Акціонерне Товариство «Європейський банк раціонального фінансування»
| Вид материала | Документы |
- Акціонерне Товариство " Європейський банк раціонального фінансування", 2803.55kb.
- Шевченківський районний суд м. Львова, 135.47kb.
- Правила фонду фінансування будівництва «Севастополь» №1 ффб-а (Управитель: Відкрите, 443.36kb.
- Інформація про банк, 4925.83kb.
- Відкрите акціонерне товариство “Комерційний банк “Актив-банк” фінансовий звіт за 2007, 4374.78kb.
- Загальна інформація про діяльність банку, 387.8kb.
- Річна фінансова звітність за рік, що закінчився 31 грудня 2010 року, 5185.92kb.
- Проспект емісії іпотечних облігацій відкритого акціонерного товариства акціонерний, 1267.57kb.
- Інформація про випуск облігацій відкритого акціонерного товариства акціонерний банк, 1401.08kb.
- Публічне акціонерне товариство “комерційний банк “хрещатик”, 442.59kb.
Примітка 1.4. Торгові цінні папери
Цінні папери в торговому портфелі первісно оцінюються за справедливою вартістю. Витрати на операції з придбання визнаються за рахунками витрат під час первісного визнання таких цінних паперів.
Зміна справедливої вартості цінних паперів, які мають бути передані банку, у період між датою операції та датою розрахунку відображається в бухгалтерському обліку за рахунками доходів або витрат.
На кожну наступну після визнання дату балансу всі цінні папери, що придбані банком, оцінюються за їх справедливою вартістю.
Справедлива вартість цінних паперів, що перебувають в обігу на організаційно оформлених ринках, визначається за їх ринковою вартістю.
В 2009 році операції з цінними паперами в торговому портфелі банку не проводились.
Примітка 1.5. Кредити та заборгованість клієнтів
Банк здійснює розроблення єдиних правил, методик та процедур обліку і контролю кредитних операцій, які забезпечують виявлення, вимірювання, реєстрацію, накопичення, узагальнення, зберігання та передання інформації про операції зовнішнім та внутрішнім користувачам шляхом організації обліку і контролю кредитних операцій. Облік, контроль та оцінка кредитних операцій у Банку здійснюється відповідно до Інструкції НБУ з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 27.12.2007 N 481, Інструкції НБУ “Про порядок регулювання діяльності банків в Україні”, затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 N 368, Положення «Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 06.07.2000 р. № 279, Положення про кредитування юридичних осіб (крім банків)”, “Положення про кредитування фізичних осіб”, “Положення про залучення і розміщення кредитів та депозитів на міжбанківському ринку”.
Метод оцінки кредитів та заборгованості клієнтів передбачає поєднання об'єктивних даних, сформованих на основі бухгалтерської звітності, та суб'єктивних даних, що визначаються на підставі інформації, якою вже володіє Банк, та пакета документів, який надає позичальник для одержання кредиту.
Цей метод дає можливість постійно здійснювати експрес-аналіз фінансового стану позичальника, своєчасно виявляти негативні тенденції в його фінансово-господарській діяльності та вносити корективи у кредитні відносини. На підставі аналізу формується база даних про позичальника, що дає можливість розглядати динаміку його виробничо-фінансової діяльності.
Оцінка фінансового стану позичальника здійснюється на підставі даних офіційної звітності позичальника в динаміці: балансу підприємства, звіту про фінансові результати діяльності та інформації з пакету документів, що надає позичальник для отримання кредиту.
Оцінку фінансового стану позичальника/контрагента з урахуванням поточного стану обслуговування позичальником/контрагентом кредитної заборгованості Банк здійснює кожного разу під час укладання договору про здійснення кредитної операції, про пролонгацію терміну її дії, а надалі для:
- банків – не рідше, ніж один раз на місяць;
- інших юридичних осіб – не рідше, ніж один раз на три місяці;
- фізичних осіб – не рідше одного разу на три місяці. За споживчими кредитами, розмір яких не перевищує 50’000,00 гривень (або еквівалент в іноземній валюті) на дату здійснення аналізу, оцінка фінансового стану Позичальника – фізичної особи здійснюється один раз на рік, при умові, що фінансовий стан Позичальника належить до класу “А”, “Б” або “В” та стан обслуговування боргу класифікований як “добре”. Якщо обслуговування кредитної заборгованості відбувається із простроченням або пролонгацією, то оцінка фінансового стану Позичальника – фізичної особи відбувається щокварталу протягом періоду несвоєчасного погашення боргу – крім випадків, пов’язаних з поважними причинами (документально підтверджені факти відрядження, хвороба тощо).
