Робоча навчальна програма навчальної дисципліни " Організація та управління комп’ютерно-інтегрованими виробництвами" (за кредитно-модульною системою) Напрям: 0925 "Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології"

Вид материалаДокументы

Содержание


Напрям: 0925 “Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології”
Курс 4 Семестр 7
2. Зміст навчальної дисципліни
3. Навчально-методичні матеріали з дисципліни
4. Рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь
Пояснювальна записка
1.2. Завдання вивчення навчальної дисципліни
1.3. Місце навчальної дисципліни в системі професійної підготовки фахівця
1.4. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальної дисципліни
1.5. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальних модулів
1.6. Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни
2. Зміст навчальної дисципліни
2.2. Проектування дидактичного процесу з видів навчальних занять
2.2.2. Лабораторні заняття, їх тематика і обсяг
2.2.3. Самостійна робота студента і контрольні заходи
2.2.3.1. Домашнє завдання
3.2. Перелік наочних та інших навчально-методичних посібників, методичних матеріалів до ТЗН
4. Рейтингова система оцінювання набутих
4.2. Рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь
Усього за модулем
...
Полное содержание
Подобный материал:

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Інститут електроніки та систем управління

Факультет систем управління

Кафедра комп’ютерно-інтегрованих комплексів




“ ЗАТВЕРДЖУЮ ”

Проректор з навчальної роботи


_________________ М. Кулик

“____”______________ 2005 р.


Індекс: Р 01-8.092502-45




РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА


Навчальної дисципліни

Організація та управління комп’ютерно-інтегрованими

виробництвами”

(за кредитно-модульною системою)


Напрям: 0925 “Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології”



Спеціальність: 8.092502 “Комп’ютерно-інтегровані технологічні процеси і виробництва”


Курс 4 Семестр 7


Лекції 34 Диференційований залік – 7 Лабораторні заняття 34

Самостійна робота 67

Всього 135

Домашнє завдання  1


Київ 2005


Робоча навчальна програма складена на основі робочого навчального плану №РБ-3-502/01 напряму 0925 “Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології” спеціальності 8.092502 “Комп’ютерно-інтегровані технологічні процеси і виробництва”, навчальної програми дисципліни

“Організація та управління комп’ютерно-інтегрованими виробництвами” індекс Н-3-8.092502-45, затвердженої Проректором з навчальної роботи 30.09.03р., “Тимчасового Положення про організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою (в умовах педагогічного експерименту)” та “Тимчасового Положення про рейтингову систему оцінювання”, затверджених наказом ректора від 15.06.2004 №122/од.


Робочу навчальну програму склав:

доцент кафедри комп’ютерно-

інтегрованих комплексів М. Тупіцин




Робоча навчальна програма обговорена на засіданні кафедри комп’ютерно-інтегрованих комплексів, протокол №_____ від “_____”____________2005р.



Завідувач кафедри

доктор технічних наук, професор В. Синєглазов


Робоча навчальна програма обговорена та схвалена на засіданні науково-методично-редакційної комісії факультету систем управління інституту електроніки та систем управління, протокол №_____ від “_____”____________2005р.


Голова НМРК Ю. Безкоровайний


“Згоден”

Декан ФСУ

______________________ О. Кривоносенко

“____ “_______________ 2005 р.


ЗМІСТ



Вступ ............................................................................................................

1. Пояснювальна записка ............................................................................

1.1. Мета викладання навчальної дисципліни ................................................

1.2. Завдання вивчення навчальної дисципліни ..............................................

1.3. Місце навчальної дисципліни в системі професійної підготовки

фахівця .........................................................................................................

1.4. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальної дисципліни ..............

1.5. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальних модулів ...................

1.6. Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни .................................

2. Зміст навчальної дисципліни .................................................................

2.1. Тематичний план навчальної дисципліни ................................................

2.2. Проектування дидактичного процесу з видів навчальних занять ..............

2.2.1. Лекційні заняття, їх тематика і обсяг .....................................................

