Національний університет фізичного виховання І спорту україни чернявський максим вікторович

Вид материала

Автореферат

Содержание Науковий керівник Офіційні опоненти Носова Наталія Леонідівна Загальна характеристика роботи Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Мета дослідження Завдання дослідження Методи дослідження Наукова новизна роботи Практична значущість роботи Особистий вклад дисертанта Апробація результатів дослідження. Структура і обсяг дисертації. Основний зміст На першому етапі На другому етапі На третьому етапі На четвертому етапі Абсолютно новими даними є Список опублікованих праць за темою дисертації ... Полное содержание

Подобный материал:

• Національний університет фізичного виховання І спорту україни лях-породько олексій, 316.9kb.
• Національний університет фізичного виховання І спорту україни, 562.33kb.
• Качуровский Д. О., Проблеми управління водноспортивними об'єктами в Україні // Теорія, 206.02kb.
• Д. О. Качуровський Здобувач кафедри менеджменту І економіки Національного університету, 174.54kb.
• Національний університет фізичного виховання І спорту україни навчально-науковий інститут, 353.05kb.
• Варіативний модуль з плавання для навчальної програми, 189.26kb.
• Навчальна програма з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів, 102.94kb.
• Навчальна програма з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів, 824.03kb.
• Навчальна програма з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів, 813.49kb.
• Навчальна програма з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9, 188.51kb.

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОГО

ВИХОВАННЯ І СПОРТУ УКРАЇНИ


ЧЕРНЯВСЬКИЙ МАКСИМ ВІКТОРОВИЧ


УДК 796-053.2:371.21


РЕКРЕАЦІЙНО-ОЗДОРОВЧІ ТЕХНОЛОГІЇ У ПРОЦЕСІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ


24.00.02 – Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення


Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з фізичного виховання і спорту

Київ – 2011

Дисертацією є рукопис


Роботу виконано в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту


Науковий керівник кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент Андрєєва Олена Валеріївна, Національний університет фізичного виховання і спорту України, завідувач відділу докторантури і аспірантури


Офіційні опоненти:

доктор наук з фізичного виховання і спорту, професор Москаленко Наталія Василівна, Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту, проректор з наукової роботи


кандидат наук з фізичного виховання і спорту Носова Наталія Леонідівна, Національний університет фізичного виховання і спорту України, доцент кафедри кінезіології


Захист відбудеться 16 лютого 2011 р. о 14³⁰ на засіданні спеціалізованої вченої ради

Д 26.829.02 Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул. Фізкультури, 1).


З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул. Фізкультури, 1)


Автореферат розіслано 14 січня 2011 р.


Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Г. В. Коробейніков

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність. Дослідження проблеми збереження і зміцнення здоров’я учнівської молоді завжди привертали увагу науковців. Інтенсифікація навчання, використання технічних засобів, подовжена тривалість навчального тижня; нераціональна організація навчально-виховного процесу; навчальний стрес; зниження рухової активності й ще більш виражена гіпокінезія – це чинники, що характеризують сьогоднішню освіту, призводять до зростання захворюваності, зниження рівня здоров’я молоді. Ситуація загострюється через зростаючу популярність у дитячому і молодіжному середовищі привабливих видів нефізичної діяльності (ігрові автомати, комп’ютерні ігри тощо). Уроки фізичної культури лише на 10 – 13 % компенсують необхідний для дитячого організму обсяг рухової активності. Досліджуючи статодинамічний режим, який сьогодні характерний для молодших школярів, І.О. Когут (2005), Адель Бен Жедду Бен Ларбі (2007), Зіяд Хаміді Ахмад Насраллах (2008), Н.Л. Носова (2008), відмічали його негативний вплив на стан здоров’я дітей. Вже не раз було доведено, що збільшення навчального навантаження, зниження рухової активності призводять до зниження фізичного здоров’я дітей у молодших класах Р. Масауд (1998), О.Д. Швай (2000), О.В. Давиденко (2003), А.В. Цьось (2005), А.В. Жмулин (2008), Н.В.Москаленко (2009). Тому проблема пошуку засобів та методів збільшення рухової активності учнів є актуальною. Заохочування дітей і підлітків до регулярних занять фізичними вправами, формує основу для їхнього активного життя в майбутньому. Проте традиційні засоби фізкультурно-оздоровчої роботи з дитячим контингентом на сьогодні не відповідають сучасним вимогам і потребують зміни на більш ефективні.

Наявна система фізичного виховання у навчальних закладах на думку багатьох учених: С.В. Гозак (2006), М.М. Булатова, О.Т. Литвин (2007), О.В. Совєтова (2007), М.В. Поляничко (2007), О.В. Андрєєва (2008), Т.Ю. Круцевич (2008), Н.В. Москаленко (2009), не сприяє гармонійному розвитку молодших школярів і лише впровадження в загальноосвітніх навчальних закладах новітніх оздоровчих технологій дозволить поліпшити стан їхнього здоров’я. Розробка і впровадження нових технологій оздоровчих занять зі школярами у навчальний процес є одним з актуальних завдань сучасного фізичного виховання (С.І. Ізаак, 2004; В.П. Горащук, 2004; В. Вишневський, 2004; J. Carter, 2007; О.О. Харитонова, 2009; F. Brooks, 2010 та ін.).

Сьогодні термін «технологія» є актуальним і впевнено входить в педагогічний процес. Проте, незважаючи на наявність загальних підходів до опису інноваційних технологій, загальних принципів, правил їх побудови практично не існує, а застосування тих чи інших технологій визначається конкретним змістом кожного проекту (А.М. Новиков, 2007; О.О. Харитонова, 2009). Нами не було виявлено досліджень, спрямованих на розробку інноваційних технологій організації фізичного виховання зі школярами, що враховували б інтерес учнів до видів рухової активності та матеріально-технічні умови загальноосвітніх шкіл. Цільова спрямованість, інтерес до занять у шкільному віці проявляється не так в досягненні оздоровчого ефекту, як в задоволенні через фізичні вправи широкого спектру потреб, спрямованих на самовираження, проведення вільного часу, відмінне самопочуття, зміну діяльності, позитивні емоції, участь в ігровій і освітній діяльності. Ці питання входять у сферу досліджень рекреаційно-оздоровчої діяльності, яка на сьогодні недостатньо вивчена. Розробка та обґрунтування рекреаційно-оздоровчої технології у процесі фізичного виховання дасть підставу для реорганізації системи фізичного виховання учнів загальноосвітніх шкіл.

