Ань та обов’язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності
| Вид материала | Документы |
- V – Юридичний факультет, 2414.17kb.
- Розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції, 22.4kb.
- Курс Модуль 1-5 Стройові вправи не-1-5-5 Навчально-педагогічна практика (моделювання, 112.29kb.
- Концептуальні засади професійної економіко-математичної пІдготовки майбутніх економістів, 90.91kb.
- Ою оновлення та набуття умінь, знань, навичок І здатності виконувати завдання та обов’язки,, 97.32kb.
- Комплекс задатків І здібностей, які за сприятливих умов дозволяють потенційно досягти, 114.2kb.
- Розділ 4 Управління потенціалом інноваційного розвитку на засадах маркетингу, 137.49kb.
- Додаток до розділу 2 підрозділу 1 Перекодування видів економічної діяльності підприємства, 105.82kb.
- Проект Закон України Про особливості провадження ріелторської діяльності, 753.42kb.
- Методичні рекомендації щодо проведення аналізу результативності науково-технічної діяльності, 191.9kb.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНФВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА
Факультет іноземних мов
ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ
освітньо-кваліфікаційного рівня
МАГІСТР
ЧЕРНІВЦІ 2009
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНФВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА
Факультет іноземних мов
ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ
освітньо-кваліфікаційного рівня
МАГІСТР
1) 0305 Філологія 8.030502 – Англійська мова та література
2) 0305 Філологія 8.030502 – Німецька мова та література
3) 0305 Філологія 8.030502 – Французька мова та література
4) 0305 Філологія 8.030507 – Англійсько-український переклад
5) 0305 Філологія 8.030507 – Німецько-український переклад
6) 0305 Філологія 8.030507 – Французько-український переклад
ПЕРЕДМОВА
Магістр, відповідно до Закону України «Про вищу освіту», це освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо- кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та обов’язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.
Підготовка магістра здійснюється на основі освітньо-професійної програми (ОПП), яка забезпечує одночасне здобуття повної вищої освіти за спеціальністю та кваліфікацією. Освітньо-професійна програма підготовки магістра включає поглиблену фундаментальну, гуманітарну, соціально-економічну, психолого-педагогічну, спеціальну та науково-практичну підготовку.
Особи, які успішно виконали програму підготовки магістра та пройшли державну атестацію, отримують документи встановленого зразка про здобуття повної вищої освіти за спеціальністю та кваліфікації магістра.
Основою підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «МАГІСТР» у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича є нормативно-правова база освіти: Закон України «Про вищу освіту», Положення «Про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах», Положення про ступеневу освіту, Положення Міністерства освіти і науки України «Про організацію науково-дослідної роботи студентів у вищих навчальних закладах»Положення про магістратуру Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Положення про організацію педагогічної практики в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича.
Відповідно до Положення про магістратуру в ЧНУ.
Освітньо-професійна програма магістра (кожної спеціальностей в університеті) передбачає теоретичну, практичну та наукову підготовку.
Теоретична підготовка визначається навчальним типовим (робочим) планом спеціальності, в якому зазначається перелік основних навчальних дисциплін (загально університетських та професійно-практичних (фахових), до кожної з яких розроблені навчальна та робоча програми.
Практична підготовка включає проходження студентами
педагогічної (асистентської) практики, яка є завершальним етапом формування викладача вищої школи та дає оцінку готовності магістрантів до виконання функціональних обов’язків викладача ВНЗ різного рівня акредитації.
Практика має комплексний характер і передбачає забезпечення фахової діяльності за такими напрямами роботи:
1) викладацький – підготовка магістранта до забезпечення викладання базових, професійно-орієнтованих дисциплін зі спеціальності та методик їх викладання у ВНЗ;
2) організаційно-виховний – підготовка магістранта до організації виховної роботи в академічній групі (на посаді куратора академічної групи);
4) науково-дослідний – підготовка магістранта як науковця-дослідника.
Завдання практики:
- ознайомлення зі специфічними особливостями педагогічної діяльності викладача ВНЗ І- IV рівнів акредитації;
- оволодіння уміннями та навичками організації навчально-виховної, методичної та науково-дослідницької роботи зі студентами;
- організація науково-дослідної роботи в умовах педагогічної діяльності;
- виконання магістрантом функцій: викладача фахових дисциплін спеціальності; молодого науковця; куратора студентської групи.
