Cols=2 gutter=175> центр правових досліджень фурси

Вид материала

Документы

Содержание Апеляційна скарга Додаток II. Зміст виступу в судових дебатах представника відповідача Фурса С. Я.. Цюра Т. В. Мирова угода сторін Протокол допроса свидетеля Взыскано государственной, пошлины руб. Підпис. U освідчу вальний напис нотаріуса. Фурса С. Я.. Цюра Т. В. Приватний нотаріус. Підпис, Печатка

Подобный материал:

• Національна академія наук україни інститут економіко-правових досліджень, 283.11kb.
• Cols=2 gutter=47> пбоюл кошмак, 159.62kb.
• Cols=3 gutter=38> Список улиц г. Пскова, 135.43kb.
• Cols=2 gutter=47> Новосибирский государственный драматический театр, 132.78kb.
• Cols=2 gutter=24> 2004/№2 Засновники, 2407.74kb.
• Cols=2 gutter=99> I. Организаторы конференции, 311.66kb.
• Cols=2 gutter=24> 2005/№2 Засновники, 2193.94kb.
• Cols=3 gutter=155> 01. 09. 2008 г. Мебель для директора ООО «КонТек», 114.48kb.
• Cols=2 gutter=24> 2005/№4 Засновники, 2823.78kb.
• Cols=2 gutter=24> 2007/№3 Засновники, 2007.95kb.

АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА

на ухвалу суду про відмову у зупиненні провадження у справі

26 жовтня 2004 року суддею Оболонського райсуду м. Києва.... було постановлено ухвалу по справі № 2-15/2004р. за позовом Іва­нова 1.1. до Іванової О. І. про визнання права власності на '/₂ част­ки придбаної в шлюбі квартири, про відмову у задоволенні клопо­тання про зупинення провадження у справі за п. 4 ст. 221 ЦПК. Клопотання мого представника ґрунтувалось на тому, що вирі­шення даної справи по суті є неможливим до вирішення іншої

225

Фурса С, Я.. Цюра Т. В.

Докази і докеиувиння у цивільному процесі


цивільної справи, а саме позову третіх осіб з самостійними вимо­гами - моїх батьків, який був пред'явлений до мене та моєї колиш­ньої дружини про повернення боргу - грошей які надавались нам для придбання квартири, яка є об'єктом даного спору, рішення по якій вже було постановлено, але воно оскаржується у апеля­ційній інстанції, тобто ця цивільна справа ще розглядається.

Таку ухвалу суду назвати законною і обґрунтованою немож­ливо з наступних підстав.

З самого початку розгляду справи було заявлене клопотання про об'єднання цих заяв, а саме: позовної заяви третіх осіб з самос­тійними вимогами з моїм первісним позовом до Іванової О. І. про визнання права власності на '/_г частки придбаної в шлюбі квар­тири в одне провадження, але судом було відмовлено у такому об'єднанні. Тепер мій представник просив суд зупинити розгляд цієї справи до остаточного вирішення справи про повернення боргу, оскільки рішення суду по заяві 3-х осіб про повернення боргу оскаржується в апеляційній інстанції , але судом знову від­мовлено в задоволенні клопотання з явним порушенням:

1. Принципу змагальності, оскільки відповідач та її адвокат на
   відміну від мого представника не надали жодного аргументу
   щодо необхідності відмови у задоволенні клопотання (прото­
   кол судового засідання додається), але суд відмовив у задо­
   воленні клопотання чим порушив вимоги ст. 15, 15-1 ЦПК;
   
2. Процедури постановления ухвал, оскільки не зважаючи на
   аргументацію мого представника, суд не навів жодного мо­
   тиву, яким він керувався при винесенні ухвали, що є грубим
   порушенням п. 5 ст. 234 ЦПК, на яку формально суд навіть
   не посилався. Хіба можна визнати за мотивацію фразу "За
   наведених обставин,...", оскільки все інше є переказом по­
   зиції однієї сторони. Виходить, що аргументи мого пред­
   ставника залишилися без будь-якої уваги суду, але чим же
   тоді керувався суд? Що розглядав при винесенні ухвали і
   які його мотиви?
   

Тому, не зважаючи на те, що у ст. 223 ЦПК допускається лише оскарження ухвали про задоволення клопотання, а у ст. 291 ЦПК незазначена ст. 221 ЦПК, вважаю, що дана ухвала може бути ос­каржена з наступних підстав:

226

• суд при постановленні ухвали порушив норми ЦПК;
  

• у результаті постановленої ухвали може бути прийняте рі­
  шення, яке не відповідатиме обставинам справи і унеможли­
  вить звернення до Іванової О. І. з позовом, а відповідачем по
  справі за позовом 3-х осіб стану лише я.
  

На підставі наведеного та з урахуванням ч. З ст. 11 ЦПК прошу вирішити заявлене клопотання не формально, а керуючись нор­мами закону. Постановлюючи ухвалу про відмову у зупиненні провадження у справі суддя знав про існування апеляційної скар­ги на рішення суду, оскільки на момент подачі клопотання справа з апеляційною скаргою знаходилася в нього на розгляді, тобто вирішувалось питання про направлення її до апеляційної інстан­ції. У будь-якому випадку суддя повинен наводити мотивацію свого рішення або ухвали, що вимагається й за ст. 314 ЦПК.

