Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту

Вид материалаДокументы

Содержание


Законодавчі зміни
Мінімальні стандарти
Список використаної літератури
Додаток А
3. Ліцензування соціальних послуг з реcоціалізації
4. Нормативи, стандарти, ліцензійні умови надання соціальних послуг.
Ліцензійні умови
Соціальні показники Стандарту та відповідні їм соціальні норми та нормативи щодо ресоціалізації наркозалежної молоді мережі “Тво
З метою надання якісних соціальних послуг необхідно забезпечити комплексну роботу щодо створення умов
4) програма ресоціалізації, перелік інших послуг та видів діяльності
8) фінансування
Подобный материал:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13

Законодавчі зміни

  1. Внести доповнення в встановлене Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 р. №201/-ІІІ визначення "державний соціальний стандарт", дати визначення та законодавчо закріпити поняття "мінімальний стандарт", "стандарт вищої якості надання соціальних послуг", "якість надання соціальних послуг".
  2. Визначити перелік відповідальних за розробку, впровадження, моніторинг та контроль мінімальних стандартів, стандартів якості надання соціальних послуг організацій, включаючи фахові об’єднання.
  3. Для забезпечення участі недержавних організацій в процесі затвердження мінімальних стандартів та стандартів якості слід внести відповідні зміни в порядок розсилки документів для законодачого затвердження і включити в перелік державних структур та відомств недержавну організацію (або їх об’єднання), що має повноваження представляти інтереси інших недержавних організацій, які працюють в певній сфері надання соціальних послуг.
  4. Переглянути визначення вимог до особи ліцензіата, включивши до переліку організацій, що підлягають ліцензуванню, державні організації, або запровадити альтернативний до ліцензування чіткий та дієвий механізм регулювання якості надання послуг державними соціальними службами.
  5. Звузити визначений законом об’єкт ліцензування до конкретного переліку соціальних послуг, надання яких пов’язане з впливом на стан здоров’я та життя клієнта.
  6. Запровадити перехідний період для введення ліцензування, що буде достатнім для адаптації організацій до нових умов надання соціальних послуг,
  7. У співпраці між державними та недержавними організаціями розробити, апробувати та запровадити єдині для них мінімальні стандарти надання соціальних послуг з профілактики ВІЛ/СНІД серед уразливих груп населення, догляду та підтримки ЛЖВ/С (далі - мінімальні стандарти).
  8. У співпраці між державними та недержавними організаціями розробити, апробувати та запровадити стандарти вищої якості надання соціальних послуг з профілактики ВІЛ/СНІД серед уразливих груп населення, догляду та підтримки ЛЖВ/С, які мають встановити рівень надання соціальних послуг, якого слід прагнути, та включати напрями діяльності, що не увійшли до мінімальних стандартів.
  9. У співпраці з представниками організацій, які надають соціальні послуги різним групам клієнтів, узгодити та законодавчо закріпити терміни та визначення основних соціальних послуг та методів соціальної роботи.

Мінімальні стандарти
  1. Мінімальні стандарти повинні спиратись на існуючі нормативно-правові акти або, у випадку введення нових термінів, класифікацій, повинні містити перелік дотичних документів, в які слід внести відповідні зміни.
  2. Мінімальні стандарти повинні враховувати місцеві можливості та ресурси надавачів соціальних послуг, потреби клієнтів та бути апробованими на практиці.
  3. Мінімальні стандарти мають містити перелік соціальних послуг, процес надання яких потребує стандартизації, вимоги до процесу їх надання і стати основою для існуючих або майбутніх стандартів, протоколів, керівництв надання соціальних послуг окремим цільовим групам клієнтів, в окремих місцях надання соціальних послуг.
  4. Мінімальні стандарти мають вибірково закріпити ключові етичні норми та правила взаємодії з клієнтом і містити відсилання до Етичного кодексу спеціаліста із соціальної роботи України та Закону України "Про соціальні послуги" від 19.06.2003 р. №966-ІV.
  5. Мінімальні стандарти мають узагальнити та доповнити ключові положення розроблених або таких, що розробляються, протоколів, керівництв та методичних рекомендацій надання соціальних послуг окремим цільовим групам у сфері профілактики ВІЛ/СНІД, догляду та підтримки ЛЖВ/С
  6. Мінімальні стандарти мають включати зокрема:
    • питання профілактики туберкульозу, передусім серед ув’язнених та ЛЖВ/С;
    • особливості роботи з такими уразливими групами як СІН,ЧСЧ, ПСБ, ув’язнені;
    • питання формування підтримуючого середовища при роботі з формування прихильності до АРВ-терапії та здійсненні догляду та підтримки за ЛЖВ/С;
    • питання профілактики професійного вигорання працівників, які здійснюють догляд та надають підтримку ЛЖВ/С.
  7. Мінімальні стандарти можуть містити положення щодо груп взаємодопомоги, а саме: деякі вимоги до їх організації ( у випадку, якщо в організації та підтримці діяльності бере участь професійний надавач соціальних послуг) можуть бути включені до структури мінімальних стандартів надання соціальних послуг в якості однієї з складових комплексної допомоги та підтримки та закріплені через визначення функцій працівника або організації, які мають стосунок до роботи таких груп.
  8. Під час роботи над мінімальними стандартами необхідно:
  • окреслити в структурі мінімальних стандартів взаємозв’язок між програмами зниження шкоди та ресоціалізації наркозалежних;
  • визначити місце стандартів надання соціальних послуг з ресоціалізації наркозалежним в загальній структурі соціальних стандартів ( їх співвідношення з мінімальними стандартами надання соціальних послуг з профілактики ВІЛ/СНІД середу разливих груп населення, догляду та підтримки ЛЖВ/С).
  1. Перед початком роботи над змістом мінімальних стандартів необхідно:
  • проаналізувати та узгодити зміст термінів, що використовується організаціями для позначення своїх видів діяльності;
  • визначити та проаналізувати досвід кращих та менш вдалих місцевих (включаючи регіональні) практик стосовно особливостей надання соціальних послуг представникам уразливих груп населення (СІН, ЧСЧ, ПСБ, ув’язнені тощо), їх відповідності потребам клієнтів;
  • проаналізувати системи моніторингу та оцінювання, що використовуються або плануються використовуватись різними державними та недержавними організаціями, оцінити можливість використання застосовуваних методів для моніторингу та оцінювання мінімальних стандартів після їх впровадження;
  • проаналізувати існуючий досвід підготовки та навчання працівників, які безпосередньо залученні до надання соціальних послуг з профілактики ВІЛ/СНІД серед уразливих груп населення, догляду та підтримки ЛЖВ/С;
  • проаналізувати відомчі регулятивні документи Державного департаменту України з питань виконання покарань, що можуть регулювати та впливати на процес надання соціальних послуг ув’язненим штатними та залученими ззовні фахівцями.
  1. Задля конкретизації змісту мінімальних стандартів слід розробити протоколи, керівництва та методичні рекомендації з основних методів та форм роботи з різними групами ЛЖВ/С, представниками різних уразливих груп.