Дані положення обґрунтовують актуальність теми дисертаційного дослідження, пов’язаної з необхідністю вирішення наукового завдання, що має істотне теоретичне і практичне значення для вдосконалення системи фізичного виховання школярів.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано відповідно до теми 2.1.11 Зведеного плану НДР в сфері фізичної культури і спорту на 2001–2005 рр. Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України «Удосконалення системи державних тестів та нормативів фізичної підготовленості школярів та учнівської молоді» (номер державної реєстрації 0101U004940) та теми 3.2.7. Зведеного плану НДР у сфері фізичної культури і спорту на 2006–2010 рр. Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту «Теоретико-методичні засади рекреаційної діяльності різних груп населення» (номер державної реєстрації 0106U010789). Роль автора полягала у розробці рекреаційно-оздоровчої технології (на прикладі туризму) і впровадженні її в процес фізичного виховання школярів.

Мета дослідження – розробити, обґрунтувати та експериментально перевірити рекреаційно-оздоровчу технологію (на прикладі туризму), спрямовану на підвищення ефективності процесу фізичного виховання молодших школярів.

Завдання дослідження:

1. Узагальнити положення спеціальної літератури та досвід роботи з питань розробки та впровадження інноваційних технологій у процес фізичного виховання школярів.
   
2. Визначити мотиваційні пріоритети дітей молодшого шкільного віку до рекреаційно-оздоровчих занять.
   
3. Визначити показники фізичного стану дітей молодшого шкільного віку як складові розробки рекреаційно-оздоровчої технології.
   
4. Розробити, теоретично обґрунтувати рекреаційно-оздоровчу технологію, етапи її впровадження у процес фізичного виховання молодших школярів та виявити її ефективність.
   

Об’єкт дослідження – процес фізичного виховання молодших школярів.

Предмет дослідження – структура і зміст рекреаційно-оздоровчої технології (на прикладі туризму) в процесі фізичного виховання молодших школярів.

Методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури, а також аналіз документальних матеріалів; анкетування; метод експертної оцінки; педагогічні методи дослідження; антропометричні методи; фізіологічні методи дослідження; методи визначення показників захворюваності; методи термометрії; психологічні методи; методи оцінки рухової активності; статистичні методи обробки одержаних даних.

Наукова новизна роботи:

• вперше теоретично обґрунтовано рекреаційно-оздоровчу технологію в процесі фізичного виховання молодших школярів, характерними особливостями якої є такі структурні компоненти, як розробка паспорту оцінки умов навчального закладу, оцінка можливостей впровадження рекреаційно-оздоровчих програм, оцінка вихідного рівня фізичного стану, розробка та впровадження програми, визначення ефективності рекреаційно-оздоровчої технології;
  
• вперше визначено педагогічні умови ефективної реалізації рекреаційно-оздоровчої технології у процесі фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку;
  
• доповнено зміст програми занять з фізичної культури дітей молодшого шкільного віку анімаційними заходами з використанням засобів туризму й орієнтування;
  
• розширено уявлення про критерії ефективності рекреаційно-оздоровчих технологій у процесі фізичного виховання молодших школярів;
  
• доповнено сучасні дані про рівень фізичного стану дітей молодшого шкільного віку, мотивацію дітей до рекреаційних занять, особливості психоемоційного стану молодших школярів.
  

Практична значущість роботи полягає в розробці рекреаційно-оздоровчої технології, яка ґрунтується на вивченні показників фізичного стану дітей молодшого шкільного віку та з урахуванням матеріально-технічної бази загальноосвітніх навчальних закладів. Практичне використання розроблених рекомендацій дозволить ефективно і цілеспрямовано використовувати рекреаційно-оздоровчу технологію в процесі фізичного виховання молодших школярів. Результати досліджень впроваджено в практику Києво-Печерського ліцею № 171 «Лідер» (м. Київ) та в навчальний процес Національного університету фізичного виховання і спорту України. Основні положення дисертації стали підґрунтям удосконалення навчальних дисциплін «Теорія і методика оздоровчої фізичної культури та масового спорту», «Оздоровчий туризм та орієнтування», про що свідчать акти впровадження.

Особистий вклад дисертанта полягає у виборі напряму досліджень, постановці завдань, визначенні методичних підходів досліджень, проведенні аналізу науково-методичної літератури і визначенні актуальності задач, що вивчаються. Особистий внесок здобувача полягає в організації та проведенні досліджень, інтерпретації результатів і формуванні висновків. У спільних публікаціях автору належать організація досліджень, проведення аналізу даних й інтерпретація отриманих результатів.

Апробація результатів дослідження. Результати досліджень доповідались дисертантом на Міжнародних наукових конгресах «Олімпійський спорт і спорт для всіх», (Київ, 2005; Мінськ, 2007; Москва, 2008; Алмати, 2009); на V–
VII Міжнародних наукових конференціях «Молода спортивна наука України», (Львів, 2001, 2002, 2003); на Всеукраїнській науково-практичній конференції Чернігівського державного педагогічного університету (Чернігів, 2008); на І та ІІ Міжнародних конференціях молодих вчених, Київ 2008–2009 рр.; на кафедральних та університетських конференціях кафедр теорії і методики фізичного виховання і здоров’я, фітнесу і рекреації НУФВСУ (2004–2010 рр.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 11 наукових праць, шість з яких – статті в наукових журналах і збірниках, що визнані Вищою атестаційною комісією України як фахові.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, практичних рекомендацій, висновків, додатків, списку використаних джерел. Дисертаційну роботу викладено на 196 сторінках, що включають 32 таблиці, 35 рисунків. У роботі використано 218 джерел наукової і спеціальної вітчизняної та країн СНД літератури, з яких 25 – іноземні.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дослідження, визначено об’єкт, предмет, мета і завдання дослідження; розкрито новизну і практичне значення роботи, особистий внесок здобувача; описано сферу апробації результатів досліджень, вказано кількість публікацій.

У першому розділі «Інноваційні технології у фізичному вихованні молодших школярів» проаналізовано і узагальнено дані, що характеризують сучасний процес фізичного виховання молодших школярів. Розкрито основні організаційно-змістовні засади фізичного виховання молодших школярів у загальноосвітніх навчальних закладах. Представлено педагогічні інновації у процесі фізичного виховання молодших школярів. Узагальнено теоретичні питання технологізації фізичного виховання. Виявлено соціально-психологічні фактори, що впливають на вибір різних форм і видів рекреаційних занять зі школярами.

