Кафедра гуманітарних дисциплiн
| Вид материала | Методичні рекомендації |
- Кафедра гуманітарних дисциплiн, 317.59kb.
- Кафедра гуманітарних дисциплiн, 495.74kb.
- Кафедра гуманітарних дисциплiн, 750.55kb.
- Кафедра гуманітарних дисциплiн, 945.98kb.
- Кафедра гуманітарних дисциплiн, 644.1kb.
- Кафедра гуманітарних дисциплiн, 312.71kb.
- Науково-дослідницька діяльність ліцеїстів ІІІ курсу Кафедра суспільно-гуманітарних, 274.89kb.
- Міністерство освіти І науки україни ізмаїльський інститут водного транспорту кафедра, 367.9kb.
- Кафедра філософії І соціально-гуманітарних дисциплін, 2011 р. Питання з філософії для, 32.43kb.
- Конкурс методичних комісій по птнз в рамках панорами педагогічної творчості, 63.8kb.
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ
КАФЕДРА ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛIН
Робоча програма та методичні рекомендації до вивчення навчальної дисципліни «Філософія права»
(за вимогами кредитно-модульної системи навчання)
КИЇВ – 2011
Філософія права// Робоча програма та методичні рекомендації до вивчення навчальної дисципліни. – Навчально-науковий інститут права та підприємництва Національної Академії внутрішніх справ. 2011 р.- 33 с.
Укладачі: Дубчак Л.М., доцент кафедри гуманітарних дисциплін, кандидат філософських наук.
Корабльова В.М., доцент кафедри гуманітарних дисциплін, кандидат філософських наук.
Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри гуманітарних дисциплін.
Протокол № 1 від 26.08.2011 року
Завідувач кафедри О.М. Цапко
Схвалено методичною радою ННІПП НАВС
Начальник НМЦ
полковник міліції
ПЕРЕЗАТВЕРДЖЕННЯ РОБОЧОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
| Навчальний рік | 2011/2012 | 2012/2013 | 2013/2014 |
| Дата засідання кафедри | | | |
| Номер протоколу | | | |
| Підпис завідувача кафедри | | | |
1. Структура робочої програми навчального курсу
«ФІЛОСОФІЯ ПРАВА»
(за вимогами кредитно-модульної системи)
ПЕРЕДМОВА
Реалізація в сфері вищої освіти України цілей Болонського процесу передбачає впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу, що враховує засади Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ECTS) і ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання, залікових освітніх одиниць (залікових кредитів) та модульно-рейтингової системи контролю.
Методичні рекомендації до вивчення навчальної дисципліни «Філософія права» розраховані на студентів денної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр і складаються з робочої навчальної програми, планів семінарських занять, завдань для самостійної та індивідуальної роботи студентів.
Робоча навчальна програма спрямована на реалізацію вимог освітньо-професійної програми і характеристики, складається з опису предмета, мети та основних завдань навчальної дисципліни, модульного тематичного плану (структури залікового кредиту), змісту програми, методики здійснення модульного к
| Курс: підготовка спеціалістів | Напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень | Характеристика навчального курсу |
| 1 | 2 | 3 |
| Кількість кредитів ECTS: 3 Модулів: 1 Змістових модулів:1 Загальна кількість годин:36 Тижневих годин: 6 | 6.0601 6.060102 Юридична освіта, Бакалавр | Обов’язкова: Студенти: 3 курс – 5семестр – Правознавство Лекції (теоретична підготовка): 8 годин Семінари: 8 годин Самостійна робота: 16 годин Індивідуальна робота-2 годин Вид контролю: залік |
онтролю та визначення підсумкового рейтингу, переліку літератури.
Мета:
- знання про становлення і розвиток філософії права як науки,
- вміння оперувати термінологією філософсько-правової науки, аналізувати філософсько-правові проблеми.
МЕТОДИ НАВЧАННЯ:
словесні, наочні, практичні; евристичний, частково-пошуковий, дослідницький, експериментальний, метод проблемного викладання; метод проекту; методи колективної розумової діяльності; методи самостійної роботи.
МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ:
вхідний контроль, оперативний контроль, поточний контроль, підсумковий контроль.
2. ОПИС ДИСЦИПЛІНИ
2.1. У зв’язку з тим, що вивчення філософії права в юридичних закладах є обов’язковим, і ґрунтуючись на багаторічному досвіді викладання її у вузах системи МВС України, а також з урахуванням наданого Радам вузів права самостійно встановлювати бюджет часу та зміст програми, курс розраховано на вивчення в обсязі 36 годин аудиторних, семінарських і практичних занять.
У програмі реалізується раціональне поєднання загальноосвітнього та професійного навчання студентів, максимальне наближення курсу до специфіки правознавчого фаху. Її доповнено теоретичним матеріалом, значимим із точки зору інтенсифікації діяльності в різних галузях юридичної практики.
Увага у вивченні предмета повинна приділятись світоглядним та духовно-практичним аспектам відношення людини до світу.
В курсі “Філософія права” суттєва увага приділена проблемі історичного становлення філософсько-правового знання, що дозволяє прослідити становлення філософії права не тільки в світоглядному аспекті, а й у методологічному. Знання методології пізнавального процесу є необхідним для юриста-правознавця.
Особлива увага в програмі приділяється зв’язку філософії права та права як форм суспільної свідомості. Матеріал дозволяє досліджувати фундаментальні категорії права (закон, права людини, свобода, відповідальність та ін.), враховуючи їх філософське підґрунтя.
В рамках курсу також розглядається сутність та смисл права як міри свободи особи в її взаємовідносинах із державою, владою, законом. Поняття “прав людини” та “громадське суспільство” розглядаються не тільки в історичному аспекті, але й в аспекті побудови України як держави, враховуючи реформу правової системи.
Вивчення предмету “Філософія права” дає можливість поєднати філософський та правовий підходи щодо актуальних проблем правової сучасності.
- Курс підготовки бакалаврів.
Кількість кредитів, відповідно до ECTS — 1 (за спеціальності “Право”).
Загальна кількість годин - 36
Змістовних модулів для факультетів за спеціальністю “право” - 1.
- Курс читається для студентів спеціальності
0601 Право.
- Характеристика навчального курсу.
Філософія права читається на факультетах за спеціальністю ”право” на третьому курсі протягом першого семестру і включає такі види занять як лекції, семінари та самостійна робота
Вивчення курсу завершується заліком.
На семінарські заняття виносяться теми, які націлюють студентів на всебічне і дискусійне обговорення тем. На заняттях передбачено виступи з рефератами та фіксованими виступами, що неодмінно приводить до активізації пізнавальної діяльності учасників семінару.
При підготовці до семінарських занять, студенти можуть ознайомитись з кафедральними методичними розробками, а також з навчальною та науковою літературою, яка є в наявності ННІПП НАВС.
Кожен студент зобов'язаний відпрацювати всі пропущені лекції і семінари з лектором або викладачем на семінарському занятті у встановлений ними час, незалежно від причин пропуску занять.
Лекцій з дисципліни “Філософія права” - 8 годин. На семінарські заняття виносяться ті проблеми, що потребують більш глибокого осмислення та детального обговорення і відзначаються певною складністю. Їх вивчення здійснюється шляхом всебічного і детального розгляду на семінарських заняттях, виходячи з лекційного і самостійно опрацьованого матеріалу під час вивчення рекомендованої літератури.
На семінарських заняттях активно застосовується обговорення реферативних доповідей, що дає можливість студентам через більш детальне заглиблення в проблемне питання розібратися в ньому і, відповідно, засвоїти тему та набрати додаткові бали за модульно-рейтинговою технологією навчання.
До семінарських занять студенти можуть ознайомитися з кафедральними, дидактичними матеріалами та методичними розробками, а також з навчальною та науковою літературою, яка є в наявності в бібліотеці ННІПП НАВС та інших бібліотеках м.Києва.
Самостійна робота є індивідуальним видом роботи кожного студента над першоджерелами та навчальними посібниками і підручниками. Самостійна робота оцінюється викладачем за результатами виступів на семінарах, конференціях та при проведенні практичних занять. В рамках курсу “Філософія права” самостійна робота складає 16 годин.