На підставі вищезазначеного та з урахуванням вимог п. З ст. 11, статей 15, 15-1, 221, 223, п. 5 ст. 234 п. 5 ст. 234, 291, н. З, ч. 2 ст. 305, п. 4 ст. 310, 314 ЦПК

ПРОШУ:

скасувати ухвалу Оболонського райсуду м. Києва від ...2004 року по справі за позовом Іванова 1.1. до Іванової О. І. про визнан­ня права власності на '/₂ частки придбаної в шлюбі квартири про відмову зупинити провадження у справі і постановити нову ухва­лу про задоволення клопотання мого представника - ... про зупи­нення провадження зазначеної справи до вирішення апеляційним судом апеляційної скарги третіх осіб за позовом до Іванова І. І., Іванової О. І. про повернення боргу.

ДОДАТКИ:

1. Копія ухвали суду.
   
2. Копія протоколу судового засідання від ... 2004 року.
   

Дата

Підпис

Фурса С. Я.. Цюра Т. В.

Докази і доказування у цивільному процесі


Додаток 10. Проект заяви про обґрунтування судового рішення

Оболонський районний суд м. Києва

Представник позивача: Пуля О. С, який мешкає м. Київ, вул. 3. Гай­дай буд. № 2 кв. З і діє в інтересах позивача - Іванова Івана Івановича Відповідач: Іванова Олена Іва­нівна, мешкає м. Київ, вул. Озер­на буд. № 2 кв. З Про визнання права власності на частину 1/10 квартири.

ЗАЯВА

про обґрунтування судового рішення у порядку ч. 2 ст. 203 ЦПК

10 травня 2004 року суддею ... Оболонського райсуду м. Києва було постановлене рішення по справі за позовом Іванова І. І. до Іванової О. І. про розподіл спільно набутої квартири, в якій йде­ться про визнання за позивачем права власності на 1/10 квартири за адресою м. Київ, вул. Озерна буд. 2 кв. З, яку Іванова О. І. при­ватизувала в період шлюбу.

Але рішення викладено не зрозуміло і суперечливо. Зокрема, суд у рішенні зазначає про неможливість врегулювання спірних правовідносин на підставі Сімейного кодексу, а обґрунтовує його посиланням на Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду" і, одночасно, вказує, що керувався при його постановлені статтями 60, 69 СК України. Крім того, позивач у своїй заяві посилався на регламентації спірних правовідносин нормами Кодексу про шлюб та сім'ю України, оскільки на момент їх виникнення і закінчення та навіть на момент звернення до суду діяв саме КпрШС, а СК не може застосовуватися до даного спору через те, що Закон у часі не має зворотної дії. Тому рішення суду

228

постановлене у порушення вимог ст. 15 ЦПК і є незрозумілим у цій частині.

За п. 8 ст. 203 ЦПК судом у судовому рішенні мають бути наве­дені: назва, стаття, її частина, абзац, пункт, підпункт закону, за якими вирішено справу, норми процесуального закону, якими суд керувався при постановлені рішення. Але наведені судом у рішенні висновки не є обґрунтованими, що ускладнює право позивача на оскарження судового рішення.

Тому керуючись ч. 2 ст. 203 ЦПК.

ПРОШУ:

1. Обґрунтувати: на підставі, яких доказів суд дійшов до вис­
   новку про те, що позивач на період приватизації не проживав у
   спірній квартирі, оскільки у рішенні зазначено момент привати­
   зації 28.12.1994 року, а з пояснень третьої особи - ... випливає,
   що позивач Іванов 1. І. проживав у спірній квартирі "з 26 жовтня
   1992 року до червня 1995 року". Отже, можна вважати, що Іванов
   1.1. вселився за вільною згодою всіх мешканців цієї квартири і
   набув право бути прописаним у спірній квартирі, отже й на мо­
   мент приватизації фактично мешкав у зазначеній квартирі (ар­
   куш рішення 2).
   
2. Обґрунтувати: на підставі яких доказів встановлено, що
   спірна квартира "... не придбана ними за відповідні кошти" (аркуш
   рішення 2).
   
3. Чітко зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт,
   підпункт закону, яким суд керувався при вирішені справи та пос­
   тановлені рішення (аркуш рішення 2).
   

Дата

Підпис

229


lit 1/ 7 1,111» W
Фурса С. Я„ Цюра Т. В.

Докази і докилуниння у ц

\у процесі


Додаток II. Проект заяви про поновлення строку на касаційне оскарження

Судді Дніпровського райсуду м. Києва.

Позивач: Товариство з обмеже­
ною відповідальністю "Граніт", в
особі директора Іванова 1.1.
04213 м. Київ, пр. Перемоги, буд.
2, кв. 5. Тел. 235-46-56
Відповідач: Жолудь Іван Івано­
вич, місце проживання якого не­
відоме, його представники:
Житник П. П., який мешкає:
м. Київ, вул. Харківська, 12 кв. 5
Адвокат Ситник П.А.