Аналіз науково-методичної літератури свідчить про те, що існує об’єктивна необхідність щодо впровадження у процес фізичного виховання молодших школярів нових інноваційних програм і підходів, спрямованих на поліпшення здоров’я школярів, підвищення мотивації до занять фізичною культурою.

У другому розділі «Методи і організація досліджень» описано і обґрунтовано систему методів дослідження, що використовувалися для вирішення поставлених завдань.

З метою визначення стану фізичного розвитку випробуваних школярів проводили антропометричні вимірювання основних показників, які відображають рівень сформованості функціональних ознак підростаючого організму.

Оцінка фізичного здоров’я проводилася з визначенням наступних показників у стані спокою: життєвої ємності легенів, частоти серцевих скорочень, артеріального тиску, маси тіла, довжини тіла, динамометрії кисті.

Визначення обсягу добової рухової активності проводилися з допомогою методики Фремінгемського дослідження, на основі хронометражу різного рівня рухової діяльності дітей протягом доби.

Термометрію проводили за методикою М.А. Бутова з використанням термометра ФПЕМ-1М інерцією не менше 30 с.

Педагогічні методи досліджень включали: педагогічне спостереження, педагогічне тестування фізичної підготовленості й педагогічний експеримент.

З метою виявлення необхідності впровадження в процес фізичного виховання рекреаційно-оздоровчих технологій використали метод експертної оцінки. У нашій роботі експертизу проводили у вигляді опитування й анкетування групи експертів, що складалася з 20 осіб, до складу якої увійшли вчителі фізичної культури різних шкіл м. Києва.

Серед психологічних методів використовували: методику «Візерунок» Л.І. Цеханської, методику експрес-діагностики властивостей нервової системи за психомоторними показниками Є.П. Ільїна (теппінг-тест), методику Я.А. Анфімова «Коректурна проба» (цифровий варіант), методику скринінгового оцінювання рівня шкільної мотивації Н.Г. Лусканової.

Для оцінки мотиваційних пріоритетів школярів стосовно інтересів до уроків з фізичної культури та рекреаційних занять, використовували метод анкетування. Анкета складалася з трьох частин: вступної, основної і демографічної та включала 14 питань.

Отримані результати обробляли за допомогою математичних методів (метод середніх величин, вибірковий метод).

Дослідження проводили з 2004 до 2010 року в Києво-Печерському ліцеї № 171 «Лідер» (м. Київ). У дослідженні брали участь 295 школярів 2–4-х класів.

На першому етапі дослідження (листопад 2004–червень 2005 р.) було проведено детальний аналіз сучасних літературних джерел, вивчено науково-теоретичні й методичні аспекти фізичного виховання в загальноосвітній школі; визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, розроблено програму дослідження; індивідуальні карти обстеження, складено анкети.

На другому етапі дослідження (вересень 2005–травень 2006 р.) було організовано і проведено констатуючий і основний експерименти, метою яких було одержання нових теоретичних та експериментальних даних про рекреаційні інтереси школярів; особливості змісту рекреаційно-оздоровчих занять зі школярами. Проведено експертну оцінку для визначення необхідності й шляхів впровадження рекреаційно-оздоровчої технології у процес фізичного виховання молодших школярів.

На третьому етапі дослідження (листопад 2006–червень 2007 р.) було експериментально апробовано рекреаційно-оздоровчу технологію (на прикладі туризму). Результати, отримані в ході досліджень, були оброблені методами математичної статистики.

На четвертому етапі дослідження (липень 2007–червень 2010 р.) обґрунтовано впровадження рекреаційно-оздоровчих технологій у практику фізичного виховання школярів молодшого шкільного віку. Оформлено висновки і практичні рекомендації. Підготовлено до апробації та офіційного захисту дисертаційну роботу.

У третьому розділі «Педагогічні умови розробки рекреаційно-оздоровчої технології» наведено дані констатуючого експерименту. Складовими розробки рекреаційно-оздоровчої технології є визначення мотивації молодших школярів до рекреаційних занять, оцінка вихідного рівня фізичного стану учнів молодших класів.

Оцінюючи мотивацію, основну увагу приділяли декільком аспектам:

• урахування мотиваційних пріоритетів (заняття, на думку дітей, повинні бути спрямовані на цікаве проведення часу; зниження надлишкової маси тіла; поліпшення постави, покращання здоров’я);
  
• інтерес до певних видів рухової активності, який проявляється при виборі різних видів спортивних ігор, видів туризму, гімнастичних вправ, що підвищують емоційний стан занять;
  
• гармонійна збалансованість різних видів рухової активності, що гарантує широку рухову «базу» для моделювання фізкультурно-оздоровчих програм.
  

Встановлено, що для дітей семи років найпопулярнішими є ігрові види та плавання (29 % відповідей). У восьмирічних дітей перше місце посідають заняття з елементами спортивних ігор (32 %), друге – плавання і туризм (27 %). Аналіз відповідей дев’ятирічних дітей показав, що вони є прихильниками різних ігор і плавання. Крім того, в цьому віці починає набувати популярності такий вид спорту, як туризм (34 %).

Оцінку фізичного стану дітей молодшого шкільного віку проводили за схемою, запропонованою Т.Ю. Круцевич (2003).

Проведені дослідження дозволили визначити показники фізичного розвитку молодших школярів. Середньостатистичні значення параметрів фізичного розвитку дітей дозволили оцінити стан фізичного розвитку дітей різних віко-статевих груп і його відповідність віковим нормам (p<0,05).
У процесі дослідження встановлено, що за більшістю показників фізичного розвитку досліджувані школярі відповідали показникам, наведеним у спеціальній літературі як середні для даного віку; встановлено, що коефіцієнт праворукості дітей знаходиться на верхній межі норми (>20 %), а у другокласників навіть перевищує її. Це свідчить про те, що при зовнішньому стабільному рівні фізичного стану дітей, вони знаходяться у стані нервово-психічного перенапруження, яке, ймовірно, пов’язане зі стресовими факторами адаптації до умов навчання. В усіх вікових групах учнів молодших класів середній рівень фізичного розвитку превалює над низьким і високим, частка низького рівня при цьому більша, ніж високого.

