Ань та обов’язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності

Вид материала

Документы

Содержание 1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни Теорія та історія другої іноземної мови (французької) Мета змістового модуля “Французька стилістика” Мета змістового модуля “Лексикологія Метою змістового модуля “Теоретична граматика” Н.Е. 1.2. Розвиток стилістики у XV– XIX ст. Н.Е. 1.3. Становлення стилістики як науки на початку XX ст.: головні положення стилістичної теорії Шарля Баллі Н.Е. 1.4. Поняття про мовний та літературний стилі. Н.Е. 2.2 Загальна характеристика словникового складу мови. Територіальна і соціальна диференціація французької лексики. Н.Е. 2.3 Шляхи збагачення словникового складу мови. Морфологічні способи словотворення. Н.Е. 2.4 Словоскладання як синтаксико-морфологічний спосіб словотворення Н.Е. 2.5 Семантичні шляхи словотворення. Н.Е. 2.6 Запозичення як зовнішнє джерело збагачення словника. Н.Е. 2.7 Лексико-семантичні ряди сучасної французької мови. Н.Е. 2.8 Фразеологія Н.Е. 2.9Французька лексикографія Змістовий модуль 3. Історія мови НЕ 3.6. Словниковий склад старофранцузької мови Н.Е. 4.2 Загальна характеристика граматичної будови мови Н.Е. 4.3 Теорія слова ... Полное содержание

Подобный материал:

• V – Юридичний факультет, 2414.17kb.
• Розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції, 22.4kb.
• Курс Модуль 1-5 Стройові вправи не-1-5-5 Навчально-педагогічна практика (моделювання, 112.29kb.
• Концептуальні засади професійної економіко-математичної пІдготовки майбутніх економістів, 90.91kb.
• Ою оновлення та набуття умінь, знань, навичок І здатності виконувати завдання та обов’язки,, 97.32kb.
• Комплекс задатків І здібностей, які за сприятливих умов дозволяють потенційно досягти, 114.2kb.
• Розділ 4 Управління потенціалом інноваційного розвитку на засадах маркетингу, 137.49kb.
• Додаток до розділу 2 підрозділу 1 Перекодування видів економічної діяльності підприємства, 105.82kb.
• Проект Закон України Про особливості провадження ріелторської діяльності, 753.42kb.
• Методичні рекомендації щодо проведення аналізу результативності науково-технічної діяльності, 191.9kb.

Список Літератури до дисципліни

«Історія німецької мови»


Основна література до ЗМ 1

1. 
   Адмони В.Г. Исторический синтаксис немецкого языка. М., 1969, с.320.
   
2. Жирмунський В.М. История немецкого язика. Москва, «Просвещение» 1965, с. 438.
   
3. Зиндер Л.Р. Строева Т.В. Историческая фонетика немецкого языка. Л., 1965.
   
4. Зиндер Л.Р. Строева Т.В. Историческая морфология немецкого языка. Л., 1968.
   
5. Зиндер Л.Р. Строева Т.В. Практикум по истории немецкого языка. Л., 1977, с. 301.
   
6. Левицький В.В. Історія німецької мови. Вінниця: Нова книга, 2007.
   
7. Чемоданов Н.С. Хрестоматия по истории немецкого языка. М., 1978.
   
8. Moskalskaja O.I. Deutsche Sprachgeschichte.- M., 1977, 278 S.
   
9. Bublyk W.W. Geschichte der deutschen Sprache. –Київ, 1983.
   
10. Geschichte der deutschen Sprache. Verfasst von einem Autorenkollektiv unter Leitung von Wilhelm Schmidt. – München, 1976.
    
11. Hostjuk T.N., Oguy O.D. Deutsche Sprachgeschichte. Chernivtsy, 1998.
    

Основна література до ЗМ 2.

1. Бах А. История немецкого языка. М., 1959., с. 287.

2. Зиндер Л.Р., Строева Т.В. Практикум по истории немецкого языка. Л.,

1977, с. 301.

4. Зиндер Л.Р. Строева Т.В. Историческая фонетика немецкого языка. Л., 1965., с. 256.
   
5. Зиндер Л.Р. Строева Т.В. Историческая морфология немецкого языка. Л., 1968.
   
6. Левицький В.В. Історія німецької мови. Вінниця: Нова книга, 2007.
   
7. Левицкий В.В. Сравнительно-этимологический словар германських яхыков, Черновцы, 1994, с.312.
   
8. Чемоданов Н.С. Хрестоматия по истории немецкого языка. М., 1978.
   
9. Rluge F. Etymologisches Wörterbuch der deutschen Sprache, 18 Aufl-_ Berlin, 1960, 198 S.
   
10. Moskalskaja O.I. Deutsche Sprachgeschichte.- M., 1977, 278 S.
    
11. Bublyk W.W. Geschichte der deutschen Sprache. –Київ, 1983.
    
12. Geschichte der deutschen Sprache. Verfasst von einem Autorenkollektiv unter Leitung von Wilhelm Schmidt. – München, 1976.
    
13. Hostjuk T.N., Oguy O.D. Deutsche Sprachgeschichte. Chernivtsy, 1999.
    

Основна література до ЗМ 3.

1. Адмони В.Г. Исторический синтаксис немецкого языка. М., 1969, с.320.
   
2. Бах А. История немецкого языка. – Издательство иностранной литературы, 1956, с. 287.
   
3. Жирмунський В.М. История немецкого язика. М., 1965, с. 438.
   
4. Зиндер Л.Р. Строева Т.В. Историческая морфология немецкого языка. Л., 1968.
   
5. Зиндер Л.Р. Строева Т.В. Практикум по истории немецкого языка. Л., 1977, с. 301.
   
6. Левицький В.В. Історія німецької мови. Вінниця: Нова книга, 2007.
   
7. Левицкий В.В. Сравнительно-этимологический словарь германских языков. Черновцы, 1994, с. 312.
   
8. Чемоданов Н.С. Хрестоматия по истории немецкого языка. М., 1978.
   
9. Moskalskaja O.I. Deutsche Sprachgeschichte.- M., 1977, 278 S.
   
10. Bublyk W.W. Geschichte der deutschen Sprache. –Київ, 1983.
    
11. Geschichte der deutschen Sprache. Verfasst von einem Autorenkollektiv unter Leitung von Wilhelm Schmidt. – München, 1976.
    
12. Hostjuk T.N., Oguy O.D. Deutsche Sprachgeschichte. Chernivtsy, 1999, S. 88.
    

Додаткова література до ЗМ. 1

1.Гостюк Т.М. Короткий нарис історії німецької мови. Чернівці «Рута»,

2005, с. 71.

2.Гухман М.М. Готский язык. М., Изд-во литературы на иностранных языках, 1958, с. 287.

