Geum.ru

Робоча навчальна програма навчальної дисципліни " Спеціалізовані цифрові обчислювальні машини" (за кредитно-модульною системою) Напрям: 0925 „Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані

Вид материалаДокументы

Содержание


2. Зміст навчальної дисципліни
3. Навчально-методичні матеріали з дисципліни та інформаційно-методичне забезпечення
4. Рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь
1. Пояснювальна записка
1.2. Завдання вивчення навчальної дисципліни
1.3. Місце навчальної дисципліни в системі професійної підготовки фахівця
1.4. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальної дисципліни
1.5. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальних модулів
1.6. Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни
2. Зміст навчальної дисципліни
Модульна контрольна робота №1
Модуль №2 „Принципи побудови бортових ЦОМ”
2.2. Проектування дидактичного процесу з видів навчальних занять
Обсяг навчальних занять (годин)
Модуль №1 „Основні принципи організації СЦОМ
Принципи організації управляючих ЦОМ для спеціалізованого інформаційно-обчислювального комплексу (СІОК).
Принципи організації управляючих ЦОМ для спеціалізованого інформаційно-обчислювального комплексу (СІОК).
Загальні принципи організації обміну інформацією
Загальні принципи організації обміну інформацією
Організація функціонування СЦОМ
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2


НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Інститут електроніки та систем управління

Факультет аерокосмічних систем управління

Кафедра авіаційних комп’ютерно-інтегрованих комплексів


ЗАТВЕРДЖУЮ
Проректор з навчальної роботи

_________________М.С. Кулик
” “________________2008 р.

Індекс Р 06-8.092502 - 9


РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА


навчальної дисципліни

“Спеціалізовані цифрові обчислювальні машини”

(за кредитно-модульною системою)


Напрям: 0925 „Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані

технології”

Спеціальність 8.092502 “Комп’ютерно-інтегровані технологічні процеси і

виробництва”


Курс 5 Семестр 10

Іспит  10 семестр

Лекції 6

Лабораторні заняття 8

Самостійна робота 104

Індивідуальна робота 4

Всього годин 162

Домашні завдання 2 (10 семестр)


Київ – 2008

Робоча навчальна програма дисципліни „Спеціалізовані цифрові обчислювальні машини” складена на основі робочого навчального плану №РСМ-3-502/01, напряму 0925 “ Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології”, спеціальності 8.092502 “Комп’ютерно-інтегровані технологічні процеси і виробництва”, навчальної програми цієї дисципліни індекс Н-3-8.092502-6, затвердженої 12.06.2002, “Тимчасового Положення про організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою (в умовах педагогічного експерименту)” та “Тимчасового Положення про рейтингову систему оцінювання”, затверджених наказом ректора від 15.06.2004 №122/од.




Робочу навчальну програму склали

доцент, кандидат технічних наук О. Ю. Красноусова

асистент Т.І. Лукінова


Робоча навчальна програма обговорена на засіданні кафедри авіаційних комп’ютерно-інтегрованих комплексів, протокол № 4 від 28.01. 2008 р.

Завідувач кафедри АКІК Синєглазов В.М.


Робоча навчальна програма обговорена та ухвалена на засіданні науково-методично-редакційної комісії факультету аерокосмічних систем управління, протокол №7 від 12.02. 2008 p.

Голова НМРК Вовк В.Г.


“Згоден”

Декан факультету аерокосмічних систем управління

________________Кривоносенко О.П.

“___”_________2008 р.


ЗМІСТ


Вступ ............................................................................................................

1. Пояснювальна записка ............................................................................

1.1. Мета викладання навчальної дисципліни ................................................

1.2. Завдання вивчення навчальної дисципліни ..............................................

1.3. Місце навчальної дисципліни в системі професійної підготовки

фахівця .........................................................................................................

1.4. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальної дисципліни ..............

1.5. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальних модулів……………

1.6. Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни................................

2. Зміст навчальної дисципліни .................................................................

2.1. Тематичний план навчальної дисципліни ................................................

2.2. Проектування дидактичного процесу з видів навчальних занять ..............

2.2.1. Лекційні заняття, їх тематика і обсяг ..................................................

