Посібник-довідник для трудових мігрантів легальна трудова міграція до країн єс та попередження порушень трудових прав І трудової експлуатації представництво в Україні
| Вид материала | Документы |
СодержаниеВимоги та порядок в’їзду, дозвіл на роботу Дозвіл на проживання Об’єднання сім’ї Трудові права та соціальна допомога Порушення трудових прав та експлуатація |
- Практична робота №2 Порівняльна оцінка трудових ресурсів І зайнятість населення в основних, 78.49kb.
- Програма комплексного вступного іспиту з фахових дисциплін на окр, 308.36kb.
- Індивідуальний захист (самозахист) порушених прав працівника як одна із гарантій трудових, 136.05kb.
- Тест «Типи поселень в Україні» Іваріант ІІ варіант, 87.39kb.
- Дослідження потреб українських трудових мігрантів, 630.43kb.
- Удк 364-787. 7: 331. 556-053, 24.27kb.
- Трудові спори поняття, види та причини виникнення трудових спорів, 237.96kb.
- План Поняття трудових спорів, їх види та причини виникнення Порядок вирішення індивідуальних, 433.47kb.
- Правила внутрішнього трудового розпорядку приватного підприємства, 118.54kb.
- За підтримки: За підтримки: зовнішня трудова міграція населення україни: основні результати, 165.74kb.
ФРАНЦІЯВимоги та порядок в’їзду, дозвіл на роботу Громадяни України, які мають намір працювати у Французькій Республіці, повинні отримати дозвіл на роботу та в’їзну візу. Для отримання дозволу на роботу особам, які не є громадянами країн ЄЕЗ, треба мати пропозицію роботи до приїзду у Францію. Франція переглядає закони про імміграцію. Країна, яка традиційно захищала внутрішній ринок праці, почала реалізовувати потенціал трудових мігрантів в таких секторах економіки як ІТ та медицина. Проте Франція залишається одним з найбільш закритих ринків праці в Європі, незважаючи на ті зміни, що відбуваються. Новий закон про імміграцію та інтеграцію, ухвалений 24 липня 2006 року, визначив чотири напрями імміграційної політики: збільшити кількість кваліфікованих працівників, спростити в’їзд іноземних студентів, посилити контроль за об’єднанням родин та обмежити надання прав на проживання та громадянство. Для громадян країн, що не входять до ЄЕЗ, є кілька можливостей отримати роботу у Франції. Трудові мігранти поділяються на такі категорії:
Тимчасовий дозвіл на роботу видається працівникам, які уклали договір з роботодавцем на обмежений період часу (до 9 місяців). Сезонні працівники, які мають трудовий договір, можуть отримати дозвіл, що буде дійсний 6 місяців протягом одного року. Деякі групи мігрантів (науковці, працівники культури та мистецтва) можуть працевлаштуватися у Франції за дозволом на тимчасове проживання з правом займатися певним видом діяльності (carte de séjour temporaire “scientifique” або “profession artistique et culturelle”). Цю категорію нещодавно розширили після ухвалення нового закону 24 липня 2006 року. Для іноземців з достатнім рівнем кваліфікації або таких, які шукають роботу на певній території, передбачено спрощений порядок. Крім того, студенти з країн, що не входять до ЄЕЗ, можуть отримати тимчасовий дозвіл на роботу на неповний робочий день. Уповноважений орган видає дозвіл на працевлаштування за вказаним місцем роботи у певного роботодавця. Підприємці (бізнесмени або співробітники компанії) – громадяни країн, що не входять до ЄЕЗ, можуть отримати дозвіл на комерційну діяльність (carte de commerçant). Дозвіл видається на один рік. Іноземні компанії можуть відправляти працівників у відрядження до Франції (для надання послуг). Відрядження не може перевищувати 18 місяців і може подовжуватися лише на 9 місяців. Співробітник у відрядженні має отримувати зарплатню і підпорядковуватися іноземному працедавцю. Майбутній роботодавець має почати процес надання дозволу на роботу. Французька компанія зобов’язана підписати трудовий договір з працівником, а також відповідати за сплату податків та внесків до фондів соціального страхування. Заявки розглядаються на місцевому рівні органом Департаменту праці, зайнятості та професійної підготовки (Direction Departamentale du Travail, de L’Emploi et da la