Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту Державний інститут розвитку сім’ї та молоді національний звіт

Вид материалаДокументы

Содержание


Авторський колектив
В. О. Берегова
К.: Державний ін-т розвитку сім’ї та молоді, 2007
Iv. громадянські права і свободи
Vii. освіта, дозвілля, культурна діяльність
Ix. заходи, вжиті відповідно до рекомендацій, викладених комітетом про права дитини відносно торгівлі дітьми, дитячої проституці
І. ЗАГАЛЬНІ ЗАХОДИ З ВИКОНАННЯ КОНВЕНЦІЇ ПРО ПРАВА ДИТИНИ (статті 4, 42 та п. 6 статті 44 Конвенції)
Державна програма запобігання дитячій бездоглядності на 2003-2005 роки
с) Засоби захисту прав та їх доступність для дітей у разі порушення
Іі. визначення дитини
ІІІ. ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ 1. Інформація стосовно (включаючи дітей, які належать до найбільш неблагополучних груп)
b) якнайкращого забезпечення інтересів дитини (стаття 3)
с) права на життя, виживання та розвиток (стаття 6)
d) уваги до поглядів дитини, права на вільне висловлювання (стаття 12)
2. Інформація про заходи, вжиті для захисту дітей від ксенофобії та інших, пов‘язаних з нею форм, нетерпимості (стаття 2)
3. Інформація про заходи, вжиті з метою забезпечення
b) реєстрації смерті дітей та її розслідування (де доречно), звітності про такі випадки
4. Інформація про заходи, запроваджені для запобігання самогубствам серед дітей та моніторингу їх частоти
IV. ГРОМАДЯНСЬКІ ПРАВА І СВОБОДИ(статті 7, 8, 13-17 37 (а)
Таблиця 1 Чисельність зареєстрованих дітей
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   27



Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту

Державний інститут розвитку сім’ї та молоді


НАЦІОНАЛЬНИЙ ЗВІТ

ЗВЕДЕНА III ТА IV ПЕРІОДИЧНА НАЦІОНАЛЬНА ДОПОВІДЬ

ПРО РЕАЛІЗАЦІЮ УКРАЇНОЮ ПОЛОЖЕНЬ КОНВЕНЦІЇ ООН

ПРО ПРАВА ДИТИНИ”

(2002-2006 рр.)


Київ 2008


РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ

Ю.О. Павленко, Т.В. Кондратюк, канд. наук з держ. управління

Л.С.Волинець, канд. істор. наук,

Т.В. Іваненко, Л. Є. Смола, канд. істор. наук,


АВТОРСЬКИЙ КОЛЕКТИВ

Л. В. Дорогих, канд. істор. наук; Н.Я. Жилка;

А.Г. Зінченко, канд. істор. наук, Н.М.Комарова, канд. екон. наук, В.В, Кульчицький;

І.О. Мостова; Ж.В. Петрочко, канд. пед. наук;

І.В. Пєша, канд. пед. наук; Н.Г. Рязанова;

В.І. Саволайнен;

С.А. Старосвіт; А. А. Філіпішина


Керівники авторського колективу – Л. В. Дорогих, Л. Є. Смола


РЕДАКТОР

В. О. Берегова


Національний звіт „Зведена III та IV періодична

національна доповідь про реалізацію Україною

положень Конвенції про права дитини”

К.: Державний ін-т розвитку сім’ї та молоді, 2007


© Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту

ЗМІСТ

ВСТУП 5

І. ЗАГАЛЬНІ ЗАХОДИ З ВИКОНАННЯ КОНВЕНЦІЇ ПРО ПРАВА ДИТИНИ
(статті 4, 42 та п. 6 статті 44 Конвенції) 6


(а) Політика держави, національне законодавство, що сприяє здійсненню прав дитини, закріплених у Конвенції; зміни у національному законодавстві відповідно до принципів та положень Конвенції 6

- Державна програма запобігання дитячій бездоглядності на 2003-2005 роки; 8

(с) Засоби захисту прав та їх доступність для дітей у разі порушення 9

ІІ. ВИЗНАЧЕННЯ ДИТИНИ 20

ІІІ. ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ 20

1. Інформація стосовно (включаючи дітей, які належать до найбільш неблагополучних груп): 20

(а) відсутності дискримінації (стаття 2) 20

(b) якнайкращого забезпечення інтересів дитини (стаття 3) 21

(с) права на життя, виживання та розвиток (стаття 6) 23

(d) уваги до поглядів дитини, права на вільне висловлювання (стаття 12) 25

2. Інформація про заходи, вжиті для захисту дітей від ксенофобії та інших, пов‘язаних з нею форм, нетерпимості (стаття 2) 28

