Тема 1 Теоретичні аспекти бюджетного менеджменту

Вид материалаДокументы

Содержание


Тема 5 Організація виконання бюджету
2. Виконання доходної частини бюджету
3. Виконання видаткової частини бюджету
Фінансовий орган Установа банку
4. Система міжбюджетних відносин
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8

Тема 5

Організація виконання бюджету




  1. Поняття та принципи виконання бюджету.
  2. Виконання доходної частини бюджету.
  3. Виконання видаткової частини бюджету.
  4. Система міжбюджетних відносин.


1. Поняття та принципи виконання бюджету


Виконання бюджетів – це забезпечення своєчасного і повного надходження запланованих доходів в цілому, за кожним джерелом, а також своєчасного, повного і безперервного фінансування передбачених бюджетом заходів..

Участь у виконанні бюджетів беруть підприємства, організації та установи усіх форм власності, а також фізичні особи, які пов’язані з доходами та видатками бюджетів.

Основними принципами виконання бюджетів є:
  1. Забезпечення повного і своєчасного надходження доходів в цілому і за кожним джерелом окремо.
  2. Фінансування заходів у межах затверджених у бюджеті сум протягом бюджетного року.
  3. Надання бюджетних коштів за умови виконання кожним підприємством, організацією та установою планових завдань з урахуванням раніше виділених бюджетних коштів.
  4. Фінансування юридичних осіб тільки з одного бюджету.
  5. Дотримання режиму економії у витрачанні трудових та природних ресурсів і матеріальних коштів.
  6. Забезпечення ефективного контролю за правильністю використання бюджетних коштів.
  7. Дотримання на підприємствах і в організаціях бюджетної сфери державної планової та фінансової дисципліни.

Загальне керівництво щодо виконання бюджету покладається на Кабінет Міністрів України. Кабінет Міністрів України організовує виконання бюджету держави через Міністерство фінансів України, міністерства, відомства, інші органи виконавчої влади, уряд Автономної Республіки Крим, місцеві виконавчі органи.

Держаний бюджет України виконується за розписом доходів і видатків з поквартальним розподілом, який складається Міністерством фінансів України відповідно до показників даного бюджету.


2. Виконання доходної частини бюджету


Органами, які забезпечують виконання доходної частини державного бюджету України є:
  1. Міністерство фінансів України, яке організує виконання доходної частини бюджету і здійснює контроль за його виконанням.
  2. Органи Державного казначейства України перевіряють правильність зарахування доходів відповідно до кодів бюджетної класифікації та ведуть бухгалтерський облік доходів.
  3. Податкова адміністрація України здійснює контроль за правильністю і своєчасністю розрахунків з бюджетом усіх платників податків, зборів і платежів.
  4. Установи банківської системи здійснюють приймання, зберігання та перерахування доходів.

Розпис доходів і видатків республіканського бюджету Автономної Республіки Крим складає Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, обласних, міських, міст Києва і Севастополя, бюджетів - фінансові управління обласних і міських державних адміністрацій, районних, сільських, селищних бюджетів – фінансові відділи відповідних виконавчих органів. Бюджетний розпис складають на рік з помісячною розбивкою.

Виконання доходної частини місцевих бюджетів забезпечується наступними органами:
  1. Фінансовими управліннями обласних і міських державних адміністрацій та фінансовими відділами відповідних виконавчих органів, які перевіряють правильність зарахування доходів відповідно до кодів бюджетної класифікації та ведуть бухгалтерський облік доходів.
  2. Податковими адміністраціями й інспекціями України, які здійснюють контроль за правильністю і своєчасністю розрахунків з бюджетом усіх платників податків, зборів і платежів.
  3. Установами банківської системи, які здійснюють приймання, зберігання та перерахування доходів.

Приймання доходів від підприємств й організацій здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунків платників на рахунки бюджету у безготівковому вигляді в установах банківської системи за допомогою платіжних доручень, які виписують самі платники. Приймання коштів від населення у готівковому вигляді оформляють квитанцією-повідомленням. Квитанція залишається у платника, а повідомлення – в установі, яка приймає платіж.

У процесі виконання бюджету держави у самостійну сферу виділяють касове його виконання. Під касовим виконанням бюджету слід розуміти організацію і здійснення розрахунково-касових операцій щодо виконання бюджету відповідного рівня.

