Зведена інформація про стан виконання доручення Прем’єр-міністра України від 09. 02. 2008 №29 станом на 05. 06
| Вид материала | Закон |
- Закон Державне агентство земельних ресурсів, 2155.22kb.
- Міністерство охорони здоров’я україни, 245.81kb.
- Інформація про хід виконання протокольних доручень, наданих за результатами проведених, 3879.94kb.
- Проект міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни нака, 1580.93kb.
- Проект міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни нака, 1580.85kb.
- Про затвердження Методичних рекомендацій з розробки бізнес-планів інвестиційних проектів, 186.79kb.
- На виконання доручення Президента України від 06. 03. 2003 №1-1/252 щодо прискорення, 44.97kb.
- Систематизація чинного законодавства України, 34.05kb.
- 1. Обґрунтування необхідності прийняття постанови Проект постанови Кабінету Міністрів, 94.49kb.
- Методичні рекомендації з розробки бізнес-планів інвестиційних проектів, що додаються., 123.98kb.
РОЗДІЛ 7. ТОРГОВІ БАР’ЄРИ (ТБ)
Спрощений порядок застосування процедур митного оформлення
1. Розробити чіткий і сталий механізм функціонування вдосконаленого процесу імплементації спрощеного порядку застосування процедур митного оформлення по відношенню до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності
Наказ
Державна митна служба (ДМСУ)
Внесення змін та/або прийняття нового акту
1 квартал 2008 - 2 квартал 2008
Не доцільно
Законодавством передбачено забезпечити вдосконалення Критеріїв оцінки підприємств – резидентів України, під час провадження якими зовнішньоекономічної діяльності застосовується режим сприяння, та Порядку визначення таких підприємств.
Крім того, імплементація міжнародних стандартів щодо порушеного питання є неможливою до приведення Митного кодексу у відповідність до Кіотської конвенції,
ДМСУ
Доцільно. Робота ведеться.
Пунктом 7 статті 1 Указу Президента України від 19.12.07 № 1236/2007 Кабінету Міністрів України доручено забезпечити вдосконалення Критеріїв оцінки підприємств – резидентів України, під час провадження якими зовнішньоекономічної діяльності застосовується спрощений порядок застосування процедур митного оформлення, та Порядку визначення підприємств – резидентів України, під час провадження якими зовнішньоекономічної діяльності застосовується спрощений порядок застосування процедур митного оформлення. Дорученням Першого віце-прем’єр-міністра України Турчинова О.В. від 31.01.08 № 52062/6/1-07 Держмитслужбу разом з Мінекономіки та ДПА зобов’язано здійснити до 15.03.08 виконання пункту 7 статті 1 Указу Президента України від 19.12.07 № 1236/2007 у повному обсязі.
З метою реалізації вищезазначених Указу та доручення Державною митною службою України розроблено проекти наказів:
„Про затвердження Критеріїв оцінки підприємств – резидентів України, стосовно яких може встановлюватися спрощений порядок застосування процедур митного оформлення”;
„Про затвердження Порядку визначення підприємств – резидентів України, стосовно яких може встановлюватися спрощений порядок застосування процедур митного оформлення, визначених нормативно-правовими актами Державної митної служби України”;
„Про затвердження Переліку нормативно-правових актів Державної митної служби України, що визначають порядок застосування процедур митного оформлення, та Переліку положень нормативно-правових актів Державної митної служби України, які не застосовуються у разі запровадження до підприємств-резидентів спрощеного порядку застосування процедур митного оформлення”.
Зазначені три проекти нормативно-правових актів разом становитимуть вдосконалений постійно діючий механізм запровадження по відношенню до вітчизняних суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності спрощеного порядку застосування процедур митного оформлення.
На сьогодні такий механізм є тимчасовим і регулюється наказом Держмитслужби України від 29.12.06 № 1168 „Про тимчасові заходи із забезпечення сприятливих умов зовнішньоекономічної діяльності для окремих підприємств-резидентів”, зі змінами. У відповідності з цим наказом, станом на 15.02.08, спрощеним порядком застосування процедур митного оформлення користуються 243 вітчизняних суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності.
На цей час проекти зазначених наказів погоджені з Міністерством економіки України та Державною податковою адміністрацією України. Після їх погодження Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерством фінансів України, а також після підписання Головою Держмитслужби накази будуть подані на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
ДМСУ
Мінфін (лист від 07.03.08 № 31-20070-04-13/8131) відмовився погоджувати проекти нормативно-правових актів.
Перший віце-прем’єр-міністр дорученням від 07.03.08 № 52062/19/1-07 зобов’язав ДМСУ разом з Мінфіном, Мінекономіки, ДПА та Держкомпідприємництвом спільно розглянути та до 31.03.2008 внести узгоджену пропозицію щодо виконання пункту 7 ст.1 Указу Президента України „Про заходи щодо активізації євро інтеграційного співробітництва” з урахуванням положень Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур та угоди „Рамкові стандарти безпеки і полегшення світової торгівлі”. Погодили усі, крім Мінфіну.
