Європейський союз
| Вид материала | Документы |
- Роль комерційних банків у зміцненні фінансової стабільності країн Євросоюзу Ключові, 393.52kb.
- Що таке Європейський Союз, 974.36kb.
- Європейський союз, 2290.42kb.
- Європейський союз консолідовані договори, 2403.74kb.
- Європейський союз, 1709.95kb.
- Європейський союз, 1599.85kb.
- Європейський союз, 2539.57kb.
- Європейський союз, 2304.12kb.
- Європейський союз, 1546.58kb.
- Європейський союз, 1460.93kb.
2.3. НАТО У ФОКУСІ ТИЖНЯЄвроатлантична Україна 31.10.2011 НАТО завершує місію в Лівії Збройні сили країн Організації Північноатлантичного договору, НАТО, завершують свої операції у Лівії. Це робиться згідно з рішенням Ради Безпеки ООН, яка 27 жовтня проголосувала за закінчення дії мандату для сил НАТО у тій країні. Дії НАТО у Лівії завершуються одночасно з кінцем війни. Диктатор Каддафі вбитий. Національна перехідна рада Лівії бере на себе відповідальність за подальшу долю країни після 42 років тиранії. Отож, НАТО, яке відіграло життєво важливу роль у захисті мирного населення і в підтримці повтанського руху, вважає свою місію в Лівії завершеною. Генеральний секретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен, оприлюднивши рішення Північноатлантичної ради, сказав журналістам, що. операції у Лівії закінчуються 31 жовтня, за тиждень після того, як повстанці вбили Муаммара Каддафі. Для НАТО смерть тирана символізувала визволення Лівії, хоча тимчасовий уряд кілька днів тримав новину у таємниці. Національна перехідна рада воліла, щоб сили НАТО залишалися у Лівії ще на місяць. Тимчасовий уряд мотивував своє прохання необхідністю допомоги, поки триватиме роззброєння повстанських загонів. Крім того, у Тріполі побоювалися нових виступів рештків режимних військ, прихильників Каддафі. Визначальна роль західного альянсу Оглядачі вважають, що завдяки рішучим діям авіації та ракетної артилерії Сполучених Штатів і НАТО повстанський рух здобув перемогу над армією диктатора, адже у перші місяці народного руху повстанці зазнавали важких втрат. Сили НАТО втрутилися у Лівії згідно з мандатом Ради Безпеки ООН, щоб захистити цивільне населення країни. На думку Генерального Секретаря НАТО, «операція «Об’єднаний захисник» – одна з найуспішніших в історії НАТО. «Ми розпочали цю комплексну операцію швидше, ніж будь-коли раніше. Ми провели її ефективно, гнучко, у злагоді з багатьма партнерами у регіоні та поза його межами. І ми закінчуємо цю операцію у добре зважений і контрольований спосіб, оскільки нашу воєнну працю тепер завершено», – заявив Расмуссен. Шеф НАТО додав, що не передбачає жодної значної ролі НАТО у подальших подіях у Лівії. Разом із тим, представники НАТО припускають, що окремі країни, члени альянсу, можуть допомагати новому лівійському урядові у встановленні демократичного ладу. Євроатлантична Україна 01.11.2011 США оновили стратегію дій в Афганістані Адміністрація Барака Обами розпочала реалізацію оновленої стратегії США в Афганістані, згідно з якою американці будуть безпосередньо вести діалог з талібами. Як повідомляє газета Washington Post, Білий дім сподівається на те, що стратегію підтримають у регіоні, щоб добитися "політичного закінчення" війни в Афганістані. Елементи цієї стратегії включають посилення військового тиску на проталібське угруповання Хаккані, що діє в гірській місцевості по обидва боки пакистансько-афганського кордону, водночас, щоб "тримати двері відчиненими" для прямого діалогу з ними. Важливу роль в переговорах, як зазначає Washington Post, відводять Пакистану, де базуються проталібські угрупування, щоб допомогти їм сісти за стіл переговорів, за яким місце також займуть представники афганського уряду. До недавнього часу, пише видання, адміністрація Обами наполягала на тому, що предметні переговори повинні проводитися лише між урядом Карзая і бойовиками, за сприяння США і підтримки Пакистану. Нова стратегія, за словами офіційних осіб, на які посилається газета, визнає, що переговори будуть більш успішними за прямої участі всіх чотирьох сторін і призведуть до "видимих заходів будівництва довіри", включаючи припинення вогню на місцях і обговорення майбутнього Афганістану між різними групами в цій країні. "Стратегія також передбачає більш енергійні зусилля, спрямовані на те, щоб умовити конфліктуючих з Афганістаном сусідів підтримати політичне рішення і внести