Наукове видання Матеріали ХVIII міжнародної науково-практичної конференції учотирьох частинах Ч. IV харків 2010 ббк 73 І 57

Вид материала

Содержание

Безпека потенційно-небезпечних обьєктів
Перехід від мікрофільмів до цифрової форми
Прогнозування наслідків надзвичайної ситуації
РЕГІОНАЛЬНІ Підсистеми Державного реєстру потенційно небезпечних об'єктів
Особливості вхідного контролю плівок для мікрофільмування закордонного виробництва
Шляхи підвищення якості контроля мікроплівок
Для нотаток

Подобный материал:

1 ... 18 19 20 21 22 23 24 25 26

БЕЗПЕКА ПОТЕНЦІЙНО-НЕБЕЗПЕЧНИХ ОБЬЄКТІВ

Приходько В. М.

Науково-дослідний, проектно-конструкторський

та технологічний інститут мікрографії, м. Харків

Науково-технічний рівень суспільства добігає тієї межі, коли його господарська діяльність несе серйозну небезпеку не тільки для екології, але і майбутньому людства в цілому. Функціонування десятків тисяч потенційно-небезпечних об’єктів (ПНО) ставить здоров’я та життя пересічних громадян в повну залежність від особливостей функціонування таких об’єктів.

Сьогодні поняття «функціональна безпека» ПНО, або об’єктів критичного використання отримало нормативне тлумачення в стандартах ISO/IEC як роль інформаційно-керуючих систем в забезпеченні безпеки об’єкта в цілому.

Сформувалося і активно розвивається у всьому світі науково-технічний напрям – «надійність», покликаний забезпечити безвідмовність, ремонтопридатність, довговічність і збереженість складних організаційно-технічних систем різного призначення на всіх стадіях їх життєвого циклу.

Інтенсивно формується система поглядів на «гарантоздатність» технічних систем, як комплексну здатність системи надавати послуги, яким можна оправдано довіряти.

Але всі ці підходи розглядають характеристики складних технічних систем та виробництв або з позицій обслуговуючого персоналу, або з позицій споживача їхніх послуг. Разом з тим, наслідки нештатних ситуацій на ПНО можуть досягати розмірів, які виходять далеко за межі такого об’єкта, а збитки оцінюватися набагато більше, ніж вартість самого об’єкта. Тому для фахівців оперативно-рятувальних служб, місцевих та центральних органів влади, фахівців з екологічних питань та простих пересічних громадян, що мешкають по сусідству з такими об’єктами в першу чергу цікавлять не показники надійності його роботи, а рівень його гарантованої безпеки для населення та навколишнього середовища.

Таким чином, актуальним стає питання опрацювання методології визначення гарантостійкості безпеки ПНО, розробки методів структурного аналізу небезпеки та оцінки ризику таких складних технічних та технологічних систем.

ПЕРЕХІД ВІД МІКРОФІЛЬМІВ ДО ЦИФРОВОЇ ФОРМИ

НОСІЯ ІНФОРМАЦІЇ. ПЕРЕВАГИ ТА ПРОБЛЕМИ ЗБЕРІГАННЯ

Савченко Т. М.

Науково-дослідний, проектно-конструкторський

та технологічний інститут мікрографії, м. Харків

Глобальним завданням людства є збереження для наступних поколінь безцінної інформації, її носіїв та забезпечення доступності.

Більшість країн світу створюють свої Національні програми зберігання культурного надбання, обираючи серед наявних способів мікрографії та репрографії найкращі, надійні та ефективні, які дозволяють не тільки зберегти фонди, але й грамотно поєднувати можливості сучасних електронних і мікрографічних систем.

Існує два підходи до збереження документів: збереження самого документа (носія інформації); збереження інтелектуального змісту документа.

Перший підхід забезпечує використання консервативних технологій. Другий — використання технологій переформатування, тобто переводу інформації з одного носія інформації на інший, більш довговічний.

Однією з поширених технологій переформатування, надійного та перевіреного способу зберігання документів було і залишається мікрофільмування.

Основними перевагами мікрофільмів є довговічність, компактність, зручність у транспортуванні, простота в експлуатації, низька собівартість виготовлення порівняно з оцифровуванням, можливість поєднання з системами автоматизованого доступу, переведення його в цифрову форму та інші способи переформатування.