ДМСУ розглядається питання проведення узгоджувальної наради на рівні заступників Мінфіну та Голови ДМСУ.
ДМСУ
Представників Асоціації поінформовано про те, що дорученням Першого віце-прем’єр-міністра України від 03.04.08 № 52062/26/1-07 Міністерство юстиції України зобов’язано до 22.04.08 розглянути та внести Кабінету Міністрів України правовий висновок до проектів актів Держмитслужби щодо вдосконалення Критеріїв оцінки підприємств-резидентів України, під час провадження якими зовнішньоекономічної діяльності застосовується режим сприяння, та Порядку визначення підприємств-резидентів України, під час провадження якими зовнішньоекономічної діяльності застосовується режим сприяння, з метою вирішення питання щодо виконання пункту 7 статті 1 Указу Президента України від 19.12.07 № 1236/2007.
Представники Асоціації погодилися з тим, що питання правомірності поновлення спрощеного порядку застосування процедур митного оформлення по відношенню до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності буде повторно розглянуто Держмитслужбою після отримання висновку Міністерства юстиції України.
2. Застосовувати положення Кіотської конвенції як норми прямої дії
Закон, Митний кодекс
ДМСУ
Внесення змін та/або прийняття нового акту
3 квартал 2008 - 4 квартал 2008
Не доцільно
На сьогодні розробляється законопроект про внесення змін до Митного кодексу України для приведення його у відповідність до положень Конвенції.
ДМСУ
Не доцільно
На сьогодні розробляється законопроект про внесення змін до Митного кодексу України з метою приведення його у відповідність до положень Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, Конвенції про тимчасове ввезення.
ДМСУ
Представникам Асоціації роз’яснено, що з огляду на численні колізії між нормами Митного кодексу України та правилами Кіотської конвенції застосування останніх як норм прямої дії є недоцільним.
Крім того, відповідно до статті 13 Конвенції кожна Договірна Сторона впроваджує прийняті нею Стандартні правила з перехідним терміном Загального додатку не пізніше, ніж через 60 місяців з дати набрання Загальним додатком чинності для цієї Договірної Сторони, а прийняті нею Рекомендовані правила Спеціальних додатків чи їхніх розділів – не пізніше, ніж через 36 місяців після набрання чинності цими Спеціальними додатками та їхніми розділами для цієї Договірної Сторони, якщо не було зроблено застережень стосовно одного або більше з цих Рекомендованих правил.
Товари походженням з Європейського Союзу
3. Розробити механізм застосування статті 277 Митного кодексу України, ввести код для ЄС, який міг би застосовуватись під час декларування товарів
Закон, Митний кодекс
ДМСУ
Внесення змін та/або прийняття нового акту
3 квартал 2008 - 4 квартал 2008
Не доцільно
Питання врегульоване законодавством
ДМСУ
Не визначено. Проблема потребує додаткового опрацювання.
ДМСУ з 01.01.08 введено у дію наказ від 07.11.07 № 933 „Про внесення змін до наказу Держмитслужби від 09.07.97 № 307”, яким Інструкцію про порядок заповнення граф вантажної митної декларації викладено в новій редакції. Згідно якої встановлено правила заповнення графи 34 (з урахування ст.277 Митного кодексу), а саме, „Якщо представлені документи не вказують на конкретну країну походження товару, а містять інформацію про походження товару з країн ЄС, то в графі зазначається „EU””.
Представників Асоціації поінформовано про те, що Держмитслужбою з 01.01.08 уведено в дію наказ від 07.11.07 № 933 “Про внесення змін до наказу Держмитслужби від 09.07.97 № 307” (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.11.07 за № 1329/14596), яким Інструкцію про порядок заповнення граф вантажної митної декларації викладено в новій редакції.
Згідно з цією Інструкцією встановлено правила заповнення графи 34 (з урахуванням статті 277 Митного кодексу України), а саме: “Якщо представлені документи не вказують на конкретну країну походження товару, а містять інформацію про походження товару з країн Європейського співтовариства, то в графі зазначається “EU””.
Оподаткування товарів у митному режимі тимчасового ввезення
4. Запровадити часткове звільнення від оподаткування товарів, які тимчасово ввозяться в Україну і не підпадають під умовне повне звільнення від оподаткування
Закон, Митний кодекс
ДМСУ
Внесення змін та/або прийняття нового акту
3 квартал 2008 - 4 квартал 2008
Не доцільно
З метою вирішення зазначеного питання. Верховною Радою України 20.03.07 прийнято за основу проект Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування товарів, що тимчасово ввозяться на митну територію України”
ДМСУ
Не доцільно
На цей час у відповідності до законодавства України дозвіл на тимчасове ввезення (вивезення) товарів із повним звільненням від оподаткування надається щодо товарів, які увійшли до переліків, визначених статтею 206 Митного кодексу України від 11.07.02 № 92-IV та в Додатках В.1 – В.9, С і D до Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990).
