Кафедра гуманітарних дисциплiн
| Вид материала | Методичні рекомендації |
- Кафедра гуманітарних дисциплiн, 317.59kb.
- Кафедра гуманітарних дисциплiн, 495.74kb.
- Кафедра гуманітарних дисциплiн, 750.55kb.
- Кафедра гуманітарних дисциплiн, 683.78kb.
- Кафедра гуманітарних дисциплiн, 644.1kb.
- Кафедра гуманітарних дисциплiн, 312.71kb.
- Науково-дослідницька діяльність ліцеїстів ІІІ курсу Кафедра суспільно-гуманітарних, 274.89kb.
- Міністерство освіти І науки україни ізмаїльський інститут водного транспорту кафедра, 367.9kb.
- Кафедра філософії І соціально-гуманітарних дисциплін, 2011 р. Питання з філософії для, 32.43kb.
- Конкурс методичних комісій по птнз в рамках панорами педагогічної творчості, 63.8kb.
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ
КАФЕДРА ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛIН
Робоча програма та методичні рекомендації до вивчення навчальної дисципліни «Етика та естетика»
(за вимогами кредитно-модульної системи навчання)
КИЇВ – 2011
Етика та естетика // Робоча програма та методичні рекомендації до вивчення навчальної дисципліни. – Навчально-науковий інститут права та підприємництва Київської національної Академії внутрішніх справ. 2011 р. - 43 с.
Укладачі: Дубчак Л.М., старший викладач кафедри гуманітарних дисциплін, кандидат філософських наук.
Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри гуманітарних дисциплін.
Протокол № 1 від 26.08.2011 року
Завідувач кафедри О.М. Цапко
Схвалено методичною радою ННІПП КНУВС
Начальник НМЦ
полковник міліції
ПЕРЕЗАТВЕРДЖЕННЯ РОБОЧОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
| Навчальний рік | 2011/2012 | 2012/2013 | 2013/2014 |
| Дата засідання кафедри | | | |
| Номер протоколу | | | |
| Підпис завідувача кафедри | | | |
1. Структура робочої програми навчального курсу
«ЕТИКА ТА ЕСТЕТИКА»
(за вимогами кредитно-модульної системи)
ПЕРЕДМОВА
Реалізація в сфері вищої освіти України цілей Болонського процесу передбачає впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу, що враховує засади Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ECTS) і ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання, залікових освітніх одиниць (залікових кредитів) та модульно-рейтингової системи контролю.
Методичні рекомендації до вивчення навчальної дисципліни «Етика та естетика» розраховані на студентів денної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр і складаються з робочої навчальної програми, планів семінарських занять, завдань для самостійної та індивідуальної роботи студентів.
Робоча навчальна програма спрямована на реалізацію вимог освітньо-професійної програми і характеристики, складається з опису предмета, мети та основних завдань навчальної дисципліни, модульного тематичного плану (структури залікового кредиту), змісту програми, методики здійснення модульного к
| Курс: підготовка спеціалістів | Напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень | Характеристика навчального курсу |
| 1 | 2 | 3 |
| Кількість кредитів ECTS: 3 Модулів: 1 Змістових модулів:3 Загальна кількість годин: 108 Тижневих годин: 6 | 6.0601 6.060102 Юридична освіта, Бакалавр | Обов’язкова: Студенти: 2 курс – 4семестр – Правознавство 2курс – 4 семестр – Психологія Лекції (теоретична підготовка): 20 годин Семінари: 22 години Практичні заняття +модульний контроль: 12 годин Самостійна робота: 54 годин Вид контролю: залік |
онтролю та визначення підсумкового рейтингу, переліку літератури.
Мета:
- знання про етику та естетику як філософські науки, основні етичні та естетичні категорії.
- вміння оперувати термінологією етичними та естетичними категоріями, аналізувати на емпіричному та науковому рівні процеси, що відбуваються в соціальному житті, використовувати в професійній діяльності основні теоретичні і практичні положення етики та естетики.
МЕТОДИ НАВЧАННЯ:
словесні, наочні, практичні; евристичний, частково-пошуковий, дослідницький, експериментальний, метод проблемного викладання; метод проекту; методи колективної розумової діяльності; методи самостійної роботи.
МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ:
вхідний контроль, оперативний контроль, поточний контроль, підсумковий контроль.