04010 м. Київ, ул. Артема, 15 Колегія адвокатів, тел. 213-10-11.

По справі №....

ЗАЯВА

про поновлення строку на касаційне оскарження

02.09.02 року судом апеляційної інстанції була постановлена ухвала, по справі ТОВ "Граніт" до Житник П.П. про відшкоду­вання шкоди. У позові судом першої інстанції було відмовлено. ТОВ "Граніт" подав апеляційну скаргу, але в силу зайнятості на виробництві не направляв свого представника у апеляційну ін­станцію. Наш представник звернувся до апеляційного суду 13.09.02 року з метою ознайомлення зі справою та ухвалою (дода­ток № і д_О касаційної скарги), але йому було повідомлено, що справа направлена до Дніпровського суду 06.09.02 року. У Дні­провському райсуді нам повідомили, що справа ще не надійшла. Лише після повторного звернення з письмовою заявою було

230

повідомлено, що справа 25.09.02 року надійшла до Дніпровського суду (додаток №2 до касаційної скарги), але канцелярією суду була зареєстрована 26.09.02 року. Таким чином, ми були позбав­лені можливості не тільки ознайомитись із ухвалою апеляційного суду, а й вчасно подати касаційну скаргу. На підставі того, що за ст. 321 ЩІК строк касаційного оскарження встановлений протя­гом місяця, то його рахувати в даному випадку необхідно не з дня проголошення ухвали апеляційного суду, а з дня коли особа мала реальну можливість ознайомитись зі справою, тобто з 26.09.02 року. Наша ж касаційна скарга надійшла до Дніпровського рай­суду м. Києва раніше ніж 26.10.02 року, а тому строк касаційного оскарження неможливо вважати пропущеним без поважних причин. На підставі вищевикладеного та з урахуванням ст. 321 ЦПК

ПРОСИМО:

Поновити строк касаційного оскарження і направити каса­ційну скаргу до Верховного Суду України для розгляду по суті.

ДОДАТКИ:

1. Заява до апеляційного суду про ознайомлення зі справою, на
   якій поставлена позначка апеляційним судом про відправку справи;
   
2. Повідомлення суду про надходження справи.
   

Директор ТОВ "...." Дата

Підпис

231

Фурса С. Я.. Цюра Т. В.

Докали і doKUii/ішіиім у начільному процесі


Додаток 12. Виступ у судових дебатах, в якому аналізуються юридичні обставини і надані протилежною стороною докази по справі

ЗМІСТ ВИСТУПУ В СУДОВИХ ДЕБАТАХ ПРЕДСТАВНИКА ВІДПОВІДАЧА

В своїй позовній заяві від ... р. і доповненні до неї від ... p., a також в усних поясненнях суду позивачка вказує, що ... р. було залито кухню в її квартирі № 37 в будинку № ... по вулиці... в місті Києві з вини відповідача, а саме внаслідок несправності змішу­вача та пластикового сифона на кухні в його квартирі № 40, що розташована поверхом вище.

Позивачка вважає, що відповідач повинен відшкодувати їй завдану цим залиттям матеріальну шкоду в сумі 4238 грн.

Крім того, позивачка стверджує, що відповідач 6 разів на про­тягом 2-х років заливав кухню в її квартирі внаслідок несправ­ності сантехнічного обладнання на його кухні, і тому їй завдано моральну шкоду в розмірі 3000 грн, яку вона теж просить стяг­нути з нього.

Для того, щоб повною мірою спростувати незаконність і необ­ґрунтованість позовних вимог позивачки проаналізуємо всі обста­вини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та до­кази, що надані нею. Так, позивачка вважає, що їй завдані матеріальна та моральна шкоди внаслідок залиття квартири, але ці обставини не доведені і суперечать змісту правовідносин.

Підтверджуючи завдання матеріальної та моральної шкоди, позивачка посилається на наданий суду акт відносно події залит­тя квартири від 31.10.2000 p., підписані майстром ТОВ ЖЕК-207 .... та слюсарями ... і .... а також ще три аналогічні акти відносно подій, які нібито мали місце.... p.,... р. та... р. (дод. № 2-5 до позов­ної заяви, а.с. 7-10).

Розмір позовних вимог в частині відшкодування матеріальних збитків позивачка обґрунтовує з початку у позовній заяві "сметой на ремонтные работы помещений /кухня/" (а.с. 12), а потім вис­новком будівельно-технічної експертизи № 3825 від ... р. Розмір моральної шкоди визначається на її власний розсуд.

232

Відповідач категорично заперечує як проти розміру реально завданих позивачці збитків, так і проти того, що ці збитки ви­никли з його вини.

Так, в акті щодо події ... р, на який головним чином спирається позивачка, написано, що в цей день о 18^(И1в диспетчерську службу ЖЕКу надійшла заява від позивачки про затоплення кухні в її квартирі № 37. Наступного дня від неї ж надійшла повторна заява, і о 15-й годині слюсарі зайшли до квартири відповідача і нібито встановили, що затоплення трапилось саме з цієї квартири в ре­зультаті несправності змішувача та течі пластикового сифону.