В податковому законодавстві України відсутні норми про часткове оподаткування товарів, що тимчасово ввозяться на митну територію України, що робить непривабливими лізингові (орендні) та інші комерційні операції, а також призводить до пошуку суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності схем ухилення від оподаткування.
Законодавством більшості європейських країн встановлено, що при частковому звільнення від сплати мит і податків за кожний повний чи неповний місяць сплачуються 3% від суми, яка б підлягала сплаті, якби товари були випущені для вільного обігу. Загальна сума мита, податків, стягнених при тимчасовому ввезенні з частковим звільненням від сплати, не повинна перевищувати суми мит, податків, які підлягали б сплаті на момент ввезення, якби товари були випущені для вільного обігу. У разі, коли вказані суми стануть рівними, то товар вважається випущеним у вільний обіг.
З метою врегулювання цієї ситуації розроблено проект Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування товарів, що тимчасово ввозяться на митну територію України” (реєстр. № 2551), яким буде запроваджено часткове звільнення від оподаткування товарів, що тимчасово ввозяться в Україну і не підпадають під умовне повне звільнення від оподаткування. Зазначений законопроект, 20.03.07 прийнято Верховною Радою України за основу.
Також, Держмитслужбою опрацьовувався та був погоджений із зауваженнями проект Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування товарів, що тимчасово ввозяться на митну територію України”, який перебуває на розгляді у Верховній Раді України (реєстраційний № 0899), редакція якого фактично передбачала можливість здійснення розстрочення сплати сум ввізного мита та ПДВ у разі подальшого переоформлення товарів у режим імпорту, що заборонено чинним законодавством.
Крім того, норми щодо часткового звільнення від оподаткування товарів, які тимчасово ввозяться в Україну і не підпадають під умовне повне звільнення від оподаткування, відображені у проекті Податкового кодексу України, який перебуває на розгляді у Верховній Раді України.
Представників Асоціації поінформовано про те, що вирішення зазначеного питання можливе шляхом унесення змін до законодавства України. Відповідний законопроект (реєстраційний № 0899 від 23.11.07) “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування товарів, що тимчасово ввозяться на митну територію України” прийнято Верховною Радою України у першому читанні.
Крім того, норми щодо часткового звільнення від оподаткування товарів, які тимчасово ввозяться в Україну і не підпадають під умовне повне звільнення від оподаткування, відображені у проекті Податкового кодексу України, який перебуває на розгляді у Верховній Раді України.
Представники Асоціації погодилися з тим, що розробка додаткового законопроекту з порушеного питання є недоцільною.
Декларування товарів не за місцезнаходженням суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності
5. Дозволити суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності здійснювати митне оформлення імпортних товарів в будь-яких митних органах на території України без вимог обґрунтування доцільності здійснення митного оформлення не за місцем свого розташування. Погодження митними органами необхідно замінити на обов’язкове інформування імпортером митного органу за місцем свого розташування про здійснення митного оформлення товарів в інших митних органах
Закон, Митний кодекс
ДМСУ
Внесення змін та/або прийняття нового акту
3 квартал 2008 - 4 квартал 2008
Не доцільно
Буде зроблено в рамках приведення Митного кодексу України до вимог Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур
ДМСУ
Не доцільно
Питання буде вирішено шляхом внесення змін до Митного кодексу України, тобто приведенням його до вимог Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур.
На сьогодні зазначене питання врегульовано частиною третьою статті 71 Митного кодексу України від 11.07.02 № 92-IV та Порядком визначення місця здійснення митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються резидентами та нерезидентами через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.03 № 584. Механізм прийняття митними органами погодженого рішення про місце здійснення митного оформлення товарів установлено Порядком прийняття митними органами погодженого рішення про місце здійснення митного оформлення товарів, затвердженим наказом Держмитслужби від 09.11.04 № 801, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.12.04 за № 1522/10121 (зі змінами).
Крім того, відповідні положення уключено до проекту нової редакції Митного кодексу України, який розробляється Держмитслужбою з метою приведення законодавства України з питань митної справи у відповідність до вимог Кіотської конвенції.
Досягнуто згоди стосовно того, що розробка додаткового нормативно-правового акту із порушеного питання є недоцільною.
6. Дозволити філіям (іншим відокремленим підрозділам) самостійно ставати на облік у митних органах, незалежно від місцезнаходження головної організації, та самостійно здійснювати митне оформлення за своїм місцезнаходженням.