3.Зиндер Л.Р., Строева Т.А. Историческая фонетика немецкого языка. – Л.; 1968.

4.Зиндер Л.Р., Строева Т.А. Историческая морфология немецкого языка. – Л., 1965.

5.Левицький В.В. Основи германістики. – Вінниця: нова книга, 2006.

6.Прокош Э. Сравнительная граматика германських языков. М.,1954.

7.Engels F. Der fränkische Dialekt. Berlin, 1963.

8.. Eggers H. Deutsche Sprachgeschichte. B 1-3, Hamburg, 1969.


Додаткова література до ЗМ. 2

1.Бах А. История немецкого языка. – М.: Изд-во иностранной литературы, 1956.

2.Зиндер Л.Р., Строева Т.А. Историческая фонетика немецкого языка. – Л.; 1968.

3.Зиндер Л.Р., Строева Т.А. Историческая морфология немецкого языка. – Л., 1965.

4.Левицький В.В. Основи германістики. – Вінниця: Нова Книга, 1965.

5.Смирницкий А.И. Древнеанглийский язык. , М., 1957. С. 367.

6.Eggers H. Deutsche Sprachgeschichte. D. 1 - 3, Hamburg, 1969.


Додаткова література до ЗМ. 3

1.Бах А. История немецкого языка. – М.: Изд-во иностранной литературы, 1956.

2.Зиндер Л.Р., Строева Т.А. Историческая фонетика немецкого языка. – Л.; 1968.

3.Зиндер Л.Р., Строева Т.А. Историческая морфология немецкого языка. – Л., 1965.

4.Левицький В.В. Основи германістики. – Вінниця: нова книга, 2006.

5. Paul H. Mittelhochdeutsche Grammatik, Halle (Saale), 1953.


Змістовий модуль «Теорії і практики перекладу»

1.1. Мета курсу теоретичної граматики сучасної німецької мови – опанування граматичної побудови граматики сучасної німецької мови як єдиної і цілісної системи, для якої характерна взаємозалежність усіх складових елементів і зв’язок з іншими рівнями мови, насамперед, з лексичним.

1.2. Завдання курсу теоретичної граматики:

- закріплення у студентів наукових знань про місце та призначення мови у людському суспільстві;

- лінгвістична освіта студентів у аспекті наукової граматики конкретної мови;

- формування у студентів навичок роботи з науковою літературою з граматики та загального мовознавства;

- формування у студентів навичок самостійного наукового аналізу мовного матеріалу з застосуванням сучасних методів граматичного дослідження;

- професійна підготовка студентів в галузі методики викладання граматики;

- активізація знань студентів по пройдених мовознавчих дисциплінах;

- подальший розвиток у студентів основ логічного мислення і поповнення їх філологічної ерудиції.

1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни. У результаті вивчення дисципліни фахівець повинен знати: побудову граматичної системи сучасної мови, основні роботи з теоретичної граматики сучасної німецької мови.

Підготовлений фахівець повинен вміти: застосовувати набуті теоретичні знання з граматики на практиці, вести аргументовану дискусію на граматичні теми, ставити перед собою наукові граматичні завдання і вирішувати їх, працювати з науковою вітчизняною і зарубіжною літературою, присвяченої питанням граматики.

Навчання курсу теоретичної граматики німецької мови відбувається за принципом лекційних та семінарських занять з розрахунку 24 годин – лекції та 10 годин – семінарські заняття. Заняття ведуться німецькою мовою. На лекціях розглядаються основні проблеми теорії. На семінарських заняттях обговорюються окремі питання граматики, заслуховуються доповіді й повідомлення, підготовлені студентами, а також ведеться робота над текстом, в ході якої визначаються граматичні явища та ведеться їх розгляд та теоретичний коментар.

Курс завершується іспитом в усній формі або письмовій (тестовій) формах з двома теоретичними і одним практичним завданнями.

ЗМ 1. Теорграматика як дисципліна. Дієслово
НЕ 1.1. (Лекція) Теоретична граматика як лінгвістична дисципліна	Теоретична граматика, предмет і завдання курсу. Розподіл граматики на вчення про слово і ре­чення (морфологію і синтаксис). Нарис з історії виникнення та розвитку теоретичної граматики німецької мови. Типи граматик.
НЕ 1.2. (Лекція) Частини мови в сучасній німецькій мові	Частини мови. Критерії виділення частин мови.
НЕ 1.3. (Семінар) Сучасні німецькі граматики	Сучасні німецькі граматики: структурна, валентна, генеративна, функціональна, комунікативна, прагматична
НЕ 1.4. (Лекція) Дієслово в сучасній німецькій мові	Парадигматика дієслова. Види словоформ німецького дієслова. Морфологічні класи дієслів. Валентність слова. Структурно-семантичні класи дієслів. Семантичні класифікації дієслів Г. Брінкмана та Г.Гельбіга.
НЕ 1.5. (Лекція) Граматичні категорії дієслова	Граматичні категорії дієслова. Виділення гра­матичних категорій. Граматичне значення сло­воформи. Граматична категорія часу. Критерії виділення часових форм..
НЕ 1.6. (Лекція) Система часових форм німецького дієслова	Система часових форм німецького дієслова. Значення та синонімія часових форм.
НЕ 1.7. (Семінар) Граматичні категорії дієслова	Граматичні категорії дієслова: категорія особи, категорія числа, категорія способу, категорія стану
НЕ 1.8. (Лекція) Неозначені форми дієслова в сучасній німецькій мові	Неозначені форми дієслова в сучасній німецькій мові. Їх форми, значення, функції. Дієприкметник: утворення, значення, синтаксичні функції
ЗМ 2
НЕ 2.1. (Лекція) Іменник	Іменник. Парадигма німецького іменника. Структурно-семантичні класи іменників. Граматична категорія роду іменника..
НЕ 2.2. (Семінар) Граматичні категорії іменника	Іменник. Граматична категорія числа, відмінку, (не)означеності. Сучасні тенденції при вживанні відмінків в сучасній німецькій мові
НЕ 2.3. (Лекція) Вживання артикля в сучасній німецькій мові.	вживання неозначеного артикля вживання означеного артикля відсутність артикля практичні завдання
НЕ 2.4. (Лекція) Прикметник	Прикметник, його загальне лексичне значення. Структурно-семантичні класи прикметників. Граматичні категорії прикметника
НЕ 2.5. (Семінар) Інші частини мови	Займенник, числівник, прислівник, модальні слова, частка
НЕ 2.6. (Лекція) Службові частини мови	Прийменник. Сполучник. Еквіваленти речення.
НЕ 2.7. (Лекція) Синтаксис	Синтаксис. Вчення про речення. Проблема дефініції речення. Синтаксичні категорії. Члени речення. Речення і словосполучення
НЕ 2.8. (Лекція) Класифікація речень	Класифікація речень. Просте речення. Складні речення. Види складносурядних і складносурядних речень
НЕ 2.9. (Семінар) Підсумкова контрольна робота	Підсумкова контрольна робота