Контроль за самостійною роботою студентів здійснюється після вивчення модуля. Студентам також виділяється час для консультацій з викладачами кафедри.
Модульно-рейтинговий контроль. Кожен студент, відповідно до програми курсу, після завершення вивчення модуля зобов'язаний здати модульний контроль (в письмовій формі чи в комп'ютерному класі) і отримати відповідні бали. Підсумковий рейтинговий бал за дисципліну визначається в кінці курсу і служить основою для визначення підсумкової оцінки за дисципліну.
Підсумковий контроль курсу “Філософія права” проходить у формі заліку.
- В результаті вивчення дисципліни випускник інституту повинен:
Знати:
- сутність філософії права
- зміст і суть світової і вітчизняної філософсько-правової історії, а також сучасні тенденції в розробці філософсько-правової парадигми
- основи онтології права, антропології права, аксіології права.
Вміти:
- ставити філософсько-правові проблеми і акумулювати їх у рефератах, презентаціях і виступах на семінарах, на конференціях та в практичній діяльності.
Мати навички:
- вивчення та наукового аналізу філософсько-правової літератури
- аналізу і обґрунтування філософсько-правових та соціально-політичних особливостей сучасного суспільства;
Бути ознайомленим:
- з історією філософсько-правового знання
- з проблемним полем онтології права, антропології права та аксіології права.
3. Модульний тематичний план
(структура залікового кредиту курсу)
| | | |||||||||
| Назва змістовних модулів і тем № з/п | всього | лекції | семінарські заняття | практичні заняття | індивідуальна заняття | Модульний контроль | самостійні заняття | Порядок вивчення (год) | | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | | |
| 1. Тема 1: Філософія права в системі наук, її структура та функції. | 6 | 2 | 2 | - | - | - | 2 | Л 1-1, С 1-1. | | |
| 2. Тема 2.1.: Становлення філософії права як науки | 6 | 2 | 2 | - | - | - | 2 | Л 2-2 С 2-2 | | |
| 3. Тема 2.2.: Генеза української філософ-сько-правової думки | 2 | - | - | - | - | - | 2 | - | | |
| 4. Тема 3. Онтологія права. Правова реаль-ність та форми її буття. | 6 | 2 | 2 | - | - | - | 2 | Л 4-3, С 4-3. | | |
| 5. Тема 4. Правова антропологія: гума-ністична природа права. | 4 | 2 | - | | - | - | 2 | Л -5-4. | | |
| 6. Тема 5. Аксіологія права. Право як цінність, найвищі цінності права. | 4 | - | 2 | - | - | - | 2 | С 6-5 | | |
| 7. Тема 6. Філософія злочину і покарання. | 4 | - | 2 | - | - | - | 2 | С. 7-6 | | |
| 8. Тема 7. Основні філософсько-правові проблеми сучасності | 2 | -- | - | - | - | - | 2 | - | | |
| Модульний контроль | 2 | - | - | - | - | 2 | - | - | | |
| Залік | | | | | | | | | | |
| Разом за дисципліну | 36 | 8 | 8 | - | 2 | 2 | 16 | - | | |
4. Розрахунок рейтингової оцінки змістовного модуля (модулів) та умови отримання підсумкової оцінки залікового кредиту
Для розрахунку рейтингової оцінки пропонується використати єдину бальну систему оцінювання академічної успішності студентів з обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ECTS
| За шкалою ECTS | За національною шкалою | За шкалою університету |
| A | 5 (відмінно) | 90-100 |
| BC | 4 (добре) | 75-89 |
| DE | 3 (задовільно) | 60-74 |
| FX | 2 (незадовільно) з можливістю повторного складання | 35-59 |
| F | 2 (незадовільно) з обов’язковим повторним курсом | 1-34 |
Розрахунок бальної оцінки змістовного модуля складається з наступних елементів:
М1 = М0+К1+…Кп, де
М0 - початкова максимальна «вартість» змістовного модуля в балах, яку можна отримати під час поточного тестування. Вона становить 90 балів.