Закон, Митний кодекс
ДМСУ
Внесення змін та/або прийняття нового акту
3 квартал 2008 - 4 квартал 2008
Не доцільно.
Питання буде вирішено відповідно до законодавства шляхом затвердження наказу Держмитслужби
ДМСУ
Не доцільно
Відповідно до статті 378 Господарського кодексу (далі - ГК) суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності є суб’єкти господарювання, зазначені в пунктах 1, 2 частини другої статті 55 ГК.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 55 ГК
Суб’єктами господарювання є:
1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Відповідно до Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 4 лютого 2005 року № 2424-IV, з частини другої статті 55 ГК виключено визначення філій, представництв, інших відокремлених підрозділів господарських організацій, утворених ними для здійснення господарської діяльності як суб’єктів господарювання.
Правове регулювання всіх видів зовнішньоекономічної діяльності в Україні, включаючи зовнішню торгівлю, запроваджене Законом України „Про зовнішньоекономічну діяльність”.
Відповідно до Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність” філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи не є суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності.
Таким чином, відповідно до законодавства, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи не визначені суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності.
Також повідомляємо, що згідно зі ст. 95 Цивільного кодексу України, філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
Згідно зі статтею 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями.
Пунктом 5 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 № 574 визначено, що декларант несе юридичну відповідальність за відомості, зазначені у вантажній митній декларації.
Враховуючи, що філії, представництва та інші відокремлені підрозділи здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства, зазначена пропозиція не може бути реалізована в нормативних актах Держмитслужби.
ДМСУ та ЄБА Досягнуто згоди стосовно того, що питання буде вирішено шляхом внесення до Митного кодексу України змін, спрямованих на приведення його у відповідність до вимог Кіотської конвенції. Розробка нового законопроекту з порушеного питання є недоцільною.
Вивезення товарів для ремонтів
7. Розробити порядок ввезення товарів після ремонту за кордоном без сплати зазначених податків (наприклад, після гарантійного ремонту) або зі сплатою таких податків (в разі ремонту на платній основі). В останньому випадку потрібно врегулювати питання визначення митної вартості відремонтованих товарів (наприклад, митна вартість дорівнює вартості ремонту, в разі виконання встановлених умов), порядку декларування таких товарів (можливо, за окремим кодом, який означатиме операцію по переміщенню товарів через кордон з метою ремонту). Особливу увагу треба приділити усуненню подвійної сплати податку на додану вартість на вартість ремонту (в складі митної вартості товару та як при отриманні послуг від нерезидента).
Закон, Митний кодекс
ДМСУ
Внесення змін та/або прийняття нового акту
3 квартал 2008 - 4 квартал 2008
Доцільно
ДМСУ
Не доцільно
Норми щодо оподаткування товарів, які ввозяться в Україну після ремонту за кордоном визначені у проекті Податкового кодексу України.
Згідно з нормами цього законопроекту операції з ввезення в Україну продуктів переробки товарів, що вивозились за її межі з метою ремонту в митному режимі переробки за межами митної території України, не підлягають оподаткуванню.
Представників Асоціації поінформовано про те, що для врегулювання даного питання Держмитслужбою розроблено і погоджено з заінтересованими центральними органами виконавчої влади проект Закону України “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких законів України щодо оподаткування операцій з повернення в Україну товарів, що вивозились з метою ремонту”.
Проект листом Держмитслужби від 24.01.07 № 11/6-10/711 направлено до Міністерства фінансів України для внесення його на розгляд Кабінету Міністрів України.
Міністерство фінансів України листом від 12.02.07 № 31-20020-3-9/642 повідомлено Кабінет Міністрів України про недоцільність його внесення на розгляд Уряду у зв’язку з врахуванням положень законопроекту в проекті Податкового кодексу України.
Досягнуто згоди стосовно того, що розробка нового законопроекту з порушеного питання є недоцільною.
Вимоги до додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів
8. Внести зміни до Постанови № 1766 з роз’ясненнями, що документальне підтвердження транспортних витрат у вигляді контрактів на транспортування та рахунки, що підтверджують сплату транспортних витрат при імпорті застосовується лише для FCA або EXW термінів доставки, тобто коли транспортування організоване покупцем
Постанова КМУ
ДМСУ
Внесення змін
2 квартал 2008 - 3 квартал 2008
Не доцільно
Питання врегульоване законодавством
ДМСУ
Не доцільно
Відповідно до пункту 5 частини другої ст. 267 Митного кодексу України до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додаються подальші витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо вони не включалися до ціни. Пунктом 8 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження встановлено перелік документів, які подаються для підтвердження транспортних витрат, які відповідно до Митного кодексу включаються до ціни товару.
Представників Асоціації поінформовано про те, що зазначені питання належним чином урегульовані на законодавчому рівні (статтею 267 Митного кодексу України, пункт 8 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою КМУ від 20.12.06 № 1766).