Список використаної літератури

  1. Берроуз Д. Организация и менеджмент программ обмена игл ти шприцев: руководство для стран Центральной и Восточной Европы и Новых Независимых Государств бывшего Советского Союза. Под редакцией Престона Е., Дерикота Й. Перевод с англ.: Саранг А. - 2000. - 118 с.
  2. Білсем Е., Готестам Р. Поліпшення стандартів захисту дітей: розвиток спеціальних послуг для дітей та сімей у країнах Східної Європи та Центральної Азії. Концептуальна доповідь (Доповідь підготовлена в рамках спільного проекту за підтримки ЮНІСЕФ - Світового банку "Зміна поглядів, політики і життя", програми, створеної для підтримки національних програм зменшення інституалізації вразливих індивідів у Східній та Центральній Європи та Центральній Азії). - Лютий 2002. - 26 с. – С. 2 – 4, 14.
  3. Волик А. Использование одноразового инструментария – действенный метод профилактики ВИЧ-инфекции // Шаг за шагом: проблемы сообщества потребителей инъекционных наркотиков и пути их решения: Методические рекомендации / Гл. ред. Т. Дешко. - К.: Международный Альянс по ВИЧ/СПИД в Украине, 2004. - с. 195. – С. 26-30.
  4. ВИЧ в тюрьмах. Практическое пособие (для пенитенциарных систем новых независимых государств)/ Под ред. Боллини П. – Всемирная организация здравоохранения, Европейское бюро, 2001. - 312с.- С. 68-75.
  5. Джозеф О’Нилл, Марта М. МакКинсней. Клиническое руководство по поддерживающему и паллиативному уходу за пациентами с диагнозом ВИЧ/СПИД: уход за людьми, осуществляющими уход // Программа снижения вреда и употребления наркотиков. Информационный дайджест. - №2 (14). - К.: "СПИД-Фонд "Восток-Запад", 2004. - С. 93-122.
  6. Державний класифікатор соціальних стандартів і нормативів, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 17. 06.2002 р. № 293.
  7. Державні соціальні стандарти у сфері охорони здоров’я. Наркологія (нормативи надання наркологічної допомоги дорослому населення в амублаторно-поліклінічних закладах) / Мінісерство охорони здоров’я України, 2002 р.
  8. Догляд і підтримка дітей з ВІЛ-інфекцією: навчальний посібник для персоналу дитячих установ, батьків, опікунів, соціальних працівників та інших осіб, що доглядають за ВІЛ-інфікованими дітьми. - К.: "Кобза", 2003 - 168с.
  9. Додаток до робочого плану на 3 “Пакет послуг та регіональний план”, що був розроблений робочою групою “Послуги та інформація на рівні громад” в рамках підготовки Заявки на продовження фінансування національної програми “Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні”, 2005. - [Цит. 23 августа 2005 р.]- Доступно з : .
  10. Закон України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” від 19.11.1992 р. № 2801-ХІІ
  11. Закон України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10 2000 р. № 201/-ІІІ.
  12. Закон України "Про запобігання захворювання на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення" від 12.12.1991 р. № 1972-ХІІ.
  13. Закон України “Про захист населення від інфекційних хвороб” від 06.04.2000 № 1645-ІІІ
  14. Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.2000 р. №1773 -ІІІ.
  15. Закон України "Про соціальні послуги" від 19.06.2003 р. № 966-IV.
  16. Іванова О. Стандарти у соціальній роботі: якими їм бути? // Соціальна політика і соціальна робота. - 2004. - №3. - С.57-64.
  17. Етичний кодекс спеціалістів з соціальної роботи України // Соціальна політика і соціальна робота. - №1. - 2003. - С.16-22.
  18. Калашніков Ю.В., Крисов Л.П., Муценко Д.В., Панфілова О.М., Шендеровський К.С. Методичні рекомендації щодо соціальної підтримки людей, які живуть з ВІЛ (з досвіду роботи). – К.:, ДЦССДМ, 2005. – 116 с.
  19. Кіценко Н. Презентація проекту "Формування прихильності до АРВ-терапії та немедичний догляд на дому за ЛЖВС", що здійснюється ГО "Клуб взаємодопомоги людей, які живуть з ВІЛ/СНІД "Життя +", для семінару "Догляд на дому за людьми, які живуть з ВІЛ/СНІД (ЛЖВС)" 22 вересня 2003 р. в м. Києві.
  20. Клінічний протокол антиретровірусної терапії ВІЛ-інфекції у дітей. Затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України "Про удосконалення лікування хворих на ВІЛ-інфекцію та СНІД" від 12.12.2003р. № 580 / Відповідальні ред. к.м.н. Круглов Ю.В., Філіппович С.А. - К.: Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні, 2004 - 112 с.
  21. Клінічний протокол антиретровірусної терапії ВІЛ-інфекції у дорослих та підлітків. Затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України "Про удосконалення лікування хворих на ВІЛ-інфекцію та СНІД" від 12.12.2003р. № 580 / Відповідальні ред. к.м.н. Круглов Ю.В., Філіппович С.А. - К.: Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні, 2004 - 112 с.
