Geum.ru

Ань та обов’язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності

Вид материалаДокументы

Содержание


Література до дисципліни
Подобный материал:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   24



Література до дисципліни


Основна література (до лексикології)
  1. Baldinger K. Die Semasiologie. Versuch eines Überblicks. – Berlin: Akademie-Verl., 1957. – 40 S.
  2. Bergmann R. et al. Einführung in die deutsche Sprachwissenschaft. – Heidelberg 1981. – 220 S.
  3. Bünting K.-D. Einführung in die Linguistik. – 13.Aufl. – Frankfurt/M., 1990. –300 S.
  4. Clement D. Linguistisches Grundwissen. Eine Einführung für zukünftige Deutschlehrer. – Opladen: Westdeutscher Verlag, 1996. – 264 S.
  5. Fischer H.-D., Uerpmann H. Einführung in die deutsche Sprachwissenschaft. Ein Arbeitsbuch. – 2., erw. u. verb. Aufl. – München: Ehrenwirth, 1990. – 237 S.
  6. Gorodezkaja A. Lexikologie der deutschen Gegenwartssprache. – Moskau 1972.
  7. Iskos A., Lenkova A. Deutsche Lexikologie. – 1. Aufl. – Leningrad 1960; 2. Aufl. – 1971.
  8. Iskos A., Lenkova A. Lesestoffe zur deutschen Lexikologie. – Leningrad: Proswesczenije, 1975. – 278 S.
  9. Kronasser H. Handbuch der Semasiologie. Kurze Einführung in die Geschichte, Probleme und Terminologie der Bedeutungslehre.– Heidelberg: Winter,1952. – 204 S.
  10. Kühn I., Wiktorowicz J. Lexikologie. Studienbegleitendes Lehrmaterial. – Halle (Saale): Abt. Wissenschaftspublizistik an der Martin-Luther-Universität Halle-Wittenberg, 1991. – 147 S.
  11. Lewkowskaja X.A. Lexikologie der deutschen Gegenwartssprache. - M.:Vyssch.schk.,1968. - 319 S.
  12. Lutzeier P. R. Lexikologie: Ein Arbeitsbuch. – Tübingen: Stauffenberg, 1995. – VIII, 167 S.
  13. Lutzeier P.R. Linguistische Semantik. – Stuttgart: Metzler, 1985. – X,193 S.
  14. Matzke B., Römer Ch. Lexikontheorie. Eine kurze Einführung in die Germanistische Lexikologie. – Jena: Inst. für Germ. Sprachwis. der Universität Jena, 2000. – 54 S.
  15. Maurer F, Rupp H. Deutsche Wortgeschichte. – Aufl. 1. – Bd.1-2. Berlin 1957-1960; Aufl. 2. – Bd.1-2. Berlin 1974; Bd.3. Berlin: W. de Gruyter 1976.
  16. Oguy O.D. Lexikologie der gegenwärtigen deutschen Sprache. – Winniza: Nova kniga, 2003. – 404 S.
  17. Oguy O.D. Lexikologie der gegenwärtigen deutschen Sprache: Sprachpraktikum. – Czerniwzi: Ruta, 2003. – 72 S.
  18. Olschanskiy I.G. Lexikologie der deutschen Sprache.–Moskau, 2005.–312 S.
  19. Philipp M. Semantik des Deutschen. – Berlin: Weidler, 1998. – 165 S.
  20. Reichmann O. Germanische Lexikologie. – Stuttgart: Metzler,1976. – 155 S.
  21. Rosen E.W., Kossmann L.S. Lexikologisches Praktikum der deutschen Sprache. - M.: Roswusizdat, 1963. - 94 S.
  22. Schippan Th. Einführung in die Semasiologie. – Leipzig: VEB Bibl.Inst., 1975. – 269 S.
  23. Schippan Th. Lexikologie der deutschen Gegenwartssprache. – 1.Aufl. – Leipzig 1987; 2.Aufl. – Tübingen: Niemeyer, 1996. – 306 S.
  24. Schirmer A. Deutsche Wortkunde. Eine Kulturgeschichte des deutschen Wortschatzes. – Berlin 1965.
  25. Schmidt W. Deutsche Sprachkunde. Ein Handbuch für Lehrer und Studierende mit einer Einführung in die Probleme des sprachkundlichen Unterrichtes. 1.Aufl. – Berlin 1960; 5.Aufl. – Berlin: VEB Volk und Wissen, 1967. – 356 S.
  26. Schwarze Ch., Wunderlich D. Handbuch der Lexikologie. – Königstein: Athenäum, 1985. – 350 S.
  27. Stepanowa M.D., Cernysewa I.I. Lexikologie der deutschen Gegenwartssprache. Ein Lehrbuch. – 1. Aufl. – Moskau: Hochschule, 1975. – 272 S.; 2.Aufl. – Moskau 1986. – 280 S.
  28. Volmert J. (Hrsg.): Grundkurs Sprachwissenschaft. Eine Einführung in die Sprachwissenschaft für Lehramtstudiengänge. – München: W. Fink, 1995. – 270 S.