Досягнуто згоди у тому, що проблеми, які мають місце в окремих митних органах, носять локальний характер і мають вирішуватися відповідно до діючої процедури у кожному окремому випадку. Необхідність унесення змін до нормативно-правових актів буде визначено у разі надання Асоціацією додаткової інформації.
9. Дозволити виключити з митної вартості ціну транспортування від українського кордону до місця доставки для DDU, CPT, CIP або інших (якщо транспортування організоване постачальником), якщо це окремо зазначено у торгівельному рахунку
Постанова КМУ
ДМСУ
Внесення змін
2 квартал 2008 - 3 квартал 2008
Не доцільно
Питання врегульоване законодавством.
ДМСУ
Не доцільно
Відповідно до пункту „б” частини третьої ст. 267 Митного кодексу України до митної вартості не включаються витрати на транспортування після ввезення за умови виділення їх з ціни, що була сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, які документально підтверджені та піддаються обчисленню.
Представників Асоціації поінформовано про те, що зазначені питання належним чином урегульовані на законодавчому рівні (статтею 267 Митного кодексу України, пункт 8 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою КМУ від 20.12.06 № 1766).
Досягнуто згоди у тому, що проблеми, які мають місце в окремих митних органах, носять локальний характер і мають вирішуватися відповідно до діючої процедури у кожному окремому випадку. Необхідність унесення змін до нормативно-правових актів буде визначено у разі надання Асоціацією додаткової інформації.
Розмитнення продукції, яка потребує підтвердження відсутності озоноруйнівних речовин
10. Дозволити надавати листи-роз’яснення територіальними управліннями, незалежно від загальної вартості контракту
Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища
Міністерство охорони навколишнього природного середовища
Внесення змін
2 квартал 2008 - 3 квартал 2008
Доцільно
МІНПРИРОДИ
Аналіз поточної ситуації (на основі перевірок територіальних органів Мінприроди) свідчить про грубі порушення щодо видачі вищезазначених листів -роз'яснень. Причина цього - недостатня кваліфікованість працівників територіальних органів у частині поводження з озоноруйнівними речовинами. У той же час в структурі Держекоінспекції діє спеціалізований підрозділ - відділ екологічного контролю та радіаційної безпеки на держкордоні, експорту/імпорту озоноруйнівних речовин, який має необхідне технологічне оснащення (прилади контролю), кваліфікованих фахівців, що працюють з цих питань. Крім того, даний підрозділ офіційно відповідає за виконання положень Монреальського протоколу Україною, зокрема в частині контролю за експортом/імпортом озоноруйнівних речовин та продукції, яка може їх містити, збору інформації і щорічного звітування перед міжнародними структурами та Озоновим секретаріатом. Тому, враховуючи вищезазначені обставини, надання територіальним органам більш широких повноважень з цього питання призведе до неконтрольованого ввезення в Україну великих партій товарів з умістом озоноруйнівних речовин.
11. Розробити різні варіанти отримання листів-роз’яснень, які могли б обиратися за бажанням суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності: за контрактом чи на конкретну продукцію
Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища
Міністерство охорони навколишнього природного середовища
Внесення змін
2 квартал 2008 - 3 квартал 2008
Доцільно
МІНПРИРОДИ
Сучасні технології дозволяють заводам – виробникам продукції виробляти одну і ту саму продукцію з використанням як озонобезпечних речовин, так і озононебезпечних, у залежності від потреб споживачів. Тому надання листів - роз’яснень на конкретну продукцію без надання товаросупроводжуючих документів (контракту, специфікації, інвойсу), по яким можна перевірити конкретні партії товарів на вміст озононебезпечних речовин неприпустимо і може привести до порушення вимог Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар.
12. Скоротити термін видачі листа-роз’яснення
Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища
Міністерство охорони навколишнього природного середовища
Внесення змін
2 квартал 2008 - 3 квартал 2008
Доцільно
МІНПРИРОДИ
Наказом Мінприроди від 03.05.2006 № 198, зареєстрованого у Мін'юсті 22.05.2006 за №589/12463 "Про затвердження Порядку видачі погодження для отримання ліцензії на експорт та імпорт озоноруйнівних речовин і продукції, що їх містить", передбачено максимальний термін розгляду документів - 20 календарних днів. У разі необхідності термінового отримання листа-роз'яснення на озонобезпечну продукцію структурні підрозділи Мінприроди розглядають вищезазначені питання в найкоротший термін на підставі письмових звернень суб'єктів господарювання.