Основна література ДО ДИСЦИПЛІНИ

1. Admoni W. Der deutsche Sprachbau. – Leningrad, 1972.
   
2. Charitonowa I.J. Theoretische Grammatik der deutschen Sprache. Syntax. – Kiew, 1976
   
3. Eisenberg P. Grundriß einer deutschen Grammatik. – Stuttgart, 2001.
   
4. Engel U. Deutsche Grammatik. – Heidelberg, 1989.
   
5. Erben J. Deutsche Grammatik. – München, 1972.
   
6. Eroms H.-W. Syntax der deutschen Sprache. – Berlin, 2000.
   
7. Iwanjuk W. Kurz gefasste Theorie der deutschen Grammatik. – Tscherniwzi, 2003.
   
8. Fleischer W., Barz I. Wortbildung der deutschen Gegenwartssprache. – Tübingen, 1992.
   
9. Heibig G., Buscha J. Deutsche Grammatik. – Berlin, 2004.
   
10. Jung W. Grammatik der deutschen Sprache. - Leipzig: VEB Verlag Bibliographisches Institut, 1984.
    
11. Moskalskaja O. Grammatik der deutschen Gegenwartssprache. – Moskau, 1983.
    
12. Schendels E.I. Grammatik der deutschen Sprache. – Moskau, 1988.
    
13. Schmidt W. Grundfragen der deutschen Grammatik.- Berlin: Volk und Wissen volkseigener Verlag, 1983.
    

ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ ДРУГОЇ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ (ФРАНЦУЗЬКОЇ)

144 год. (4 кредити)


Теорія та історія французької мови складається з 4 змістови модулів: “Стилістики”, “Лексикології”, “Теоретичної граматики” та “Історії мови”.

Мета змістового модуля “Французька стилістика” – ознайомити студентів із загальними принципами стилістики, визначити стилістику як самостійну лінгвістичну дисципліну і як основну галузь теорії мови, розкрити значення і місце стилістики у сучасному мовознавстві. Завдання – розкрити студентам основні стилістичні категорії сучасної французької мови, ознайомити їх зі стилями мови, стилістичною диференціацією лексичних і граматичних засобів, прийомами найбільш доцільного використання їх відповідно до змісту тексту, жанру, цільового призначення і загальної експресивної спрямованості. Після вивчення розділу студент повинен знати закони, які управляють функціонуванням мовних засобів у різних сферах спілкування, специфічні особливості функціональних стилів та вміти використовувати основні методи стилістичного аналізу тексту, застосовувати мовні навички в процесі інтерпретації літературно-критичного матеріалу.

Мета змістового модуля “Лексикологія”: Ознайомити студентів:

• з основними теоретичними проблеми сучасної лексикології;
  
• зі структурою і особливостями лексичного складу французької мови;
  

Зміст курсу передбачає:

• формування у студента уявлення про ієрархічну структуру мовної системи та місця у ній лексичних одиниць;
  
• опанування комплексного аналізу лексичних одиниць, як багатомірної системи;
  
• оволодіти основними навичками виділення лексичного значення невідомого слова на основі аналізу дериваційних моделей та значень морфем;
  
• удосконалення навичок використання лексикографічних джерел завдяки урахуванню основних вказівок на синтагматичні, парадигматичні та дериваційні відношення слів в системі мови.
  

В результаті вивчення дисципліни фахівець повинен знати :

• основні правила утворення лексичних одиниць французької мови;
  
• принципи функціонування лексичних одиниць у мові;
  

Підготовлений фахівець повинен уміти :

• використовувати навички лексичного аналізу мовних одиниць в процесі викладання іноземної мови;
  
• використовуючи основні поняття з розділів “Семантичної еволюції слів” та “Лексико-семантичних рядів сучасної французької мови” виконувати лінгвостилістичний аналіз тексту;
  
• виконати науково-дослідницьку роботу, користуючись науковим апаратом та термінологію з курсу “Лексикологія”.
  

Мета змістового модуля “Історія французької мови” – вивчення зовнішніх та внутрішніх факторів, які сприяють еволюції французької мови; висвітлення загальних проблем, які пов’язані з мовним розвитком; зміни у лексичній, фонетичній та граматичній будові французької мови на різних етапах її розвитку.

Завдання вивчення курсу з історії французької мови: виявлення найголовніших закономірностей еволюції французької мови, вивчення основних екстралінгвістичних факторів, які впливають на діахронічні зміни в системі французької мови, огляд найважливіших проблем, пов’язаних з вивченням ново - французького періоду.

У результаті вивчення дисципліни фахівець повинен оволодіти наступними компетенціями :

- соціальною та соціолінгвістичною компетенціями, які передбачають розвиток уміння адекватно спілкуватися у романомовних країнах, а саме: правильно вибрати тематику, форму комунікації та ін.;

- соціокультурною компетенцією, яка полягає у знанні національно-культурних особливостей романомовних країн, а також в умінні та навичках побудови використання мовних засобів, розповсюджених у цих країнах, а саме: правила ввічливості, вирази народної мудрості, реєстрові відмінності, діалект і говори;

- дискурсивною компетенцією, яка передбачає володіння дискурсивною стратегією;

- навчальною компетенцією, яка полягає у вмінні вчитися, у здатності спостерігати за новим досвідом і брати в ньому участь, приєднувати нові знання до вже існуючих, застосовувати отримані знання під час самостійної та індивідуальної роботи з науковою літературою.

Метою змістового модуля “Теоретична граматика” є теоретичне осмислення будови мови як системи взаємозв’язаних явищ у їх відношенні до практики мовлення.

Завдання модуля теоретичної граматики полягає в тому, щоби навчити студентів бачити в окремо взятому граматичному явищі його системну природу, глибинні структурні, семантичні і функціональні зв’язки з іншими елементами мовної системи, виробити у студентів навики аналітичної оцінки теоретичних досліджень вітчизняних та зарубіжних авторів з того чи іншого питання граматики, викликати інтерес до самостійного творчого мислення.

На лекціях розглядаються тільки основні і найбільш проблемні питання граматики, недостатньо або суперечливо викладені в спеціальній літературі; опановується понятійний аппарат теоретичних досліджень граматичної системи французької мови; формуються початкові навики теоретичного аналізу фактичного матеріалу; виявляється їх системна природа і граматична сутність. Лекція будується у формі вільного викладу теоретичного матеріалу з елементами еврестичної бесіди, з використанням унаочнення та активного залучення до лекційного процесу студентів.

