Науково-практичної інтернет-конференції економічна політика країн єс 17 жовтня 2011 р., Донецьк м. Донецьк 2011 р. Ббк 65. 050. 11 Е 40
| Вид материала | Документы |
- Ренція «комплексне використанння природних ресурсів» (12 грудня 2011 року, м. Донецьк,, 2132.33kb.
- Де надруковано. Видавництво Вид роботи учб, 290.21kb.
- Всеукраїнська федерація «спас» запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада, 3474.89kb.
- Матеріали конференції будуть розміщені на web-ресурсі науково-практичних конференцій, 235.13kb.
- Програма ІІ міжнародної науково-практичної інтернет-конференції Аграрна наука ХХІ століття, 297.6kb.
- За загальною редакцією, 1428.32kb.
- Аспірантів та студентів які беруть участь у роботі Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції, 4521.97kb.
- Управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності / Матеріали ІІІ, 4064.21kb.
- Матеріали ХVII міжнародної науково-практичної конференції удвох частинах Ч. I харків, 6941.25kb.
- Матеріали ХVII міжнародної науково-практичної конференції удвох частинах Ч. II харків, 5512.68kb.
Митно-тарифне регулювання ЗТ України
Вступ. За умов формування ринкової моделі господарювання значно підвищується роль економічних важелів регулювання економічної системи. Всі сучасні національні економіки є відкритими, тому відчувають на собі глобальний вплив світової конкуренції, а відтак, для збереження та захоплення позицій на світовому ринку кожна країна має застосовувати комплекс заходів, спрямованих на регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Ці заходи обов’язково включають у себе митно-тарифне регулювання, яке, з одного боку, безпосередньо впливає на показники експорту та імпорту, а з іншого –прямо чи опосередковано визначає основні економічні параметри національних економік, динаміку й тенденції зміни обмінних курсів.[1]
Митно-тарифне регулювання виконує дві функції:
1. Протекціоністську (захист вітчизняних товарів від іноземної конкуренції).
2. Фіксальну (поповнення державного бюджету).
Шляхом використання засобів митнотарифного регулювання держава може впливати на конкурентне середовище на внутрішньому ринку.
Встановлюючи ліберальний режим для певних видів імпортних товарів,створюються однакові умови як для вітчизняних, так і для зарубіжних виробників, і навпаки, вводячи імпортне мито на певний перелік товарів, держава робить подібні вітчизняні товари більш конкурентоспроможними.
Рівень митного обкладення сировини також істотно впливає на конкурентоспроможність відповідного напівфабрикату і кінцевого готового виробу. Зниження мита на менш оброблені товари більшою мірою, ніж на оброблені, веде до посилення тарифного захисту відповідних ринків готових виробів. Однією з цілей застосування імпортного мита є регулювання конкурентного впливу іноземних товарів на ринок України з метою встановлення добросовісної конкуренції.[1]
Актуальним на сьогодні є розкриття стану та перспектив удасконалення митно-тарифного регулювання ЗТ України.
Ставки Митного тарифу України є єдиними для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності, організації господарської діяльності та територіального розташування, за винятком випадків, передбачених цим Законом.
Установлення нових та зміна діючих ставок увізного мита, визначених Митним тарифом України, здійснюються Верховною Радою України шляхом прийняття законів України з урахуванням висновків Кабінету Міністрів України та рішень Митно-тарифної ради України.
Ставки вивізного (експортного) мита нараховуються на товари та інші предмети при їх вивезенні за межі митної території України та встановлюються окремими законами, прийнятими Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України та з урахуванням рішень Митно-тарифної ради України.[2]
З метою вдосконалення регуляторної політики держави, зменшення податкового навантаження, встановлення прозорих умов здійснення зовнішньоекономічної діяльності, забезпечення стабільності на споживчому ринку, а також на виконання міжнародних зобов’язань у рамках переговорного процесу щодо вступу України до Світової організації торгівлі, зафіксованих Консолідованою тарифною пропозицією, Урядом було внесено зміни до Митного тарифу України, якими зменшено розмір ставки ввізного мита на екзотичні фрукти, взуття, білизну, постільну білизну,побутову техніку, телевізори, всього на 317 товарних підкатегорій та усунення надмірної диференціації ставок ввізного мита на товари 25–96 груп УКТЗЕД (продукція хімічної, легкої, металургійної, машинобудівної промисловості тощо).
Ще одним прикладом застосування заходів митно-тарифного регулювання з метою регулювання конкурентного середовища є зміни ставок мита, запроваджені Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Єдиний митний тариф” від 15.04.2008 р., відповідно до якого:
– створено рівні умови оподаткування цукрової продукції українського походження та походження з інших країн й урегульовано питання оподаткування вітчизняних товарів за пільговими ставками ввізного мита;
– запроваджено оподаткування цукру та цукровмісних товарів українського походження, що ввозяться на митну територію України;
– створено рівні умови оподаткування для товарів, що вироблені з давальницької сировини іноземного замовника та реалізуються на митній території України без вивезення за кордон.[1]
Висновки. Багатоплановість і специфіка впливу митного тарифу на розвиток зовнішньоторговельних відносин та економіки країни в цілому вимагають виваженого підходу до визначення рівні ставок митного тарифу та
врахування при цьому всієї сукупності можливих економічних, політичних та соціальних наслідків. Отже, при розробці змін до митного тарифу слід детально аналізувати кон’юнктуру товарного ринку України, рівень розвитку різних галузей економіки.
