Місце навчальної дисципліни в системі професійної підготовки фахівця
Дисципліна ” Аналітичне конструювання динамічних систем” є важливою складовою частиною сукупності дисциплін при підготовці бакалаврів, спеціалістів та магістрів, що формують спеціальне знання в галузі компютерно-інтегрованих технологічних процесів і виробництв та автоматизації на транспорті.
На базі здобутих знань майбутній фахівець зможе розв’язувати професійні задачі: визначати структуру динамічних систем, формувати критерії їх оцінки та умови обмежень; аналізувати і синтезувати складні технічні системи; створювати математичне, інформаційне та організаційне забезпечення при дослідженні ДС.
Навчальна дисципліна відноситься до головних професійно орієнтованих дисциплін і використовує знання з загальнотеоретичних та інженерних дисциплін. У свою чергу ця навчальна дисципліна створює теоретичні та технічні засади для вивчення деяких спеціальних дисциплін за фахом.
1.4 Інтегровані вимоги до знань і вмінь з навчальної дисципліни
В результаті вивчення курсу АКДС студент повинен:
Знати:
- класифікацію методів аналітичного конструювання динамічних систем;
- класифікацію динамічних систем;
- зміст математичних описів динамічних систем, що використовується в аналітичному конструюванні;
- зміст аналітичного конструювання динамічних систем за допомогою класичного варіаційного числення;
- зміст аналітичного конструювання динамічних систем за допомогою принципу максимуму;
- зміст аналітичного конструювання динамічних систем з використанням метода динамічного програмування;
Вміти:
- аналізувати структуру та алгоритми функціювання динамічної системи;
- здійснювати опис динамічної системи за допомогою математичних методів, що використовується в аналітичному конструюванні;
- визначати спостерігаємість та керованість динамічної системи з використанням аналітичних засобів з подальшим використанням ЦОМ;
- застосовувати методи аналітичного конструювання динамічних систем за допомогою принципу максимуму; класичного варіаційного числення, з використанням метода динамічного програмування;
- створювати відповідне алгоритмічне та програмне забезпечення що до методів аналітичного конструювання.
1.5 Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальних модулів.
Навчальний матеріал дисципліни структурований за модульним принципом і складається з трьох навчальних модулів.
1.5.1. В результаті засвоєння матеріалу навчального модуля М1 „Динамічні системи та їх властивості” студент повинен
Знати:
- Класифікацію динамічних систем;
- Типові структурні схеми узагальненої динамічної системи;
- Види математичних описів динамічних систем;
- Визначення керованості та спостерігаємості об’єкту керування, динамічної системи.
Вміти:
- Представляти математичну модель динамічної системи у виді звичайного диференціального рівняння, системи рівнянь у просторі станів, матриці передатних функцій.
- Формувати цільову функцію (критерій якості) функціювання динамічної системи.
- Визначати керованість та спостерігаємість об’єкту керування, динамічної системи.
1.5.2. В результаті засвоєння матеріалу навчального модуля М2 „Аналітичні методи конструювання” студент повинен:
Знати:
- зміст аналітичного конструювання динамічних систем за допомогою класичного варіаційного числення;
- зміст аналітичного конструювання динамічних систем за допомогою принципу максимуму;
- зміст аналітичного конструювання динамічних систем з використанням метода динамічного програмування.
Вміти:
- застосовувати методи аналітичного конструювання динамічних систем за допомогою принципу максимуму; класичного варіаційного числення, з використанням метода динамічного програмування;
- створювати відповідне алгоритмічне та програмне забезпечення що до методів аналітичного конструювання.
1.5.3. В результаті засвоєння матеріалу навчального модуля М3 КР „Аналітичне конструювання оптимальної системи керування об’єктом” студент повинен:
знати:
- структуру типової динамічної системи, обмеження, що накладаються на координати об’єкта та на керування;
- види математичних описів динамічної системи;
- структуру обчислювальної процедури визначення оптимального алгоритму керування;
- зміст процедур аналізу одержаної динамічної системи.
вміти:
- аналізувати завдання на аналітичне конструювання динамічної системи;
- визначати оптимальне управління до певного об’єкту згідно заданого аналітичного методу;
- формувати математичні описи одержаної визначеної динамічної системи;
- розробляти програмний код щодо визначення і аналізу динамічних характеристик одержаної визначеної динамічної системи в діалоговому режимі.
- Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни
Дисципліна АКДС будується на базі знань, одержаних у дисциплінах, які вивчаються до даної дисципліни і паралельно з нею. До них відносяться: вища математика, теорія автоматичного керування, інформаційні системи і комплекси, технічні засоби автоматизації та основи автоматизованого керування рухом.
У свою чергу, навчальна дисципліна створює теоретичні та технічні засади для вивчення спеціальних дисциплін за фахом таких як „Пілотажно-навігаційні комплекси повітряних суден”, „Адаптивні і оптимальні системи керування та контролю”, „Системи активного управління повітряних суден”.
2. Зміст навчальної дисципліни.
2.1. Тематичний план навчальної дисципліни.
| № пор. | Назва теми | Обсяг навчальних занять (год.) | |||||||
| Усього | Лекції | Лабораторні | СРС | ІР | |||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | |||
| Модуль №1 „Динамічні системи, конструювання за методом варіаційного числення” | |||||||||
| 1.1 | Введення. Основні поняття і визначення теорії аналітичного конструювання. | 10 | 2 | - | 8 | | |||
| 1.2 | Математичний опис динамічних систем | 16 | 2 | 4 | 10 | | |||
| 1.3 | Аналітичне конструювання динамічних систем за класичним варіаційним численням. | 26 | 4 | 6 | 10 | 6 | |||
| 1.4 | Модульна контрольна робота №1 | 4 | 2 | | 2 | | |||
| Усього за модулем №1 | 56 | 10 | 10 | 30 | 6 | ||||
| Модуль №2 „Аналітичні методи конструювання динамічних систем” | |||||||||
| 2.1 | Аналітичне конструювання динамічних систем за допомогою принципу максимуму. | 14 | 2 | 4 | 8 | | |||
| 2.2 | Аналітичне конструювання динамічних систем з використанням метода динамічного програмування. | 26 | 4 | 3 | 14 | 5 | |||
| 2.3 | Модульна контрольна робота №2 | 3 | 1 | | 2 | | |||
| Усього за модулем №2 | 43 | 7 | 7 | 24 | 5 | ||||
| Модуль №3 Курсова робота „Аналітичне конструювання оптимальної системи керування об’єктом” | |||||||||
| 3.1 | Аналітичне конструювання оптимальної системи керування об’єктом. Аналітичне конструювання при повній та неповній спостерігає мості вектору стану об’єкту керування. | 36 | | | 36 | | |||
| Усього за навчальною дисципліною | 135 | 17 | 17 | 90 | 11 | ||||
2.2. Проектування дидактичного процесу з видів навчальних занять.
2.2.1. Лекційні заняття, їх тематика і обсяг
| № пор. | Назва теми | Обсяг навчальних занять (год) | |
| лекції | СРС | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Модуль №1 „Динамічні системи, конструювання за методом варіаційного числення” | |||
| 1.1 | Введення. Загальна класифікація методів аналітичного конструювання. Ціль аналітичного конструювання. Огляд критеріїв якості, що використовуються в теорії аналітичного конструювання. | 2 | 8 |
| 1.2 | Поняття динамічної системи. Формування критеріїв якості. Квадратичний критерій якості функціювання динамічної системи. Математичні описи динамічної системи, що використовуються в аналітичному конструюванні. Визначення спостерігаємості і керованості динамічної системи. Дуальний зв’язок між спостерігаємістю і керованістю динамічної системи | 2 | 2 |
| 1.3 | Зміст методів класичного варіаційного числення, що використовують в аналітичному конструюванні динамічних систем. Формування квадратичного критерію якості. Необхідні і достатні умови існування екстремуму. Рівняння Ейлера.. | 2 | 2 |
| 1.4 | Формулювання задачі Лагранжа на умовний екстремум Розв’язання задачі Лагранжа. Аналітичне конструювання системи керування при повній спостерігаємості керованого об’єкта. | 2 | 2 |
| 1.5 | Модульна контрольна робота №1 | 2 | 2 |
| Усього за модулем №1 | 10 | 16 | |
| Модуль №2 „Аналітичні методи конструювання динамічних систем” | |||