Курс теоретичної граматики є логічним продовженням теоретичних курсів з “Загального мовознавства”, “Вступу до спец філології”, “Історії мови”, “Лексикології” й частково базується на практичній граматиці, яку студенти вивчають на практичних заняттях продовж трьох попередніх років. Курс висвітлює основні проблеми морфології (граматичне значення, граматична категорія, граматичних форм, транспозиція тощо). Значна частина курсу присвячена проблемам частин мови і включає нові аспекти вивчення цього питання, в тому числі польову природу та польову структуру частин мови, що надає можливість всебічного огляду багатьох граматичних явищ. Розділ “Синтаксис” висвітлює основні одиниці синтаксису, їхню класифікацію, синтаксичні зв’язки і включає нові напрямки вивчення синтаксичної будови мови (прагматична транспозиція речення, співвідношення семантики та прагматики речення). До курсу внесено теоретичні питання, що вивчаються в межах функціональної граматики, яка набула великої популярності і значення в останні роки, наприклад, проблеми функціональної морфології і синтаксису, функціонально-семантичні поля, функціонально-семантичний зв’язок лексики та граматики. Курс закінчується розділом, присвяченим проблемам граматики тексту, який є вищою одиницею комунікації, і забезпечує логічний перехід до курсу стилістики.

В результаті вивчення курсу з теоретичної граматики студент повинен:

- знати основоположні теорії французької граматичної думки, проблематику наукових дискусій, що ведуться мовознавцями щодо змістової та функціональної природи різних граматичних явищ, які властиві французькій мові, науково-теоретичні праці вітчизняних та зарубіжних авторів з граматики французької мови,.

- вміти пояснювати теоретичні положення з певного конкретного питання; давати самостійне лінгвістичне тлумачення існуючим у французькій граматиці проблемам; узагальнювати спостереження над фактологічним матеріалом; порівнювати факти граматичної системи французької мови з однорідними явищами граматичної системи рідної мови.

Загалом, курс покликаний сформувати у студента лінгво-теоретичну компетенцію в галузі граматики французької мови.