2. ОПИС ДИСЦИПЛІНИ
2.1. У зв’язку з тим, що вивчення етика та естетики в юридичних закладах є обов’язковим, і ґрунтуючись на багаторічному досвіді викладання її у вузах системи МВС України, а також з урахуванням наданого Радам вузів права самостійно встановлювати бюджет часу та зміст програми, курс розраховано на вивчення в обсязі 108 годин аудиторних, семінарських і практичних занять.
У програмі реалізується раціональне поєднання загальноосвітнього та професійного навчання студентів, максимальне наближення курсу до специфіки правознавчого фаху. Її доповнено теоретичним матеріалом, значимим із точки зору інтенсифікації діяльності в різних галузях юридичної практики.
Увага у вивченні предмета повинна приділятись світоглядним та духовно-практичним аспектам відношення людини до світу.
Значний історико-філософський курс, представлений в програмі дозволяє прослідити становлення етики та естетики не тільки в світоглядному аспекті, а й у методологічному. Знання методології пізнавального процесу є необхідним для юриста-правознавця.
- Курс підготовки бакалаврів.
Кількість кредитів, відповідно до ECTS — 1 (за спеціальності “Право”).
Загальна кількість годин — 108 годин
Змістовних модулів для факультетів за спеціальністю “право” - 3.
Змістовних модулів для факультетів за спеціальністю “психологія” - 3.
- Курс читається для студентів спеціальності
0601 Право.
.... Психологія
3.1. Характеристика навчального курсу.
Етика та естетика читається на факультетах за спеціальністю ”право” та “психологія” на другому курсі протягом протягом ІІ семестру і включає такі види занять як лекції, семінари та самостійна робота
Вивчення курсу завершується заліком.
На семінарські заняття виносяться теми, які націлюють студентів на всебічне і дискусійне обговорення тем. На заняттях передбачено виступи з рефератами та фіксованими виступами, що неодмінно приводить до активізації пізнавальної діяльності учасників семінару.
При підготовці до семінарських занять, студенти можуть ознайомитись з кафедральними методичними розробками, а також з навчальною та науковою літературою, яка є в наявності ННІПП КНУВС.
Кожен студент зобовязаний відпрацювати всі пропущені лекції і семінари з лектором або викладачем на семінарському занятті у встановлений ними час, незалежно від причин пропуску занять.
Лекцій з дисципліни “Етика та естетика” - 20 годин. На семінарські та практичні заняття виносяться ті проблеми, що потребують більш глибокого осмислення та детального обговорення і відзначаються певною складністю. Їх вивчення здійснюється шляхом всебічного і детального розгляду на семінарських заняттях, виходячи з лекційного і самостійно опрацьованого матеріалу під час вивчення рекомендованої літератури.
На семінарських заняттях активно застосовується обговорення реферативних доповідей, що дає можливість студентам через більш детальне заглиблення в проблемне питання розібратися в ньому і, відповідно, засвоїти тему та набрати додаткові бали за модульно-рейтинговою технологією навчання.
До семінарських занять студенти можуть ознайомитися з кафедральними, дидактичними матеріалами та методичними розробками, а також з навчальною та науковою літературою, яка є в наявності в бібліотеці ННІПП КНУВС та інших бібліотеках м.Києва.
Самостійна робота є індивідуальним видом роботи кожного студента над першоджерелами та навчальними посібниками і підручниками. Самостійна робота оцінюється викладачем за результатами виступів на семінарах, конференціях та при проведенні практичних занять. В рамках курсу “Етика та естетика” самостійна робота складає 54 годин.
Контроль за сомостійною роботою студентів здійснюєься після вивчення модуля. Студентам також виділяється час для консультацій з викладачами кафедри.
Модульно-рейтинговий контроль. Кожен студент, відповідно до програми курсу, після завершення вивчення модуля зобовязаний здати модульний контроль (в письмовій формі чи в компютерному класі) і отримати відповідні бали. Підсумковий рейтинговий бал за дисципліну визначається в кінці курсу і служить основою для визначення підсумкової оцінки за дисципліну.
Підсумковий контроль курсу “Етика та естетика” проходить у формі заліку.
3.2. В результаті вивчення дисципліни випускник інституту повинен:
Знати:
- предмет етики та естетики як філософських наук.
- зміст і суть світової і вітчизняної етичної та естетичної думки, а також тенденції в розвитку моралі та художньої дійсності протягом всієї світової історії.