| 2.1 | Зміст принципу максимуму. Квадратичний критерій якості динамічної системи. Лінійний об’єкт керування. Формування функції Гамільтона. Одержання характеристичного визначника системи рівнянь. | 2 | 2 |
| 2.2 | Аналітичне конструювання динамічних систем з використанням метода динамічного програмування. Застосування принципу оптимальності Беллмана. Одержання функціонального рівняння Беллмана. | 2 | 4 |
| 2.3 | Модифікації задачі аналітичного конструювання, стислий перелік, зміст окремих задач. Аналітичне конструювання за методом модального управління. Аналітичне конструювання при неповній спостерігає мості об’єкту керування. Спостерігачі стану об’єкту. | 2 | 4 |
| 2.4 | Модульна контрольна робота №2 | 1 | 2 |
| Усього за модулем №2 | 7 | 12 | |
| Усього за навчальною дисципліною | 17 | 26 | |
2.2.2. Лабораторні заняття, їх тематика і обсяг
| № пор. | Назва теми | Обсяг навчальних занять, | |
| Лабор. Заняття | СРС | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Модуль №1 „Динамічні системи, конструювання за методом варіаційного числення” | |||
| 1.1 | Формування та дослідження видів представлення математичних моделей динамічних систем. | 4 | 8 |
| 1.2 | Автоматизоване визначення керованості та спостерігаємості динамічної системи за її математичною моделлю. | 2 | 2 |
| 1.3 | Аналітичне конструювання динамічної системи за методом варіаційного числення. | 4 | 4 |
| Усього за модулем №1 | 10 | 14 | |
| Модуль №2 „Аналітичні методи конструювання динамічних систем” | |||
| 2.1 | Аналітичне конструювання динамічної системи за методом динамічного програмування.. | 2 | 2 |
| 2.2 | Аналітичне конструювання динамічної системи за методом модального управління. | 2 | 4 |
| 2.3 | Аналітичне конструювання динамічної системи із спостерігачем вектору стану в контурі керування. | 3 | 6 |
| Усього за модулем №2 | 7 | 12 | |
| Усього за навчальною дисципліною | 17 | 28 | |
2.2.3. Індивідуальна робота
За навчальним планом на індивідуальну роботу приділяється 11 годин. Основні види її проведення – співбесіди та навчальні заняття за напрямками:
- аналітичне конструювання нестаціонарних динамічних систем – 2 год.;
- аналітичне конструювання за допомогою чисельних методів – 2 год.;
- аналітичне конструювання за критерієм узагальненої роботи – 2 год.;
- аналітичне конструювання із спостерігачем вектору стану у структурі динамічної системи 2 год.;
- аналітичне конструювання для нелінійних об’єктів – 2 год.;
- аналітичне конструювання дискретних (цифрових) систем – 1 год.
2.2.4. Самостійна робота студента і контрольні заходи
| № тижня | Зміст самостійної роботи студента | Обсяг, СРС (годин) | Форма кон-тролю | № тижня, проведення контролю |
| 1 | Опрацювання матеріалу лекції № 1.1. | 8 | ПК | 2 |
| 2 | Підготовка до лабораторного заняття № 1.1 | 4 | ПК | 2 |
| 3 | Опрацювання матеріалу лекції № 1.2. | 2 | ПК | 4 |
| 3-15 | Виконання курсової роботи | 36 | Захист КР | 15 |
| 4 | Підготовка до лабораторного заняття № 1.1 | 4 | ПК | 5 |
| 5 | Опрацювання матеріалу лекції № 1.3. | 2 | ПК | 6 |
| 6 | Підготовка до лабораторного заняття № 1.2. | 2 | ПК | 6 |
| 7 | Опрацювання матеріалу лекції № 1.4. | 2 | ПК | 8 |
| 8 | Підготовка до лабораторного заняття № 1.3. | 2 | ПК | 9 |
| 9 | Підготовка до МКР №1. | 1 | МК | 10 |
| 10 | Підготовка лабораторного заняття № 1.3 | 2 | ПК | 11 |
| 11 | Опрацювання матеріалу лекції № 2.1. | 2 | ПК | 12 |
| 12 | Підготовка лабораторного заняття № 2.1. | 2 | ПК | 13 |
| 13 | Опрацювання матеріалу лекції № 2.2. | 4 | ПК | 14 |
| 14 | Підготовка лабораторного заняття № 2.2. | 4 | ПК | 15 |
| 15 | Опрацювання матеріалу лекції № 2.3. | 4 | ПК | 16 |
| 16,17 | Підготовка лабораторного заняття № 2.3. | 6 | ПК | 16,17 |
| 17 | Підготовка до МКР №2. | 2 | МК | 17 |
| Усього за навчальною дисципліною | 90 | | | |
2.2.4.1. Курсова робота.
