Cols=2 gutter=175> центр правових досліджень фурси

Вид материала

Документы

Содержание Заінтересована особа Фурса С. Я.. Цюра Т. В. ПОЗОВНА ЗАЯВА про захист прав споживача 211 Фурса С. Я.. Цюра Т. В.доказування Фурса С. Я., Цюра Т. В.

Подобный материал:

• Національна академія наук україни інститут економіко-правових досліджень, 283.11kb.
• Cols=2 gutter=47> пбоюл кошмак, 159.62kb.
• Cols=3 gutter=38> Список улиц г. Пскова, 135.43kb.
• Cols=2 gutter=47> Новосибирский государственный драматический театр, 132.78kb.
• Cols=2 gutter=24> 2004/№2 Засновники, 2407.74kb.
• Cols=2 gutter=99> I. Организаторы конференции, 311.66kb.
• Cols=2 gutter=24> 2005/№2 Засновники, 2193.94kb.
• Cols=3 gutter=155> 01. 09. 2008 г. Мебель для директора ООО «КонТек», 114.48kb.
• Cols=2 gutter=24> 2005/№4 Засновники, 2823.78kb.
• Cols=2 gutter=24> 2007/№3 Засновники, 2007.95kb.

' Архіа Замостянського райсуду и. Вінниці.

202

Авторами проаналізовані й інші сучасні позиції з цього при­воду, які можна звести до наступного:

• можливість громадян контролювати діяльність суду;
  
• виборців контролювати діяльність суду;
  

• встановлення причин, що породжують правопорушення, та
  їх попередження;
  
• можливість громадськості дізнатися, що відбувається в залі
  судових засідань, через що зросте довіра до суду через повне
  фіксування обставин справи.
  

Вважаємо, що крім перевірки дій судді, що випливає з можли­вості контролю за його діяльністю, виникне реальна можливість застосовувати кримінальну відповідальність до свідків, свідчення яких в багатьох випадках впливають на вирішення справ. Однак, встановити випадки вчинення злочинів, передбачених ст. 384 КК (завідомо неправдиве показання), буває дуже важко, оскільки секретарем судового засідання часто допускається "вільний" запис висловлювань суб'єктів цивільного процесу через те, що вони не володіють навичками стенографування. Тому в подальшому довес­ти факти завідомо неправдивого показання свідка або неправди­вого усного висновку експерта в суді, а також усного завідомо не­правильного перекладу, зробленого перекладачем, у таких самих випадках, буває дуже складно.

Крім того, поведінка деяких осіб під час судового засідання буває спрямованою проти судді або судового секретаря, а довести факти неповаги до суду через деякий час іноді не уявляється мож­ливим. Тому відеозаписи можуть суттєво допомогти суду у пору­шенні адміністративного провадження, а за певних умов й кримі­нального. У багатьох випадках для винесення обґрунтованого і законного рішення судді знадобиться "буквальний" аналіз мате­ріалів справи, але через неточність протоколів судових засідань із показань свідків або пояснень сторін зникають важливі обста­вини, на підставі яких суд в наступному вважав можливим вино­сити рішення по справі. Іноді громадяни самі ставлять під сумнів свої виступи в суді і вносять зауваження на протокол судового засідання, але рішення суду вже винесене і базується на певних висловлюваннях, якщо ж їх видозмінювати, рішення суду потре­буватиме уточнення. Тому при запровадженні звуко- і відеоза-

203

Фурси С. Я.. Цюра Т. В.

Докази і доказування у цивільному процесі


писів це положення дозволить фіксувати остаточні пояснення сторін, показання свідків, перевірити зміст протоколу судового засідання і обґрунтованість зауважень на нього.

Вважається доцільним існування як журналу судового засі­дання, так й одночасне фіксування цивільного процесу техніч­ними засобами. Крім того, є можливість встановити, що фіксу­вання цивільного процесу технічними засобами спрямоване не тільки на контроль за діяльністю суду, а й має позитивне значення для нього.

