Європейський союз
| Вид материала | Документы |
- Роль комерційних банків у зміцненні фінансової стабільності країн Євросоюзу Ключові, 393.52kb.
- Що таке Європейський Союз, 974.36kb.
- Європейський союз, 2290.42kb.
- Європейський союз консолідовані договори, 2403.74kb.
- Європейський союз, 1709.95kb.
- Європейський союз, 1599.85kb.
- Європейський союз, 2539.57kb.
- Європейський союз, 2304.12kb.
- Європейський союз, 1546.58kb.
- Європейський союз, 1460.93kb.
1.4. ЕНЕРГЕТИКА
УНІАН
01.11.2011 Україна прагне приєднатися до європейських ядерних досліджень
Україна очікує до кінця цього року підписання угоди щодо надання асоційованого членства у Європейській організації ядерних досліджень (Conseil Européen pour la Recherche Nucléaire – CERN або ЦЕРН).
Про це УНІАН повідомили у прес-службі Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України.
У Держінформнауки нагадали, що 20 жовтня уряд схвалив розпорядження про підписання угоди між Кабінетом міністрів та ЦЕРН стосовно надання Україні статусу асоційованого члена та уповноважив підписати документ голову Держінформнауки Володимира СЕМИНОЖЕНКА.
“Набуття Україною статусу держави - асоційованого члена ЦЕРН створить правові підстави для максимальної участі українських наукових установ у програмах ЦЕРН, сприятиме комплексному розвитку грід-технологій в Україні та удосконаленню підготовки молодих вчених в області теоретичної і прикладної фізики”, - йдеться у повідомленні Держінформнауки.
Як повідомлялося, у березні 2011 року у м. Женева була укладена декларація Кабінету міністрів України та ЦЕРН, якою започатковано спільну робочу групу з науково-технічного співробітництва та підписана спільна заява про намір стосовно можливої української заявки про набуття статусу держави асоційованого члена ЦЕРН.
*** ЦЕРН є провідною європейською міжурядовою організацією з вивчення фізики високих енергій. Українські науковці добре відомі в цій організації завдяки їхній успішній участі над проектом Великого адронного колайдера. Також ЦЕРН є одним із центрів розвитку нової грід-технології, здатної зберігати та оперативно опрацьовувати великі обсяги даних, які з`являються після запуску Великого адронного колайдера.
Європейський простір
17.11.2011 Європарламенту рекомендують допомогти Україні з газом
Комітет з питань закордонних справ Європейського парламенту рекомендує Європарламенту висловитися за надання технічної допомоги для покращення енергетичного сектора України.
Також комітет рекомендує Європарламенту надати допомогу в переговорах з Росією за умовами поставок газу відповідно до європейських стандартів, повідомляє "Інтерфакс-Україна".
Такі положення містяться в проголосованих у четвер в рамках засідання комітету з питань закордонних справ Європарламенту рекомендаціях Європейської комісії, Раді ЄС щодо переговорів з Україною щодо угоди про асоціацію.
Цей текст буде основою для резолюції Європарламенту, яка буде проголосована на пленарній сесії на початку грудня.
"Надати необхідну технічну допомогу в енергетичній сфері для того, щоб допомогти Україні істотно поліпшити і модернізувати свої енергомережі і енергетичну ефективність, і гарантувати, щоб українська влада повністю поважала цілі, закладені у програмі підвищення енергоефективності на період 2010-2015 і продовжували імплементувати інноваційні рішення, щоб вирішити свої енергетичні потреби", - йдеться в положенні проголосованого документа.
Крім того, рекомендується висловитися за надання допомоги українській владі у переговорах з питань поставок газу з Росії, щоб гарантувати, що "торгівля газом між Україною і Росією відповідала європейським стандартам торгівлі та ціни".
1.5. ВІЗОВА ПОЛІТИКА ТА РЕГІОНАЛЬНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
Європейський простір
07.11.2011 Країни ЄС та їхні сусіди координуватимуть міграційну політику
Європейський Союз та його сусіди, зокрема Україна, спільно боротимуться з нелегальною міграцією. Вже через два місяці розпочнеться реалізація низки проектів, спрямованих проти цього явища. У п’ятницю в польському місті Познань радилися представники міністерств, відповідальних за міграційну політику в країнах-членах Європейського Союзу та сусідніх із ЄС державах. Це вже друга конференція міністрів з питань міграції, присвячена так званому Празькому процесові.
Проблема нелегальної міграції – одна з найгостріших, із якими впродовж останніх років намагається боротися Європейський Союз. Проте без ефективної співпраці зі своїми східними та південними сусідами ЄС не зуміє її подолати. На цьому наголошували учасники Другої конференції міністрів, що розпочала черговий етап так званого Празького процесу.
Конференція відбулася в рамках програми головування Польщі в Раді ЄС.
Познанську конференцію організувало польське Міністерство внутрішніх справ та адміністрації. Артур Козьолек із цього міністерства нагадує, що Празький процес – це європейська політична ініціатива, яка кілька років тому виникла у Празі. Учасники Празького процесу – це держави ЄС, а також країни Південної Європи та СНД, які вирішили співпрацювати у сфері міграційної політики.