Існує три системи касового виконання бюджету:
  1. Банківська системи касового виконання бюджету передбачає відкриття рахунків для виконання бюджету в установах банківської системи.
  2. Казначейська системи касового виконання бюджету передбачає відкриття та ведення рахунків для виконання бюджету в органах Державного казначейства.
  3. Змішана системи касового виконання бюджету передбачає можливість відкриття та ведення рахунків для виконання бюджету як в установах банківської системи, так і органах казначейства

До 1993 року в Україні діяла банківська системи касового виконання бюджету. З 1993 року почалася поступова перебудова касового виконання бюджету. Після утворення Державного казначейства у 1995 році, з 1 квітня 1997 року була запроваджена казначейська системи касового виконання бюджету. Тепер касове виконання бюджету здійснюється за змішаною системою – через установи НБУ та уповноважених банків і органи Державного казначейства.

Діюча системи касового виконання доходної частини державного бюджету України передбачає відкриття відповідних рахунків, на яких акумулюються кошти державного бюджету. Розподіл загальнодержавних доходів здійснюється органами Державного казначейства. За платіжними дорученнями останніх установи уповноважених банків перераховують кошти з рахунку “Кошти бюджету України до розподілу Державним казначейством України” (балансовий рахунок № 3502 в установах НБУ, та балансовий рахунок № 2502 в установах уповноважених банків) на рахунки з обліку доходів державного бюджету, відкритих на балансових рахунках № 3510 і 2510 “Кошти Державного бюджету України” відповідно в установах НБУ та уповноважених банків; рахунки, відкриті на ім’я фінансових управлінь на балансових рахунках в установах НБУ № 3500 та в установах уповноважених банків № 2500 “Кошти бюджетів України до розподілу” з метою подальшого їх розподілу між рівнями місцевих бюджетів.

Також на ім’я Державного казначейства в регіональних управління НБУ для обліку коштів для перерахування їх центральному апарату Державного казначейства України відкриваються спеціальні транзитні рахунки.. Установи комерційних банків щодня перераховують суми, які надійшли на рахунок державного бюджету, регіональним управлінням НБУ, які, в свою чергу, перераховують відповідні суми Операційному управлінню НБУ.

Щодня в банківських установах автоматично здійснюється перерахування з рахунків № 3510 в установах НБУ та № 2510 в установах уповноважених банків “Кошти Державного бюджету України” на рахунки № 3513 і 2513 відповідно в установах НБУ та уповноважених банків “Кошти Державного казначейства України”, з яких здійснюється фінансування витрат.

Для акумуляції коштів місцевих бюджетів у банківських установах на балансових рахунках № 354 в установах НБУ та № 254 в установах уповноважених банків “Кошти місцевих бюджетів” відкриваються наступні рахунки № 3540 та 2540 “Кошти бюджету Автономної Республіки Крим”, рахунки № 3541 і 2541”Кошти обласних бюджетів” та рахунки № 3542 і 2542 “Кошти районних, міських, сільських і селищних бюджетів” відповідно в установах НБУ та уповноважених банків.

На зазначених рахунках відкривається основний поточний балансовий рахунок фінансового органу Міністерства фінансів України по відповідному місцевому бюджету. З цього ж рахунку бюджетні кошти перераховуються на бюджетні рахунки розпорядників коштів, з яких і здійснюється фінансування відповідних бюджетних установ та заходів.


3. Виконання видаткової частини бюджету


Мета виконання видаткової частини бюджету полягає у фінансуванні заходів, затверджених у бюджеті протягом бюджетного року.

Фінансування бюджету – це перерахування коштів на поточні реєстраційні бюджетні рахунки розпорядників коштів з єдиного казначейського рахунку або рахунку місцевого бюджету, які відкриті в банківських установах та органах Державного казначейства України.

Касове виконання державного бюджету по видатках здійснюється органами Державного казначейства в межах асигнувань, передбачених у державному бюджеті відповідним розпорядникам коштів та надходження на єдиний казначейський рахунок державного бюджету. Фінансування здійснюється шляхом проведення платежів безпосередньо на користь суб’єктів господарської діяльності, які виконали роботи та надали послуги розпорядникам бюджетних коштів. Це фінансування здійснюється на підставі розпису доходів і видатків державного бюджету.

Міністерство фінансів України у двохтижневий термін після опублікування у пресі Закону України “Про Державний бюджет України” на бюджетний рік передає затверджений розпис доходів і видатків державного бюджету за головними розпорядниками бюджетних коштів Головному управлінню Державного казначейства.