Однак в журналі обліку заявок по несправностях сантехоблад-нання (форма ОДС-2) за 2000-2001 pp. (а.с. 48 ) за ці дні зазначена лише одна заява від відповідача з кв. №40 за Ms 1855 31.10 о 21³⁰, від позивачки ніяких заявок не надходило. Слюсарі, звісно, серед ночі не .«"явились, а наступного дня прочистили каналізацію, про що й зробили відмітку в журналі, але запис стосовно «засору» кухонного стояка неможливо вважати відповідним запису в акті від 31.10.2000 року (а.с. 7). Тому відповідний зміст акту стосовно несправності сифону чи змішувача, викликів слюсарів цілковита вигадка та фальсифікація.

Згідно записів в журналах обліку за 1998-1999 pp. на дати 11.05.99 p., 25.11.99 р. та 02.12.99 p. взагалі не зареєстровано нія­ких викликів ні від позивачки, ані відповідача, хоча в наданих позивачкою актах прямо вказується, що такі заявки нібито над­ходили до диспетчерської ЖЕКу.

В цих актах не зазначено день їх складання та затвердження, місце складання, відсутні підписи та пояснення сторін і свідків, немає опису конкретних пошкоджень майна позивачки. Про факт складання актів не було повідомлено відповідача, який вперше побачив їх на судовому засіданні. Підписи слюсарів ... та ... в різ­них актах не співпадають.

Незрозуміло також, яким чином несправність змішувача чи сифона на кухні відповідача, на яку посилаються автори актів, реально могла призвести до затоплення квартири позивачки. Оче­видно, що відкривши воду і побачивши, що протікає сифон, меш­канець не буде навмисне заливати свою ж таки кухню протягом тривалого часу, необхідного для того, щоб вода просочилася через

233

Фурса С. Я.. Цюра Т. В.

Докази і доказування у цивільному процесі


перекриття до нижчої квартири. Тому зухвалою поведінку відпо­відача вважати неможливо.

Викликані в судове засідання слюсарі ЖЕКу не змогли доклад­но пояснити, скільки актів і коли саме вони підписували, в якому вони знаходились стані, що підписи в них різні, а також чому в трьох актах з чотирьох вказані заявки на виклики, яких не існу­вало, а в четвертому - заявка не від того мешканця, що зареєстро­вано. Чому актів лише чотири, а в останньому говориться про шість випадків залиття, на чому й ґрунтує свої вимоги позивачка.

Із вказаних вище протиріч та вигадок випливає, що всі ці акти скоріш за все були виготовлені вже під час складання позовної заяви і містять недостовірні та перекручені відомості, вигідні для позивачки, зокрема, явно надумані причини залиття.

Дійсні причини залиття квартир даного будинку вказані в лис­ті головного інженера ЖЕК... від ... р. № 184, де зазначено, що згідно технічної характеристики будинку, всі кухні в ньому об­ладнані окремим завуженим (50 мм замість 100 мм в діаметрі) ка­налізаційним стоком. В результаті саме на кухонних стояках най­частіше трапляються засмічення, що призводять до залиття помешкань (а.с. 94).

При таких засміченнях закупорка каналізаційної труби може статися де завгодно і призвести до викиду води через мийки в усіх розташованих вище квартирах, що й відбувалося неодноразово, однак провини відповідача в цьому немає.

Більш того, відповідач попереджав і нагадував про такі ситу­ації в своїй заяві від ... р. на ім'я голови правління ЖБК "..." з проханням вирішити нарешті це питання з участю спеціалістів ЖЕК.... Але позивачка, яка і була на той час головою правління, вирішувати ці проблеми відмовилась (а.с. 52). Цікаво, що через рік вона ж пред'явила до відповідача претензії за шкоду, викли­кану власною посадовою безвідповідальністю.

Головне ж полягає в тому, що позивачка чомусь забула згадати про аварію, яка сталася ... р. знову ж таки не з вини відповідача, а внаслідок протікання каналізаційної труби в перекритті по сто­яку між його квартирою та розташованою вище квартирою № 44.

Відповідач у той час був на роботі, в квартирі нікого не було. Позивачка зробила аж три виклики об П⁰⁰, 19°°та 21^м, але чомусь

234

тільки наступного дня о 8^4и слюсарі ЖЕКу перекрили водопоста­чання. Природно, що за цей час була повністю затоплена з вищих поверхів квартира відповідача і частково кухня позивачки.

... р. і позивачка, і відповідач робили аварійні виклики до дис­петчерської. Усі виклики із зазначенням характеру аварії зафік­совані в журналі обліку за 1999-2005 pp.

08.12.2003 р. у відповідача зробили заміну частини каналіза­ційної труби, зруйнованої від тривалої експлуатації. Позивачка ж не допустила в свою квартиру сантехників для проведення робіт з усунення аварії, про що їй було вручено розпорядження від ... р. № 16 (а.с. 53). Як виявилось, вона самовільно переобладнала си­стему каналізації так, що доступ до неї став неможливим.