2.2.2. Лабораторні заняття, їх тематика і обсяг ..............................................

2.2.3.Самостійна робота студента і контрольні заходи .................................

2.2.3.1. Домашнє завдання.....................................................

3. Навчально-методичні матеріали з дисципліни .................................

3.1. Основна та додаткова література ..............................................................

3.2. Перелік наочних та інших навчально-методичних посібників,

методичних матеріалів до ТЗН ..................................................................

4. Рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь

4.1 Основні терміни, поняття, означення .......................................................

4.2. Рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь ....

4

4

4

4


4

5

5

5

6

6

7

7

8


9

9

9

9

10

10

10

10




ВСТУП


Однією з необхідних умов організації навчального процесу за кредитно-модульною системою є наявність робочої навчальної програми з кожної дисципліни, виконаної за модульно-рейтинговими засадами і доведеної до відома викладачів та студентів.

Рейтингова система оцінювання (РСО) є невід’ємною складовою робочої навчальної програми і передбачає визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного та семестрового контролю, з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS (European Credit Transfer System).

  1. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА



1.1. Мета викладання навчальної дисципліни


Основною метою вивчення дисципліни є надання майбутнім фахівцям основ науково-теоретичних знань і практичних навичок з організації та управління технологічні процесами і виробництвами.

1.2. Завдання вивчення навчальної дисципліни


Типові задачі організаційної та управлінської діяльності, якими повинен володіти фахівець спеціальності ”Комп’ютерно-інтегровані технологічні процеси і виробництва ” полягають у формуванні ринкової стратегії щодо автоматизації та комп’ютерно-інтегрованих технологій, організації технічної та економічної ефективності функціонування автоматизованих систем та комплексів.

Головна задача навчальної дисципліни полягає в підготовці студентів з основ аналізу теорії застосування методів в організаційному управлінні.


1.3. Місце навчальної дисципліни в системі професійної підготовки фахівця

Використовуючи знання, які будуть отримані фахівцем на базі здобутих знань і умінь, він має виконувати професійні задачі по науковому обґрунтуванню рішень, яки приймаються по організації управління виробництвом. Навчальна дисципліна відноситься до дисциплін вільного вибору студентів і використовує знання з загальнотеоретичних та інженерних дисциплін. У свою чергу ця навчальна дисципліна створює теоретичні та технічні засади для вивчення деяких спеціальних дисциплін за фахом.


1.4. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальної дисципліни

У результаті вивчення дисципліни студент повинен знати:

- основи інформатики та управління виробництвом;

- шляхи і методи дослідження операцій та управління в умовах, які не визначені, а також визначених;

- засоби статистики та контролю масових явищ.


У результаті вивчення дисципліни студент повинен вміти:

- використовувати математичні методи аналізу в управлінні;

- впроваджувати імітаційне моделювання стосовно управління виробництвом;

- запроваджувати моделювання задач управління з використанням ЕОМ;

- мати поняття з моделювання виробничої динаміки.


1.5. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальних модулів

Навчальний матеріал дисципліни структурований за модульним принципом і складається з двох навчальних модулів.

1.5.1.В результаті засвоєння навчального матеріалу навчального модуля №1 „Стохастичні системи та моделі виробництва” студент повинен:
  • Знати:
  • типові задачі лінійного програмування;

- метод Монте-Карло (метод статістіческіх допитаний);

- можливості метода імітаційного моделювання;

- методи і алгоритми підготовки процесу моделювання;

- основні поняття теорії ігор.

Вміти:
  • обрати потрібне раціональне середовище для моделювання процесу виробництва, наприклад, за допомогою ігрового підходу;
  • поставити та рішати задачі виробництва;
  • забезпечити необхідну точність проведення моделювання.

1.5.2. В результаті засвоєння навчального матеріалу навчального модуля №2 „Розрахунки показників виробництва” студент повинен:

Знати:

- засоби статистики та контролю масових явищ;

- характеристики стабільності виробничих процесів;

- розподілі ймовірностей: рівномірний, Пуассона, Гауса, логнормальний, Вейбула, Стьюдента;

- характеристики надійності складної апаратурі.