  22. Ковалевський В. Особливості психологічної допомоги при ВІЛ/СНІД. Роздаткові матеріали до тренінгу // Звіт про тренінг "Шляхи вирішення медико-соціальних проблем ВІЛ-позитивних ув’язнених: міжсекторальна співпраця", що проводився 1 листопада 2004 в рамках проекту "Забезпечення догляду та підтримки людей, які живуть з ВІЛ/СНІД", за фінансової підтримки МБФ "Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні" в рамках реалізації Національної програми "Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні", підтриманої Глобальним фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією На правах рукопису / ВБФ "Всеукраїнська мережа ЛЖВ". - Київ, 2004.
  23. Ковалевський В. Що таке групи взаємодопомоги. Роздаткові матеріали до тренінгу // Звіт про тренінг "Шляхи вирішення медико-соціальних проблем ВІЛ-позитивних ув’язнених: міжсекторальна співпраця", що проводився 1 листопада 2004 в рамках проекту "Забезпечення догляду та підтримки людей, які живуть з ВІЛ/СНІД", за фінансової підтримки МБФ "Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні" в рамках реалізації Національної програми "Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні", підтриманої Глобальним фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією. На правах рукопису. / ВБФ "Всеукраїнська мережа ЛЖВ". - Київ, 2004.
  24. Конституція України від 28.06.1996 р.
  25. Концепція соціального партнерства громадських організацій та органів і установ виконання покарань. Роздаткові матеріали до тренінгу // Звіт про тренінг "Шляхи вирішення медико-соціальних проблем ВІЛ-позитивних ув’язнених: міжсекторальна співпраця", що проводився 1 листопада 2004 в рамках проекту "Забезпечення догляду та підтримки людей, які живуть з ВІЛ/СНІД", за фінансової підтримки МБФ "Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні" в рамках реалізації Національної програми "Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні", підтриманої Глобальним фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією На правах рукопису / ВБФ "Всеукраїнська мережа ЛЖВ". - Київ, 2004.
  26. Липтуга М.Е., Поляков И.В., Зеленская Г.М. Паллиативная помощь. Краткое руководство: Монография. Второе издание. - СПб. Комитет по здравоохранению мери Санкт-Петербурга, 2003 - 160 с. - С. 13-21.
  27. Литвиненко В. Основи самопомощи / ВБО "Всеукраинская сеть ЛЖВ". - Полтава, ООО Издательский дом "Вокруг цвета". - 2003. - 212 с.
  28. Луіз Фокс, Рагнар Готестам. Переспрямування ресурсів на послуги на рівні громадян: резюме концептуального звіту. (Праця написана як частина спільного проекту ЮНІСЕФ-Світовий банк "Змінюючи розуміння, політику та життя", програми, створеної для підтримки національних програм зменшення інституалізації вразливих індивідів у Східній та Центральній Європи та Центральній Азії). - Липень 2002.
  29. Люди и ВИЧ. Книга для неравнодушных /Под ред. Е.Пурик, 2-е изд.- К., 2004. - 505 с. - С. 492, 494.
  30. Менеджмент в охороні здоров’я: структура та поведінка організації охорони здоров’я. Стівен М. Шортел, Арнолд Д., Калюжний. Переклад П. Тарануха. – К.: Основи, 1998. – с. 560 - С.238.
  31. Методичні рекомендації з питань організації та функціонування центрів ресоціалізації наркозалежних / Державний ін-т проблем сім’ї та молодію - К., 2004. - 200с.
  32. Мотивационное интервьюирование лиц, употребляющих инъекционные наркотики: пособие для социальных работников программ профилактики ВИЧ/СПИД / Гл.ред. Храпаль А. - К.: МБФ "Международный Альянс по ВИЧ/СПИД в Украине", 2004. - 108 с.
  33. Наказ Міністерства охорони здоров’я “Про вдосконалення організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД” від 25.05. 2000 р. № 120.
  34. Настольная книга менеджера НПО. Часть ІІІ: Сборник материалов по организации работы и обеспечению безопасности труда сотрудников программ, осуществляющих профилактику ВІЧ/ІППП среди уязвимых групп населения (потребители инъекционных наркотиков, работники коммерческого секса). На правах рукопису. /Составитель: Левчук А. - Полтава, 2004. - 59 с.
  35. Настольная книга менеджера НПО. Часть IV: Сборник материалов по организации аутрич-работы и проведению консультированиея в программах Снижения вреда, реализуемых неправительственными организациями. На правах рукопису. /Составители: Волик А., Киценко Н., Андрущенко А. - Полтава, 2004. - 119 с.
  36. Ньюмен К. Ліцензування соціальних послуг у європейських країнах // Соціальна політика і соціальна робота. - №4. - 2004. - С. 79-89.
  37. Окреме доручення Кабінету Міністрів України від 27.07.05 № 40006/0/1-05 за результатами засідання Національної координаійної ради з питань запобігання поширенню ВІЛ-інфекції/СНІДу від 19.07. 2005 р. (протокол 2).
  38. Організація та діяльність груп взаємодопомоги при консультативних пунктах “Довіра” центрів ССМ (методичні реокмендації для фахівців, які працюють у групах взаємодопомоги) / За ред. Лазоренко Б.П., - К., 2005. – 88 с.