Виявлено, що більшість школярів молодшого шкільного віку мають низький рівень фізичного здоров’я (92,45 %); рівень індексу рухової активності у більшості дітей низький (35,79±1,1 бали); переважає високий рівень захворюваності на гострі респіраторні вірусні інфекції та пропускання занять (в середньому 15–16 днів на школяра); низький рівень працездатності (індекс Руф’є – 13,34 ±2,94 ум.од.).

Молодший шкільний вік характеризується різкою зміною всього життєвого устрою дитини, а в окремих випадках шкільною дезадаптацією. Завданням фізичного виховання на цьому етапі є дослідження особливостей адаптаційного періоду і, за можливості, зниження його негативного впливу на організм дитини. Тому нами досліджувалися особливості функціонального стану молодших школярів, середньостатистичні показники яких знаходилися на верхніх межах вікової норми, на які, на наш погляд, впливали несприятливі фактори: хронічні інфекції, зниження рухової активності тощо.

Досліджені показники стали складовими розробки рекреаційно-оздоровчої технології.

У четвертому розділі «Обґрунтування рекреаційно-оздоровчої технології у процесі фізичного виховання молодших школярів (на прикладі туризму» викладено теоретичне обґрунтування рекреаційної технології для молодших школярів, подано основні етапи її розроблення та дано оцінку ефективності запропонованої технології.

З метою перевірки доцільності впровадження у процес фізичного виховання загальноосвітніх закладів рекреаційно-оздоровчої технології було проведено експертне опитування вчителів фізичної культури шкіл міста Києва. У ході експерименту було визначено думку експертів щодо необхідності та етапів впровадження рекреаційно-оздоровчої технології, виявлено основні критерії ефективності рекреаційно-оздоровчих технологій, проблеми і недоліки розробки та впровадження існуючих технологій, а також встановлено пріоритетні види рекреації, які слід включати до технології. Більшість експертів вважають за доцільне впровадження в процес фізичного виховання рекреаційно-оздоровчих технологій (172 бала з 200 можливих, що становить 86 %). Експерти відмічають необхідність впровадження рекреаційно-оздоровчих технологій для учнів всіх класів, проте найвищий бал отримала категорія школярів молодшої школи, де, на думку експертів, впровадження таких технологій є першочерговим завданням через низьку адаптацію молодших школярів до умов навчання і різке зниження рухової активності після вступу до школи (161 бал, 80,5 %). Для визначення узгодженості думок експертів обчислювався коефіцієнт конкордації, що дорівнює 0,72 (p<0,05), із чого можна зробити висновок про високу узгодженість експертів, тобто експертиза відбулася і є дійсною.

Завдання, що вирішувалися під час впровадження рекреаційно-оздоровчої технології: розширення світогляду дітей через формування уявлень про здоровий спосіб життя, фізичну культуру і спорт; створення стійких мотиваційних установок на збереження та зміцнення здоров’я; збільшення обсягу знань про здоровий спосіб життя та вплив фізичних вправ на організм дитини; зміцнення здоров’я, покращання психоемоційного стану, підвищення рівня фізичного стану; підвищення функціональних можливостей організму, розвиток рухових якостей, підвищення фізичної працездатності; виховання позитивних морально-вольових якостей та навиків соціальної взаємодії.

Технологія містила в собі реалізацію педагогічних умов, спрямованих на оптимізацію процесу фізичного виховання молодших школярів у процесі занять з пріоритетним використанням елементів туризму і орієнтування в умовах шкільного навчального закладу, що будувалися на основі наступних положень:

• формування і розвиток у дітей стійкої мотивації (потреби) до занять фізичними вправами; формування цієї потреби за допомогою фізичних вправ, які найбільше подобаються дітям; особистісно-орієнтований підхід у роботі з молодшими школярами;
  
• виключення стресових ситуацій на заняттях фізичними вправами;
  
• використання багатоваріантних форм, засобів і методів у процесі занять з елементами туризму; інтегративний характер побудови занять з елементами туризму з дітьми молодшого шкільного віку;
  
• складання гнучкого графіка проведення занять з пріоритетним використанням туристської діяльності з урахуванням психофізичного стану дітей;
  
• здійснення комплексного впливу на свідому, емоційно-чуттєву і діяльнісну сфери особистості дитини;
  
• використання широкого комплексу вправ, спрямованих на розвиток всіх аспектів моторики дитини з урахуванням морфофункціональних і психофізичних особливостей розвитку організму в онтогенезі; включення в зміст занять в природному середовищі фізичних вправ, які сприяють зміцненню всіх м’язових груп і забезпечують гармонійний розвиток, коректний підбір фізичних вправ;
  
• забезпечення постійного медико-педагогічного контролю; діагностика рівня фізичного стану молодших школярів протягом року;
  
• формування уявлень про організм людини, основи здорового способу життя, а також про елементи самоконтролю за станом власного здоров’я;
  
• залучення батьків до організації та проведення фізкультурно-оздоровчих заходів туристської спрямованості;
  
• наявність об’єктивних можливостей шкільної установи для забезпечення занять туристсько-краєзнавчої спрямованості (територіальне розташування, наявність неподалік парків, скверів, лісу, річки тощо).
  

Оцінка умов впровадження рекреаційно-оздоровчої технології включала структурні блоки, які представлені на рис. 1.

Важливим етапом впровадження рекреаційно-оздоровчої технології є можливість її практичної реалізації в умовах освітньої установи.



Нами запропоновано схему практичної реалізації розробленої технології (рис. 2). Виконання пунктів оцінки умов навчального закладу проводиться, як правило, співробітниками навчального закладу (директором, вчителями, завучами, медичними працівниками та ін.). Так, за матеріально-технічні умови у школі відповідають директор або заступник директора з виховної роботи та заступник директора з господарської роботи школи, вчитель фізичної культури; за медичне обслуговування – шкільний лікар, який самостійно або сумісно з дільничним лікарем повинен проводити медичний огляд, диспансеризацію школярів; оздоровчі технології впроваджує вчитель, інструктор-методист фізичної культури; для взаємин школи з батьками має існувати батьківський комітет або цю функцію повинні взяти на себе керівники класів; зовнішні зв’язки школи повинні проходити на рівні завучів школи.



Рис. 2. Схема впровадження рекреаційно-оздоровчої технології


Один з перших етапів запропонованої технології включав експертизу навчального закладу, тобто оцінку організаційних умов, за яких можливо впровадження рекреаційно-оздоровчої технології, що полягала в заповненні паспорту оцінки умов школи.

