Тема 1 Теоретичні аспекти бюджетного менеджменту

Вид материала

Документы

Содержание 4. Оформлення результатів ревізії

Подобный материал:

• 1. Менеджмент як наука, мистецтво та практика, 64.03kb.
• 1. Теоретичні та практичні аспекти обліку, аудиту І аналізу довго термінових активів, 90.88kb.
• Г. М. Доброва Грига В. Ю. Теоретичні та практичні аспекти використання наукових результатів, 1646.71kb.
• 1. Теоретичні аспекти колективу як об’єкту управління, 98.15kb.
• Олефір Леонід Олексійович, перший заступник начальника головного управління освіти, 145.45kb.
• 1 теоретична частина. Теоретичні аспекти організації обліку й аудиту кредитних операцій, 1747.45kb.
• План Вступ. Теоретичні аспекти підприємств з іноземним капіталом. Соціально-економічні, 297.65kb.
• План. Вступ Постановка проблеми. Результати. Основні положення нормативної бази щодо, 142.14kb.
• 1 Поняття, сутність інформації, 50.21kb.
• 1 Перекладацькі трансформації як складова частина адекватного перекладу, 1464.08kb.

3. Методи бюджетного контролю


До методів бюджетного контролю належать :

• документальна перевірка;
  
• камеральна перевірка;
  
• економічний аналіз;
  
• обстеження;
  
• ревізія.
  

Найбільш поширеними методами бюджетного контролю є перевірка і ревізія. Перевірка – обстеження та вивчення окремих сторін фінансово-господарської діяльності підприємства, організації, установи або їх підрозділів. Камеральна перевірка здійснюється в податкових органів на підставі подано підприємством, організацією чи установою відповідної документації. Документальна перевірка передбачає перевірку документів бухгалтерського обліку та звітності, інших документів щодо діяльності підприємства безпосередньо на підприємстві, в організації чи установі.

Ревізія – це система контрольних дій, які спрямовані на всебічну перевірку фінансово-господарської діяльності підприємства, організації, установи, а також роботи фінансових органів щодо складання і виконання бюджету з метою встановлення законності проведених операцій, дотримання фінансової дисципліни, порядку і правил організації обліку та достовірності звітності.

Ревізії класифікують за такими ознаками:

1. Повнотою охоплення діяльності об’єкту, що ревізується:
   
   • повні;
     
   • часткові;
     
   • тематичні;
     
   • комплексні.
     
2. Ступенем охоплення даних фінансово-господарських операцій:
   

• суцільні;
  
• вибіркові.
  

1. Способом організації:
   

• планові;
  
• позапланові;
  
• додаткові;
  
• повторні.
  

1. Видами джерел даних, які є базою ревізії:
   

• документальні;
  
• фактичні.
  

Повна ревізія передбачає перевірку всіх сторін фінансово-господарської діяльності об’єкта контролю. Часткова ревізія – перевірка тільки окремих видів господарських операцій або окремих напрямів діяльності підприємств, організацій й установ. Тематична ревізія – це перевірка однотипних установ та організацій по окремих спеціальних питаннях. Комплексна ревізія дозволяє глибше вивчити широке коло питань, які характеризують усі ланки і сторони господарської діяльності підприємства, організації чи установи.

При суцільній ревізії перевіряються усі документи, які характеризують фінансово-господарської діяльності підприємства, організації, установи, починаючи від останньої ревізії. При вибірковій ревізії перевіряються лише деякі документи або всі документи, але за певний проміжок часу. Якщо в процесі вибіркової ревізії виявляються порушення фінансової дисципліни, то проводиться суцільна перевірка всіх документів, які відносяться до фінансової діяльності об’єкта контролю.

Планову ревізію проводять у відповідності з планом контрольно-ревізійної роботи органів контролю. Позапланова ревізія – це ревізія, яку проводять за спеціальним завданням організацій вищого рівня або за вимогою органів суду та прокуратури. Додаткова ревізія проводиться тоді, коли при проведенні першої ревізії не повністю встановлені факти порушень при здійсненні фінансово-господарської діяльності. Повторна ревізія проводиться після планової, щоб перевірити, як підприємство чи установа усуває недоліки, зазначені в акті ревізії.

Документальна ревізія полягає в тому, що всі господарські операції перевіряють по тих документах, які в бухгалтерському обліку є основою для бухгалтерських записів. У процесі документальної ревізії перевіряється наявність і достовірність первинних документів, правильність оформлення і своєчасність їх обліку, законність видатків, відповідність їх планам та ефективність їх використання.

При фактичній ревізії перевіряють фактичну наявність коштів і матеріальних цінностей, вивчають фактичний стан об’єктів, які перевіряються, по їх наявності в натурі, їх відповідність даним бухгалтерського обліку. Фактична ревізія реалізується за допомогою таких методів, як інвентаризація, експертна оцінка обсягів і якості виконаних робіт, обстеження тощо.

Ревізії, які проводяться Державною Контрольно-ревізійною службою, здійснюються в організаціях та установах не частіше одного разу на рік і не рідше одного разу на два роки.