Вміти:
- розрізняти етичні та естетичні категорії.
- Піднімати пролеми на рівні етики і акумулювати їх у рефератах і виступах на семінарах, на конференціяї та в практичній діяльності.
Мати навички:
- вивчення та наукового аналізу літератури з галузі етики та естетики.
- аналізу і обгрунтування особливостей сучасних тенденцій в розвитку естетичної дійсності і моралі;
Бути ознайомленим:
- з історією етичної та естетичної думки.
3.3. Модульний тематичний план
Методичні рекомендації з навчальної дисципліни “Етика та естетика” містять організаційно-методичні рекомендації, поради та завдання щодо проведення семінарських і практичних занять, а також самостійної роботи.
Призначені для студентів факультету права та підприємництва зі спеціальностей “Правознавство” а “Психологія” Київського інституту внутрішніх справ.
3.4. Розрахунок рейтингової оцінки змістовного модуля (модулів) та умови отримання підсумкової оцінки залікового кредиту
Для розрахунку рейтингової оцінки пропонується використати єдину бальну систему оцінювання академічної успішності студентів з обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ECTS
| За шкалою ECTS | За національною шкалою | За шкалою університету |
| A | 5 (відмінно) | 90-100 |
| BC | 4 (добре) | 75-89 |
| DE | 3 (задовільно) | 60-74 |
| FX | 2 (незадовільно) з можливістю повторного складання | 35-59 |
| F | 2 (незадовільно) з обов’язковим повторним курсом | 1-34 |
Розрахунок бальної оцінки змістовного модуля складається з наступних елементів:
М1 = М0+К1+…Кп, де
М0 - початкова максимальна «вартість» змістовного модуля в балах, яку можна отримати під час поточного тестування. Вона становить 90 балів.
Максимальна бальна оцінка змістовного модуля (100 балів) досягається шляхом додавання «вартості» коефіцієнтів (К1+…Кп), які враховують якість аудиторної роботи та творчої діяльності.
Таблиця бальних коефіцієнтів
| Поточні оцінки семінарських занять | К1 |
| «5» (відмінно) «4» (добре) «3» (задовільно) «2» (незадовільно) | +5 +4 +3 -2 |
| Відвідування семінарських занять | К2 |
| Постійно За кожний пропуск | +1 -2 |
| Термін складання модуля | К3 |
| Поза терміном та повторне складання | -1 |
Зразок розрахунку:
Початкова вартість (модульного контролю) модуля (М0) = 90 балів
Результат модульного тестування = 50 балів
К1 - «5», «4», «3» = 12 балів – оцінки, отримані на семінарах модулях
К2 – постійно = +1 бали
К3 –поза терміном = – 1 бал
М1 = 50+12+1–1 = 62 бали
Якщо оцінка за М1 становить менше 60 балів модульний контроль проводиться повторно. Незадовільні оцінки , пропуски семінарських та практичних занять вважаються відпрацьованими за результатами модульного контролю.
Підсумковий рейтинг (в балах) за навчальну дисципліну (заліковий кредит) визначається за формулою:
А). За умови не складання студентом заліку
R д1 = Rм + ДБ , де
Rд1 - підсумковий (загальний) рейтинг за дисципліну
Rм – підсумковий модульний рейтинг, що визначається як середнє арифметичне (сума балів всіх модульних контролів поділена на їх кількість)
ДБ – додаткові бали за навчально-творчу діяльність (реферат, наукова робота (з виступом або без нього) тощо). Їх види та «вартість» визначаються кафедрою.
Студент протягом семестру може підготувати не більше одного реферату чи наукової роботи з дисципліни.
Якщо сума балів R д 1 складає більше 60 балів, студент може отримати залік без їх складання. У разі отримання меншої суми балів або бажання підвищення підсумкового рейтингу з дисципліни, складання заліку, обов'язкове.
Б). За умови складання заліку.
Rд1 + БВ
R д = ------------, де
2
БВ – «бальна вартість» заліку максимально становить 100 балів. Його пропонуються проводити у формі тестування . Тести складаються з вибіркових завдань всіх модульних контролів.
Зразок розрахунку :
R д1 = 80 балів
БВ = 70 балів
80 + 70
R д = ------------ = 75 балів, що дорівнює оцінці добре
2
До заліку допускаються студенти , які позитивно склали всі передбачені модульні контролі.
4. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
“ЕТИКА ТА ЕСТЕТИКА”
для студентів юридичного факультету та факультету права та підприємництва зі спеціальностей “Правознавство” та “Психологія”
| | ТЕМА | Всього годин | Самостійні заняття | Під керівництвом викладача | ||
| Лекції | Семінарські заняття | Практичні заняття + МК | ||||
| | Змістовний модуль І. Етика як філософська наука про мораль | 36 | 16 | 10 | 8 | 2 |
| 1 | Тема 1. Предмет, структура і функції етика як науки. | 8 | 4 | 2 | 2 | |
| 2 | Тема 2. Категорії моральної свідомості і моральної самосвідомості. | 10 | 4 | 4 | 2 | |
| 3 | Тема 3. Категорії моральної діяльності і моральних відносин. | 8 | 4 | 2 | 2 | |
| 4 | Тема 4. Новітні теоретичні пошуки. Проблеми прикладної етики. Етика юриста. | 8 | 4 | 2 | 2 | |
| 5 | Модульний контроль | 2 | | | | 2 |
| | Змістовний модуль ІІ. Естетика як філософська наука. | 36 | 12 | 10 | 12 | 2 |
| 6 | Тема 5. Предмет естетики, історія і теорія проблеми | 8 | 2 | 2 | 4 | |
| 7 | Тема 6. Основні естетичні категорії | 10 | 2 | 4 | 4 | |
| 8 | Тема 7. Мистецтво в системі людської життєдіяльності | 8 | 4 | 2 | 2 | |
| 9 | Тема 8. Художня творчість як об`єкт естетичного аналізу | 8 | 4 | 2 | 2 | |
| 10 | Модульний контроль | 2 | | | | 2 |
| | Змістовний модуль ІІІ. Художні методи та стилі мистецтва. | 36 | 26 | 0 | 2 | 8 |
| 11 | Тема 9. Художньо-естетичні пошуки в історії розвитку мистецтва від витоків до Нового часу. | 18 | 12 | | 2 | 4 |
| 12 | Тема 10. Художні стилі та напрямки в мистецтві ХХ — ХХІ ст. | 16 | 14 | | | 2 |
| 13 | Модульний контроль. | 2 | | | | 2 |
| | Разом по дисципліні | 108 | 54 | 20 | 22 | 12 |
5. Література.
Етика.
Основна.
1. Гусейнов А.А., Апресян Р.Г. Этика: Учебник. - М.: Гардарики, 2000.
2. Малахов В.А. Етика. - К.: Либідь, 2002.
3. Етика. Навч. посіб. / Аболіна Т., Єфименко В. та ін. – К.,1992.
4. Етика. Навч. посіб. За ред. В.О.Лозового. – К., 2002.
5. Прибутько П.С., Дубчак Л.М. Етика. - К.: Вид-во Паливода А.В., 2006. - 180 с.
- Тофтул М.Г. Етика: Навчальний посібник. - К.: Видавничий центр “Академія”, 2005. - 416 с.
Додаткова.
- Адорно Теодор В. Проблемы философии морали. М.: Республика, 2000. - 239 с.
- Арес Ф. Человек перед лицом смерти. М., 1992.
- Аристотель. Никомахова этика Аристотель: Соч. В 2 т. - Т.4. - М., 1983.
- Бубер М. Образы добра и зла \\ Бубер М. Два образы веры. М.: Республика, 1995. - С.125-156.
- Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма \\ М.Вебер. Избранные произведения. М., 1990.
- Глюксман А. Одинадцята заповідь. К., 1994. - 288 с.
- Гусейнов А.А., Ирлитц Г. Краткая история этики. М., 1987. - С.527 — 531.
- Гусейнов А.А., Дубко Е.Л. Этика. М.: Нардарики, 2000. - С.195 — 214, 246 — 288.
- Йонас Г. Етика відповідальності. - К.: Либідь, 2001. - 324 с.
- Кант И. Критика способности суждения // Кант И. Соч.: В 6 т. - Т.5. - М., 1966.
- Макинтайр А. После добродетели: Исследования теории морали. М.: Академический проект, 2000. - 384 с.
- Ницше Ф. К гениалогии морали \\ Ф.Ницше. Соч. В 2 т. М.: Мысль, 1990. Т.2. - С.407 — 524.
- Оссовская М., Рыцарь и буржуа: Исследования по истории морали. М.: Прогресс, 1987. 527 с.