вклад у стійкий економічний розвиток", - пише Washington Post. Євроатлантична Україна 01.11.2011 Росія лякає США і НАТО «заходами військово-технічного характеру» Росія не виключає вживання у відповідь заходів військово-технічного характеру у разі подальшого ігнорування її позиції щодо ПРО з боку США і НАТО. Про це заявив міністр закордонних справ Росії Сергій ЛАВРОВ в інтерв`ю сербській газеті «Вечірні новини» від 1 листопада 2011 року. «Ми готові продовжувати протиракетний діалог і з США, і з НАТО. Проте якщо наші партнери і надалі ігноруватимуть нашу позицію, нам доведеться забезпечувати власні інтереси в галузі безпеки іншими методами. Можливо, будуть потрібні конкретні й, наголошую, вимушені заходи у відповідь військово-технічного характеру», - сказав С.ЛАВРОВ. При цьому він додав: «скажу відверто – такого розвитку подій нам би не хотілося». Глава МЗС РФ констатував, що підписання угоди між Вашингтоном і Бухарестом про розміщення в Румунії бази ракет-перехоплювачів глобальної системи ПРО США – лише одна з ланок у ланцюжку подій останніх двох місяців, що підтверджують налаштованість США на прискорену реалізацію своїх протиракетних планів без будь-якого врахування законних занепокоєностей Росії, що не раз висловлювалися. Аналогічні домовленості про розміщення компонентів та інфраструктури ПРО також досягнуті з Туреччиною, Польщею, Іспанією, причому, судячи з усього, це не вичерпний список, зазначив він. «Все це відбувається на тлі безвиході в діалозі Росії з Вашингтоном і Північноатлантичним альянсом з принципових для нас питань – про закріплення у формі, що юридично зобов`язує, неспрямованості ПРО США і НАТО проти російських сил стримування і про вироблення чітких критеріїв такої неспрямованості», - сказав він. ***Створення європейської системи Протиракетної оборони є пріоритетним завданням НАТО. Планується, що система європейської ПРО НАТО почне функціонувати в 2012 році, а повністю розгортання системи має бути завершене до 2018 року. За заявою представників США, основне завдання системи ПРО - захист від ракетної загрози з боку таких країн, як Іран і Північна Корея, які мають власну ядерну програму. Росія ж вважає розгортання системи ПРО в Європі загрозою національній безпеці. Євроатлантична Україна 09.11.2011 Франція пригрозила Ірану "безпрецедентними за розмахом" санкціями Глава МЗС Франції Ален Жюппе заявив, що РБ ООН необхідно зібратися для розгляду доповіді МАГАТЕ про ядерну програму Ірану, і в разі небажання Тегерана йти на співпрацю ввести "безпрецедентні за розмахом" санкції. "Рада керівників МАГАТЕ повинна беззастережно засудити поведінку Ірану. Також настійно необхідні збори Ради безпеки ООН. Необхідні суворі санкції, які перешкодять Ірану продовжувати діяльність, що порушує міжнародне законодавство", - заявив Жюппе в ефірі радіостанції RFI. Він додав, що якщо Іран відмовиться від відповідальної співпраці з міжнародним співтовариством з цього питання, прийняті проти Тегерана санкції повинні бути "безпрецедентними за розмахом". У свою чергу, міністр оборони Франції Жерар Лонге також заявив, що питання покарання Ірану може бути вирішено за допомогою посилення санкцій без використання військової сили: "В сфері економіки, технології та промисловості ми можемо піти ще далі (вводячи нові санкції), не вдаючись до військової сили". Нагадаємо, 8 листопада західні ЗМІ навели цитати з доповіді МАГАТЕ, в якій говорилося, що Іран до 2003 року вів роботи, спрямовані на створення ядерної зброї, і що така діяльність може відбуватися і сьогодні. За даними Associated Press, Іран, зокрема, таємно здобував обладнання та документацію, необхідні для створення ядерної зброї, проводив випробування вибухових речовин і детонаторів, здійснював комп'ютерне моделювання ядерної боєголовки. Крім того, Тегеран вів роботи з підготовки до випробування ядерного заряду, а також проводив дослідно-конструкторські роботи щодо встановлення ядерного боєприпасу на ракету середньої дальності Шахаб-3, яка здатна вражати цілі на території Ізраїлю - найбільш вірогідного противника Ірану. Раніше минулого тижня ізраїльські ЗМІ повідомили про те, що прем'єр-міністр Біньямін Нетаньяху нібито намагається заручитися підтримкою більшості ключових міністрів для проведення можливої військової операції проти Ірану з метою знищення його ядерних об'єктів. 