Курсова робота (КР) з дисципліни виконується у дев’ятому семестрі, відповідно до затверджених в установленому порядку методичних рекомендацій, з метою закріплення та поглиблення теоретичних знань та вмінь, набутих студентом у процесі засвоєння всього навчального матеріалу дисципліни.
Курсова робота має за мету навчити студента аналізувати зміст задачі аналітичного конструювання, структуру об’єкту керування, обмеження, що накладаються на координати об’єкта та на керування; також обирати математичний апарат опису динамічної системи, обчислювати оптимальний алгоритм керування, аналізувати одержані результати.
Тема курсової роботи: “Аналітичне конструювання динамічної системи за квадратичним критерієм якості”
Курсова робота містить:
- аналіз завдання на аналітичне конструювання;
- визначення керованості та спостерігаємості об’єкту керування;
- розрахунок оптимального управління згідно заданого аналітичного методу;
- формування математичних описів одержаної динамічної системи;
- розрахунок власне оптимального керування заданим аналітичним методом;
- складання математичної моделі динамічної системи;
- розробка програмного коду щодо визначення і аналізу динамічних характеристик одержаної динамічної системи в діалоговому режимі.
Виконання, оформлення та захист КР здійснюється студентом в індивідуальному порядку відповідно до методичних рекомендацій.
Час, потрібний для виконання КР – 36 годин самостійної роботи.
3. Навчально-методичні матеріали з дисципліни
3.1. Основна та додаткова література
Основна література
- КРАСОВСКИЙ А.А. Системы автоматического управления полетом и их аналитическое конструирование. М., Наука. 1973. - 558 с.
-
АФАНАСЬЕВ В.Н. КОЛМАНОВСКИЙ В.Б., НОСОВ В.Р. Математическая теория конструирования систем управления. М.: Высшая школа, 1989, 447 с.
ЗОТОВ М.Г. Аналитическое конструирование стационарных управляющих устройств. М., Высшая школа, 1987.
- ЧУРАКОВ Е.П. Оптимальные и адаптивные системы. М., Высшая школа, 1987.
Додаткова література
- УНГУРЯН С.Г., ЛУПАНДИН М.В. Расчет системы автоматического управления самолета. К., КИИГА. 1971.-134с.
- ЭЙКХОФФ П. Основы идентификации систем управления. М. Мир, 1975, 684 с.
- АЛЕКСАНДРОВ А.Д., АНДРЕЕВ В.П., КЕЙН В.М. и др. Системы цифрового управления самолетом. М., Машиностроение. 1983. - 223 с.
- БІМБАС В.О., ТУНІК А.А. “Системи керування повітряним рухом кораблів. Терміни та визначення. Киев, Держстандарт України, 1996.
- БУРИЧЕНКО Л.А. Охрана труда ГА, М.: Транспорт, 1978.
4. рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь
4.1. Основні терміни, поняття, означення.
4.1.1. Семестровий екзамен – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр. Складання екзамену здійснюється під час екзаменаційної сесії в комісії, яку очолює завідувач кафедри, відповідно до затвердженого в установленому порядку розкладу.
З метою забезпечення об’єктивності оцінок та прозорості контролю набутих студентами знань та вмінь, семестровий контроль здійснюються в університеті в письмовій формі або з використанням комп’ютерних інформаційних технологій. Ця норма не розповсюджується на дисципліни, викладення навчального матеріалу з яких потребує від студента переважно усних відповідей. Перелік дисциплін з усною (комбінованою) формою семестрового контролю встановлюється окремо за кожним напрямом (спеціальністю) підготовки фахівців з дозволу проректора з навчальної роботи.