Вміти:

- використовувати розподілі ймовірностей при моделюванні задач виробництва;
  • рішати типові задачі стабільності та надійності технічних процесів;
  • розраховувати ризики замовника та виробника.


1.6. Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни


Навчальна дисципліна “Організація та управління комп’ютерно-інтегрованими виробництвами” відноситься до циклу професійно орієнтованих дисциплін. Для її вивчення студентам необхідно мати базові знання по загальнотеоретичних і інженерних дисциплінах: вищій математиці, фізиці, компютерним технологіям…

Комплекс знань, що формуються дисципліною, будуть використані при роботи над дипломним проектом, а також при роботи на підприємстві чи закладі після закінчення університету.


2. Зміст навчальної дисципліни

2.1. Тематичний план навчальної дисципліни.





пор.


Назва теми

Обсяг навчальних занять

(год.)

Усього

Лекції

Лабо-

раторні

СРС


1

2

3

4

5

6

Модуль №1 „Стохастичні системи та моделі виробництва.”

1.1

Мистецтво та наука в організаційному управлінні

6

2

2


2

1.2

Математичні методи в управлінні

16

4

4

8

1.3

Моделювання систем при випадкових умовах

18

4

6

8

1.4

Статистика та контроль масових явищ

16

4

4

8

1.5

Модульна контрольна робота №1

4

2

-

2

Усього за модулем №1

60

16

16

28

Модуль №2 “ Розрахунки показників виробництва

2.1

Характеристики і параметри статистичної сукупності

16

4

4

8

2.2

Аналіз стабільності виробничих процесів

16

4

4

8

2.3

Випадкові процеси

14

2

4

8

2.4

Контроль надійності

12

4

4

4

2.5

Показники виробництва, які не вирахуються

5

2

2

2

2.6

Домашнє завдання

8

-

-

8

2.7

Модульна контрольна робота №2

4

2

-

1

Усього за модулем №2

75

18

18

39

Усього за навчальною дисципліною

135

34

34

67



2.2. Проектування дидактичного процесу з видів навчальних занять

2.2.1. Лекційні заняття, їх тематика і обсяг





пор.


Назва теми

Обсяг навчальних занять (год.)

Лекції

СРС

1

2

3

4

Модуль №1 „Стохастичні системи та моделі виробництва

1.1

Предмет дисципліни. Стислий історичний огляд розвитку організації та управління виробничими процесами. Поняття сучасного виробництва. Класифікація факторів, які впливають на виробництво. Системи управління виробничими процесами.

Засоби досягнення мети.

2

1

1.2

Роль ЕОМ у виробництві. Моделювання – джерело інформації. Оптимальне управління. Критерій ефективності. Вибір цілі і мета ії досягнення.

2

2

1.3

Дослідження операцій. Методи дослідження операцій. Детерміновані та стохастичні моделі виробництва. Типові задачі лінійного програмування.

2

2

1.4

Алгебраїчна та геометрична інтерпретація задач лінійного програмування. Основний перелік задач, що розв'язуються за допомогою теорії графів.

2

1

1.5

Метод Монте-Карло. Моделювання систем при розрахунках стохастичних задач. Основні засоби розподілення випадкових величин. Властивості рівномірного розподілення випадкової величині.

2

1

1.6

Побудова імітаційної моделі. Генерація випадкових подій. Процес імітаційного моделювання.

2

2

1.7

Елементи теорії ігор. Конфліктні ситуації. Випадкові та осо знані хода. Платіжна матриця. Ціна гри. Мінімаксна і максімінна стратегії.

2

2

1.8

Модульна контрольна робота №1

2

2

Усього за модулем №1

16

13

Модуль №2 “ Розрахунки показників виробництва

2.1

Поняття статистики. Етапи обробки даних.. Виробничі похибки та їх властивості. Статистичні похибки. Характеристики і параметри статистичної сукупності. Центр групування. Величина розповсюдження.