Однак, вважаємо необхідним конкретизувати випадки, коли звуко- і відеозаписи будуть "розшифровуватись" (за ч.5 ст.197 нового ЦПК - роздруковуватися) і інформація відображатиметься на паперових носіях. Під терміном "розшифровування" (роздру-кування) інформації мається на увазі можливість застосовувати для цієї мети комп'ютерну техніку.

Доцільними для розшифровки (роздрукуваиня) вважаються випадки, коли внесені суттєві зауваження на протокол (журнал) судового засідання, які можуть бути підставою для перегляду судового рішення, оскільки зроблені зауваження стосуються тих обставин, на підставі яких винесене судове рішення. У випадках порушення кримінальної справи проти осіб, зазначених в ст. 384 КК, потребуватиметься перевірка проколу (журналу) судового засідання та зафіксованого технічними засобами показання, а тому доцільною буде "розшифровка" певного фрагменту аудіо- або відеозапису.

Тому, на наш погляд, надалі неодмінно постане питання про повноваження особи по здійсненню роздрукування технічного за­пису судового засідання. Доцільно в цьому випадку надати пов­новаження по роздрукуванню зроблених записів лише судам апе­ляційної та касаційної інстанції. По-суті, відповідні записи можна порівняти з "чорним ящиком" на літаку, а тому вважати, що кожне судове рішення в наступному буде переглядатись і обо­в'язково з причин порушення процедури розгляду справи, це все одно як вважати, що кожний літак неодмінно колись впаде. Тому необхідність фіксування кожного судового процесу технічними засобами доцільно розглядати як потенційну можливість через деякий час встановити причини помилки судді, секретаря

204

судового засідання, зрозуміти причини, що спонукали свідка до дачі неправдивих показань, тобто досягти об'єктивності в роз­гляді цивільних справ. А тому, суду першої інстанції недоцільно займатись розшифровкою протоколів (журналів), а в разі вини­кнення неістотних зауважень на протокол (журнал) судового засі­дання достатньо прослухати його фрагмент в судовому засіданні, де будуть розглядатися такі зауваження (ст. 201 чинного ЦПК, ст. 199 нового ЦПК). Але слід зазначити, що у ч. 2 ст. 201чинного ЦПК передбачено, що зауваження на протокол судового засідання у разі незгоди головуючого з поданими зауваженнями розгляда­ються судовому засіданні. Але нині також вже має місце фіксація цивільного процесу технічними засобами, яка повинна знайти своє відображення у протоколі, а крім цього особа повинна мати можливість з нею ознайомитися. У чинному ЦПК відсутня проце дура ознайомлення осіб, які беруть участь у справі з технічним записом судового засідання, невідомо: чи здійснюється вона під контролем секретаря судового засідання чи безпосередньо у судо­вому засідання коли розглядаються зауваження на протокол судо­вого засідання. На відміну від чинного ЦПК ст.199 нового ЦПК закріплено положення про те, що особи, які беруть участь у справі мають право ознайомитися із технічним записом судового засідан­ня, журналом судового засідання та протягом семи днів з дня прого­лошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження що­до неповноти або неправильності їх запису. А виходячи із аналізу за ч. 2 даної норми можна дійти висновку, що головуючий одно­особово розглядає зауваження щодо технічного запису судового засідання та журналу судового засідання, без призначення судового розгляду зауважень та не повідомляє осіб, які брали участь у справі про час та місце судового засідання. Після розгляду зауважень він постановлює відповідну ухвалу. Така ухвала не підлягає оскаржен­ню окремо від рішення суду (ст. 293 нового ЦПК).

Не важко прогнозувати, що разом із запровадженням звуко- і відеозаписів в практику діяльності судів виникне потреба в тлума­ченні поняття записи на предмет їх відношення до матеріалів справи. В разі позитивної відповіді на це питання, особи, які бе­руть участь в справі, на підставі ст. 27 нового ЦПК клопотатимуть з приводу надання їм права на ознайомлення з такою інформа-

205

Фурса С. Я., Цюра Т. В.