Максимальна бальна оцінка змістовного модуля (100 балів) досягається шляхом додавання «вартості» коефіцієнтів (К1+…Кп), які враховують якість аудиторної роботи та творчої діяльності.
Таблиця бальних коефіцієнтів
| Поточні оцінки семінарських занять | К1 |
| «5» (відмінно) «4» (добре) «3» (задовільно) «2» (незадовільно) | +5 +4 +3 -2 |
| Відвідування семінарських занять | К2 |
| Постійно За кожний пропуск | +1 -2 |
| Термін складання модуля | К3 |
| Поза терміном та повторне складання | -1 |
Зразок розрахунку:
Початкова вартість (модульного контролю) модуля (М0) = 90 балів
Результат модульного тестування = 50 балів
К1 - «5», «4», «3» = 12 балів – оцінки, отримані на семінарах модулях
К2 – постійно = +1 бали
К3 –поза терміном = – 1 бал
М1 = 50+12+1–1 = 62 бали
Якщо оцінка за М1 становить менше 60 балів модульний контроль проводиться повторно. Незадовільні оцінки , пропуски семінарських та практичних занять вважаються відпрацьованими за результатами модульного контролю.
Підсумковий рейтинг (в балах) за навчальну дисципліну (заліковий кредит) визначається за формулою:
А). За умови не складання студентом заліку
R д1 = Rм + ДБ , де
Rд1 - підсумковий (загальний) рейтинг за дисципліну
Rм – підсумковий модульний рейтинг, що визначається як середнє арифметичне (сума балів всіх модульних контролів поділена на їх кількість)
ДБ – додаткові бали за навчально-творчу діяльність (реферат, наукова робота (з виступом або без нього) тощо). Їх види та «вартість» визначаються кафедрою.
Студент протягом семестру може підготувати не більше одного реферату чи наукової роботи з дисципліни.
Якщо сума балів R д 1 складає більше 60 балів, студент може отримати залік без їх складання. У разі отримання меншої суми балів або бажання підвищення підсумкового рейтингу з дисципліни, складання заліку, обов'язкове.
Б). За умови складання заліку.
Rд1 + БВ
R д = ------------, де
2
БВ – «бальна вартість» заліку максимально становить 100 балів. Його пропонуються проводити у формі тестування . Тести складаються з вибіркових завдань всіх модульних контролів.
Зразок розрахунку :
R д1 = 80 балів
БВ = 70 балів
80 + 70
R д = ------------ = 75 балів, що дорівнює оцінці добре
2
До заліку допускаються студенти , які позитивно склали всі передбачені модульні контролі.
5. Зміст змістовних модулів та тем програми
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І. ФІЛОСОФІЯ ПРАВА ЯК НАУКА
ТЕМА 1. Філософія права: предмет, структура, функції.
Лекційне заняття — 2 години.
Семінарське заняття – 2 години
Філософія права як самостійна наука. Об'єкт і предмет філософії права. Функції філософії права. Методи пізнання права. Метафізичний, соціологічний і культурологічний методи пізнання права.
Філософія права в системі соціальних і гуманітарних наук. Філософія права між філософськими і юридичними науками. Філософія права як складова юриспруденції у концепції Г.Гуго. Філософія права як філософська дисципліна в концепції Гегеля.
Проблема сутності права. Типології праворозуміння.
Легістський тип праворозуміння. Легізм як нормативне вираження авторитаризму. Легістське праворозуміння Т.Гоббса. Легістський позитивізм і неопозитивізм.
Природньоправовий тип праворозуміння про обєктивну природу права. Сучасне міжнародне право і внутрішньодержавне право демократичних держав як носій основ природнього права.
Лібертарно-юридичний тип праворозуміння. Принцип формальної рівності як основа лібертарно-юридичного типу праворозуміння.
ТЕМА 2.1. Становлення філософії права як науки
Лекційне заняття — 2 години.