2.2.2. Лабораторні заняття, їх тематика і обсяг ...........................................

2.2.3. Індивідуальна робота …………………………………………………

2.2.4 Самостійна робота студента і контрольні заходи................................

2.2.4.1. Домашні завдання..........................................................................

3. Навчально-методичні матеріали з дисципліни та інформаційно-методичне забезпечення.................................................................................

3.1. Основна та додаткова література..........................................

3.2. Перелік навчально-методичних посібників і методичних матеріалів до ТЗН..................................................................................................................

4. Рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь................................................................................................................... 4.1 Основні терміни, поняття, означення.......................................................

4.2. Рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь.............
4

4

4

4


4

4

5

6

7

7

7

7

8

9

9

10


10

10

11


11

11

13



ВСТУП


Однією з необхідних умов організації навчального процесу за кредитно-модульною системою є наявність робочої навчальної програми з кожної дисципліни, виконаної за модульно-рейтинговими засадами і доведеної до відома викладачів та студентів.

Рейтингова система оцінювання (РСО) є невід’ємною складовою робочої навчальної програми і передбачає визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного та семестрового контролю, з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS (European Credit Transfer System).


1. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


1.1. Мета викладання навчальної дисципліни

Метою дисципліни „Спеціалізовані цифрові обчислювальні машини” є – оволодіння теорією принципів побудови, конструкції і алгоритмів роботи спеціалізованих цифрових обчислювальних машин.

1.2. Завдання вивчення навчальної дисципліни

Головне завдання дисципліни – придбання навичок, щодо концепції і підходів побудови та основ застосування елементів спеціалізованих цифрових обчислювальних машин у створенні навичок по практичному використанню вивчених елементів при побудові спеціалізованих ЦОМ.

1.3. Місце навчальної дисципліни в системі професійної підготовки фахівця

Навчальна дисципліна відноситься до професійно орієнтованих дисциплін і використовує знання з загальнотеоретичних та інженерних дисциплін. У свою чергу ця навчальна дисципліна створює теоретичні та технічні засади для вивчення деяких спеціальних дисциплін за фахом.

1.4. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальної дисципліни

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

Знати:
  • специфічні особливості спеціалізованих цифрових обчислювальних машин;
  • задачі, які вирішують спеціалізовані цифрові обчислювальні машини та їх типові структури;
  • структурні схеми типових спеціалізованих цифрових обчислювальних машин, що відрізняються типами процесорів;
  • елементну базу спеціалізованих цифрових обчислювальних машин;
  • аналого-цифрові та цифро-аналогові перетворювачі;
  • цифрові методи і засоби обробки аналогових сигналів;
  • загальні принципи організації обміну інформацією і з’єднання елементів обладнання;
  • тенденції розвитку, використання та уніфікації СЦОМ;

Вміти:
  • досліджувати структури спеціалізованих цифрових обчислювальних машин;
  • проводити перевірки та виявляти похибки, які виникають при перевірці СЦОМ та її складових вузлів;
  • задавати та розшифровувати команди обміну інформацією;
  • досліджувати засоби передачі інформації в СЦОМ.

1.5. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальних модулів

Навчальний матеріал дисципліни структурований за модульним принципом і складається з двох навчальних модулів.

1.5.1. У результаті засвоєння навчального матеріалу навчального модуля №1 „Основні принципи організації СЦОМ” студент повинен

Знати:

- загальні принципи організації спеціалізованих цифрових обчислювальних машин та особливості архітектури управляючих ЦОМ;

- елементну базу СЦОМ;

- принципи функціонування аналого-цифрових та цифро-аналогових перетворювачів;

- організацію обміну інформацією в мультиплексних каналах інформаційного обміну;

Вміти:

- проводити розрахунок вибору найкращого аналогово-цифрового перетворювача методом аналізу ієрархій та вибірати раціональну розрядність перетворювача.

- досліджувати засоби передачі інформації в СЦОМ

1.5.2. У результаті засвоєння навчального матеріалу навчального модуля №2 „Принципи побудови бортових ЦОМ” студент повинен

Знати:

- типову структуру бортової ЦОМ та її основні характеристики;

- типові структури бортових цифрових обчислювальних систем;

- засоби підвищення надійності функціонування БЦОМ;

Вміти:

- розраховувати показники надійності БЦОМ.