Докази і дпки.іуішння у цивільному процесі


цією, а також вимагатимуть права "робити з них витяги, одержу­вати копії рішень, ухвал, постанов і інших документів". Крім до­даткових витрат на запровадження цих прав осіб, що беруть участь в справі, в практику, потребуватиметься й спеціальна про­цедура, оскільки особам необхідно забезпечувати право прослухо-вувати відповідні записи. Не важко уявити, що відбуватиметься, коли про реалізацію таких прав клопотатимуть одночасно декіль­ка осіб. При цьому, реально перевірити, в якому стані особи по­вертатимуть звукозапис фактично, без відповідної техніки, ис зможе навіть фахівець. Уст. 199 нового ЦПК зазначається тільки про те, що особи, які беруть участь у справі мають право ознайо­митися із технічним записом судового засідання, але яким чином таке ознайомлення повинно відбуватися у ЦПК нічого не сказано. У зв'язку з цим доволі цікавою є позиція В. Кривенка, який проаналізував навіть можливі з боку обслуговуючого технічні засоби персоналу випадки несанкціонованого втручання в діяль­ність таких засобів і сформулював основні вимоги до таких засобів запису, а саме:

• спроби відключення електроживлення мають блокуватись
  системою безперебійного живлення, а спроби можливих не­
  санкціонованих дій з боку секретаря суду (або будь-кого) —
  підтримкою автоматичного протоколу роботи;
  
• необхідно зробити так, щоб рівень технічної підготовки ви­
  конавців для роботи на ЦЗФСІІ, а саме секретарів засідань,
  відповідав досвіду використання «електропраски»;
  
• ЦЗФСП повинен мати усі відомі засоби запобігання втручан­
  ню в об'єктивність запису, які категорично виключили б
  можливість посилань, навіть, на теоретичну ймовірність
  монтажу. А саме: наявність механічного опломбування;
  енергонезалежні календар та годинник: фізична відсутність
  засобів редагування і вилучення записів; наявність елек­
  тронного підпису;
  
• наявність пристрою для швидкого копіювання записів на
  одноразові носії (диски). Якість записів має задовольняти
  в разі потреби вимогам фоноскопічного аналізу.²¹⁵
  

"* Кривенко В. Аудіозапис засідань - можливість змінити фіксування судового процесу. // Право України. - MS. - 2002. - С. 135-136.

206

Тому необхідно розкрити поняття "матеріали справи" і визначити особливе правове становище звуко- і відеозаписів. Краще завчасно передбачити відповідні обмеження щодо можливості громадян в приміщеннях суду прослуховувати і переглядати записи, ніж в нас­тупному розглядати численні скарги. Так, особам може бути надане право на платній основі лише знімати копії зі звуко- і відеозаписів, що має здійснюватись тільки спеціалістами суду і в тих випадках, коли справа розглядалась у відкритому судовому засіданні.

Враховуючи той аспект, що Україна не перша держава в світі, яка запроваджує відповідний спосіб фіксування цивільного про­цесу технічними засобами, буде корисним запозичення досвіду іноземних країн. Але з цього приводу в юридичній літературі недостатньо публікацій, хоча із прийняттям Конституції і запро­вадженням конституційних положень в ЦПК все більше виника­тиме випадків звернення громадян щодо реалізації їх прав в ци­вільному судочинстві. Це стосується як суду присяжних, так і повного фіксування цивільного і кримінального процесів техніч­ними засобами.

Тому заслуговує на увагу позиція, що втілення у життя пов­ного фіксування судочинства технічними засобами підтвердить незворотність демократичних перетворень у нашій державі, спря­мованих на надійний захист прав та свобод людини і громадя­нина.²" Більш того, міжнародні нормативні акти зумовлюють й інший аспект діяльності суду. Так, за принципом 9 Рекомендацій (84) 5 від 28 лютого 1984 р. Комітету міністрів (Департамент по правах людини Ради Європи) державам-членам відносно принци­пів цивільного судочинства, спрямованих на удосконалювання судової системи, можна виділити такий: "Судові органи повинні мати у своєму розпорядженні найсучасніші технічні засоби для того, щоб вони могли відправляти правосуддя найефективнішим чином, зокрема, шляхом полегшення доступу до різних джерел права, а також шляхом прискорення відправлення правосуддя" (принцип 9). Тому можна вважати, що для судочинства України принципи втілення технічних засобів є актуальними, що підтвер­джується й практикою.

