Посібник-довідник для трудових мігрантів легальна трудова міграція до країн єс та попередження порушень трудових прав І трудової експлуатації представництво в Україні

Вид материалаДокументы

Содержание


Порядок дій до в’їзду; дозвіл на роботу й тимчасовий дозвіл на проживання
Дозволи на проживання
Об’єднання сім’ї
Порушення трудових прав та експлуатація
Джерела додаткової інформації
Подобный материал:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   31

ЛЮКСЕМБУРГ


Порядок дій до в’їзду; дозвіл на роботу й тимчасовий дозвіл на проживання

Для працевлаштування у Великому Герцогстві Люксембург громадяни країн, що не входять до ЄЕЗ, повинні мати тимчасовий дозвіл на проживання та дозвіл на роботу. Система надання дозволів на роботу та дозволів на проживання має подвійний характер: питаннями імміграції займаються одночасно Міністерство праці (Ministère du Travail et de l’Emploi) та Міністерство юстиції (Ministère de la Justice). Після того, як Міністерство юстиції видало дозвіл на проживання, Міністерство закордонних справ (Ministère des Affaires Etrangeres) має надати цей документ особі.

Громадяни країн, що не входять до ЄЕЗ, повинні отримати дозвіл на роботу, який видається Міністром праці або його представником. Існує такий порядок:
  • майбутній роботодавець зв’язується з громадянином країни, що не входить до ЄЕЗ, який має намір працювати в Люксембурзі
  • майбутній роботодавець повідомляє Адміністрацію з питань працевлаштування (Administration de l’Emploi – Адміністрацію) про вакансію
  • майбутній роботодавець звертається до Адміністрації із заявою, в якій вказує ім’я працівника
  • Адміністрація перевіряє наявність у працівника необхідної кваліфікації для виконання професійних обов’язків
  • спеціальна комісія, яка оцінює стан, тенденції та структуру ринку праці, надає рекомендацію
  • якщо заява схвалена, Міністерство праці видає дозвіл на роботу
  • Адміністрація надсилає дозвіл на тимчасове працевлаштування трудовому мігранту
  • після отримання підтверджувального листа, працівник звертається до посольства Люксембургу в країні проживання (або посольства Бельгії, якщо в країні немає дипломатичного представництва Люксембургу) по тимчасовий дозвіл на проживання
  • трудовий мігрант може вільно в’їхати на територію Люксембургу.

У надзвичайний випадках можуть видаватися групові дозволи для кількох працівників, яких переводить до Люксембургу місцева або іноземна компанія. Такі авторизації надаються строком до 8 місяців.

У Люксембурзі видають чотири види дозволів на роботу:
  • дозвіл категорії А – видається на конкретну роботу терміном до 1 року
  • дозвіл категорії В – видається на конкретну роботу терміном до 4 років
  • дозвіл категорії С – термін дії необмежений, діє для всіх професій
  • дозвіл категорії D – видається на період навчання або практики.

Для отримання дозволу на роботу категорії В трудовий мігрант повинен прожити безперервно та відпрацювати на законних підставах в Люксембурзі принаймні 1 рік, а також мати безстроковий трудовий договір. Для отримання дозволу категорії С потрібно безперервно мешкати і працювати на законних підставах щонайменше 5 років. Дозвіл категорії D видається іноземним працівникам для проходження практики у певній компанії або організації.

Розгляд заяви з метою отримати дозвіл на роботу, як правило, триває від 4 до 12 тижнів. Разом із заявою потрібно надати такі документи:
  • завірені копії всіх сторінок паспорту заявника
  • завірені копії всіх відповідних свідоцтв про спеціальну освіту
  • лист-пояснення від потенційного роботодавця, який підтверджує готовність працевлаштувати особу
  • резюме заявника
  • засвідчену копію трудового договору
  • будь-які інші потрібні документи.