Фінансування та оплата витрат проводиться органами Державного казначейства при наявності даних про мережу установ, підприємств і організацій та на підставі затверджених кошторисів доходів і видатків. Кошторис доходів і видатків бюджетної установи є основним документом, який визначає загальний обсяг, цільовий напрямок і поквартальний розподіл коштів.

Фінансування з бюджету може здійснюватися відповідно до двох схем.

Фінансовий орган




Установа банку









Головний розпорядник коштів



Другорядний розпорядник коштів



Розпорядник коштів ІІІ ступеня

Розпорядник коштів ІІІ ступеня

Рис. 6. Схема 1 фінансування з бюджету


При фінансуванні з бюджету за цією схемою (рис.6) фінансові органи пов’язані з головними розпорядниками коштів, яким в установах банків відкривається два бюджетні рахунки: один – на видатки установи, інший – для переказу підвідомчим установам і на централізовані видатки.

Інша схема фінансування з бюджету має такий вигляд:


Фінансовий орган вищого рівня


Установа банку

Головний розпорядник коштів






Фінансовий орган середнього рівня


Установа банку

Другорядний розпорядник коштів






Фінансовий орган базового рівня


Установа банку

Розпорядник коштів ІІІ ступеня




Рис. 7. Схема 2 фінансування з бюджету


У процесі фінансування з бюджету за даною схемою фінансові органи пов’язані з розпорядниками коштів трьох ступенів, кожному з яких відкриваються реєстраційні рахунки у відповідних фінансових органах.

Реєстраційні рахунки – це рахунки, які відкриваються в органах Державного казначейства розпорядниками та одержувачам коштів державного бюджету для обліку операцій за коштами загального фонду бюджету.

Фінансування з бюджету здійснюється через банківські установи, які визначені Кабінетом Міністрів України та Національним банком України. До уповноважених банків належать: Державний експортно-імпортний банк України, Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку “Укрсоцбанк”, Український акціонерний промислово-інвестиційний банк “Промінвестбанк”, Поштово-пенсійний банк “Аваль”. Рахунки з виконання місцевих бюджетів відкриваються у тих банках, з якими укладають угоди відповідні місцеві ради.

На сьогодні в Україні діє такий метод фінансування з бюджету як перерахування коштів з рахунку бюджету на бюджетні рахунки розпорядників коштів. Суть його полягає в тому, що фінансовий орган здійснює перерахування бюджетних коштів з рахунку бюджету на рахунки розпорядників коштів тільки за наявності їх на даному рахунку в даний час. Підставою для перерахування коштів є затверджені в бюджеті суми видатків.

Основними первинними документами для здійснення фінансування з бюджету за цим методом виступає платіжне доручення за формою 0401001.

Відповідно до Інструкції “Про порядок касового виконання Державного бюджету за видатками”, затвердженої Наказом Державного казначейства України у березні 2000 року фінансування з державного бюджету може здійснюватися за відомчою структурою і шляхом оплати витрат. Фінансування видатків державного бюджету Державне казначейство України проводить шляхом переказу коштів бюджету територіальним управлінням Державного казначейства.

Фінансування з державного бюджету за відомчою структурою здійснюється наступним чином. Державне казначейство України доводить до головного розпорядника коштів затверджені обсяги фінансування відповідно до кодів бюджетної класифікації. Головний розпорядник коштів розподіляє їх між підвідомчими установами і подає до Державного казначейства України розподіл бюджетних коштів по областях у розрізі підвідомчих установ, підприємств, організацій та кодів бюджетної класифікації. Розподіл коштів складається у двох примірниках, реєструється в журналі реєстрації розподілу коштів та підписується керівником і головним бухгалтером, підписи яких скріпляються печаткою. Один примірник передається до Управління оперативно-касового планування видатків Державного казначейства України, другий залишається у головного розпорядника коштів, а витяг з розподілу коштів передається розпорядникам котів нижчих рівнів.

Отримані розподіли коштів Управління оперативно-касового планування видатків Державного казначейства України перевіряє і групує по територіях, після чого складаються реєстри на здійснення видатків по відповідній території у двох примірниках.. А також це ж Управління на підставі розподілу коштів та підготовлених реєстрів складає розпорядження на перерахування коштів у двох примірниках, реєструється в журналі реєстрації та затверджується Головою Державного казначейства України (заступником міністра фінансів). Перший примірник розпорядження та реєстрів передається до Управління бухгалтерського обліку та звітності Державного казначейства України, другий – залишається в Управлінні оперативно-касового планування видатків.