2

2

2.2

Статистичні моделі. Криви розподілення. Закони розподілу

випадкових процесів. Потік подій. Безперервний розподіл.

Нормальний розподіл і його характеристики. Залежності і

форми розподілів. Параметри розподілів. Експоненціальний

розподіл. Розподіл Вибули.

2

2

2.3

Вибірковий метод контролю. Метод оцінки. Оцінка дисперсії

загальної сукупності. Розподіл Стьюдента.

2

2

2.4

Статистичний контроль точності. Оптимальний розмір вибірки.

Аналіз стабільності виробничих процесів. Випадкові процеси.

Ризик користувача. Ризик виробника. Оцінка параметрів.

2

2

2.5

Поняття стійкості технологічного процесу. Методика контролю

Стабільності виробничих процесів. Потік подій і його

характеристики. Простіший потік.

2

2

2.6

Марковські випадкові процесі. Марковський ланцюг. Процеси з дискретним станом і безперервним часом. Граф стану.

2

1

2.7

Системи масового обслуговування. Основні поняття та

визначення. Системи масового обслуговування з відмовами та з очікуванням. Ії основні параметри. Багатоканальні системи

масового обслуговування.

2

1

2.8

Характеристики надійності і Ії находження. Надійність складної апаратури. Облік неметризуємих факторів.

Примірник організації виробництва на автомобільному заводі.

2

1

2.9

Модульна контрольна робота №2

2

1

Усього за модулем №2

18

14

Усього за дисципліною

34

27


2.2.2. Лабораторні заняття, їх тематика і обсяг





пор.


Назва теми

Обсяг навчальних занять (год.)

Лабора-

торні

СРС

1

2

3

4

Модуль №1 „Стохастичні системи та моделі виробництва”

1.1

Моделі виробництва. Системи організації виробництва.

2

1

1.2

Вибір цілі. Критерії виробництва.

2

2

1.3

Постановка и методи рішення задач лінійного програмування.

2

2

1.4

Геометрична інтерпретація задач лінійного програмування.

2

2

1.5

. Стохастична та детермінована системи..

2

2

1.6

Метод Монте-Карло.

2

2

1.7

Імітаційне моделювання.

2

2

1.8

Основні поняття теорії ігор. Платіжна матриця. Принцип мінімаксу.

2

2

Усього за модулем №1

16

15

Модуль №2 „Розрахунки показників виробництва”

2.1

Етапи обробки даних.. Виробничі похибки та їх властивості. Статистичні похибки.

2

2

2.2

Криви розподілення. Закони розподілу

випадкових процесів.

2

2

2.3

Оцінка дисперсії загальної сукупності. Розподіл Стьюдента..

4

4

2.4

Розрахунок ризику користувача та ризику виробника.

2

3

2.5

Розрахунок потоку подій і його характеристик.

2

3

2.6

Марковські випадкові процесі.

2

1

2.7

Системи масового обслуговування з відмовами та з очікуванням.

2

1

2.8

Характеристики надійності і Ії находження.

2

1

Усього за модулем №2

18

17

Усього за навчальною дисципліною

34

32



2.2.3. Самостійна робота студента і контрольні заходи




тижня

Зміст самостійної роботи студента

Обсяг СРС

(годин)

Форма

контролю

№ тижня

проведення

контролю

1

2

3

4

5

1

Опрацювання матеріалів лекції №1.1.

Підготовка до лабораторного заняття №1.1.

2

ПК

2

2

Опрацювання матеріалів лекції №1.2. Підготовка до лабораторного заняття №1.2.

4

ПК

2

3

Опрацювання матеріалів лекції №1.3. Підготовка до лабораторного заняття №1.3.

4

ПК

3

4

Опрацювання матеріалів лекції №1.4 Підготовка до лабораторного заняття №1.4.

3

ПК

4

5

Опрацювання матеріалів лекції №1.5. Підготовка до лабораторного заняття №1.5.