Розвиток цифрових технологій дозволив підвищити зручність та оперативність використання інформації, збереженої шляхом переведення її у цифрову форму для подальшого використання, але відсутність надійних носіїв для цифрового запису повернуло, в останні роки, інтерес до збереження інформації на мікрофільмах в аналоговій формі. Оптимальною є технологія архівного зберігання, при якій створюється як резервна копія — цифровий файл, записаний з аналогової форми на мікрофільмі для довгострокового зберігання. У разі втрати цифрової копії вона може бути відтвореною при скануванні мікрофільму. Термін зберігання галогенідосрібних мікрофільмів складає десятки років. Однак ця технологія не дозволяє записувати мультимедійну інформацію, забезпечувати високі швидкості відтворення даних. Базовою основою для архівного зберігання та оцифровування повинен бути (в найближчому майбутньому) мікрофільм.

ПРОГНОЗУВАННЯ НАСЛІДКІВ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ

НА 48 АРСЕНАЛІ БОЄПРИПАСІВ

Соболь О. М., Тур О. М., Федюк Я. І.

Національний університет цивільного захисту України, м. Харків

Надзвичайна ситуація (пожежа) на території 48 арсеналу боєприпасів може призвести до тяжких наслідків, а саме, до людських втрат, руйнування будівель і споруд на території арсеналу та за його межами.

Так, зона ймовірного ураження внаслідок надзвичайної ситуації (пожежі) на технічній території буде складати:

- зона суцільного ураження - розліт артилерійських пострілів і снарядів в радіусі до 5 км навколо технічної території;

- зона хаотичного ураження - розліт реактивних снарядів в радіусі до 10 км навколо технічної території;

- зона поодиноких уражень - розліт реактивних снарядів в радіусі від 5 до 25 км навколо технічної території.

За допомогою методів прогнозування було визначено можливі наслідки від надзвичайної ситуації (пожежі) на арсеналі боєприпасів:

- пошкодження ділянки газопроводу високого тиску протяжністю 3 км.;

- пошкодження залізничної колії на дільницях залізничних станцій: Калинівка-2, Калинівка, Сосонка;

- ураження Калинівської нафтобази, автозаправочних станцій в селі Павлівка – 1 шт., в місті Калинівка – 5 шт., в селі Дорожне – 1 шт.;

- виникнення лісових пожеж в забороненому районі арсеналу;

- призупинення руху на автошляху Вінниця – Київ.

Можливе також виведення із ладу:

- житлових будівель: приватний сектор с. Павлівка – 1900, с. Сальник – 844 та 4600 дачних будівель, м. Калинівка – 3662; комунальний сектор (багатоповерхівки) – 103;

- громадських і промислових будівель та споруд: заводи – 5, підприємства – 36, заклади торгівлі і харчування – 75, заклади культури – 5, школи – 6, дитячі садки – 8, підприємства побуту – 6, інших установ і організацій – 32.

Враховуючи вищевикладене, можна зробити висновок про актуальність і доцільність розв’язання задачі удосконалення системи управління протипожежним захистом на арсеналах боєприпасів.

РЕГІОНАЛЬНІ Підсистеми Державного реєстру потенційно небезпечних об'єктів

Степаненко В. Л.

Державний департамент страхового фонду документації, м. Харків

Державний реєстр потенційно небезпечних об’єктів (далі – Реєстр ПНО) це – автоматизована інформаційна система, яка веде базу даних про ПНО усіх форм власності незалежно від підпорядкування (підприємства, споруди, системи життєзабезпечення, транспортні системи та ін.). На цей час у Реєстрі ПНО ведеться інформація про понад 20 тис. небезпечних об’єктів. Програмне забезпечення Реєстру ПНО дозволяє здійснювати автоматичний пошук і добір інформації за десятками параметрамів, які включають назву об'єкта, територіальне розташування, категорію об'єкта, вид діяльності, техніко-економічні характеристики, вид і категорію небезпеки, назви і кількості небезпечних речовин та матеріалів і ін., а також по комбінаціях або окремих частинах цих параметрів.

У той же час у Головних управліннях (Управліннях) МНС в регіонах дані про ПНО у вигляді структурованої бази даних з відповідним програмним забезпеченням відсутні, наявна лише загальна інформація про небезпечні об'єкти з Реєстру ПНО, інші дані, загалом по понад 40 параметрах, – відсутні, що не дозволяє отримувати актуальну інформацію про паспортизовані ПНО регіону, для вирішення цього питання було розроблено програмне забезпечення “Реєстр-регіон”, яке використовує частину бази даних Реєстру ПНО за окремим регіоном та надає можливість:

- ранжирування ПНО за видами небезпеки;

- пошуку ПНО за різноманітними критеріями;

- формування переліку ПНО, які зареєстровані у Реєстрі ПНО;

- перегляду інформації про ПНО та формування звітів.