  39. Оценка возможностей развития программ профилактики ВИЧ в среде потребителей инъекционных наркотиков / Балакирева О.Н. (научный руководитель проекта), Варбан М. Ю., Яременко А.А., Андрущак Л.И., Артюх О.Р.. - К.: Центр "Социальный мониторинг", 2003. - 160 с. – С. 20, 43-59.
  40. Паллиативная помощь при ВИЧ-инфекции. Модуль ГАЛЕН №15 / Международная ассоциация врачей по проблемам ВІЧ/СПІД (IAPAC). - 2004. - 79 с.
  41. Паллиативная помощь// Протоколы ВОЗ для стран СНГ по предоставлению помощи и лечения при ВИЧ-инфекции и СПІДе. Версия 1. - 2004.
  42. Помощь ВИЧ-инфицированным потребителям инъекционных наркотиков // Протоколы ВОЗ для стран СНГ по предоставлению помощи и лечения при ВИЧ-инфекции и СПІДе. Версия 1. – 2004.
  43. Поняття якості / Міжнародна організація стандартизації. – [Цит. 12 серпня 2005]. – Доступно з: .
  44. Постанова Кабінету Міністрів України “Про порядок участі центральних органів виконавчої влади у діяльності міжнародних організацій, членом яких є Україна” від 13. 09. 2002р. № 1371.
  45. Практика социальной работы. / Под ред. Кристофера Ханвея и Терри Филпота. – Амстердам - К., 1996. – с. 239. (Серия - «Социальная работа»).
  46. Принципы профилактики ВИЧ-инфекции среди лиц, применяющих наркотики/ ВОЗ, Европейское региональное бюро. – Копенгаген, Дания. – 22 с.
  47. Проект вимог до Програми ресоціалізації // Аналітична записка за підсумками реалізації проекту "Розробка пропозицій щодо ліцензування центрів ресоціалізації наркозалежної молоді "Твоя перемога", який реалізовувався Державним інститутом проблем сім’ї та молоді на замовлення Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту. – К:, 2005. - С.39 - 42.
  48. Проект Державного соціального стандарту соціальної роботи з дітьми, молоддю та різними категоріями сімей / Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту, Державна соціальна служба для сім’ї, дітей та молоді, 2005.
  49. Проект ліцензійних умов провадження діяльності з надання послуг з ресоціалізації наркозалежних // Аналітична записка за підсумками реалізації проекту "Розробка пропозицій щодо ліцензування центрів ресоціалізації наркозалежної молоді "Твоя перемога", який реалізовувався Державним інститутом проблем сім’ї та молоді на замовлення Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту. – К:, 2005. - С.33 – 38.
  50. Проект Національного клінічного протоколу лікування ВІЛ-позитивних людей, які є споживачами ін’єкційних наркотиків ( розробляється в рамках реалізації програми “Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні”, підтриманої Глобальним фондом боротьби зі СНІД, туберкульозом та малярією).
  51. Проект протоколу "Добровільне консультування та тестування на ВІЛ-інфекцію. Підготовлено в рамках проекту ПОЛІСІ робочою групою МОЗ. Фінальна версія.
  52. Проект Стандартів надання соціальних послуг з ресоціалізації наркозалежних // Аналітична записка за підсумками реалізації проекту "Розробка пропозицій щодо ліцензування центрів ресоціалізації наркозалежної молоді "Твоя перемога", який реалізовувався Державним інститутом проблем сім’ї та молоді на замовлення Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту. – К:, 2005. - С.43 - 46.
  53. Проект протоколу з питань паліативної допомоги та позалікарняного догляду хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД (розробляється Українським центром профілактики та боротьби зі СНІД ). Версія станом на 07.2005 р.
  54. Профілактика ВІЛ/СНІД в учнівському та молодіжному середовищі: Довідник для соціальних працівників, вчителів, шкільних психологів, батьків / О.Т. Баришполець, І.Ф. Ільїнська, Б.П. Лазоренко, С.І. Хаїрова, А. М. Щербинська /За ред. І.Ф. Ільїнської, Б.П. Лазоренко. – К.: Держсоцслужба, 2005. – 204 с.
  55. Профилактика ВИЧ-инфекции у детей: профилактика передчаи ВИЧ от матери к ребенку //Протоколы ВОЗ для стран СНГ по предоставлению помощи и лечения при ВИЧ-инфекции и СПІДе. Версия 1. - 2004.
  56. Рекомендации ВОЗ по ВИЧ-инфекции и СПИДу в тюрьмах / ВИЧ в тюрьмах // Живи и дай жить другим: «Круглый стол» 1996-2003. - №3, 2003. – С. 26-33.
  57. Руководство по социальной работе в ВИЧ-сервисе. -К.: БФ "Фонд профілактики хімічних залежностей та СНІДу", Служба Camden & Islington (Лондон, Велика Британія), 2004. - 100с.
  58. Саранг. А. Снижение Вреда: исторический обзор / Информационно-ресурсный Центр программы "Российская Инициатива Снижения вреда" организации "Врачи без границ". - Июль 2000.
  59. Соціальна робота: Короткий енциклопедичний словник. - К.: УДЦССМ, 2002. - С.259 -260.
  60. Словник-довідник для соціальних педагогів та соціальних працівників / За заг.ред. Капської А.Й., Пінчук І.М., Толстоухової С.В. - К., 2000. - 260 с. – C. 200-201.
  61. Стандарти стаціонарної наркологічної допомоги дорослому населенню в лікувально-профілактичних закладах України, затверджені наказом МОЗ України №226 від 27.07. 1998 р.