Оцінка фінансового стану позичальників, віднесених до портфеля однорідних споживчих кредитів, здійснюється у момент прийняття рішення про видачу кредиту.
Під час первісного визнання знецінених фінансових активів, умови яких були суттєво змінені, банк коригує балансову вартість фінансового активу на будь-які витрати та винагороди за ним і здійснює їх амортизацію за первісною ефективною ставкою протягом строку дії зміненого зобов’язання з урахуванням змінених грошових потоків. Зміна строку користування кредитом здійснюється шляхом укладання додаткової угоди до договору кредиту. Пролонговані кредити обліковуються відповідно до строку, що визначається від дати пролонгації договору до дати їх погашення.
Зобов’язання кредитного характеру, у частині акредитивів та фінансових гарантій.
Надання гарантій відноситься до кредитних операцій. Надані банком гарантії під час первісного визнання оцінюються за справедливою вартістю, що дорівнює сумі отриманих банком-гарантом комісій (винагороди за надану гарантію). Надані банком гарантії обліковуються, як фінансові зобов’язання за позабалансовими рахунками груп 902 “Гарантії, що надані клієнтам”. Банк здійснює амортизацію первісно визнаного зобов’язання за наданою гарантією прямолінійним методом. Банк відображає гарантії в бухгалтерському обліку після первісного визнання за найбільшою з двох оцінок:
- як суму коштів, необхідних для погашення зобов’язання на звітну дату балансу;
- як первісно визнану суму зобов’язання за вирахуванням накопиченої амортизації.
Банк визначає потрібну суму для сплати за наданою гарантією за станом на звітну дату, якщо він упевнений у тому, що буде змушений платити за такою гарантією. На визначену суму за вирахуванням суми отриманої винагороди (з урахуванням накопиченої амортизації) здійснюється проводка по формуванню резерву за виданими зобов’язаннями.
Банк здійснює аналіз суми зобов’язання за наданою гарантією та коригувати її для визначення реальної оцінки на кожну дату балансу.
Зобов'язання Банку за наданою гарантією/контргарантією або зобов'язання контрагента за наданою Банку гарантією/ контргарантією припиняються внаслідок настання однієї з таких обставин:
- повернення до Банку оригіналу гарантійного/контргарантійного листа,
- отримання Банком від бенефіціара/банка-гаранта належним чином оформленого листа або повідомлення засобами телекомунікаційного зв'язку про зняття відповідальності за гарантією/контргарантією,
- погашення Банком зобов'язань за гарантією/контргарантією шляхом сплати відповідної суми,
- закінчення терміну дії гарантії/контргарантії (гарантія/контргарантія втрачає чинність наступного робочого дня після закінчення обумовленого терміну її дії).
Банк здійснює амортизацію комісійних доходів у разі дострокового розірвання або закінчення строку дії гарантії.
Непокритий акредитив – операція, по суті, кредитна (гарантійна), із застосуванням акредитивної форми розрахунків. Непокритий акредитив – акредитив, оплату за яким, у разі тимчасової відсутності коштів у платника, гарантує банк-емітент за рахунок власних коштів, так і за рахунок банківського кредиту. Порядок виконання операцій з непідтвердженими акредитивами в інвалюті визначається Положенням про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями (Постанова Правління НБУ від 03.12.2003 р. № 514).
Сума непокритого акредитиву, емітованого Банком, обліковується на рахунку 9122 “Непокриті акредитиви”.
Сума зобов’язань за підтвердженим експортним непокритим акредитивом обліковується на позабалансовому рахунку 9001 “Підтверджені акредитиви”.
Кошти, перераховані Банком у разі виконання непокритого акредитива, враховуються на відповідному балансовому рахунку з обліку кредитів у поточну діяльність.