Дані регіональних підсистем Реєстру ПНО територіальні підрозділи МНС могли б використовувати для аналізу можливості виникнення НС на об'єктах, територіях або окремих регіонах країни, оцінки ризиків НС різного характеру, прогнозування масштабів НС, моделювання їхнього розвитку тощо. На основі цих даних можливо приймати управлінські рішення щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій чи обмеження масштабів НС, що сталися. Крім того, у разі виникнення надзвичайної ситуації фактор часу планування та реалізації аварійно-рятувальних заходів стає одним з основних, питання впровадження регіональних підсистем Реєстру ПНО безпосередньо в областях набуває виключного значення.

ОСОБЛИВОСТІ ВХІДНОГО КОНТРОЛЮ ПЛІВОК ДЛЯ МІКРОФІЛЬМУВАННЯ ЗАКОРДОННОГО ВИРОБНИЦТВА

Четверікова Л. О., Бражнікова Д. О., Крамаренко Г. В.

Науково-дослідний, проектно-конструкторський

та технологічний інститут мікрографії, м. Харків

У державній системі СФД України основним репрографічним носієм зображення документа, який використовується для закладання на довгострокове зберігання, є галогенідосрібний носій зображення – плівка, якість якої є важливою умовою стабільності показників якості мікрофільмів впродовж усього терміну їх зберігання на базах СФД.

Після впровадження у технологічні процеси системи СФД галогенідосрібних плівок закордонного виробництва впродовж останніх п’яти років набуто практичний досвід їх використання, який свідчить про особливості цих плівок, а саме: стабільність фотографічних показників упродовж гарантійного терміну зберігання, з одного боку, і не завжди бездоганний стан емульсійного шару та поліетилентерефталатної основи, з іншого боку. Саме ці особливості і зумовили потребу переглядання обсягів та видів контролю цих плівок.

У 2009 році виконано НДР, метою якої було вдосконалення технології вхідного контролю галогенідосрібних плівок для мікрофільмування закордонного виробництва.

За результатами цієї НДР:

- визначено види та обсяги контролю плівок закордонного виробництва. Зменшено трудомісткість проведення вхідного контрою плівок за рахунок перегляду показників, які підлягають обов’язковому вхідному контролю. Контролювання фотографічних показників плівок передбачено здійснювати на етапі післягарантійного контролю;

- на підставі проведених загальносенситометричних випробувань плівок закордонного виробництва встановлено порядок визначення їх світлочутливості. Порядок визначення світлочутливості плівок орієнтований на визначення числа світлочутливості;

- визначені критерії світлочутливості, які необхідно використовувати під час побудови характеристичних кривих для негативних та позитивних галогенідосрібних плівок закордонного виробництва;

- встановлено порядок проведення контролю фізичного стану ПЕТ основи плівок;

- розроблено технологію вхідного та післягарантійного контролю галогенідосрібних плівок закордонного виробництва, які призначені для мікрофільмування.

^{ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ КОНТРОЛЯ МІКРОПЛІВОК}

^{Чурсін О. О.}

^{Державний департамент страхового фонду документацій, м. Харків}

^{Якість мікрофільму багато в чому залежить від якості мікроплівки, яка використовується при створенні документів страхового фонду документації, тому контроль її якості є одним з важливих завдань.}

^{При контролі якості мікроплівки застосовується вибірковий контроль, при якому із всієї партії здійснюється вибірка невеликої її кількості, і за результатами її перевірки приймається рішення про якість всієї партії. У склад системи, яка здійснює контроль входять: засоби вимірювання, засоби порівняння та блок видачі результату. Через недосконалість засобів вимірювання й порівняння в результаті контролю виникають помилки – коли придатні плівки відносяться до категорії непридатних і навпаки. Ці помилки називаються помилками першого й другого роду, а імовірності таких помилок – ризиками замовника й виробника.}

