Наукове видання Матеріали ХVIII міжнародної науково-практичної конференції учотирьох частинах Ч. IV харків 2010 ббк 73 І 57
| Вид материала | Документы |
- Наукове видання Тези доповідей ХVIII міжнародної науково-практичної конференції учотирьох, 4191.32kb.
- Матеріали ХVII міжнародної науково-практичної конференції удвох частинах Ч. II харків, 5512.68kb.
- Матеріали ХVII міжнародної науково-практичної конференції удвох частинах Ч. I харків, 6941.25kb.
- Всеукраїнська федерація «спас» запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада, 3474.89kb.
- Наукове забезпечення процесів реформування соціально-економічних відносин в умовах, 2496.34kb.
- До сторіччя з часу написання роботи В.І. Леніна «Матеріалізм І емпіріокритицизм» Матеріали, 4497.2kb.
- Вах європейського вибору матеріали IIІ міжнародної науково-практичної конференції 25-27, 2505.29kb.
- Хviii міжнародної Науково-практичної конференції Інформаційні технології: Наука, техніка,, 1642.96kb.
- Академія муніципального управління до 15-річчя Академії муніципального управління, 5167.76kb.
- Управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності / Матеріали, 5109.61kb.
Бражнікова Д. О., Ткаченко В. П., Козирев В. М.
Науково-дослідний, проектно-конструкторський
та технологічний інститут мікрографії, м. Харків
Основним завданням архівів є збереженість кінофотоматеріалів, тобто стабільність якості зображення та фізичного стану.
Найбільшу загрозу інформації, яка зберігається на кінофотоматеріалах в оптимальних умовах, становить зараження мікроорганізмами, для яких желатиновий шар мікрофільмів є живильним середовищем, а шафи, коробки, фарби та інші матеріали, що застосовуються при виробництві та зберіганні кінофотоматеріалів, – середовищем мешкання для них. Спори грибів переносяться повітряними течіями, надходять з іншими матеріалами, переносяться людиною, тому досягти повної стерильності приміщень, де зберігаються кінофотоматеріали, практично неможливо. Попадаючи на підхожі субстрати чи у сприятливі умови (підвищена вологість, температура), спори грибів починають інтенсивно розмножуватися і викликають біологічні пошкодження враженого ними матеріалу, у тому числі і кінофотоматеріалів. Тому однією із найбільших проблем архівів є захист від пліснявих грибів.
Мікроорганізми добре пристосовані до дії зовнішніх чинників, окрім прямого сонячного опромінювання (ультрафіолету), високих температур, жорсткого випромінювання та деяких хімічних речовин.
Оскільки зображення на кінофотоматеріалах досить чутливе до впливу хімічних реагентів та дії фізичних чинників – рентгенівського випромінювання, прямої дії сонячних променів, високої температури, вологості та ін., застосування цих методів і засобів пов’язано із ризиком погіршення показників якості.
Для запобігання негативному впливу дезінфікуючих засобів проведено дослідження впливу ряду засобів, які доступні в Україні, та відібрані засоби, що не впливають при регулярному використанні в процесі зберігання кінофотоматеріалів на показники їх якості.
У результаті дослідження визначено технологічні режими та засоби для антигрибкової обробки у приміщеннях архівів кінофотоматеріалів, які не погіршують їх якісні показники підчас зберігання впродовж 75 років та мають антигрибкову активність.
ОПТИМІЗАЦІЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ І ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ МОДЕЛІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПІДСИСТЕМИ
МОНІТОРИНГУ СТАНУ ПНО
Водолажська Т. О.
Науково-дослідний, проектно-конструкторський
та технологічний інститут мікрографії, м. Харків
Пріоритетним напрямком збереження національної безпеки України стало забезпечення життєдіяльності населення країни в умовах різкого зростання виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, які становлять загрозу для людей, народного господарства та природного середовища. У зв’язку з цим особливої актуальності набуло завдання створення ефективного механізму моніторингу стану потенційно небезпечних об’єктів (далі ПНО), який забезпечить спостереження, збирання, актуалізацію, оброблення, зберігання та передавання інформації про стан ПНО.