Самостійна робота — 2 години
Філософсько-правова думка Нового часу. Теорія природного права як перша самостійна філософсько-правова система. Теорії природнього права Гуго Гроція, Т.Гоббса, Дж.Локка. Ш.Монтескє “Про дух законів”. Теорія суспільного договору Ж.-Ж.Руссо.
Ліберальна теорія правової держави І.Канта. Філософсько-правова система Гегеля. Г.Гегель “Фіілософія права”. Ідея абсолютної моральності і історичної обумовленості права Г.Гегеля. Філософсько-правове вчення І.Бентама, Дж.Остіна.
Історична школа права і марксизм. Ф.К.Савіньї. Г.Ф.Пухта. К.Маркс. Ф.Енгельс.
Позитивістське і неопозитивістське вчення прання про право. “Чисте вчення про право” Г.Кельзена. Неопозитивістська концепція права Х.Харта..
Філософія права в ХХ ст. Неокантіанські (Р.Штаммлер, Г.Радбрухт) і неогегельянські концепції права (Ю.Біндер, К.Ларенц та ін.).
Екзистенціальна філософія права (М.Гайдеггер, К.Ясперс, Ж.П.Сартр).
Феноменологічна філософія права.
Тема 2.2. Генеза української філософсько-правової думки.
Самостійна робота — 2 години.
Філософсько-правові ідеї доби Київської Русі.
Філософсько-правова думка в Києво-Могилянській академії. Філософсько-правові пошуки Г.Сковороди (природничо-правова доктрина).
Філософсько-правові ідеї у творчості діячів української культури. Філософсько-правові ідеї М.Драгоманова. Теорія походження держави І.Франка. Українська історична школа у праві (М.Д.Іванишев, М.Ф.Владимирський-Буданов, О.Ф.Кістяківський
Криза науки філософії права в радянську добу. Марксизм та матеріалістична діалектика в філософії права.
Відродження в розвитку філософії права як науки та навчальної дисципліни. Морально-правова та соціологічна теорії права в Україні. Феноменологічний напрямок в українській філософії права.
ТЕМА 3. Онтологія права. Правова реальність та форми її буття.
Лекційне заняття — 2 години.
Семінарське заняття – 2 години.
Правова онтологія як вчення про буття права. Взаємодія протилежностей як онтологічна основа буття. Хаос, порядок, гармонія — головні буттєві форми. Аномія як соціальна модифікація хаосу. Соціальні форми аномії — криза, катастрофа, злочинність, військові інциденти. Е.Дюркгейм як перший теоретик проблеми аномії. Концепція аномії Р.Мертона. Цивілізація як форма соціального порядку, як перешкода деструкції, як передумова розвитку культури. Культура як основа гармонії.
Соціально-правове протиріччя як спосіб існування правового буття. Типологія соціально-правових протиріч (антагоністичні, антагональні, агональні). Філософсько-правові концепції соціального антагонізму (Т.Гоббс, Г.Гегель, К.Маркс, П.Сорокін). Антагональний характер соціальної взаємодії. Агональні особливості правосвідомості.
Право в системі нормативно-ціннісних основ буття (архаїчні “першонорми”, релігійні норми, норми моральності, норми моралі, ідеологічні норми, норми права).
Відмінності між природним і позитивним правом. Принципи позитивного права. Легістська онтологія. Природньоправова онтологія. Природнє право. Лібертарно-юридична онтологія. Правовий закон. Історичність права. Норма права.
Форми буття права: ідея права, закон, правове життя.
ТЕМА 4. Правова антропологія: гуманістична природа права.
Лекційне заняття — 2 години.
Самостійна робота — 2 години.
Правова антропологія як галузь філософії права. Сутність людини. Вітальність, соціальність та духовність людини. Людина як правова істота. Проблема природи людини у філософсько-правових концепціях.
Проблема зв'язку природи людини і права в класичній філософії права. Вчення про людину як істоту морально-свободну в концепції І.Канта.
Право як соціальний феномен. Суть морально-правової свідомості. Типи мотиваційних конфліктів у морально-правовій свідомості людини.
Вплив образу людини на образ права. Біологічні основи права. Юридична біологія. Зумовленість права духовними потребами та інтересами людей.