13. Скоротити термін до 3-х календарних днів у разі подання документів для повторного отримання листа-роз’яснення, або у разі подання документів для отримання листа-роз’яснення на неаерозольну продукцію (така, що апріорі не може містити озоноруйнівних речовин, але підпадає під дію Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та обсягів квот у 2007 році» від 29 грудня 2006 року, № 1852 за кодом УКТЗЕД)
Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища
Міністерство охорони навколишнього природного середовища
Внесення змін
2 квартал 2008 - 3 квартал 2008
Доцільно
МІНПРИРОДИ
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2007 № 1411 "Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та обсягів квот у 2008 році" чітко визначені групи товарів, митне оформлення яких здійснюється на підставі листів-роз'яснень, або погоджень Мінприроди тільки у разі їх надходження в аерозольній упаковці. Тому отримання листів-роз'яснень на продукцію в не аерозольній упаковці із вищезазначених груп товарів за відповідними кодами УКТ ЗКД не потрібно.
14. Встановити, що якщо продукція підпадає під дію вищезгаданої Постанови Кабінету Міністрів України за кодом УКТЗЕД, але знаходиться в неаерозольній упаковці, і це відображено у зовнішньоекономічному контракті, то отримання листів-роз’яснень на таку продукцію не потребується
Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища, Постанова КМУ
Міністерство охорони навколишнього природного середовища
Внесення змін
2 квартал 2008 - 3 квартал 2008
Доцільно
МІНПРИРОДИ
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2007 № 1411 "Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та обсягів квот у 2008 році" чітко визначені групи товарів, митне оформлення яких здійснюється на підставі листів-роз'яснень, або погоджень Мінприроди тільки у разі їх надходження в аерозольній упаковці. Тому отримання листів-роз'яснень на продукцію в не аерозольній упаковці із вищезазначених груп товарів за відповідними кодами УКТ ЗКД не потрібно.
РОЗДІЛ 8. ФРАНЧАЙЗИНГ (Ф)
Невідповідність правового регулювання франчайзингу його природі та стану розвитку комерційних відносин
1. Прийняти Закон «Про франчайзинг», яким би чітко врегульовувались визначалось правове поле для цього бізнесу, який дуже швидко набирає обертів в Україні, або більш детально викласти положення про комерційну концесію
Закон
Міністерство освіти і науки, Державний департамент інтелектуальної власності
Прийняття нового акту
2 квартал 2008 - 3 квартал 2008
Доцільно
ДДІВ
Щодо розділу „Франчайзинг” слід зазначити, що у діючому законодавстві відсутній термін „франчайзинг”. Натомість Цивільним кодексом України (далі – ЦКУ) та Господарським кодексом України (далі – ГКУ) передбачено термін „договір комерційної концесії”.
Так, відповідно до пункту 2 статті 1118 ЦКУ та пункту 2 статті 367 ГКУ договір комерційної концесії підлягає державній реєстрації органом, який здійснив реєстрацію суб’єкта господарювання, що виступає за договором, як правоволоділець. При цьому реєстрація договорів комерційної концесії зазначеним органом не здійснюється у зв’язку з відсутністю порядку реєстрації.
Відповідно до статті 1114 ЦКУ, законів України про охорону прав на об'єкти інтелектуальної власності та Положення про Державний департамент інтелектуальної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2000 р. № 997, Державний департамент інтелектуальної власності (далі – Держдепартамент) є органом, що здійснює державну реєстрацію договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності, зокрема ліцензійних договорів про надання дозволу на використання об’єктів права інтелектуальної власності, що охороняються на території України. При цьому законодавством України не передбачено, що Держдепартамент є органом, який здійснює державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності та договорів комерційної концесії.
З метою законодавчого врегулювання питання щодо реєстрації договорів комерційної концесії Міністерство юстиції України (далі – Мін’юст) звернулося до МОН (лист від 12.07.2006 № 19-9-2010) з пропозицією розглянути питання щодо можливості реєстрації договорів комерційної концесії Держдепартаментом. При цьому Мін’юст зазначив, що у разі позитивного вирішення зазначеного питання Мін’юст розробить відповідні зміни до законодавчих актів.
Листом від 20.07.2006 № 16-06/3031 Держдепартамент повідомив Мін’юст про свою згоду здійснювати реєстрацію договорів комерційної концесії за умови розроблення Мін’юстом проекту Закону щодо порядку державної реєстрації договорів комерційної концесії (стаття 210 ЦКУ) та внесення відповідних змін до ЦКУ та ГКУ.
Розроблений Мін’юстом та погоджений із зауваженнями МОН проект Закону „Про внесення змін до Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України щодо державної реєстрації договорів комерційної концесії” 28.11.2006 було подано на розгляд до Верховної Ради України. Зазначеним проектом передбачено, що договір комерційної концесії підлягає державній реєстрації центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності. У разі прийняття зазначеного проекту Закону Верховною Радою України, органом, який повинен здійснювати державну реєстрацію договорів комерційної концесії, буде Держдепартамент.
