Під загальною редакцією проф. Малого В. П. проф. Кратенко I. С. Харків 2006

Вид материалаДиплом

Содержание


Ефективність препарату Антраль в комплексному лікуванні обструктивної нефропатії та інфекції сечових шляхів Борисов С.О.
ДИСБИОТИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ У НОВОРОЖДЕННЫХ ДЕТЕЙ С СЕПТИЧЕСКИМ ПРОЦЕССОМ Бородина О.И., Палагина Н.В., Пак Е.А., Лямина Т.П., Сига
Подобный материал:
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   119

Ефективність препарату Антраль в комплексному лікуванні обструктивної нефропатії та інфекції сечових шляхів

Борисов С.О.

Одеський Державний Медичний Університет


Обструктивна нефропатія (ОН) являє собою особливу урологічну проблему, оскільки іі наслідком є розвиток гідронефротичних змін, що супроводжуються незворотньою атрофією ниркової паренхими, яка у свою чергу обумовлює розгортання широкого спектру клінічних проявів ниркової недостатності. Іншою важливою і вкрай небезпечною рисою ОН уявляється інфекція сечових шляхів, яка посилює ушкоджуючий вплив обструктивного фактору на структурні компоненти та функціональні властивості ниркової паренхими, особливо за умов розвитку септичних ускладнень.

В роботі представлено аналіз дослідження 58 пацієнтів з обструктивною нефропатією. Обстеження цього контингенту хворих та проведення сучасних методів комплексного лікування виконувалося в урологічній клініці Одеського державного медичного університету, на базі Одеської МКЛ №10.

Серед досліджених пацієнтів ОН була пов’язана із сечокам’яною хворобою, стриктурою уретри, стриктурою сечовода, інфравезикальною обструкцією внаслідок стеноза шийки сечового міхура та позачеревним фіброзом.

Пієлонефрит супроводжував ОН у всіх пацієнтів, що спостерігалися. В 28 випадках інфекційно-запальний процес знаходився в латентній фазі, у 12 - в фазі реміссії, а у 18- було діагностовано загострення пієлонефриту, що супроводжувалось клінічними проявами септікопіємії. У всіх досліджених пацієнтів в плані обстеження було передбачено бактеріологічне дослідження сечі.

Спектр мікроорганізмів ідентифікованих при бактеріологічному дослідженні сечі включав 9 видів, більшість з яких відносилась до грамнегативної мікрофлори, а решта до грампозитивних коків та паличок: Staphylococcus.sp., Klebsiella oxitoca, Streptococcus. Sp., Proteus vulgaris, Pseudomonas aeruginossa, Enterobacter sp. Micoplasma hominis, Candida albigans, E.Coli.

До переліку методів обстеження хворих окрім загальновживаних лабораторних методик входили і поглиблені біохімічні дослідження крові і сечі, що мали безпосереднє відношення до вивчення метаболічного статусу хворих.

Було визнано доцільним використання в комплексному лікуванні хворих з ОН супроводжуваною інфекційно-запальним процесом у нирках препарата, що створює мембраностабілізуючий, антиоксидантний, ангіопротекторний, метаболічний та протизапальний вплив. Такими властивостями володіє препарат Антраль. У хворих із означеною патологією препарат Антраль раніше не використовувався.

У зв’язку з вищевикладеним, метою дослідження стало поглиблене вивчення особливостей перебігу окислювально-відновлювальних процесів, реалізації функції детоксикації у хворих з ОН, ускладненою супутнім інфекційно-запальним процесом в нирках супра- та інфравезикального генеза при традиційному лікуванні та використанні в комплексі лікувальних заходів препарата Антраль.

Використання метаболізмкоригуючого, мембраностабілізуючого, антиоксидантного, та ангіопротекторного препарата Антраль забезпечує нормалізуючий вплив на перебіг окислювального фосфорелювання у хворих з обструктивною нефропатією, що виражається у підвищенні концентрації АТФ в крові дослідуваних груп пацієнтів.

Проведення комплексного лікування хворих з обструктивною нефропатією, ускладненою інфекційно-запльним процесом, з використанням препарату Антраль зменшує проникненість ренального бар’єру, створює нормалізуючий вплив щодо співвідношення пула аденілових нуклеатидів в крові та сечі, сприяє ефективній ліквідації активного інфекційно-запального процеса у нирках та запобіганню розвитку його септичних ускладнень.


ДИСБИОТИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ У НОВОРОЖДЕННЫХ ДЕТЕЙ С СЕПТИЧЕСКИМ ПРОЦЕССОМ

Бородина О.И., Палагина Н.В., Пак Е.А., Лямина Т.П., Сигатуллина М.И.

Ташкентский Педиатрический медицинский институт, Узбекистан


Нарушения микробиоценоза кишечника у новорожденных детей встречается при целом ряде патологических состояний, влияет на их течение и требует, как правило, специальной коррекции.

Цель исследования: выявить некоторые особенности развития дисбиотических изменений у новорожденных с септическим процессом.

Материал и методы. Нами обследовано 28 недоношенных новорожденных детей (32-36 нед. гестации), находящихся на 2 этапе выхаживания с установленным бактериальным сепсисом. Дисбиотические изменения выявлялись бактериологическим исследованием фекалий.

Результаты. Нами проведен анамнестический анализ факторов риска развития изменений микробиоценоза у обследованных детей. Так, 82% детей имели высокий риск внутриутробного инфицирования (хронический пиелонефрит, кольпит у матери, перенесенные острые респираторные заболевания в 3 триместре беременности, длительный безводный промежуток в родах), у 75% отмечалось позднее (через 6-48 часов) прикладывание к груди, у 61% новорожденных осуществлялось проведение реанимации и интенсивной терапии в ранний неонатальный период, у 43% детей кормление осуществлялось через зонд, 29% находились на искусственном вскармливании.

При анализе клинических данных нами установлено, что у 11 (39%) новорожденных отмечались ранние проявления сепсиса, а у 17 (61%) - поздние. При этом особо необходимо отметить, что у 78% новорожденных отмечалось раннее (в первые 24 часа) превентивное назначение антибактериальной терапии. У 43% детей, такие признаки, как снижение аппетита, срыгивания, метеоризм, кишечные колики, изменение характера стула отмечались еще до появления признаков септического процесса.

При проведении клинического исследования установлено наличие выраженных признаков нарушения функции желудочно-кишечного тракта у 87% обследованных детей. При микробиологическом исследовании у всех новорожденных отмечено наличие дисбиотических сдвигов, при этом у 82% они носили характер выраженных.

Необходимо отметить, что в большинстве случаев выявленные нарушения трактовались, как вовлечение дегистивного тракта в воспалительный процесс, что приводило к усилению антибактериальной терапии. Проводимая коррекция выявленных дисбиотических сдвигов с применением эубиотических препаратов не имела заметного успеха, а у некоторых детей (29%) вызывала усиление метеоризма, учащение стула.

Учитывая, что выявленные нарушения функции желудочно-кишечного тракта могут быть связаны с лактазной недостаточностью, нами была проведена диетическая коррекция матерям 8 обследованных новорожденных. Кроме того, 5 детям, находящимся на искусственном вскармливании, произведена замена на низко- и безлактозные смеси. Уже на 3-5 сутки у этих детей уменьшилась частота срыгиваний и рвот, степень метеоризма.

Таким образом, выявленные нами дисбиотические сдвиги у новорожденных детей с септическим процессом носят вторичный характер и могут протекать на фоне лактазной недостаточности, что требует соответствующей коррекции.