4.1.2. Семестровий диференційований залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни на підставі результатів виконання ним усіх видів запланованої навчальної роботи протягом семестру: аудиторної роботи під час лекційних, практичних, семінарських, лабораторних занять тощо та самостійної роботи при виконанні індивідуальних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо).
Семестровий диференційований залік не передбачає обов’язкову присутність студента і виставляється за умови, що студент виконав усі попередні види навчальної роботи, визначені робочою навчальною програмою дисципліни, та отримав позитивні (за національною шкалою) підсумкові модульні рейтингові оцінки за кожен з модулів. При цьому викладач для уточнення окремих позицій має право провести зі студентом додаткову контрольну роботу, співбесіду, експрес-контроль тощо.
4.1.3. Кредитно-модульна система – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні двох складових: модульної технології навчання та кредитів (залікових одиниць) і охоплює зміст, форми та засоби навчального процесу, форми контролю якості знань та вмінь і навчальної діяльності студента в процесі аудиторної та самостійної роботи. Кредитно-модульна система має за мету поставити студента перед необхідністю регулярної навчальної роботи протягом усього семестру з розрахунком на майбутній професійний успіх.
4.1.4. Навчальний модуль – це логічно завершена, відносно самостійна, цілісна частина навчального курсу, сукупність теоретичних та практичних завдань відповідного змісту та структури з розробленою системою навчально-методичного та індивідуально-технологічного забезпечення, необхідним компонентом якого є відповідні форми рейтингового контролю.
4.1.5. Кредит (залікова одиниця) – це уніфікована одиниця виміру виконаної студентом аудиторної та самостійної навчальної роботи (навчального навантаження), що відповідає 36 годинам робочого часу.
4.1.6. Рейтинг (рейтингова оцінка) – це кількісна оцінка досягнень студента за багатобальною шкалою в процесі виконання ним заздалегідь визначеної сукупності навчальних завдань.
4.1.7. Рейтингова система оцінювання – це система визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного (проміжного) та семестрового (підсумкового) контролю, з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS.
РСО передбачає використання поточної, контрольної, підсумкової, підсумкової семестрової модульних рейтингових оцінок, а також екзаменаційної та підсумкової семестрових рейтингових оцінок.
4.1.7.1. Поточна модульна рейтингова оцінка складається з балів, які студент отримує за певну навчальну діяльність протягом засвоєння даного модуля – виконання та захист індивідуальних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо), лабораторних робіт, виступи на семінарських та практичних заняттях тощо.
4.1.7.2. Контрольна модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання модульної контрольної роботи з даного модуля.
4.1.7.3. Підсумкова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума поточної та контрольної модульних рейтингових оцінок з даного модуля.
4.1.7.4. Підсумкова семестрова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума підсумкових модульних рейтингових оцінок, отриманих за засвоєння всіх модулів.
4.1.7.5. Екзаменаційна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання екзаменаційних завдань.
4.1.7.6. Залікова рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання всіх видів навчальної роботи протягом семестру.
4.1.7.7. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка визначається як сума підсумкової семестрової модульної та екзаменаційної (залікової – у випадку диференційованого заліку) рейтингових оцінок (в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS).
Підсумкова рейтингова оцінка з дисципліни, яка викладається протягом декількох семестрів, визначається як середньозважена оцінка з підсумкових семестрових рейтингових оцінок у балах з наступним її переведенням у оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS. Зазначена підсумкова рейтингова оцінка з дисципліни заноситься до додатку до диплому фахівця.
4.2. Рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь
4.2.1. Оцінювання окремих видів виконаної студентом навчальної роботи здійснюється в балах відповідно до табл. 4.1.