Основними завданнями ревізії фінансових органів і органів Державного казначейства є:

• перевірка дотримання чинних законодавчих актів щодо виконання бюджетів відповідних рівнів;
  
• ревізія поточного рахунку відповідного бюджету, позабюджетних і валютних коштів органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування;
  
• перевірка правильності витрачання коштів на утримання фінансових органів, органів Державного казначейства, апарату відповідних державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
  

Основними завданнями ревізії бюджетних установ є:

• перевірка дотримання бюджетної дисципліни;
  
• перевірка правильності планування і використання бюджетних коштів;
  
• перевірка правильності зберігання грошових коштів і матеріальних цінностей;
  
• перевірка правильності ведення бухгалтерського обліку і складання звітності;
  
• перевірка законності утворення та ефективності використання позабюджетних коштів.
  

Ревізії і перевірки проводяться на основі піврічних планів Головного Контрольно-ревізійного управління, затверджених його Колегією; Контрольно-ревізійного управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, затверджених Головним Контрольно-ревізійним управлінням України; Контрольно-ревізійних відділів у районах, містах і районах у містах, затверджених Контрольно-ревізійним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

Контрольно-ревізійний процес здійснюється у декілька етапів. Перший етап – це підготовка до проведення ревізії. На цьому етапі здійснюється отримання розпорядження на проведення ревізії та складання програми ревізії та підготовка до її проведення.

На другому етапі, який безпосередньо передбачає організацію роботи на місці ревізії, проводиться інвентаризація грошових коштів, матеріальних цінностей і цінних паперів, обстеження об’єтку ревізії та розробляються оперативні заходи щодо усунення недоліків, здійснюється документальна перевірка операцій відповідно до розробленою програми ревізії та систематизуються матеріали ревізії і узгоджуються результати контролю.

На третьому етапі складається акт ревізії. На четвертому етапі здійснюється реалізація матеріалів ревізії. Це відбувається за допомогою обговорення результатів ревізії на об’єкті контролю, розгляду матеріалів ревізії і прийняття рішень та контролю за виконанням прийнятих рішень.

При проведенні ревізій установ і організацій, що фінансуються з бюджету, слід перевірити:

1. правильність складання і виконання кошторису доходів і видатків;
   
2. законність і обґрунтованість передбачених у кошторисі видатків;
   
3. правильність списання на витрати грошових коштів і матеріальних цінностей по кожній статті кошторису, належність належно оформлених бухгалтерських документів;
   
4. під час проведення ревізії здійснюється вибіркова інвентаризація продуктів, устаткування, обладнання та інвентарю;
   
5. цільове використання коштів, одержаних з бюджету;
   
6. законність формування та правильність використання спеціальних коштів;
   
7. дебіторська і кредиторська заборгованість;
   
8. стан бухгалтерського обліку і звітності, їх достовірність.
   

4. Оформлення результатів ревізії


За результатами документальної ревізії ревізором складається акт ревізії. Акт – двохсторонній документ, в якому знаходять відображення наслідки ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства організацій, установ та роботи фінансових органів щодо складання і виконання бюджету, наводиться перелік фактів виявлених порушень і додаткових резервів збільшення доходів та скорочення витрат.

Існує два види актів – проміжні і загальні. Проміжні акти складають за результатами інвентаризації коштів та товарно-матеріальних цінностей, розрахунків з дебіторами і кредиторами, контрольного запуску сировини у виробництво, ревізії кас. Ці акти підписуються ревізорами та посадовими особами, які відповідають за ту ділянку, де здійснюється перевірка.

Загальний акт складається після закінчення ревізії. Акт підписується керівником ревізійної групи та головним бухгалтером підприємства організацій, установ, де була проведена ревізія. Факти, наведені у проміжних актах, відображаються у загальному акті.

Умовно акт складається з трьох частин: загальної частини, основної частини, де відображаються результати виробничо-фінансової діяльності та виконання кошторису, і третьої частини, де відображені результати бухгалтерського обліку і аудиту.

У загальній частині акту зазначається:

• підстава для проведення ревізії, склад ревізійної групи і тема ревізії;
  
• повна назва підприємства організацій, установ та її підпорядкованість;
  
• за який термін діяльності даного підприємства організацій, установ проведено ревізію, дати початку і закінчення ревізії;
  
• коли і ким проводилася попередня ревізія, чи усунено виявлені нею порушення, і які види перевірок проводилися після останньої ревізії.
  

У другій частині акту відображається:

• перелік основних показників виробничої програми за 1-2 роки та результати їх виконання;
  
• аналіз фінансових результатів або виконання кошторисів;
  
• факти порушень або зловживань, підтверджені документально;
  
• результати ревізії кас і касових операцій;
  
• результати ревізії операцій за рахунками у банках та інших коштів;
  
• результати ревізії розрахунків з оплати праці і соціального страхування;
  
• результати ревізії зберігання і руху матеріальних цінностей.
  

Третя частина акту передбачає аналіз стану бухгалтерського обліку і достовірності наданих звітів.

Загальний акт підписується особами, які брали участь у проведенні ревізії, та керівником і головним бухгалтером об’єкту ревізії.

Акт ревізії складається у трьох примірниках, які подаються ревізуючому органу, установі контролю вищого рівня та останній примірник залишається на підприємстві, в організації чи установі, де проводилася ревізія. Після цього ревізор у 15-денний термін готує проект обов’язкових вимог щодо усунення виявлених порушень. За результатами ревізії готують наказ або інше рішення.