  62. Танасийчук О., Микитин А. // Шаг за шагом: проблемы сообщества потребителей инъекционных наркотиков и пути их решения: Методические рекомендации / Гл. ред. Т. Дешко. - К.: Международный Альянс по ВИЧ/СПИД в Украине, 2004. - с. 195. – С. 161-164.
  63. Теорії та методи соціальної роботи: навчальний посібник/ А.М. Бойко, Н.Б.Бондаренко, О.С. Брижувата та ін.; За ред. Т.В. Семигіної, І.М. Григи // Соціальна робота: В 3 ч. - К.: дім "Києво-Могилянська Академія", 2004. - 224 с. - С.125, 134.
  64. Уход, лечение и поддержка людей, которые живут с ВИЧ/СПІД // Доклад о глобальной эпидемии ВИЧ/СПИД, ЮНЕЙДС (объединенная программа ООН по ВИЧ/СПИД ЮНЕЙДС) - Июль 2002. – 237 с. – С.148.
  65. Что такое аутрич-работа? // 13 статей о снижении вреда. Бюллетень Региональной информационной службы снижения вреда. - Выпуск 1 (1), 2004. - К.: Международный Альянс по ВИЧ/СПИД в Украине. - С.2-3.
  66. Act of 18 January 1996 concerning the quality of care institutions (Care Institutions Quality Act) // Bulletin of Acts and Decrees of the Kingdom of the Netherlands 1996. (Section 2).
  67. Best Practice, Best Care: the Quality Standards for Health and Social Care. Consultation paper / Department of Social Services and Public Safety, Northern Ireland. - April 2005. - 43 p. - [Cited 2005, 10 August]. - Available from:
  68. Care, Support, and Treatment // Handbook on access to HIV/AIDS-related treatment: A collection of information, tools and resources for NGOs, CBOs, and PLWHA group/ produced by UNAIDS, WHO, and the International HIV/AIDS Alliance. – Geneva, Switzerland, 2003. – 130 p. – P.17, 19. - [Cited 2005, 30 August]. - Available from: < who.int/asd/backgrounddocuments/uae03/nap/HandbookAccess_en.pdf >.
  69. Domiciliary Care: National Minimum Standards. Regulations (Published by the Secretary of State for Health in accordance with section 23 of the Care Standards Act 2000 (CSA) / Department of Health, London. – 2003. - 72 p. - [Cited 2005, 10 August]. - Available from: < v.uk/assetRoot/04/01/86/71/04018671.pdf>.
  70. E.G.Heidemann. The contemporary use of standards in Health Care. –World Health Organization., Division of Health Services District Heath Systems. – 1993. - [Cited 2005, 10 August]. - Available from: < .who.int/hq/1993/ WHO_SHS_DHS_93.2.pdf>.
  71. June Rowe. Analysis of Five State's Licensing / Certification Processes and Requirements. - Human Services Research Institute. - October 17, 2002. - 15 p. – P.8-9.
  72. Long - Term care Laws in Five Developed Countries. A Review. - World health Organization, 2000. – 99 p. - P. 27-29.
  73. NASW Standards for Social Work Practice in Palliative and End o Life Care. - National Association of Social Workers, USA. - 2005. - [Cited 2005, 16 August]. - Available from: .
  74. Practice Standards and Administrative Guidelines for HIV-related Case Management / Wisconsin AIDS/HIV Program, Bureau of Communicable Diseases, Division of Public Health,Wisconsin Department of Health and Family Services. - March 2003. -[Cited 2005, 14 August]. - Available from: < onsin.gov/aids-hiv/Resources/CMPracticeStandards021203.pdf>.
  75. Prisons and AIDS:UNAIDS Point of View (UNAIDS Best Practice Collection: Point of View). - Geneva: UNAIDS, - April 1997.
  76. Quality management and PQM (Psychiatry Quality Managment): Extended abstracts from a Lundbeck Institute Symposium held during the XI World Congress of Psychiatry, - Humburg, 9 August 1999.
  77. Quality of Care // Documentation. The periodical of the Ministry of Health, Welfare and Sport, the Netherlands. - February 1997. - Vol.2
  78. Recommended standards for NHS HIV services. - Medical Foundation for AIDS & Sexual Health. Endorsed by Department of Health, British Association, National Association of NHS Providers of AIDS Care and Treatment. - September 2003. - [Cited 2005, 16 August]. - Available from: < v.uk/assetRoot/04/10/ 62/71/04106271.pdf >.
  79. Review of State Quality Assurance Programs for Home Care: Executive Summary / Macro Systems, Inc., U.S. Department of Health and Human Services. - April 1989.
  80. Standards for quality HIV Care: a tool for quality assessment, improvement, and accreditation. Report of a WHO Coalition Meeting on the Accreditation of Health Service Facilities for HIV Care. - 10-11 May 2004. - Geneva, Switzerland. - [Cited 2005, 16 August]. - Available from: < .who.int/hq/2004/ 9241592559.pdf >.
  81. Standards of ethical practice for professional social workers in Saskanchewan. – Saskanchewan Associastion of Social workers. - [Cited 2005, 10 August]. - Available from: .
  82. The Ryan White Title 1 Standards of Care: Primary Medical Care. – 2005-2006. - [Cited 2005, 10 August]. – Available from: .