Впровадження програмного забезпечення інформаційної підсистеми моніторингу стану ПНО надало можливість автоматизувати діяльність суб’єктів моніторингу стану ПНО в процесі:
збору, коригування та обробки інформації про ПНО;
збереження отриманої інформації про ПНО;
актуалізації інформації про ПНО;
надання накопиченої інформації про ПНО користувачу.
Впровадження програмного забезпечення інформаційної підсистеми моніторингу стану ПНО визначило ряд недоліків організаційної і функціональної структури, закладених ще Регламентом моніторингу потенційно небезпечних об’єктів інформаційної підсистеми моніторингу стану потенційно небезпечних об’єктів, та встановило додаткові вимоги щодо розширення функціональних можливостей інформаційної підсистеми моніторингу стану ПНО, підвищення якості та ефективності інформаційної взаємодії суб’єктів моніторингу ПНО з підсистемами Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій.
У доповіді на прикладі розвитку програмного забезпечення інформаційної підсистеми моніторингу стану ПНО розглядаються принципи організації ефективної моделі автоматизованої системи за таких умов:
– попередньо невідома кількість рівнів ієрархії;
– попередньо невідома кількість кінцевих вузлів у ієрархічному дереві організаційної і функціональної структури.
ВИЗНАЧЕННЯ ЯКОСТІ ІНФОРМАЦІЇ
ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ ДОКУМЕНТІВ
СТРАХОВОГО ФОНДУ ДОКУМЕНТАЦІЇ УКРАЇНИ
ЗА ПОКАЗНИКОМ “РЕЛЕВАНТНІСТЬ ІНФОРМАЦІЇ”
Діков Є. М., Борзенко Н. В.
Науково-дослідний, проектно-конструкторський
та технологічний інститут мікрографії, м. Харків.
Запропоновано метод оцінювання якості інформації автоматизованої інформаційно-пошукової системи (АІСП) – Державний реєстр документів страхового фонду документації України – за показником “Релевантність інформації”.
Запропонований метод базується на впровадженні двох критеріїв відносно колекції документів, що є результатом роботи АІСП:
– документи такі, що надані, та документи такі, що не надані;
– релевантні та нерелевантні документи.
Тобто для кожного запиту до АІСП існує чотири групи документів:
a – релевантний, наданий документ;
b – релевантний, ненаданий документ;
c – нерелевантний, наданий документ;
d – нерелевантний, ненаданий документ.
Співвідношення кількості документів у кожній з груп цих критеріїв і визначає ефективність АІСП щодо показника “Релевантність інформації”.
Математичними параметрами показника “Релевантність інформації” АІСП є такі: “Повнота надання документів”, “Точність надання документів”, “Пошуковий шум”, які визначаються за такими формулами, наведеними нижче:
повнота надання документів,
;точність надання документів,
;пошуковий шум,
. Запропонований в роботі метод визначення релевантності інформації може бути використаний під час створення експертних систем діагностики щодо якості інформації Державного реєстру документів страхового фонду документації України.
ПРОБЛЕМИ СТВОРЕННЯ КОМПЛЕКСНОЇ МОДЕЛІ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ З ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ НА БАЗІ НАЯВНИХ ВІДОКРЕМЛЕНИХ АВТОМАТИЗОВАНИХ СИСТЕМ
Ільїн С.В.