3

ПК

5

5-14

Виконання домашнього завдання

8

Захист ДЗ

14

6

Опрацювання матеріалів лекції №1.6 Підготовка до лабораторного заняття №1.6.

4

ПК

6

7

Опрацювання матеріалів лекції №1.7 Підготовка до лабораторного заняття №1.7.

4

ПК

7

8

Підготовка до лабораторного заняття №1.8.

2

ПК

8

8

Підготовка до модульної контрольної роботи №1

2

ПК

9

9

Опрацювання матеріалів лекції №2.1 Підготовка до лабораторного заняття №2.1.

4

ПК

10

10

Опрацювання матеріалів лекції №2.2 Підготовка до лабораторного заняття №2.2.

4

ПК

11

11

Опрацювання матеріалів лекції №2.3. Підготовка до лабораторного заняття №2.3.

6

ПК

12

12

Опрацювання матеріалів лекції №2.4 Підготовка до лабораторного заняття №2.4.

5


ПК

13

13

Опрацювання матеріалів лекції №2.5. Підготовка до лабораторного заняття №2.5.

5

ПК

14

14

Опрацювання матеріалів лекції №2.6 Підготовка до лабораторного заняття №2.6.

2

ПК

15

15

Опрацювання матеріалів лекції №2.7 Підготовка до лабораторного заняття №2.7.

2

ПК

16

16

Опрацювання матеріалів лекції №2.8 Підготовка до лабораторного заняття №2.8.

2

ПК

17

17

Підготовка до модульної контрольної роботи №2

1

ПК

17

Усього за навчальною дисципліною

67









2.2.3.1. Домашнє завдання

Домашнє завдання обсягом 8 годин виконується відповідно до затверджених в установленому порядку методичних рекомендацій.

Метою домашнього завдання є закріплення знань та навичок по організації роботи підприємства. На першим етапі визначаються найбільш важливі параметри роботи підприємства, визначаються критерії ефективності та умови на границі ресурсів. Задача першого етапу вирішуються методом лінійного програмування. Задача другого етапу розрахувати ризик замовника та виробника.

  1. Навчально-методичні матеріали з дисципліни



    1. Основна та додаткова література


Основна література
      1. Мангутов И.С. Управление предпричтиями.- Л.: ЛГУ, 1977.-208с.
      2. Вагнер Г. Основы исследования операций. – М.: Мир, 1977.- 124с.
      3. Вершинин О.Е. Компьютер для менеджера. М.: Высш. шк., 1990.-272с.
      4. Венцель Е А. Исследование операций. М.: Высш. шк., 1987.-188с.


Додаткова література

    1. Мескон М.С. Основы менеджмента. – М.: Высш. шк., 1990.-702с.
    2. Основы моделирования сложных систем : Учеб. пособие для студентов ВУЗов / Под общ. ред. д-ра техн. наук И. В. Кузьмина – К.: Вища шк.. Головное изд. 1981.- 360с.



3.2. Перелік наочних та інших навчально-методичних посібників, методичних матеріалів до ТЗН



пор.

Назва

Шифр тем за тематическим планом

Кількість

1

Методичні вказівки до курсового проекту по курсу ОУКІВ,

кафедра КІК, К.: 2005. рукопис

1 – 3

11

2

Характеристики инструментальной достоверности контроля.

Расчет рисков изготовителя и заказчика. ОСТ 1 00433-81, 1981г. МАП.

7 – 9

25


4. РЕЙТИНГОВА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ НАБУТИХ

СТУДЕНТОМ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

4.1 Основні терміни, поняття, означення

4.1.1. Семестровий екзамен – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр. Складання екзамену здійснюється під час екзаменаційної сесії в комісії, яку очолює завідувач кафедри, відповідно до затвердженого в установленому порядку розкладу.