Взагалі правила, які стосуються дозволів на роботу, не діють щодо підприємців. Громадяни країн, що не входять до ЄЕЗ, які займаються підприємницькою діяльністю в Люксембурзі, підпадають під дію закону від 1988 р. про право ведення бізнесу. Закон охоплює всі види виробничої та комерційної діяльності та вимагає від громадян країн, що не входять до ЄЕЗ, отримати спеціальний дозвіл (на заснування бізнесу). Цей дозвіл видається Міністерством малого бізнесу, туризму та житлового господарства (Ministère des Classes Moyennes, du Tourisme at du Logement) після консультації із спеціальним комітетом при міністерстві. Комітет оцінює рівень кваліфікації заявника. Як правило, заявник має надати довідку про платоспроможність та необхідні сертифікати і дипломи. Якщо особа змінює вид діяльності бізнесу, вона має отримати новий дозвіл.


Дозволи на проживання

Для перебування в Люксембурзі строком до 90 днів трудовому мігранту не потрібно отримувати тимчасовий дозвіл на проживання. У таких випадках особа має повідомити місцеву адміністрацію про місце перебування та зміну місця перебування протягом 3 днів з дати приїзду до країни.

Громадяни країн, що не входять до ЄЕЗ, які проживатимуть та працюватимуть в Люксембурзі понад 90 днів, мають отримати тимчасовий дозвіл на проживання. Дозвіл видається Міністерством юстиції через посольство або консульство Люксембургу. Тимчасовий дозвіл на проживання діє протягом 1 року і може бути подовжений у разі потреби. Для отримання тимчасового дозволу на проживання іноземний працівник має надати копію дозволу на роботу і заповнену анкету для ідентифікаційної картки іноземця.

Трудові мігранти отримують (тимчасовий) дозвіл на проживання («ідентифікаційну картку іноземця»). Дозвіл на проживання може видаватися на період до 5 років, але, як правило, він видається на коротший термін (очікуваний термін перебування особи в Люксембурзі, не коротший за 12 місяців). Картку можна поновлювати на період до 5 років за один раз. Цей документ видається місцевою адміністрацією протягом 3 днів з дати приїзду мігранта. Отримувати картку не потрібно, якщо іноземець проживатиме в Люксембурзі від 3 до 12 місяців. У такому випадку особа має лише повідомити місцеву адміністрацію про свій приїзд протягом 3 днів.

Об’єднання сім’ї

Громадянам третіх країн, які є чоловіком/ дружиною громадян країн ЄЕЗ, не потрібно отримувати дозвіл на роботу. У Люксембурзі законом не врегульовані питання об’єднання сімей громадян країн, що не входять до ЄЕЗ. Проте існують певні адміністративні вимоги щодо рівня доходу (працівника), наявності житла та права на працевлаштування в країні. Заяви про об’єднання сім’ї подаються до Міністерства юстиції особами, які проживають в Люксембурзі. Апеляцію на рішення можна подати до Адміністративного суду. Члени родини (чоловік/ дружина та неповнолітні діти), яким дозволили приєднатися до іноземного працівника в Люксембурзі, отримують статус іноземних працівників та дозвіл на проживання (як правило на період до 5 років). Не існує різниці між дружиною/чоловіком мігранта чи громадянина Люксембургу: юридичні вимоги та адміністративна практика однакові..

Трудові права то соціальний захист

Громадяни країн, що не входять до ЄЕЗ, повинні бути незалежними від системи соціальної допомоги.

Порушення трудових прав та експлуатація

Іноземні працівники в Люксембурзі часто потерпають від соціальної ізольованості. Однією з небагатьох неурядових організацій, які опікуються проблемами мігрантів, є ASTI (Association de Soutien des Travailleurs Immigrés). Це незалежна організація, яка представляє всі групи іммігрантів: біженців, шукачів притулку, так званих sans papiers, а також сезонних та найманих іноземних працівників, які мешкають в Люксембурзі. ASTI сприяє інтеграції в суспільство, надає юридичну допомогу представникам етнічних та расових меншин і представляє інтереси іноземних працівників. Згідно з інформацією від організації «Жінки у біді» (Femmes en Détresse) у Люксембурзі зафіксовані випадки примушування українських жінок до проституції. Деякі жінки, які одружилися з громадянами Люксембургу, зазнали психологічного та фізичного насильства.

Джерела додаткової інформації:

ASTI (Association de Soutien des Travailleurs Immigrés): ссылка скрыта