"* Цюра Т. Проблеми фіксування цивільного процесу тгхшчиими засобами // Підпригміїи цтао. господарство 1 право. - 2002. - М7 - С 53 56

207

Дока.ш і Лока.іування у цивільному процесі

ДОДАТКИ

Автори в багатьох проектах процесуальних документів нама­галися бути лаконічними як і більшість фахівців, але на практиці це призводить до того, що усні заяви неповно або навіть невірно заносяться до протоколу судового засідання, що унеможливлює подальший захист прав громадян в апеляційній та касаційній ін­станціях. Тому наведені у додатках проекти процесуальних доку­ментів просимо сприймати не тільки як лаконічне викладення змісту клопотання або заяви, а й як спробу наперед висвітлити і обґрунтувати позицію по справі.

Додаток І. Проект позовної заяви, в якому закцентовано увагу на використаних для доведення певних обставин доказах

До Подільського райсуду м. Києва Заявник: Іванов Іван Іванович, що мешкає 04502, м. Київ, вул. Руданського, 5

Заінтересована особа: державна адміністрація Подільського району в м. Києві, 04050 м. Київ, вул. В. Вал , 24, тел. 235-66-66, 226-23-52.

ЗАЯВА

про встановлення юридичного факту

Я проживаю в будинку ... по вул. ...ум. Києві і користуюсь земельною ділянкою більше п'ятнадцяти років, але не маю

прямих прав на неї, а за ст. 6 перехідних положень Земельного
кодексу України я зобов'язаний до 01 січня 2005 року оформити
свої права на неї. Я вселився в цей будинок наприкінці 1986 року
за згодою всіх користувачів, але у 1988 році постало питання про
надання їм квартир. Я ж створив кооператив "..." в серпні 1988
року і взяв цю земельну ділянку в оренду після відселення ....
отже продовжував постійно користуватись земельною ділянкою
і сплатив належні гроші за будинок під знос. Але, як випливає із
моєї заяви до Подільського РВК, я просив надати земельну ділян­
ку з будинком у користування кооперативу "...", будинок на той
час ніхто не збирався зносити та рішення про його знос ніким не
готувалось, про що свідчить резолюція архітектора Подільського
р-ну на моїй заяві. Після цього, я особисто відремонтував будинок
і вклав особисті кошти та працю, що підтверджується наказом по
кооперативу № ... від 1989 року.

Отже, колишні мешканці будинку ..... .... ... і.... отримали від

держави квартири в рахунок погашення їх прав на будинок і додатково кошти від кооперативу "..." за нього, про що свідчить розписка, а також виписалися з цього будинку. Отже, вони не можуть претендувати на нього. Права ж власності на землю в них виникнути не могло, оскільки приватизація земельних ділянок на той час законодавством не передбачалась, а Декрет Кабінету Міністрів України "Про приватизацію земельних ділянок" був прийнятий лише 26.12.92 p., тобто після передачі рішенням По­дільського РВК земельної ділянки в користування кооперативу "...". Таким чином, на той час правом розпорядження на той буди­нок і землю вже володів Подільський РВК.

У цьому будинку з 1990 року проживає моя дружина .... та син

- Законність проживання у цьому будинку моєї дружина, сина

та моє може бути підтверджене показаннями свідків та довідкою зі школи, де навчався син. Я і моя сім'я протягом усього періоду добросовісно користувалися земельною ділянкою, покращували її стан, насаджували фруктові дерева, квіти, підвищували родю­чість ґрунту, забезпечували зрошувальну систему, при цьому до­тримувалися правил добросусідства та використовували землю за цільовим призначенням. Щодо відкритості, то до земельної ділянки мали доступ представники бюро технічної інвентаризації


208

209

Фурса С. Я.. Цюра Т. В.

Докази і доказування у цивільному процесі


(про це свідчить о<|юрмлення 22.09.92 р. технічного паспорту на будинок на моє ім'я), представники органів енергонягляду та во­допостачання, дільничий інспектор міліції тощо. За цією адресою я та моя сім*я стоїмо на медичному обліку у лікарні №... Поділь­ського району, отримуємо кореспонденцію тощо.