Наукова підготовка передбачає організацію самостійної дослідницької діяльності студента-магістранта, результатом якої є написання магістерської роботи.
Науково-дослідницький модуль включає:
- збір та опрацювання матеріалів з теми магістерського дослідження;
- підготовка тез на студентську наукову конференцію;
- підготовка наукової статті до фахового збірника;
- консультування студентів із написання наукових доповідей, повідомлень, курсових робіт;
- аналіз та підготовка відзиву наукового керівника курсової роботи студента;
- узагальнення результатів власного наукового дослідження у формі рукопису магістерської роботи;
- подання науковому керівнику завершеного тексту магістерської роботи.
Магістерська робота є кваліфікаційним науково-практичним доробком, що містить науково обґрунтовані теоретичні чи експериментальні результати, висновки та рекомендації і свідчить про спроможність студента самостійно проводити наукові дослідження в обраній галузі знань.
Тематика магістерських робіт визначається випускною кафедрою, затверджується її рішенням і доводиться до відома студентів на початку навчального року.
Студенту-магістранту надається право обирати тему, визначену кафедрою, або запропонувати свою з обґрунтуванням доцільності її розробки.
Теми магістерських робіт пов’язані з напрямами основних науково-дослідних робіт кафедри.
Керівниками магістерських робіт є професори та доценти даної кафедри.
Виконання магістерських робіт проводиться за індивідуальними планами, схваленими кафедрою.
Захист магістерських робіт проводиться на відкритому засіданні Державної кваліфікаційної комісії, затвердженої наказом ректора університету у встановленому Міністерством освіти і науки України порядку.
На факультеті іноземних мов підготовка магістра здійснюється як на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра так і на основі освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста за такими спеціальностями:
1) 0305 Філологія 8.030502 – Англійська мова та література
2) 0305 Філологія 8.030502 – Німецька мова та література
3) 0305 Філологія 8.030502 – Французька мова та література
4) 0305 Філологія 8.030507 – Англійсько-український переклад
5) 0305 Філологія 8.030507 – Німецько-український переклад
6) 0305 Філологія 8.030507 – Французько-український переклад
Програма підготовки фахівця ОКР “Магістр”
0305 Філологія 8.030502 – Англійська мова та література; 0305 Філологія 8.030502 – Німецька мова та література;
0305 Філологія 8.030502 – Французька мова та література
Визначення освітньо-кваліфікаційного рівня за ознаками фахової підготовки філолога, викладача іноземних мов
Магістр філології (іноземної мови та літератури) підготовлений для викладання іноземних мов і зарубіжної літератури у вищих учбових закладах, він може бути науковим працівником у галузі філології.
Магістр з фаху “філологія” може обіймати викладацькі, науково-дослідницькі та адміністративні посади у вищих навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації та наукових закладах. Він також може займати посади гіда-перекладача, перекладача, референта-перекладача, інокореспондента, літературознавця.
Магістр з фаху “філологія” (іноземна мова та література) повинен мати фундаментальні знання в даній галузі. Магістр філології повинен вільно володіти двома іноземними мовами, досконало знати поглиблений курс зарубіжної літератури відповідних мов, володіти методикою викладання іноземних мов та літератур, мати глибокі знання з теоретичних дисциплін свого фаху, пройти педагогічну практику, підготувати та захистити випускну магістерську роботу.
Магістр філології повинен: мати фундаментальні знання в галузі філології; володіти методикою викладання іноземних мов та зарубіжної літератури в професійних закладах І-ІV рівнів акредитації; самостійно проводити науково-дослідну роботу, пов’язану з іноземними мовами; володіти концепціями гуманітарних та суспільних наук та користуватися методами цих наук у різних сферах викладацької і науково-дослідницької діяльності; володіти сучасними науковими методами філологічних досліджень, мати достатню підготовку для проведення науково-дослідницької роботи в галузі філологічних наук; знати методику проведення експериментів у галузі лінгвістики, мовознавства, літературознавства та дидактики викладання; глибоко володіти українською та двома іноземними мовами; вміти працювати з комп’ютерною технікою та ефективно використовувати її для обробки матеріалу і результатів досліджень в галузі філології; вміти користуватися науковою літературою, аналізувати стан справ з питань своєї спеціальності; знати правові та етичні норми, які регулюють відносини між людьми в професійних колективах.