Автономне право. Гуманістична природа права.
Генеза прав і свобод людини в історії людства. Напрямки і логіка формування юридичних норм і конструкцій в галузі прав і свобод людини. Концепція прав людини в сучасному суспільстві.
Правова соціалізація.
ТЕМА 5. Аксіологія права. Право як цінність, найвищі цінності права.
Семінарське заняття – 2 години
Самостійна робота — 2 години.
Аксіологія права як вчення про цінність права. Суспільні цільові цінності й ідеали в праві. Предметні та моральні цінності у праві. Особистісні, екзистенційні цінності права.
Право та мораль у системі соціальної регуляції. Поняття правових та моральних норм з позицій філософії права. Мораль як найважливіший ціннісний критерій права. Спільне і відмінне в суспільному призначенні права та моралі.
Ціннісні основи права: рівність, свобода, справедливість.
Рівність як ключове поняття в аксіології права. Право як форма буття рівної міри. Формальна і фактична рівність в праві.
Справедливість як соціально-правова цінність. Справедливість як основний принцип європейського правового гуманізму.
Свобода як цінність. Свобода як всезагальний принцип права. Право як форма свободи. Право як рівна міра свободи.
ТЕМА 6. Філософія злочину і покарання
Семінарське заняття — 2 години
Самостійна робота — 2 години.
Міждисциплінарна кореляція категорій “злочин” і “покарання”. Філософське осмислення категорій “злочин” та “покарання”. Злочин як порушення публічних законів. Злочин як зазіхання на індивідуальну свободу людини. І.Кант про злочин як порушення категоричного імперативу. Гегель про злочин як перший примус (насильницький примус).
Покарання як відплата за злочин і правовий наслідок винності. Природне покарання. Роль внутрішнього докору в природному покаранні. Судове покарання. Роль принципів рівності і справедливості в покаранні. Покарання і відплата. Покарання як закономірний примус (Гегель).
Співвіднесення категорій “злочин” та “покарання” з поняттям “вільна воля”.
ТЕМА 7. Основні філософсько-правові проблеми сучасності.
Самостійна робота — 4 години.
Капіталізм і соціалізм як два напрямки всесвітньо-історичного розвитку. Гегель про капіталізм як вершину історичного прогресу. Марксизм про капіталізм як останню стадію в історичному розвитку права і в “передісторії людства”, про комунізм як “справжню” історію людства, про відсутність права і держави при комунізмі.
Марксистська ідея соціалізму і спроба її історично-практичної реалізації. Фіаско “чистої” комуністичної ідеї Маркса в реаліях практичного соціалізму.
Форми соціалізму (соціалізм радянського зразка, “буржуазний” соціалізм: шведський та ін.). Постсоціалізм. Капіталізація соціалізму. Концепції постсоціалізму.
Постсоціалізм і громадська власність. Перехід від урівнялівки до правової рівності на постосціалістичному просторі. Концепція цивілізму. Цивілітарне (громадське) право. Тоталітаризм і соціалізм.
Праворозуміння на постсоціалістичному просторі: права людини, правовий закон, правова держава.
6. Інформаційно-методичне забезпечення:
опорні конспекти лекцій; інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни; ілюстративні матеріали щодо змісту модулів та окремих тем.
ЛІТЕРАТУРА
Основна:
- Алексеев С.С. Философия права. – М., Норма, 1998.
- Бачинін В.А., Журавський В.С., Панов М.І. Філософія права: Підручник для юрид.спец-тей вищих навч.закладів. - К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2003. - 472 с.
- Гегель. Основи філософії права. – К., 2000.
- Керимов Д.А. Основы философии права. – М., 1992.
- Малинова И.П. Философия права. (От метафизики к герменевтике). – Екатеринбург, 1995.
- Нерсесянц В.С. Философия права. – М., 1997.
- Патей-Братасюк М.Г. Філософія права. Ч.1. – Тернопіль, 2002.
- Патей-Братасюк М.Г. Філософія права. – Тернопіль, 2006.
- Пермяков Ю.Е. Лекции по философии права. – Самара, 1995.