Оскільки я один із членів кооперативу добросовісно, відкрито і безперервно користувався будинком і земельною ділянкою, то ніхто з кооперативу, який припинив свою діяльність фактично 1992 року і остаточно розпався наприкінці 1994 року, претен­дувати на цю земельну ділянку і будинок не може. Рішенням ви­конкому Подільської райради №.... від ....88 року земельну ділян­ку надавалась у безстрокову оренду кооперативу "..." і в ньому не обумовлено заборону передачі права оренди іншим особам, а тому можна встановити, що я давно, особисто і постійно сплачую пода­ток за землю, воду, електроенергію та газ, що може бути підтвер­джене копіями платіжних документів на моє ім'я.

Цей юридичний факт мені необхідно встановити для того, щоб на підставі ст. 119 Земельного кодексу України поставити питан­ня про передачу земельної ділянки мені у власність.

Тому з урахуванням вищевикладеного і на підставі п. 4 ст. 93, 119 Земельного кодексу України статей 4,5, п. 4 статей 255, 271, ч. 2 ст. 273 ЦПК

ПРОШУ:

1. Встановити факт добросовісного, відкритого і безперервного
   користування ... земельною ділянкою, прилеглої до будинку ... по
   вул. ... в м. Києві, та самим будинком, який за ст. 119 Земельного
   кодексу зумовлюють моє право власності на землю та будинок;
   
2. Допитати свідків ..... яка мешкає вул. ... буд. .... ..... який
   

мешкає вул. Рудпнського буд. 1-а, кв. 9;

на предмет встановлення відомих їм обставин пов'язаних з во­лодінням, користуванням мною зазначеною земельною ділянкою та будинком.

ДОДАТКИ:

1. Копія заяви - 2 арк.
   
2. Копія квитанції про сплату державного мита;
   
3. Копія рішення виконкому Подільської райради №... від
   ....88 року ;
   

210

4. Копія довідки школи №....;
   
5. Копія заяви.
   
6. Копія технічного паспорту.
   
7. Витяг із статуту кооперативу "....".
   
8. Копії платіжних документів за землю - 4 аркуші;
   
9. Копія розписки: ....
   

Дата

Підпис

Додаток 2. Проект позовної заяви до "Укртелекому", в якому акцентується увага на необхідності доведення і, одночасно, дока­зування наявності правовідносин, які мали регламентуватися до­говором, та інших обставин

До Жовтневого райсуду м. Києва Позивач: Петренко Іван Івано­вич, який мені к лі : 02005 м. Київ, вул. Шутова, буд. 2 кв.5 Відповідач: Українське державне підприємство електрозв'язку "УКРТЕЛЕКОМ", адреса 252030, м. Київ, бул. Т. Шевченка. 18, тел: 225 -22-50, факс. 229-93-56. Орган державної влади та місце­вого самоврядування у порядку ст. 121 ЦПК : Жовтневе райвідді-лення Комітету по захисту прав споживачів, м. Київ пр. Пере­моги, 25, тел. 224-95-30.

ПОЗОВНА ЗАЯВА про захист прав споживача

Я є власником кв. 5 у буд. 2 по вул. Шутова у м. Києві.

Понад десять років тому мені за вказаною адресою був встанов­лений телефон. Цей телефон було встановлено адміністрацією "Укртелеком" як «приз» за те, що я перебував у черзі на телефон

211

Фурса С. Я.. Цюра Т. В.


доказування у цим.іьному процесі


понад шістнадцять років , а не на підставі договору. Нині я опи­нився у незахищеному стані, оскільки мої стосунки з відповіда­чем назвати чітко правовими важко, оскільки не існує договору і посилатись на взаємні права та обов'язки неможливо. Але я вва­жаю себе споживачем послуг відповідача на підставі того, що три­валий час сплачував за телефон не тільки за фактичні переговори, а й абонентську плату (копії рахунків додаються), а відповідач ці виплати приймав. До речі, фактично мене саме таким офіційно визнає й відповідач, оскільки конверт Центру обслуговування споживачів свідчить про спілкування зі мною та надання послуг (копія конверта додається до заяви). Тому до наших взаємовідно­син можна застосовувати Закон України "Про захист прав спожи­вачів".