З метою забезпечення об’єктивності оцінок та прозорості контролю набутих студентами знань та вмінь, семестровий контроль здійснюються в університеті в письмовій формі або з використанням комп’ютерних інформаційних технологій. Ця норма не розповсюджується на дисципліни, викладення навчального матеріалу з яких потребує від студента переважно усних відповідей. Перелік дисциплін з усною (комбінованою) формою семестрового контролю встановлюється окремо за кожним напрямом (спеціальністю) підготовки фахівців з дозволу проректора з навчальної роботи.

4.1.2. Семестровий диференційований залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни на підставі результатів виконання ним усіх видів запланованої навчальної роботи протягом семестру: аудиторної роботи під час лекційних, практичних, семінарських, лабораторних занять тощо та самостійної роботи при виконанні індивідуальних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо).

Семестровий диференційований залік не передбачає обов’язкову присутність студента і виставляється за умови, що студент виконав усі попередні види навчальної роботи, визначені робочою навчальною програмою дисципліни, та отримав позитивні (за національною шкалою) підсумкові модульні рейтингові оцінки за кожен з модулів. При цьому викладач для уточнення окремих позицій має право провести зі студентом додаткову контрольну роботу, співбесіду, експрес-контроль тощо.

4.1.3. Кредитно-модульна система – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні двох складових: модульної технології навчання та кредитів (залікових одиниць) і охоплює зміст, форми та засоби навчального процесу, форми контролю якості знань та вмінь і навчальної діяльності студента в процесі аудиторної та самостійної роботи. Кредитно-модульна система має за мету поставити студента перед необхідністю регулярної навчальної роботи протягом усього семестру з розрахунком на майбутній професійний успіх.

4.1.4. Навчальний модуль – це логічно завершена, відносно самостійна, цілісна частина навчального курсу, сукупність теоретичних та практичних завдань відповідного змісту та структури з розробленою системою навчально-методичного та індивідуально-технологічного забезпечення, необхідним компонентом якого є відповідні форми рейтингового контролю.

4.1.5. Кредит (залікова одиниця) – це уніфікована одиниця виміру виконаної студентом аудиторної та самостійної навчальної роботи (навчального навантаження), що відповідає 36 годинам робочого часу.

4.1.6. Рейтинг (рейтингова оцінка) – це кількісна оцінка досягнень студента за багатобальною шкалою в процесі виконання ним заздалегідь визначеної сукупності навчальних завдань.

4.1.7. Рейтингова система оцінювання – це система визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного (проміжного) та семестрового (підсумкового) контролю, з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS.

РСО передбачає використання поточної, контрольної, підсумкової, підсумкової семестрової модульних рейтингових оцінок, а також екзаменаційної та підсумкової семестрових рейтингових оцінок.

4.1.7.1. Поточна модульна рейтингова оцінка складається з балів, які студент отримує за певну навчальну діяльність протягом засвоєння даного модуля – виконання та захист індивідуальних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо), лабораторних робіт, виступи на семінарських та практичних заняттях тощо.

4.1.7.2. Контрольна модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання модульної контрольної роботи з даного модуля.

4.1.7.3. Підсумкова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума поточної та контрольної модульних рейтингових оцінок з даного модуля.

4.1.7.4. Підсумкова семестрова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума підсумкових модульних рейтингових оцінок, отриманих за засвоєння всіх модулів.

4.1.7.5. Екзаменаційна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання екзаменаційних завдань.

4.1.7.6. Залікова рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання всіх видів навчальної роботи протягом семестру.

4.1.7.7. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка визначається як сума підсумкової семестрової модульної та екзаменаційної (залікової – у випадку диференційованого заліку) рейтингових оцінок (в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS).

Підсумкова рейтингова оцінка з дисципліни, яка викладається протягом декількох семестрів, визначається як середньозважена оцінка з підсумкових семестрових рейтингових оцінок у балах з наступним її переведенням у оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS. Зазначена підсумкова рейтингова оцінка з дисципліни заноситься до додатку до диплому фахівця.


4.2. Рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь

4.2.1. Оцінювання окремих видів виконаної студентом навчальної роботи здійснюється в балах відповідно до табл. 4.1.