Додаток А


Приклад можливих структури та змісту стандартів в сфері профілактики ВІЛ/СНІД серед уразливих груп населення, догляду та підтримки ЛЖВ в Україні.

  1. Стандарт у сфері профілактики ВІЛ/СНІД серед уразливих груп населення, догляду та підтримки ЛЖВ – складова нормативно-правової бази системи державних соціальних стандартів і нормативів.


Стандарт у сфері профілактики ВІЛ/СНІДу серед уразливих груп населення, догляду та підтримки ЛЖВ розроблено відповідно до Законів України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”, „Про соціальну роботу з дітьми та молоддю” та „Про соціальні послуги”. Стандарт підготовлено з метою соціального захисту та забезпечення реалізації визначених Конституцією України соціальних прав громадян, дотримання Декларації про відданість справі боротьби з ВІЛ-інфекцією/СНІдом, прийнятої 26-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН з ВІЛ-інфеції/СНІДу.

На підставі даного Стандарту можуть визначатися обсяги соціальних послуг державних та недержавних суб`єктів, які надаються уразливим групам населення, передбачених законодавством. Цей документ може увійти до Державного соціального стандарту соціальної роботи з дітьми, молоддю та різними категоріями сімей, що входить до складу нормативно-правової бази системи державних соціальних стандартів і нормативів. Перелік нормативів у сфері соціальної роботи з молоддю (у тому числі уразливими групами) можуть бути наведені у Державному класифікаторі соціальних стандартів і нормативів, що затверджуються наказом Міністерства праці та соціальної політики України.

Об`єктом стандартизації є різноманітна діяльність у сфері соціальної роботи з різними категоріями дітей, молоді з числа уразливих груп населення у забезпеченні потреби щодо надання державних соціальних послуг у сфері догляду, підтримки, профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу серед уразливих груп (СІН, ЖСБ, ЧСЧ, ув’язнених тощо), їх перелік, критерії роботи (стандартизація знань, вмінь, результатів тощо), структура і штати соціальних закладів та установ тощо.

Основними у структурі Стандарту повинні бути:
  • соціальні показники;
  • норми та нормативи відповідні соціальним показникам;
  • критерії якості соціальної роботи;
  • об’єм соціальних послуг;
  • порядок и умов їх надання.

Дотримання Стандарту повинен бути обов`язковим для всіх державних та недержавних суб`єктів, що надають соціальні послуги у сфері профілактики ВІЛ/СНІДу серед уразливих груп населення, догляду та підтримки ЛЖВ. Фінансове забезпечення надання соціальних послуг у вищезазначеній сфері може здійснюватися за рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ та організацій, соціальних фондів, коштів благодійної допомоги, коштів одержувачів соціальних послуг та джерел, передбачених законодавством.

Результат розробки даного документу – якість надання комплексу адресних соціальних послуг уразливим групам населення.

З метою оцінки ефективності надання соціальних послуг уразливим групам населення повинен здійснюватися постійний моніторинг. За результатами моніторингу потрібно переглядати соціальні показники Стандарту, норм, нормативів, їх фінансового забезпечення. До контролю за дотриманням Стандарту органи державної влади та місцевого самоврядування повинні залучати недержавні громадські організацій.


Стандарт у сфері профілактики ВІЛ/СНІД серед уразливих груп населення, догляду та підтримки ЛЖВ повинен давати визначення ряду термінів та понять:

соціальні показники – соціальні послуги, що складають соціальний стандарт, за якими можна робити висновок про його зміст;

соціальні норми – законодавчо встановлені міри та сукупність відомостей у сфері соціального захисту, охорони здоров`я, освіти, культури, працевлаштування, фізичної культури, харчування різних категоріями дітей та молоді з числа уразливих груп населення;

соціальні нормативи – розрахункові величини витрат матеріальних ресурсів, що входять до сфери державної соціальної стандартизації;

критерії якості соціальної роботи – результативність конкретної роботи щодо надання адресних послуг клієнту.

соціальні послуги – комплекс правових, економічних, психологічних, освітніх, медичних, реабілітаційних та інших заходів, спрямованих на окремі соціальні групи чи індивідів, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги, з метою поліпшення або відтворення їх життєдіяльності, соціальної адаптації та повернення до повноцінного життя;

клієнти прямого охоплення - кількість постійних та залучених клієнтів, які звернулися до соціальних установ та закладів;

клієнти непрямого охоплення - кількість клієнтів вторинного охоплення, які отримують соціально-профілактичні послуги через інших постійних клієнтів та волонтерів тощо.


2. Рекомендації до проекту соціальних показників Стандарту та відповідні їм соціальні норми та нормативи в сфері профілактики ВІЛ/СНІД серед уразливих груп населення, догляду та підтримки ЛЖВ.


Зміст соціальних показників Стандарту, відповідні їм соціальні норми та нормативи для здійснення соціальної роботи з уразливими групами населення, які потребують соціального захисту:
  • здійснення соціально-профілактичної роботи з уразливими групами населення:
  • надання соціальних послуг СІН;
  • надання соціальних послуг ЖСБ;
  • надання соціальних послуг ЧСЧ;
  • надання соціальних послуг ув’язненим;
  • надання соціальних послуг щодо догляду та підтримки ЛЖВ.




Соціальні показники Стандарту

Зміст і розмірність показників

(соціальні норми та нормативи)

Здійснення соціально-профілактичної роботи з уразливими групами населення:

Надання соціальних послуг СІН

Психологічні послуги

Надання консультацій з питань психічного здоров'я та поліпшення взаємин з оточуючим середовищем (сім’єю, друзями тощо), психодіагностика, вивчення соціально-психологічних характеристик особистості, оточення, проведення тренінгів з метою психокорекції, психологічної адаптації, реабілітації людини. Моральна підтримка, залучення до груп взаємодопомоги.