Таблиця 4.1
Оцінювання окремих видів навчальної роботи студента
| Модуль №1 | Модуль №2 | Модуль №3 | Мах Кільк. Балів | ||
| Вид навчальної роботи | Мах Кільк. балів | Вид навчальної роботи | Мах Кільк. балів | Мах Кільк. Балів | |
| Виконання та захист лабор. роботи № 1.1 | 8 | Виконання та захист лабор. роботи № 2.1 | 8 | | |
| Виконання та захист лабор. роботи № 1.2 | 8 | Виконання та захист лабор. роботи № 2.2 | 8 | | |
| Виконання та захист лабор. роботи № 1.3 | 9 | Виконання та захист лабор. роботи № 2.3 | 9 | | |
| Виконання модульної контрольної роботи №1 | 10 | Виконання модульної контрольної роботи №2 | 10 | | |
| Усього за модулем № 1 | 35 | Усього за модулем №2 | 35 | | |
| Виконання та захист курсової роботи | 18 | ||||
| Диф. Залік | 12 | ||||
| Усього за 9 семестр | 100 | ||||
4.2.2. Виконаний вид навчальної роботи зараховується студенту, якщо він отримав за нього позитивну оцінку за національною шкалою відповідно до табл. 4.2.
Таблиця 4.2
Відповідність рейтингових оцінок за окремі види навчальної роботи
у балах оцінкам за національною шкалою
| | Оцінка за національною шкалою | |||
| Викон. та захист лабор.робіт № 1.3, 2.3 | Викон. та захист лаб.робіт № 1.1,1.2,2.1, 2.2 | Виконання модульної контрольної роботи № 1, 2 | Виконання та захист курсової роботи (модуль №3) | |
| 8 - 9 | 8 | 9 – 10 | 17 – 18 | Відмінно |
| 7 | 6 – 7 | 7 – 8 | 14 – 16 | Добре |
| 5 - 6 | 5 | 6 | 11 – 13 | Задовільно |
| Менше 5 | Менше 5 | Менше 6 | Менше 11 | Незадовіль. |
4.2.3. Якщо студент виконав та захистив курсову роботу поза встановлений термін з неповажних причин, то максимальна величина рейтингової оцінки в балах, яку може отримати студент за результатами захисту, дорівнює 16 (оцінці “Добре” за національною шкалою), тобто зменшується на два бали у порівнянні з наведеною в табл. 4.2.
4.2.4. Сума рейтингових оцінок, отриманих студентом за окремі види виконаної навчальної роботи, становить поточну модульну рейтингову оцінку, яка заноситься до відомості модульного контролю.
4.2.5. Якщо студент успішно (з позитивними за національною шкалою оцінками) виконав передбачені в даному модулі всі види навчальної роботи, то від допускається до модульного контролю з цього модуля.
4.2.6. Модульний контроль здійснюється в комісії, яку очолює завідувач кафедри, шляхом виконання студентом модульної контрольної роботи тривалістю до двох академічних годин.
4.2.7. Сума поточної та контрольної модульної рейтингових оцінок становить підсумкову модульну рейтингову оцінку, яка виражається в балах та за національною шкалою відповідно до табл. 4.3.
Таблиця 4.3
Відповідність підсумкових модульних рейтингових оцінок
у балах оцінкам за національною шкалою
| Модуль № 1.2 | Модуль № 3 | Оцінка за національною шкалою |
| 32 - 35 | 17 – 18 | Відмінно |
| 26 - 31 | 14 – 16 | Добре |
| 21 - 25 | 11 – 13 | Задовільно |
| менше 21 | Менше 11 | Незадовільно |
4.2.9. Модуль зараховується студенту, якщо він під час модульного контролю отримав позитивну (за національною шкалою) контрольну модульну рейтингову оцінку (табл. 4.2) та позитивну підсумкову модульну рейтингову оцінку (табл. 4.3).
Увага! Якщо студент виконував навчальну роботу протягом семестру з порушенням встановлених термінів і не отримав (отримав мало) заохочувальних додаткових балів, то наявність у нього навіть позитивних (за національною шкалою) рейтингових оцінок за окремі види навчальної роботи та позитивної контрольної модульної рейтингової оцінки не гарантує, що його підсумкова модульна рейтингова оцінка буде позитивною.
У цьому випадку студент повинен виконати додаткове індивідуальне завдання за узгодженою з викладачем темою і захистити його з позитивною (за національною шкалою) оцінкою (табл. 4.2), яка має бути додана до поточної модульної рейтингової оцінки.