«Мета цього проекту, – зазначив Козьолек, – ознайомлення з імміграційною ситуацією в державах східного сусідства та підготовка переліку питань для майбутніх угод про так звані імміграційні партнерства між державами Європейського Союзу та державами східного сусідства».
Дотепер у рамках реалізації Празького процесу його учасники обмінювалися інформацією про специфіку міграційних процесів у різних державах. Внаслідок цього вдалося створити детальну карту так званих міграційних шляхів у Східній та Південно-Східній Європі. Тепер країни, що приєдналися до празької ініціативи, хочуть перевести спільні ідеї в практичну площину.
Міграція може бути позитивним явищем. Якщо легальна
Міністри, учасники конференції в Познані, ухвалили програму дій на 2012-2016 роки, спрямовану на покращення співпраці в сфері міграційної політики.
«Починаючи від січня 2012 року, тобто через два місяці, вже не під час польського головування в ЄС, а під час наступного головування, розпочнеться реалізація низки багатосторонніх проектів, – каже Артур Козьолек. – Партнерами країн ЄС будуть держави СНД, Західних Балкан та Центральної Азії. У цих проектах ітиметься про запобігання та подолання нелегальної міграції та про організацію повернень мігрантів. Крім того, у цих проектах ітиметься про реадмісію, тобто про видалення осіб, які нелегально прибувають на територію якоїсь країни, а також про реінтеграцію мігрантів, які повертаються додому».
Представник польського Міністерства внутрішніх справ та адміністрації, наголосив, що в рамках Празького процесу Євросоюз пропагуватиме легальну міграцію. За його словами, саме такий легальний рух мігрантів позитивно впливає як на розвиток окремих осіб, так і цілих суспільств.
Європейський простір
09.11.2011 МЗС: Україна завершує перший етап роботи щодо безвізового режиму з ЄС
Україна в цьому році завершує перший етап роботи з досягнення безвізового режиму з країнами Європейського Союзу. Про це заявив учора в Донецьку на прес-конференції міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко.
«Найголовніше, що ми знаємо і маємо план дій, щоб досягти безвізового режиму з країнами Європейського Союзу. Що це означає? Це означає, що ми погодили цілу низку законодавчих актів, які необхідно прийняти для того, щоб можна було створити нову основу для вирішення, в тому числі, тактичних питань. І ми в цьому році завершуємо цей перший етап законодавчої роботи», - сказав міністр, додавши, що це стосується фактичних питань захисту персональних даних, яких до півтора десятка, і т. д.
Другим етапом К. Грищенко назвав «створення інфраструктури, необхідної для технічного забезпечення прозорості цього процесу і для того, щоб уникнути можливості будь-яких зловживань».
«Це біометричні паспорти, це система зв'язку в режимі реального часу між правоохоронними, прикордонними, митними та іншими структурами, які задіяні в контролі за переміщенням людей між країнами ЄС і України», - сказав міністр.
Він підкреслив, що «цей етап розпочнеться фактично з кінця цього року і залежить від наявності як ресурсів, так і ефективної роботи всіх цих структур разом для досягнення мети».
«Ми вважаємо, що повністю зможемо протягом одного-двох років виконати більшість поставлених завдань. Це в рамках реального і можливого», - запевнив К. Грищенко.
У той же час він зазначив, що в даному питанні існує третій елемент, пов'язаний з політичними процесами, що відбуваються в деяких європейських країнах.
«Є третій елемент, який виходить за рамки самого плану. Це політичні процеси в самих європейських країнах, де існує в деяких з них, я вважаю, нераціональна боязнь у зв'язку з міграційними процесами», - пояснив міністр, але констатував, що серед українців, що виїжджають до Європи, з кожним роком все менше тих, хто порушує візовий режим, і відмовляють в отриманні дозволу на в'їзд буквально кільком відсоткам громадян України, про що свідчить статистика.
«Нам доведеться проводити серйозну роботу, щоб показати те, що є факт. А фактом є тільки те, що кількість відмов зменшується щороку. І є статистика того, скільки людей не порушують візовий режим. Практично у нас зводиться до кількох відсотків число тих, хто дозволяє собі ці порушення, в результаті чого ми маємо такі відмови», - сказав К. Грищенко.
Міністр підкреслив, що результати спостереження за тим, для яких цілей українці використовують візи, свідчать, що для отримання безвізового режиму «немає ніяких політичних і не повинно бути і психологічних причин, щоб найближчим часом, всього через кілька років, ми не вийшли на цей результат».
Уточнюючи, чи впливають якось на введення безвізового режиму політичні процеси, що відбуваються в Україні, К. Грищенко відповів: «Ми не відчуваємо ніякого особливого впливу. Оскільки, в принципі, з самого початку було розуміння того, що головне - це забезпечити мобільність для громадян України так само, як вона забезпечена для громадян Європейського Союзу, якщо вони хочуть подорожувати в нашу державу. Це проголошено усіма і стосується всіх рядових і нерядових громадян».
Нагадаємо, раніше К. Грищенко прогнозував, що Україна зможе отримати безвізовий режим з ЄС через два-три роки.