Соціально-педагогічні послуги

Виявлення інтересів і потреб, залучення до різних видів діяльності; консультування щодо проблем реалізації прав, проблем пов’язаних із сім'єю, вихованням дітей; просвітницька робота; організація соціального супроводу; аналіз стану матеріально-побутового забезпечення; соціальне інспектування та патронаж; пропагування безпечної поведінки та здорового способу життя; представлення інтересів інших установах та закладах; залучення до участі у профілактичних програмах та заходах.

Аутріч (вулична робота) та консультування за принципом рівний-рівному.

Соціально-медичні послуги

Інформування про вплив і наслідки вживання алкогольних виробів, токсичних та наркотичних речовин; шляхи ураження венеричними хворобами; засоби контрацепції; шляхи інфікування ВІЛ та засоби його уникнення; заходи, які потрібно вжити у разі передозування та абсцесів, безпечну статеву поведінку; збереження репродуктивного здоров'я.

ДКТ (До- та після- тестове консультування на ВІЛ).

Консультування спеціалістів (психолога, юриста, лікарів).

Направлення на діагностику та лікуванню ІПСШ/Гепатити.

Медичне обстеження, тестування, діагностика, лікування.

Направлення до програм замісної терапії.

Соціально-економічні послуги

Надання допомоги у формі обміну, видачі шприців, презервативів, ліків; гуманітарна допомога; допомога в оформленні будь-яких документів; розміщенні на лікування, ресоціалізацію; працевлаштування.

Інформаційні послуги

Надання довідкової, просвітницької, пропагандистської інформації: про види соціальних послуг, державні соціальні заклади, установи, недержавні організації, про соціальні проблеми та шляхи їх вирішення.

Юридичні послуги

Надання консультацій з питань чинного законодавства (з питань цивільного, трудового, фінансового, адміністративного, кримінального права); захисту прав та інтересів; допомога в оформленні документів.

Соціально-побутові послуги

Виклик лікаря, доставка медикаментів.

Інші соціальні послуги:

реабілітація осіб, які вживали наркотики та пройшли курс лікування у медичних закладах

Надання невідкладних комплексних психологічних, соціально-побутових, соціально-педагогічних, соціально-економічних, інформаційних та юридичних соціальних послуг, сприяння у працевлаштуванні та освіті.

Впровадження програми ресоціалізації.

Соціально-побутове обслуговування, у тому числі опалення, освітлення, радіофікація, тепло-, водопостачання тощо у межах норм, затверджених в установленому порядку.

Забезпечення мешкання (житлом) у межах встановленої санітарної норми, твердим і м'яким інвентарем, столовим посудом.

Забезпечення раціональним чотиреразовим харчуванням, у тому числі і дієтичним, з урахуванням стану здоров'я.

Надання комплексу соціальних послуг з ресоціалізації наркозалежних.

Створення умов, що сприяють адаптації молоді у новому середовищі.

Організація культурно-масової та оздоровчо-спортивної роботи.

Забезпечення соціального та правового захисту.

Організація груп взаємодопомоги.

Витрати часу при наданні індивідуальних соціально-психологічних послуг

До 40 хвилин на одного клієнта

Навантаження на фахівців:




Під час надання індивідуальних соціально-психологічних послуг

Чотири клієнти на один робочий день

Під час здійснення соціального супроводження:




СІН

До восьми клієнтів на одного фахівця

Під час надання індивідуальних соціально-медичних, соціально-економічних, інформаційних соціальних та юридичних соціальних послуг

Навантаження працівника визначається посадовою інструкцією;

навантаження залученого фахівця визначається трудовою угодою

Мінімальні та базові послуги

Мінімальні послуги:

Аут річ (вулична робота) та консультування за принципом рівний-рівному;

Інформаційні матеріали;

Засоби індивідуального захисту (шприці, презервативи).

Базові послуги:

Консультування різних спеціалістів;

ДКТ (До- та після- тестове консультування на ВІЛ) та направлення на тестування;

Направлення на діагностику та лікуванню ІПСШ/Гепатити;

Направлення клієнтів до програм лікування наркотичної залежності та реабілітації;

Направлення до програм замісної терапії;

Групи взаємо підтримки;

Участь у профілактичних програмах.


3. Ліцензування соціальних послуг з реcоціалізації

Згідно з чинним законодавством, професійна діяльність з надання соціальних послуги з ресоціалізації повинна здійснюватися після отримання відповідної ліцензії.

Міністерство України у справах молоді та спорту, Державний інститут проблем сім’ї та молоді, на початку 2005 року, здійснили розробку пропозицій щодо ліцензування центрів ресоціалізації наркозалежної молоді „Твоя перемога”. Для надання систематичної допомоги наркозалежним людям позбутися негативного впливу наркотиків в України, останні роки, активно створюються центри ресоціалізації для даної категорії населення.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2002 року № 809 “Про розвиток мережі центрів ресоціалізації наркозалежної молоді “Твоя перемога” на Міністерство України у справах молоді та спорту покладено координацію діяльності вищеназваних центрів.

Станом на 1.04.2005 року до мережі центрів ресоціалізації наркозалежної молоді “Твоя перемога” належить 20 центрів.

У центрах ресоціалізації наркозалежної молоді мережі “Твоя перемога” на добровільних засадах перебувають на реабілітації особи, які пройшли курс лікування у медичних закладах. Центри здійснюють комплекс заходів спрямованих на відновлення та набуття нових навичок, необхідних для зміни поведінки, поліпшення якості життя особистості. Систематичне проведення психологічного та педагогічного обстеження, вивчення їхнього психологічного і фізичного стану, умов життя в сім’ї, індивідуальних особливостей та інтересів дозволяє розробити якісні індивідуальні та групові програми реабілітації та адаптації наркозалежних, повернути їх до повноцінного життя. Участь у реабілітаційних програмах дозволяє не тільки оздоровити сімейні стосунки, відновити соціальний статус на роботі, в сім’ї, а й позитивно впливає на професійне і особисте зростання.