Змістовий модуль 1. Стилістика
Н.Е. 1.1. Стиль як філологічна наука і історія його вивчення.	Риторика в античному світі. Поети “Плеяди” і їх літературно-мовознавчі концепції. Внесок Ф.Малерба, К.Вожля, Д.Буура, Н. Буало та інших у розвиток французької стилістики.
Н.Е. 1.2. Розвиток стилістики у XV– XIX ст.	Новаторські ідеї філософів-енциклопедистів Ф.-М.Вольтера, Ж.-Л. Деламбера, Ж.-Ф. Мармонтеля, Ж.Бюффона, Е.Кондіньяка. Визначення еволюції мови і пов’язаної з нею проблеми різноманітності стилів мови і сфер їх застосування. Зіткнення пуризму у мові з вільним стилем романтиків XIX ст., пізніше з представниками критичного реалізму. В.Гюго і його передмова до драми “Кромвель”, висунення принципу “свобода всім словам”.
Н.Е. 1.3. Становлення стилістики як науки на початку XX ст.: головні положення стилістичної теорії Шарля Баллі	Головні положення стилістичної теорії Шарля Баллі, а саме: розуміння стилю мовлення як зворушливого стилю. Концепція Жуля Марузо про предмет і завдання стилістики, розуміння ним стилю як результату відбору мовних засобів. Поняття про мовний та літературний стилі. Спільні і відмінні риси мовного та літературного стилів.
Н.Е. 1.4. Поняття про мовний та літературний стилі.	Поняття національної мови і дві її форми – усна і письмова. Про деякі традиційні поняття стилістики: стилістичне забарвлення, стилістичні засоби мови, стилістичне значення.
Н.Е. 1.5. Спільні і відмінні риси мовного та літературного стилів.	Спільні і відмінні риси мовного та літературного стилів.
Н.Е. 1.6. Визначення стилістики як лінгвістичної дисципліни, як науки, яка вивчає види співвідношень і взаємовідношень мовних стилів.	Визначення стилістики як лінгвістичної дисципліни, як науки, яка вивчає види співвідношень і взаємовідношень мовних стилів.
Н.Е. 1.7. Зв’язок стилістики з іншими дисциплінами	Зв’язок стилістики з іншими дисциплінами – фонетикою, граматикою, лексикологією та історією мови.
Н.Е. 1.8. Поняття національної мови	Поняття національної мови і дві її форми – усна і письмова.
Н.Е. 1.9. Про деякі традиційні поняття стилістики	Про деякі традиційні поняття стилістики: стилістичне забарвлення, стилістичні засоби мови, стилістичне значення.
Змістовий модуль 2. Лексикологія
Н.Е. 2.1. Лексикологія, її предмет, проблеми та завдання.	Лексикологія, її предмет, проблеми та завдання. Значення лексикології як однієї з теоретичних дисциплін в галузі мовознавства і її місце серед інших лінгвістичних дисциплін.
Н.Е. 2.2 Загальна характеристика словникового складу мови. Територіальна і соціальна диференціація французької лексики.	Загальна характеристика словникового складу мови. Питання про кількісний склад словника французької мови. Загальновживаний словниковий фонд французької мови як основа словникового складу.
Н.Е. 2.3 Шляхи збагачення словникового складу мови. Морфологічні способи словотворення.	Шляхи збагачення словникового складу мови. Внутрішні і зовнішні джерела поповнення словника. Словотвір як сукупність різних способів утворення слів. Афіксація як морфологічний спосіб словотворення і її роль в сучасній французькій мові. Суфіксальне словотворення. Префіксація.
Н.Е. 2.4 Словоскладання як синтаксико-морфологічний спосіб словотворення	Словоскладання як синтаксико-морфологічний спосіб словотворення. Складні слова і словосполучення. Різні способи словоскладання.
Н.Е. 2.5 Семантичні шляхи словотворення.	Семантичні шляхи словотворення. Шляхи семантичної еволюції слів: метонімія, метафора, розширення і звуження значення слів, евфемізми, гіпербола, літота.
Н.Е. 2.6 Запозичення як зовнішнє джерело збагачення словника.	Запозичення як зовнішнє джерело збагачення словника. Відображення в запозиченнях політичних, економічних і культурних зв’язків між народами.
Н.Е. 2.7 Лексико-семантичні ряди сучасної французької мови.	Лексико-семантичні ряди сучасної французької мови. Визначення синонімії. Визначення антонімів. Омоніми. Омофони. Омографи.
Н.Е. 2.8 Фразеологія	Фразеологія. Визначення фразеології. Утворення фразеологічних виразів у французькій мові. Слово і словосполучення. Вільні і стійкі словосполучення. Фразеологія як вчення про стійкі словосполучення.
Н.Е. 2.9Французька лексикографія	Французька лексикографія. Французька лексикографія, її розвиток XVI-XX ст. Загальна характеристика французьких словників. Типи словників.
Змістовий модуль 3. Історія мови
НЕ 3.1 Історичні умови розвитку старо-французької мови	Епоха феодалізму. Територіальна, економічна і політична роздрібненість Франції. Мовна роздрібненість. Діалекти старо-французької мови. Єдність і відмінність діалектів. Відсутність переваг одних діалектів перед іншими. Відсутність загально-французької літературної мови і єдиних мовних норм. Панування латинської мови як мови релігії, держави, науки і культури.
НЕ 3.2. Основні явища в розвитку фонетичної системи старо-французької мови	1.Система вокалізму. Дифтонги і трифтонги. Тенденція до монофтонгізації. Назалізовані голосні і тенденції до зміни в системі назалізованих голосних. Наявність парокситонічного наголосу в складах на редуковане е. 2. Система консонантизму. Африкати. Міжзубні фрикативні і їх зникнення. Втрата лабіалізованого елемента ku, gu. Продовження тенденції до спрощення груп приголосних. Зникнення приголосних перед голосними. Вокалізація l приголосними. Поступова втрата кінцевого t після голосного. Епентеза, вимова і орфографія старо-французької мови.
НЕ 3.3. Розвиток граматичної будови старо-французької мови. Морфологія. Іменник.	Іменник. Категорія роду, числа і відмінка. Двох відмінкова флексія. ЇЇ типи. Тенденція до відмирання відмінків. Артикль, його типи і форми, їх походження і розвиток. Початок оформлення означеності і неозначеності імені. Прикметники, їх походження, розвиток їх форм. Розвиток ступенів порівняння. Тенденція до вирішення форм роду. Займенники, їх типи, походження, розвиток їх форм, семантика і функції. Відсутність чіткої диференціації у вживанні наголошених і ненаголошених форм особових займенників. Недиференційованість функцій присвійних і вказівних займенників та займенникових прикметників.
НЕ 3.4. Розвиток граматичної будови старо-французької мови. Морфологія. Дієслово.	Дієслово. Походження і розвиток I, II, III груп дієслів. Продуктивні і непродуктивні групи. Походження і розвиток дійсного способу. Відсутність чіткої диференціації у значенні часових форм минулого часу. Достатність особових закінчень для вираження категорії особи і числа та необов’язковість вживання особових придієслівних займенників. Походження і розвиток форм і функцій особливих конструкцій для вираження тривалості й інтенсивності дії. Походження і розвиток форм дієприкметників. Герундій.
НЕ 3.5. Синтаксис простого й складного речень	Будова речення у старо-французькій мові. Відсутність сталого порядку слів як характерна риса старо-французької мови. Питання про взаємовплив решток відмінкової флексії і порядку слів у реченні. Розвиток питальної форми. Слаборозвинений гіпотаксис і переважання паратаксису.
НЕ 3.6. Словниковий склад старофранцузької мови	Лексичний фонд, успадкований від латинської мови. Лексико- семантичні групи успадкованого фонду. Кельтські і германські елементи. Основні типи словотворення. Переважання суфіксації і префіксації. Збагачення словника шляхом запозичення.
Змістовий модуль 4. Теоретична граматика
Н.Е. 4.1. Предмет вивчення теоретичної граматики. Загальна характеристика граматики як окремої наукової дисципліни	Предмет, завдання і значення теоретичного курсу граматики французької мови. Аналіз дефініцій поняття “Граматика”. Поняття мовного знака та аспекти його граматичного вивчення: Історія вчення про мовний знак; Структура мовного знака. Парадигматичний та синтагматичний аспекти вивчення мовного знака. Морфорлогія і синтаксис. Два аспекти морфології - словотвір і словозміна. Взаємозв’язки граматики з іншими підрозділами науки про мову. Теоретична і практична граматики, їх лінгвістична специфіка та взаємозв’язок. Типологія теоретичних граматик.
Н.Е. 4.2 Загальна характеристика граматичної будови мови	Питання мовної системи і мовної структури. Поняття фонеми. Поняття морфеми. Основні типи морфем та критерії їх розмежування.
Н.Е. 4.3 Теорія слова	Історія вчення про слово. Проблема визначення слова. Проблема морфологічної ідентичності слова. Критерії визначення морфологічних меж слова. Функціонально-семантичні еквіваленти слова.
Н.Е. 4.4 Теорія частин мови	Різновиди класифікацій слів. Граматична класифікація слів. Еволюція вчення про частини мови. Проблема лінгвістичного визначення поняття “частина мови”. Критері класифікації слів на частини мови. Частини мови в теоретичній інтерпретації Ж.Дамурета, Л.Теньєра, А.Соважо і В.Брондаля. Номенклатура частин мови та проблеми їх розмежування. Самостійні і несамостійні частини мови. Первинні і вторинні граматичні функції частин мови. Семантико-функціональна ієрархія частин мови. Поняття функціональної транспозиції частин мови
Н.Е. 4.5 Поняття граматичної категорії	Поняття “граматична категорія”. Внутрішня структура граматичної категорії. Граматичне значення. Відмінність граматичного значення від лексичного. Способи вираження граматичного значення. Граматична форма. Типи граматичних форм. Лінгвістичні засоби вираження граматичної категорії. Співвідношення аналітичних і сентитичних засобів вираження граматичних категорій у французькій мові. Типи граматичних категорій. Лінгвістична характеристика аналітизму французької мови. Асиметрія відношень між граматичною формою і граматичним значенням.
Н.Е. 4.6 Іменник і прикметник Займенник	Морфологічні, семантичні і синтаксичні характеристики іменника та прикметника. Лексико-граматичні розряди іменників. Семантична класифікація прикметників Категорія роду та граматичні засоби його вираження. Категорії числа та граматичні засоби його вираження. Категорії означеності/неозначеності та способи її вираження. Категорія ступенів порівняння прикметників. Основні проблеми, пов’язані з тлумаченням лексико-семантичної природи займенників: Проблема значення; Проблема субституції; Проблема референції. Класифікація займенників. Граматична характеристика особових, питальних, відносних і неозначених займенників.
Н.Е. 4.7 Артикль	Частиномовний статус артикля. Проблема морфології артикля. Система артиклів у французькій мові. Проблема часткового артикля. Проблема нульового артикля. Теорії артикля Г.Гійома, Ш.Баллі, Ж.Дамурета і Е.Пішона. Загальна характеристика граматичних значень артикля.
Н.Е. 4.8 Одиниці синтаксису	Предмет вивчення синтаксису. Словосполучуння. Структурно-семантична характеристика словосполучень. Вільні і фразеологічні словосполучення Класифікація фразеологічних словосполучень.
Н.Е. 4.9 Синтаксис простого речення та складного	Дефініція речення. Основні граматичні ознаки речення. Граматична структура простого речення. Рівні аналізу речення. Структурні типи простого речення. Загальна характеристика складного речення. Типи складних речень та їх граматичні характеристики: Складнопідрядні речення; Складносурядні речення; Складні безсполучникові речення. Надфразові синтаксичні структури. Теорія членів речення
Н.Е. 4.10 Дієслово: лексико-граматичні характеристики та категорії	Морфолого-семантична характеристика дієслова як частини мови. Семантико-граматична класифікація дієслів. Поняття валентності. Особові і безособові форми дієслова. Займенникові форми дієслова. Іменні форми дієслова. Категорія часу. Часи індикативу та їх узгодження. Проблема категорії виду. Категорія способу дії: Умовний спосіб (Conditionnel); Сюбжонктив; Наказовий спосіб.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА ДО ДИСЦИПЛІНИ

Стилістика

1. Стилістика французької мови. Курс лекцій / Укл. Я.І.Пащук. – Чернівці: Рута, 2003. –118 с.
   

1. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка. – М., 1955.
   
2. Будагов Р.А. К вопросу о языковых стилях // Вопросы языкознания. – 1955. - №1.
   
3. Виноградов В.В. О теории художественной речи. – М., 1971.
   
4. Гак В.Г. Беседы о французском слове. – М., 1966.
   
5. Морен М.К., Тетеревникова Н.Н. Стилистика современного французского языка (на франц. мові). – Л., 1970.
   
6. Потоцкая Н.Н. Стилистика современного французского языка. – М., 1967.
   
7. Пиотровский Р.Г. Очерки по стилистике французского языка. – Л., 1960.
   
8. Серио П. Деревянный язык и его двойник // Квадратура смысла: французская школа анализа дискурса. - Москва, 1999.
   
9. Степанов Ю.С. Французская стилистика. М., 1965.
   
10. Хованская З.И., Дмитриева Л.Л. Стилистика французского языка. – М., 1991.
    
11. Bally Ch. Précis de stylistique. – Gйnиve, 1905.
    
12. Bally Ch. Traité de stylistique française, 3-iиme йdition. – P., 1951.
    
13. Marouzeau J. Précis de stylistique française. – P., 1959.
    
14. Wilmet M., Grammaire critique du français, Paris, Duculot, 1997.
    

Лексикологія

1. Аветян Э. Природа лингвистического знака. - Ереван, 1968.
   
2. Алефиренко Н. Современные проблемы семантики. – М.: Гнозис, 2005.
   
3. Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології. – Харків: Вища школа, 1987.
   
4. Апресян Ю.Д. Современные методы изучения значений и некоторые проблемы структурной лингвистики. // Проблемы структурной лингвистики. - М., 1963.
   
5. Берков В.П. Вопросы двуязычной лексикографии. – М: Высшая школа, 1989.
   
6. Вопросы слово - и формообразования в индоевропейских языках: Семантика и функционирование.- Томск, 1994.
   
7. Богомолова О.И. Современный французский язык. – М., 1984.
   
8. Вацеба Р.В., Якубовська Н.О. Cours de lexicologie. 1-иre partie.– Чернівці: ЧНУ, 2003.
   
9. Вацеба Р.В., Якубовська Н.О. Cours de lexicologie. 2-иme partie = Курс лекцій з лексикології французької мови. Частина 2-га. – Чернівці: Рута, 2004.
   
10. Гак В.Г. Сопоставительная лексикология. – М., 1977.
    
11. Ганшина К.А., Петерсон М.Н. Современный французский язык. – М., 1984.
    
12. Голев Н.Д. О соотношении семантических и мотивировочных признаков // ссылка скрыта
    
13. Коломиец О.А. Прикладное значение франц.-укр. лексических соответствий // Вестн. Киев. ун-та. Романо-германская филология, 1980, вып. 14. – С. 75-76.
    
14. Левит З.Н. Очерки по лексикологии современного французского языка. – М., 1969.
    
15. Лопатникова Н.Н., Мовшович Н.А. Лексикология современного французского языка. – М.: Высшая школа, 1982.
    
16. Телия В.Н. Что такое фразеология. − М.: Наука, 1966.
    
17. Greimas A. Sémantique structurale. – P.: Larousse, 1966. – 208 p.
    

Теоретична граматика

1. 
   Гак В. Г. Теоретична грамматика французского языка. Морфология: Учеб. для филол. фак. ун-тов – 2 изд. испр. и доп. — М.: Высш. шк., 1986. – 312 с.
   
2. Гак В. Г. Теоретическая грамматика французского языка. Синтаксис: Для ин-тов и фак. иностр. языков. — М.: Высш. шк., 1981. — 208 с.
   
3. Gak V. S. Essai de grammaire fonctionnelle du français. — M., 1974. — 277 p.
   
4. Васильева Н. М., Пицкова Я. П. Французский язык: Теоретическая грамматика: Морфология: Синтаксис. Уч. для ин-тов и фак. иностр. языков. — М., Высш. шк., 1991. — 299 с.
   
5. Илия Л. И. Грамматика французского языка М.: Изд-во лит. на иностр. яз., 1955. — 270 с.
   
6. Реферовская Е. А., Васильева А. К. Теоретическая грамматика современного французского языка. Часть I: Морфология – 2 изд. Л.: Просвещение, 1973. — 430 с.; Часть II. Синтаксис. — 357 с.
   
7. Степанова А. Н. Бурло В. Д. и др. Практикум по теоретической грамматике. — Минск.: Высшая школа, 1986 [Cours d`initiation а la grammaire théorique.
   

Історія мови

1. Аллендорф К. А. Очерк по истории французского язык.- М. 1959
   
2. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка.- М., 1936
   
3. Бородина М. В. Гордина В. Ф. Шишмарев Словарь французского языка- М.- Л.,1955
   
4. Будагов Р. А. Проблемы развития языка.- М., 1965
   
5. Будагов Р. А. Развитие французской политической терминологии в 18 веке- Л., 1940
   
6. Будагов Р. А. Язык история и современность.- М.,1971
   
7. Доза А. История французского языка- М., 1956
   
8. Катагощина Н. А., Гурычева М. С., Аллендорф К. А. История французского языка- М., 1963
   
9. Лафарг П. Язык и революция.- М., 1930
   
10. Сергиевский М. В. История французского языка, изд – во II, М., 1947
    
11. Шишмарев В. Ф. Историческая морфология французского языка. М. Л. 1952
    
12. Borodina М. Morphologie historique du français.- М., 1965
    
13. Borodina М. Phonétique historique du français. М., 1961
    

СПЕЦКУРС “Вступ до когнітивної лінгвістики”

54 години (1,5 кредити)


Вступ до когнітивної лінгвістики — це навчальна дисципліна, що в інтегрованій формі висвітлює варіативність інтерпретацій структури та функціонування мови в цілому та окремих мовних явищ зокрема з позицій когнітивної науки.