Formation Professionelle – надалі Департамент праці). Одним з важливих етапів цього процесу є перевірка стану ринку праці. Роботодавець має довести, що вакантну посаду не може посісти громадянин країни ЄЕЗ. Заявник повинен мати певну кваліфікацію, а отже досвід роботи, яка вимагає високої професійної кваліфікації та знань французької, що є важливими факторами. Заробітна плата трудового мігранта має бути вища, ніж у французького працівника на такій посаді. Після перевірки заяви французька консульська установа в країні трудового мігранта видає дозвіл на роботу та відповідну візу. Департамент праці має значну автономію у застосуванні юридичних правил щодо надання дозволу на роботу. Особи з дозволом на роботу мають звернутися до французької консульської установи в країні проживання по довгострокову візу (visa du long séjour). Особи, чия професійна кваліфікація є суттєво важливою для економіки або суспільства загалом, можуть отримати візу для обдарованих осіб з винятковими здібностями (так звана “skills and talents” віза) на період до трьох років. Згідно з новим законом уряд визначає брак спеціалістів певної професії, на певній території або у певному секторі економіки, щоб спростити залучення трудових мігрантів з достатньою кваліфікацією та професійними навичками. З іншого боку, заяви роботодавців на залучення спеціалістів, потреба в яких не визначена урядом, можуть розглядатися довший час. Процедура отримання дозволу передбачає такі етапи:
Відповідно до нового закону від 2006 р. студенти з країн, що не входять до ЄЕЗ, мають більш вільний доступ до ринку праці у Франції після закінчення навчання в країні. За новим законом іноземні студенти мають отримати згоду своєї країни, щоб навчатися у Франції. Після отримання ступеня магістра або вищого ступеня у Франції вони мають право залишитися (на 6 місяців з можливістю подовження цього терміну) в країні для отримання «першого робочого досвіду», що сприяє не тільки економічному розвитку Франції, але й розвитку країни походження мігранта. Дозвіл на проживання Дозвіл на роботу дає право отримати дозвіл на проживання. Усі ці документи треба отримати до приїзду у Францію. Це означає, що особа, яка приїхала до Франції з туристичною візою і знайшла роботу, має повернутися до країни проживання і лише тоді звертатися по отримання дозволу на роботу. Цей жорсткий порядок не розповсюджується на керівників високого рівня, студентів, хатніх працівників (au-pair) та сільськогосподарських працівників. Крім зазначених вище підстав, дозвіл на тимчасове проживання може видаватися на підставі родинних зв’язків, терміну перебування або стану здоров’я (carte de séjour temporaire vie privée et familiale), а також з причини гуманітарного характеру. Дозвіл на тимчасове проживання видається, якщо особа:
Тимчасовий дозвіл на проживання, виданий на одній з цих підстав, автоматично дає право особі на працевлаштування й діє протягом 1 року. Іноземці, які мають дозвіл на тимчасове проживання на підставі обставин особистого або родинного характеру і можуть довести, що мешкають за цим дозволом понад 5 років, мають право отримати дозвіл на довгострокове проживання. Дозвіл на довгострокове проживання також надається родичам для об’єднання родини (чоловіку/дружині або дітям іноземця, який мешкає довгостроково у Франції, чи громадянина Франції) або батькам громадянина Франції, які є іноземними громадянами. Крім того, громадяни країн, що не входять до ЄЕЗ, які проживають за тимчасовим дозволом понад десять років, мають право на довгостроковий дозвіл (період навчання не зараховується до цього терміну). Громадяни країн, що не входять до ЄЕЗ, які отримали дозвіл на довгострокове проживання, мають необмежене право на працевлаштування протягом 10 років з можливістю подовження цього терміну. Об’єднання сім’ї З 2006 року закон щодо об’єднання сімей став значно жорсткішим. Чоловік/дружина громадянина Франції отримують право на десятирічний дозвіл проживання після трьох, а не двох років як раніше. Крім того, для отримання французького громадянства особа має перебувати у