3. Інформація про заходи, вжиті з метою забезпечення: 29

(а) незастосування до осіб молодше 18 років смертних вироків (стаття 6) 29

(b) реєстрації смерті дітей та її розслідування (де доречно), звітності про такі випадки; 30

(с) виживання дітей будь-якого віку та забезпечення мінімізації ризиків, на які особливо може наражатися ця група (зараження хворобами, що передаються статевим шляхом, насильство тощо) 30

4. Інформація про заходи, запроваджені для запобігання самогубствам серед дітей та моніторингу їх частоти 31

IV. ГРОМАДЯНСЬКІ ПРАВА І СВОБОДИ
(статті 7, 8, 13-17 37 (а) 31


(а) Ім‘я та громадянство (стаття 7) 31

(b) Збереження ідентичності (стаття 8) 33

(с) Свобода висловлювання власних думок (стаття 13) 33

(d) Свобода думки, совісті та релігії (стаття 14) 34

(е) Свобода асоціацій та мирних зборів (стаття 15) 34

(f) Захист особистого життя (стаття 16) 35

(g) Доступ до відповідної інформації (стаття 17) 36

(h) Право не бути підданим катуванню або іншим жорстоким, нелюдським чи принижуючим гідність видам поводження чи покарання, в тому числі тілесному покаранню (п.(а) статті 37) 36

VII. ОСВІТА, ДОЗВІЛЛЯ, КУЛЬТУРНА ДІЯЛЬНІСТЬ
(статті 28, 29 і 31) 83


(a) Освіта, у тому числі професійне навчання та професійні орієнтації 83

(стаття 28) 83

(b) Цілі освіти (стаття 29), з посиланням також на якість освіти 87

(c) Відпочинок, дозвілля, розважальні заходи, культурна та творча діяльність (стаття 31) 88

(a) Захист дітей у надзвичайних ситуаціях: 91

(b) Захист дітей, що вступили у конфлікт із законом: 94

(c) Захист дітей у ситуаціях експлуатації, у тому числі щодо фізичної та психологічної реабілітації й соціальної реінтеграції 101

(стаття 39) 101

(d) Захист дітей, що належать до меншини або до корінної групи (стаття 30) 111

(e) Захист дітей, які живуть або працюють на вулиці 113

IX. ЗАХОДИ, ВЖИТІ ВІДПОВІДНО ДО РЕКОМЕНДАЦІЙ, ВИКЛАДЕНИХ КОМІТЕТОМ ПРО ПРАВА ДИТИНИ ВІДНОСНО ТОРГІВЛІ ДІТЬМИ, ДИТЯЧОЇ ПРОСТИТУЦІЇ ТА ДИТЯЧОЇ ПОРНОГРАФІЇ 117



ВСТУП



Охорону дитинства в Україні визначено стратегічним загальнонаціональним пріоритетом. Протягом 2002-2006 рр. державою було здійснено суттєві кроки на шляху до захисту прав дітей, керуючись при цьому принципами першочергової турботи про дітей, пріоритетності прав дитини. Державна політика в Україні у сфері дитинства була протягом зазначених років спрямована на:
  • удосконалення нормативно-правової бази охорони дитинства, в т.ч. імплементацію норм міжнародного права до національного законодавства;
  • реформування державної системи влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;
  • посилення соціального захисту малозабезпечених сімей з дітьми;
  • розвиток мережі закладів і установ, що працюють в інтересах дітей;
  • посилення міжсекторальної співпраці органів державної влади та посилення їх взаємодії з громадськими організаціями, які опікуються проблемами дитинства;
  • посилення державного контролю і захисту дітей від жорсткого поводження, насильства й експлуатації;
  • боротьбу з ВІЛ/СНІДом.

Під час підготовки Доповіді авторським колективом було використано аналітичні й статистичні матеріали, підготовлені Міністерством юстиції України, Міністерством економіки України, Міністерством фінансів України, Міністерством закордонних справ України, Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи України, Міністерством праці та соціальної політики України, Міністерством охорони здоров’я України, Міністерством освіти і науки України, Міністерством України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством культури і туризму України, Державним комітетом статистики України, Державною судовою адміністрацією України, Державним комітетом України з питань виконання покарань, Державною соціальною службою для сім’ї, дітей та молоді, Національною Академією педагогічних наук України, Державного інституту розвитку сім’ї та молоді.

При підготовці доповіді були також враховані коментарі дітей, що є членами дитячих дорадчих рад при органах місцевого самоврядування у містах Шостка, Тростянець, Кролевець, Лебедин та Білопілля щодо реалізації положень Конвенції ООН про права дитини в Україні.

Доповідь буде підготовлена окремим виданням з метою широкого інформування населення про реалізацію прав дітей в Україні.