- Петрова Л.В. Нариси з філософії права. – Харків, 1995.
- Синха С.П. Юриспрудениця. Философия прав. Краткий курс. – М., 1996.
- Філософія права (за ред. О.Г. Данільяна). – К., 2002.
- Філософія права (за ред. М.Костицького) - К., 2000.
- Шкода В.В. Вступ до правової філософії. – Харків, 1997
Додаткова література:
- Аристотель. Афинская полития. – М., 1997.
- Бачинин В.А. Философия права и преступления. – Харьков, 1999.
- Бердяев Н.А. Государство. Власть и право. // Власть и право. Из истории русской правовой мысли. – Л., 1990.
- Бердяев Н.А. О рабстве и свободе человека. Опыт персоналистической философии. // Царство Духа и царство Кесаря. – М., 1995.
- Братасюк В. Праворозуміння сучасної України: аксіологічний аспект. // Науковий вісник ТДПУ. Серія: філософія, економіка, соціологія., 1999. - №2.
- Дністрянський С. Нова держава. // Стецюк П. Станіслав Дністрянський як конституціоналіст. – Львів, 1999.
- Зорькин В.Д. Позитивистская теория права в России. – М., 1978.
- Иеринг фон Р. Борьба за право. – СПб., 1904.
- Ильин И.А. Понятие права и силы. // Ильин И.А. Собрание сочинений. – М., 1994.
- Кант Й. Метафизические начала учения о праве. // Кант Й. Критика практического разума. – СПб., 1995
- Кант И. К вечному миру. // Сor., Т.6. – М., 1966.
- Кант И. Метафизика нравов. – В 2-х ч., ч.1.- // Сor., Т.4, ч.2. – М., 1965.
- Кельзен Г. Чисте вчення про право. Ф
- Кистяковский Б.А. В защиту права. // Вехи. Сборник статей о русской интеллигенции. – М., 1990.
- Кристи Н. Пределы наказания. – М., 1985.
- Липман О., Адам Л. Ложь в праве. – Харьков, 1929.
- Лон Л. Фуллер. Мораль права. – К., 1999.
- Муромцев С. Что такое догма права? – М., 1885.
- Невважай И.Д. Философия права: проблемы рациональности права. // Правоведение. – 1995. - №3.
- Неновски Нено. Право и ценности. – М., 1987.
- Нерсесянц В.С. Право и закон: их различие и соотношение. // Вопросы философии. – 1988. - №5.
- Нерсесянц В.С. Правовое государство: история и современность. // Вопросы философии. – 1988. - №6.
- Патей-Братасюк М.Г. Неправовий закон як особлива форма несвободи. – Тернопіль, 1999.
- Патей-Братасюк М., Довгунь Т. Громадянське суспільство: сутність, генеза ідеї, особливості становлення в сучасній Україні. – Тернопіль, 1999.
- Патей-Братасюк М.Г. Нариси з філософії права. – Тернопіль, 2002
- Петражицкий Л.И. Очерки философии права. – СПб., 1900.
- Пейн Т. Права людини. – Львів, 2000.
- Радбрух Г. Философия права. – М. 2004.
- Ролз Джон. Теорія справедливості. – К., 2001.
- Соловьев В.С. Оправдание добра. Нравственная философия. // Соловьев В.С. Соч. в 2-х Т., Т.1. – М., 1988.
- Соловьев З.Ю. Правовой нигилизм и гумманистический смысл права.// Квинтэссенция: Философский альманах. – М., 1990.
- Спекторский Е. К спору о реальности права. – М., б.г., 1913.
- Харт Х.Л.А. Концепція права. – К., 1998.
- Франк С.Л. Философские предпосылки деспотизма. // Вопросы философии. – 1992. - №3.
- Чистое учение о праве Г. Кельзена. Вып.1. – М., 1987. Вып. 2. – М., 1988.
7. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1.
ФІЛОСОФІЯ ПРАВА ЯК НАУКА.
Тема 1. Філософія права: предмет, структура, функції.
Лекційне заняття — 2 години.
Семінарське заняття – 2 години
Самостійна робота — 2 години.