Аналіз паспорту оцінки умов Києво-Печерського ліцею № 171 «Лідер» показав, що будинок школи й устаткування відповідають санітарним вимогам. Наявність великого, малого спортзалів, тренажерного залу дозволяє проводити три уроки фізкультури на тиждень для кожного класу. Робота спортивних секцій (туризм, танці, баскетбол, настільний теніс), груп продовженого дня для молодших школярів забезпечує достатній рівень рухової активності в позанавчальний час, однак у режимі дня фізкультурно-оздоровча робота не проводиться, не існує й заходів з профілактики порушень опорно-рухового апарату, що підвищує ризик їх виникнення, у більшості школярів визначено стійкий дефіцит рухової активності. Умови для систематичних занять фізичною культурою педагогами не створені, контроль за рівнем спеціальних знань вчителів фізкультури не проводиться – це уможливлює слабке мотиваційне поле для підвищення рухової активності самих учнів.

Для реалізації рекреаційно-оздоровчої технології у Києво-Печерському ліцеї наявна сучасна матеріально-технічна база. Заняття з дітьми, як правило, проводять фахівці, які мають вищу професійну освіту в галузі фізичної культури і спорту. Водночас доводиться констатувати, що створені на сьогодні нормальні умови для фізичного виховання в навчальному закладі, задовільний рівень професійної підготовленості вчителів фізичної культури не привели до покращання результатів у стані здоров’я та фізичній підготовленості школярів.

Наступним етапом технології була розробка рекреаційно-оздоровчої програми (на прикладі туризму), яка передбачала проведення занять у якості третього уроку з фізичної культури та в рамках позакласних фізкультурно-оздоровчих занять. Програма спрямована на набуття первинних знань та вмінь пішохідного туризму, краєзнавства, орієнтування на місцевості, зорієнтована на дитину, враховує її інтереси, передбачає гармонійне всебічне виховання творчої особистості. Це поєднання закономірне, бо ці види діяльності доповнюють і збагачують один одного. Дана програма передбачала міжпредметні зв’язки. Проведення дослідницької діяльності під час прогулянки, походів та екскурсій, сприяє пізнанню дітьми взаємозв’язків у природі, формуванню стійкого інтересу до довкілля, пізнавальної активності дітей. Практичний матеріал занять включав основи топографії та орієнтування на місцевості, рухливі ігри з імітацією техніки подолання перешкод; рухливі ігри і естафети з елементами орієнтування; прогулянку-похід. Крім вивчення теоретичних та набуття практичних навичок учні мали змогу взяти участь у спортивних змаганнях серед однолітків, в походах та екскурсіях. Програма побудована з урахуванням основних концептуальних положень Національної доктрини розвитку освіти України, які актуалізують потребу реформування навчально-виховного процесу сучасної школи на національному ґрунті; збереження і продовження українських культурно-історичних традицій; формування культури міжособистісних відносин; формування навичок здорового способу життя, формування у учнів стійкої мотивації до фізкультурно-оздоровчих занять.

Для визначення ефективності розробленої технології за запропонованими експертами критеріями був проведений порівняльний педагогічний експеримент. У дослідженні брали участь школярі четвертих класів Києво-Печерського ліцею № 171 «Лідер». Склад контрольної групи та експериментальної групи загальною чисельністю 66 школярів був підібраний так, аби за показниками фізичного здоров’я і фізичної підготовленості вони були відносно однорідними. Завдання педагогічного експерименту полягало в підвищенні рівня фізичного здоров’я школярів за допомогою розробленої нами програми. Тривалість експерименту становила дев’ять місяців. Випробовувані контрольної групи (КГ) займалися за програмою шкільної установи (три заняття фізичною культурою на тиждень), а школярі основної групи (ОГ) – за розробленою нами технологією. Оцінюючи оздоровчий ефект запропонованої технології, ми зробили акцент на такі найважливіші показники, як: динаміка психоемоційного стану учнів; показники фізичного здоров’я школярів; показники фізичного розвитку; показники добової рухової активності. Після проведення педагогічного експерименту спостерігалася динаміка зростання показників самопочуття, активності та настрою (САН). В ОГ варіація показників САН знизилася до 0,17 балів порівняно з вихідним рівнем (різниця між дисперсіями статистично значима на рівні p<0,05), а рівень активності та настрою збільшився і перейшов в діапазон норми (5,14±0,53 бала; 5,22±0,55 бала). Показники САН контрольної групи також зросли (p<0,05), проте різниця між ними зросла (до 0,43 бали, p<0,05), що свідчить про збільшення втоми у дітей. Аналізуючи тест-опитування для оцінки рівня шкільної мотивації учнів четвертих класів основної групи за методикою Н.Г. Лусканової після експерименту було виявлено наступні результати: жодна дитина не характеризується низькою мотивацією, 9 % – високою мотивацією, 52 % хлопців і дівчат – середньою нормою, i лише 21 % школярів – зовнішньою мотивацією, на противагу 45 % зовнішньої мотивації учнів контрольної групи (p<0,05). Аналізуючи обсяг та концентрацію уваги після проведення експерименту за кiлькiстю зроблених помилок, встановлено, що школярі ОГ мають достовірно кращі результати порівняно з контрольною – високий рівень обсягу уваги мали 49 % школярів (серед учнів контрольної групи цей показник становив 21 % (p<0,05).

Оцінка показників фізичного здоров’я в ОГ демонструє зниження кількості дітей з низьким рівнем фізичного здоров’я порівняно з КГ і збільшення кількості дітей із середнім рівнем фізичного здоров’я (28 % і 21 % відповідно, p<0,05). Простежується, що окремі школярі, хоча і не перейшли за своїми показниками здоров’я у більш високий клас, проте покращили свої результати у межах одного класу з нижньої межі значень до верхньої. Після впровадження рекреаційно-оздоровчої технології (на прикладі туризму), побудованої на стимулюванні мотивації до систематичних занять фізичними вправами, в ОГ індекс рухової активності статистично значимо збільшився і в середньому склав 40,78 балів проти 35,79 балів у КГ, (p<0,05). Його зростання відбулося у результаті збільшення часу, який відводиться на високий рівень рухової активності.

Таким чином, результати експерименту підтверджують ефективність запропонованої рекреаційно-оздоровчої технології (на прикладі туризму) для дітей молодшого шкільного віку.

У п’ятому розділі «Аналіз і узагальнення результатів дослідження» охарактеризовано повноту вирішення завдань дослідження.