  1. Беркетова З.В., Харченко М.В. Системная лексикология современного немецкого языка. – Барнаул, 1998. – 220 с. (рос. мовою)
  2. Городникова З.Д., Розен Э.В. Лексикология современного немецкого языка. – М.: Просвещение, 1967. – 166 с.
  3. Девкин В.Д. Сборник упражнений по лексикологии немецкого языка. – М.: Высш.шк., 1971. – 270 с.
  4. Щербань Н.П. Структурно-семантические особенности фразеологизмов немецкого языка. – Черновцы: ЧГУ, 1986. – 54 с.



Змістовий модуль «Історії німецької мови»

Історія німецької мови — це галузь германистики, що вивчає і досліджує з діахронічної точки зору фонологічну систему, граматичну будову, словник та систему стилів німецької мови. Історія мови досліджує також форми існування німецької мови, її соціально-обумовлену зміну і становлення сучасної німецької мови.


1.1 Мета викладання дисципліни – забезпечити студентів знаннями з історії німецької мови, з основними етапами розвитку фонетичної й граматичної будови німецької мови, змінами її лексичного складу, розвитком діалектів і національної німецької мови.


1.2 Завдання вивчення дисципліни – пояснення сучасного стану німецької мови. Вивчення історії мови покликане полегшити розуміння й засвоєння фонетичних, орфографічних, граматичних норм сучасної німецької мови, а також особливості розвитку територіальних діалектів і національної літературної німецької мови.


1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни.


В результаті вивчення дисципліни фахівець повинен з н а т и :

- розвиток фонологічної системи в двн., свн., рнвн. періодах

- особливості морфологічної структури в двн., свн.. рнвн. періодах: іменник, прикметник.

дієслово, займенник, числівник

- розвиток словникового складу німецької мови

- класифікацію територіальних діалектів

- писемні пам’ятки двн., свн., рнвн. періодів

- становлення німецької національної літературної мови

- національні варіанти німецької мови та їх особливості .

Підготовлений фахівець повинен в м і т и :


- вести бесіду з пройдених тем і робити повідомлення і реферати на задану тему

- вміти пояснювати багато явищ граматичної і фонетичної будови сучасної німецької мови

- вміти розв’язувати фонетичні задачі

- вміти читати, перекладати давні тексти

- аналізувати фонологічні, граматичні і лексичні особливості давніх текстів

- правильно виконувати тестові та творчі завдання

- розпізнавати давні тексти в залежності від їх приналежності до того чи іншого діалекта


ЗМ 1. Лекційний курс

НЕ 1.1. (Лекція) Історія мови як лінгвістична дисципліна. Германські мови, їх класифікація

[2 ,4, 6, 9]
Місце історії мови серед лінгвістичних дисциплін. Завдання стилістики. Класифікація германських мов, основні періоди розвитку мови

НЕ 1.2. (Лекція)

Давньоверхньонімецкий період

[6, 8, 9]
Характеристика давньоверхньонімецького

періоду, його основних територіальних діалектів та писемних пам’яток. Лексичний склад двн. мови.

НЕ 1.3. (Лекція)

Фонологічна система двн. мови: система вокалізму двн. мови [2, 1, 6]
Дифтонгізація і монофтонгізація. Умлаут, аблаут, заломлення та їх основні функції.

НЕ 1.4. (Лекція)

Система консонантизму двн. мови

[4, 6, 8 ,9]
Перший пересув приголосних, закон Вернера, ротацізм, граматичне чергування. Другий пересув приголосних, західно германське подвоєння приголосних.

НЕ 1.5. (Лекція)

Іменник і прикметник в двн. мові

[1,4, 8, 2]

Категорія імені в двн мові, основотворчі суфікси імені. Особливості відмінювання іменників і прикметників.