Показник якості підготовки випускника за напрямком підготовки 0305 «Філологія» визначається рівнем засвоєних знань та умінь, узагальненого об’єкта діяльності, виробничих функцій та типових складових структури професійної діяльності; здатністю виконувати типові професійні задачі діяльності на основі виконання учбового плану, навчальних програм, комплексних кваліфікаційних завдань (ККЗ), здачі державних іспитів та захисту дипломних проектів, а також відгуків узагальнених об’єктів діяльності, навчально-виховних закладів, науково-дослідницьких установ та інших сфер народного господарства.
Якість особистості випускника факультету іноземної філології полягає в тому, що він має бути підготовленим до успішної реалізації своєї соціальної ролі в умовах, коли знання і володіння іноземною мовою є засобом засвоєння і передачі різноманітної інформації в багатьох галузях культурного, соціального і економічного життя з одних країн в інші, коли володіння іноземною мовою є надійним засобом підвищення загально-гуманітарного і професійного рівня людини. Основними якостями фахівця з іноземної філології є:
• любов до професії вчителя, педагогічні здібності та здібності до оволодіння іноземними мовами, творча активність, почуття відповідальності, глибокі знання та вміння, прагнення до постійної самоосвіти та самовдосконалення;
• соціальна активність (нетерпимість до недоліків, небайдужість, почуття обов’язку, оптимізм, комунікабельність, почуття колективізму, мужність, енергійність, наполегливість, витриманість, організованість, мобільність, дисциплінованість, чесність);
• здібність до творчої педагогічної роботи (широта інтересів; системне бачення реальних ситуацій, швидкість їх оцінювання з умови мінімуму інформації, вміння передбачати наступні події, логічне мислення);
• політична культура (ідейна зрілість, знання теоретичних основ політичної діяльності в колективі, її зміст, методика підготовки та проведення);
• природно наукова культура (освіченість);
• гуманітарна культура (філософська, релігійна, соціологічна, моральна, естетична та історична).
Викладач іноземної мови має бути джерелом інформації, лідером колективу, моделлю майбутньої мовленнєвої діяльності, організатором психологічного клімату, керівником між особистих відносин.
Характеристика сфери і об'єктів діяльності (компетенція) випускників за професійним спрямуванням “магістр”
Магістр з фаху “філологія” (іноземна мова та література) повинен мати фундаментальні знання в даній галузі. Магістр філології повинен вільно володіти двома іноземними мовами, досконало знати поглиблений курс зарубіжної літератури відповідних мов, володіти методикою викладання іноземних мов та літератур, мати глибокі знання з теоретичних дисциплін свого фаху, пройти педагогічну практику, підготувати та захистити випускну магістерську роботу.
Магістр філології (іноземної мови та літератури) може викладати іноземні мови і зарубіжну літературу у вищих учбових закладах, бути науковим працівником у галузі філології.
Магістр з фаху “філологія” може обіймати викладацькі, науково-дослідницькі та адміністративні посади у вищих навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації та наукових закладах.
Кваліфікаційна характеристика випускників за
професійним спрямуванням “магістр”
Загальні вимоги
Магістр філології повинен:
- мати фундаментальні знання в галузі філології;
- володіти методикою викладання іноземних мов та зарубіжної літератури в професійних закладах І-ІV рівнів акредитації;
- самостійно проводити науково-дослідну роботу, пов’язану з іноземними мовами;
- володіти концепціями гуманітарних та суспільних наук та користуватися методами цих наук у різних сферах викладацької і науково-дослідницької діяльності;
- володіти сучасними науковими методами філологічних досліджень, мати достатню підготовку для проведення науково-дослідницької роботи в галузі філологічних наук;
- знати методику проведення експериментів у галузі лінгвістики, мовознавства, літературознавства та дидактики викладання;
- глибоко володіти українською та двома іноземними мовами;
- вміти працювати з комп’ютерною технікою та ефективно використовувати її для обробки матеріалу і результатів досліджень в галузі філології;
- вміти користуватися науковою літературою, аналізувати стан справ з питань своєї спеціальності;
- знати правові та етичні норми, які регулюють відносини між людьми в професійних колективах.