У процесі нашого дослідження отримано три групи даних: підтверджувальні, доповнюючі наявні розробки і абсолютно нові результати з проблеми дослідження.

Наші дослідження узгоджуються з даними спеціальної літератури (А. Цьось, 2005; В. Семененко, 2005; Т. Круцевич, 2008; Н. Москаленко, 2009) стосовно неефективної організації процесу фізичного виховання молодших школярів. Дані антропометричних вимірювань підтверджують деякі інші дослідження (О. Шиян, 2003; І. Хмельницька, 2006; Н. Носова, 2008), висновки яких свідчать про нерівномірність змін соматометричних показників фізичного розвитку, пов’язаних з гетерохронністю розвитку дитячого організму. Результати дослідження підтвердили праці вітчизняних вчених (О. Шиян, 2003; М. Поляничко, 2007; Н. Гончарова, 2009) та зарубіжних вчених (C. Corbin, 2007; A.M. Ludovici-Connolly, 2010) про низький рівень фізичного здоров’я молодших школярів, підтверджено дані багатьох досліджень (І. Когут, 2007; C. Bouchard, 2007; О. Бар-Ор, 2009; С. Трачук, 2010) про недостатню рухову активність молодших школярів, про високий рівень захворюваності учнів молодших класів (О. Андрєєва, 2002; Н. Гончарова, 2009), про низький рівень фізичної підготовленості досліджуваного контингенту (І. Тюх, 2008), про те, що впровадження оздоровчих технологій у школі можливе з урахуванням наявної матеріально-технічної бази і доступних засобів оздоровлення, що дозволяють вчителю набути нових можливостей у традиційному процесі навчання, зробити його більш ефективним і динамічним (О.В. Совєтова, 2007; T. Strong, 2008).

Нами доповнено дані про педагогічні умови ефективної реалізації рекреаційно-оздоровчої технології в процесі фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку (А.Г. Єпова, 2006); вміст програми занять фізичним вихованням дітей молодшого шкільного віку анімаційними заходами з використанням засобів туризму і орієнтування (О.М. Литвинова, 2007); показники фізичного стану дітей молодшого шкільного віку (І. Тюх, 2008; Н. Гончарова, 2009), мотивацію дітей до рекреаційних занять, особливості психоемоційного стану молодших школярів (Weiss Maureen, 2000; І. Хрипко, 2009).

Абсолютно новими даними є теоретичне обґрунтування рекреаційно-оздоровчої технології (на прикладі туризму) в процесі фізичного виховання молодших школярів, визначення основних структурних компонентів: розробка паспорту умов навчального закладу; оцінка можливостей впровадження рекреаційно-оздоровчих програм; оцінка вихідного рівня фізичного стану; розробка та впровадження програми; визначення ефективності рекреаційно-оздоровчої технології; визначення педагогічних умов ефективної реалізації рекреаційно-оздоровчої технології в процес фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку.


ВИСНОВКИ

1.  Теоретичний аналіз спеціальної науково-методичної літератури і власні дослідження свідчать, що зміст та спрямованість фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку на сучасному етапі не забезпечують належного рівня здоров’я, традиційні засоби фізкультурно-спортивної роботи з дитячим контингентом не відповідають сучасним вимогам і потребують зміни. Більше того, чимало аспектів, пов’язаних з підвищенням якості фізичного виховання молодших школярів у навчальних закладах, залишаються недостатньо вивченими, серед них: відсутні аргументовані рекомендації з альтернативного змісту процесу фізичного виховання молодших школярів, які б сприяли реальному підвищенню його ефективності; недостатньо розроблена технологія впровадження рекреаційних занять у процес фізичного виховання молодших школярів з урахуванням їхніх соціально-педагогічних особливостей; не обґрунтовано пропозиції з модернізації процесу фізичного виховання молодших школярів, спрямованого на збільшення обсягу та якості рухової активності дітей; представлені в спеціальній літературі рекреаційно-оздоровчі технології розраховані на школи з ідеальною матеріально-технічною базою та кадровим потенціалом; рекомендовані форми занять не сприяють відновленню психоемоційного і фізичного стану молодших школярів після навчальних занять.

2.  У результаті анкетування школярів молодших класів виявлено високий відсоток дітей, які бажають займатися рекреаційно-оздоровчими заняттями (від 64,6 % у семирічному віці до 74,7 % у дев’ятирічному віці). Результати анкетування дали змогу встановити найпопулярніші види рекреаційних занять серед дітей. Виявлено, що більшість учнів бажають займатися спортивними іграми (32 %), плаванням (27 %), туризмом і орієнтуванням (26 %), танцями (18 %), оздоровчими видами гімнастики (15 %). Анкетуванням школярів встановлено основні мотиви, які спонукають учнів до відвідування рекреаційно-оздоровчих занять: прагнення розваги і активного відпочинку (31 %), спілкування з друзями (29 %), підвищення рухової активності (19 %), бажання бути здоровим (14 %).

3.  Дослідження показників фізичного стану учнів молодших класів дозволили виділити такі особливості:

• більшість школярів молодшого шкільного віку мають низький рівень фізичного здоров’я (92,45 %). Найбільша кількість школярів з низьким та нижче середнього рівнями фізичного здоров’я (98,4 %) спостерігається в семирічному віці порівняно з іншими віковими групами. Це пов’язане з тим, що з початком навчання у школі значно зменшується обсяг рухової активності, а інтелектуальні та емоційні навантаження супроводжуються тривалим статичним напруженням організму дитини;
  
• найбільша кількість пропущених через хворобу днів протягом шкільного року припадає на учнів других і четвертих класів і в середньому становить 15 – 16 днів на одну особу;
  
• за більшістю показників морфологічного статусу досліджувані школярі відповідали показникам, наведеним у спеціальній літературі як середні для даного віку (p>0,05);
  
• рівень індексу рухової активності у більшості дітей низький
  (35,79±1,1 балів, p<0,05);
  
• коефіцієнт праворукості дітей знаходиться на верхній межі норми, а у другокласників навіть перевищує її, а це свідчить про те, що при зовнішньому стабільному рівні фізичного стану дітей, вони знаходяться у стані нервово-психічного перенапруження, що, ймовірно, пов’язане зі стресовими факторами адаптації до умов навчання.
  