4 листопада президент Ізраїлю Шимон Перес заявив, що Ізраїль схиляється до військового вирішення іранської погрози більше, ніж до дипломатичного. У відповідь президент Ірану Махмуд Ахмадінеджад заявив, що "сіоністи і Захід не наважаться завдати удару" по Ісламській республіці. Євроатлантична Україна 09.11.2011 Генеральний Секретар НАТО прибув до Грузії Генеральний Cекретар НАТО Андерс Фог Расмуссен прибув до Грузії, де візьме участь у засіданні комісії НАТО-Грузія. На четвер заплановані зустрічі Генсека з грузинським президентом Михайлом Саакашвілі. У Тбілісі вважають, що візит Расмуссена вже є важливою політичною подією і сигналом підтримки Грузії на шляху інтеграції до Північноатлантичного Альянсу. У Грузії також відбудеться виїзне засідання Північноатлантичної ради. Перше таке засідання, на якому і заснували комісію НАТО-Грузія, рада провела у вересні 2008 року, незабаром після російсько-грузинської війни. Заступник міністра закордонних справ Грузії Ніно Каландадзе вважає показовим фактом проведення в країні другого за три роки засідання Північноатлантичної ради. "У першу чергу, це підкреслює значимість Грузії для альянсу, а з іншого боку — те, що країни-члени НАТО залишаються вірними рішенню, прийнятому в Бухаресті, що має на увазі перспективу вступу Грузії до НАТО", — заявила Каландадзе. Представники грузинського уряду також зазначають, що візит генсека НАТО і членів ради проходить за кілька місяців до саміту альянсу в Чикаго, проте уникають прогнозів його можливих результатів. На саміті в Бухаресті у квітні 2008 року Грузію запевнили, що вона колись стане членом альянсу. Однак тоді Тбілісі не змогло отримати план дій щодо членства через позицію деяких країн, зокрема Франції та Німеччини. Візит представників Північноатлантичної ради до Грузії — це "дуже важлива подія, що підкреслює особливе партнерство між Грузією і НАТО", — заявив за кілька днів до приїзду до Грузії Андерс Фог Расмуссен. "Метою нашого візиту буде обговорення з політичними лідерами Грузії того, яким чином ми можемо досягти подальшого прогресу, коли справа стосується реформ, а також прогресу у відносинах між Грузією й НАТО", — сказав генсек. За його словами, за останні три роки в реформах у сфері оборони і в грузинському суспільстві у цілому видно істотний прогрес. Расмуссен також заявив, що має намір висловити подяку за внесок Грузії в операцію НАТО в Афганістані. У той час як представники альянсу підкреслюють необхідність продовження реформ у Грузії, деякі політологи вважають, що позиція Росії залишається набагато більшою перешкодою на шляху Грузії до НАТО, ніж демократичний розвиток країни, про який говорить Расмуссен. За словами грузинських експертів, вимоги до Тбілісі іноді вищі, ніж до інших кандидатів у члени НАТО. "Я не думаю, що Боснія або Македонія ближчі до НАТО, але вони мають [план дій щодо членства], а Грузія ні, хоча в неї значно більше військовослужбовців в Афганістані, ніж, приміром, у Боснії, — говорить політолог Ніка Чітадзе . — [Формальним] приводом є той факт, що Грузія має продовжувати реформи, а причиною — що Росія побічно впливає на деякі держави НАТО". Проте за словами політологів, демократичний розвиток Грузії якщо і не гарантує, то значно збільшує її шанси на вступ до альянсу. У зв'язку з цим одним із найважливіших іспитів для країни стануть парламентські вибори 2012 року. "Ці вибори мають бути не просто виборами, а новим етапом в історії Грузії, коли йдеться про передачу влади, — каже колишній посол Грузії в Росії Зураб Абашидзе. — Якщо ми пройдемо це цивілізовано, ігнорувати інтереси й амбіції такої країни в НАТО буде дуже складно". Особливих проривів і радикальних рішень у питанні інтеграції Грузії в НАТО ні під час візиту генерального секретаря НАТО, ні під час саміту в Чикаго навесні цього року ймовірно не буде, вважає Абашидзе. Однак сам факт візиту до Грузії делегації НАТО такого рівня вже є конкретним результатом, вважає колишній посол. "Візит генерального секретаря, проведення ради на рівні послів — це найвищий робочий рівень форуму в НАТО, — вважає Абашидзе. — Те, що в Тбілісі відбувається рада — це, безумовно, важливо [...]