Якість надання соціальних послуг, рівень кваліфікації працівників центрів, підготовка єдиної навчальної програми та моніторинг діяльності – нагальні завдання, що стоять перед Міністерством України у справах молоді та спорту.

Усі пропозиції щодо ліцензування соціальних послуг з ресоціалізації наркозалежних обговорювалися шляхом широкої дискусій з експертами в галузі соціальної роботи та представниками центрів ресоціалізації наркозалежної молоді, що входять до мережі „Твоя перемога”.

Тому, для обговорення та розробки адресних рекомендацій щодо роботи з конкретними уразливим групам (СІН, ЖСБ, ЧСЧ, ув’язненими тощо) пропануємо виходити з вже розроблених пропозицій щодо порядку ліцензування: перелік необхідних документів, стандарти надання соціальних послуг, вимоги до програм.

Цікавий для вивчення і використання в роботи є досвід інших країнах щодо вирішення питання з ліцензування соціальних послуг, представлений в додатках Б та В.


4. Нормативи, стандарти, ліцензійні умови надання соціальних послуг.


В Україні існує Державний соціальний стандарт соціальної роботи з дітьми, молоддю та різними категоріями сімей це документ, який входить до складу нормативно-правової бази системи державних соціальних стандартів і нормативів. Перелік цих нормативів у сфері соціальної роботи з дітьми, молоддю та різними категоріями сімей наведено у Державному класифікаторі соціальних стандартів і нормативів, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 17 червня 2002 року № 293.

Проте, в існуючому Стандарті не має соціальних стандартів і нормативів щодо догляду та підтримки ЛЖВ тощо. Не визначено перелік та зміст соціальних послуг, соціальних показників для уразливих груп населення (СІН, ЖСБ, ЧСЧ, ув’язнені тощо).

Міністерство України у справах молоді та спорту, Державна соціальна служба для сім’ї, дітей та молоді внесли зміни та доповнення до Стандарту, передбачивши норми надання соціальних послуг наркозалежним людям, які виявили бажання пройти ресоціалізацію у центрах ресоціалізації наркозалежної молоді. Даний документ, після погодження іншими міністерствами, буде затверджуватися постановою Кабінету Міністрів України.

У розробленому документі прописано організаційні, матеріально-технологічні та інші вимоги щодо діяльності з надання соціальних послуг з ресоціалізації наркозалежних.


Ліцензійні умови встановлюють кваліфікаційні, організаційні, матеріально-технологічні та інші вимоги щодо провадження діяльності з надання соціальних послуг. Вони спрямовані на впорядкування діяльності суб’єктів, які надають соціальні послуги, захист прав та інтересів держави, захист прав та інтересів клієнтів, а також захист прав та інтересів суб'єктів діяльності. У ліцензійних умовах можна визначити кваліфікаційні вимоги, вимоги до матеріально-технічного забезпечення, систему управління, методи, форми, технології надання послуг, вимоги до укладання угод про надання послуг.

Зроблено першу спробу окреслити ліцензійні умови спрямовані на впорядкування діяльності суб’єктів, які надають соціальні послуги з ресоціалізації наркозалежних.


Соціальні показники Стандарту та відповідні їм соціальні норми та нормативи щодо ресоціалізації наркозалежної молоді мережі “Твоя перемога”:

- Натуральні добові норми харчування у центрі ресоціалізації наркозалежної молоді мережі “Твоя перемога”;

- Мінімальні нормативи забезпечення центру ресоціалізації наркозалежної молоді мережі “Твоя перемога” м'яким інвентарем;

- Типові нормативи оснащення центру ресоціалізації наркозалежної молоді мережі “Твоя перемога”;

- Типові структура та штати центру ресоціалізації наркозалежної молоді мережі “Твоя перемога”.


З метою надання якісних соціальних послуг необхідно забезпечити комплексну роботу щодо створення умов:

1) наявність людських ресурсів:

- керівник повинен мати вищу освіту, відповідну освіту з організації діяльності з ресоціалізації або досвід роботи в цій галузі не менше 3 років;

- штат – фахівці, які мають відповідну освіту, кваліфікацію чи рівень фахової підготовки та стаж відповідної роботи не менше 3 років (наявність документів, що свідчать про освіту, підвищення кваліфікації тощо);

- постійне підвищення кваліфікації, обмін досвідом, навчання, стажування (порядок та обсяги підвищення кваліфікації персоналу можуть затверджуватися органом ліцензування).

2) приміщення, територія (наявність договорів, угод, наказів тощо);

3) матеріально-технічне забезпечення (кількості та якість обладнання, будівель, споруд можуть бути перевірені Експертною комісією);

4) програма ресоціалізації, перелік інших послуг та видів діяльності (доступність соціальних послуг, різноманітність методів та прийомів роботи; форми роботи);

5) критерії оцінки програм;

6, критерії ефективності надання послуг різним категоріям клієнтів (вимоги до характеристик, необхідних для досягнення стандарт);

7) угода між суб’єктом діяльності та клієнтом (угода укладається в письмовій формі і відповідає вимогам чинного законодавства України, містить найменування сторін, їх права та обов’язки, відповідальність за порушення умов угоди. В угоді можуть бути визначені: правила внутрішнього розпорядку, правила поведінки клієнта під час отримання соціальних послуг, умови співпраці);

8) фінансування;

9) співпраця - взаємодія з батьками, місцевою владою, громадськими та державними структурами, діяльність яких пов’язана із наркозалежною молоддю;

10) постійний моніторинг і оцінка роботи (дотримання стандартів, робота за програмою, надання послуг тощо. При моніторингу потрібно враховувати і систему контролю: інспекція, самооцінка, критерії та показники якості виконання послуг).