Під загальною редакцією проф. Малого В. П. проф. Кратенко I. С. Харків 2006
| Вид материала | Диплом |
- Матер І а л и науково-практичної конференції з міжнародною участю 1-2 березня 2007, 7242.75kb.
- Под общей редакцией проф. Малого В. П., проф. Кратенко И. С. Харьков 2008, 8344.22kb.
- Р. А. Хальфин 08. 12. 2006 г. N 6530-рх методические рекомендации, 1062.91kb.
- За загальною редакцією, 1428.32kb.
- Программа студенческой олимпиады мгмсу по стоматологии 30. 10., 33.94kb.
- М. А. Рыбалко (отв редактор), проф, 973.68kb.
- Реферат циклу підручників «Україна в світовій політиці», 148.74kb.
- Колективу авторів у складі: проф. Гаращенко Ф. Г., проф. Закусило О. К., проф. Зайченко, 259.94kb.
- Программа по курсу "Уголовное право" / Сост проф. Б. С. Волков, проф. И. Д. Козочкин,, 638.15kb.
- Квалификационные тесты по дерматовенерологии Москва, 2267.11kb.
Попередження внутрішньолікарняного інфікування вірусами гепатитів В і С
Хоронжевська–Муляр І.С., Мартинюк Г.А., Шевченко Г.М.
Рівненська обласна СЕС
В останні роки особливе занепокоєння медичних працівників викликає захворюваність на парентеральні вірусні гепатити В і С ( ГВ і ГС), які у ряді випадків спричиняють розвиток хронічних вірусних гепатитів, цирозу та раку печінки і є серйозною медичною і соціальною проблемою.
Великі економічні витрати від захворювань на вірусні гепатити важко переоцінити. Сучасне лікування лише одного хворого хронічною формою гепатиту С коштує більше ніж 10 – 15 тис. доларів США.
Віруси гепатитів В і С передаються через кров, в тому числі при проведенні стоматологічних та інших медичних маніпуляцій з порушенням режиму дезінфекції і стерилізації, при ін’єкційному введенні наркотиків та статевим шляхом.
У Рівненській області Північно – Західного регіону України за 2000 – 2005 роки офіційні показники захворюваності на гострий гепатит В і С коливались в межах 11,1 – 5.4 та 1,5 – 0,9 на 100 тис. населення відповідно.
Разом з тим, за даними Шахгільдяна Й.В. та співавторів для реального усвідомлення ситуації про активність процесу ГВ і ГС, необхідно проводити облік хворих хронічними формами цих інфекцій і когорти так званих „носіїв” вірусів ГВ і ГС, які є головними джерелами НВ- та НС- вірусних інфекцій. В Російській Федерації офіційна реєстрація хронічних вірусних гепатитів була запроваджена лише у 1999 році і за цей період число хворих, у яких діагностовано хронічні форми парентеральних вірусних гепатитів має чітку тенденцію до росту.
Офіційна реєстрація хронічних вірусних гапатитів В і С в Україні не проводиться.
Проте щорічно число виявлених носіїв цих вірусів значно перевищує кількість офіційно зареєстрованих хворих гострими жовтушними формами ГВ і ГС. У 2005 році у Рівненській області було зареєстровано 63 хворих гострим гепатитом В і 1122 „носіїв” НВ- вірусу, виявлено також 11 хворих гострим гепатиом С і 630 осіб з антитілами до вірусу ГС.
Звертає на себе увагу велика частота виявлення маркерів ГВ і ГС серед ВІЛ – інфікованих осіб, мешканців Рівненської області. Серед 43 обстежених ВІЛ – інфікованих споживачів ін’єкційних наркотиків у 42 чол.(97,7%) визначали анти- HCV, в тому числі у 10 осіб ( 23,3%), у яких в сироватці крові були найдені антитіла до вірусу гепатиту С, був виявлений також HBsAg.
На протязі останніх років змінилася структура шляхів передачі вірусів гепатитів В і С, зменшився ризик інфікування цими збудниками в медичних установах, однак до теперішнього часу відмічаються випадки зараження, пов’язані з проведенням лікувально – діагностичних маніпуляцій.
Існують два аспекти проблеми внутрішньолікарняного інфікування вірусами ГВ і ГС.
Перший із них пов’язаний із зараженням медичних працівників, другий – з інфікуванням пацієнтів стаціонарів і амбулаторно – поліклінічних установ.