Науково-дослідний, проектно-конструкторський
та технологічний інститут мікрографії, м. Харків
Зростання масштабів господарської діяльності і кількості великих промислових комплексів, концентрація на них агрегатів та установок великої і надвеликої потужності, використання у виробництві небезпечних речовин у великих кількостях – усе це збільшує вірогідність виникнення техногенних аварій. Надзвичайні ситуації техногенного походження становлять загрозу для людини, економіки і природного середовища або здатні створити її внаслідок ймовірного вибуху, пожежі, затоплення чи забруднення (зараження) навколишнього середовища. На сучасному етапі, пов’язаному з формуванням інформаційного суспільства, суттєво зростають вимоги до рівня інформатизації різних сфер діяльності. При цьому особливого значення набуває використання нових інформаційних технологій для забезпечення інформаційно-аналітичної діяльності органів державної влади.
У доповіді розглядається сучасний світовий досвід у галузі створення систем з прогнозування та обліку надзвичайних ситуацій, зокрема стосовно використання інформаційних технологій та організаційних засад їхнього функціонування.
Аналіз відповідних вітчизняних автоматизованих систем, зокрема Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій, автоматизованої системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення, дав змогу визначити їх основні переваги та недоліки.
Запропоновані у доповіді шляхи розвитку вітчизняних інформаційних систем у галузі прогнозування та попередження надзвичайних ситуацій спрямовані на їх системну інтеграцію та включення до системи оперативного диспетчерського управління. Це дозволить створити комплексну модель інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій здатну ефективно виконувати завдання з довгострокового планування відповідних заходів на державному рівні, короткострокового планування на територіальному рівні та оперативного реагування на надзвичайні ситуації.
ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА ЩІЛЬНОСТІ НАМОТУВАННЯ РУЛОННИХ МІКРОФІЛЬМІВ ТА ОПТИМІЗАЦІЯ РЕЖИМІВ НАМОТУВАННЯ
Крамаренко Г. В., Четверікова Л. О., Козирев В. М.
Науково-дослідний, проектно-конструкторський
та технологічний інститут мікрографії, м. Харків
Тривалість та надійність зберігання мікрофільмів пов’язана з тим, як сформований рулон мікрофільму, які остаточні деформації основи виникають під час зберігання, як щільно намотаний рулон. Під час виготовлення та закладання мікрофільмів на зберігання необхідно знати, якою повинна бути оптимальна щільність намотування рулонів, як визначати щільність намотування рулонів. Слабке намотування призводить до міжвиткового ковзання, рихлості рулонів, незручності під час виконання ручних операцій. Занадто щільне намотування негативно впливає на зберігання мікрофільмів та призводить до утворення дефектів рулонних мікрофільмів. Але в жодному нормативному документі не регламентовано, якою повинна бути щільність намотування та натяг плівки.
У 2009 р. виконано НДР, метою якої була оптимізація режимів намотування (перемотування) рулонних мікрофільмів та розроблення методики визначення коефіцієнта щільності намотування.
Для досягнення цієї мети:
– досліджено показники стану рулонів мікрофільмів, досліджено фактори (сила натягу, швидкість намотування, довжина плівки), які впливають на щільність намотування (перемотування) рулонних мікрофільмів і підлягають оптимізації;
– експериментально досліджено вплив щільності намотування на утворення дефектів рулонних мікрофільмів та вплив режимів намотування мікрофільмів різної довжини на щільність рулонів на підставі математичного планування експериментів;
– оптимізовані режими намотування рулонних мікрофільмів з використанням методу факторного аналізу та крутого сходження у напрямку градієнта;
– експериментально визначено допустимий коефіцієнт щільності намотування рулонних мікрофільмів різної довжини;
– розроблена методика розрахунку коефіцієнта щільності намотування рулонних мікрофільмів.
інформаціЯ у державній системі
страхового фонду документації України
Кривулькін І. М.