Перелік навчальних дисциплін для підготовки фахівця
ОКР «Магістр»
0305 Філологія 8.030502 – Англійська мова та література; 0305 Філологія 8.030502 – Німецька мова та література;
0305 Філологія 8.030502 – Французька мова та література
| № п/п | Шифр | Назва дисципліни | Кількість год. | Кількість кредитів | Форма семестрового контролю |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| Блок дисциплін для підготовки магістра Цикл професійно-орієнтованої гуманітарної і соціально-економічної підготовки | |||||
| 1 | Г.1 | Цивільна оборона | 54 | 1,5 | залік |
| Цикл природничонаукової, професійної та практичної підготовки | |||||
| 1 | П.1. | Основна іноземна мова (англійська, німецька, французька) | 144 | 4 | іспит |
| 2 | П.2 | Педагогіка та психологія вищої школи | 108 | 3 | іспит |
| 3 | П.3 | Методика викладання іноземної мови у вищій школі | 54 | 1,5 | іспит |
| 4 | П.4 | ЛКЗ другої мови | 90 | 2,5 | залік |
| 5 | П.5 | Вища освіта і Болонський процес | 36 | 1 | залік |
| 6 | П.6 | Друга іноземна мова (англійська, німецька, французька) | 234 | 6,5 | залік, іспит |
| 7 | П.7 | Загальне мовознавство | 108 | 3 | іспит |
| 8 | П.8 | Теорія та історія другої іноземної мови | 144 | 4 | іспит |
| 9 | П.9 | Асистентська практика з основної іноземної мови | | 9 | |
| 10 | П.10 | Педагогічна практика з другої іноземної мови | | 4,5 | |
| 11 | П.11 | Переддипломна практика | | 7,5 | |
| 12 | П.12 | Кваліфікаційний іспит з другої іноземної мови | | 2 | |
| 13 | П.13 | Магістерська наукова робота | | 7,5 | |
| Дисципліни вільного вибору ВНЗ | |||||
| 1 | В.1 | Інтелектуальна власність | 36 | 1 | залік |
| 2 | В.2. | Спецкурс “ Вступ до когнітивної лінгвістики ” (англ.) / “Лінгвістичні напрями та школи” (нім.) / “Основи етнопсихолінгвістики” (фр.) | 54 | 1,5 | залік |
| | | Всього | 1062 | 60 | |
НАВЧАЛЬНі ДИСЦИПЛІНи спільні для магістрів напрямку філологія (іноземна мова та література)
Цикл професійно-орієнтованої гуманітарної і
соціально-економічної підготовки
ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА
54 год.(1,5 кредити)
Цивільна оборона є обов’язковим предметом навчання студентів денних відділень навчальних закладів і включаються, як спеціальна й самостійна дисципліна. Курс „Цивільна оборона” зберігає свою самостійність за будь-якої організаційної структури вищого навчального закладу.
Навчальний процес організується відповідно до наказу Міністра освіти і науки України, начальника штабу – заступника начальника ЦО України від 20 червня 1995 року № 182/200, наказу Міністра освіти і науки України №27 від 17 січня 2002 року “Про затвердження Положення про функціональну підситему “Освіта і наука України” єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру”.
У процесі навчання необхідно виховувати у студентів усвідомлення важливості заходів цивільної оборони.
Мета – це теоретична й практична підготовка студентів з питань організації захисту працюючих у народному господарстві; вивчення шляхів і способів підвищення організації і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт при ліквідації аварій, катастроф, наслідків стихійних лих і в осередках ураження, пов’язаних з дією зброї масового ураження.
Основні завдання підготовки:
а) навчити студентів діям у надзвичайних ситуаціях у мирний та воєнний час; засобам захисту населення і дітей; основам організації і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт при ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійних лих в осередках ураження; діям викладачів (учителів) і учнів загальноосвітніх шкіл у надзвичайних ситуаціях.
б) ознайомити з організацією, методикою підготовки й проведення занять з цивільної оборони з населенням і учнями загальноосвітніх шкіл;
в) навчити оцінювати обстановку й відповідно діяти у надзвичайних ситуаціях у мирний і воєнний час.