- Перерва В.В. Этические взгляды Гегеля. М.: Знание, 1988.
- Скрипник А.П. Моральное зло в истории этики и культуры. М., 1992. - 351.
- Ремарк Э.М. На Западном фронте без перемен: Роман. - М., 2001
- Роулз Д. Теория справедливости (Фрагмент из книги //Этическая мысль: Науч.-публицист. чтения. М.: Политиздат, 1990. - С.229 — 242.
- Франкл В. Человек в поисках смысла. М.: Прогресс, 1990. - 367 с.
- Хейзинга Й. Осень средневековья. М.: Наука, 1988. 539 с.
Естетика.
Основна.
- Борев Ю. Эстетика: Учебник. – М., 2002.
- Бычков В.В. Эстетика: Учебник. – М., 2002.
- Дубчак Л.М., Прибутько П.С. Естетика. - К.: Вид-во Паливода А.В., 2006.
- Кривцун О.А. Эстетика: Учебник. – М., 2002.
- Левчук Л. Естетика: Навч. посібник. – К., 2000.
- Левчук Л.Т., Панченко В.І., Кучерюк Д.Ю. та ін. Естетика. К, 2010.
Додаткова.
- Андреев Л.А. Сюрреализм. – М., 1972.
- Антонова О.А. Католицизм и искусство. – М., 1985.
- Аристотель. Поетика. – К., 1967
- Ауэрбах Э. Мимесис. Изображение действительности в Западно-Европейской литературе. – М.; СПб., 2000.
- Бердяев Н.А. Кризис искусства. – М., 1992.
- Бояджиев Г.Н. Вопрос о классицизме XVII века. Драматургия и театр. // Ренессанс. Барокко. Классицизм. – М.
- Буало Н. Поэтическое искусство. – М., 1957.
- Випер Б.Р. Введение в историческое изучение искусства. – М., 1985.
- Выготский Лев. Психология искусства. – М., 1966.
- Гадамер Г. Актуальность прекрасного. – М., 1991.
- Гартман Н. Эстетика. – М., 1957.
- Гегель Г.В. Эстетика. В 4-х т. – М., 1968-1973.
- Декарт Р. Избр. произв. М., 1950.
- Завадская Е.П. Загадка Сальвадора Дали. // Творчество. – 1989, №1.
- Западноевропейская эстетика ХХ в. – М., 1991.Фрагменты из ранних греческих философов. – М., 1989. – С.5-32.
- Зись А.Я. К вопросу о психологии художественного творчества. // Зись А.Я. Философское мышление и художественное творчество. – М., 1987.
- Искусство: художественная реальность и утопия. – К., 1992. – С.38-70, 181-204.
- Канарский А. Категории эстетики как ступень развития искусства и эстетической практики человека» // Этика и эстетика: Сборник. – 1990, № 33.
- Кандинский В.В. О духовном в искусстве. – М., 1992.
- Крутоус В. Категория прекрасного и эстетические идеалы. – М., 1985. – С.78-103.
- Крючкова В.А. Социология искусства и модернизм. – М., 1979.
- Левчук Л. Західноєвропейська естетика ХХ ст. К., 1997.
- Левчук Л. Психоаналіз: історія, теорія, мистецька практика: Навч. Посібник. – К.: Либідь, 2002.
- Лысий И.Я. Социально-философское исследование искусства и преодоление односторонности в изучении художественной реальности. // Этика и эстетика: Сборник. – 1989, № 32.
- Лосев А.Ф., Шестаков В.П. История эстетических категорий. – М., 1965.
- Лосев А.Ф. Эстетика Возрождения. – М., 1978.
- Лук А.Н. Психология творчества. – М., 1978.
- Лукач. Своеобразие эстетического. – М., 1986.
- Любимова Т.Б. Трагическое как эстетическая категория. – М., 1989
- Любимова Т.Б. Комическое. Его виды и жанры. – М., 1995.
- Маньковская Н.Б. Эстетика постмодернизма. – СПб., 2000.
- Морально-эстетические искания художников Запада // Идеология, мораль, искусство. – К., 1991.
- Михайлов М.И. Основные эстетические категории: опыт систематизации. – М., 1990.
- Овсянников М.Р. История эстетической мысли. – М., 1978.
- Орлова Т.И. Исторический генезис художественной культуры и проблема категориальных атрибутов. // Этика и эстетика: Сборник. – 1990, № 33.
