Європейський союз
| Вид материала | Документы |
- Роль комерційних банків у зміцненні фінансової стабільності країн Євросоюзу Ключові, 393.52kb.
- Що таке Європейський Союз, 974.36kb.
- Європейський союз, 2290.42kb.
- Європейський союз консолідовані договори, 2403.74kb.
- Європейський союз, 1709.95kb.
- Європейський союз, 1599.85kb.
- Європейський союз, 2539.57kb.
- Європейський союз, 2304.12kb.
- Європейський союз, 1546.58kb.
- Європейський союз, 1460.93kb.
1.3. ЕКОНОМІКАЄвропейський простір 01.11.2011 Гроші на вітер? Європейці втомилися фінансувати ефемерні українські реформи З 2012 року ЄС фінансуватиме в Україні не окремі проекти, а перераховуватиме гроші безпосередньо в український бюджет для проведення конкретних реформ. Експерти впевнені: результату від цього буде обмаль. Громадянське суспільство, демократичні цінності, реформи, наближення законодавства до європейських норм. Це ті ключові пункти, які містить чи не кожен проект, що фінансується Євросоюзом в Україні. Надавати гроші Україні на втілення в життя тих самих демократичних цінностей ЄС почав ще у дев’яностих роках минулого століття. За цей час європейці профінансували в Україні різноманітних проектів на понад 3 мільярди євро, однак результативність і ефективність цих фінансових вливань викликає сумнів. ЄС змінює форму фінансової допомоги для України Від самого початку Євросоюз давав гроші на конкретні різноманітні проекти в Україні, потім, починаючи з 2007 року, єврочиновники усвідомили, що ефект від такої фінансової допомоги виходить "точковий", тож вирішили підтримувати цілі сектори. Кожного року Євросоюз вибирав в Україні 2-3 глобальні сектори, куди спрямовували фінанси. Здебільшого це були проекти у сфері енергоефективності, управління кордонами тощо. "Але наступного року форма допомоги зміниться. Тепер ми працюватимемо за принципом "Більше за більше, менше за менше!",- розповів в інтерв’ю Deutsche Welle прес-аташе представництва Єврсоюзу в Україні Давід Стулік. За його словами, ЄС хоче, аби тепер країна сама була більш зацікавлена в реформах. Щороку Євросоюз виділятиме Україні до 180 мільйонів євро. Гроші надходитимуть безпосередньо в бюджет на реформування конкретних галузей. Втім, отримати їх Україна зможе лише після того, як доведе серйозність своїх намірів втілювати ці реформи. "У нас є проекти, які були реалізовані: експерти розробили певні рекомендації, допомогли написати відповідні законопроекти, але нічого так і не втілено в життя",- наголошує Давід Стулік. Серед низки так і невтілених проектів представник Євросоюзу називає виборчий кодекс України, антикорупційне законодавство, закон про державні закупівлі. "До висновків наших експертів начебто Україна і прислухається, начебто вносяться зміни в закони, але вони ж не виконуються",- констатує Стулік. Самі винні Цьому не дивується директор Міжнародного центру перспективних досліджень Віра Нанівська. За її словами, європейці надто дипломатично і м’яко вимагають в українців досягнення конкретних результатів тих проектів, які самі фінансують. "Для себе європейські країни ввели жорсткий контроль за витратами всіх коштів і результативністю зробленого. До нас вони цього не застосовують, бо постійно триває торгівля членством України в ЄС",- прокоментувала Віра Нанівська. На її переконання, Євросоюз надає Україні фінансову допомогу як благочинні пожертвування, не особливо розраховуючи на результат. А благочинність, за словами експерта, Україну ні до чого не зобов’язує. Тож і виходить, що гроші європейці свідомо викидають на вітер. "Якби Україна мала таку програму реформ за європейські гроші, як свого часу Польща чи Болгарія, то і в нас зміни були б реальні",- наголошує директор Міжнародного центру перспективних досліджень. Вона вважає, що та фінансова допомога, яку нині надає Україні Євросоюз, не допомагає країні реформуватися, а, навпаки, шкодить. Натомість в українському представництві Євросоюзу вважають, що позитив таки є. Найуспішнішим проектом, який вдалося реалізувати в Україні, там називають створення Єдиного реєстру виборців, який допомогли українцям розробити європейські експерти. Нині цей реєстр успішно використовується в Україні. Але аналітики наголошують, що це радше виключення з правил, адже українські чиновники не вміють перетворити політичні рішення на адміністративні, і жодні проекти їх цьому не вчать. Європейський простір 08.11.2011 Євросоюз взявся за «географію» українського вина Євросоюз здійснює проект з підтримки української виноробної галузі. Європейські експерти допоможуть виноробам захищати свою продукцію за «географічними індикаторами». Нині експерти ЄС вивчають законодавчу базу, статистику та історію виноробної галузі України. Традиційно в країні виноробством займаються південні області, де під виноградники відведено від 1 до 5 відсотків сільськогосподарських угідь. Ця галузь суттєво впливає на рівень соціально-економічного розвитку регіонів, однак експортувати українське вино до європейських країн українським виноробам важко, бо у ЄС вся продукція брендована, всі географічні назви захищені. «Проект допоможе підготувати в Україні власну систему «географічних індикаторів» і торгувати саме такою ексклюзивною продукцією», - сказала в інтерв’ю Deutsche Welle координатор з питань комунікацій представництва Євросоюзу в Україні Біанка Боймлер. За її словами, на першому етапі експерти ЄС проведуть для українських виноробів