4.  Проведене експертне опитування вчителів фізичної культури визначило необхідність впровадження рекреаційно-оздоровчої технології (72,5 %), а також дозволило встановити послідовність етапів та необхідність визначення критеріїв ефективності рекреаційно-оздоровчих технологій. На основі проведеного констатуючого експерименту та експертного висновку розроблено рекреаційно-оздоровчу технологію для дітей молодшого шкільного віку, що включала оцінку вихідного рівня показників фізичного стану молодших школярів; вивчення мотивації школярів до рухової активності; розробки паспорта оцінки умов навчального закладу та оцінки можливостей впровадження рекреаційно-оздоровчих програм; розробки рекреаційно-оздоровчої програми (на прикладі туризму); проведення рекреаційно-оздоровчих занять з елементами туризму в школі; оцінки динаміки показників фізичного стану учнів молодших класів, які займалися за рекреаційно-оздоровчою програмою; визначення ефективності рекреаційно-оздоровчої програми з використанням засобів туризму.

5.  Моніторинг організаційних умов, за яких можливе впровадження рекреаційно-оздоровчої технології, включав оцінку матеріально-технічних умов школи, кадрове забезпечення, рівень рухової активності, що декларується школою, превентивні заходи, які організуються школою для сприяння здоровому способу життя у школі. Аналіз експертизи Києво-Печерського ліцею № 171 «Лідер» показав, що будинок школи й устаткування відповідають санітарним нормам: наявність великого, малого спортзалів, тренажерного залу дозволяє проводити три уроки фізкультури на тиждень для молодшої школи. Незважаючи на достатній обсяг рухової активності (відвідування спортивних секцій, груп продовженого дня), зміст та спрямованість занять не відповідала віковим особливостям дітей молодшого шкільного віку і, як наслідок, не сприяли відновленню психоемоційного та фізичного стану після навчальних занять, про що свідчить висока тривожність, підвищена втомлюваність, знижена працездатність.

6.  Після впровадження рекреаційно-оздоровчої технології достовірно покращилися показники психофізіологічного стану нервової системи дітей молодшого шкільного віку. Порівняно з І етапом дослідження, значно підвищився відсоток дітей з високим рівнем обсягу уваги – 49 % (p<0,05).

Дослідження показали, що впровадження експериментальної рекреаційно-оздоровчої технології сприяє ефективному відновленню після навчальних занять, підвищенню загартованості дітей, що проявлялося у нормалізації показників термометрії (30,12±0,86⁰, p<0,05).

7.  Про ефективність запропонованої технології свідчать результати оцінки емоційного стану молодших школярів. Після проведення педагогічного експерименту спостерігалася динаміка збільшення показників самопочуття, активності та настрою (САН). В основній групі варіація показників САН знизилася (0,17 балів) порівняно з вихідним рівнем, (p<0,05), а рівень активності та настрою збільшився і перейшов у діапазон норми (5,14±0,53 бали; 5,22±0,55 балів), що дозволяє констатувати вірогідні позитивні зміни (p<0,05). Спостерігалося покращання адаптації до умов навчання в школі. Порівняно з контрольною групою співвідношення між показниками психоемоційного стану за рахунок відносного зниження самопочуття і активності порівняно з настроєм не змінювалися (p>0,05).

Наведені результати дозволяють рекомендувати даний підхід до впровадження у процес фізичного виховання молодших школярів, що передбачає подальше удосконалення програм з фізичної культури для загальноосвітніх шкіл.

Перспективи подальших досліджень полягають у визначенні ефективності рекреаційно-оздоровчої технології для школярів різного віку.


СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Чернявський М. В. Технологія впровадження рекреаційно-оздоровчих занять в процес фізичного виховання молодших школярів / М. В. Чернявський // Вісн. Чернігів. держ. пед. ун-ту ім. Т. Г. Шевченка. Сер. Педагогічні науки, фізичне виховання та спорт : зб. : у 2 т. – Чернігів : ЧДПУ, 2008. – № 55, т. 2. – С. 157–160.
   
2. Чернявський М. В. Оптимізація фізичного виховання молодших школярів засобами рекреації / М. В. Чернявський // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту : зб. наук. пр. / за ред.
   С. С. Єрмакова – Х. : ХДАДМ, 2009. – № 11. – С. 132–134.
   
3. Чернявський М. В. Оцінка доцільності впровадження рекреаційно-оздоровчих технологій в процес фізичного виховання молодших школярів / М. В. Чернявський // Спорт. вісн. Придніпров’я. – Дніпропетровськ, 2009. – № 2–3. – С. 17–19.
   
4. Андрєєва О. В. Оцінка перспективності розвитку окремих видів фізичної рекреації в умовах мегаполісу / О. В. Андрєєва, М. В. Чернявський // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фіз. виховання і спорту : зб. наук. пр. / за ред. С. С. Єрмакова. – Х. : ХДАДМ, 2004. – № 15. – С. 49. Участь здобувача полягає в інтерпретації отриманих даних та написанні окремих положень статті.
   
5. Андрєєва О. В. Проблеми та перспективи впровадження рекреаційно-оздоровчих занять в загальноосвітніх школах / О. В. Андрєєва, М. В. Чернявський // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. – К., 2005. – № 4. – С. 34–36. Участь здобувача полягає у проведенні педагогічних досліджень.
   
6. Чернявський М. Рекреаційно-оздоровчі технології у процесі фізичного виховання молодших школярів / М. Чернявський, О. Андрєєва // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. – К., 2007. – № 3. – С. 30–33.
   
7. Чернявський М. В. Складові розробки рекреаційно-оздоровчої технології молодших школярів / М. В. Чернявський // Тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф. «Актуальні проблеми фізичного виховання, спорту та туризму». – Запоріжжя, 2009. – С. 21–22.
   
8. Андреева Е. В. Рекреационные занятия в физическом воспитании школьников / Е. В. Андреева, М. В. Чернявский // Спорт и здоровье : ІІ междунар. конгресс : тез. доп. – СПб, 2005. – С. 9–10. Участь здобувача полягає у проведенні педагогічних досліджень.
   
9. Андреева Е. В. Структура двигательной активности младших школьников и стратегия ее коррекции / Е. В. Андреева, А. Л. Благий, М. В. Чернявский // Современный олимпийский спорт и спорт для всех : тез. докл. XI междунар. науч. конгресса. – Минск : БГУФК, 2009. – С. 109–110. Участь здобувача полягає у проведенні педагогічних досліджень і написанні тез.
   