Таблиця 4.1

Оцінювання окремих видів навчальної роботи студента


Модуль 1

Модуль 2


Maх

кількість балів

Вид

навчальної роботи

Maх

кількість балів


навчальної роботи


Maх

кількість балів




Виконання та захист

ЛР 1.1-1.2

8

Виконання та захист

ЛР 2.1- 2.2

8

Виконання та захист

ЛР 1.3-1.4

8

Виконання та захист ЛР 2.3

Виконання та захист ЛР 2.4

8

Виконання та захист

ЛР 1.5-1.6

8

Виконання та захист

ЛР 2.5-2.6

8

Виконання та захист

ЛР 1.7-1.8

8

Виконання та захист

ЛР 2.7-2.8

8

Виконання модульної КР №1

6

Виконання модульної КР №2

6

Домашнє завдання

12

Усього за модулем

1

38

Усього за модулем

2

50

Семестровий диференційований залік

12

Усього за 9 семестр

100



4.2.2. Виконаний вид навчальної роботи зараховується студенту, якщо

він отримав за нього позитивну оцінку за національною шкалою відповідно до таблиці 4.2.


Таблиця 4.2

Відповідність рейтингових оцінок за окремі види навчальної роботи

у балах оцінкам за національною шкалою


Оцінка в балах

Оцінка

за національною шкалою

Виконання

та захист

лабораторної роботи

Виконання

модульної

контрольної

роботи

7-8

6

Відмінно

6

5

Добре

5

4

Задовільно

менше 5

менше 4

Незадовільно


4.2.3. Якщо студент виконав та захистив лабораторні роботи, домашнє завдання з позитивними (за національною шкалою) оцінками у встановлені терміни, взяв участь (доповідь, повідомлення) у роботі щорічної студентської або іншої науково-технічної конференції, то до його поточної модульної рейтингової оцінки додаються додаткові заохочувальні бали: модуль №1 – до трьох балів, модулі №2 – до трьох балів.

4.2.4. Сума рейтингових оцінок, отриманих студентом за окремі види виконаної навчальної роботи, становить поточну модульну рейтингову оцінку, яка заноситься до відомості модульного контролю.

4.2.5. Якщо студент успішно (з позитивними за національною шкалою оцінками) виконав передбачені в поточному модулі всі види навчальної роботи, то він допускається до модульного контролю з цього модуля.

4.2.6. Модульний контроль здійснюється комісією, яку очолює завідувач кафедри, шляхом виконання студентом модульної контрольної роботи тривалістю до двох академічних годин.

4.2.7. Сума поточної та контрольної модульної рейтингових оцінок становить підсумкову модульну рейтингову оцінку, яка виражається в балах та за національною шкалою відповідно до табл. 4.3.

Таблиця 4.3

Відповідність підсумкових модульних рейтингових оцінок

у балах оцінкам за національною шкалою


Модуль №1

Модуль №2

Оцінка

за національною шкалою

34-38

45-50

Відмінно

28-33

38-43

Добре

23-27

30-37

Задовільно

менше

23

менше

30

Незадовільно


4.2.8. Модуль зараховується студенту, якщо він під час модульного контролю отримав позитивну (за національною шкалою) контрольну модульну рейтингову оцінку (табл. 4.2) та позитивну підсумкову модульну рейтингову оцінку (табл. 4.3).

Увага! Якщо студент виконував навчальну роботу протягом семестру з порушенням встановлених термінів і не отримав (отримав мало) заохочувальних додаткових балів, то наявність у нього навіть позитивних (за національною шкалою) рейтингових оцінок за окремі види навчальної роботи та позитивної контрольної модульної рейтингової оцінки не гарантує, що його підсумкова модульна рейтингова оцінка буде позитивною.

У цьому випадку студент повинен виконати додаткове індивідуальне завдання за узгодженою з викладачем темою і захистити його з позитивною (за національною шкалою) оцінкою, яка має бути додана до поточної модульної рейтингової оцінки.