. Якийсь крок, мабуть, буде зроблений і на саміті в Чикаго, та не радикальний. Це може бути новий сигнал, прийняття якогось окремого документа, де питання буде позначене в більш просунутому контексті". Декан школи права і політики Грузинського інституту громадських справ Бакур Квашилава у свою чергу вважає, що цього разу Грузія може очікувати більш ясного сигналу від альянсу і розраховувати на великий ступінь підтримки деяких членів НАТО, особливо США. За його словами, в той час, як активна підтримка Грузії та інтерес з боку Сполучених Штатів у цьому напрямку значно зменшилися після серпневої війни 2008 року, сьогодні США можуть повернутися до "довоєнного" рівня підтримки. "Країни, що підтримують Грузію, вважають за необхідне запропонувати Грузії щось більш дієве, враховуючи її внесок в операцію в Афганістані", — говорить Квашилава. Зараз в Афганістані служать понад 900 грузинських військовослужбовців. За показником співвідношенням розміру контингенту до чисельності населення Грузія поступається тільки США і тихоокеанській державі Тонга. Євроатлантична Україна 11.11.2011 Глава Пентагону побоюється наслідків удару по Ірану Міністр оборони США Леон Панетта заявив, що удар по Ірану не дасть бажаних результатів і може мати "ненавмисні наслідки". Панетта сказав, що ракетно-бомбові удари по Ірану здатні затримати його ядерну програму максимум на три роки. Ці висловлювання, ймовірно, спрямовані проти спекуляцій про можливість військової операції проти Тегерана силами або США, або Ізраїлю. Як каже кореспондент ВВС Зої Конуей, ця версія стала загальноприйнятою у Вашингтоні і активно обговорюється в американських та ізраїльських ЗМІ. У вівторок МАГАТЕ заявило, що Іран дійсно веде дослідження, спрямовані на створення ядерної зброї. Панетта сказав, що удар по Ірану може на якийсь час перешкодити цій країні зробити "те, що вони хочуть зробити". "Але треба остерігатися ненавмисних наслідків", - сказав він. "Це може мати серйозний вплив на регіон і на американські війська в регіоні", - наголосив глава Пентагону. Він висловився за "найжорсткіші санкції - економічний і дипломатичний тиск на Іран для зміни його поведінки". На питання про те, що робити, якщо санкції не змусять Іран змінити курс, Панетта відповів, що сподівається, що до цього не дійде. Мій вибір - НАТО 16.11.2011 США отказались гарантировать ненаправленность ЕвроПРО против РФ США не могут дать России юридических гарантий ненаправленности против нее ПРО, так как "вопрос касается стран - членов НАТО". Об этом в интервью изданию "Коммерсантъ" заявила замгоссекретаря США по политическим вопросам Уэнди Шерман. "Я просто считаю, что в данной ситуации это был бы неправильный шаг. Речь идет о защите НАТО, касается это стран - членов НАТО", - заявила она. По словам У.Шерман, вместо юридических гарантий США готовы дать политические. "Я понимаю ситуацию так, что и российские, и американские переговорщики хотят продолжить диалог. В подобных переговорах всегда бывают трудные моменты. Сейчас мы находимся именно в такой сложной точке. Но так как это важно для обеих сторон, я уверена, что мы найдем выход из ситуации. Нам потребуется время и находчивость, но мы продолжим работать над этим", - заметила У.Шерман. Она подтвердила, что США будут "рады видеть представителей России, они могут приехать, понаблюдать за испытаниями ПРО и привезти любую аппаратуру". Россия и НАТО договорились сотрудничать по проекту ЕвроПРО на саммите в ноябре 2010г. в Лиссабоне. Однако переговоры зашли в тупик, так как США отказались предоставить юридические гарантии ненаправленности против российских сил сдерживания развертываемой в Европе американской системы ПРО. Євроатлантична Україна 17.11.2011 Китай стурбований заявами США щодо Тихого океану У середу лідери США та Австралії виступили за збільшення військової присутності Америки в Азійсько-Тихоокеанському регіоні (АТР), що, на їхню думку, збільшує гарантії безпеки для світу. Експерти також вважають, що такі кроки США дають американським військам більше можливостей у Східно-Китайському регіоні, де його союзники Японія та Південна Корея почуваються поруч із Китаєм не дуже комфортно. Хілларі Клінтон сказала у середу у столиці Філіппін Манілі, що США нікого не залякують у цьому регіоні та діють згідно з правилами ООН. Китай же відразу висловив своє занепокоєння заявами керівників США щодо регіону. Президент США Барак Обама та австралійський прем’єр-міністр Джулія Хіллард оголосили в Канберрі про нову угоду між їхніми країнами з метою розширення американської військової присутності в Австралії та регіоні. Такі