4.2.10. У випадку відсутності студента на модульному контролі з будь-яких причин (через не допуск, хворобу тощо), проти його прізвища у колонці “Контрольна модульна рейтингова оцінка” відомості модульного контролю робиться запис “Не з’явився”, а у колонці “Підсумкова модульна рейтингова оцінка” – “Не атестований”.
При цьому студент вважається таким, що не має академічної заборгованості, якщо він має допуск до модульного контролю і не з’явився на нього з поважних причин, підтверджених документально. У протилежних випадках студент вважається таким, що має академічну заборгованість.
Питання подальшого проходження студентом модульного контролю у цих випадках вирішується в установленому порядку.
4.2.11. У випадку отримання незадовільної контрольної модульної рейтингової оцінки студент повинен повторно пройти модульний контроль в установленому порядку.
4.2.12. При повторному проходженні модульного контролю максимальна величина контрольної модульної рейтингової оцінки в балах, яку може отримати студент, дорівнює восьми (оцінці “Добре” за національною шкалою), тобто зменшується на два бали у порівнянні з наведеною в табл. 4.2.
4.2.13. Перескладання позитивної підсумкової модульної рейтингової оцінки з метою її підвищення не дозволяється.
4.2.14. Сума підсумкових модульних рейтингових оцінок у балах становить підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку, яка переховується в оцінку за національною шкалою (табл. 4.4).
| | Таблиця 4.4 | | | Таблиця 4.5 |
| Відповідність підсумкових семестрових модульних рейтингових оцінок у балах оцінкам за національною шкалою | | Відповідність екзаменаційної рейтингової оцінки в балах оцінці за національною шкалою | ||
| Оцінка в балах | Оцінка за національною шкалою | | Оцінка в балах | Оцінка за національною шкалою |
| 79-88 | Відмінно | | 11-12 | Відмінно |
| 66-78 | Добре | | 9-10 | Добре |
| 53-65 | Задовільно | | 7-8 | Задовільно |
| менше 53 | Незадовільно | | менше 7 | Незадовільно |
4.2.15. Сума підсумкової семестрової модульної та екзаменаційної рейтингових оцінок у балах становить підсумкову семестрову рейтингову оцінку, яка переховується в оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS (табл. 4.6).
Таблиця 4.6
Відповідність підсумкових семестрових рейтингових оцінок
у балах оцінкам за національною шкалою та шкалою ECTS
| Оцінка в балах | Оцінка за національною шкалою | Оцінка за шкалою ECTS | |
| Оцінка | Пояснення | ||
| 90-100 | Відмінно | A | Відмінно (відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок) |
| 82 – 89 | Добре | B | Дуже добре (вище середнього рівня з кількома помилками) |
| 75 – 81 | C | Добре (в загальному вірне виконання з певною кількістю суттєвих помилок) | |
| 67 – 74 | Задовільно | D | Задовільно (непогано, але зі значною кількістю недоліків) |
| 60 – 66 | E | Достатньо (виконання задовольняє мінімальним критеріям) | |
| 35 – 59 | Незадовільно | FX | Незадовільно (з можливістю повторного складання) |
| 1 – 34 | F | Незадовільно(з обов’язковим повторним курсом) | |
4.2.16. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка в семестрі, в якому передбачений диференційований залік, дорівнює сумі підсумкової семестрової модульної рейтингової оцінки та залікової рейтингової оцінки, встановленої для кожної категорії підсумкових семестрових модульних рейтингових оцінок (для “Відмінно” – 11 балів, для “Добре” – 9 балів, для “Задовільно” – 7 балів).
4.2.17. Перескладання позитивної підсумкової семестрової рейтингової оцінки з метою її підвищення не дозволяється.
4.2.18. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS заноситься до заліково-екзаменаційної відомості, навчальної картки та залікової книжки студента.
4.2.19. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка заноситься до залікової книжки та навчальної картки студента, наприклад, так: 92/Відм./А, 87/Добре/В, 79/Добре/С, 68/Задов./D, 65/Задов./Е тощо.
4.2.20. Підсумкова модульна рейтингова оцінка, отримана студентом за результатами захисту курсової роботи (у даному випадку – модуль №3), окрім відомості модульного контролю, заноситься також до навчальної картки та залікової книжки студента, наприклад, так: 17/Відм., 14/Добре, 11/Задов..