Література
1. Івашина О.Ф. Митно-тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в умовах економічної конкуренції [Електронний ресурс] – Режим доступу:
gov.ua/portal/Soc_Gum/Dtr_ep/2010_2/files/EC210_20.pdf
2. Проект Закону України “Про митно-тарифне регулювання в Україні” конкуренції [Електронний ресурс] – Режим доступу:
.gov.ua/civic/control/uk/discussion/ovv/project;jsessionid=8FEB3A7D89B93A152FDD385C0DDEBAC6?project_id=119859
Ярова О., ДонНУЕТ
АНАЛІЗ МІСЦЯ УКРАЇНСЬКОЇ ІТ ПРОДУКЦІЇ НА СВІТОВОМУ РИНКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Початок третього тисячоліття характеризується кардинальними змінами у різних сферах життя. Це стосується політичних та економічних перетворень, а також ряду інших, що помітно впливають на рівень життя населення у світі. Суспільство, в якому на перший план завжди виходили успіхи в промислових технологіях, стало приділяти першочергову увагу інформаційним технологіям. У розвинутих країнах питома вага інформаційного сектора визначає ступінь ефективності економіки загалом, галузь інформаційних технологій утворює найдинамічніший сектор економіки у США, Німеччині, Японії. Тобто, в процесі визначення рівня ефективності функціонування економіки України, аналіз місця української ІТ продукції на світовому ринку є одним з ключових моментів. Увагу цьому питанню в своїй науковій та практичній діяльності приділяли Ю. Бажал, В.Білозубенко, Я.Жаліло, Ю. Пероганич, Л.Самосьонок В. Семиноженко та ін.
Вітчизняний ІТ-сектор має колосальний потенціал зростання і конкурентоспроможності. За даними Державної служби статистики України на 2011 р., у сфері інформатизації працює 3119 підприємств, основним видом діяльності яких є надання послуг у сфері інформатизації. З них, за оцінками профільних асоціацій, близько 2000 компаній спеціалізуються на розробці програмної продукції. Кількість ІТ-спеціалістів в Україні на кінець 2010 р. склала близько 215 тис. осіб, з них понад 20 тис. - сертифіковані висококласні програмісти, які працюють на експорт [1].
Стан українського ринку інформаційних технологій знаходиться в залежності від рівня інформатизації вітчизняного суспільства та економіки в цілому. Ступінь інформатизації світових лідерів у 2010-2011 рр. наведено у табл. 1. З даних табл. 1 можна зауважити, що за рівнем інформатизації економіки Україна поступається таким державам з розвинутою економікою, як Великобританія, Швеція, Німеччина. Проте Україна рухається вперед, вже залишивши позаду такі країни, як Молдова, Киргизія, Румунія.
За результатами дослідження Gartner, Inc. (провідної світової дослідницької і консалтингової компанії у сфері інформаційних технологій), Україна входить до п’ятірки світових лідерів за обсягами експорту програмної продукції, поступаючись Індії, Китаю, Росії, і випереджаючи Бразилію. П’яте місце означає приблизно 1% від загального обсягу світового ринку програмного забезпечення. У 2010 р. виручка українських компаній від експорту програмного забезпечення склала близько 1 млрд. дол., річний обсяг ринку програмування на експорт Індії склав 34 млрд. дол., Китаю - 28 млрд. дол., Росії - 2,65 млрд. дол. ІТ сектор сьогодні є безперечним лідером за темпами річного зростання [2]. За оцінками Державної служби статистики до 2015 р. обсяг експорту програмного забезпечення може сягнути 5 млрд. дол., що співставно, наприклад, з доходами від експорту металургійної продукції [1].
Таблиця 1 - Узагальнені характеристики рівня інформатизації на 2010-2011 рр.[3]
| № п / п | Країна | Сукупний показник по ІТ | Сукупний показник по НДР | Індекс душового ВВП |
| Розвинені країни | ||||
| 1. | Великобританія | 0,579 | ≈0,352 | 0,889 |
| 2. | Швеція | 0,677 | ≈0,651 | 0,965 |
| 3. | Нідерланди | 0,623 | 0,457 | 0,891 |
| 4. | Канада | 0,568 | ≈0,260 | 0,766 |
| 5. | США | 0,647 | ≈0,577 | 1 |
| 6. | Німеччина | 0,416 | 0,382 | 0,833 |
| 7. | Франція | 0,349 | ≈0,382 | 0,850 |
| 8. | Фінляндія | 0,500 | 0,643 | 0,897 |
| Постсоціалістичні країни | ||||
| 1. | Польща | 0,117 | 0,051 | 0,159 |
| 2. | Словаччина | 0,178 | 0,112 | 0,191 |
| 3. | Литва | ≈0,164 | 0,073 | 0,174 |
| 4. | Латвія | ≈0,223 | 0,084 | 0,148 |
| 5. | Чехія | 0,197 | 0,145 | 0,263 |
| 6. | Угорщина | 0,128 | 0,167 | 0,250 |
| 7. | Естонія | ≈0,420 | 0,114 | 0,217 |
| 8. | Росія | 0,039 | 0,123 | 0,101 |
| 9. | Болгарія | 0,068 | 0,063 | 0,078 |
| 10. | Україна | 0,022 | 0,067 | 0,034 |
| 11. | Киргизія | ≈0,014 | 0,091 | 0,011 |
| 12. | Молдова | ≈0,035 | 0,054 | 0,015 |
| 13. | Румунія | 0,077 | 0,035 | 0,085 |