Таким чином, з наведеного вбачається:

1. Пошкодження майна позивачки виникло не з вини відпові­
   дача, а внаслідок конструктивних недоліків каналізаційної си­
   стеми будинку та прямої аварії 4-5 грудня 200... р, викликаної
   протіканням каналізаційної труби в перекритті вище квартири
   відповідача, що зафіксовано документально.
   
2. Відповідач не може нести відповідальність за стан каналі­
   заційних споруд, що відносяться до елементів будинку, оскільки
   він їх не пошкоджував, і взагалі не порушував Правил користу­
   вання приміщеннями житлових будинків, затверджених поста­
   новою КМУ від 08.10.92 p. J& 572, а, навпаки, своєчасно попере­
   джував про їх недоліки.
   

Згідно статей 440, 440^і ЦКУ особа, що спричинила шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкода запо­діяна не з її вини. В даному випадку вина відповідача нічим не підтверджена, тому немає жодних підстав для відшкодування ним позивачці будь-якої матеріальної чи моральної шкоди.

Що стосується головного доказу, на підставі якого позивачка збільшила позовні вимоги, а саме висновку експертизи від 28.09.04 р. № 3825, то, по-перше, цей висновок аж ніяк не відпо­відає на питання про винність чи невинність відповідача у зав­даних позивачці збитках. По-друге, він викликає серйозні сум­ніви в частині достовірності визначення природи і характеру пошкоджень та розміру збитків.

235

Фу pea С. Я , Цюра Т. В.

Дока.іи і доказування у цивільному процесі


В ухвалі суду від ... р. вказано, що перед експертами слід поста­вити питання про визначення дійсної вартості матеріального збитку, завданого залиттям квартири № 37, та вартість ремонтно-відновлювальних робіт, викликаних цим залиттям.

Експертизу призначено провести в присутності сторін.

При огляді експертом місця події, а саме квартири № 37 будин­ку № ... по вулиці .... в м. Києві 24.09.200... р. відповідач позивач­кою до квартири не був допущений. Ніяких документів про огляд і проведені при ньому дії не складалося і сторонами не підпису­валося. Плани, креслення чи знімки місця події відсутні. На чому ґрунтуються висновки експерта, на разі невідомо.

Висновок не містить докладного і точного опису характеру пошкоджень, викликаних саме залиттям з каналізації квартири відповідача через перекриття. Як прямі ознаки такого залиття визнані лише жовта пляма невизначених розмірів на стелі та ло­кальне здуття штукатурки у якомусь кутку. Оскільки технічний стан квартири на момент залиття 31.10.200... р., на яке посила­ється позивачка, ніде не зафіксований, то причин всіх інших по­шкоджень (здуття та відшарування шпалер на стінах, керамічних плиток та паркету на підлозі, порушення двірного притвору тощо) можуть бути вказані лише ймовірно.

Цими причинами цілком може бути затоплення з каналізації чи іншим чином в самій квартирі позивачки, або зруйнування від старості та недбалого користування. Таким же чином глухий шум при простукуванні керамічної плитки на стіні може бути нас­лідком неякісної кладки або ж осипання розчину під дією води, як це стверджує експерт. В усякому разі, ніякого фізичного пору­шення цілісності кладки на стіні експертизою не встановлено.

Очевидно також, що вартість відшкодування окремих пошко­джень, нехай і пов'язаних із залиттям, не може відповідати вар­тості повного евроремонту всього обсягу приміщення, запропоно­ваного експертом згідно складеного ним кошторису. Незрозуміло, чому хтось повинен оплачувати повну заміну всіх матеріалів ін­тер'єру кухні позивачки, в тому числі сумнівних щодо пошко­дження внаслідок залиття або зовсім не пошкоджених.

В експертизі не наведено порівняльної вартості пошкоджених матеріалів з тими, які використані у розцінках кошторису.

236

Наприклад, неясно, чому керамічна плитка вартістю, можливо, не більше 15 грн/м повинна бути замінена плиткою вартістю 44 грн/м², як це випливає з рядка 14 гр. 3,5 кошторису (6270-1920/ 100 = 43,5 грн).

Нарешті, згідно зі ст. 453 ЦКУ, особа, відповідальна за шкоду, може відшкодувати її в натурі, тобто самостійно виправити по­шкодження. Тому наведені в кошторисі нарахування в сумі 1559 грн на користь третіх осіб (накладні витрати, плановий прибуток і таке інше) зверх прямих витрат не можуть бути зараховані як прямі матеріальні збитки, що підлягають відшкодуванню.

Таким чином, експертиза проведена з порушенням вимог ста­тей 60, 189 ЦНКУ, дійсна вартість матеріальних збитків, спричи­нених позивачці саме залиттям з верхніх поверхів, достовірно не встановлена, тому висновки цієї експертизи не можуть вважа­тися доказами по справі, незалежно від наявності чи відсутності вини відповідача.