1.1. Метою викладання курсу є інформування студентів про антропоцентричний підхід до вивчення мови, центром якого є специфіка когнітивної діяльності людини, а також формування в них навичок вирішення проблем, пов’язаних з випрацюванням методології наукового пошуку.

Специфіка курсу полягає в його орієнтованості на висвітлення питань, пов’язаних із описом новітніх методів, що використовуються у процесі дослідження мови на сучасному етапі.

1.2. Завдання курсу:

1) вивчення особливостей когнітивного підходу до вивчення мовних явищ;

2) знайомство з окремими когнітивними теоріями;

3) випрацювання навиків дослідницької роботи.

Лекції з курсу спрямовані на ознайомлення студентів із сучасними положеннями когнітивної лінгвістичної теорії, її характеристиками та проблематикою в окремо взятих концепціях та напрямках лінгвістичного пошуку.

1.3. Компетенції, яких має набути студент в результаті вивчення курсу: знати основні положення когнітивної лінгвістичної теорії, її характеристики та проблематику; вміти застосовувати їх на практиці в процесі подальшого навчання та самостійної науково-дослідницької роботи. При цьому студент повинен вміти розрізняти класичний та когнітивний підходи згідно з метою та сферою наукового пошуку на різних етапах дослідження.

Змістовий модуль 1
НЕ 1.1.1 Вступні зауваження. Ранні емпіричні дослідження лексичних категорій.	Визначення когнітивної лінгвістики. Три підходи до визначення суті когнітивної лінгвістики. Поняття категоризації та когнітивної категорії. Теорія «фокусних кольорів». Психологічна основа фокусних кольорів.
НЕ 1.1.2. Ранні емпіричні дослідження лексичних категорій (продовження)	Поняття прототипу. Теорія прототипів. Класична модель категоризації та експерієнціальна гіпотеза категоризації.
НЕ 1.1.3 Ранні емпіричні дослідження лексичних категорій (продовження)	«Хороші» та «погані» члени категорії, межі категорій. Поняття «ознаки» та «сімейна схожість». Поняття гештальту.
НЕ 1.2.1. Контекстозалежність та типи моделей.	Контекстна залежність прототипів. Контекст, ситуація, когнітивні моделі.
НЕ 1.2.2.Контекстозалежність та типи моделей. (продовження)	Культурні моделі. Наївні та експертні моделі.
НЕ 1.3. Рівні категоризації Категорії базового та вищого рівнів.	Поняття «class inclusion». Особливості наукових таксономій. Особливості ненаукових таксономій. Категорії вищого рівня.
НЕ 1.4. Категорії нижчого рівня.	Категорії нижчого рівня: характеристики категоріальної структури. Типи складених форм. Категорії нижчого рівня та утворення нових категорій базового рівня. «Прості» категорії нижчого рівня.
НЕ 1.5.1 Метафора та метонімія.	1. Метафора та метонімія як стилістичні прийоми. 2. Конвенціоналізовані метафори.
НЕ 1.5.2. Метафора та метонімія. (продовження)	1. Метафора та метонімія: різниця та комбінації. Метафора та метонімія та структура емоційних категорій.
Змістовий модуль 2
НЕ 2.1. Фон та фігура.	Поняття фону та фігури: явище відокремлення фону від фігури. Локативні відношення. Уявні схеми. Поняття «trajector» та «landmark». Метафоричні розширення.
НЕ 2.2.1. Фрейми та скрипти.	Фрейм та перспектива. Структура евенціонального фрейму.
НЕ 2.2.2.Фрейми та скрипти. (продовження)	Когнітивна граматика Р.Лангакера (=Р. Ленекера) та аналіз евенціонального фрейму. 2. Опис траєкторії та способу: мови з дієслівними фреймами та мови з фреймами сателітів.
НЕ 2.3. Когнітивні підходи до граматики.	Когнітивна граматика як альтернатива сучасним граматичним концепціям . Частини мови та граматичні функції у когнітивній граматиці. Конструкційна граматика. Передбачуваність та полісемія. Граматичні мережі.
НЕ 2.4. Іконізація. Граматикалізація.	1. Поняття «iconic sequencing, iconic proximity and the iconic quantity of linguistic material». 2. Прояв іконічної кількості. 3.Сучасне бачення граматикалізації.
НЕ 2.5.Лексична зміна та прототипічність.	Вплив лексичної зміни на значення слів. Типи лексичної зміни. Поняття прототипічного зсуву.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА ДО ДИСЦИПЛІНИ

1. Демьянков В.З. Когнитивная лингвистика как разновидность интерп­ре­ти­рующего подхода // Вопр. языкознания. – 1994. – № 4. – С. 17-33.
   
2. Жаботинская С.А. Концептуальный анализ: типы фреймов // Вісник Чер­кас. ун-ту. Сер. Філол. науки. – Черкаси, 1999. – Вип. 11. – С. 12-25.
   
3. Краткий словарь когнитивных терминов / Е.С. Куб­рякова, В.З. Демьянков, Ю.Г. Панкрац, Л.Г. Лузина / Под общей ред. Е.С. Кубряковой. – М.: Филол. ф-т МГУ им. М.В. Ломоносова, 1996.
   
4. Кубрякова Е.С. Части речи с когнитивной точки зрения. – М., 1997. – 326 с.
   
5. Лакофф Дж. Когнитивное моделирование / Пер. с англ. // Язык и интеллект. – М.: Прогресс, 1995. – С. 143-184.
   
6. Лакофф Дж. Мышление в зеркале классификаторов / Пер. с англ. // Новое в зару­бежной лингвистике. – М.: Прогресс, 1988. – Вып. 23: Когнитивные аспекты языка. – С. 12-51.
   
7. Филлмор Ч. Фреймы и семантика понимания / Пер. с англ. // Новое в зарубежной линг­вис­тике. – М.: Прогресс, 1988. – Вып. 23: Когнитивные аспекты языка. – С. 52-92.
   
8. Штерн І.Б. Вибрані топіки та лексикон сучасної лінгвістики. Енцикло­пе­дич­ний словник для фахівців з теоретичних гумані­тарних дисциплін та гума­ні­тарної інформатики. – К.: “АртЕк”, 1998.
   
9. Frames, fields, and contrasts. – Hillsdale, N.J.: Lawrence Erlbaum Associates, 1992.
   
10. Minsky M. A framework for representing knowledge // The psychology of computer vision. – New York: McGraw-Hill, 1975. – P. 211-277.
    
11. Taylor J.R. Linguistic categorization. Prototypes in linguistic theory. – Oxford, Oxford University Press, 1995. – 312 p.
    