кроки США та Австралії пов’язані з нещодавньою заявою Вашингтона про створення «транс-тихоокеанської системи» для Азії, що базується на американському трансатлантичному партнерстві з Європою. Поряд із планами розгортання військової присутності флоту Сполучених Штатів у Сінгапурі, ці кроки викликані занепокоєнням США та його союзників у регіоні наростанням тут військової присутності Китаю. Обама і Ґіллард оголосили про домовленості щодо розміщення в Північній Австралії (в місті Дарвіні) вже наступного року до 250 морських піхотинців США з подальшим нарощуванням цих сил до понад двох тисяч американських піхотинців у наступні 5 років. Обама заявив з приводу цього, що це рішення є зобов’язанням США щодо всього Азійсько-Тихоокеанського регіону. «Ми – дві тихоокеанські держави, і своїми відвідинами регіону я наголошую, що Сполучені Штати посилюють свої зобов’язання до всього Азійсько-Тихоокеанського регіону. Цей регіон стає все важливішим. Його економіка дозволяє йому бути рушієм світового економічного зростання у найближчому майбутньому. Торгово-комерційні зв’язки тут швидко зростають. Тому ми маємо наміри досягти того, щоб і система безпеки в регіоні відповідала потребам 21-го століття», – зазначив американський президент. Китай критикує кроки США до нарощування його сил в Тихому океані Нова угода США та Австралії не включає постійну американську присутність в цій країні. Але це означає, що значно більше американських військових сил будуть транзитно переміщатися саме через Австралію, звідки вони мають ближчий доступ до Південно-Китайського моря, аніж нинішні військові бази США в Японії та Південній Кореї. Китай вже поставив під сумнів такі плани США, коли речник Пекіна назвав у середу наміри розширення американської військової присутності в регіоні, «імовірно, не зовсім відповідними» та, «можливо, не в інтересах країн регіону». Держсекретар США Хілларі Клінтон заявила у середу в Манілі, що Вашингтон відкрито бажає обговорити ситуацію в Південно-Китайському морі пізніше цього тижня на саміті найвищого рівня на індонезійському острові Балі. Вона також наголосила, що США не збираються «нікого залякувати та примушувати» у регіоні, а діють у відповідності з правилами ООН та міжнародними угодами щодо морів. Ця позиція Вашингтона підбадьорює країни Південно-Східної Азії, які не згодні з позицією Китаю не підкорятися міжнародній юрисдикції в регіоні. Китай заявляє про історичний суверенітет в Південно-Китайському морі, чим заперечує рівні права тут для Філіппін, В’єтнаму, Малайзії, Брунею. Барак Обама заявив у середу в Канберрі, що Сполучені Шати не бояться Китаю і не бажають виключати Китай із системи співпраці в регіоні. Президент США також наголосив, що майбутнє всього Азійсько-Тихоокеанського регіону залежить від «надійної угоди про торгівлю» та готовності всіх країн регіону «грати за одними правилами». Це ж, на думку Обами, стосується й Китаю. Відвідини президентом США Австралії стали своєрідною реалізацією заяви Їілларі Клінтон минулого тижня про зміни акцентів в американській зовнішній політиці, що включають, як вона сказала, створення «транс-тихоокеанської системи» безпеки для Азії. УНІАН 22.11.2011 США, Великобританія і Канада ввели нові санкції проти Ірану США, Великобританія і Канада заявили про введення нових санкцій проти Ірану у зв'язку з його ядерною програмою, ссылка скрыта Сполучені Штати вчора ввели санкції, спрямовані проти енергетичної та нафтохімічної галузей Ірану. Міністр фінансів США Тімоті Гейтнер закликав провідні банки світу відмовитися від ведення бізнесу з Іраном. Президент США Барак Обама в своїй письмовій заяві зазначив, що Іран обрав шлях міжнародної ізоляції і що, Сполучені Штати та їх союзники продовжать чинити тиск на Іран з метою примусити його відмовитися від ядерної програми. Раніше в понеділок уряд Великобританії прийняв рішення перервати всі зв'язки між британським фінансовим сектором та іранськими банками, включаючи Центральний банк Ірану. У той же день міністр закордонних справ Канади Джон Бейрд заявив, що Канада заблокує всі фінансові операції з іранськими банками. Посилення санкцій проти Тегерана послідувало за публікацією доповіді Міжнародного агентства з атомної енергії, в якому вперше містяться прямі побоювання щодо того, що Іран може працювати над створенням ядерної зброї. 3.1. ПОЛІТИЧНИЙ ПРОЦЕС |