шлюбі чотири роки. Закон прямо визначає обов’язки іммігрантів, які мають намір жити та працювати у Франції. Для отримання дозволу на постійне проживання громадяни країн, що не входять до ЄЕЗ, мають довести, що вони добре соціально інтегровані у Франції. Іммігранти зобов’язані підписати «договір про приймання та інтеграцію», а також пройти курси французької мови та громадянства. Відповідно до нових правил іммігрант може запросити членів родини (чоловіка/дружину та дітей до 18 років) до Франції лише через 18 місяців (раніше – 12 місяців). Уряд вжив певних заходів, щоб забезпечити повагу іммігрантів до цінностей французького суспільства. Це робиться для сприяння інтеграції іммігрантів в суспільство. Члени родини іммігранта або громадянина Франції, які не поважають такі основні принципи як визнання світської державної влади, моногамність або рівноправність чоловіків та жінок, не можуть жити і працювати у Франції Закон вимагає від трудових мігрантів спроможності утримувати себе та родину, щоб її члени не мали потреби отримувати соціальну допомогу (їхні доходи мають бути принаймні на рівні мінімальної зарплати - SMIC (Salaire Minimum Interprofessionnel de Croissance). Трудовий мігрант також має забезпечити родину житловими умовами, які вважаються прийнятними для французької родини з такою ж кількістю членів. Члени родини не повинні становити загрози громадському порядку і дати згоду на медичну перевірку до приїзду у Францію. Трудові права та соціальна допомога Закони Франції прямо забороняють будь-яку дискримінацію за ознаками національної, расової, релігійної належності, статі або сексуальної орієнтації. Згідно з трудовим кодексом Франції трудові мігранти мають однакові з місцевими працівниками права доступу до навчання, яке надається роботодавцем, або до суспільних інститутів ринку праці. Принцип рівноправності стосується також права вступати до профспілок та брати участь у їх діяльності. Трудові мігранти мають рівні права на допомогу безробітним: для отримання матеріальної допомоги особам потрібно довести, що вони відпрацювали принаймні 606 годин впродовж 18 місяців до втрати роботи. Термін, впродовж якого особа може отримувати таку допомогу, залежить від трудового стажу. Довготривале безробіття може завадити трудовому мігранту подовжити дозвіл на проживання та роботу. У таких випадках громадянам країн, що не входять до ЄЕЗ, можуть запропонувати виїхати з території Франції. Проте якщо особа втратила роботу не з власної вини, дозвіл на проживання може бути подовжений ще на рік. Принцип рівноправності працює також у галузі соціального захисту. Заборона дискримінації стосується і цієї сфери, проте трудових мігрантів позбавляють певних прав, якщо вони виїдуть з Франції або не матимуть дійсного дозволу на проживання. Взагалі трудові мігранти мають право на соціальне житло, проте насправді вони мусять самі забезпечувати себе житлом. Житлові умови перевіряє спеціальна державна служба, що передбачено порядком надання дозволу на роботу. Трудові мігранти, які законно перебувають у Франції, мають право на державну медичну допомогу так само, як і громадяни Франції. Порушення трудових прав та експлуатація У Франції зареєстровано небагато випадків експлуатації та порушення трудових прав. Основна причина – жорсткий контроль з боку державних органів на ринку праці та переслідування роботодавців за порушення. У Франції немає організацій, які формально представляють інтереси трудових мігрантів, проте уряд, як правило, радиться з низкою асоціацій мігрантів. За різними оцінками кількість українців, які нелегально працюють у Франції, є незначною, але вона збільшується. Посольство України у Парижі повідомляло про випадки втрати документів, крадіжки, захворювання, зокрема психічні. Не було зареєстровано випадків порушення прав українців, які працюють на законних підставах, з боку правоохоронних органів. Переважна більшість труднощів для українських працівників виникає через недостатнє знання французької мови. Це також може призвести до соціальної ізоляції. Джерела додаткової інформації:
|