Крім того, позивачка при визначенні завданої матеріальної шкоди намагається за рахунок відповідача відшкодувати ті нас­лідки, які можливо були спричинені аварією, яка сталася 04.12.200.. року (записи № 2052 та М° 2054 Журналу обліку ТОВ «ЖКЕ-... за 2000 - 2005 роки. Майстри встановили, що "в пере­крытии 44кв.- 40 кв. течь; х-вс перекрыли по стояку"), тобто аварія сталась не з вини відповідача. Ця обставина взагалі в судо­вому засіданні не досліджувалась і наслідки цієї аварії не стали предметом відповідного акту, оскільки вина за цю аварію повною мірою лежить на ЖБК "Молодіжний", ЖЕКу - ... та на позивачці. В кухні останньої знаходиться отвір, через який має чиститись каналізаційна труба, але вона її закрила і тому не допускала пра­цівників ЖЕКу для ремонту, про що зазначено в розпорядженні від 06.12.200... р. № 16, в якому пропонувалось позивачці в строк до 8 грудня 200... року "забезпечити доступ до сантехнічного об­ладнання для проведення робіт з усунення аварії в системі кана­лізації" (копія розпорядження є в матеріалах справи).

Викликають суттєву недовіру й інші докази, що надані в цій справі, а саме: акт обстеження квартири № 37, що ніби-то прово­дився членами правління ЖБК "..." (а.с. 93), оскільки як одно­значно свідчить в залі судового засідання ... (а.с. 66) "тоді ми акт

237

Фурса С. Я.. Цюра Т. В.

Докази і доказування у цивільному процесі


не складали". Отже, виходить, що акт складений значно пізніше. "Комісія" робить висновок про те, що сантехнічне обладнання "не відремонтоване". ... пояснює, що вони складали акт в квартирі відповідача ... 31.10.200... року (а.с. 64 "а", протоколу 20), а в акті зазначено дату - 1 жовтня 200... року. Вона також пояснює, що відповідач "зруйнував трубу", що на 31.10.200... року була пошкоджена "кухня, стеля, стіна, кахель на підлозі та на стіні, паркет вздувся". Але цього не може бути, оскільки для таких наслідків потрібен певний час - не менше трьох-семи диіп.

При цьому, в акті ЖБК "..." робиться спроба довести існування актів ЖЕКу, оскільки навіщо було складати додатковий акт піс­ля обстеження сантехніками ЖЕКу, а також в новому акті писати про проведення обстеження сантехніками ЖЕКу.

Стосовно витягу з протоколу засідання правління, то він крім сміху взагалі нічого викликати або підтвердити не може. Так, з пояснень ... «до відповідача підходили всім правлінням, щоб він перемонтував сантехніку», але нею не зазначається про страшні наслідки, які пропонувалось до нього застосувати за Заявою від 18 грудня 200... року, зокрема, про відключення водопостачання. З протоколу відповідачу інкримінується залиття не тільки квар­тири 37, а й затоплення правління ЖБК та ЖЕКу №.... "цинічну байдужість" до спричинених збитків, не зважаючи на те, що ним відшкодовувались завдані збитки.

В самому ж попередженні відповідачу також додається винна поведінка в "разрушении межэтажного перекрытия". Авторами в цих наспіх зроблених документах надано дуже багато помилок для аналізу, які не співпадають з їх же поясненнями та свідчен­нями, тому зосереджу увагу лише на формальних, які стосуються відсутності нумерації протоколів засідань, "предупреждение" і заява видані в листопаді та грудні, але їх номери 2 та 5, хоча ма­буть заднім числом правління ЖБК може надати облік свого лис­тування, як це було зроблене з перерахованими вище докумен­тами. Виходить, що засідання провадяться аж п'ять раз на рік, при цьому без будь-якої логічної системності. Тому прошу суд запропонувати представнику третьої особи надати саме зараз об­лік листування, а для спрощення цієї процедури прошу оголосити перерву та надаю для цього свій власний автомобіль.

238

Крім того, фіктивність цієї заяви можна підтвердити обліком заяв, що надійшли до ЖЕК....

Цікавим є й те, що ... не вміє однаково підписати три документи та в своєму прізвищі робить помилки. Так, у витягу з протоколу написано "Т...." (а.с. 92), а.с. 91 - "..." без букви Т. Все це свідчить про фальсифікацію документів та необхідність порушення кримі­нальної справи проти тієї особи, яка надала ці документи суду.

Стосовно розміру моральної шкоди, то з її обґрунтуванням по­годитись абсолютно неможливо через те, що:

• шість випадків залиття квартири відповідачки в судовому
  засіданні не було доведено;
  
• виклики швидкої допомоги не підтверджуються доказами;
  

- не простежується зв'язок між викликами швидкої допо­
моги та випадками затоплення квартири тощо.

Прошу врахувати, що мої заперечення та зустрічний позов були отримані позивачкою, але з приводу них будь-яких запе­речень або роз'яснень тощо в залі судового засідання не було. Ос­кільки вся ця справа сфабрикована позивачкою, вважаю є достатньо підстав для застосування до неї цивільно-правової від­повідальності у вигляді відшкодування завданої мені моральної шкоди, про яку мною зазначено в зустрічному позові.

Прошу також мій виступ у судових дебатах приєднати до мате­ріалів справи.