Управління бухгалтерського обліку та звітності звіряє суми фінансування з залишками невикористаних асигнувань, після чого погоджений примірник розпорядження передається операційно-контрольному Управлінню Державного казначейства України для перерахування коштів за призначення.

На підставі розпорядження операційно-контрольне Управлінню складає платіжне доручення на переказ коштів територіальним управлінням Державного казначейства України та розпорядникам коштів. Територіальні управління Державного казначейства доводять до розпорядників коштів на рівні області отриману суму фінансування. Далі розподіляються кошти по установах, підприємствах, організаціях розпорядниками коштів.

Фінансування з державного бюджету шляхом оплати витрат проводиться як безготівковим здійсненням платежів безпосередньо на користь суб’єктів господарської діяльності, організацій, установ, що виконали роботи або надали послуги розпорядникам коштів, так і за допомогою надання дозволу на отримання готівки в установах банків на цілі, передбачені в кошторисах доходів та видатків розпорядників коштів.

Для обліку витрат розпорядників коштів на їх ім’я в органах Державного казначейства відкриваються реєстраційні рахунки та в операційно-контрольному Управлінні Державного казначейства України відкриваються особові картки, які містять інформацію про виділені бюджетні кошти на оплату витрат, сум їх використання та залишку.

Операційно-контрольне Управлінню Державного казначейства України записує кошти, що надійшли з державного бюджету на реєстраційні рахунки розпорядників коштів. Після цього складаються меморіальні ордери у двох примірниках з обов’язковим зазначенням цілі, на яку надійшли кошти з державного бюджету, кодів їх бюджетної класифікації і підпису виконавця. Перший примірник меморіального ордера залишається у розпорядника коштів, другий – в операційно-контрольному Управлінні.

Після отримання виписки з реєстраційного рахунку розпорядник коштів протягом операційного дня подає до органів Державного казначейства необхідні розрахункові документи для проведення витрат, а саме: рахунки-фактури, накладні, товарно-транспортні накладні, трудові угоди, договори на виконання робіт, ати виконання робіт і платіжні доручення. На їх підставі відповідний орган Державного казначейства перераховує кошти за надані послуги, виконані роботи безпосередньо суб’єктам господарської діяльності.

Для одержання коштів готівкою уповноважена особа отримувати їх подає до операційно-контрольного Управління Державного казначейства України заяву на видачу готівки та отримання грошового чеку.

На підставі належно оформленого грошового чеку уповноважена особа розпорядника коштів отримує готівку з відкритого в установі банку бюджетного рахунку органу Державного казначейства. Невикористана готівка повертається на цей же бюджетний рахунок за спеціальними документами, в яких вказується номер відповідного реєстраційного рахунку.

Фінансування видатків з місцевих бюджетів шляхом перерахування коштів з поточного рахунку бюджету на поточні бюджетні рахунки розпорядників коштів здійснюється на основі розпорядження бюджетного відділу – форма № 5 за допомогою платіжного доручення – форма № 0410001. Бухгалтерія фінансового органу виписує платіжне доручення в трьох примірниках і подає до установи банку, який обслуговує даний фінансовий орган.

Перший примірник платіжного доручення залишається в банку, другий – передається головному розпоряднику коштів, третій – повертається фінансовому органу. Якщо фінансовий орган і головного розпорядника коштів обслуговують установи різних банків або різні установи одного банку, то платіжне доручення виписується у двох примірника, перший примірник залишається в банку, який обслуговує даний фінансовий орган, другий – повертається фінансовому органу.

Виконання видаткової частини бюджету визначається чітким дотриманням своїх функцій всіма трьома юридичними особами: фінансовими органами, банками і розпорядниками коштів.


4. Система міжбюджетних відносин

Особливістю касового виконання бюджетів є взаємодія всіх бюджетних потоків. Існують вхідні, вихідні, внутрішні і зовнішні бюджетні потоки.

Вхідні бюджетні потоки – це реальні грошові потоки платежів до бюджету, які складаються із доходів та надходжень. Вихідні бюджетні потоки – це реальні грошові потоки платежів до бюджету, які складаються із видатків та відрахувань.

Внутрішні бюджетні потоки пов’язані з рухом регулюючих податків, дотацій, субсидій, субвенцій, бюджетних позичок всередині бюджетної системи з державного бюджету в інші ланки бюджетної системи, а також із вилученням коштів на користь державного бюджету. Зовнішні бюджетні потоки пов’язані з платежами до бюджету платників податків та фінансуванням з бюджету підприємств, організацій, підприємств і громадян.