^{При контролі якості мікроплівки контролююча система встановлює – відповідають чи не відповідають нормі її певні параметри. У загальному випадку контроль якості мікроплівок – багатопараметричний, проте його можна представити у вигляді декількох однопараметричних. У результаті цього контролю встановлюється – відповідає чи не відповідає контрольований параметр нормі [}^х_н,^х_в^{] (де}^х_н^,^х_в^{граничні точки норми). Імовірність помилок при контролі тим більша, чим ближче перебуває значення контрольованого параметра до граничних точок норми. Тому, щоб уникнути помилок такого роду, застосовується методика, при якій границі норми звужуються на деяку величину. У результаті виходить звужена область норми [}^х΄_н^{, х΄}_в^{]. Якщо контрольований параметр попадає в цю область, то з імовірністю}^p^{≈1 можна стверджувати, що мікроплівка придатна до використання, у протилежному випадку – не придатна. Область [}^х_н^{, х΄}_н^]

^[^х΄_в^{, х}_в^{] називається зоною запасу норми і є розрахунковою величиною. При потраплянні контрольованого параметра мікроплівки в цю область імовірність помилки дуже висока, тому необхідно здійснити повторну перевірку даного параметра. Якщо в результаті повторного контролю параметри мікроплівки потраплять усередину зону запасу норми, то вона не придатна.}

Даний вид контролю називається гарантованим вибірковим контролем. Його застосування дозволяє знизити помилки при контролі й підвищити його вірогідність – ступінь довіри до його результатів.

перспективи РОЗВИТКу технологій страховОГО ФОНДУ ДОКУМЕНТАЦІЇ

Шахматов В. В.

Державний департамент страхового фонду документації, м. Харків

Страховий фонд документації за своєю суттю є інформаційною технологією, яка нерозривно взаємопов’язана з іншими технологіями створення, оброблення та накопичення інформації. Сучасні технології автоматизованого проектування, оперативного та інтелектуального аналізу на цей час широко впроваджуються у процеси створення, перетворення, аналізу, передачі та накопичення інформації, що зобов’язує страховий фонд документації розвивати свої технології у відповідному руслі. Перспективи розвитку технологій страхового фонду стосується процесів створення, ведення, зберігання документів страхового фонду та забезпечення інформацією користувачів.

При створенні документів страхового фонду постає необхідність приведення отриманої документації до сталої уніфікованої форми, придатної для збереження та оперативного відтворення інформації, це може бути аналогова форма на мікрофільмах або цифрова форма на сучасних електронних носіях з використанням растрових чи векторних форматів.

У процесі обрання форматів та носіїв для збереження документів страхового фонду необхідно враховувати і терміни ведення (оновлення) інформації та періодичність її відтворення.

Періодичність доступу до документів страхового фонду для проведення їх оновлення може коливатись від півроку (аварійно-рятувальна документація), до десятиліть (документи страхового фонду на історико-культурні пам’ятки).

Процеси зберігання отриманих документів страхового фонду на сучасних електронних носіях мають вирішувати такі питання:

- забезпечувати гарантоване збереження цих даних та можливість їх відтворення (організації доступу до даних) у будь який момент;

- визначення форматів даних для збереження, які мають бути сталими і незмінними протягом тривалого часу, що дозволить використовувати документи страхового фонду у діючому на час відтворення програмному та апаратному забезпеченні;

- обрання носіїв для зберігання, які мають забезпечувати гарантований достатньо тривалий час збереження інформації без втрат та оперативний доступ до неї.

Окремим питанням стоїть необхідність автоматизації вищенаведених процесів обробки інформації.

ДЛЯ НОТАТОК

Наукове видання

Інформаційні технології:
Наука, техніка, технологія, освіта, здоров’я

Тези доповідей

ХVIII МіжнароднОЇ
Науково-практичнОЇ конференціЇ

У чотирьох частинах

Ч. IV

Укладач проф. Лісачук Г.В.

Відповідальний секретар Кривобок Р.В.

Підп. до друку 26.04.10 р. Формат 60×84 1/16. Папір офсетний.

Riso-друк. Гарнітура Таймс. Ум. друк. арк. 21. Обл.-вид. арк. 21,25.

Наклад 100 прим. Зам № . Безкоштовно.

Надруковано у СПДФО Ізрайлєв Є.М.

Свідотство № 24800170000040432 від 21.03.2001 р.

61002, м. Харків, вул. Фрунзе, 16

Blog

Наукове видання Матеріали ХVIII міжнародної науково-практичної конференції учотирьох частинах Ч. IV харків 2010 ббк 73 І 57

Содержание