1.6. Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни

Навчальна дисципліна „Спеціалізовані цифрові обчислювальні машини” відноситься до циклу програми підготовки спеціаліста.






























2. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


2.1. Тематичний план навчальної дисципліни

2.1. Тематичний план навчальної дисципліни

Таблиця 1

№

п/п
Назва теми
Обсяг навчальних занять

(год.)

Усього
Лекції
Лабора-торні
СРС
ІР

1
2
3
4
5
6
7

Модуль №1 „Основні принципи організації СЦОМ”

1.1
Загальні принципи організації спеціалізованих цифрових обчислювальних машин
6
2
-
4
-

1.2
Особливості архітектури управляючих ЦОМ. Елементна база СЦОМ.

10
4
-
6
-

1.3
Загальні принципи організації обміну інформацією
24
4
6
14
-

1.4
Організація функціонування СЦОМ. Організація обчислювального процесу.
12
6
-
6


1.5
Домашнє завдання
8
-
-
8
-

1.6
Модульна контрольна робота №1
4
-
2
2
-

Усього за модулем №1
64
16
8
40
0

Модуль №2 „Принципи побудови бортових ЦОМ”

2.1
Принципи побудови БЦОМ
16
2
4
10
-

2.2
Типові структури БЦОМ
14
2
2
10
-

2.3
Методи підвищення точності перетворювання вхідної інформації

Статистична обробка результатів перетворювання. Цифрова фільтрація. Цифрові фільтри.
18
4
-
10
4

2.4
Математичне забезпечення бортових обчислювальних машин
14
4
2
8
-

2.5
Надійність БЦОМ . Перспективи розвитку БЦОМ
12
2
2
8
-

2.6
Контроль та технічна експлуатація БЦОМ
12
4
-
8
-

2.7
Домашнє завдання
8
-
-
8
-

2.8
Модульна контрольна робота №2
4
2
-
2
-

Усього за модулем №2
98
20
10
64
4

Усього за навчальною дисципліною
162
36
18
104
4



2.2. Проектування дидактичного процесу з видів навчальних занять

2.2.1. Лекційні заняття, їх тематика і обсяг

Таблиця 2

№ п/п
Назва теми
Обсяг навчальних занять (годин)

Лекції
СРС

1
2
3
4

Модуль №1 „Основні принципи організації СЦОМ”

1.1
Загальні принципи організації спеціалізованих цифрових обчислювальних машин (СЦОМ). Класифікація та основні сфери використання. Структура спеціалізованої інформаційно-обчислювальної системи. Специфічні особливості. Надійність функціонування. Задачі, що вирішують спеціалізовані цифрові обчислювальні машини.
2
4

1.2
Принципи організації управляючих ЦОМ для спеціалізованого інформаційно-обчислювального комплексу (СІОК). Особливості архітектури управляючих ЦОМ. Надійність функціонування. Задачі, що вирішують спеціалізовані цифрові обчислювальні машини.
2
3

1.3
Принципи організації управляючих ЦОМ для спеціалізованого інформаційно-обчислювального комплексу (СІОК). Елементна база СЦОМ. Система команд управляючих ЦОМ. Способи адресації даних.
2
3

1.4
Загальні принципи організації обміну інформацією. Вимоги, які застосовуються до способів та засобів спряження СЦОМ з елементами комплексів. Організація обміну інформацією в мультиплексних каналах інформаційного обміну (МКІО). Структура мультиплексних каналів послідовної передачі інформації. Коди, що застосовуються для передачі інформації. Мова обміну інформацією.
2
4

1.5
Загальні принципи організації обміну інформацією. Аналого-цифрові та цифро-аналогові перетворювачі. Принцип функціонування. Параметри перетворювачів.
2
4

1.6
Організація функціонування СЦОМ. Організація роботи СЦОМ при виконанні завдання користувача. Призначення та структура центрального процесу. Організація внутрішніх шин.
2
2

1.7
Організація обчислювального процесу. Організація переривань. Планування загрузки процесора.
2
2

1.8
Організація обчислювального процесу. Алгоритми планування. Робочий цикл процесора. Способи підвищення продуктивності процесора.
2
2