Додаток 13

До Оболонського райсуду м. Києва.

Гириченко Костянтин Геннаді-йович, який проживає за адре­сою: м. Первомайськ, вул. Кому­ністична, буд. 105, кв. 57 Тарнопольська Варвара Пет­рівна, яка проживає за адресою: м. Київ, пр. Героїв Космосу, буд. 17, кв. 22, ідентифікаційний номер 8565705927.

239

Фурса С. Я.. Цюра Т. В.

Докази і дока.іунапня у цивільному процесі


МИРОВА УГОДА СТОРІН

по справі за позовом про повернення завдатку у подвійному розмірі

Ми, Гириченко Костянтин Гсннадійович та Тарнопольська Варвара Петрівна, по цивільній справі про повернення завдатку у подвійному розмірі, що знаходиться на розгляді в Оболонському райсуді м. Києва, домовилися про наступне:

1. Тарнопольська В.П. зобов'язується до 11 липня 2005 року
   виплатити Гириченку К.Г. в рахунок повернення подвійної суми
   завдатку 65650 (шістдесят п'ять тисяч шістсот п'ятдесят) грн., що
   еквівалентно 13 000 доларів США. Будь-яких змін строків вико­
   нання, умов мирової угоди сторони не допускають, навіть з штраф­
   ними санкціями.
   
2. Сторони усвідомлюють, що затвердження умов мирової уго­
   ди призводитиме до закриття провадження у справі і неможли­
   вості повторного звернення до суду з тотожним позовом.
   
3. Сторони погодилися, що у разі невиконання Тарнополь-
   ською В. П. умов мирової угоди про повернення завдатку у добро­
   вільному порядку у встановлені угодою строки у розмірі 65650
   грн., що еквівалентно 13 000 доларів США, мирова угода має вва­
   жатися підставою для видачі судом виконавчого листа на повну
   суму заявленого Гириченком К.Г. позову, тобто на суму 106 000
   (сто шість тисяч) грн., що еквівалентно 20 000 (двадцяти тисячам)
   доларів США.
   
4. З моменту виконання умов мирової угоди Гириченко К. Г.
   будь-яких претензій до Тарнопольської В. П. по справі про стяг­
   нення подвійної суми завдатку за невиконання умов попереднього
   договору від 12.02.2005 р. мати не може. Свідченням виконання
   умов мирової угоди має стати передача коштів Тарнопольською
   В. П. 18 липня об 17 годині у приміщенні приватних нотаріусів
   Белової П. В. та Пульнєвої О. С, що розташоване у м. Києві по
   вул. Потсхіна 44, оф. 5, безпосередньо Гириченку К. Г. або його
   представнику - Фурману О. І., про що має бути посвідчена
   

240

нотаріусом відповідна заява. Оплату нотаріальних послуг здій­снює Гириченко К. Г. або його представник Фурман О. І.

Гирнченко К.Г. Тарноиольська В.П.

21 червня 2005 року.

Додаток 14. Зразок російського нотаріального акту - прото­колу допиту свідка. (Цей зразок наведемо для інформації дослів­но, але так не рекомендуємо робити!)

ПРОТОКОЛ ДОПРОСА СВИДЕТЕЛЯ

Город Москва, Российская Федерация, четырнадцатого фев­раля тысяча девятьсот девяносто седьмого года.

Я, Черкасова Марина Анатольевна, государственный нотариус 12-й Московской государственной нотариальной конторы на осно­вании статьи 35 Основ законодательства о нотариате Российской Федерации по просьбе гражданина Левина Якова Эдуардовича по делу о наследстве, открывшемся в Израиле в порядке обеспечения доказательств допросила свидетеля, гражданина Петраковского Иосифа Борисовича, 10 октября 1924 года рождения, прожива­ющего по адресу: г. Москва, ул. Фортуновская, д. 38, кв. 20.

Гр. Петраковский Иосиф Борисович предупрежден мною об ответственности за дачу заведомо ложных показаний и отказ от дачи показаний по статьям 307 и 308 Уголовного кодекса Российской Федерации, в подтверждение чего он поставил здесь свою подпись

(подпись Петраковского Иосифа Борисовича)

По существу поставленных вопросов гр. Петраковский Иосиф Борисович дал следующие показания:

241

Фурса С. Я.. Цюра Т. В.

Докази і доказування у цивільному процесі


Я, Петраковский Иосиф Борисович, проживал с 1935 года по I960 год в г. Львове вместе с моей матерью Петраковской Эльви-ной Борисовной. Девичья фамилия моей матери ■ Левина. У моей матери был родной брат - Левин Марк Борисович, который про­живал в г. Львове до 1940 года, а после уехал в США. По переписке мне известно, что у него в 1942 году родился сын - Левин Эдуард Маркович. В 1960 году умерла моя мать, и переписка с моим дядей прервалась. Были ли у моего дяди еще дети, мне не известно.

Все вышеизложенные показания были мне прочитаны, и я под­тверждаю, что все они записаны полно, правильно и точно, в чем я и подписываюсь.