10. Благій О. Л. Інноваційні підходи до організації фізичного виховання школярів / О. Л. Благій, М. В. Чернявський // Олімпійський спорт і спорт для всіх : тези доп. ІХ міжнар. наук. конгрес. – К., 2005 – С. 546. Участь здобувача полягає у проведенні педагогічних досліджень, інтерпретації отриманих даних та написанні окремих положень статті.
    
11. Благий А. Л. Эффективность применения рекреационных технологий в процессе физического воспитания школьников / А. Л. Благий, М. В. Чернявский // Теория и методика физической культуры. – Алматы, 2009. – № 2. – С. 114–117. Участь здобувача полягає у проведенні педагогічних досліджень, інтерпретації отриманих даних та написанні окремих положень статті.
    

АНОТАЦІЇ

Чернявський М. В. Рекреаційно-оздоровчі технології у процесі фізичного виховання молодших школярів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за фахом 24.00.02 – Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. – Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, 2010.

У дисертації розглядається проблема розробки інноваційних технологій організації фізичного виховання зі школярами, що враховували б інтерес до видів рухової активності учнів і матеріально-технічні умови загальноосвітніх шкіл.

Мета роботи полягала в розробленні, обґрунтуванні та експериментальній перевірці рекреаційно-оздоровчої технології, спрямованої на підвищення ефективності процесу фізичного виховання молодших школярів.

У ході дослідження встановлено, що молодші школярі віддають перевагу тим формам занять руховою активністю, які здебільшого не входять до переліку обов’язкових програм з фізичного виховання.

У результаті проведених досліджень доведено рекреаційний ефект запропонованих засобів, який проявлявся у підвищенні мотивації до занять руховою активністю молодших школярів. Результати дослідження демонструють вірогідне покращання самопочуття та настрою учасників основної групи в процесі занять, сприятливий рівень активності випробуваних молодших школярів.

Ключові слова: фізичне виховання, мотивація, молодші школярі, рекреаційно-оздоровчі технології, туризм.


Чернявский М. В. Рекреационно-оздоровительные технологии в процессе физического воспитания младших школьников. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.02 – Физическая культура, физическое воспитание разных групп населения. – Национальный университет физического воспитания и спорта Украины, Киев, 2010.

Существующая система физического воспитания в учебных заведениях, по мнению авторов, не способствует гармоничному развитию младших школьников, и только внедрение в общеобразовательных учебных заведениях инновационных оздоровительных технологий позволит улучшить состояние их здоровья. Разработка и внедрение технологий рекреационно-оздоровительных занятий со школьниками одна из актуальных задач современного физического воспитания.

Анализ специальной научно-методической литературы, а также обобщение опыта ведущих специалистов, позволяют сделать вывод, что исследования, направленные на разработку инновационных технологий организации физического воспитания со школьниками, которые учитывали бы интерес к видам двигательной активности и материально-технические условия общеобразовательных школ, не нашли должного отображения в теории и методике физического воспитания.

Цель работы заключалась в разработке, обосновании и экспериментальной проверке рекреационно-оздоровительной технологии, направленной на повышения эффективности процесса физического воспитания младших школьников.

В работе были использованы следующие методы исследования: теоретический анализ и обобщение данных научно-методической литературы и документальных материалов; анкетирование; метод экспертной оценки; педагогические методы исследования; антропометрические методы; физиологические методы исследования; методы определения показателей заболеваемости; метод термометрии; психологические методы; методика «САН», методика оценки двигательной активности; статистические методы обработки полученных данных.

В ходе исследования изучалась мотивация школьников к учебной деятельности и к различным формам и видам двигательной активности. Установлено, что младшие школьники отдают предпочтение тем формам занятий двигательной активностью, которые обычно не входят в перечень обязательных программ по физическому воспитанию.

Изучая мотивацию, мы старались установить, каким видам занятий дети отдают преимущества в различные возрастные периоды.

По результатам анкетирования было установлено, что дети младших классов в большей степени интересуются игровыми видами спорта. В восемь лет интересы детей становятся разнообразнее, к занятиям с элементами спортивных игр (32 %) присоединяются плавание и туризм (27 %).

Разработанная рекреационно-оздоровительная технология для детей младшего школьного возраста содержит оценку исходного уровня показателей физического состояния младших школьников; изучение мотивации школьников к двигательной активности; разработку паспорта учебного заведения и оценку возможностей внедрения рекреационно-оздоровительных программ; разработку рекреационно-оздоровительной программы (на примере туризма); проведение рекреационно-оздоровительных занятий по туризму в школе; оценку динамики показателей физического состояния учеников младших классов, которые занимались по рекреационно-оздоровительной программе; определение эффективности рекреационно-оздоровительной программы по туризму.

В результате проведенных исследований нами доказан рекреационный эффект предложенных средств, который проявился в повышении мотивации к занятиям двигательной активностью младших школьников. Результаты исследований демонстрируют улучшение самочувствия и настроения участников основной группы в процессе занятий, благоприятное состояние активности исследуемых детей младшего школьного возраста. Наблюдалось улучшение адаптации к условиям обучения в школе. В сравнении с контрольной группой соотношение между показателями психоэмоционального состояния за счёт относительного снижения самочувствия и активности в сравнении с настроением не изменялись

Ключевые слова: физическое воспитание, мотивация, младшие школьники, рекреационно-оздоровительная технология, туризм.


Chernyavskiy M. V. Recreation and health technologies in the process of physical education of schoolchildren. – Manuscript.

The dissertation for a Candidate Degree in Physical Education and Sports in speciality 24.00.02 – Physical culture, physical education of different population groups. – National university of Ukraine on Physical Education and sports, Kyiv, 2010.

The dissertation reviews the problem of developing innovative technologies of organising schoolchildren’s physical education, that would take into consideration schoolchildren’s interest to different types of physical activity, as well as available facilities of schools.

The purpose of the work includes development, justification and experimental verification of the recreation and health technology to increase the efficiency of school physical education.

The study reveals that schoolchildren prefer the forms of physical activity, which are generally not included in the mandatory program.

As a result of the study we substantiate the recreational effect of the offered means, which consists of the increase of schoolchildren motivation in engagement in physical activity. The results obtained demonstrate the reliable improvement of well-being and mood of participants of the basic group in the process of exercises, favourable level of physical activity of the involved schoolchildren.

Key words: physical education, motivation, schoolchildren, recreation, health technologies, tourism.