Оптимізація бюджетних потоків дуже важлива для вдосконалення взаємовідносин між бюджетами різних рівнів.

У процесі виконання бюджету після його затвердження можуть виникати різні ситуації, які призводять до зміни розподілу доходів і видатків між окремими бюджетами, що викликає незбалансованість бюджетів. Основними причинами, що викликають порушення збалансованості бюджетів протягом бюджетного року є:
    1. зміна після затвердження бюджету законодавства, яке регламентує розподіл доходів і видатків між бюджетами;
    2. зміна адміністративно-територіального поділу країни;
    3. передача з одного бюджету до іншого фінансування певних заходів, капітальних вкладень;
    4. зміна відомчої підпорядкованості підприємств, організацій та установ.

Для відновлення їх збалансованості слід провести відповідні взаємні розрахунки. Проведення взаємних розрахунків ґрунтується на таких правилах:
  1. Розрахунки проводять тільки між бюджетами вищого і нижчого рівня, безпосередньо пов’яханих в ієрархічній структурі (наприклад, між державним і обласним, обласним і районним бюджетами).
  2. На взаємні розрахунки відносять всю річну заплановану суму доходів або видатків незалежно від того, яка сума коштів надійшла або скільки їх витрачено до часу виникнення розрахунків.
  3. Розрахунки за взаємними вимогами мають бути завершені до 31 грудня поточного року, тобто до кінця бюджетного року.

Взаємні розрахунки враховуються одночасно в усіх фінансових органах, які виконують бюджети, пов’язані взаємним перерозподілом доходів і видатків.

Підставою для оформлення взаємних розрахунків є відповідні рішення органів державної влади і державного управління про зміну відомчої підпорядкованості підприємств, організацій та установ як основної причини виникнення дисбалансу бюджетів; або інші рішення, в результаті яких виникає необхідність у взаємних розрахунках.

Перерахування коштів та погашення заборгованості здійснюється за допомогою платіжних доручень, у яких зазначається призначення цих перерахувань.

Взаємні розрахунки між бюджетами, а також між бюджетом та розпорядниками коштів можуть виникати в процесі проведення взаємозаліку коштів з фінансування видатків у рахунок покриття недоїмки за належними до бюджету платежами. Взаємозалік в Україні був введений у 1996 році з метою подолання платіжної кризи та вдосконалення управління бюджетними коштами. Учасниками взаємозаліку є дві сторони: розпорядник коштів, який знаходиться на бюджетному фінансуванні, але не отримує коштів з бюджету з причин їх відсутності; платник податків і платежів до бюджету, який не має коштів для їх сплати.

Взаємозалік проводиться у таких випадках:
  1. По видатках, що передбачені у державному бюджеті, та платежах, які цілком належать державному бюджету.
  2. По видатках, що передбачені в місцевих бюджетах, та платежах, які цілком належать місцевим бюджетам.
  3. По видатках, що передбачені у державному бюджеті, і податках, зборах та інших платежах, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами.
  4. По видатках, що передбачені в місцевих бюджетах, та податках, зборах та інших платежах, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами.

Взаємозалік здійснюється на підставі рішення відповідного органу, та його проведення передбачає оформлення таких документів:
    • рішення відповідного органу про взаємозалік;
    • “Протокол взаємних розрахунків між розпорядником коштів, який фінансується з державного чи місцевого бюджету, та платником податків;
    • довідка про суму недоїмки платника податку;
    • акт звірки розрахунків між платником податків і платежів та розпорядником коштів державного чи місцевого бюджету за надані послуги або належне фінансування.

Перерахування коштів здійснюється на підставі платіжних доручень

Починаючи х 1994 року в Україні використовується практика вилучення коштів з місцевих бюджетів на користь державного бюджету. Надлишки коштів місцевих бюджетів визначаються при складанні місцевих бюджетів, сума яких затверджується при прийнятті закону про державний бюджету на наступний бюджетний рік. Вилучення коштів здійснюється протягом бюджетного року в процесі виконання бюджетів за допомогою платіжного доручення. Вилучення коштів здійснюється з бюджетів Автономної Республіки Крим, , Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Одеської, Полтавської, Харківської областей, міста Києва. Тобто до переліку таких бюджетів внесені бюджети економічно розвинутих територій із значним потенціалом. Слід зазначити, що не завжди суми, які затверджені Верховною Радою України, надходять до державного бюджету, що свідчить про проблеми, які виникають у процесі виконання місцевих бюджетів, та нестабільність економічної ситуації в тому чи іншому регіоні.