У результаті вивчення програми студенти повинні :
а) знати:
– характеристику осередків ураження, які виникають у надзвичайних умовах мирного та воєнного часу;
– способи і засоби захисту населення від вражаючих факторів аварій, катастроф, стихійних лих і сучасної зброї масового ураження;
– порядок дій сил ЦО і населення в умовах надзвичайних обставин;
– призначення і порядок роботи з приладами радіаційної і хімічної розвідки, дозиметричного контролю;
– методику прогнозування можливої радіаційної, хімічної (бактеріологічної), біологічної обстановки, ка може виникнути внаслідок стихійного лиха та аварії;
– основні стійкості роботи галузей сільського і лісового господарства в НС;
– основи організації і здійснення заходів щодо надання допомоги потерпілим і життєзабезпечення населення при виникненні Н С.
б) уміти:
– практично здійснювати заходи захисту населення від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха і застосування сучасної зброї масового ураження;
– оцінювати радіаційну, хімічну, біологічну обстановку й обстановку, яка може виникнути в результаті стихійного лиха та аварії;
– керувати підготовкою формувань і проведенням рятувальних та інших невідкладних робіт на об’єктах н/г відповідно до майбутньої спеціальності.
| Змістовий модуль – 1. Загальні питання | |
| Н.Е. 1.1. Цивільний захист (ЦЗ) в сучасних умовах. | Роль і місце цивільного захисту у державній системі безпеки захисту населення відповідно до Закону про цивільний захист України від 1993 та 1999 років та закону України „Про правові засади цивільного захисту населення ” від 2004 р. Організаційна структура єдиної державної системи цивільного захисту. Основні заходи ЦЗ. Режим функціонування ЄДСЦЗ (єдиної державної системи цивільного захисту). |
| Н.Е. 1.2 Надзвичайні ситуації мирного і воєнного часів та їх вплив на життєдіяльність людей | Загальна характеристика можливих наслідків надзвичайних ситуацій в Україні. Надзвичайні ситуації мирного часу та характеристика осередків ураження. Характеристика осередків ураження, що виникають при застосуванні сучасних засобів ураження. |
| Н.Е. 1.3 Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях | Основні поняття і визначення щодо оцінки радіаційної, хімічної, інженерної, пожежної обстановки. Методика оцінки радіаційної і хімічної обстановки при аваріях і катастрофах на радіаційно і хімічно небезпечних об’єктах та при застосуванні сучасних засобів ураження. Методи виявлення і вимірювання іонізуючого випромінювання. Розв’язування типових ситуаційних задач при оцінці обстановки. Прилади радіаційної та хімічної розвідки і дозиметричного контролю. |
| Н.Е. 1.4 Захист населення в надзвичайних ситуаціях | Основні принципи і способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях. Захисні споруди цивільної оборони і вимоги, які пред’являються до них. Засоби індивідуального захисту населення. Евакуаційні заходи. Спеціальна обробка. |
| Змістовий модуль – 2. Профільна підготовка | |
| Н.Е. 2.1.Організація навчання населення з цивільного захисту, методика проведення занять з цивільного захисту | Основи навчання ЦЗ; види навчань; основні напрямки і методи морально-психологічної підготовки. Завдання, основний захист та організація навчання населення у ЦЗ. Підготовка робочих, службовців, студентів, учнів та населення з ЦЗ. Підготовка керівного і управлінського складу з ЦЗ. Планування і організація навчання з ЦЗ на об’єктах. |
| Н.Е. 2.2 Організація і проведення заходів щодо надання допомоги потерпілим та життєзабезпечення населення у надзвичайних ситуаціях | Організація робіт в осередку ядерного ураження. Перша медична допомога при евакуаціях потерпілих; особливості роботи санітарних дружин (СД) в осередку хімічного ураження; особливості роботи СД в осередку бактеріологічного ураження; медичне, матеріальне та технічне забезпечення формувань ЦЗ; медична допомога потерпілим. |
| Н.Е. 2.3 Дії викладачів і учнів у надзвичайних ситуаціях | Дії населення в умовах стихійного лиха; режим захисту населення в умовах радіоактивного забруднення; захист дітей від ЗМУ. |
| Модуль –3. Індивідуальне науково-дослідне завдання | |
| Н.Е. 3.1 ІНДЗ | Характеристика можливих надзвичайних ситуацій на території Чернівецької області. |
| Н.Е. 3.2 ІНДЗ. | Характеристика ХНО Чернівецької області. |
| Н.Е. 3.3 ІНДЗ | Екологічні наслідки Чорнобильської катастрофи. |
| Змістовий модуль – 4. Підсумковий контроль | |