низку тренінгів та семінарів щодо юридичного захисту географічних назв їхньої продукції, а пізніше проконсультують як просувати українське вино на європейський ринок. Вино пасе задніх Попри те, що з кожним роком споживання вина в Україні зростає, але українці за цим показником все ще сильно відстають від жителів провідних виноробних країн. За даними Українського бюро винограду і вина, минулого року українці спожили цього напою майже 8 літрів на людину. Ще в 2009 році цей показник становив 6,6 літра, а в 2008 - 6 літрів вина на людину. При тому, що французи щороку споживають більше 50 літрів вина. УНІАН 12.11.2011 Азаров заявив, що з ЄС вирішили все, крім вступу Україна і Європейський Союз зняли всі спірні питання з приводу Угоди про зону вільної торгівлі та асоціацію ЄС, крім одного. Про це написав прем'єр Микола Азаров на своїй сторінці в мережі Facebook. "Сьогодні (у п'ятницю) в Брюсселі завершилися переговори на рівні експертів про укладення Угоди про зону вільної торгівлі та асоціацію ЄС. Практично всі спірні питання зняті, і компромісний варіант угоди підготовлений", - зазначив він. "Залишилася в Угоді про асоціацію одна позиція, яка вимагає вироблення або компромісного варіанту, або прийняття політичного рішення", - розповів Азаров. "Наша делегація наполягає на тому, щоб в Угоді про асоціацію з ЄС була зафіксована перспектива членства в ЄС для України. ЄС пропонує інші формулювання", - уточнив прем'єр. "Проте ми виходимо з того, що Угода про асоціацію з ЄС - це історично важливий документ, він приймається і буде розрахований на тривалий проміжок часу, може бути на 10-15 років", - заявив він. "По суті, цей документ вимагає проведення Україною дуже великої роботи з модернізації економіки, соціальної сфери, реформування правоохоронної системи, судової системи. Тобто, іншими словами, після закінчення певного часу Україна повинна відповідати певним стандартам, прийнятим в країнах ЄС", - зазначив прем'єр. При цьому Азаров уточнив, що "виникає питання: якщо країна, розташована в центрі Європи, відповідає всім стандартам ЄС, то на якій підставі вона позбавлена європейської перспективи? Це наші доводи". "Ми розраховуємо на те, що наші партнери з розумінням поставляться до нашої позиції", - підсумував прем'єр. com 15.11.2011 Профільний комітет Європарламенту схвалив асоціацію з Україною ЄС готує асоціацію з Україною. Фото із сайту euroatlantica.info Профільний комітет Європарламенту схвалив рекомендації Єврокомісії та Ради ссылка скрыта в економічній частині угоди про асоціацію з Україною. Про це в понеділок, 14 листопада, після закінчення засідання комітету з питань міжнародної торгівлі повідомив доповідач Павло Залевський (група ЄНП, Польща), передає "Інтерфакс-Україна". "Мої пропозиції підтримали в комітеті, і основний висновок рекомендацій полягає в тому, що за допомогою інтеграції української економіки з європейською позитивний ефект буде для обох сторін", - означив суть пропозицій європейський депутат. Залевський вважає, що прийняття таких рекомендацій не запізнилося в часі в світлі того, що переговори України і ЄС як щодо зони вільної торгівлі, так і щодо уУгоди про асоціацію вже завершені, не враховуючи політичного питання про перспективу членства, що залишилося. "Це важливо для Європейського парламенту, який завжди хоче представити свою позицію. Крім того, це - відповідальність парламенту ратифікувати глибоку і всеохопнузону вільної торгівлі. І тому важливо сказати Європейській комісії і Раді ЄС, яка думка парламенту з цього питання", - пояснив європейський політик. З його слів, комітет з питань міжнародної торгівлі вважає важливим поставити мету почати попередню імплементацію всієїУгоди про асоціацію. "Ми не хочемо розділяти ці дві частини: політичну і економічну, ми хочемо, щоб вони були парафовані. Це наш політичний меседж", - сказав Залевський. Зокрема, рекомендації містять пропозиції підтримати завершення переговорів щодо ЗВТ до кінця цього року, заклик до проведення реформ в Україні, які допоможуть модернізувати інфраструктуру країни, визнати, що укладення угоди про асоціацію надасть "подвійний засіб для зміцнення верховенства права в Україні для інвесторів" , поглибить європейські принципи законів та демократії. 11 листопада прем'єр Микола Азаров заявив, що ссылка скрыта про асоціацію з ЄС на рівні експертів. З його слів, всі спірні питання зняті, проте залишалася одна розбіжність, оскільки Україна наполягала, щоб було зафіксовано перспективу членства в ЄС для України. Раніше у ссылка скрыта Європарламент визнав, що надання Україні перспективи членства в ЄС відповідає інтересам України та Євросоюзу. Водночас, за даними ЗМІ, ссылка скрыта Урядовий порталУрядовий портал 18.11.2011 Міністр фінансів обговорив з делегацією Єврокомісії план дій щодо надання Україні макрофінансової допомоги ЄС 18 листопада відбулась зустріч Міністра фінансів України Федора Ярошенко із делегацією Європейської Комісії на чолі з паном Петером Бексом, Директором Директорату з міжнародних економічних та фінансових відносин, глобального управління Генерального Директорату з фінансових питань Європейської комісії. Метою зустрічі було обговорення подальшого плану дій щодо надання Україні макрофінансової допомоги ЄС. Також під час зустрічі учасниками були розглянуті актуальні питання щодо узгодження проекту Меморандуму про взаєморозуміння між Україною та Європейським Союзом. |