4.2.9. У випадку відсутності студента на модульному контролі з будь-яких об’єктивних причин (хворобу тощо), проти його прізвища у колонці “Контрольна модульна рейтингова оцінка” відомості модульного контролю робиться запис “Не з’явився”, а у колонці “Підсумкова модульна рейтингова оцінка” – “Не атестований”.

Студент вважається таким, що не має академічної заборгованості, якщо він має допуск до модульного контролю і не з’явився на нього з поважних причин, підтверджених документально.

У протилежних випадках студент вважається таким, що має академічну заборгованість.

Питання подальшого проходження студентом модульного контролю у цих випадках вирішується в установленому порядку.

4.2.10. У випадку отримання незадовільної контрольної модульної рейтингової оцінки студент повинен повторно пройти модульний контроль в установленому порядку.

4.2.11. При повторному проходженні модульного контролю максимальна величина контрольної модульної рейтингової оцінки в балах, яку може отримати студент, дорівнює п’яти (оцінці “Добре” за національною шкалою).

4.2.12. Перескладання позитивної підсумкової модульної рейтингової оцінки з метою її підвищення не дозволяється.

4.2.13. Сума підсумкових модульних рейтингових оцінок у балах становить підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку, яка переховується в оцінку за національною шкалою (табл. 4.4).


Таблиця 4.4 Таблиця 4.5

Відповідність підсумкових семестрових Відповідність залікової модульних рейтингових оцінок у рейтингової оцінки у балах

балах оцінкам за національною оцінкам за національною

шкалою шкалою


Оцінка в балах

Оцінка за націо-нальною шкалою




Оцінка в балах

Оцінка за націо-нальною шкалою

79-88

Відмінно




11-12

Відмінно

66-78

Добре




9-10

Добре

53-65

Задовільно




7-8

Задовільно

менше 53

Незадовільно




менше 7

Незадовільно


4.2.14. Сума підсумкової семестрової модульної та залікової оцінок у балах становить підсумкову семестрову рейтингову оцінку, яка переховується в оцінку за національною шкалою (табл. 4.5).

4.2.15. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка дорівнює сумі підсумкової семестрової модульної рейтингової оцінки та залікової рейтингової оцінки, встановленої для кожної категорії підсумкових семестрових модульних рейтингових оцінок.

4.2.16. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка в семестрі, в якому передбачений диференційований залік (у даному випадку – у сьомому семестрі), дорівнює сумі підсумкової семестрової модульної рейтингової оцінки та залікової рейтингової оцінки, встановленої для кожної категорії підсумкових семестрових модульних рейтингових оцінок (для “Відмінно” – 11 балів, для “Добре” – 9 балів, для “Задовільно” – 7 балів).

4.2.17. Перескладання позитивної підсумкової семестрової рейтингової оцінки з метою її підвищення не дозволяється.

4.2.18. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS заноситься до заліково-екзаменаційної відомості, навчальної картки та залікової книжки студента.

4.2.19. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка заноситься до залікової книжки та навчальної картки студента, наприклад, так: 92/Відм./А, 87/Добре/В, 79/Добре/С, 68/Задов./D, 65/Задов./Е тощо.


Таблиця 4.6

Відповідність підсумкових семестрових рейтингових оцінок

у балах оцінкам за національною шкалою та шкалою ECTS


Оцінка

в балах

Оцінка

за національною шкалою

Оцінка

за шкалою ECTS

Оцінка

Пояснення

90-100

Відмінно

A

Відмінно

(відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок)

82 – 89

Добре

B

Дуже добре

(вище середнього рівня з кількома помилками)

75 – 81

C

Добре

(в загальному вірне виконання з певною кількістю суттєвих помилок)

67 – 74

Задовільно

D

Задовільно

(непогано, але зі значною кількістю недоліків)

60 – 66

E

Достатньо

(виконання задовольняє мінімальним критеріям)

35 – 59

Незадовільно


FX

Незадовільно

(з можливістю повторного складання)

1 – 34

F
Незадовільно
(з обов’язковим повторним курсом)