- Ортега-и-Гассет Х. Дегуманизация искусства. – М., 1991.
- Платонов К. Проблемы способностей. – М., 1972.
- Роменець. Психологія творчості. – К., 2002.
- Теплов Б. Новые данные по изучению свойства нервной системы человека. // Типологические особенности высшей нервной деятельности человека. – М., 1963.
- Франко І. Із секретів поетичної творчості. // Твори: В 20-ти тт. – К., Т.16,1950-1956.
- Хруковский Н.И. Основные эстетические категории. Опыт систематизации. – Минск. 1974.
- Шкуратова Н.Б. Проблема катарсису: історичний аспект. // Етика, естетика і теорія культури. – К., 1992, № 35.
- Цапок В.Л. Творчество: философский аспект проблемы. – Кишинев, 1989.
- Шульга Р.П. Особенности функционирования искусства в сфере обыденного сознания. // Этика и эстетика: Сборник. – 1991, № 34.
- Эстетика Ренессанса: Антология. – В 2-х т. – М., 1980.
6. Зміст змістовних модулів та тем програми
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І.
Етика як філософська наука.
Тема 1. Предмет, структура і функції етики як науки.
Лекційне заняття – 2
Семінарське заняття – 2
Самостійна робота – 4
Дана тема є вступною частиною в рамках філософської науки “Етика”. Основна її мета – ознайомити студентів з предметом та основною проблематикою науки, її категоріальним апаратом, а також історією становлення науки етики.
У першому питанні необхідно з'ясувати суть понять етики та моралі; визначити структуру етичного знання; навчитися розрізняти поняття мораль і моральність, охарактеризувати регулятивно-консервативну функцію моралі.
У вивченні теми важливо проаналізувати історичний розвиток моралі і охарактеризувати феномен моральної кризи сучасності. Дати визначення етики як практичної філософії.
Також важливо заглибитися в підвалини етичної думки. Розкрити багатоманітність античної етики. Особливу увагу звернути на арістотелівську концепцію блага; невід'ємність етики від ідеалів відкритого суспільства і калокагатії; охарактеризувати концепцію “золотої середини”.
При вивченні теми необхідно розібратися в основних тенденціях в розвитку класичної етичної думки; визначити її суттєві риси: антропоцентризм, раціоналізм, гуманізм, помірність, імперативність. Вершиною класичної етичної думки стала кантівська етика належного. Необхідно проаналізувати вчення Канта про абсолютний моральний закон.
Етика ХХ — початку ХХІ ст.: традиція та некласичність.
Завдання та проблеми етики.
Мораль та соціальні інститути. Мораль і звичай. Мораль і право. Мораль і політика.
Тема 2/1. Категорії моральної свідомості і моральної самосвідомості.
Лекційне заняття – 4
Семінарське заняття – 2
Самостійна робота – 4
Моральна свідомість та моральна самосвідомість. Структура моральної самосвідомості: принципи, норми, уявлення, поняття.
Добро та благо. Добро — провідна ідея моральної свідомості. Моральне зло, його види, походження, сутність, субстанційність. Взаємовідношення добра і зла. Естетизація зла. Добро та милосердя.
Моральний обовязок.
Моральна відповідальність.
Етичний зміст категорії справедливості.
Проблема справедливості як конкретизація суспільного блага. Справедливість за Аристотелем, Марксом, Роулзом.
Ствердження справедливості в професійній діяльності юриста (правоохоронця, слідчого, психолога)
Тема 2/2. Категорії моральної свідомості і моральної самосвідомості.
Моральні цінності та святість.
Сенс життя. Філософське осмислення феномену смерті. Життя як дарунок і відповідь. Життя як святиня. Сенс життя та щастя.
Ціннісні орієнтації та життєва позиція особистості в боротьбі за ствердження загальнолюдських цінностей. Індивідуалізм та альтруїзм. Патріотизм. Мужність. Сенс життя, свобода і громадяський обовязок. Усвідомлення ризику і ставлення до смерті.
Честь і гідність. Історичні зміни поняття гідності. Гідність, гордість, гордовитість.
Совість та сором. Розкаяння.
Тема 3. Категорії моральної діяльності і моральних відносин.
Лекційне заняття – 2
Семінарське заняття – 2
Самостійна робота – 4
Етичний аспект проблеми свободи. Свобода як цінність людського буттяю Свобода волі, свобода вибору, свобода дії. Свобода та відповідальність. Свобода та справедливість.