Супровід у Верховній Раді України проекту Закону України „Про внесення змін до Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України щодо державної реєстрації договорів комерційної концесії”
Мін’юст
Розробити проект Закону України щодо порядку державної реєстрації договорів комерційної концесії
(відповідно до ст. 210 Цивільного кодексу України)
Мін’юст
МОН
Мінекономіки
Мінфін
Держпідприємництва
МОН
Відповідно до пункту 2 статті 1118 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) та пункту 2 статті 367 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) договір комерційної концесії підлягає державній реєстрації органом, який здійснив реєстрацію суб’єкта господарювання, що виступає за договором, як правоволоділець. При цьому реєстрація договорів комерційної концесії зазначеним органом не здійснюється у зв’язку з відсутністю порядку реєстрації.
Відповідно до статті 1114 ЦКУ, законів України про охорону прав на об'єкти інтелектуальної власності та Положення про Державний департамент інтелектуальної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2000 р. № 997, Державний департамент інтелектуальної власності (далі – Держдепартамент) є органом, що здійснює державну реєстрацію договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності, зокрема ліцензійних договорів про надання дозволу на використання об’єктів права інтелектуальної власності, що охороняються на території України. При цьому законодавством України не передбачено, що Держдепартамент є органом, який здійснює державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності та договорів комерційної концесії.
З метою законодавчого врегулювання питання щодо реєстрації договорів комерційної концесії Міністерство юстиції України (далі – Мін’юст) звернулося до МОН (лист від 12.07.2006 № 19-9-2010) з пропозицією розглянути питання щодо можливості реєстрації договорів комерційної концесії Держдепартаментом. При цьому Мін’юст зазначив, що у разі позитивного вирішення зазначеного питання Мін’юст розробить відповідні зміни до законодавчих актів.
Листом від 20.07.2006 № 16-06/3031 Держдепартамент повідомив Мін’юст про свою згоду здійснювати реєстрацію договорів комерційної концесії за умови розроблення Мін’юстом проекту Закону щодо порядку державної реєстрації договорів комерційної концесії (стаття 210 ЦКУ) та внесення відповідних змін до ЦКУ та ГКУ.
Розроблений Мін’юстом та погоджений із зауваженнями МОН проект Закону „Про внесення змін до Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України щодо державної реєстрації договорів комерційної концесії” ( далі – проект Закону) 28.11.2006 було подано на розгляд до Верховної Ради України. Зазначеним проектом Закону передбачено, що договір комерційної концесії підлягає державній реєстрації центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності. У разі його прийняття Верховною Радою України, органом, який повинен здійснювати державну реєстрацію договорів комерційної концесії та державну реєстрацію договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності, буде Держдепартамент.
Вважаємо за необхідне забезпечити супроводження Мін`юстом зазначеного проекту Закону у Верховній Раді України.
МІН’ЮСТ
Слід звернути увагу, що законодавство України не оперує таким поняттям як „франчайзинг”, замість цього використовується поняття „комерційна концесія” (глава 76 Цивільного кодексу України та глава 36 Господарського кодексу України).
На сьогодні першочерговим заходом стосовно регламентації порядку державної реєстрації договорів комерційної концесії має бути розробка та прийняття Закону України про внесення змін до Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України щодо зміни органу, який буде здійснювати функції стосовно державної реєстрації договорів комерційної концесії.
Розробка самого порядку такої державної реєстрації договорів комерційної концесії можлива лише після внесення відповідних змін до Цивільного та Господарського кодексів України.
Таким чином, виконанню завдань, передбачених пунктом 8 Переліку, має передувати виконання пункту 9.
Стосовно визначення Укрпатенту органом, що буде здійснювати функції стосовно державної реєстрації договорів комерційної концесії зауважуємо, що на законодавчому рівні слід, перш за все, визначити орган державної влади, який буде здійснювати функції державної реєстрації договорів комерційної концесії.
Зазначене має здійснюватися Міністерством освіти і науки як органом, що відповідно до Положення про нього, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2006 року № 1757, забезпечує державну реєстрацію та ведення обліку об'єктів інтелектуальної власності, провадить реєстрацію угод про передачу прав на використання об'єктів інтелектуальної власності, що охороняються на території України, а предметом договору комерційної концесії є право на використання об'єктів права інтелектуальної власності (торговельних марок, промислових зразків, винаходів, творів, комерційних таємниць тощо), комерційного досвіду та ділової репутації, тобто, фактично мова йде про передачу майнових прав на об’єкти права інтелектуальної власності.
З наведених вище завдань Міністерства освіти і науки також випливає, що головним розробником відповідних проектів нормативно-правових актів має бути Міністерство освіти і науки, тому відповідальним органом за виконання завдань, визначених пунктами 8 та 9 Переліку, пропонуємо визначити саме це Міністерство.