За даними вірусологічної лабораторії Рівненської обл. СЕС широта поширення лише НВs – антигену серед різних категорій медичних працівників коливалась від 1,5% до 3,6%, а серед дорослого населення території цей показник склав 1,9%. У 2005 році на вірусний гепатит В захворіли 2 медичні працівники
На протязі останніх років антитіла до вірусу ГС ( анти – НСV) виявляли у 2,2% - 2,9% медичних працівників та у 1,5% первинних донорів крові. В області зареєстровано 1 летальний випадок від гепатиту С медичного працівника – лікаря реаніматолога.
Виявляли також значне поширення маркерів вірусних гепатитів серед пацієнтів. У хворих з хронічними захворюваннями печінки НВsAg визначали у 10,8% випадків, анти- НСV – у 17,0%, серед гастроентерологічних хворих ці показники становили відповідно 4,0% та 14,6%, у хворих, які довго перебувають на стаціонарному лікуванні – 2,6% і 13,5% відповідно.
Очевидно, що така ситуація по захворюваності та по широті поширення маркерів ГВ і ГС у медпрацівників і пацієнтів диктує необхідність проведення заходів по попередженню цих інфекцій серед них. Тому сьогодні необхідно далі удосконалювати комплекс заходів по попередженню зараження вірусами гепатитів В і С в медичних установах при проведенні там різних лікувально-діагностичних парентеральних маніпуляцій.
Для успішного вирішення проблеми необхідно повністю забезпечити ЛПУ медичними та лабораторними інструментами одноразового користування. Закінчити проведення щеплень проти гепатиту В медичним працівникам, посилити контроль за дотриманням правил проведення парентеральних маніпуляцій, суворо дотримуватись в медичних закладах правил санітарно – протиепідемічного режиму, застосовувати препарати нового покоління для проведення в ЛПУ дезінфекції та стерилізації виробів медичного призначення.
ВЛИЯНИЕ ЙОДНОЙ ПРОФИЛАКТИКИ НА ТЕЧЕНИЕ СЕПСИСА У ДЕТЕЙ ГРУДНОГО ВОЗРАСТА
Худойдодова С.Г., Облокулов А.Р.
Бухарский медицинский институт
Узбекистан относится к регионам, отличающимся природной недостаточностью йода в окружающей среде.
Заболевания, обусловленные недостатком йода в окружающей среде, являются серьезной медико-социальной проблемой.
Мы обследовали 68 детей грудного возраста сепсисом от матерей с эндимеческим зобом, в том числе детей не получавших антенатальную и в период грудного кормления йодную профилактику ( 1- я группа) 41( 60.3%) и 27 ( 39.7%) ребёнки получавших антенатально, в период грудного кормления адекватную йодную профилактику. Адекватной йодной профилактикой считали прием йодида калия в суточной дозе 200 мкг в течение всей беременности и в период лактации.
У детей диагноз сепсис верифицирован с учётом комбинации клинических симптомов и результатами бактериологического исследования крови.
На каждого обследованного матери по единому протоколу были собраны анамнестические сведения, установлен диагноз по данным пальпации щитовидной железы согласно критерием ВОЗ (1997, 1999)
Диагноз верифицирован по данным клинических ультразвуковых и гормональных (Т3, Т4, ТТГ) исследований.
Были выявлены некоторые различия неврологической симптоматики в течении сепсиса у детей сравниваемых групп.
Поражение центральной нервной системы при сепсисе чаще встречалось у детей, матери которых во время беременности и грудного кормления не получали йодид калия: у 37 ( 91,3%) детей 1-й группы и 21 ( 77,5 %) детей 2-й группы ( р<0,01 )
Более тяжелые неврологические симптоматики наблюдались при сепсисе у детей в анамнезе с перинатальным поражением ЦНС гипоксического генеза, которые не получавших антенатальной йодной профилактики.
Неврологическая симптоматика у обследованных детей сепсисом наиболее часто проявлялось гипертензивным синдромом. Синдромы повышенной нервно-рефлекторной возбудимости, угнетения и судорожный в 1-й группе встречались чаще и более тежелые формы.
В течении болезни обследованных детей в обеих группах отмечалась положительная динамика неврологических симптомов. Однако различия по частоте, тяжести, длительности и осложнения патологии сохранялись.
Выявленная различия мы объясняем неблагоприятным воздействием на процесс дифференцировки и созревания ЦНС недостатка тиреоидных гормонов, который имеет место в условиях йодного дефицита.
Таким образом, адекватная йодная профилактика, проведенная антенатально и в период грудного кормления способствует обеспечению нормального развития практически всех органов и систем детей от матерей с эндемическим зобом.