Усього за модулем №1
16
24

Модуль №2 „Принципи побудови бортових ЦОМ”

2.1
Загальні принципи побудови бортових цифрових обчислювальних машин. Особливості структури бортових ЦОМ. Типова структура БЦОМ та її основні характеристики. Призначення функціональних пристроїв. Визначення вимагаємої швидкості БЦОМ. Засоби програмного забезпечення. Функціональні алгоритми та особливості їх реалізації.
2
6

2.2
Типові структури бортових цифрових обчислювальних систем (БЦОС). Шляхи зростання продуктивності обчислювальних машин. Класифікація обчислювальних структур по Фліну. Чотири основні класи обчислювальних структур. Многомашинні та багатопроцесорні БЦОС. Типи структур многомашинних БЦОС.
2
6

2.3
Методи підвищення точності перетворювання вхідної інформації. Типи похибок, що скривлює вхідну інформацію.


2
3

2.4
Методи підвищення точності перетворювання вхідної інформації Статистична обробка результатів перетворювання. Цифрова фільтрація. Цифрові фільтри.
2
3

2.5
Математичне забезпечення бортових обчислювальних машин та способи його розробки. Машинна мова та методи її застосування для розробки та аналізу програми БЦОМ.
2
2

2.6
Математичне забезпечення бортових обчислювальних машин Структура внутрішнього математичного забезпечення БЦОМ та організація обчислювального процесу. Інформаційно-операційні характеристики алгоритмів.
2
2

2.7
Надійність бортових цифрових обчислювальних систем. Оцінка надійності. Основні поняття. Апаратні та алгоритмічні засоби підвищення надійності. Вимоги до показників надійності БЦОМ
2
8

2.8
Контроль та технічна експлуатація БЦОМ. Апаратурні методи контролю. Ефективність апаратурного контролю.Програмні методи контролю.
2
4

2.9
Контроль та технічна експлуатація БЦОМ. Тест-програма БЦОМ. Ефективність тесту вбудованого контролю. Застосування контрольно-перевірочної апаратури та програмного контролю для діагностики відмов БЦОМ
2
4

2.10
Модульна контрольна робота №2
2
2

Усього за модулем №2
20
40


2.2.2. Лабораторні заняття, їх тематика і обсяг

Таблиця 3

№ п/п
Назва теми
Обсяг навчальних занять

Лабор. заняття
СРС

1
2
3
4

Модуль №1 „Основні принципи організації СЦОМ”

1.1
Дослідження каналів інформаційного обміну БЦОМ: основи організації КІО на базі міжнародного стандарту ARINC-429.

2
2

1.2
Дослідження каналів інформаційного обміну БЦОМ: Вивчення послідовного коду стандарту. Кодування та декодування слів.
2
2

1.3
Вивчення інерціальної системи І-21 з імітатором цифрових сигналів ІЦС-1.
2
2

1.4
Модульна контрольна робота №1
2
2

Усього за модулем №1
8
8

Модуль №2 „Принципи побудови бортових ЦОМ”

2.1
Дослідження контурів спряження контрольної апаратури з БЦОМ-20: вивчення призначення блоків контрольної перевірочної апаратури. Виконуємі функції. Дослідження впливу результатів спряження контрольної перевірочної апаратури з блоками ЦВМ.
4
4

2.2
Дослідження пристроїв вводу-виводу спеціалізованої БЦОМ-20: вивчення принципу роботи, особливостей конструкції та дослідження пристроїв вводу-виводу. Перевірка точності пристроїв вводу-виводу.
2
4

2.3
Дослідження ланцюгів формування справності БЦОМ: вивчення систем контролю БЦОМ, тест програм, перевірки ланцюгів формування сигналів справності.
2
4

2.4
Дослідження пристроїв БЦОМ-виробыв: NAVIOR-14, NAVIOR-S, NAVIOR-Т: вивчення систем контролю БЦОМ, тест програм, перевірки ланцюгів формування та перевірка точності пристроїв сигналів справності.
2
4

Усього за модулем №2
10
16

2.2.3. Індивідуальна робота

За навчальним планом на індивідуальну роботу приділяється 4 години. Основні види її проведення – співбесіди та навчальні заняття за напрямками:
  • статистична обробка результатів перетворювання– 1 година;
  • дослідження протоколів роботи БЦОМ;
  • цифрова фільтрація – 1 години;
  • цифрові фільтри – 1 години.