Науково-дослідний, проектно-конструкторський
та технологічний інститут мікрографії, м. Харків
В екстремальних (надзвичайних) ситуаціях, які виникають при стихійних лихах, аваріях, державні органи повинні діяти в умовах неповної інформації і високої динаміки процесів, що проходять. Для забезпечення в цих умовах надійною та достовірною інформацією і покликана державна система страхового фонду документації України. Адже документи страхового фонду, які створюються на мікрографічній плівці чи інших компактних носіях інформації, в повній мірі відповідають основним вимогам, які пред'являються до інформації, а саме її достовірності, достатності, доступності і автентичності.
Створення страхового фонду документації (далі – СФД) є найбільш ефективною формою надійного зберігання інформації.
При цьому слід враховувати, що вартість створення СФД приблизно у 50 разів менша вартості повторної розробки документації на промислову продукцію і складає менше 2-х відсотків від первинної вартості розробки документації.
Тому для Державного департаменту СФД, як і в цілому для державної системи СФД, найважливішою є інформація про об’єкти системи СФД, стан і наявність технічної документації на вироби і об'єкти спеціального і господарського призначення, на об’єкти систем життєзабезпечення і транспортних зв’язків України, пам'ятки містобудування і архітектури, унікальні історико-культурні пам’ятки, які мають виняткову наукову, історичну та культурну цінність, і занесені до державних реєстрів національного культурного надбання, на які створюється страховий фонд документації.
Від того, наскільки вона буде повною і достовірною, буде залежати виконання завдань щодо формування СФД, а в подальшому – видача користувачам документів страхового фонду, які необхідні для забезпечення потреб мобілізаційної підготовки та сталого функціонування економіки держави, відбудови об’єктів систем життєзабезпечення населення, проведення аварійно-рятувальних та аварійно-відбудовних робіт під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Архітектура сховища ДАНИХ документів страхового фонду в електронному вигляді
Меленець А. В.
Державний департамент страхового фонду документації, м. Харків
Прийняття будь-якого рішення ґрунтується перш за все на наявній інформації про об’єкт управління. У випадках, коли для прийняття рішень є досить невеликий проміжок часу, вага інформаційного забезпечення суттєво підвищується. Згідно з існуючою світовою практикою, документи страхового фонду зберігаються на мікрофільмах. Мікрофільми знаходяться на спеціальних базах зберігання, де дотримуються суворі кліматичні вимоги і для відновлення документації з мікрофільму необхідний деякий час на акліматизацію мікрофільмів та саме відновлення. Усе це не дозволяє оперативно отримати необхідні креслення об’єктів, тому доцільним було б розробити інформаційну систему, до якої б вносилась документація об’єктів у електронному вигляді.
Оскільки обсяг такої інформаційної системи може складати терабайти, а склад даних є переважно статичним, то збереження такої інформації у Державному реєстрі документів СФД суттєво збільшить обсяг його бази даних та знизить його продуктивність, через що документацію об’єктів у електронному вигляді доцільно зберігати у окремому сховищі даних.
Загальна архітектура сховища даних документів страхового фонду в електронному вигляді має складатись з таких компонентів:
- детальні дані (характеристики об’єкта, відомість комплекту замікрофільмованої документації та креслення документів страхового фонду), які поступають з Державного реєстру документів СФД;
- метадані, які мають описувати джерело даних і будь-які зміни, внесені в ці дані, та спосіб зберігання даних у сховищі;
- агреговані дані, у якості яких має виступати побудований відповідно до відомості комплекту замікрофільмованої документації комплект документів на об’єкт;
- диспетчер завантаження, який вилучає дані із Державного реєстру документів СФД та завантажує їх у тимчасову область зберігання у сховищі даних;
- диспетчер сховища, який виконує аналіз несуперечливості даних, перетворення й переміщення вихідних даних з тимчасової області зберігання в основні таблиці сховища даних, формує індекси тощо, виконує агрегування даних та інші операції;
- диспетчер запитів, який виконує усі операції, пов’язані з керуванням запитів від користувачів.
КРИТЕРІЇ ЯКОСТІ РАСТРОВИХ ЗОБРАЖЕНЬ
Пашков С. Б., Козирев В. М., Подорожний В. І.