Моральні проблеми людської діяльності. Вчинок. Співвідношення цілей і засобів. Мотив і результат дії. Діяльність та світовідношення. Подвиг.
Толерантність, доброзичливість.
Співчуття. Жаль та милосердя. Повага як передумова морального спілкування. Повага і пошана.
Цінності добра та любові. Етичний зміст категорії дружби.
Тема 4. Новітні теоретичні пошуки. Проблеми прикладної етика. Етика юриста.
Лекційне заняття – 2
Семінарське заняття – 2
Самостійна робота – 4
Сучасні теоретичні пошуки в етиці. Парадигма спілкування в сучасній культурі. Спілкування як царина людської моральності. Діалогічність та монологічність особистості.
Проблема створення глобальної етики. Екологічна етика. А.Швейцер: етика “благоговіння перед життям”. Г.Йонас: постмодерна етика відповідальності. А Макінтайр: опозиція ліберального індивідуалізму і аристотелівської традиції. Т.Адорно: неокантіанські етичні штудії і неможливість єдиної етичної теорії. Етика вченого.
Доброчинність.
Політико-правова етика. Моральна ціна політичних рішень. Прогнозування, непопулярні політичні рішення і етика відповідальності. Насильство і держава. Психологічне насильство. Доброчинність. Етика і медицина. Етична експертиза болючих проблем сучасності: тероризм, евтаназія, суїцид, клонування, трансплантація донорських органів та ін.
Етика юриста.
Змістовний модуль ІІ.
Естетика як філософська наука.
Тема 5. Предмет естетики, історія і теорія проблеми
Лекційне заняття – 2
Семінарське заняття – 4
Самостійна робота – 4
Дана тема є вступною частиною курсу “Естетика”. Основна її мета – ознайомити студентів з предметом та основною проблематикою курсу, його категоріальним апаратом, а також історією становлення науки естетики.
У першому питанні необхідно дати визначення естетики як науки, зокрема розглянути естетику як науку про становлення і розвиток чуттєвої культури людини, проаналізувати багатоманітність предмету естетики, а також прослідкувати історичну динаміку становлення термінології, де важливу роль зіграли давньогрецькі поняття: “ейсетикос” – почуттєвий; “естаномай”, “естаноме”, “естасі” – почуття, процес вироблення власного ставлення до сприйнятого, його якісна оцінка. Також важливо визначити місце естетики в структурі міжпредметних зв’язків, розглянути особливості взаємозв’язку естетики та філософії, естетики та етики, естетики та мистецтвознавства, естетики та психології.
При розгляді другого питання необхідно звернути увагу на давню історію становлення проблематики науки, а також на те, що формування предмета естетики відбувалося в межах спершу міфологічної свідомості, а остаточно – в філософському знанні. Велика заслуга в становленні проблематики естетичної науки, виробленні понятійного апарату належить старогрецькій філософії, представниками якої були Піфагор, Алкмеон, Емпедокл, Сократ, Платон, Арістотель. Саме вони розробили перші естетичні теорії. Особливий внесок в розвиток естетичного знання здійснили мислителі середньовіччя /Августин Блаженний, Фома Аквінський/ та епохи Відродження /Леонардо да Вінчі, Альбрехт Дюкер та ін/. Отже, особливості естетичної думки епох середньовіччя та Відродження необхідно розкрити в наступних питаннях теми. Рекомендуємо звернути увагу і на специфіку естетичних поглядів Нового часу, зокрема естетику класицизму, яка зіграла важливу роль в соціально-культурному житті тодішньої епохи.
Розкриваючи питання про становлення естетики як самостійної науки, необхідно визначити роль А.-Г.Баумгартена в утвердженні естетики як теорії чуттєвого пізнання. Саме йому належить введення терміна “естетика” в науковий вжиток. В питанні про розвиток нового розуміння предмета естетики в умовах XVIII – XIX ст. важливо розглянути естетичні концепції І.Канта, Г.-В.Ф.Гегеля та К.Маркса.
Особливий інтерес в даній темі представляють естетичні напрями Новітнього часу, які здійснили особливий вплив на всю художню культуру ХХ ст. Проаналізуйте суть концепції психоаналітичної естетики, феноменологічної естетики та екзистенційної естетики.
Тема 6/1. Основні естетичні категорії
Лекційне заняття – 4