2.2.4 Самостійна робота студента і контрольні заходи

Таблиця 4


Номер модуля
Номер тижня
Зміст самостійної роботи студента
Обсяг, год.
Форма контролю
Номер тижня, коли проводиться контроль

М1
1
Опрацювання матеріалу лекції теми №1.1
4
ПК
1

2
Опрацювання матеріалу лекції теми №1.2

3
ПК
2

2
Виконання та захист лабораторної роботи №1.1
2
ЛК
2

3
Опрацювання матеріалу лекції теми №1.3
3
ПК
3

4
Опрацювання матеріалу лекції теми №1.4
4
ПК
4

4
Виконання та захист лабораторної роботи №1.2
2
ЛК
4

5
Опрацювання матеріалу лекції теми №1.5
4
ПК
5

6
Виконання та захист лабораторної роботи №1.3
2
ЛК
6

6
Опрацювання матеріалу лекції теми №1.6
2
ПК
6

7
Опрацювання матеріалу лекції теми №1.7
2
ПК
7

7
Підготовка ДЗ
8
ДЗ
8

8
Опрацювання матеріалу лекції теми №1.8
2
ПК
8

8
Підготовка до модульної контрольної роботи №1
2
МК1
8

Всього
40

М М2
9
Опрацювання матеріалу лекції теми №2.1
6
ПК
9

10
Опрацювання матеріалу лекції теми №2.2
6
ПК
10

10
Підготовка до виконання лабораторної роботи №2.1
2
ЛК
10

11
Опрацювання матеріалу лекції теми №2.3
3
ПК
11

12
Опрацювання матеріалу лекції теми №2.4
3
ПК
12

12
Підготовка до захисту лабораторної роботи №2.1
2
ЛК
12

13
Опрацювання матеріалу лекції теми №2.5
2
ПК
13

13
Підготовка ДЗ
8
ДЗ
14

14
Опрацювання матеріалу лекції теми №2.6
2
ПК
14

14
Виконання та захист лабораторної роботи №2.2
4
ЛК
14

15
Опрацювання матеріалу лекції теми №2.7
8
ПК
15

16
Опрацювання матеріалу лекції теми №2.8
4
ПК
16

16
Виконання та захист лабораторної роботи №2.3
4
ЛК
16

17
Опрацювання матеріалу лекції теми №2.9
4
ПК
17

18
Виконання та захист лабораторної роботи №2.4
4
ЛК
18

18
Підготовка до модульної контрольної роботи №2
2
МК2
18

Всього
64

Разом по дисципліні
104


2.2.4.1. Домашні завдання

Домашнє завдання №1 має за мету проводити розрахунок вибору найкращого аналогово-цифрового перетворювача методом аналізу ієрархій. На першому етапі визначаються найбільш важливі елементи проблеми. В цьому випадку визначаються пріоритети елементів на рівні альтернатів, які найкращим чином відображають умови задачі. Для визначення пріоритетів показників, оцінки кожної з альтернатів по показникам та визначення найважливішої з них, використовується метод попарного порівняння.

На другому етапі іде порівняння показників кожної альтернативи.

Домашнє завдання №2 має за мету проводити вибір раціональної розрядності перетворювача. Вибір проводиться на підставі заданого значення діапазону вимірювальної величини параметра та похибки квантування.

ДЗ1 – „Вибір аналого-цифрового перетворювача методом аналізу ієрархій”.

ДЗ2 – „Вибір раціональної розрядності перетворювача”.

Для виконання кожного домашнього завдання планується 8 годин самостійної роботи.


3. Навчально-методичні матеріали з дисципліни


3.1. Основна та додаткова література

основна:
  1. Ю.М.Смирнов, Г.Н.Воробьев. Специализированные ЭВМ. -М.: Высшая школа, 1989-144с.
  2. С.Е.Прозоров. Цифровые вычислительные системы авиационных комплексов. –К.: КИИГА, 1999-159с.
  3. Ю.М.Кочетков. Бортовые вычислительные машины. –М.: ИА им. Н.Е.Жуковского, 1989-496с.
  4. В.И.Матов, Ю.А.Белоусов, Г.П.Федосеев. Бортовые цифровые вычислительные машины и системы. –М.: Высш.школа, 1988-216с.

