Посібник-довідник для трудових мігрантів легальна трудова міграція до країн єс та попередження порушень трудових прав І трудової експлуатації представництво в Україні

Вид материалаДокументы

Содержание


Процедури до в’їзду: отримання дозволу на роботу та дозволу на проживання
Об’єднання сім’ї
Трудові права та соціальний захист
Порушення трудових прав та експлуатація
Джерела додаткової інформації
Подобный материал:
1   ...   23   24   25   26   27   28   29   30   31

ШВЕЦІЯ


Процедури до в’їзду: отримання дозволу на роботу та дозволу на проживання

Для легального працевлаштування в Королівстві Швеція громадяни України повинні мати дозвіл на роботу, який заноситься до паспорта особи до приїзду у Швецію. Крім того, трудовий мігрант повинен мати дозвіл на проживання до в’їзду у Швецію.

Треба подати такі документи:
  • анкету, заповнену власноручно
  • пропозицію про роботу від роботодавця (за формою, встановленою Службою зайнятості Швеції – Arbetsföformedlingen або місцевою радою з працевлаштування – Länsarbetsnämnden)
  • будь-які інші додаткові документи (для артистів і технічного персоналу – договір найму, для науковців – лист від установи, яка запрошує особу, для au pair – письмове запрошення від сім’ї, для спортсменів – письмовий контракт, підписаний шведським спортивним клубом).

Процедура розгляду заяви складається з таких кроків:
  • майбутній роботодавець отримує (з сайту Національної ради ринку праці) спеціальну форму для пропозиції про роботу
  • роботодавець погоджує форму з місцевою радою з працевлаштування
  • роботодавець передає документи працівнику
  • працівник подає анкету та пропозицію про роботу до візового відділу посольства або консульства Швеції
  • документи спрямовують до Ради з питань міграції
  • Рада з питань міграції консультується з відповідною місцевою радою з працевлаштування
  • якщо рішення є позитивним, дозвіл проставляється у паспорт працівника (процедура триває до 6 тижнів)
  • якщо рішення про надання дозволу на роботу є негативним, оскаржити його неможливо
  • якщо рішення про надання дозволу на проживання є негативним, особа може оскаржити його у Раді з питань міграції, яка ще раз перегляне справу; якщо Рада затвердить рішення, його можна оскаржити у Міграційному суді.

Українські громадяни, які планують перебувати (та працювати) у Швеції не більше ніж 90 днів, не потребують дозволу на проживання. У такому випадку особа має отримати ділову візу або візу для відвідання конференції. Для поїздок до 90 днів іноземному працівнику не потрібний дозвіл на роботу за винятком практики та призначення на роботу в Швеції. Для отримання ділової візи потрібні такі документи:
  • запрошення від шведської компанії/організації
  • копія документів про реєстрацію компанії
  • заява на отримання Шенгенської візи
  • лист від українського роботодавця
  • докази наявності достатніх фінансових ресурсів для перебування в країні (наприклад, витяг з банківського рахунку)
  • документи про наявність медичного страхування.

Існує три шляхи працевлаштування у Швеції громадян країн, що не входять до ЄЕЗ, і три види дозволів на роботу:
  • тимчасове працевлаштування за урядовими програмами, які спрямовані на ліквідацію дефіциту робочої сили на шведському ринку праці (наприклад, це хатні працівники (au pair)
  • працевлаштування за міжнародними програмами обміну у певній галузі (наприклад, це медицина або ІТ)
  • працевлаштування, яке призводить до постійного проживання.

Згадані вище види працевлаштування залежать від того, яку роботу запропонували іноземному працівнику у Швеції, та від правового статусу особи в країні (наприклад, особа може бути одружена з громадянином Швеції). Квоти для роботодавців щодо кількості працівників не встановлюють, за винятком квот для сезонних працівників та практикантів. Міжнародні програми обміну розповсюджуються на певні групи працівників, таких як артисти, спортсмени, науковці, сезонні працівники та практиканти.

Від трудових мігрантів, які перебувають у Швеції понад 1 рік, вимагають цивільну реєстрацію.

Як правило, дозволи на роботу видають терміном до 1 року (або на період до 1 року, який вказаний у контракті). Дозволи можна подовжувати на термін до 18 місяців. Для висококваліфікованих працівників дозвіл може бути подовжений на термін до 4 років, хоча такі випадки трапляються нечасто. Для трудових мігрантів, які постійно проживають в країні, видають дозволи на необмежений термін.

Працівники міжнародної компанії можуть бути відряджені до підрозділу компанії у Швеції лише за умови отримання дозволу на роботу, як й інші категорії трудових мігрантів.