НЕ 1.6. (Лекція)

Дієслово в двн. мові, категорії дієслова. Сильні дієслова

[1, 3, 4, 5, 6]
Основні групи дієслів в двн. мові. Граматичні категорії дієслова. 7 рядів аблауту сильних дієслів, відмінювання сильних дієслів.

НЕ 1.7. (Лекція)

Дієслово в двн. мові

[1, 3, 4, 5, 6. 8]
Класифікації слабких дієслів в двн. мові, роль основотворчих суфіксів в структурі слабких дієслів. Відмінювання слабких, претерито-презентних та неправильних дієслів.

НЕ 1.8

(Самостійна робота).

Другий пересув приголосних, особливості його розповсюдження в різних діалектах

[5, 6, 11]
Виконання етимологічних завдань.

НЕ 1.9. (лекція)

Середньоверхньонім. період.

{2, 6, 8, 10}
Характеристика свн. Періоду, його основних територіальних діалектів та писемних пам’яток.

НЕ 1.10.(лекція)

Фонологічна система свн. періоду.

{4, 5, 6, 10}
Фонологічна система свн. Періоду: редукція голосних, подальший розвиток умлауту, виникнення фонем {S} і {Z}.

НЕ 1.11 (лекція)

Морфологічна структура свн. періоду

{1, 4, 5, 8, 10}
Особливості відмінювання дієслів, іменників та прикметників в свн. періоді.

НЕ 1. 12 (лекція)

Ранньонововерхньонім. період.

{2, 6, 8, 9}
Значення східнонімецьких діалектів в створенні німецької національної мови. Створення ново німецької звукової системи: монофтонгізація, дифтонгізація, розширення дифтонгів

Підсумковий контроль

[2, 6, 8, 9]
Розвиток територіальних діалектів, письмових пам’яток, процес утворення національної мови.

ЗМ 2. Фонологічна система двн., свн., рнвн. періодів

НЕ 2.1.(семінар)

Перший і другий пересуви приголосних, система консонантизму

[6, 8, 13]
Система консонантизму двн. періоду: пересуви приголосних, закон Вернера, ротацізм. Читання та аналіз тексту «Tatian“.

НЕ 2.2.(семінар)

Система Вокалізму двн. мови.

[6, 8, 13, 2]
Система вокалізму двн. мови: умлаут, аблаут, заломлення, дифтонгізація, монофтонгізація. Читання та аналіз тексту «Tatian».

НЕ 2.3. (Семінар)

Фонологічна система свн. мови.

[2, 6, 8, 13]
Фонологічна система свн. мови: редукція, вторинний умлаут, розвиток нових фонем. Читання та аналіз тексту «Ludwigslied».

НЕ 2.4. (семінар)

Фонологічна система рнвн. мови.

{ 2, 6, 8, 13}
Фонологічна система рнвн. мови. Читання та аналіз тексту „Muspilli“.

НЕ 2. 5. (Самостійна робота ) [2,1,3, 6, 8, 13, 9]
Фонологічна система свн. та рнвн. мови.

Підсумковий контроль

[ 2, 6, 10, 8, 11, 13]
Контрольні завдання

ЗМ 3. Морфологічна система двн., свн., рнвн. періодів.

НЕ 3.1. (семінар)

Категорія імені в двн. МОВІ, ПРИКМЕТНИКИ, ЗАЙМЕННИКИ.

[3, 6. 7, 8,]
Граматичні категорії іменника і прикметника в двн. мові. Основотворчі суфікси. Відмінювання іменників і прикметників. Читання та аналіз тексту « Hildebrandslied“.

2

НЕ 3.2.(семінар)

Граматичні категорії дієслова. Сильні дієслова.

{,3,5,6, 8]
Граматичні категорії дієслова. 7 рядів аблауту сильних дієслів. Читання та аналіз тексту «Hildebrandslied».

2

НЕ 3.3. (семінар)

Слабкі дієслова, дієприкметник.

{5, 6, 8 10, 13 }

Відмінювання слабкіх дієслів, Особові займенники, Дієприкметник. Читання та аналіз тексту « Das Nibelungenlied“.

2

Самостійна робота [2,1,3,9]
Мовні особливості різних стилів, фоностилістичні мовні засоби у творі.

Підсумковий контроль [4]
Контрольні завдання 3