Реєстрація договорів франчайзингу
2. Розробити та прийняти як першочерговий захід врегулювання проблеми реєстрації договорів комерційної концесії (франчайзингу) підзаконний нормативно-правовий акт (наприклад, постанову Кабінету Міністрів України), який би визначав порядок здійснення державної реєстрації договорів комерційної концесії (франчайзингу)
Постанова КМУ
Міністерство освіти і науки, Державний комітет з питань регуляторної політики та підприємництва
Прийняття нового акту
1 квартал 2008 - 2 квартал 2008
Доцільно
ДЕРЖКОМПІДПРИЄМНИЦТВО
Доцільно. Визначити відповідальним Державний департамент інтелектуальної власності відповідно до компетенції
МОН
Враховуючи пояснення до пункту 1 Переліку та відповідно до статті 210 ЦКУ, порядок державної реєстрації договорів комерційної концесії може регулюватись виключно законом. Такий закон може бути розроблений лише після прийняття Верховною Радою України Закону України „Про внесення змін до Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України щодо державної реєстрації договорів комерційної концесії”.
МІН’ЮСТ
Слід звернути увагу, що законодавство України не оперує таким поняттям як „франчайзинг”, замість цього використовується поняття „комерційна концесія” (глава 76 Цивільного кодексу України та глава 36 Господарського кодексу України).
На сьогодні першочерговим заходом стосовно регламентації порядку державної реєстрації договорів комерційної концесії має бути розробка та прийняття Закону України про внесення змін до Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України щодо зміни органу, який буде здійснювати функції стосовно державної реєстрації договорів комерційної концесії.
Розробка самого порядку такої державної реєстрації договорів комерційної концесії можлива лише після внесення відповідних змін до Цивільного та Господарського кодексів України.
Таким чином, виконанню завдань, передбачених пунктом 8 Переліку, має передувати виконання пункту 9.
Стосовно визначення Укрпатенту органом, що буде здійснювати функції стосовно державної реєстрації договорів комерційної концесії зауважуємо, що на законодавчому рівні слід, перш за все, визначити орган державної влади, який буде здійснювати функції державної реєстрації договорів комерційної концесії.
Зазначене має здійснюватися Міністерством освіти і науки як органом, що відповідно до Положення про нього, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2006 року № 1757, забезпечує державну реєстрацію та ведення обліку об'єктів інтелектуальної власності, провадить реєстрацію угод про передачу прав на використання об'єктів інтелектуальної власності, що охороняються на території України, а предметом договору комерційної концесії є право на використання об'єктів права інтелектуальної власності (торговельних марок, промислових зразків, винаходів, творів, комерційних таємниць тощо), комерційного досвіду та ділової репутації, тобто, фактично мова йде про передачу майнових прав на об’єкти права інтелектуальної власності.
З наведених вище завдань Міністерства освіти і науки також випливає, що головним розробником відповідних проектів нормативно-правових актів має бути Міністерство освіти і науки, тому відповідальним органом за виконання завдань, визначених пунктами 8 та 9 Переліку, пропонуємо визначити саме це Міністерство.
Реєстрація договорів франчайзингу
3. Внести зміни у Цивільного кодексу України, Господарського Кодексу України та у спеціальне законодавство у сфері інтелектуальної власності і закріпити «принцип єдиного вікна», тобто передбачити для сторін договору комерційної концесії (франчайзингу) можливість подавати заяву про реєстрацію договору та про надання права на використання об’єктів права інтелектуальної власності до одного органу, а саме – Укрпатенту.
Закон
Міністерство освіти і науки, Державний комітет з питань регуляторної політики та підприємництва
Внесення змін
2 квартал 2008 - 3 квартал 2008
Доцільно
ДЕРЖКОМПІДПРИЄМНИЦТВО
Доцільно. Визначити відповідальним Державний департамент інтелектуальної власності відповідно до компетенції
РОЗДІЛ 9. ХАРЧОВИЙ СЕКТОР (ХС)
Відсутність структурованої системи державного контролю безпечності харчових продукті
1. Створити структуровану систему державного контролю безпеки харчових продуктів шляхом узгодження законодавства в цій сфері та чіткого розмежування повноважень між державними органами влади
Закон
Міністерство економіки, Міністерство аграрної політики, Міністерство охорони здоров'я, Держспоживстандарт
Дорученням Кабінету Міністрів України від 26.05.2008 № 8200/64/1-08 головним виконавцем визначено МОЗ
Внесення змін
2 квартал 2008 - 3 квартал 2008
Не доцільно
Зазначене питання врегульоване законодавством
МІНЕКОНОМІКИ
Аналіз пропозиції
Пропозиція слушна. На сьогодні в Україні існує дублювання наглядових (контрольних) функцій державних органів в сфері безпечності харчових продуктів, що знижує ефективність цієї роботи і одночасно призводить до надмірного втручання державних органів в діяльність суб’єктів господарювання.
Висновок аналізу пропозиції
Пропозиція підтримується