Науково-дослідний, проектно-конструкторський
та технологічний інститут мікрографії, м. Харків
Розвиток копіювальної та фотографічної техніки, комп’ютерних технологій виготовлення документації привів до того, що зображення будь-якого об’єкта або документа можна отримати в електронному вигляді.
Отримані зображення оцінюють переважно візуально, без чітких критеріїв, що характеризують якість зображень. З іншого боку, цифрові формати зображень дозволяють застосовувати для оцінки якості числові критерії, які обраховують за спеціальними алгоритмами.
У системі СФД приймають документацію в електронному вигляді для виготовлення мікрофільмів, а також постачають документи СФД в електронному вигляді користувачам страхового фонду. У перспективі планується зберігати документи СФД на електронних носіях. Але якість як вхідних, так і вихідних документів в електронному вигляді контролюється лише візуально.
Для растрових зображень необхідно контролювати такі показники, як яскравість, контрастність, різкість, кольоровий баланс, цифровий шум тощо.
Растрові зображення можуть бути представлені за допомогою багатьох моделей колірних моделей: RGB, YCrCb, YIQ, L*a*b*, LHC, HSI, HLS та ін.
Проаналізовано достоїнства та вади колірних моделей для цілей контролю якості растрових зображень.
На підставі результатів аналізу запропоновано числові критерії якості растрових зображень, що представлені колірними моделями RGB та YIQ, а також наведено алгоритми обрахунку цих критеріїв.
Приблизну оцінку якості растрових зображень можна проводити за допомогою RGB-діаграм, які відображають статистичні характеристики розподілу кольорів по площині зображення.
Запропоновані критерії якості растрових зображень дозволять розробити методики вхідного та вихідного контролю документації в електронному вигляді. Це поліпшить якість мікрофільмів та документації, що надається користувачам страхового фонду.
Розвиток цієї теми дозволить застосовувати запропоновані критерії в будь-яких галузях науки і техніки, де використовують растрові зображення: цифровій фото- та кінозйомці, телебаченні, поліграфії тощо.
Про підвищення ефективності планування
розподілу фінансових ресурсів
Піскачов О.І.
Державний департамент страхового фонду документації, м. Харків
Одним із напрямків діяльності Державного департаменту страхового фонду документації (далі – ДД СФД) є планування фінансових ресурсів між підпорядкованими бюджетними установами (далі – БУ). В умовах бюджетного недофінансування важливо забезпечити БУ таким чином, щоб вони отримали максимально наближену до потрібної для нормального та гармонічного їх функціонування та розвитку суми коштів. Припустимо, що кожної БУ необхідно
гривень. Тоді сума коштів для всіх БУ 
. Якщо ДД СФД планує 
підпорядкованої установі суму 
, то 
. Незадоволеність БУ у фінансових ресурсах для оптимального функціонування визначається коефіцієнтом 
. Метою розподілу фінансових ресурсів є мінімізація максимального коефіцієнта незадовільності. Вирішити задачу можливо з використанням нескінченої антагоністичної гри щодо оцінці меж в яких змінюється . Моделлю такою ситуації буде гра 
, де:
,
.Функція виграшу задається рівнянням
.Існує чиста оптимальна стратегія, яка не залежить від нижніх меж
. Її використання дозволить оптимально розподілити кошти, якщо немає інформації щодо нижніх мереж потрібностей БУ. Фінансові ресурси, які надаються БУ ДД СФД, необхідно розподіляти пропорційно верхнім межам
її потреб. Тобто 
.Запропонований підхід щодо вирішення задачі фінансування БУ для формування СФД можливо автоматизувати. Це дозволить підвищити ефективність планування розподілу ресурсів.
ОЦІНКА РИЗИКУ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
З ВИкористанняМ нейронних мереж
Подойніцина А. А., Костенко Г. С.
Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»;
Науково-дослідний, проектно-конструкторський
та технологічний інститут мікрографії, м. Харків
Державна політика запобігання надзвичайних ситуацій (НС) техногенного характеру включає такі обов’язкові елементи: ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів (ПНО) як можливих джерел виникнення НС, оцінка ризиків виникнення НС на ПНО; розробка і впровадження методів управління ризиком НС; створення системи моніторингу ризиків НС.
Основні проблемні питання у реалізації такої політики полягають у відсутності на сьогоднішній день єдиного підходу в оцінці ризику виникнення НС.
На цей час можна визначити 4 напрямки кількісної оцінки ризику:
– інженерний (основні зусилля спрямовуються на детальніший аналіз можливих причин виникнення НС, сценаріїв їх розвитку та розрахунок ймовірностей, або на збір статистичних даних про НС та пов'язані з ними наслідки);
– модельний (розробляються та аналізуються математичні моделі процесів небезпечних технологій, які призводять до небажаних наслідків);
– експертний (використовується, коли недостатньо статистичних даних або не зовсім зрозумілі деякі принципові залежності);
– соціологічний (під час соціологічного опитування визначають сприйняття населенням і його окремими групами ризику для певних видів діяльності).
Всі чотири підходи мають різні сфери застосування та не позбавлені недоліків. Але оцінки ризиків для якогось об’єкта за різними методами можуть відрізнятися на декілька порядків. Тому для одержання найбільш адекватної оцінки ризику необхідно розробити методологію порівняння ризиків, отриманих за різними методами.
При вирішенні цієї задачі для деяких ПНО може виникнути проблема недостачі або надмірності окремих даних. У цих умовах виникає необхідність залучення сучасної теорії нечітких множин та нечіткої логіки. Практичне втілення методології розрахунку об’єктивного рівня ризиків виникнення НС на ПНО можливо за допомогою побудови і застосування штучних нейронних мереж.
ЗАСТОСУВАННЯ ФОРМАТУ XML ДЛЯ ОБМІНУ ДАНИМИ
У СИСТЕМІ СФД
Прядкін А. С.
Науково-дослідний, проектно-конструкторський
та технологічний інститут мікрографії, м. Харків
Протягом створення та розвитку страхового фонду документації України були розроблені та продовжують розроблятися програмні продукти та комплекси, призначені для виконання суб'єктами страхового фонду своїх функцій. Ці програмні продукти існують у тій самій сфері задач, часто використовують у своїй роботі одну й ту саму інформацію, але призначені для різних користувачів (суб'єктів системи страхового фонду документації) та не мають можливості користуватися одними і тими ж базами даних за одним або кількома чинниками:
- фізичної відсутності каналів зв’язку між собою;
- несумісності даних на рівні сховища (використання різних систем керування базами даних);
- неможливості обміну інформацією з використанням мереж загального користування.
Таким чином, постала задача розроблення механізму обміну даними, що дозволить:
- проводити обмін інформацією між базами даних, незалежно від змін у структурі даних;
- з невеликими витратами реалізувати підтримку різноманітних систем керування базами даних (Oracle, Firebird, MS SQL, Informix, MS Access та інші);
- доповнювати можливості механізму необхідними функціями (підтримка бінарних даних, шифрування інформації, стискання даних для зменшення їх об’єму тощо).
У доповіді розглядається практичний досвід фахівців НДІ мікрографії щодо подолання зазначених проблем (відсутність каналів зв’язку та несумісність даних) за рахунок розроблення універсального механізму обміну між реляційними системами керування базами даних на основі формату XML (eXtensible Markup Language - розширювана мова розмітки). Цей механізм обміну практично реалізовано мовою програмування Object Pascal та успішно упроваджено в постійну експлуатацію у складі програмного забезпечення автоматизованого робочого місця "Наука" автоматизованої системи "Апарат управління" Державного департаменту страхового фонду документації.