Дозволи на роботу всіх видів видають лише за умови, що зарплата працівника буде принаймні дорівнювати мінімальній. Для законного працевлаштування у Швеції громадяни країн, що не входять до ЄЕЗ, повинні мати достатні кошти для утримання себе та членів родини.

Інформація про дозволи на проживання

У Швеції є 2 види дозволів на проживання: обмеженої тривалості та постійні. Дозволи на проживання видає Рада з питань міграції. Тимчасові працівники не мають права отримувати дозвіл на постійне проживання. Працівники, які належать до третьої категорії, (висококваліфіковані працівники та провідні менеджери), як правило, отримують дозволи на постійне проживання після приїзду до Швеції. Тимчасові працівники мають залишити країну після закінчення терміну дії їх контракту на роботу (максимальний період перебування складає 18 місяців). Учасники міжнародних програм обміну можуть отримати дозвіл на постійне проживання за умови, якщо їх офіційно визнали біженцями або вони одружилися з громадянином Швеції чи іноземним громадянином, який постійно мешкає у Швеції. Як правило, дозвіл на постійне проживання видається батькам, чия дитина кілька років відвідує школу у Швеції.

Тимчасові іноземні працівники та учасники міжнародних програм обміну мають працювати у певного роботодавця й виконувати обов’язки, які вказані в контракті. Змінити роботодавця можна лише після повернення працівника до країни походження та отримання нового дозволу на роботу. Особи, які постійно проживають у країні, мають необмежений доступ до ринку праці Швеції, крім кількох професій, за якими можуть працювати тільки громадяни Швеції.

Об’єднання сім’ї

Дружина/чоловік, співмешканець та діти (до 18 років) громадянина країни, що не входить до ЄЕЗ, мають право приєднатися до нього після початку роботи. У Швеції не висувають вимог для об’єднання сім’ї (наприклад, щодо спроможності забезпечувати родину або певний очікувальний період). Після проживання у Швеції протягом 6 місяців члени родини можуть звернутися по дозвіл на роботу (цей дозвіл не пов’язаний з певною роботою) на період дії дозволу трудового мігранта.

Трудові права та соціальний захист

Трудові мігранти мають право на соціальне житло у Швеції. Вони також мають право користуватися послугами системи охорони здоров’я та соціального захисту, якщо у них є цивільна реєстрація. Зважаючи на те, що процедура цивільної реєстрації передбачена для осіб, які проживають в країні понад 12 місяців, трудові мігранти, які перебувають в країні коротший термін, не охоплені системою соціального захисту. Якщо дозвіл на роботу видається на коротший термін, працівник або роботодавець має придбати поліс соціального страхування.

Особи, які мають тимчасовий дозвіл на роботу, також не мають права претендувати на допомогу безробітним (їх робота прив’язана до певного роботодавця). Зауважимо, що в разі втрати роботи трудовий мігрант зберігає право на перебування у Швеції до закінчення терміну дії дозволу на проживання (який, як правило, видається на такий же термін, що і дозвіл на роботу). Усі трудові мігранти у Швеції мають гарантоване Конституцією право вступати в профспілки та інші організації, які беруть участь в соціальному діалозі.

Порушення трудових прав та експлуатація

Переважну більшість трудових мігрантів з України складають сезонні працівники. Були зареєстровані випадки відмови місцевих роботодавців підписувати формальний контракт та офіційно оформити трудові відносини. Громадяни України часто потрапляють у небезпечну ситуацію, коли не знають розміру місячної зарплати, умов переїзду та проживання, тривалості робочого дня та інших важливих аспектів трудового договору.

Трудових мігрантів часто залучають за допомогою посередників, які працюють напівлегально, або приватних осіб. Винагорода, яку має сплати працівник посередникам, значно збільшує витрати трудового мігранта до працевлаштування в Швеції (за отримання візи посередники стягують до 200 дол. США, тоді як насправді вона коштує 26-30 дол. США). Частою є практика, коли посередники покривають витрати на переїзд та реєстрацію. Вони це роблять у формі кредиту, який працівник має повернути після першої зарплати.

Щоб вирішити проблеми, що стосуються умов праці, українці часто користуються підтримкою впливових шведських профспілок. Крім цього, у Швеції немає організацій або об’єднань трудових мігрантів. Не існує офіційних каналів, через які мігранти можуть висловити свою думку про імміграційну політику, законодавство у галузі трудових відносин та його реалізацію.

Джерела додаткової інформації:
  • Рада з питань міграції: migrationsverket@migrationsverket.se