додадкова:
  1. Справочник. Цифровые и аналоговые интегральные микросхемы. Под ред. Якубовского С.В., -М.: Радио и связь, 1989-496с.
  2. Б.Л.Толстых, И.Л.Талых и др. Мини- и микро-ЭВМ семейства «Электроника» -М.: Радио и связь, 1987.
  3. Лабораторные работы 1-7. Автоматизированные бортовые системы управления пилотажно-навигационных комплексов воздушных суден К., КИИГА, 1995-175с.
  4. Лабораторные работы 8-12, Автоматические системы управления воздушных суден К., КИИГА, 1994-151с.
  5. ГОСТ 26.001-80. Единая система стандартов приборостроения. Основные положения.
  6. Александров А.Д., Андреев В.П., Кейн В.М. и др. Системы цифрового управления самолетом. –М.: Машиностроение. 1983-223с.
  7. Буриченко Л.А. «Охрана труда ГА», -М.: Транспорт. 1978.
  8. ГОСТ 12.1.009-76 «Электробезопасность. Термины и определения».



3.2. Перелік навчально-методичних посібників і методичних матеріалів до ТЗН


№

п/п
Назва посібника
Кількість

1.
Плакати з сфер призначення спеціалізованих ЕОМ, сфер промислового виробництва та транспорту, сфера спеціального призначення
1-5

2.
Плакати: структурні схеми бортових цифрових обчислювальних систем, архітектура БЦОМ
2-3

3.
Плакати: організація обчислювального процесу
4-5

4.
Плакати: структурні схеми пристроїв ЦОМ
6-8

5.
Методичні вказівки до лабораторних робіт
6-8


4. рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь


4.1. Основні терміни, поняття, означення


4.1.1. Семестровий екзамен – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр. Складання екзамену здійснюється під час екзаменаційної сесії в комісії, яку очолює завідувач кафедри, відповідно до затвердженого в установленому порядку розкладу.

З метою забезпечення об’єктивності оцінок та прозорості контролю набутих студентами знань та вмінь, семестровий контроль здійснюється в університеті в письмовій формі або з використанням комп’ютерних інформаційних технологій. Ця норма не розповсюджується на дисципліни, викладення навчального матеріалу з яких потребує від студента переважно усних відповідей. Перелік дисциплін з усною (комбінованою) формою семестрового контролю встановлюється окремо за кожним напрямом (спеціальністю) підготовки фахівців з дозволу проректора з навчальної роботи.

4.1.2. Семестровий диференційований залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни на підставі результатів виконання ним усіх видів запланованої навчальної роботи протягом семестру: аудиторної роботи під час лекційних, практичних, семінарських, лабораторних занять тощо та самостійної роботи при виконанні індивідуальних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо).

Семестровий диференційований залік не передбачає обов’язкову присутність студента і виставляється за умови, що студент виконав усі попередні види навчальної роботи, визначені робочою навчальною програмою дисципліни, та отримав позитивні (за національною шкалою) підсумкові модульні рейтингові оцінки за кожен з модулів. При цьому викладач для уточнення окремих позицій має право провести зі студентом додаткову контрольну роботу, співбесіду, експрес-контроль тощо.

4.1.3. Кредитно-модульна система – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні двох складових: модульної технології навчання та кредитів (залікових одиниць) і охоплює зміст, форми та засоби навчального процесу, форми контролю якості знань та вмінь і навчальної діяльності студента в процесі аудиторної та самостійної роботи. Кредитно-модульна система має за мету поставити студента перед необхідністю регулярної навчальної роботи протягом усього семестру з розрахунком на майбутній професійний успіх.

4.1.4. Навчальний модуль - це логічно завершена, відносно самостійна, цілісна частина навчального курсу, сукупність теоретичних та практичних завдань відповідного змісту та структури з розробленою системою навчально-методичного та індивідуально-технологічного забезпечення, необхідним компонентом якого є відповідні форми рейтингового контролю.