12. Cognitive Linguistics: Current Applications and Future Perspectives / [edited by
    

Gitte Kristiansen, Michel Achard, Reneґ Dirven, Francisco J. Ruiz de Mendoza et. a.]. – Mouton de Gruyter: Berlin. New Yprk, 2006. – 415 p.


Практична підготовка

Практична підготовка включає проходження студентами педагогічної (асистентської) практики, яка є завершальним етапом формування викладача вищої школи та дає оцінку готовності магістрантів до виконання функціональних обов’язків викладача ВНЗ різного рівня акредитації.

Невід'ємною складовою частиною підготовки студента до роботи в середній чи вищій школі є педагогічна практика. Вона здійснюється на ґрунтовній теоретичній основі, що закладена в процесі вивчення всіх предметів теоретичного курсу – педагогіки, психології, методики викладання іноземних мов.

Основна мета педпрактики полягає у тому, щоб навчити студентів застосовувати знання, що вони їх здобули у вищій школі, в процесі навчання й виховання шкільної молоді; сформувати якості вчителя-вихователя, озброїти навичками та вміннями, необхідними для роботи в школі.

Завдання педпрактики:

• удосконалити професійно–педагогічні знання, вміння й навички майбутніх учителів та вихователів;
  
• познайомити з передовим педагогічним досвідом;
  
• навчити цілеспрямовано спостерігати навчальну та виховну діяльність учителів, практикантів та глибоко її аналізувати;
  
• навчити студентів самостійно проводити навчально-виховну роботу в школі, позакласну роботу з предмета, знаходити шляхи творчого вирішення основних завдань навчально-виховного процесу;
  
• сформувати навички психологічного вивчення особистості учнів, їхніх пізнавальних інтересів та взаємин в колективі з урахуванням вікових особливостей учнів;
  
• стимулювати інтерес до вивчення спеціальних і педагогічних наук, до науково-дослідної роботи, до розвитку своїх педагогічних здібностей;
  

Крім того студенти мають навчитися здійснювати:

• гностичну функцію, тобто аналізувати свою професійну діяльність і навчальну діяльність учнів, добирати підручники і посібники, прогнозувати труднощі засвоєння учнями мовного і мовленнєвого матеріалу;
  
• конструктивно-плануючу функцію, тобто планувати й творчо конструювати навчально-виховний процес у цілому і процес навчання конкретного матеріалу з урахуванням особливостей ступеня навчання;
  
• організаторську функцію, тобто реалізовувати плани (поурочні, серії уроків, позакласних заходів) з урахуванням особливостей ступеня навчання; творчо розв'язувати методичні завдання у процесі навчання і виховання з урахуванням провідних характеристик учнів.
  

В результаті проходження педпрактики студенти повинні вміти:

• скласти календарно-тематичний план згідно з навчальною програмою;
  
• визначити тип уроку згідно з календарно-тематичним планом;
  
• згідно з типом уроку визначити практичну, розвиваючу та виховну цілі уроку;
  
• обрати відповідні прийоми роботи;
  
• скласти логічно побудований та послідовний план уроку;
  
• провести урок іноземної мови у загальноосвітній школі;
  
• дотримуватися системності та послідовності у навчальному процесі;
  
• передбачити міжпредметні зв’язки та виховні моменти уроку;
  
• проаналізувати урок іноземної мови.
  

магістерська педагогічна практика (6 тижнів)


Мета і завдання магістерської педагогічної практики полягає насамперед у тому, щоб випробувати у практичній педагогічній діяльності університетського рівня, набуті студентом за роки навчання знання і уміння, удосконалити основи його педагогічної майстерності, оволодіти елементами виховної роботи із студентами, виявити потенційні задатки до науково-дослідної роботи і тим самим підготувати його до роботи у якості викладача-стажера на кафедрі. Специфіка магістерської практики полягає у проведенні студентом самостійної повноцінної навчально-виховної роботи на кафедрі. За час практики студент повинен ознайомитися з навчальною, науково-методичною та виховною діяльністю кафедри, навчитися здійснювати конструктивно-плануючу і комунікативно-навчальну функції, навчитися вирішувати завдання морального, культурно-естетичного і гуманітарного виховання студентів засобами іноземної мови.

Зміст магістерської педагогічної практики. За час проходження магістерської педагогічної практики студенти повинні :

1. Ознайомитися із специфікою діяльності кафедри:

• робочим планом кафедри, програмою предметів;
  
• науковою темою, дисертаціями, науковими та навчально-методичними розробками кафедри;
  
• інформацією щодо зв'язків з випускниками, наукових зв'язків з іншими кафедрами, університетами України та вищими навчальними закладами англомовних країн;
  
• аудіо-, відео-, та електронною технікою кафедри, можливостями наукового пошуку за допомогою мережі Інтернет.
  

2. Опанувати планування навчально-виховного процесу кафедри:

• складання плана-конспекта, визначення мети заняття, ефективних прийомів, досягнення сформульованих цілей;
  
• участь у проектуванні та створенні необхідного унаочнення, практичного матеріалу, контрольних завдань, методичних розробок, посібників.
  

3. Відвідувати та аналізувати заняття наукового керівника:

• спостерігати виклад загального змісту матеріалу, визначення структури (блоків) теми (питання), прийомів досягнення сформульованої цілі, методики викладання матеріалу, контролю знань студентів;
  

• обговорювати заняття, визначати елементи, які мають бути використані студентом під час його активної практики;
  
• брати участь в експериментальній частині заняття; перевіряти (контролювати) знаня студентів, складати тестові завдання та проводити їх попередній контроль.
  

4. Самостійно проводити практичні заняття:

• 6 занять на неспеціальних факультетах (3 на природничих, 3 на гуманітарних);
  
• 10 занять на спеціальному факультеті (2 з третьої мови, 2 з другої мови, 6 з першої мови)
  

5. Займатися методичною та науковою роботою:

• підготувати 1 реферат з проблем методики викладання у вищій школі;
  
• підготувати 1 реферат з теми магістерської роботи;
  
• підготувати 1-2 наукові публікації (тези доповіді на студентській науковій конференції, наукова стаття)
  

Змістовий модуль 1. Пасивна практика
Н.Е. 1.1.Підготовчий етап	організаційні збори на кафедрі; знайомство з організаційним устроєм школи; знайомство з педагогічним колективом школи; знайомство з учнями груп, де буде проходити практика; відвідання та аналіз 20 уроків з різних дисциплін та уроків учителів-керівників педпрактики; складання календарно-тематичного плану; складання плану виховної роботи.
Змістовий модуль 2. Активна практика
Н.Е. 2.1. Організаційно-діяльнісний етап	Організація та проведення уроків відповідно до індивідуального графіка: один заліковий урок; один відкритий урок; аналіз уроків, проведених студентами-колегами.
Змістовий модуль 3. Виховна робота
Н.Е. 3.1.Виховний захід	План (сценарій) виховного заходу