(подпись Петраковского Иосифа Борисовича)

Зарегистрировано в реестре за №8-9L

Взыскано государственной, пошлины руб.

Государственный, нотариус Подпись.

Додаток 15. Проект нотаріально посвідченої заяви особи, яка подається до суду на підтвердження певних юридичних обставин, що можуть бути використані судом при вирішенні справи як офіційний письмовий доказ

Шевченківський районний суд м. Києва

Березового Віктора Івановича, 02.09.1935 року народження, паспорт СО 753892, вид. Поділь­ським РУ ГУ МВС України в м. Києві 28.10.2001р., що мешкає за адресою: м. Київ, вул. Мель­ника, буд. 20, тел. 435-61-52,

ЗАЯВА

Я, Березовий Віктор Іванович, заявляю Шевченківському ра­йонному суду м. Києва, що знаю Ланового Івана Павловича, як мого сусіда, що мешкає по вул. Мельника, буд. 21, кв. 2, з дня його народження.

242

Знаю точно, що будинок, в якому він зараз мешкає, був збудо­ваний на дві сім'ї. В одній половині будинку мешкала його рідна тітка Бродко Марія Данилівна з чоловіком Бродко Федором Ми­китовичем, у другій половині будинку мешкав батько Ланового Іваїга Павловича, Лановий Павло Данилович з його матір'ю Лано­вою Іриною Борисівною.

Особисто знаю, що другу половину будинку будував Лановий Павло Данилович, оскільки особисто бачив як ним привозилися матеріали, крився дах тощо. Входи в будинок з моменту будів­ництва були з різних боків та будинки з'єднані були лише спіль­ною стіною. Земельні ділянки були у кожної сім'ї власні, оскільки з моменту будівлі оброблялися окремо.

Я знаю зі спілкування з сусідами, що Лановий Павло Данило­вич та Бродко Марія Данилівна є рідними братом і сестрою.

В достовірність моєї заяви можу підтвердити тим, що в роки війни ми ие встигли евакуюватися а Києва через обставини, що склалися, і тому усі 777 днів окупації знаходилися у Києві.

Пояснення з моїх слів записані нотаріусом правильно, дані мною добровільно, без тиску, при здоровому розумі та пам'яті. Будь-яких обставин, які могли б вплинути на правдивість моєї заяви, не існує, а з Лановим Іваном Павловичем я перебуваю у добросусідських відносинах.

Нотаріусом мені роз'яснено, що мене як свідка може повторно допитати суд, що в заяві не можуть міститися відомості, які поро­чать честь і гідність громадян, та повідомив про наслідки пору­шення вимог статей 19, 23, 201 ЦК.

Підпис. U освідчу вальний напис нотаріуса.

20 березня 2004 року я, Грушко О. К., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, засвідчую справж­ність підпису гр. Березового Віктора Івановича, який зроблено в моїй присутності. Факти, викладені особою у зазначеній заяві, мною не перевірялися.

Особу гр. Березового В. І., який підписав документ, встанов­лено на підставі наданого паспорту. На момент засвідчення справжності підпису гр. Березового В. І., останній сам диктував власну заяву, але, за його словами, не міг поворушити ногами,

243

Фурса С. Я.. Цюра Т. В.

наркотичних засобів або алкогольних він не вживав. Зіниці у Бе­резового В. І. не розширені, він особисто прочитав заяву.

За словами його дружини, Березової В.І., яка здійснює за ним догляд, він паралізований з 1990 p., але пам'ять в нього добра і він усвідомлює значення своїх слів.

Справжність підпису на заяві засвідчено на дому за адресою: м. Київ, вул. Мельника, буд. 20.

Зареєстровано в реєстрі за №

Стягнуто плати за домовленістю.

Приватний нотаріус. Підпис, Печатка

Додаток 16. Перелік інститутів судових експертиз

Наша	Адреса	Телефон
1 Вінницьке відділення 1 Київського 1 ІД ІГН	21000. м. Вінниця, вул. Кірова. 1	(0432) 26-74-85
1 Волинське відділення - Львівського ІІДІС'І:	43(ХХ). и. Луцьк, вул. Червоного Хреста. 16	(03332)72-26-00
Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експерті	49000. м. Дніпропетровськ. Набережна Леніна. 17. офіс 361	(056) 726-54 00
Донецький науково-дослідним інспггуі судових експертиз (ДНДІСЕ)	83105. м. Донецьк, вул. Ливенко. 4	(0622)90-14-18
Київський науково-дослідний інспггуі судових експертиз (КНДІСЕ)	01023. м. Київ. вул. В Житомирська. 19	(044)272-21-91
Кіровоградське відділення Одеського НДІСЕ	25000. вул. Північна, 86	(0522) 55-82-72
Кримський науково-дослідний інститут судових експертиз	95001. м. Сімферополь, вул. Чехова. 55а	(0652) 27-55-78
Луганське відділення Донецького НДІСЕ	91047, м. Луганськ, вул. Оборонна, 34-а	(0642) 42-84-08
Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз (ЛНДІСЕ)	79004, м. Львів. Соборна площа, 7	(0322) 72-94-89