4.1.5. Кредит (залікова одиниця) – уніфікована одиниця виміру виконаної студентом аудиторної та самостійної навчальної роботи (навчального навантаження), що відповідає 36 годинам робочого часу.

4.1.6. Рейтинг (рейтингова оцінка) - це кількісна оцінка досягнень студента за багатобальною шкалою в процесі виконання ним заздалегідь визначеної сукупності навчальних завдань.

4.1.7. Рейтингова система оцінювання – це система визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного (проміжного) та семестрового (підсумкового) контролю з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS.

РСО передбачає використання поточної, контрольної підсумкової, підсумкової семестрової модульних рейтингових оцінок, а також екзаменаційної та підсумкової семестрових рейтингових оцінок.

4.1.7.1. Поточна модульна рейтингова оцінка складається з балів, які студент отримує за певну навчальну діяльність протягом засвоєння даного модуля – виконання та захист індивідуальних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо), лабораторних робіт, виступи на семінарських та практичних заняттях тощо.

4.1.7.2. Контрольна модульна рейтингова оцінка визначається ( в балах та за національною шкалою) за результатами виконання модульної контрольної роботи з даного модуля.

4.1.7.3. Підсумкова модульна рейтингова оцінка визначається ( в балах та за національною шкалою) як сума поточної та контрольної модульних рейтингових оцінок з даного модуля.

4.1.7.4. Підсумкова семестрова модульна рейтингова оцінка визначається ( в балах та за національною шкалою) як сума підсумкових модульних рейтингових оцінок, отриманих за засвоєння всіх модулів.

4.1.7.5. Екзаменаційна рейтингова оцінка визначається ( в балах та за національною шкалою) за результатами виконання екзаменаційних завдань.

4.1.7.6. Залікова рейтингова оцінка визначається ( в балах та за національною шкалою) за результатами виконання всіх видів навчальної роботи протягом семестру.

Таблиця 4.1

Оцінювання окремих видів навчальної роботи студента


Модуль №1
Модуль №2
Мах

к-ть

балів

Вид

навчальної роботи
Мах

к-ть балів
Вид

навчальної роботи
Мах

к-ть балів

Поточний контроль лекційний занять (тестування) (0,5  8=4)
4
Поточний контроль лекційний занять (тестування) (0,5  8=4)
4



Виконання та захист лабораторної роботи №1.1

6
Виконання та захист лабораторної роботи №2.1
6

Виконання та захист лабораторної роботи №1.2
6
Виконання та захист лабораторної роботи №2.2
6

Виконання та захист лабораторної роботи №2.3
6

Виконання та захист лабораторної роботи №1.3
6
Виконання та захист лабораторної роботи №2.4
6

Виконання та захист ДЗ
9
Виконання та захист ДЗ
9

Виконання модульної контрольної роботи №1
10
Виконання модульної контрольної роботи №2
10

Усього за модулем №1
41
Усього за модулем №2
47

Іспит
12






Усього за семестр
100

4.1.7.7. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка визначається як сума підсумкової семестрової модульної та екзаменаційної (залікової – у випадку диференційованого заліку) рейтингових оцінок (в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS). Зазначена підсумкова рейтингова оцінка з дисципліни заноситься до додатку до диплома фахівця.

4.2. Рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь

4.2.1 Оцінювання поточних, контрольних та семестрових видів виконаної студентом навчальної роботи здійснюється в балах відповідно до табл. 4.1.

4.2.2. Виконаний вид навчальної роботи зараховується студенту, якщо він отримав за нього позитивну оцінку за національною шкалою відповідно до таблиці 4.2.


Таблиця 4.2

Відповідність рейтингових оцінок за окремі види навчальної роботи

у балах оцінкам за національною шкалою

Оцінка в балах
Оцінка за національною шкалою

Виконання та захист

лабораторної роботи
Виконання та захист домашнього завдання

Виконання модульної

контрольної роботи

6
8-9
9-10
Відмінно

5
7
8
Добре

4
5-6
6-7
Задовільно

менше 4
менше 5
менше 6
Незадовільно


4.2.4 Сума рейтингових оцінок, отриманих студентом за окремі види виконаної навчальної роботи, становить поточну модульну рейтингову оцінку, яка заноситься до відомості модульного контролю.