Порушення моїх прав настало внаслідок необгрунтованої ви­моги відповідача оплатити рахунок за телефонні розмови з Йорда­нією, Саудівською Аравією, Бахрейном, Катаром, Нью-Джерсі (США) на суму в 526 гривень 70 копійок.

Я ніколи в цих країнах не був, родичів там не маю, сексом по теле­фону не займаюсь, відпочивати до зарубіжних країн не їздив тощо. Тому підстав для дзвінків, а тим більше тривалих, у мене немає.

Розмір суми, яка підлягає оплаті для мене є непомірно вели­кою, але мене більш бентежить моя особиста незахищеність як громадянина і споживача. У законодавстві передбачаються рівні умови сторін в договорах, в Законі України "Про захист прав спо­живачів" навіть надаються певні переваги споживачу, але реаль­ної захищеності в мене не існує. Так, пред'явивши претензію про оплату відповідач може, за його словами, відключити мій особис­тий телефон, він також може стягувати гроші в примусовому по­рядку, а я змушений виправдовуватись без відповідної захище­ності моїх прав і маю доводити той факт, що ні я, ні мої близькі не дзвонили по цьому телефону у вище-перераховані країни, що довести досить важко.

Тому я прошу суд розглянути мої аргументи як законослух­няного громадянина, що підтверджується постійним виконанням обов'язків користувача (квитанції щодо оплати додаються) і вирі­шити - чи повинен я оплачувати пред'явлений мені рахунок. Я як споживач телефонних послуг:

212

1. Сплачуючи абонентську плату маю стимулювати розвиток
   і вдосконалення телефонної мережі та, в першу чергу, своєї
   власної, але, при цьому, крім збільшення абонентської пла­
   ти не відчуваю поліпшення якості обслуговування;
   
2. Не існує ніяких заходів, за допомогою яких я можу пере­
   вірити правильність нарахування мені абонентської плати,
   я не можу контролювати кількість дзвінків не тільки поза
   межами Києва, айв його межах, які мені висувають до
   оплати, наприклад, як це здійснюється в електромережі;
   
3. Я нездатен, а відповідачем нічого не робиться щодо захисту
   телефонних мереж поза моєю квартирою;
   
4. Щодо несанкціонованих дзвінків, то мала місце велика
   кількість публікацій (публікація додається) у засобах масо­
   вої інформації та судових справ. Отже, цей факт можна роз­
   цінювати не тільки як загальновідомий і такий що не потре­
   бує доведення, а й як підставу для вжиття заходів до охорони
   прав телефонних абонентів. Але реально нічого не зміню­
   ється, про що свідчить моя справа та багатьох інших ко­
   ристувачів. Зручніше для відповідача "доводити", що
   користувачі самі винні в тих обставинах, у яких вони опи­
   нились;
   
5. Так, з п. 12 ст. 14 Закону України "Про захист прав спожи­
   вачів" випливає, що виготівник має доводити порушення
   мною (споживачем) правил користування телефоном, а не
   я. А я маю право брати участь у перевірці якості товару осо­
   бисто або через свого представника;
   
6. Як свідчить лист Д-12-15-90 від 31.03.2000 р. за підписом
   директора ЦММТТС .... що 23.02.2000 р. за обстеженням на
   місці несанкціонованих підключень до абонентських при­
   строїв і пошкоджень не виявлено, параметри лінії відпові­
   дають нормам метрологічного стандарту. Але ж як свідчить
   рахунок за послуги, розмови відбулись в проміжок часу з
   17 по 25 листопада 1999 року і сподіватись на те, що спеціа­
   ліст телефонної мережі виявить несанкціоновані підклю­
   чення для того, щоб замінити реального платника, на того
   якого потрібно шукати, немає підстав. З цього приводу я
   готовий оплатити проведення незалежної експертизи, яку
   

213

Фурса С. Я., Цюра Т. В.