4.2.5 Якщо студент успішно (з позитивними за національною шкалою оцінками) виконав передбачені в даному модулі всі види навчальної роботи, то від допускається до модульного контролю з цього модуля.

4.2.6 Модульний контроль здійснюється в комісії, яку очолює завідувач кафедри, шляхом виконання студентом модульної контрольної роботи у вигляді тестування тривалістю до двох академічних годин.

4.2.7 Сума поточної та контрольної модульної рейтингових оцінок становить підсумкову модульну рейтингову оцінку, яка виражається в балах та за національною шкалою відповідно до табл. 4.3


Таблиця 4.3

Відповідність підсумкових модульних рейтингових оцінок

у балах оцінкам за національною шкалою

Модуль №1
Модуль №2
Оцінка за національною шкалою

37-41
42-47
Відмінно

31-36
35-41
Добре

25-30
28-34
Задовільно

менше 25
менше 28
Незадовільно

4.2.8 Модуль зараховується студенту, якщо він отримав позитивну (за національною шкалою) підсумкову модульну рейтингову (табл. 4.3).

Увага! Якщо студент виконував навчальну роботу протягом семестру з порушенням встановлених термінів і не отримав (отримав мало) заохочувальних додаткових балів, то наявність у нього навіть позитивних (за національною шкалою) рейтингових оцінок за окремі види навчальної роботи та позитивної контрольної модульної рейтингової оцінки не гарантує, що його підсумкова модульна рейтингова оцінка буде позитивною.

У цьому випадку студент повинен виконати додаткове індивідуальне завдання за узгодженою з викладачем темою і захистити його з позитивною (за національною шкалою) оцінкою, яка має бути додана до поточної модульної рейтингової оцінки.

4.2.9 У випадку відсутності студента на модульному контролі з будь-яких причин (через не допуск, хворобу тощо), проти його прізвища у колонці “Контрольна модульна рейтингова оцінка” відомості модульного контролю робиться запис “Не з’явився”, а у колонці “Підсумкова модульна рейтингова оцінка” – “Не атестований”.

При цьому студент вважається таким, що не має академічної заборгованості, якщо він має допуск до модульного контролю і не з’явився на нього з поважних причин, підтверджених документально. У протилежних випадках студент вважається таким, що має академічну заборгованість.

Питання подальшого проходження студентом модульного контролю у цих випадках вирішується в установленому порядку.

4.2.10 У випадку отримання незадовільної контрольної модульної рейтингової оцінки студент повинен повторно пройти модульний контроль в установленому порядку.

4.2.11 При повторному проходженні модульного контролю максимальна величина контрольної модульної рейтингової оцінки в балах, яку може отримати студент, зменшується на один бал.

4.2.12 Перескладання позитивної підсумкової модульної рейтингової оцінки з метою її підвищення не дозволяється.

4.2.13 Сума підсумкових модульних рейтингових оцінок у балах становить підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку, яка перераховується в оцінку за національною шкалою (табл. 4.4).

4.2.14 Якщо студент має позитивну (за національною шкалою) підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку, то він допускається до семестрового контролю з дисципліни, який здійснюється в формі семестрового екзамену.

4.2.15 Семестровий екзамен здійснюється комісією, яку очолює завідувач кафедри, шляхом виконання студентом письмової екзаменаційної роботи тривалістю до трьох академічних годин.

4.2.16 Якщо студент під час семестрового екзамену отримав позитивну (за національною шкалою) екзаменаційну рейтингову оцінку (табл.4.3), то навчальний курс з дисципліни у даному семестрі йому зараховується.

У протилежному випадку він повинен повторно складати семестровий екзамен в установленому порядку.


Відповідність підсумкових семестрових модульних рейтингових оцінок у балах оцінкам за національною шкалою

Таблиця 4.4

Оцінка

в балах
Рейтингова екзаменаційна оцінка
Оцінка

за національною шкалою

79-88
11-12
Відмінно

66-78
9-10
Добре

53-65
7-8
Задовільно

менше 53
менше 7
Незадовільно